Кількість російських злочинів в Україні, вчинених лише з початку широкомасштабного вторгнення та зареєстрованих українським Офісом генерального прокурора, перевищила 70 тисяч, повідомили в ОГП України 14 березня.
На брифінгу для українських журналістів у Києві керівник департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов повідомив, що в межах свого національного законодавства понад 20 країн світу відкрили провадження через воєнні злочини Росії в Україні.
Він додав, що є «магістральна справа», злочин, який є першопричиною решти російських злочинів, – злочин агресії, де українські слідчі намагаються документувати залученість вищого військово-політичного керівництва Російської Федерації. Зокрема, міністр оборони Росії, керівник Генштабу, керівники органів розвідки, сенатори і депутати Держдуми, керівниця Центробанку РФ, загалом – 642 підозрюваних особи.
Тим часом США та члени «Групи семи» працюють над створенням міжнародного трибуналу чи іншого механізму, в рамках якого Росію можна буде притягнути до відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини в Україні. Про це, виступаючи у січні на слуханнях у комітеті з питань міжнародних відносин Сенату США, сказала заступниця державного секретаря з політичних справ Вікторія Нуланд.
Далі – тут
Другий парламентський саміт «Кримської платформи» планують провести восени в Празі – Стефанчук
Другий парламентський саміт міжнародної «Кримської платформи» планують провести восени в столиці Чехії Празі, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Дякую Чеській Республіці за готовність прийняти та долучитися до організації важливого заходу. Переконаний, що він наблизить нас до спільної мети – деокупації Криму та всіх тимчасово окупованих територій», – написав спікер парламенту у фейсбуці за результатами розмови з головою Палати депутатів парламенту Чехії Маркетою Пекаровою Адамовою.
Сторони також обговорили євроінтеграційний та євроатлантичний курс України.
«Україна прагне якнайшвидше розпочати передвступні переговори з ЄС. Подякував також за тверду підтримку Чехією руху України до членства в НАТО. Сподіваюся, що на саміті у Вільнюсі, у липні 2023 року союзники ухвалять рішення про запрошення України приєднатися до Альянсу», – додав Стефанчук.
Першого парламентський саміт «Кримської платформи» проходив торік у жовтні, в Загребі (Хорватія). Тоді його учасники ухвалили спільну декларацію, в якій, серед іншого, засудили систематичні порушення прав людини в Криму.
Ініційований Україною міжнародний координаційний механізм «Кримська платформа» був започаткований на установчому саміті в Києві у серпні 2021 року. Мета платформи – збереження уваги до Криму в міжнародному порядку денному, захист прав людини в Криму, сприяння деокупації півострова тощо.
СБУ затримала свого колишнього співробітника – підозрюють у держзраді і дезертирстві
Співробітники внутрішньої безпеки СБУ затримали колишнього співробітника одного із структурних підрозділів спецслужби, який проводив підривну діяльність на користь країни-агресора.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, напередодні повномасштабного вторгнення він звільнився та виїхав до однієї з країн Євросоюзу, звідки телефонував колишнім колегам і закликав їх дезертирувати з Києва, обіцяючи, що в такому разі з ними «все буде добре», а у випадку відмови – погрожував «злити» їхні дані представникам російських спецслужб.
Крім того, колишній співробітник СБУ намагався передати ворогу відомості про мобілізацію та місця дислокації окремих підрозділів Сил оборони, намагаючись випитати цю інформацію у співробітників СБУ.
У березні 2023 року він перетнув державний кордон України, де його одразу затримали. Йому повідомили про підозру за кількома статтями – державна зрада, дезертирство. Колишньому співробітнику СБУ суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ЗМІ повідомляють про затримання ще одного українця в Білорусі
У Білорусі затримали ще одного громадянина України – Артема Макавея. Про це повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням блог «Голоси», який поспілкувався з матір'ю затриманого Інною Макавей.
За її словами, Артем Макавей жив у Білорусі з 2009 року і мав посвідку на проживання.
«Нікуди він не ходив, ніде нічого не писав. Єдине, що він міг викласти кілька фото на підтримку України у Instagram. Ці фотографії були не його, він взяв їх в Інтернеті. Його родичі зараз на війні, тому цілком логічно, що він міг викидати такі фотографії», – каже Інна Макавей, додавши, що у січні 2023 року її сина викликали до міграційної служби та «запропонували пройти там поліграф».
Наприкінці січня він зник, згодом рідні дізналися, що його затримали.
«У міліції довідалися, що його затримали співробітники КДБ. Я кілька разів їздила в Брест, з'ясовувати. Мені просто не відповідають, ухиляються від відповіді. Єдине, що сказали: «Він є загрозою для Республіки Білорусь». Більше жодних пояснень», – розповіла жінка.
Наразі офіційного підтвердження та даних про причини затримання українця немає.
10 березня в інтерв'ю виданню «Ліга» посол України в Білорусі Ігор Кизим повідомив, що в Білорусі затримані семеро громадян України.
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило РФ використовувати військову інфраструктуру і повітряний простір для вторгнення й обстрілів мирних міст в Україні. При цьому білоруська армія у бойових діях в Україні участі не бере.
У жовтні минулого року Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
Суд у Росії засудив до 10,5 років позбавлення волі фігуранта справи кримських мусульман
Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону 15 березня засудив фігуранта «справи кримських мусульман», кримчанина Аметхана Абдулвапова до 10 років і 6 місяців позбавлення волі, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».
Як повідомляють активісти, перші три роки Абдулвапов має провести у в’язниці. Крім цього, прокурор попросив для нього обмеження протягом року після звільнення. Обмеження полягають у необхідності відзначатись у Федеральній службі з виконання покарань два рази на місяць, не залишати житло з 11 вечора і до 6 ранку, не змінювати місце проживання та роботу без повідомлення ФСВП, не відвідувати публічні заходи.
«Я не маю жодного відношення до тероризму. Відпустіть мене із зали суду до моєї родини, до моїх дітей», – сказав Аметхан Абдулвапов у своєму останньому слові у суді.
Абдулвапова затримали після російських обшуків у лютому 2022 року. Тоді одразу в кількох районах окупованого Криму російські силовики затримали чотирьох людей: Ансара Османа, Марлена Мустафаєва, Ернеста Сейтосмана і Аметхана Абдулвапова.
Усіх затриманих звинуватили в участі в ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір», яка визнана в Росії терористичною, але діє без обмеження на рівні національних законодавств багатьох країн світу.
Перевірки внутрішніх переселенців на предмет права на отримання допомоги у порівнянні з минулим роком знизилася майже у 12 разів, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
У відомстві наголосили, що перевірки ВПО мають здійснюватися лише за наявності підозри щодо неправомірного отримання допомоги.
«Мінсоцполітики та Нацсоцслужба надали роз’яснення територіальним органам соціальних служб про необхідність попереджати внутрішніх переселенців стосовно відвідування їх з метою перевірки. Зокрема, під час перевірки посадова особа Нацсоцслужби повинна скласти відповідний акт. Також вона має залишити повідомлення про необхідність протягом 10 днів прибути до органу соціального захисту населення для проходження ідентифікації. І лише у разі неявки переселенцям можуть скасувати статус ВПО і припинити передбачені для них виплати», – повідомили у Мінреінтеграції.
У відомстві наголошують, що людей треба попереджати про відвідини контролюючих служб, бо вони не зобов’язані 24/7 перебувати вдома, щоб не втратити грошову допомогу від держави.
Статус ВПО можна втратити за умови переїзду за кордон, повернення на місце постійного проживання або ж якщо своєчасно не повідомити про зміну фактичного місця проживання.
За даними влади, нині статус ВПО офіційно мають близько 5 млн людей, а за міжнародними оцінками кількість внутрішніх переселенців перевищує 7 мільйонів.
Що означає заява російських чиновників про побудову нової траси «Таврида-2» на окупованій частині півдня України? Які дороги існували у регіоні до повномасштабного вторгнення Росії і в якому вони були стані? Навіщо окупантам «Таврида-2» і які перспективи має цей проєкт? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
В Україні вдруге за день оголошена масштабна повітряна тривога (відбій)
Близько 13:00 15 березня в Україні вдруге за день оголошено масштабну повітряну тривогу. Влада рекомендує не нехтувати сигналом про небезпеку і піти в укриття.
Після оголошення першої тривоги вранці стало відомо, що російські війська завдали ударів по Харківщині, поціливши по цивільній інфраструктурі. Попередньо, без постраждалих.
ОНОВЛЕНО. Близько 13:18 було оголошено про відбій тривоги. Повідомлень про ракетні атаки на цей час немає.
Напередодні в Україні також декілька разів оголошували тривогу у всіх областях. У Повітряних силах ЗСУ пояснили, що частина з них були пов’язані з активністю тактичної авіації Росії, загрозою застосування оперативно-тактичного ракетного комплексу наземного базування і польотами МіГ-31К.
Речниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк, коментуючи численні повітряні тривоги протягом дня 14 березня, сказала, що російські сили можуть мати на меті «тримати в напрузі населення» в рамках тактики гібридної війни.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на 24 лютого Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
Верховний Суд Великої Британії вирішив, що справу щодо єврооблігацій на суму 3 млрд доларів США потрібно направити на судовий розгляд за повною процедурою у відкритому засіданні. Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України
«Велика перемога справедливості та верховенства права, Верховний Суд Сполученого Королівства сьогодні дійшов до висновку, що аргументи лінії захисту України щодо примусу, які ґрунтуються на фактах погроз агресії Росії мають бути досліджені за повною процедурою під час відкритого засідання у англійському суді. Постановивши це знакове рішення через понад сім років після того, як Росія подала позов проти України до англійського суду, Верховний Суд цим підтримав позицію України, яку Україна вже заявляла багато років поспіль», – йдеться у повідомленні.
Українська сторона зауважує, що Росія намагалась переконати англійський суд постановити рішення на її користь, застосувавши скорочену процедуру і тим самим уникаючи детального дослідження дій Москви.
«Тепер на Росію лягає тягар доведення суду, що погрози в сторону України не вплинули на рішення України випустити єврооблігації, що в подальшому були використані Росією як один із інструментів зброї проти України. Верховний Суд зазначив, що Україна досягне успіху у цій справі, якщо не буде доведено зворотного, що тиск Росії не відіграв жодної ролі в рішенні України про випуск єврооблігацій», – додають у Мінфіні.
У грудні 2013 року тодішній президент України Віктор Янукович домовився з президентом Росії Володимиром Путіним, що Росія надасть Україні кредит на 15 мільярдів доларів через розміщення українських цінних паперів, які викупить Москва. Невдовзі перша частина цих облігацій на суму 3 мільярди доларів була розміщена на Ірландській фондовій біржі, і її й викупила Росія.
Упродовж осені 2015 року Україна узгодила реструктуризацію своїх боргових зобов’язань, включно зі списанням частини їх, із більшістю зі своїх приватних кредиторів – крім Росії, яка не погодилася на умови. Москва вважає, що цей борг є суверенним боргом української держави. Київ наполягає, що це приватний борг колишньої української влади й відтак має бути реструктурований на загальних підставах.
Біля Бахмута збили російський бомбардувальник – ОП
Голова Офісу президента Андрій Єрмак підтвердив збиття російського літака біля Бахмута.
«Мінус Сушка ворога під Бахмутом. 93 бригада», – написав він у телеграмі.
Раніше у соцмережах повідомляють про збиття російського бомбардувальника Су-24 біля Бахмута.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на 15 березня у війні проти України Росія втратила 304 літаки та 289 гелікоптерів. Москва про втрати своєї техніки не повідомляє.
У російському Ростові-на-Дону судять викраденого в Херсоні ветерана АТО
У російському Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону відбувається судове засідання у справі громадянина України, ветерана АТО Павла Запорожця, вивезеного у серпні співробітниками ФСБ Росії до окупованого Криму, повідомляє російське державне інформаційне агентство ТАСС.
За повідомленням, захист Запорожця наполягає на тому, що він має бути визнаний військовополоненим, а справа має розглядатися у рамках третьої Женевської конвенції.
Як раніше повідомила проєкту Радіо Свобода «Новинам Приазовʼя» сестра Запорожця Марина, представники ФСБ Росії затримали його 9 травня 2022 року в Херсоні, де утримували в катівні на Теплоенергетиків 3, протягом 4-ох місяців, а в серпні вивезли до окупованого Криму.
За інформацією жінки, її брату інкримінують статтю «міжнародний тероризм».
Про те, що Запорожця катували, в серпні 2022 року повідомляло «Суспільне» з посиланням на правозахисницю і громадську активістку Наталю Бімбірайте.
Російські силовики публічно не коментують звинувачення у тортурах.
Минулого місяця голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим. Реалії заявила, що Росія після повномасштабного вторгнення в Україну відкрила в окупованому Криму СІЗО, куди відправляє людей, незаконно затриманих на новоокупованих територіях України.
За її словами, наприкінці 2022 року там утримували приблизно 110 людей, українських громадян і декількох іноземців.
Раніше голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомляв, що окупанти вивозять на територію Росії політичних в’язнів, і зараз понад 112 осіб перебувають на території РФ у російських колоніях.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов відреагував на інцидент з американським безпілотником MQ-9 Reaper – Росія використовує тактику ва-банк.
«Інцидент з американським БПЛА MQ-9 Reaper, спровокований росією в Чорному морі, – це сигнал путіна про готовність до розширення зони конфлікту із втягуванням інших сторін. Тактика ва-банк – постійне підвищення ставок в умовах стратегічного програшу в надії на зміну обставин», – написав він у твіттері.
14 березня Сполучені Штати Америки звинуватили Росію в «небезпечному і непрофесійному» перехопленні її винищувачами американського безпілотника-розвідника, що призвело до його падіння в Чорне море.
Вашингтон викликав посла Росії, щоб висловити протест проти «нерозважливої» поведінки російських пілотів двох винищувачів Су-27. Пентагон заявив, що перехоплення безпілотника MQ-9 Reaper сталося у міжнародному повітряному просторі.
За словами речника Пентагону, бригадного генерала Патріка Райдера, російські літаки скинули пальне на MQ-9, очевидно намагаючись засліпити або пошкодити його, і пролетіли перед дроном, перш ніж один із винищувачів зачепив гвинт безпілотника.
Речник Держдепартаменту Нед Прайс заявив, що інцидент є явним порушенням міжнародного права.
Міністерство оборони Росії 14 березня заперечило, що якийсь із його літаків контактував з американським безпілотником, і заявило, що дрон розбився через «різке маневрування».
Посол Росії в США Анатолій Антонов після того, як його викликали до Державного департаменту через інцидент, заявив, що Москва не хоче «конфронтації» зі США.
Радники президентів США і Туреччини обговорили продовження «зернової угоди»
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван і радник президента Туреччини Ібрагім Калин провели переговори, однією з тем яких було продовження «зернової угоди».
«Вони говорили про регіональні та глобальні події, включно з спільною стурбованістю щодо агресії Росії проти України та зусиль Туреччини забезпечити відновлення Чорноморської зернової ініціативи», – повідомив 14 березня Білий дім.
14 березня Туреччина, яка є учасником переговорів, заявила, що Росія погодилася підтримати 60-денне продовження зернової угоди. Водночас, за даними Анкари, переговори щодо продовження угоди ще тривають.
Україна каже, що Росія порушує встановлені в угоді про транспортування українського зерна терміни, коли заявляє про строки 60 днів. За словами міністра інфраструктура України Олександра Кубракова, угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів.
Російське вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. Це тривало доти, доки укладена в липні 2022 року угода уможливила безпечний експорт критично важливих поставок продовольства.
Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті виробленого зерна. Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України. Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.
Американський безпілотник не становив загрози для Росії – Ігнат про інцидент у Чорному морі
Один розвідувальний безпілотник США не ніс загрози для Росії в міжнародному повітряному просторі, а розвідувальні апарати, які перебувають у повітрі над акваторією Чорного моря, проводять моніторинг лінії розмежування – про це в ефірі Радіо Свобода заявив речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
«Він моніторив повітряну обстановку. Чорне море – це не внутрішнє море Росії, як Азовське, як вони там собі вважають. Вихід в яке (Чорне море – ред.) мають країни НАТО, Туреччина, та і в міжнародному повітряному просторі можна робити, що хочеться. Вони (росіяни – ред.) ж літають своїми бомбардувальниками до берегів Великої Британії? Чи піднімають на перехоплення винищувачі? Тут розвідник, він розвідує. Він робить те, для чого він створений. Яка ж там загроза, від такого одного БПЛА? Коментувати тут навіть немає що», – сказав речник.
За словами Ігната, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, безпілотні літальні апарати стежили за лінією розмежування із ОРДЛО (окремі райони Донецької і Луганської областей, що були окуповані з 2014 року російськими силами).
Нині БПЛА сил НАТО в Європі продовжують виконувати завдання, зокрема й стежити за бойовими діями на території України.
«Цей безпілотник (MQ-9 Reaper), та інші БПЛА, які в Чорноморському басейні підтримують своїх союзників НАТО (безпілотники RC-135, H10 Poseidon, RQ-4 Global Hawk), ще задовго до повномасштабного вторгнення моніторили лінію розмежування в Україні з ОРДЛО. Ці безпілотники фактично щодня виконують свої місії в Чорному морі, а також за погодженням із українською стороною моніторили лінію розмежування і дивилися за дотриманням режиму тиші. А також і інші функції», – додав він.
14 березня Сполучені Штати Америки звинуватили Росію в «небезпечному і непрофесійному» перехопленні її винищувачами американського безпілотника-розвідника, що призвело до його падіння в Чорне море.
Вашингтон викликав посла Росії, щоб висловити протест проти «нерозважливої» поведінки російських пілотів двох винищувачів Су-27. Пентагон заявив, що перехоплення безпілотника MQ-9 Reaper сталося у міжнародному повітряному просторі.
За словами речника Пентагону, бригадного генерала Патріка Райдера, російські літаки скинули пальне на MQ-9, очевидно намагаючись засліпити або пошкодити його, і пролетіли перед дроном, перш ніж один із винищувачів зачепив гвинт безпілотника.
Речник Держдепартаменту Нед Прайс заявив, що інцидент є явним порушенням міжнародного права.
Міністерство оборони Росії 14 березня заперечило, що якийсь із його літаків контактував з американським безпілотником, і заявило, що дрон розбився через «різке маневрування».
Посол Росії в США Анатолій Антонов після того, як його викликали до Державного департаменту через інцидент, заявив, що Москва не хоче «конфронтації» зі США.
«Ми вважаємо за краще не створювати ситуації, коли можуть виникнути ненавмисні зіткнення або ненавмисні інциденти між Російською Федерацією та Сполученими Штатами», – сказав Антонов.
Посол також стверджував, що Росія «проінформувала про цей простір, визначений зоною проведення спеціальної військової операції». «Ми попереджали не входити, не проникати», – додав він, запитуючи, як відреагують США, якщо російський безпілотник наблизиться до Нью-Йорка чи Сан-Франциско.
Уряд Данії створить фонд допомоги Україні на мільярд доларів
Данія створить фонд допомоги Україні на мільярд доларів у 2023 році. Таке оголошення уряд зробив після згоди майже всіх партій у парламенті, повідомляє агенція AFP.
«Уряд погодився створити фонд для України із загальним обсягом близько семи мільярдів крон (1 мільярд доларів) у 2023 році», – йдеться в заяві міністерства фінансів, проект підтримали 159 із 179 членів парламенту.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Данія підтримує Україну. У грудні минулого року уряд Данії виділив 300 мільйонів данських крон (понад 40 млн дол США) для закупівлі зброї та обладнання для України. Також Копенгаген надавав Україні гаубиці Caesar.
Politico: група сенаторів з обох партій закликає Пентагон надати Україні літаки F-16
Група з восьми сенаторів від обох партій тисне на Міністерство оборони США щодо відправлення літаків F-16 Україні, стверджуючи, що сучасні винищувачі «можуть змінити правила гри на полі бою», повідомляє Politico. Видання посилається на листа, якого сенатори надіслали міністрові оборони США Ллойду Остіну.
Сенатори закликали Пентагон надати інформацію про те, що потрібно, щоб відправити літаки F-16 в Україну.
«Після розмови з американськими, українськими й іноземними лідерами, які працюють на підтримку України, на Мюнхенській конференції з безпеки минулого місяця, ми вважаємо, що Сполученим Штатам необхідно ретельно поглянути на надання Україні літаків F-16», – написали сенатори.
Вони попросили Остіна надати їм до кінця тижня оцінки низки факторів, необхідних для успішної передачі F-16 Україні.
Серед запитань сенаторів до Пентагону – такі: наскільки високо українські посадовці ставлять винищувачі, коли надсилають запити на озброєння, і які F-16 можна надати у разі схвалення – щойно виготовлені чи з наявних запасів. Вони також запитали про оцінку військових щодо впливу F-16 на конфлікт і як швидко українських пілотів можна буде навчити користуватися літаками.
Група також привітала повідомлення про те, що двоє українських пілотів прибули до США для оцінки навичок. Сенатори назвали це «критично важливим кроком в оцінці» їхньої готовності літати на F-16.
Написання листа було організоване сенатором-демократом Марком Келлі (штат Аризона). За даними Politico, також його підписали демократи Теммі Дакворт з Іллінойсу, Тім Кейн із Вірджинії, Мартін Гайнрік із Нью-Мексико і Джекі Розен із Невади, а також республіканці Ліза Мурковські з Аляски, Томмі Тубервіль з Алабами і Тед Бадд із Північної Кароліни.
8 березня президент Польщі Анджей Дуда в інтервʼю CNN заявив, що навчання українських пілотів керувати винищувачами F-16 є «необхідним». Польський лідер висловив переконання, що українські збройні сили прагнуть відповідати стандартам НАТО і тому захочуть використовувати винищувачі F-16.
За день до цього CNN із посиланням на неназваних високопосадовців повідомив, що Національна гвардія в американському штаті Аризона проводить оцінку українських пілотів для можливого навчання на винищувачах F-16.
Водночас у Білому домі наголосили, що Вашингтон не змінював свого рішення не надавати Україні винищувачі F-16.
Україна давно просить союзників про надання сучасних літаків. Під час зустрічі в Парижі президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії. Президент США Джо Байден в інтерв’ю ABC News, показаному 24 лютого, заявив, що українському президенту Володимиру Зеленському зараз не потрібні винищувачі F-16.
Про надання Україні літаків наразі офіційно не заявила жодна країна.
У Харкові війська РФ поцілили по цивільній інфраструктурі – влада
Російські війська завдали удару по цивільній інфраструктурі Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ворог вкотре вдарив по цивільній інфраструктурі міста. Попередньо, без постраждалих. На місці працюють екстрені служби. Масштаби руйнувань уточнюються», – написав він у телеграмі.
Як уточнив міський голова Ігор Терехов, у районі місця прильоту жодного військового чи інфраструктурного об'єкта, лише житлові будинки та міська інфраструктура.
Після оголошення масштабної повітряної тривоги в Україні влада Харківщини повідомила про російські удари і закликала людей перебувати в укриття.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Війська РФ за добу випустили по Херсонщині 396 снарядів із важкої артилерії і «Градів» – ОВА
Російські військові за минулу добу 78 разів обстріляли Херсонську область, випустивши 396 снарядів із важкої артилерії і «Градів», повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Місто Херсон ворог обстріляв сім разів. 27 снарядів влучили у житлові квартали, приватні й багатоквартирні будинки, територію підприємства. На жаль, є постраждалі – чотири людини зазнали поранення», – написав Прокудін у телеграмі вранці 15 березня.
Він також повідомив, що за добу з деокупованої території області евакуйовано 74 людей.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Від початку вторгнення Росії в Україну російські державні службовці і працівники підпадають під дедалі суворіші обмеження на виїзд за кордон й «існує реалістична ймовірність» того, що ці обмеження будуть розширені на все більшу кількість працівників державного сектору, заявляє британська розвідка.
«Співробітники, ближчі до центру влади, стикаються з більш жорсткими обмеженнями; кремлівським чиновникам заборонені всі міжнародні туристичні поїздки. Це розширення наявних заходів, які походять із радянських часів. Обмеження на поїздки були посилені після російської анексії Криму в 2014 році. Ймовірно, ці заходи спрямовані на те, щоб запобігти втечі чиновників, які все більше незадоволені», – йдеться в повідомленні, поширеному 15 березня Міністерством оборони Великої Британії.
Як йшлося в оприлюдненому минулого тижня розслідуванні проєкту телеканалу «Настоящее время» і Радіо Свобода «Система», після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році багато співробітників російських відомств, державних компаній та держкорпорацій стали фактично невиїзними.
Декого з них прямо попросили здати на зберігання закордонні паспорти, розповіли співрозмовник у керівництві однієї з держкомпаній, чиновник регіонального уряду і менеджер туристичної компанії, пов’язаної з VIP-відпочинком (усі вони попросили про анонімність, оскільки не уповноважені спілкуватися з пресою).
Про вилучення закордонних паспортів у частини держслужбовців та співробітників російських держкомпаній пише і запрошена співробітниця Німецької ради з міжнародних справ (DGAP) Олександра Прокопенка в колонці для «Карнегі-центру»: «У 2022 році дозволи [на виїзд] перестали давати спочатку керівництву, а пізніше співробітникам із доступом другого рівня секретності».
За словами співрозмовників «Системи», в деяких випадках йдеться про те, щоб віддати документ на зберігання ФСБ Росії, у деяких – до спеціального відділу за місцем роботи.
Тим, хто цього не зробить, пропонують звільнитися, стверджує джерело «Системи», знайоме із внутрішніми розпорядженнями однієї з держкомпаній. Частина співробітників у результаті звільняються самі, не чекаючи відповіді питання про серйозність цієї загрози.
У деяких випадках співробітники ФСБ натякають, що у разі відмови здати паспорт його можуть якимось чином «анулювати», тож він у жодному разі не допоможе при виїзді за кордон (про реальні випадки такого «анулювання», втім, невідомо).
Після оголошення повітряної тривоги влада Харківщини повідомила про російські удари
Російські війська завдають ударів по Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Увага! Жителі Харкова і області, окупанти знову завдають ударів! Не ігноруйте сигналів тривоги. Залишайтеся в укриттях», – написав він у телеграмі.
У соцмережах повідомляють про звуки вибухів в Харкові.
У всіх областях України близько 9:45 15 березня оголосили повітряну тривогу.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.