Держдума РФ дозволила примусове «переміщення» людей з окупованих територій України
Державна дума Росії ухвалила у третьому читанні законопроєкт, що дозволяє примусове «переміщення» людей із територій, де діє воєнний стан, повідомляє російське агентство «Інтерфакс».
Указом президента Росії Володимира Путіна воєнний стан був запроваджений у жовтні минулого року на територіях, про анексію яких заявила російська влада: йдеться про частину Херсонської і Запорізької областей, а також території Донеччини і Луганщини, підконтрольні угрупованням «ДНР» і «ЛНР». Жодна з цих областей України не контролюється російською армією повністю.
Один з ініціаторів законопроєкту, голова комітету Ради федерації Росії з конституційного законодавства та державного будівництва сенатор Андрій Клішас раніше говорив, що, згідно із законопроєктом, на територіях, де запроваджений воєнний стан, будуть застосовувати такі заходи, як адміністративне затримання на строк до 30 діб у разі порушення заборон і обмежень, встановлених указами Путіна, а також «примусове і контрольоване переміщення громадян з відповідної території на території, на яких воєнний стан не введений».
За його словами, ці поправки спрямовані на забезпечення реалізації виборчих прав громадян, які живуть на території «нових суб’єктів» Росії.
Раніше правозахисники заявили, що Росія заздалегідь готувалася до примусового вивезення українців із окупованих територій під прикриттям «евакуації». Центр прав людини ZMINA проаналізував свідчення людей, які були депортовані, а також дані з відкритих джерел від початку повномасштабного вторгнення до 4 березня 2023 року.
Через російські обстріли на Донеччині загинула людина, ще 7 поранені – Офіс генпрокурора
Внаслідок російських обстрілів на Донеччині загинула людина, ще семеро поранені, повідомляє Офіс генпрокурора.
В ОГП зазначають, що у Костянтинівці в результаті прямого влучання снаряду у приватний будинок загинув 58-річний чоловік, ще семеро мирних жителів зазнали поранень в Авдіївці, Торецьку та Часовому Ярі.
Пошкоджено та зруйновано житлові будинки, лікарняні приміщення, господарські споруди.
За даними слідства, 18 травня російські війська для обстрілу, ймовірно, застосовували зенітно-ракетні комплекси С-300, реактивні системи залпового вогню «Смерч», ствольну артилерію, також, за попередніми даними, авіабомбу ФАБ-250.
Російські війська регулярно обстрілюють міста на підконтрольній українському уряду території Донецької області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В ООН станом на 14 травня підтвердили загибель 8 836 і поранення 14 985 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Зеленський затвердив склад Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції Криму
Президент України Володимир Зеленський підписав указ щодо Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції Криму та міста Севастополя, затвердивши її персональний склад.
«Ми продовжуємо діяти на рівні інституцій нашої держави. Готуємось до реінтеграції Криму. Це дуже важливо. Зокрема, я підписав указ щодо Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції нашого Криму та міста Севастополя. Це вже про конкретику повернення Криму в Україну, наших людей додому», – сказав він під час заходів під час заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Зеленський зазначив, що Україна продовжує роботу заради звільнення Криму від російських окупантів та його повноцінного повернення в державну систему.
«Коли ми створювали Кримську платформу – цей осередок нашої спільної сили, – ми хотіли, щоб тема Криму була в топі глобального порядку денного. Зараз дедалі більше лідерів і держав усвідомлюють, що без повернення Криму не буде повернення спокою міжнародним відносинам і повної сили – міжнародному праву», – наголосив президент.
На сайті президента опубліковано указ №283, яким затверджується склад Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції Криму. Зокрема до складу ради входять президент, керівник Офісу президента та його заступники, до відання яких віднесені питання регіональної політики, інформаційної політики, зовнішньої політики та стратегічного партнерства, європейської та євроатлантичної інтеграції, національної безпеки та оборони, секретар Ради національної безпеки і оборони України, постійний представник президента України в АР Крим, його перший заступник, директор Націнституту стратегічних досліджень, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та інші.
У київському метро повідомили, скільки людей ховалися там від російської атаки
На станціях метро в Києві минулої ночі під час повітряної тривоги ховалися понад 7 700 людей, із яких майже тисяча дітей, повідомив Київський метрополітен.
«Загалом від початку травня на станціях міської підземки укривалися більше ніж 50 тисяч людей, із яких майже 6200 дітей», – повідомили у метрополітені.
Станції метрополітену працюють і як укриття під час повітряних тривог. У метрополітені зауважують, що прохід на станцію в комендантську годину (із 00:00 до 05:00) під час повітряної тривоги забезпечує працівник поліції (контакти чергового поліцейського розміщені біля входу). Необхідно брати з собою документ, який посвідчує особу, поліцейський перевіряє його при вході.
Від початку травня російські війська здійснили вже дев’ять масованих повітряних ударів по Києву. Сили ППО повідомляють про збиття ракет і дронів, які запускає Росія.
Секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов заявив, що Росія вдається до «безглуздих і супервитратних» ударів по Києву «для підняття градусу патріотичної істерії всередині країни».
Вперше з часів Холодної війни НАТО розробить план протидії загрозам з боку Росії – Reuters
На саміті Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі лідери країн блоку погодять секретний документ, який деталізує відповідь на загрози Росії – про це йдеться в матеріалі агентства Reuters, яке посилається на посадовців НАТО.
Очікується, що на саміті в липні представники НАТО «схвалять тисячі сторінок секретних військових планів», які вперше з часів Холодної війни визначатимуть оборону від потенційної російської загрози.
«Союзники точно знатимуть, які сили та можливості потрібні, зокрема, де, що і як розгортати», – сказав генеральний секретар блоку Йенс Столтенберґ, говорячи про секретні документи, які, як у часи Холодної війни, призначатимуть певні війська для захисту певних регіонів.
Читайте також: Столтенберґ закликав країни НАТО «подвоїти зусилля» в умовах «зростаючих загроз»
Агентство цитує одного з військових високопосадовців НАТО адмірала Роба Бауера, який вказує на різницю між кризовим менеджментом і колективною обороною.
«Не ми, а наш супротивник визначає часові рамки. Ми повинні бути готові до того, що конфлікт може виникнути будь-коли», – вважає він.
Водночас НАТО не накопичує війська на східному фланзі з міркувань прозорості, каже заступник начальника штабу SHAPE генерал-лейтенант Юбер Коттеро.
«Накопичувати війська на кордоні – це все одно, що мати молоток. У якийсь момент ви захочете знайти цвях. Якщо росіяни скупчують війська на кордоні, це змусить нас нервувати, якщо ми накопичуємо війська на кордоні, це змусить їх нервувати», – пояснює він.
У Севастополі знову чутно вибухи. Окупаційна влада пояснила це «навчаннями»
У телеграм-каналах Севастополя повідомляють про звуки вибухів, схожі на роботу ППО, інформує проект Радіо Свобода – Крим.Реалії.
Російський голова Севастополя Михайло Развожаєв пояснив звуки вибухів у місті «навчаннями» Чорноморського флоту РФ.
«Гучні звуки в місті – це флот проводить на Північному молу тренування розрахунків протипідводно-диверсійного забезпечення, що включають проведення навчальних стрільб. У місті все спокійно», – написав Развожаєв у своєму телеграмі.
Раніше 18 травня у соцмережах повідомлялося про вибух на залізниці у Криму. Згодом підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов підтвердив, що у Сімферопольському районі з рейок зійшли вагони із зерном.
Російська державна агенція «РИА Новости» з посиланням на Кримську залізницю пише, що аварія вантажного поїзда сталася через «втручання сторонніх осіб у роботу залізничного транспорту». Проте про вибух російська влада Криму не повідомляла.
В українській розвідці заявили, що російські військові використовували цю залізницю для перевезення зброї, а говорячи про сам інцидент речник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов заявив, що залізничні колії «не витримали, втомилися і тепер на якийсь час не функціонують».
ОВА: одна людина загинула, двоє – поранені через обстріл Циркунів на Харківщині
Одна цивільна людина загинула, ще двоє – були поранені внаслідок обстрілу російськими військами села Циркуни Харківського району 18 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«За даними Обласного центру екстреної медичної допомоги, внаслідок ракетного удару окупантів по с. Циркуни загинула одна людина. Ще двоє мирних жителів отримали поранення. Медики надають їм всю необхідну допомогу», – написав Синєгубов у телеграмі.
Перед тим він повідомляв про обстріл села і зауважував, що було влучання у приватний будинок, де під завалами опинилася людина.
Російські війська регулярно обстрілюють цивільну інфраструктуру прифронтових населених пунктів, в тому числі Харківської області. Офіційно Москва заперечує обстріли цивільного населення.
Зеленський запропонував створити меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Президент України Володимир Зеленський під час заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу запропонував створити меморіал у пам’ять про жертв тих подій.
«Історія – це не тільки події, а й місця, в яких серця людей завмирають, коли торкаються трагічних моментів історії. Кримськотатарський народ заслуговує на такий повноцінний центральний меморіал, який нагадував би про злочин, що був скоєний проти нього, про жертви депортації та про силу народу, який зберігся. Мені здається, це дуже важливо», – сказав він
Зеленський звернувся до лідера кримських татар Мустафи Джемілєва з пропозицією про спільну роботу над концепцією меморіалу.
«Пане Мустафо, я пропоную, щоб ми разом із вами попрацювали над такою пропозицією. Щоб з’явилося таке місце. Я думаю, за 80 років народ це заслужив. Я впевнений, що це важливо для всієї України», – додав президент.
Читайте також: «Мета РФ не змінилася – знищити народ» – Верховна Рада в День памʼяті жертв геноциду кримських татар
18 травня 1944 року радянський режим розпочав депортацію всього кримськотатарського народу до Центральної Азії з Криму. Упродовж трьох днів десятками залізничних вагонів було силоміць вивезено близько 200 тисяч людей.
Щороку в Криму з нагоди роковин Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу відбувалися масові заходи, зокрема, жалобний мітинг у центрі кримської столиці. Але після окупації півострова Росією проведення подібних акцій у центрі Сімферополя заборонили.
Лукашенко назвав український контрнаступ «дезінформацією» та закликав до переговорів
Олександр Лукашенко знову закликав Україну вести переговори з Росією на основі «взаємно шанобливого» діалогу. Про це він заявив на засіданні Ради Парламентської асамблеї ОДКБ у Мінську, передає білоруська державна агенція «БелТА».
Лукашенко також заявив, що українська армія нібито не має потенціалу для контрнаступу.
«Треба сказати, найбільша дезінформація – це цей «контрнаступ». Як на мене, ніякого «контрнаступу» немає і бути не може. Один до п’яти на фронті воювати технікою і живою силою – це просто божевілля! Ні, треба підбурювати, потрібно накручувати українців, щоб продовжувати і топити нас у цьому протистоянні. У цьому сьогодні сутність на фронті. Ми це бачимо. Це в нас просто за парканом», – заявив Лукашенко.
Читайте також: Буданов заявив, що депутат Шевченко допомагав розвідці в комунікації з Лукашенком
Лідер білоруського режиму знову закликав Україну до переговорів.
«Перш ніж нас звинувачувати в протистоянні, ескалації цього конфлікту, потрібно повернутися за стіл переговорів. Візьміть не той документ (який був розроблений під час кількох раундів російсько-українських переговорів на початку вторгнення – ред.), новий. Щоб припинити війну», – цитує його «БелТА».
Такі пропозиції Лукашенко вже робив під час виступу з «посланням до народу і парламенту» 31 березня.
13 травня президент Володимир Зеленський заявив, що незабаром буде здійснено «важливі кроки» в рамках контрнаступу Збройних сил України.
Данілов пояснив, для чого Росії «безглузді й супервитратні» удари по Києву
Секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов заявив, що Росія вдається до «безглуздих і супервитратних» ударів по Києву «для підняття градусу патріотичної істерії всередині країни».
«Київ залишається маніакальною і недосяжною ціллю Путіна. Символічні місця Києва – мета російських ракетних обстрілів. Безглузді й супервитратні для РФ атаки на столицю необхідні Кремлю для підняття градусу патріотичної істерії всередині країни», – написав Данілов у твіттері.
Він додав, що в Росії «розвивається процес розпачу і розчарування владою» на тлі провалу наступу і невдач на фронті.
У ніч на 18 травня російські сили здійснили дев’яту за цей місяць атаку на Київ.
«Вибухи на полях та погрози ФСБ». Що буде з врожаями на півдні України?
Як працюють аграрії на звільнених і окупованих територіях півдня України? Який врожай очікується цього року? Чи буде в Україні дефіцит овочів і фруктів? Скільки часу знадобиться для відновлення аграрної сфери після звільнення територій півдня та наскільки це дорого? Відповіді на ці питання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- На Херсонщині розміновано 32 тисячі гектарів сільськогосподарського призначення. На цій території аграрії намагаються вести посівну, розповів 13 травня в ефірі Телемарафону розповів голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, на Херсонщині працюють комплекси дистанційного розмінування.
- Видання «Економічна правда» 23 березня опублікувало матеріал, в якому йдеться про те, що агросектор є найбільшою експортною галуззю України. Згідно з даними Державної служби статистики, у попередні роки найбільші об’єми зернових в Україні вирощували у південних та східних областях, сказано в матеріалі видання.
- Зокрема, 2021 року у Запорізькій області, частина якої зараз окупована, найбільше зібрали врожаю пшениці, кукурудзи та соняшника. У Херсонській області того ж року найбільше зібрали врожаю овочевих культур відкритого ґрунту, пшениці, соняшника та ячменю. А от рис у 2021 році збирали лише у двох регіонах – на Одещині та Херсонщині, пише видання.
- Тим часом представники окупаційної влади захоплених територій Херсонської та Запорізької областей вже заявили про початок посівної у цій частині південного регіону. Призначений Росією так званий виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо 31 березня в ефірі телеканалу «Росія 24» розповів, що аграрії працюють на полях начебто на території всього лівобережжя.
- Призначений Кремлем виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Запорізької області Євген Балицький 14 квітня у своєму телеграм-каналі написав, що посівна у цій частині регіону йде начебто «на повний хід». За його словами, на той період вже було засіяно 70 тисяч гектарів.
- Керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазовʼя», що цього року у звільненій частині регіону планують засіяти мінімум 150 тисяч гектарів. Це лише 20% від посівних площ 2021 року.
Російські війська обстріляли Харківщину, під завалами будинку може бути людина – Синєгубов
Російська армія обстріляли Харківську область, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 18 травня.
«За попередньою інформацією, «приліт» був у селі Циркуни Харківського району. Зафіксовано влучання у приватний житловий будинок. Під завалами може перебувати людина», – заявив він.
Читайте також: На Харківщині виявили тіло чоловіка, який загинув через обстріл – прокуратура
На місці працюють екстрені служби, додав Синєгубов.
Раніше 18 травня голова Харківщини повідомив про обстріл області.
Російські війська регулярно обстрілюють цивільну інфраструктуру прифронтових населених пунктів, в тому числі Харківської області. Офіційно Москва заперечує обстріли цивільного населення.
Підконтрольна РФ влада Криму озвучила збитки через інцидент на залізниці
Внаслідок інциденту на залізниці в окупованому Криму, де зійшов з рейок вантажний потяг, пошкоджено до 150 метрів залізничної колії, заявив підконтрольний Росії міністр транспорту Криму Микола Лукашенко.
«Від 100 до 150 метрів пошкоджено, над відновленням працює понад 10 одиниць техніки», – цитує його слова російське державне інформаційне агентство ТАСС.
Крім того, у коментарі виданню «РИА Новости Крым» Лукашенко заявив, що фактична влада має намір виробити додаткові заходи безпеки залізничних перевезень.
Раніше підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов підтвердив, що у Сімферопольському районі з рейок зійшли вагони із зерном.
«Рух електропоїздів на перегоні Сімферополь – Севастополь припинено. Для пасажирів буде організовано трансфер автобусами», – заявив він.
Російське держагентство «РИА Новости» з посиланням на Кримську залізницю заявило, що сходження вантажного поїзда сталося через «втручання сторонніх осіб у роботу залізничного транспорту».
«Вагнерівець»-утікач, який розповідав про злочини армії РФ, заявив про бажання повернутися до Росії
Колишній командир підрозділу ПВК «Вагнер», який попросив притулку в Норвегії, Андрій Медведєв заявив про бажання повернутися до Росії. Він стверджує, що звернувся по допомогу до російського посольства до Осло, передає російська служба Радіо Свобода.
Співробітники дипломатичного представництва 18 травня мають надіслати запит до Томська, щоб підтвердити його особу, розповів Медведєв у відео на YouTube. Канал із відео було створено 17 травня, переконався кореспондент Радіо Свобода. Він містить кілька роликів, які набрали кілька сотень переглядів.
За словами Медведєва, рішення про повернення він ухвалив самостійно.
«Відбувається багато незрозумілого, я почуваюся хлопчиком у великій грі. Я сподівався, що тут у мене життя складеться, я втечу від цієї всієї політики, війни, армії, але якось не виходить», – сказав колишній найманець.
Він заявив, що вважає своє повернення небезпечним для життя:
«Побачимо, як воно піде в Росії. Вб’ють – OK. Не вб’ють – дякую. Дадуть жити – ще більше дякую».
Норвезька влада його заяву не коментувала, справжність відео офіційно не підтверджувалася.
Про втечу колишнього найманця до Норвегії у січні повідомив правозахисний проект «Гулагу.нет». Стверджувалося, що росіянин, який воював в Україні у складі ПВК, перебіг на норвезьку територію кригою річки Паз у Мурманській області. Він стверджував, що був свідком воєнних злочинів, у тому числі позасудових вбивств одних вагнерівців іншими, і заявляв про готовність дати свідчення у міжнародному суді.
NYT: США поки не дозволяють навчання українських пілотів на F-16
Декілька європейських країн готові передати американські винищувачі F-16 Києву, але США поки не дозволяють їм навчати українських пілотів, зокрема, через високу вартість літака, пише The New York Times із посиланням на неназваного високопоставленого українського чиновника. Він, як і інші джерела видання, говорив на умовах анонімності через чутливість питання.
За словами співрозмовника, без дозволу Сполучених Штатів країни Європи можуть ознайомити українських військових з технічною мовою і провести тактичні уроки.
Водночас Вашингтон хоче зосередитись на постачанні інших озброєнь, стверджує опитаний NYT американський чиновник, імені якого також не наводять. Він також не виключив, що США таки видадуть іншим країнам дозвіл на постачання F-16 Україні.
За даними видання Politico, Міноборони США не проти передачі винищувачів Києву третіми країнами, але остаточного рішення поки що не ухвалено.
Україна неодноразово просила в США літаки F-16, але отримувала відмову. Нідерланди, Данія і Бельгія вже говорили, що готова поділитися своїми винищувачами. За оцінками військових аналітиків, загалом ці країни можуть поставити 125 F-16.
Україна наразі запитує кілька десятків, уточнює The New York Times.
Під час візиту до Лондона президента України Володимира Зеленського уряд Великої Британії заявив, що влітку почне навчати українських пілотів. Це перша офіційно оголошена програма навчання українських пілотів на західних винищувачах. Проте про надання Україні винищувачів F-16, про які просить Україна, наразі не йдеться.
ВРП одностайно дозволила тримати під вартою ексголову Верховного суду Князева
Вища рада правосуддя дозволила тримати під вартою суддю Верховного суду Всеволода Князева у справі про отримання хабаря. Таке рішення члени Ради ухвалили на засіданні 18 травня, передають, зокрема, Суспільний мовник та агенція «Укрінформ».
За те, щоб задовольнити відповідне клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, проголосували всі 14 присутніх членів ВРП.
Сторона захисту клопотала про те, щоб зробити засідання закритим, але ВРП прислухалася до позиції прокуратури і відмовила в цьому. Натомість клопотання про припинення трансляції засідання було автоматично задоволене.
Тепер клопотання САП щодо арешту Князева в якості запобіжного заходу має розглянути Вищий антикорупційний суд.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 15 травня повідомили, що викрили масштабну корупцію у Верховному суді України, а саме «схему щодо одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного суду». Наступного дня САП підтвердила затримання голови суду Всеволода Князєва.
За даними антикорупційних органів, правоохоронці викрили адвокатське об’єднання, яке виступало посередником між суддями та тими, хто пропонував їм неправомірну грошову вигоду. За домовленістю з цим об’єднанням представники групи «Фінанси і кредит» нібито запропонували голові Верховного суду хабар за ухвалення потрібного рішення. Також, за даними правоохоронців, фігуранти справи намагалися впливати на обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Пленум Верховного суду 16 травня підтримав висловлення недовіри голові Верховного суду Всеволоду Князеву, його повноваження голови Верховного суду припинили. Водночас Всеволод Князев залишається суддею цієї найвищої інстанції у системі судоустрою України.
Відповідно до законодавства, Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади, а також надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом.
Знищення Бахмута: на нових супутникових знімках – місто з тліючими руїнами
Нові супутникові знімки міста Бахмута на Донеччині відображають цілковиту розруху, спричинену місяцями боїв між українськими та російськими силами.
16 травня російські війська здійснили 55 ударів по українських позиціях у Бахмуті, йдеться у щоденному зведенні Генштабу Збройних сил України. Супутникові знімки: ©Maxar Technologies
Знищення Бахмута: на нових супутникових знімках – місто з тліючими руїнами
Речник Східного угруповання повідомив, наскільки просунулися ЗСУ на флангах Бахмута за добу
Українські війська продовжують просуватися на флангах міста Бахмут, повідомив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий у ефірі національного телемарафону.
За даними Череватого, на цьому напрямку російські війська 487 разів обстріляли позиції ЗСУ за добу, сталися 25 бойових зіткнень.
«У ході боїв наші підрозділи попри те, що немає зараз переваги в особовому складі, снарядах і техніці, продовжують просуватися на флангах на відстані за цю добу від 150 до 1 700 метрів їм вдалося пройти», – розповів він.
За словами Череватого, українські війська не мають чисельної та технічної переваги, проте просуваються «за рахунок своєї зібраності, мотивованості, кращої навченості наших підрозділів, практично ідеальної синхронності роботи».
«Щодоби відбувається рух і, на жаль, іноді ворог має певний успіх, тому що йде позиційна війна, але загалом ініціатива в нього перехоплена», – додав речник.
Бахмут упродовж багатьох місяців залишається епіцентром бойових дій. Російські сили намагаються витіснити українських військових за межі міста, опір ЗСУ, за твердженнями українських воєначальників, не дає силам РФ активізувати дії на інших напрямках.
Російські війська розглядають як «реалістичний сценарій» відступ на північ Криму – ГУР
Російські військові розглядають як «реалістичний сценарій» відступ до деяких рубежів в окупованому Криму, заявив речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
За його словами, про подібні плани російських військ свідчить наявність оборонних споруд на півночі Криму.
«Вони готують ешелоновану оборону. Важливо, що це робиться на півночі Криму. Це говорить про те, що рашисти як реалістичний сценарій розглядають у тому числі відступ до певних рубежів», – заявив Юсов в ефірі українського загальнонаціонального телемарафону.
Раніше начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю YouTube-каналу «Різні Люди» заявив, що деокупація Криму буде схожа на звільнення інших українських територій, а налаштовані проросійськи жителі півострова залишать його.
До цього Кирило Буданов заявляв, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме.
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Україна не зможе деокупувати півострів завдяки фортифікації й формуванню оборони.
На початку травня представник ГУР Андрій Юсов заявив, що представники підконтрольних Росії адміністрацій у Криму залишають півострів.
10 травня журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії опублікували інтерактивну карту Криму з 223 діючими, тимчасовими і законсервованими військовими об’єктами Росії у 10 категоріях з геолокаціями.
Серед цих об’єктів – військові аеродроми з інфраструктурою, пункти та місця базування кораблів, суден і катерів, доки, арсенали, склади озброєнь, продуктів та палива, військові містечка, військові частини, казарми, штаби і пункти управління, парки військової техніки і місця чергування ППО, полігони й навчальні центри, деякі підприємства військово-промислового комплексу, а також фортифікаційні споруди військ РФ.