Зеленський: Україні потрібне власне виробництво техніки для розмінування
Україна потребує техніки для розмінування, заявив Володимир Зеленський 12 серпня.
Таким чином він прокоментував наміри Азербайджану надати Україні пакет допомоги, який включає машину для розмінування.
«Україна потребує й техніки від партнерів, і дуже важливо – створення виробничої бази в Україні, щоб ми могли очистити нашу землю від російських мін. І це завдання треба виконати не за десятиліття, а за роки», – заявив він.
Зеленський повторив дані, за якими наразі 174 тисячі квадратних кілометрів в Україні забруднені мінами та боєприпасами, які не розірвалися.
«Щодня наші спеціалісти виявляють сотні вибухонебезпечних предметів. І що більше в нас буде машин для розмінування, що більше буде спеціальних дронів для розмінування, то активніше ми зможемо повертати безпеку. Дякую кожній країні, яка нам допомагає», – додав президент.
Міністерство економіки 7 серпня заявило, що українські виробники заявили про готовність виробляти техніку для розмінування.
Для відновлення зернового судноплавства з України потрібні додаткові системи ППО і супровід кораблів НАТО. Щоб це зерно безпечно потрапляло в країни Африки, слід зменшити на африканському континенті вплив Росії та розмноження місцевих «путінів». Світ повинен зрозуміти, що Росія в 2023-му займається схожим терором, що робив СРСР під час Голодомору-геноциду 1932–33 років. Такими були головні тези політиків та експертів – учасників дискусії у Вашингтоні «Перетворення Путіним їжі на зброю. Як це загрожує продовольчій безпеці у світі, а особливо в Африці», яку організував Фонд США-Україна. Читайте про це за лінком
Наєв заявив про сутичку українських військових із російською ДРГ на Сумщині
Українські військовослужбовці виявили російську диверсійно-розвідувальну групу в Сумській області, заявив командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв 12 серпня.
Він уточнив, що це сталося під час рекогносцировки біля одного з сіл Зноб-Новгородської територіальної громади. Це в Шосткинському районі, який межує з Росією.
«Візуально та акустично спостерігаючи десять озброєних осіб, українські військовослужбовці вступили в стрілецький бій. На допомогу нашим військовим в бік місця події вирушили протидиверсійні резерви від Національної гвардії та прикордонної застави з розрахунками БПЛА», – заявляє Наєв.
Командувач додав, що внаслідок стрілянини диверсанти забрали поранених і відійшли за кордон України.
За його словами, диверсанти прикривали відхід мінометами калібру 120 міліметрів.
У липні командувач Об’єднаних сил ЗСУ повідомив, що північний кордон України посилять особовим складом і бойовою технікою. За його даними, протягом липня українські військові запобігли чотирьом спробам проникнення на територію України російських диверсійно-розвідувальних груп у Чернігівській і Сумській областях.
Бої на півдні: Генштаб повідомляє про «частковий успіх» ЗСУ в районі Роботиного
Російські війська протягом доби завдали шести ракетних і 36 авіаційних ударів по українських позиціях і населених пунктах, а також здійснили 32 обстріли з реактивних систем залпового вогню. Про це йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України увечері 12 серпня.
Також на фронті, за зведенням, відбулося 33 бойових зіткнення.
«На Куп’янському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районах північно-східніше Синьківки, північніше Кислівки та південно-східніше Андріївки Харківської області», – йдеться в повідомленні.
Штаб повідомляє про безуспішні спроби російських військ наступати біля Кліщіївки та Білої Гори в районі Бахмута. Сили оборони продовжують стримувати російський наступ біля Авдіївки та Мар’їнки.
«На Шахтарському напрямку ворог здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення в районі Урожайного Донецької області», – додає командування.
Водночас, за його даними, ЗСУ продовжують наступальну операцію на Мелітопольському та Бердянському напрямках і «мали частковий успіх в районі Роботиного Запорізької області, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
Генштаб звітує про 10 ударів української авіації по місцях зосередження російських сил та удари ракетних військ і артилерії по російському зенітно-ракетному комплексу та артилерійському засобу протягом дня.
Голова Stratcom НАТО не бачить прямої загрози з боку вагнерівців у Білорусі
Наразі російська приватна військова компанія «Вагнер» у Білорусі має надто мало сил, щоб безпосередньо створювати військову загрозу, а її зброя «не підходить для таких військових цілей», заявив директор Центру передового досвіду НАТО у сфері стратегічних комунікацій (Stratcom) Яніс Сартс в ефірі каналу TV3, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Водночас, за словами Сартса, «не можна виключати провокацій за участю найманців на кордоні», цитує Delfi. Він звернув увагу на те, що деякі вагнерівці – це «колишні спецпризначенці, які пройшли підготовку для проведення диверсій».
Директор Stratcom стверджує, що угруповання, яке розташоване в Білорусі, «фінансується досить погано», а найманці «нічого не роблять, поки їм не платять». Крім того, за словами Сартса, «несхоже, що хтось готовий фінансувати диверсії», тому «рівень загрози з боку ПВК «Вагнер» знизився».
«Але все може змінитися», – попередив він.
24 липня Міністерство оборони Латвії заявило, що вагнерівці на території Білорусі не становлять загрози для країни. Через тиждень президент Латвії Едгарс Ринкевичс заявив, що прикордонна служба повинна уважно стежити за тим, що відбувається в Білорусі, і бути готовою реагувати на можливі провокації з боку найманців ПВК.
У Литві також по-різному оцінюють ступінь загрози вагнерівців, які перебувають у Білорусі. Міністр оборони Литви раніше заявляв, що їхня близька присутність «фундаментально не змінює безпекову ситуацію в регіоні», а президент Гітанас Науседа, навпаки, неодноразово попереджав про небезпеку такого сусідства.
Військово-політичне керівництво Польщі в оцінці ситуації одностайно вбачає у вагнерівцях загрозу. На тлі інформації про переміщення частини найманців до польського кордону, а також у зв’язку з навчаннями на заході Білорусі Варшава вирішила значно наростити свій військовий потенціал біля білорусько-польського кордону.
Найманці ПВК «Вагнера» регулярно прибувають до Білорусі з середини липня.
Удари по території Росії підривають довіру до Кремля і допомагають контрнаступу ЗСУ – експерти
Україна має право обстрілювати об’єкти всередині Росії, на цьому сходяться більшість військових експертів, з якими поспілкувалися кореспонденти «Голосу Америки».
Щоправда, профільні експерти зауважують, що ці атаки не відіграють суттєвої воєнної ролі у нинішній війні. Зокрема, поки коментують, наскільки виправданими є обстріли всередині Росії, і чи можливо виграти війну, не обстрілюючи землю противника. Читайте про це за лінком
Залужний зустрівся в Києві з начальником Штабу оборони Британії
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний зустрівся з начальником Великої Британії Тоні Радакіном – про це він повідомив 12 серпня. За його словами, Радакін відвідав Київ.
«Конструктивна зустріч з нашими британськими партнерами. Провели роботу на одному з пунктів управління, детально ознайомив адмірала Радакіна з обстановкою на полі бою, з нашими наступальними та оборонними діями», – розповів Залужний.
Сторони також обговорили нагальні потреби української армії, додав він.
Напередодні головнокомандувач ЗСУ повідомив про зустріч із начальником Генерального штабу армії Словаччини Даніелем Змеко.
Зеленський подякував Греції за приєднання до гарантій безпеки G7 для України
Президент України Володимир Зеленський 12 серпня подякував Греції за приєднання до декларації «Групи семи» щодо підтримки України.
«Греція стала 14-ю країною, яка підтримала гарантії безпеки для України. Дякую Премʼєр-міністру Кіріакосу Міцотакісу за відданість українсько-грецькому партнерству. Працюємо разом на шляху України до НАТО», – написав він у своєму Телеграмі.
Напередодні українське та грецьке Міністерства закордонних справ повідомили про розмову голови МЗС Дмитра Кулеби із грецьким колегою Йорґосом Ґерапетрітісом.
Тоді грецьке МЗС підтвердило приєднання Афін до декларації G7 на підтримку України, а також заявило, що Греція «заохочує всі міжнародні ініціативи, спрямовані на відновлення суверенітету України та запобіганню гуманітарній кризі».
ВМС «не спостерігає» кораблів РФ у частині Чорного моря, де проходить коридор для торговельних суден
Реєстрація на прохід коридором до та від портів України в Чорному морі вже відкрита, повідомив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук. Про це він розповів 12 серпня у ефірі національного телемарафону.
«Ця система вона налагоджена в сенсі комунікацій. Зацікавлені особи знають порядок, реєстрацію вже відкрито, координатор працює. Зараз ми чекаємо на перші одиниці», – сказав він.
За словами Плетенчука, військові попередили судновласників і капітанів, що гарантувати стовідсоткову безпеку суднам зараз неможливо.
«Проте все це відбувається під контролем ЗСУ. Все, що від нас залежить, ми робимо. Тільки згодом стане зрозуміло, як буде працювати цей коридор».
Водночас, за словами речника ВМС, наразі в тій частині Чорного моря, якою проходитимуть торговельні судна, немає російських кораблів.
«Зараз в цій частині акваторії Чорного моря ми не спостерігаємо російських кораблів. Не спостерігаємо їх вже досить тривалий час. Вони зараз здебільшого перебувають у північно-східній частині Чорного моря – ближче до своїх міжнародно визнаних берегів, тобто Новоросійськ. Навіть на своїй основній морській базі – Севастополь – вони намагаються не затримуватися через небезпеку, яка виникла для них», – заявив Плетенчук.
Днями ВМС оголосило тимчасові коридори для торговельних суден, що прямують до або з чорноморських портів України.
Останнє судно з українським продовольством вийшло з порту Одеса 16 липня. 17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і про повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана. Після цього Росія посилила атаки на Одещину, зокрема, портову інфраструктуру.
На тлі повідомлень про атаки Керченського мосту Головне управління розвідки України опублікувало відео роботи надводного безпілотника.
На відео вказані дати – травень, червень, серпень (1 і 3 серпня) – закінчується відеоряд фразою «Це наше море».
«Продовжуємо нищити московських загарбників на землі, в повітрі й на воді! Слава Україні!» – повідомила в телеграмі пресслужба ГУР. Подивитися відео можна тут
Керченський міст: у соцмережах повідомляють про повторні вибухи, Аксьонов каже про збиту ракету
У соцмережах повідомляють про повторні вибухи в районі Керченського мосту.
Також кореспондент проєкту Радіо Свобода – «Крим.Реалії» – повідомив про нові вибухи в Керчі.
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Керченський міст атакувала ще одна ракета. Він стверджує, що ракета збита над Керченською протокою.
Рух автотранспорту на Керченському мосту знову перекрили. Раніше сьогодні повідомлялося про тимчасове перекриття руху. Це сталося на тлі повідомлень про звуки вибухів поблизу Керчі. Однак приблизно через дві години рух відновили.
Після повідомлень у соцмережах про вибухи і дим на Керченському мосту Сергій Аксьонов заявив про збиття двох ракет поблизу Керченської протоки. Сам міст, за його словами, не пошкоджений.
Водночас згодом у Міноборони РФ заявили, що по Керченському мосту намагалися завдати удару С-200, українську ракету нібито збили. Руйнувань не було, стверджували у російському відомстві. Українська сторона заяви Москви не коментувала.
Редакція Радіо Свобода не може оперативно підтвердити інформацію.
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Керченський міст був пошкоджений вибухами двічі. Востаннє – 17 липня, а перед тим – у жовтні 2022 року.
Також у ніч проти 5 серпня кримські і російські телеграм-канали повідомили про вибухи в районі Керченського мосту.
Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявив, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.
У Росії розбився винищувач Су-30
У Калінінградській області РФ під час виконання навчально-тренувального польоту розбився винищувач Су-30, екіпаж загинув, повідомляють російські медіа з посиланням на Західний військовий округ (ЗВО).
«12 серпня при виконанні навчально-тренувального польоту в Калінінградській області зазнав аварії в безлюдній місцевості літак Су-30. Політ виконувався без боєкомплекту. Екіпаж літака загинув», – йдеться у повідомленні пресслужби ЗВО.
За попередньою інформацією, причиною катастрофи стала технічна несправність.
На початку липня на Камчатці також під час навчального польоту зазнав аварії винищувач МіГ-31.
Міноборони РФ опублікувало оперативну заяву щодо Керченського мосту
Міноборони РФ заявляє, що по Керченському мосту намагалися завдати удару ракетою С-200.
«Російськими засобами ППО українська ракета була своєчасно виявлена та перехоплена в повітрі. Руйнування та постраждалих немає», – стверджує російське відомство.
При цьому підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов раніше заявляв про дві збиті ракети.
Українська сторона заяви Москви не коментувала.
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Керченський міст був пошкоджений вибухами двічі. Востаннє – 17 липня, а перед тим – у жовтні 2022 року.
Також у ніч проти 5 серпня кримські і російські телеграм-канали повідомили про вибухи в районі Керченського мосту.
Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявив, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.
Через російські обстріли Херсонщини постраждали три людини– ОГП
Через російські обстріли Херсонщини постраждали три людини, повідомляє у телеграмі Офіс генерального прокурора.
«За даними слідства, 12 серпня 2023 року близько 03:00 окупанти обстріляли Дар’ївську громаду Херсонського району. Із забоєм голови до лікарні ушпиталили чоловіка. Близько 10:20 в одному з населених пунктів Бериславського району військові рф з дрону скинули вибухові снаряди. Постраждали двоє місцевих жителів, їм надано медичну допомогу», – йдеться у повідомленні.
За даними ОГП, також російські війська продовжують обстрілювати житлові райони Херсона – пошкоджені житлові будинки, господарські будівлі, автотранспорт, а також лінії електропередачі.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 30 липня підтвердили загибель 9 369 і поранення 16 646 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Водночас в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Куп’янський напрямок: у ЗСУ повідомили, де за цю добу відбулися головні атаки військ РФ
На Куп’янському напрямку війська РФ за добу намагалися вісім разів атакувати позиції українських захисників, повідомив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий
«На Куп’янському напрямку ворог намагається збільшити ескалацію, перехопити ініціативу, атакує наші позиції. За цю добу в районі Іванівки і Синьківки відбувалися головні атакуючі дії. Вісім разів ворог намагався атакувати наші позиції – 328 разів завдавав ударів всіма видами і калібрами артилерії, 10 авіанальотів здійснив», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, перекидання Росією резервів на цей напрямок може свідчити про те, що російські війська «не можуть протягом тривалого часу досягти там будь-якого суттєвого прогресу».
«Це свідчить про те, що ми там побудували грамотну оборону, про те, що вони хочуть відтягнути наші сили і засоби з Бахмутського напрямку. По-друге, напередодні річниці принизливої для них Харківської операції вони хочуть показати хоч якийсь невеликий проміжний результат», – зазначив Череватий.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, російські війська вели безуспішні наступальні дії в районі Синьківки, Іванівки, Богданівки, Кліщіївки та Білої Гори на Куп’янському та Бахмутському напрямках, на Мелітопольському та Бердянському напрямках Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції.
Україна і битва за Нігер: Пригожин привітав заколот військових
Після військового путчу в Нігері країна, про яку не так багато згадували до цього часу у світових медіа, несподівано вийшла на перші шпальти газет й у заголовки телевізійних новин. Виявилося, що Нігер залишався майже останнім союзником Франції й колективного Заходу в складному регіоні Сахелю після військових переворотів у сусідніх країнах.
Нігер був й одним з небагатьох безкомпромісних союзників України в Африці. Президент Нігеру Мохамед Базум розмовляв із президентом України Володимиром Зеленським після нападу Росії на Україну й навіть ухвалив рішення щодо приєднання своєї країни до «Кримської платформи». Тепер, звичайно, всі ці дипломатичні здобутки під великим знаком питання.
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Шедевр Сил спеціальних операцій». Як український полковник захопив Крим?
За останні 100 років Крим захоплювали щонайменше тричі. У 1918-му це вдавалося кримській групі армії УНР на чолі з Петром Болбочаном. У 1920-му на півострів увірвалася Кримська армія Нестора Махна в союзі з більшовиками. А в роки Другої світової війни Крим брав Вермахт і радянські війська.
Як український полковник Болбочан переграв червоних на Чонгарі й до чого тут Сили спеціальних операцій? Про це – у першій частині публікацій про завоювання Криму. Читайте і дивіться тут
Через російський удар по Оріхову загинув поліцейський, є поранені – МВС
Вранці російські війська вдарили керованою авіабомбою по місту Оріхів Запорізької області – загинув поліцейський, ще 12 людей поранені, серед яких є 4 працівників поліції, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Загиблий – 31-річний капітан поліції. Мої співчуття родині загиблого. Зараз лікарі та парамедики поліції борються за життя поранених. Декілька людей в тяжкому стані», – написав він у телеграмі.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, сили ППО вночі знищили три безпілотники Shahed-136/131 у Запорізькій області.
Оріхів через близькість до фронту постійно потерпає від російських атак.
Російські війська останнім часом посилили свої удари по Запорізькій області, зокрема обласному центру.
В ООН станом на 30 липня підтвердили загибель 9 369 і поранення 16 646 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Водночас в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Окупаційна влада Криму заявила про нічну атаку дронами
У ніч на 12 серпня Крим атакували безпілотники, заявив радник російського глави півострова Олег Крючков.
«Над різними районами Криму спрацювали системи ППО», – написав він у телеграм-каналі.
Міністерство оборони РФ заявило, що на півострів летіло 20 дронів – стверджується, що нібито 14 з них було знищено силами ППО, ще 6 – знешкоджено засобами РЕБ.
У мережі також опублікували кадри, як стверджується, нічної атаки на селище Новоозерне, де журналісти фіксували велике накопичення військової техніки РФ. До 2014 року там розташовувалася Південна військово-морська база ВМС України.
10 серпня Міноборони РФ заявило про чергову атаку дронів на окуповане місто Севастополь. У соцмережах також повідомлялося про звуки вибухів в місті Саки та в Новофедорівці. Російські військові традиційно звинувачують в атаці «київський режим». Україна зазвичай не коментує звинувачень Москви.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму, зокрема в Севастополі, майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
Влада повідомила про вибухи в Кривому Розі
Голова Ради оборони Кривого рогу Олександр Вілкул повідомив про вибухи в місті.
«Кривий Ріг. Вибухи. Нічого не знімаємо та не викладаємо в інтернет», – написав він у телеграмі.
У соцмережах також повідомили про звуки вибухів в місті.
Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив, що, за попередніми даними, російські війська вдарили по Кривому Рогу балістикою. За його словами, жертв немає, інші деталі уточнюються.
Вранці Повітряні сили ЗСУ зафіксували активність російської тактичної авіації на південно-східному напрямку. Згодом українські військові повідомили про загрозу застосування балістичного озброєння в областях, де оголошена тривога, зокрема, у Дніпропетровській.
Востаннє російські війська атакували Кривий Ріг вранці 31 липня, застосувавши дві ракети: одна влучила в секцію житлового будинку з четвертого по дев’ятий поверхи, друга – в нежитлову будівлю. Внаслідок цього обстрілу шестеро людей загинули, у тому числі одна дитина, понад 80 постраждали.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.