Ранкова атака військ РФ по Херсонщині – двоє людей постраждали
Війська РФ вранці 13 вересня завдали чергового удару по Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація.
«Через ворожий удар постраждала 81-річна жінка. У неї – мінно-вибухова травма та контузія. Потерпілу доставили до лікарні, де їй надають меддопомогу. Також через авіаційний удар по Одрадокамʼянці постраждав 74-річний чоловік. У місцевого жителя – поранення голови, грудної клітини, ніг, а також контузія. Зараз він знаходиться у лікарні», – йдеться в повідомленні.
Раніше влада повідомила, що за минулу добу в регіоні четверо людей зазнали поранень через російські обстріли.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Куп’янському напрямку за добу не було жодного бойового зіткнення – Східне угруповання військ
На Куп’янському напрямку за останню добу між російськими та українськими військовими не було жодного бойового зіткнення, ймовірно, це пов’язано з тим, що російські війська зазнали втрат через дії ЗСУ на цьому напрямку, повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) керівник пресслужби Східного угруповання військ Ілля Євлаш. Водночас, за його словами, бойові дії там тривають.
«За минулу добу не відбулося жодного бойового зіткнення (на Куп’янському напрямку – ред.). Таке інколи буває, противник зараз починає застосовувати свою тактику. Певно, це пов’язано з тим, що він раніше дуже добре отримав по зубах поблизу Новоєгорівки та інших населених пунктів. Проте, це не означає, що там зовсім не відбувається бойових дій», – сказав Євлаш.
Він також розповів про успіхи української армії на Бахмутському напрямку, зокрема на південь від міста. Керівник пресслужби Східного угруповання військ підтвердив просування українських військ у селі Кліщіївка. Однак, каже, бойові дії там ще тривають. Аналітики DeepState напередодні повідомляли, що ЗСУ зачищають Кліщіївку від російських сил.
«Так, дійсно, в Кліщіївці маємо просування. Проте ще зарано говорити про те, що ми повністю закінчили там операцію, тривають бойові дії. Окрім цього, маємо успіхи в напрямку населеного пункту Андріївка, Бахмут і Курдюмівка. Ми маємо там успіх. Давайте не будемо йти наперед. Коли вже будуть точно відомо результати, тоді обов’язково повідомимо, щоб бути вже впевненими у нашій ситуації», – сказав Євлаш.
Водночас, за словами речника, у районі села Оріхово-Василівка, що на північ від Бахмута, російська армія утримує досить суттєві сили – приблизно 50 тисяч військових, дві з половиною тисячі танків, понад тисячу броньованих машин, приблизно 150 артилерійських систем та понад 120 реактивних систем.
«Там також досить потужні сили. Постійні такі атаки противника зараз – поблизу Оріхово-Василівка на північному фланзі Бахмута, свідчить про те, що противник все ще намагається шукати слабкі місця в нашій обороні. Проте безрезультатно», – сказав Євлаш.
На початку цього місяця він повідомляв, що на Лимано-Куп’янському напрямку армія РФ намагається «прорвати оборону ЗСУ», особливо в районі Новоєгорівки Луганської області.
Місто Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні минулого року. В останні тижні зʼявилися повідомлення про концентрацію великої кількості російських військ на Купʼянському напрямку. Обстріли міста посилилися. Місцева влада 10 серпня оголосила про початок обовʼязкової евакуації жителів 37 населених пунктів Купʼянського району Харківської області.
Після нічного удару по Севастополю знову перекрили рух на Керченському мосту
На Керченському мосту, який з’єднує окупований Крим із територією Росії, знову перекритий рух автомобілів, повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на російський телеграм-канал про оперативну ситуацію на мосту.
Про причини зупинки руху поки не інформували.
Раніше Керченський міст перекривали у ніч на 13 вересня перед першими повідомленнями про вибухи у Севастополі, внаслідок яких, як з’ясувалося згодом, сталася пожежа на судноремонтному заводі і були пошкоджені два російські судна.
Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну вдалося направити на лікування та/або реабілітацію за кордон близько чотирьох тисяч українців, серед яких 650 – це постраждалі діти з травмами та з онкологічними захворюваннями, повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я.
Зокрема, евакуюють українських дітей з онкологічними та онкогематологічними хворобами на лікування в США, Канаду та європейські країни.
«Евакуйованими на лікування до закордонних клінік можуть бути діти і дорослі зі складними мінно-вибуховими пораненнями та опіковими травмами, онкологічною патологією, а також захворюваннями, які потребують комплексного спеціалізованого лікування, якщо його доступність наразі значно обмежена…Підготовка пацієнта триває від 3-4 днів до 2 тижнів. У разі потреби у сторонній допомозі та підтримці через важкий стан або необхідність у подальшому післяопераційному догляді – пацієнта можуть супроводжувати родичі або близькі», – розповіли у МОЗ.
На сьогодні громадяни України можуть скористатися кількома маршрутами медичної евакуації на лікування за кордон, зокрема, через: обласний департамент охорони здоров’я; подання особистої заявки через сайт МОЗ; командування Медичних сил Збройних сил України – для поранених військовослужбовців. Більше інформації ТУТ.
Медична евакуація та транспортування громадян здійснюється безоплатно, всі видатки за лікування взяли на себе уряди країн-партнерок, які приймають пацієнтів.
За даними Офісу генпрокурора, понад 1625 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. Станом на ранок 13 вересня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 503 дитини загинули та понад 1122 були поранені.
Естонія вслід за Латвією і Литвою заборонила в’їзд автомобілів із реєстрацією в Росії
Естонія вслід за Латвією і Литвою також запровадила заборону на в’їзд на свою територію автомобілів із російською реєстрацією. Як повідомляє телеканал «Настоящее время», заборона починає діяти 13 вересня.
Латвія й Литва напередодні також закрили можливість в’їзду на автомобілях з російськими номерами, але Фінляндія та Польща, які також мають спільний кордон з Росією, про обмеження поки не повідомляли.
За словами міністра внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметса, у країні «дійшли висновку, проконсультувавшись із владою Латвії та Литви, що обмеження найбільш ефективні при спільному введенні санкцій».
Тим часом, влада ЄС вчетверте за чотири дні змінила трактування заборони на ввезення речей росіян, у тому числі одягу, парфумерії та автомобілів. Єврокомісія ввечері 12 вересня оновила відповідь на питання за санкційною статтею 3i «Чи можуть російські громадяни тимчасово привозити з собою до країн ЄС товари для особистого користування (personal goods) та автомобілі, перелічені у додатку XXI, у тому числі в рамках туристичних поїздок?». Раніше ця відповідь містила категоричне «ні».
Зараз це слово звідти прибрали і додали, що «товари, які викликають несуттєве занепокоєння з погляду обходу санкцій, такі як предмети особистої гігієни або одяг, як одягнений на приїжджому, так і той, що зберігається в його багажі», повинні бути оцінені прикордонниками «пропорційним і розумним способом».
ЄС подовжує тимчасовий захист для українських біженців – президентка Єврокомісії
Єврокомісія запропонує подовжити тимчасовий захист українських біженців на території ЄС, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн у своєму щорічному зверненні до Європарламенту.
«З гордістю повідомляю, що Єврокомісія запропонує подовжити наш тимчасовий захист на українців у ЄС. Наша підтримка України триватиме. Лише цього року ми надали 12 мільярдів на виплату заробітної плати та пенсій, щоб підтримувати роботу лікарняних шкіл та інших служб. І через нашу пропозицію активів ми нарощуємо виробництво боєприпасів, щоб допомогти задовольнити нагальні потреби України (…) Ми будемо поруч з Україною на кожному кроці, скільки буде потрібно», – сказала Урсула фон дер Ляйєн.
Очільниця Єврокомісії також зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення РФ притулок у ЄС знайшли 4 мільйони українців. Ми забезпечили їм доступ до житла, медичного обслуговування, ринку праці та багато іншого. Це була Європа, яка відповіла на поклик історії», – зазначила фон дер Ляйєн.
Директиву про тимчасовий захист українських біженців активували в березні 2022-го одразу після повномасштабного вторгнення РФ. Українцям надали прихисток на рік, потому подовжили дію директиви ще на рік – до березня 2024 року. Загалом механізм розрахований на три роки, тобто до березня 2025 року.
ВМС: Росія тримає 11 кораблів на бойовому чергуванні в Чорному морі
У Чорному морі на бойовому чергуванні станом на ранок 13 вересня перебувають 11 російських кораблів, повідомили Військово-морські сили ЗСУ. Носіїв крилатих ракет «Калібр», як свідчать дані ВМС, серед них немає.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі на бойовому чергуванні перебуває 1 ворожий корабель», – йдеться в повідомленні.
20 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росія застосувала проти України понад шість тисяч ракет і три тисячі дронів, більшість із них – по цивільних об’єктах.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Повітряні сили ЗСУ вранці 13 вересня повідомили, що вночі російські війська атакували Одещину і Сумщину кількома групами ударних БпЛА типу Shahed-136/131 із трьох напрямків: Приморсько-Ахтарськ, мис Чауда, Курськ. За повідомленням, всього було зафіксовано пуски 44 «Шахедів», 32 із них – збили.
У Кишиневі затримали керівника підконтрольного Кремлю видання Sputnik-Молдова Віталія Денисова – його відвезли до аеропорту з метою депортації першим же рейсом з країни. Денисову заборонили в’їзд до Молдови на 10 років, повідомляє саме видання.
За словами самого Денісова, причиною депортації стало те, що влада Молдови вважає його загрозою національній безпеці.
«Дорогою в машині мені вручили копію рішення про те, що я маю залишити країну як особа, яка становить загрозу національній безпеці Республіці Молдова», – заявив керівник Sputnik-Молдова.
Відразу після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Служба інформації та безпеки Молдови заблокувала у країні сайт Sputnik-Молдова. Причиною блокування стало те, що видання може поширювати «дезінформацію, яка стосується національної безпеки». 7 березня 2023 року влада Молдови також обмежила доступ ще до п’яти сайтів державного російського інформагентства Sputnik. Представництво Росії в Молдові засудило їхні дії та назвало звинувачення на адресу видання політизованими.
У ГУР підтвердили пошкодження десантного корабля і підводного човна Росії в Севастополі
В окупованому Севастополі внаслідок нічного удару були пошкоджені великий російський десантний корабель і підводний човен РФ, повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони, заяву цитує РБК-Україна.
«Є пошкодження судноремонтного заводу імені Орджонікідзе в місті Севастополі, зокрема обладнання. Якщо говорити про плавзасоби, то ми можемо зараз підтвердити ураження великого десантного корабля і підводного човна», – заявили в розвідці. Назв кораблів там не навели.
Офіційно в ГУР удар не коментували.
Тим часом, російські телеграм-канали із посиланням на свої джерела пишуть, що внаслідок атаки на Севастополь пошкоджено десантний корабель «Мінськ» і дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону». Міноборони РФ і російська влада поки що офіційно не підтверджували цю інформацію.
Раніше в Міноборони Росії заявили про пошкодження двох кораблів Чорноморського флоту РФ внаслідок нічної атаки на Севастополь, звинувативши в ній Збройні сили України.
Українська сторона ці повідомлення наразі не коментувала. Проте командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук написав у телеграмі: «А поки окупантів «штормить» і вони досі оговтуються від нічної бавовни у Севастополі, подякую пілотам Повітряних сил Збройних сил України за чудову бойову роботу». Він додав, що «далі буде».
У ніч на 13 вересня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив про щонайменше сім вибухів, які пролунали в Севастополі. За повідомленням, від вибухової хвилі затремтіли шибки у вікнах, у небі було видно яскраві спалахи і дим.
Рух автотранспорту Керченським мостом, який з’єднує окупований Крим із територією Росії, в цей час був перекритий.
Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про ракетний удар по місту і що його нібито відбила система протиповітряної оборони. Він також заявив про пожежу в районі Кілен-балки «не на цивільному об’єкті». За повідомленнями у телеграм-каналах, вогонь спалахнув на Судноремонтному заводі. За даними Крим.Реалії, там здійснюється комплексний ремонт кораблів Військово-морського флоту РФ.
Згодом Развожаєв написав у телеграмі, що внаслідок нічних подій, за попередньою інформацією, постраждало 24 людини, у чотирьох – стан середнього ступеня тяжкості.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
Херсонщина: за добу в регіоні через обстріли військ РФ постраждали 4 людини
За минулу добу четверо людей зазнали поранень через обстріли РФ на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 85 обстрілів, випустивши 531 снаряд з мінометів, артилерії, "Градів», БПЛА, танків, авіації. Був здійснений запуск однієї крилатої ракети. По місту Херсон ворог випустив 11 снарядів. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, будівлю дошкільного навчального закладу у Херсонському районі, територію підприємства у Херсоні», – повідомив голова ОВА.
Частина обстрілів припала на вечір вівторка. Раніше повідомлялося, що постраждали троє чоловіків.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розвідка Британії пояснила, чому Росія перекинула в Україну нову армію раніше, ніж планувала
Розвідка Великої Британії прокоментувала перекидання Росією підрозділів нової 25-ої загальновійськової армії в Україну. За повідомленням, це формування, ймовірно, орієнтоване на Луганську область.
«Ще в серпні 2023 року в оголошеннях про набір до 25-ої армії стверджувалося, що вона буде розгорнута в Україні лише з грудня 2023 року. Цілком ймовірно, що підрозділи були перекинуті раніше частково тому, що Росія продовжує боротися з надмірно розтягнутими силами на фронті, а Україна продовжує свій контрнаступ на трьох різних напрямках», – йдеться в повідомленні.
Водночас у розвідці наголошують, що «існує реалістична ймовірність» того, що Росія спробує використати частини 25-ої армії для відновлення незадіяних резервних сил, щоб надати командирам більшу оперативну гнучкість.
Минулого тижня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія готується до реваншу на сході. За його словами, на Лиманський напрямок російський Генштаб перекинув частини новоствореної 25-ої загальновійськової армії РФ.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у звіті 1 вересня зазначили, що підрозділи 25-ої армії мають замінити частини 41-ої загальновійськової армії. Останніх мають перевести на поки що не встановлену аналітиками ділянку фронту на півдні.
Минулої доби на Запоріжжі через російські обстріли постраждала одна людина – ОВА
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко повідомив, що за минулу добу армія РФ здійснила понад сотню обстрілів майже 30-ти населених пунктів регіону.
«Внаслідок артобстрілу по Оріхову поранення отримав 49-річний місцевий житель – йому оперативно надали медичну допомогу», – повідомив Малашко.
За його даними, армія РФ поцілила ракетами по Запоріжжю та території між Сонячним та Володимирівським, здійснила сім РСЗВ-обстрілів Новоандріївки, Малих Щербаків та Павлівки, 11 БПЛА атакували Гуляйполе, Новоандріївку, Новодарівку, Ольгівське, Степове й Малі Щербаки, 6 російських авіаснарядів влучили по Оріхову. Повідомляється, що ще понад 70 артилерійських ударів припали на інші прифронтові міста і села.
«Надійшло 28 повідомлень про руйнування житлових будинків, господарських споруд та об’єктів інфраструктури», – повідомили в ОВА.
Російські війська регулярно обстрілюють частину Запорізької області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
Путін почав зустріч із Кім Чен Ином
Президент Росії Володимир Путін і його північнокорейський колега Кім Чен Ин 13 вересня почали переговори на російському далекосхідному космодромі «Восточный».
Напередодні прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що пресконференції за підсумками зустрічі не заплановано. Ймовірно, може йтися про розширення військової співпраці.
Кім Чен Ин здійснює свою першу закордонну поїздку після пандемії, під час якої Північна Корея запровадила жорсткий прикордонний контроль на понад три роки.
12 вересня стало відомо, що поїзд лідера Північної Кореї Кім Чен Ина перебуває на території Росії.
Кім Чен Ин здійснює свою першу закордонну поїздку після пандемії, під час якої Північна Корея запровадила жорсткий прикордонний контроль на понад три роки.
У 2019 році він також їздив у Росію на зустріч із президентом РФ Володимиром Путіним.
Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу.
Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.
Режим у КНДР – один із двох у світі, разом із сирійським, які відкрито підтримали Москву у війні проти України. Але Пхеньян перебуває під жорсткими санкціями Заходу. Вашингтон заявив, що готовий запровадити нові обмеження, якщо Путін і Ин домовляться про постачання боєприпасів для РФ.
Втрати Росії у війні проти України перевищили 270 тисяч осіб – Генштаб ЗСУ
Росія втратила в повномасштабній війні проти України близько 270 350 своїх військових, зокрема 590 осіб – за останню добу, заявив вранці 13 вересня Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат РФ, за даними Генштабу, – такі:
- танки ‒ 4584 (16 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8792 (+14)
- артилерійські системи – 5902 (+30)
- РСЗВ – 766 (+2)
- засоби ППО ‒ 517 (+2)
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4650 (+5)
- крилаті ракети ‒ 1455
- кораблі /катери ‒ 19
- автомобільна техніка й автоцистерни – 8444 (+31)
- спеціальна техніка ‒ 884 (+3).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
На фронті минулої доби відбулося 34 бойових зіткнення – командування
Протягом минулої доби на фронті відбулося 34 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 13 вересня.
За повідомленням, Сили оборони України продовжують ведення оборони на сході й півдні України, наступальної операції на Мелітопольському напрямку і наступальних дій на Бахмутському напрямку.
«У районі відповідальності ОСУВ «Хортиця» на Куп’янському, Лиманському і Бахмутському напрямках противник не полишає спроб прорвати оборону Збройних сил України біля Оріхово-Василівки. У свою чергу, Сили оборони в ході наступальних дій мали частковий успіх в районі Кліщіївки Донецької області, завдають ворогу значних втрат у живій силі й техніці», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, в районі відповідальності ОСУВ «Таврія» українські військові тримають оборону неподалік Авдіївки та Мар’їнки, «де протягом минулої доби противник здійснив понад 20 невдалих спроб витіснити наші підрозділи із займаних позицій».
«Крім того, всі атаки ворога в районах Новомихайлівки Донецької області та південніше Новодарівки Запорізької області обернулися для окупантів значними втратами як у живій силі, так і в техніці. Водночас на Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках Сили оборони продовжують утримувати ініціативу… На Мелітопольському напрямку Сили оборони продовжують наступальну операцію, завдають окупаційним військам значних втрат в живій силі та техніці, змушують ворога відходити із займаних позицій. В результаті штурмових дій наші воїни мають частковий успіх в районі Роботиного Запорізької області», – повідомили у командуванні.
Сили оборони півдня повідомили про збиття 32 запущених Росією «Шахедів»
Російські війська у ніч на 13 вересня протягом 4,5 годин атакували Одещину ударними дронами, цілячи по цивільній інфраструктурі Подунав’я, повідомили Сили оборони півдня України.
«32 БпЛА типу Shahed-131/136 збито силами протиповітряної оборони. На жаль, влучанням по припортовий інфраструктурі понівечено нежитлові будівлі, спричинено займання на стоянці вантажного автотранспорту. Пожежу оперативно ліквідовано», – йдеться в повідомленні.
За даними Сил оборони півдня, сімох цивільних водіїв доправили до медичного закладу із пораненнями різного ступеня тяжкості.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ уточнили, що в ніч на 13 вересня російські війська атакували, крім Одещини, також Сумщину кількома групами ударних БпЛА типу Shahed-136/131 із трьох напрямків: Приморсько-Ахтарськ, мис Чауда, Курськ.
За повідомленням, всього було зафіксовано пуски 44 «Шахедів».
Раніше голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомляв про шістьох поранених внаслідок нічного російського удару.
За його словами, зафіксовані пошкодження припортової та іншої цивільної інфраструктури.
Сумська обласна військова адміністрації повідомила, що в ніч на 13 вересня над регіоном знищили три російські безпілотники.
Із наступного дня після того, як Росія 17 липня вийшла із зернової угоди, російські війська розпочали майже щоденні обстріли півдня України, зокрема Одеської області, знищуючи портову інфраструктуру.
Міноборони Росії заявило про пошкодження двох кораблів внаслідок удару по Севастополю
Міністерство оборони Росії заявило про пошкодження внаслідок нічного удару двох своїх кораблів, які перебували на ремонті на заводі в Севастополі в окупованому Криму.
«Сьогодні вночі ЗСУ завдали удару десятьма крилатими ракетами по судноремонтному заводу імені Орджонікідзе у місті Севастополі та трьома безекіпажними катерами по загону кораблів Чорноморського флоту на переході морем», – йдеться в повідомленні.
У російському відомстві заявили, що засобами протиповітряної оборони нібито збили сім крилатих ракет, а патрульний кораблель «Василий Быков» знищив безекіпажні катери.
Незалежного підтвердження цих даних поки що немає. Українська влада нічний удар по Криму наразі не коментувала.
У ніч на 13 вересня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив про щонайменше сім вибухів, які пролунали в Севастополі. За повідомленням, від вибухової хвилі затремтіли шибки у вікнах, у небі було видно яскраві спалахи і дим.
Рух автотранспорту Керченським мостом, який з’єднує окупований Крим із територією Росії, в цей час був перекритий.
Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про ракетний удар по місту і що його нібито відбила система протиповітряної оборони. Він також заявив про пожежу в районі Кілен-балки «не на цивільному об’єкті». За повідомленнями у телеграм-каналах, вогонь спалахнув на Судноремонтному заводі. За даними Крим.Реалії, там здійснюється комплексний ремонт кораблів Військово-морського флоту РФ.
Згодом Развожаєв написав у телеграмі, що внаслідок нічних подій, за попередньою інформацією, постраждало 24 людини, у чотирьох – стан середнього ступеня тяжкості.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
Ракети по Севастополю: горять кораблі. Путін і Кім зустрілися. Вето Зеленського
- Інформація про вибухи надходить із окупованого Севастополя. Там пожежа зайнялась на судоремонтному заводі, пов'язаному з Чорноморським флотом. Окупаційний губернатор Севастополя каже, що це була атака зі сторони України. А в російському Міноборони і взагалі заявили про атаку 10 крилатими ракетами. Постраждали 2 кораблі.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- Уночі у російській столиці, ймовірно, біля Останкінської вежі трапилась пожежа, місцеві мешканці повідомляють, що чули звуки вибухів. То що насправді відбулось – з'ясуємо.
- Володимир Зеленський таки ветував закон про декларації. На думку президента, реєстр треба відкрити зараз. Що на це скажуть антикорупційні активісти та чи є загрози у відкритті таких реєстрів у час широкомасштабної війни?
- Зеленський у вечірньому зверненні згадав про три бригади, які відзначилися в боях на Бахмутському напрямку. Про ймовірне звільнення українських сіл поблизу Бахмуту аналітики говорять з учора. Усе, що слід знати про події там, розпитаємо у військових.
- Польща вже оголосила, що хоче продовжити заборону на імпорт українського зерна і після 15 вересня. Яким буде рішення Єврокомісії? Чи може Польща самостійно ухвалювати питання про заборону, будучи членом ЄС? Та чи варто шукати політику у такому рішенні або ж офіційна Варшава виключно відстоює інтереси місцевих аграріїв?
ISW: у Росії говорять про можливу нову хвилю мобілізації, але все залежить від Путіна
У Росії деякі чиновники «серйозно» готуються до другої хвилі мобілізації напередодні осіннього призову, який розпочнеться 1 жовтня, пише американський Інститут вивчення війни (ISW), посилаючись на дані телеграм-каналів, що мають стосунок до російських сил безпеки.
За цими повідомленнями, деякі російські чиновники хочуть мобілізувати від 170 000 до 175 000 резервістів і перенести дату осіннього призову з 1 жовтня на 1 листопада, одночасно проводячи «контрактну мобілізацію» для набору додаткових 130 000 військовослужбовців на контрактну службу за допомогою примусових заходів.
Як наголошують аналітики, ці плани не є новими і не свідчать про те, що президент Росії Володимир Путін остаточно вирішив провести другу хвилю мобілізації резерву найближчим часом.
«Раніше ISW спостерігав за активізацією дискусій щодо підготовки до мобілізації в запас і спекуляцій напередодні весняного призову на початку 2023 року. Окремі російські посадовці також пропонували радикальніші мобілізаційні заходи, які не були реалізовані», – нагодують в ISW.
Будь-яка нова хвиля мобілізації резерву в Росії залежить від Путіна, зауважили аналітики.
Минулого місяця в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що мобілізація в Росії не припинялася, і там розглядають можливість додатково призвати 450 тисяч осіб.
На початку серпня розвідка Британії повідомляла, що за останні два місяці Росія, ймовірно, почала формувати нові великі військові з’єднання, щоб посилити свої наземні сили у війні проти України. Британська сторона зауважувала: у довгостроковій перспективі Росія прагне посилити свої сили проти НАТО.
«Без нової великої хвилі обов’язкової мобілізації Росія навряд чи знайде достатньо нових військ, щоб забезпечити хоча б одну нову армію», – заявляли у британському Міноборони з посиланням на дані розвідки.
У Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну постійно змінюється і доповнюється законодавство у сфері призову і залучення громадян до армії.
Війська РФ вкотре атакували південь Одещини, 6 людей поранені – ОВА
Російські війська у ніч на 13 вересня вкотре атакували південь Одещини, спрямувавши декілька груп ударних дронів по Ізмаїльському району, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«На жаль, є влучання. Зафіксовані пошкодження припортової та іншої цивільної інфраструктури. Триває ліквідація наслідків. Рятувальники приборкують пожежу», – написав Кіпер у телеграмі.
Внаслідок цього, за даними влади, поранені шестеро людей. «Три людини у важкому та троє у середньому стані важкості доставлені до лікарні, їм надається вся необхідна допомога», – додав він.
Із наступного дня після того, як Росія 17 липня вийшла із зернової угоди, російські війська розпочали майже щоденні обстріли півдня України, зокрема Одеської області, знищуючи портову інфраструктуру.