Чим ЗСУ можуть бити по тилах Росії?
Чим ЗСУ вражають глибокий тил противника? Які ракети офіційно і неофіційно можуть бути на озброєнні України і як далеко вони літають? Чим можна дотягнутись до найвіддаленіших берегів Криму, російських стратегічних аеродромів Енгельс та Дягілево, і навіть Москви?
Зеленський у розмові з Штайнмаєром подякував Берліну за «важливі оборонні рішення»
Президент України Володимир Зеленський подякував Берліну за «важливі оборонні рішення», ухваленні з початку цього року. Про це він сказав президенту Німеччини Франку-Вальтеру Штайнмайєру під час відеоконференції.
«Україна цінує ухвалені вже на початку цього року важливі оборонні рішення керівництва Німеччини, а також вагому підтримку в гуманітарній, фінансовій та оборонній сферах із самого початку повномасштабного вторгнення Росії», – повідомляється в телеграмі Зеленського.
Під час зустрічі у форматі відеоконференції співрозмовники обговорили ситуацію на фронті, необхідність нарощування оборонної підтримки України, дипломатичний процес реалізації української формули миру.
На початку січня канцлер Німеччини Олаф Шольц під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським заявив, що уряд Німеччини продовжить підтримку України у 2023 році.
У січні Берлін заявив, що обіцяна поставка 40 бойових машин піхоти Marder в Україну та заплановані тренування виконуються. Нині триває дискусія щодо надання Україні танків німецького виробництва. Як заявляв минулого тижня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, вже п'ять країн готові передати Україні танки Leopard. Проте це потребує згоди Берліна.
Ракетний удар по Дніпру: кількість жертв зросла
У Дніпрі кількість жертв через влучання російської ракети у багатоповерхівку зросла до 45, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
Раніше повідомлялося про 44 загиблих.
«Квіти в пам'ять про безневинні життя, які забрали росіяни, принесли до потрощеного будинку разом з рятувальниками, поліціянтами, волонтерами і керманичем Дніпра. За уточненою інформацією, російська ракета вбила 45 людей, з-поміж них 6-ро дітей», – написав він у телеграмі.
Через три дні після ракетного удару – 17 січня – пошуково-рятувальні роботи були завершені. Держслужба з надзвичайних ситуацій повідомила про 45 загиблих, з них 5 дітей, травмування 79 людей.
Посольство України в Білорусі надіслало ноту протесту МЗС Білорусі через сюжет на державному телеканалі про нібито вербування посольством України найманців на розв’язану РФ війну в Україні.
«Не переказуватиму всю марення цього «сюжету», його легко знайти на ютубі. Скажу одразу, посольство надіслало відповідну ноту протесту до МЗС РБ. Коротко суть у тому, що цей «автор» стверджує, що посольство нібито є «вербувальним центром» для відправки найманців в Україну… Чітко видно черговий сплеск антиукраїнської істерії на провідному держканалі білоруського телебачення та пошук так званих «компрометуючих» матеріалів для провокацій проти посольства та його співробітників. Питання – який сенс у всій цій брехні, маніпуляціях та лицемірстві для білоруської сторони? Я ще можу зрозуміти російський інтерес, але білоруський», – написав у фецсбуці посол України в Білорусі Ігор Кизим.
Він назвав висловлене у «сюжеті» нісенітницею та закликав «не «розганяти» до безмежності свої пропагандистські фантазії».
Напередодні у Білорусі на дежавному телеканалі «Білорусь 1» показали сюжет про буцімто затримання громадянина Грузії Георгія Зіракашвілі, який хотів поїхати воювати за Україну – ведучі звинуватили посольство України в Мінську у «вербуванні людей» на війну, звернула увагу білоруська служба Радіо Свобода.
У сюжеті йдеться, що 36-річний чоловік жив у Польщі та працював таксистом. Виїжджаючи з Польщі до Грузії, він отримав заборону в’їзду до ЄС за порушення правил перебування. Перебуваючи у Грузії, Зіракашвілі вирішив вступити до Грузинського легіону та воювати на боці України. У сюжеті йдеться, що в посольстві країни йому порадили їхати в Україну через Білорусь, Польщу чи Молдову. У Білорусі грузина затримали силовики.
Журналісти телеканалу згадали у матеріалі ім’я посла України у Мінську Ігоря Кизима та відкрито звинуватили посольство України у вербуванні людей на війну, не надавши доказів цього. Матеріал містить кадри «оперативної зйомки», судячи з яких за чоловіком стежили, показували його зустріч із тими, кого він вважав співробітниками посольства України. Насправді, це були білоруські силовики.
Війська РФ завдали удару по Куп’янську, пошкоджений навчальний заклад – ОП
Російській війська завдали удару по Куп’янську на Харківщині, повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
«Окупанти завдали удару ракетами С-300 по навчальному закладу. Зруйновано один з навчальних корпусів», – написав він у телеграмі.
Постраждалих немає.
За останніми даними Офісу генпрокурора, через російську агресію в Україні пошкоджені 3126 закладів освіти, 337 із них – зруйновані повністю.
Харків та область регулярно зазнають атак російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Шойгу оголосив про збільшення кількості війська РФ
Чисельність російських військ має бути збільшена до півтора мільйона людей протягом трьох років, заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу на нараді з реформування армії.
За останніми даними, чисельність російських військ складає близько мільйона людей. Ще близько двох мільйонів перебувають у резерві.
У рамках реформи Міноборони планує створити армійський корпус у Карелії, а також «два нові міжвидові стратегічні територіальні об’єднання збройних сил – Московський та Ленінградський військові округи». Крім того, зокрема, буде сформовано три мотострілкові дивізії у складі Сухопутних військ та дві десантно-штурмові дивізії у Повітряно-десантних військах.
У повідомленні російського оборонного відомства також наголошується, що особливу увагу необхідно приділити комплектуванню військ військовослужбовцями за контрактом.
Про необхідність провести реформу армії та збільшити чисельність військ до півтора мільйона людей Шойгу заявив наприкінці грудня минулого року. Тоді він уточнив, що близько 700 тисяч військовослужбовців будуть контрактники.
Наприкінці жовтня міністр оборони Росії Сергій Шойгу прозвітував про завершення мобілізації. Після цього президент Володимир Путін оголосив про закінчення призову, але відповідного указу не підписав. За підрахунками журналістів, на війну з Україною могли призвати більше, ніж заявлена кількість у 300 тисяч резервістів.
Єврокомісія виплатила Україні 3 млрд євро макрофінансової допомоги з 18-ми млрд на 2023 рік
Єврокомісія у вівторок здійснила виплату Україні 3 млрд євро – першого траншу макрофінансової допомоги загальним обсягом 18 млрд євро на 2023 рік.
«Комісія сьогодні спрямувала перший транш розміром 3 млрд євро з пакета макрофінансової допомоги на суму до 18 млрд євро», – йдеться у пресрелізі Єврокомісії.
Наступні виплати здійснюватимуть щомісяця з березня розміром 1,5 млрд євро за раз.
У Єврокомісії зазначили, що за допомогою цих коштів Україна зможе продовжувати виплачувати зарплати, пенсії, підтримувати функціонування основних громадських закладів, зокрема лікарень, шкіл і житла для переселенців. Крім цього, допомога ЄС має допомогти Україні відновити інфраструктуру та підтримувати макроекономічну стабільність.
«Україна отримала перші 3 млрд євро з нової програми макрофіну на 18 млрд євро. Вдячний ЄС та президентці Урсулі фон дер Ляєн за потужну підтримку», – написав у твітері президент України Володимир Зеленський.
Він наголосив, що збереження фінансової стабільності України життєво важливе для спільної перемоги над агресором.
У грудні 2022 року Рада ЄС ухвалила рішення про макрофінансову допомогу Україні на 2023 рік розміром 18 млрд євро. Згідно з повідомленням Ради ЄС, сума кредиту, який нададуть Україні 2023 року, становитиме 18 млрд євро з 10-річним пільговим періодом. Держави-члени ЄС покриватимуть основну частину відсоткових витрат.
«Бо тут тепер Україна»: Богородичне знищили російські війська, але люди – повертаються
Жодної вцілілої хати, розбомблена школа, магазини й монастир, згоріла російська військова техніка. Село Богородичне на Донеччині пережило кількамісячну окупацію. До війни тут було майже 800 жителів. Сюди також приїздили відпочивальники й прочани. Зараз у Богородичному – лише п’ятеро людей. Попри відсутність світла, газу й зв’язку троє з них повернулися нещодавно, аби бути, як вони кажуть, хоч на руїнах, але вдома.
У Дніпрі постраждалим через ракетний удар родинам виплатять по мільйону гривень
Міська рада Дніпра планує виплатити кожній постраждалій через ракетний удар родині по мільйону гривень. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в пресслужбі міської ради.
За даними з міськради, механізм для відшкоджування зруйнованого через обстріли житла дніпрянам був затверджений раніше, у жовтні 2022 року. За зруйноване житло були передбачені компенсації до 500 тисяч гривень.
На сесії 25 січня в нього внесуть зміни, аби збільшити максимальний розмір компенсацій до мільйона гривень.
О 13:00 17 січня пошуково-рятувальні роботи на місці ракетного удару в Дніпрі завершили. Загинули 44 людини, травмовані 79. Доля ще 20-ти невідома.
14 січня, коли війська РФ завдали по Україні чергового масованого удару, в Дніпрі російська ракета влучила у житловий будинок, загинули 44 людини. Військові кажуть, що це була крилата ракета Х-22, випущена з бомбардувальника Ту-22 з Курської області РФ. Влада припускає, що військові РФ цілилися у Наддніпрянську ТЕС, а влучили у будинок.
16 січня речник президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи удар по Дніпру, заявив, що російські військові «не завдають ударів по житлових будинках чи об’єктах соціальної інфраструктури». При цьому є численні докази і свідчення протилежного.
Служба безпеки України 16 січня повідомила, що ідентифікувала російських військових, причетних до ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі.
Пошуково-рятувальні роботи на місці ракетного удару у Дніпрі завершені – ДСНС
Пошуково-рятувальні роботи на місці ракетного удару по житловому будинку у Дніпрі завершені, повідомляє Держслужба з надзвичайних ситуацій.
«О 13:00 17 січня пошуково-рятувальні роботи у м. Дніпро на місці ракетного удару завершено. Врятовано 39 осіб, з них 6 дітей, загинуло 44 особи, з них 5 дітей, травмовано 79 осіб, з них 16 дітей», – йдеться в повідомленні.
Крім того, повідомляється, що було отримано 47 повідомлень про безвісно зниклих осіб, з яких 18 осіб встановлено загиблими, 4 особи знайдені живими у родичів, в лікарнях. 20 людей наразі розшукуються, вказали в ДСНС.
14 січня, коли війська РФ завдали по Україні чергового масованого удару, в Дніпрі російська ракета влучила у житловий будинок, загинули 44 людини. Військові кажуть, що це була крилата ракета Х-22, випущена з бомбардувальника Ту-22 з Курської області РФ. Влада припускає, що військові РФ цілилися у Наддніпрянську ТЕС, а влучили у будинок.
16 січня речник президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи удар по Дніпру, заявив, що російські військові «не завдають ударів по житлових будинках чи об’єктах соціальної інфраструктури». При цьому є численні докази і свідчення протилежного.
Служба безпеки України 16 січня повідомила, що ідентифікувала російських військових, причетних до ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі.
МОК виключив Білорусь та РФ зі списку мовників Олімпійських ігор на найближче десятиліття
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) передав усі права на трансляцію ігор у європейському регіоні у 2026-2032 роках Європейському мовному союзу (EBU) та Warner Bros. Discovery (WBD) – Росія та Білорусь не увійшли до списку країн, де показуватимуть Олімпійські ігри.
EBU та WBD отримали права на показ зимових ігор у Мілані та Кортіні-д’Ампеццо (2026), літніх ігор у Лос-Анджелесі (2028), Олімпіади 2030 року, столиця якої поки не обрана, та Олімпіади в австралійському Брісбені. Права включають також трансляції всіх юнацьких Олімпійських ігор у зазначений період.
EBU транслюватиме Олімпійські ігри у 2026-2032 роках у 49 країнах, серед яких Україна, Молдова, Латвія, Литва, Естонія, Грузія, Вірменія та Азербайджан.
Росіяни ж не побачать офіційних трансляцій Олімпійських ігор у зазначений період, оскільки ВДТРК, «Перший канал» та радіодім «Останкіно» в лютому минулого року вийшли з Європейського мовного союзу після того, як Росію відсторонили від участі у «Євробаченні».
У грудні минулого року Олімпійський та Паралімпійський комітет США підтримав ідею допустити російських та білоруських спортсменів до участі у літніх Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, якщо вони виступатимуть під нейтральним прапором. Запропоновані обмеження стосуватимуться будь-якої атрибутики, що означає приналежність спортсменів до Росії чи Білорусі, включаючи прапори, гімни та кольори в екіпіруванні.
Раніше президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах також висловився за допуск спортсменів із Росії та Білорусі до Ігор у Парижі.
У середині листопада 2022 року Міжнародний паралімпійський комітет припинив членство Паралімпійського комітету Росії. Пізніше таке рішення ухвалили і щодо Білорусі.
На початку березня 2022 року Міжнародний паралімпійський комітет не допустив російських та білоруських спортсменів до Ігор у Пекіні. Пресслужба МПК повідомила, що багато національних комітетів, команд і спортсменів відмовилися змагатися з росіянами та білорусами.
Міжнародні федерації раніше заборонили російським спортсменам брати участь у міжнародних змаганнях з біатлону, волейболу, плавання, фігурного катання та ковзанярського спорту. Всі ці рішення пов’язані з повномасштабним вторгненням РФ в Україну.
В уряді Німеччини визначилися з кандидатурою нового міністра оборони
Соціал-демократ Боріс Пісторіус, який зараз є міністром внутрішніх справ землі Нижня Саксонія, стане новим міністром оборони Німеччини, оголосив уряд 17 січня.
«Я дуже радий, що отримав видатного політика нашої країни на посаду міністра оборони – Боріса Пісторіуса», – цитує канцлера Олафа Шольца речник німецького уряду Штеффен Зайберт.
Призначення Пісторіуса відбулося після відставки Крістіне Ламбрехт, тоді, коли Німеччина перебуває під сильним тиском щодо відправлення бойових танків в Україну.
У застосунку для жителів Києва – опитування щодо української мови. Влада готує мовну концепцію
У Київміськадміністрації повідомили, що в рамках підготовки міської концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя столиці киянам пропонують пройти опитування в застосунку «Київ Цифровий».
«У Київ Цифровий нове опитування. Участь можуть взяти всі користувачі міського застосунку з наявним BankID – все як завжди просто і зручно. Опитування триває до 31 січня», – повідомив керівник цифрової трансформації Києва і заступник голови КМДА Петро Оленич.
Повідомляється, що опитування має на меті дізнатися громадську думку щодо реального стану використання української мови в Києві, а також визначити основні інструменти, які місто може запропонувати всім охочим опанувати українську мову.
«Отримані результати опитування допоможуть нам зрозуміти рівень функціонування української мови у столиці та будуть використані під час розробки згаданої концепції міста Києва, втілення якої включатиме мовні курси та розмовні клуби для дорослих і дітей, спеціалізовані тренінги для працівників сфери послуг, бізнесу, державних службовців, оновлення програм у закладах освіти, мовні курси для людей із інвалідністю тощо», – прокоментувала заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
У КМДА кажуть: з початком повномасштабного вторгнення РФ «фіксується помітне зростання кількості людей, котрі свідомо переходять на спілкування українською».
Наразі у Києві впроваджена низка громадських ініціатив із вивчення української мови тощо. Утім міська влада прагне більш ґрунтовно проаналізувати потреби містян, кажуть в КМДА.
Росіяни за рік перевели до Грузії понад два мільярди доларів
За 2022 рік росіяни перевели до Грузії понад два мільярди доларів, всього до країни з-за кордону надійшли понад 4,3 мільярди, свідчать дані Національного банку Грузії.
Росія посіла перше місце за обсягом переказів з-за кордону. На другому місці – Італія (431,6 мільйона доларів), на третьому – США (326,3 мільйона доларів).
2021 року з Росії до Грузії надійшло 411,4 мільйона доларів. Таким чином, приплив коштів зріс приблизно вп’ятеро.
Крім того, за даними грузинських ЗМІ, які цитують інформацію Мін’юсту Грузії, у 2022 році понад 12 тисяч російських громадян придбали 15 тисяч об’єктів нерухомості – здебільшого житлових квартир і будинків. Роком раніше право власності реєстрували близько чотирьох тисяч росіян. Вони купили близько чотирьох тисяч об’єктів нерухомості.
Минулого року росіяни також стали основними покупцями нерухомості в Дубаї. На думку аналітиків Betterhomes, раніше росіяни були нішевою групою на дубайському ринку, але попит на житло різко зріс після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Російські покупці обійшли традиційних лідерів – Велику Британію, Індію та Італію.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росію залишили сотні тисяч громадян. Перша хвиля від’їздів почалася після оголошення президентом РФ Володимиром Путіним «спеціальної військової операції» (так російська влада називає війну) 24 лютого. Грузія стала однією з найбільш привабливих для росіян країн завдяки безвізовому режиму і простоті отримання посвідки на проживання.
Друга хвиля виїзду почалася після оголошення в Росії 21 вересня мобілізації резервістів для військової служби в Україні.
Наприкінці жовтня 2022 року МВС Грузії повідомило, що в країні перебувають понад 112 тисяч громадян Росії, які приїхали з січня до вересня.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що заклики окремих представників заходу продовжувати «діалог з Росією, поважати її історію та культуру», посилюють почуття безкарності Кремля, і сприймаються офіційним Києвом виняткового як запрошення до продовження геноциду українців. Про це заявив речник МЗС України Олег Ніколенко, коментуючи озвучену раніше у пресі заяву міністра закордонних справ Австрії Александера Шалленберга, який закликав «дотримуватися почуття міри» та «не перегнути палицю» в контексті реагування на агресію Росії проти України.
«Цінуємо співробітництво з Австрією, вдячні за підтримку в ООН та ЄС і для розвитку діалогу у зв’язку з цим очікуємо на візит австрійського міністра до України. Зокрема, запрошуємо главу австрійської дипломатії відвідати Дніпро. Там він матиме можливість повторити свої аргументи про почуття міри перед рідними сорока чотирьох людей, які загинули від ракетного удару Росії по багатоповерхівці. Або тими, близьких яких досі не знайшли під завалами», – заявили в МЗС України.
Напередодні міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг заявив, що Заходу важливо дотримуватись почуття міри у відносинах із Росією, оскільки вона залишиться частиною європейської історії та культури. Як передає Kronen Zeitung, на думку Шалленберга, не варто «перегинати палицю», зокрема в питанні заборони на видачу віз росіянам.
Західні аналітики неодноразово заявляли про вплив РФ на Австрію. Управління державної безпеки та розвідки Австрії (DSN) днями назвало Росію «основним суб’єктом шпигунства» проти Австрії. У час, коли Росія вже окупувала український Крим і підтримувала бойовиків на Донбасі, головою дипломатії у цій країні була Карін Кнайсль, в якої на весіллі гуляв президент РФ Володимир Путін, а сама вона увійшла до ради директорів російської державної компанії «Роснефть».
У Москві з’явився стихійний меморіал жертвам російського удару в Дніпрі – ЗМІ
У Москві на Українському бульварі біля пам’ятника Лесі Українці з’явився стихійний меморіал у пам’ять про жертв російського ракетного удару в Дніпрі 14 січня. До пам’ятника приносять квіти та іграшки, біля підніжжя поставили фотографію зруйнованого ударом дев’ятиповерхового будинку, повідомило російське видання The Insider.
Фото стихійного меморіалу з’явилися у телеграм-каналах незалежних російських ЗМІ.
Удару по Дніпру було завдано 14 січня під час масованої російської ракетної атаки, в ході якої по території України було випущено десятки ракет різних типів. Загинули, за останніми даними, 44 людини, зокрема діти. Щонайменше 75 людей, включаючи 15 дітей, постраждали. Доля ще близько 20 мешканців будинку – наразі невідома.
Влада припускає, що військові РФ цілилися у Наддніпрянську ТЕС, а влучили у будинок.
Розбір завалів триватиме доти, доки не будуть знайдені тіла всіх загиблих. У місті оголосили триденну жалобу.
За даними Повітряних сил України, у будинок влучила російська ракета Х-22 з бомбардувальника, повністю зруйнувавши понад 200 квартир.
Міноборони Росії заявило, що ракетний удар 14 січня було завдано «по системі військового управління України».
Російська влада після випадків загибелі людей внаслідок ракетних ударів РФ завжди неправдиво стверджує, що нібито «не завдає ударів по житлових будинках».
Служба безпеки України 16 січня повідомила, що ідентифікувала російських військових, причетних до ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі.
ВМС: кількість «Калібрів», які Росія тримає в Чорному морі, зросла до 44
У Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають 17 російських кораблів, серед яких – шість носіїв крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом близько 44 ракет, повідомили 17 січня Військово-морські сили України.
«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації, утримуючи на бойовому чергуванні два кораблі; в Середземному морі – дев’ять ворожих кораблів, із них – п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.
Напередодні у ВМС України повідомляли, що Росія має в Чорному морі близько 30 ракет «Калібр».
Начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що російські війська під час удару 14 січня використали половину з підготовлених до удару «Калібрів» в Чорному морі.
Трагедія в Оленівці. Хто і коли відповідатиме за смерть українських військових?
Чому ООН розформувала місію, яка мала розслідувати загибель полонених українських військових в окупованій Оленівці під Маріуполем (Донецька область)? Чи можливо встановити та притягнути до відповідальності причетних до цієї події? Скільки часу може тривати розслідування у цій справі і що для цього потрібно, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Укренерго»: зберігається значний дефіцит потужності, у 6 областях – аварійні відключення
Компанія «Укренерго» станом на ранок 17 січня повідомляє, що в енергосистемі України зберігається значний дефіцит потужності, особливо у ранковий і вечірній піки споживання.
«Це наслідки масованих ракетних та дронових атак по енергетичній інфраструктурі. До всіх операторів систем розподілу доведені ліміти споживання на всю добу», – йдеться в повідомленні.
У компанії кажуть: через перевищення лімітів споживання застосовані аварійні відключення у шести областях.
«Також через несприятливі погодні умови (рвучкий вітер, обледеніння проводів) у центральних регіонах є локальні відключення у мережах операторів систем розподілу, живлення відновлюється. Будь ласка, розумно споживайте електроенергію, користуйтеся енергоємними приладами почергово», – зазначили в «Укренерго».
Росія розпочала удари по енергетичній інфраструктурі України перед початком опалювального сезону, 10 жовтня. За цей час їй вдалося значно скоротити електричну генерацію, а також частково порушити єдність енергетичної системи України. Через це є частина областей, де відключення світла є мінімальними, є такі де відключення відбуваються за графіком, але є й такі, де до регулярних додаються ще й аварійні відключення.
Арестович написав заяву про звільнення з посади радника Офісу президента
Позаштатний радник Офісу президента України Олексій Арестович повідомив, що написав заяву про звільнення.
«Написав заяву про звільнення з посади. Хочу показати приклад цивілізованої поведінки: принципова помилка, отже, – у відставку», – зазначив Арестович на сторінці у фейсбуці.
Під коментарями користувачів щодо рішення Арестович також написав: «Минулого разу, коли я пішов, через півтора місяці почалася війна. Подивимося, що буде цього разу».
Реакції з Офісу президента з цього приводу наразі немає.
14 січня, коли війська РФ завдали по Україні чергового масованого удару, в Дніпрі російська ракета влучила у житловий будинок. Військові кажуть, що це була крилата ракета Х-22, випущена з бомбардувальника Ту-22 з Курської області РФ. Влада припускає, що військові РФ цілилися у Наддніпрянську ТЕС, а влучили у будинок, загинули понад 40 людей.
Того ж дня радник ОПУ Олексій Арестович на YouTube-каналі юриста Марка Фейгіна заявив, що ракету, ймовірно, збили українські сили ППО. Це повідомлення розтиражували багато російських ЗМІ.
Арестович пізніше заявив, що був втомлений, коли це казав. У ЗСУ зазначили, що українські ППО наразі не мають технічної можливості збивати такий тип ракет.
Кремль, який заперечив причетність російської армії до ракетного удару по багатоповерхівці у Дніпрі, також послався на слова Арестовича.
16 січня народні депутати почали збір підписів з вимогою звільнити Арестовича.