Чому Безугла розкритикувала Залужного і чи коштуватиме їй це посади?
Мар’яна Безугла, заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки може втратити свою посаду в комітеті «у зв’язку з незадовільною роботою». Її колега по фракції Ігор Кривошеєв вже зареєстрував відповідну постанову. Напередодні Безугла критикувала у фейбсуці головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Що ж саме вона написала? Чому її висловлювання розкритикували? І що вона говорить зараз? Читайте – в матеріалі Радіо Свобода.
Зеленський підписав закон про держбюджет на 2024 рік
Президент України Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік. Близько половини видатків піде на оборону, про це йдеться офіційному сайті Верховної Ради.
Згідно з документом, доходи бюджету складуть становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень. Видатки – 3 трлн 355 млрд грн, дефіцит 1 трлн 571,5 млрд гривень, який покриватиметься здебільшого за рахунок міжнародної допомоги.
Головним пріоритетом є сектор оборони і безпеки – 1 трлн 692,6 млрд гривень. Це становить 22,1% ВВП.
Раніше у Мінфіні розповіли про те, що видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки та оборони становили 1,39 трильйонів гривень за перші 10 місяців 2023 року або 59,3% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.
Відомо, що в жовтні бюджетні видатки на оборону становили – 135,8 млрд грн, у вересні – 141,9 млрд грн.
За даними Мінфіну, кошти спрямували на:
- грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
- придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
- медичне забезпечення;
- інші види витрат для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
У Міністерстві фінансів нагадали, що видатки сектору безпеки та оборони уряд фінансує лише за рахунок власних податкових надходжень, а також військових облігацій.
9 листопада Верховна Рада схвалила проєкт держбюджету на 2024 рік в цілому.
Україна не братиме участь у зустрічі ОБСЄ через Лаврова – МЗС
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба бойкотуватиме міністерське засідання ОБСЄ у зв’язку з присутністю на ньому очільника МЗС Росії Сергія Лаврова, повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.
«Делегація України не братиме участі в міністерському засіданні ОБСЄ на рівні міністра закордонних справ», – заявив він.
У спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії та Литви йдеться про те, що чиновники «шкодують про рішення про особисту участь Лаврова у сесії ОБСЄ, адже це ще одна можливість Росії для пропаганди». Крім того, вони кажуть, що «присутність Лаврова на засіданні ОБСЄ ризикує легітимізувати Росію-агресора як законного члена нашої спільноти вільних націй, применшуючи жорстокі злочини Росії», повідомляє кореспонедентка Радіо Свобода.
Міністри закордонних справ Естонії, Латвії та Литви запевнили, що також не братимуть участь у засіданні Раді міністрів ОБСЄ.
Водночас, у МЗС Болгарії уточнили, що країна «тимчасово відкриє повітряний простір» для літака очільника МЗС РФ Сергія Лаврова. Це дозволить йому взяти участь у зустрічі ОБСЄ у Скоп'є (Північна Македонія), яка відбудеться з 29 листопада по 1 грудня.
«Болгарія дала дозвіл на переліт Спеціального авіаційного підрозділу «Росія» через територію повітряного простору Республіки Болгарія для здійснення рейсу з транспортування делегації для участі в міжнародному форумі», – йдеться у заяві.
Як уточнюють у болгарському МЗС, «дипломатичний дозвіл на проліт носить тимчасовий характер і буде дійсний протягом 3 годин до 72 годин після призначеної дати та часу прольоту».
Йдеться про засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ 30 листопада – 1 грудня, що проходитиме у Північній Македонії у Скоп’є.
Жінки в армії, політиці і владі: як змінилася гендерна ситуація в Україні
Жінки в політиці, армії, місцевому самоврядуванні. Останніми роками їхнє представництво у цих сферах збільшилося. Роль жінки змінилася з початком повномасштабного вторгнення, – вказує соціологія. Тисячі взяли зброю і пішли в армію захищати свою домівку. Інші займаються допомогою війську, волонтерством, адвокацією України на міжнародних майданчиках. До того ж, за статистикою, більшість бізнесів відкритих цьогоріч – саме жінками. Велика їхня роль і в повоєнній відбудові.
«Ми разом точно пишемо нову роль жінок», і нинішнє жіноче лідерство українок «здобуте сльозами і кров'ю», – сказала перша леді Олена Зеленська на відкритті 7-го Українського жіночого конгресу у Києві.
То яке ж воно, українське жіноче лідерство під час широкомасштабної війни:
Радіо Свобода порахувало скільки жінок нині на найвищому рівні керують державою.
- Скільки жінок в Україні нині на найвищому рівні керують державою?
- Скільки українок служить в Збройних Силах? І як проявляють себе там гендерні стереотипи?
- Чи є гендерний розрив в Україні? І як його обраховують міжнародні дослідники?
- Чому жінки все ще отримують меншу заробітну плату?
- Чи планує виправити це уряд?
«Якщо порівнювати 20 років тому, то ситуація сьогодні набагато краща стосовно залученості жінок і в політичні процеси, і в державні процеси, і в управлінські процеси, тощо», – вважає Олена Шуляк, народна депутатка, голова президентської партії «Слуга Народу».
Про представництво жінок у владі Радіо Свобода говорило із нею у кулуарах Сьомого Українського Жіночого Конгресу, який 22-23 листопада відбувся у Києві. На його полях учасниці обговорили, зокрема, політичну участь, економічні можливості для жінок та їхню залученість у процесах безпеки.
Зростання кількості жінок у владі бачить і співголова парламентської фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко.
«Як старожил української політики, чи у владі, чи в опозиції, я відстоювала дуже серйозно принцип гендерної рівності. І для нас це дійсно дуже важливо, бо коли в далекому 2007-му році я прийшла в парламент, там було 7% жінок. У першій п'ятірці була обов'язково хтось із представниць шоу-бізнесу або щось таке, і до цього серйозно не ставилися. Ми змінили, зламали цю ситуацію», – стверджує Геращенко.
Про збільшення представництва жінок свідчать і цифри.
За даними Центральної виборчої комісії, які на Жіночому Конгресі озвучив її голова Олег Діденко, в чинному ІХ скликанні парламенту – 21% жінок. І це значно більше ніж у VI скликанні, обраному у 2007-му. Тоді жінок серед нардепів було близько 8%. І з кожним скликанням ситуація покращувалася...
У ГУР підтвердили отруєння Маріанни Буданової
У ГУР на запит Радіо Свобода підтвердили отруєння дружини керівника Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирила Буданова Маріанни.
«Маріанна Олександрівна Буданова справді була отруєна важкими металами. Зараз вона проходить курс лікування, який вже завершується», – сказав представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в коментарі Радіо Свобода.
За його словами інформація, яку оприлюднили сьогодні медіа відповідає дійсності. Більше інформації в ГУР обіцяли оприлюднити згодом.
Раніше у ЗМІ з’явилась інформація про отруєння Буданової. Однак, офіційного підтвердження цього не було.
Раніше Буданов в інтерв’ю Радіо Свобода розповідав, що дружина проживає разом із ним у його робочому кабінеті, хоча й не працює у ГУР. Із червня 2021 року вона працює радницею мера Києва Віталія Кличка.
За повідомленнями, на життя голови ГУР Кирила Буданова з 2014 року здійснювали замах не менше від 10 разів. Один із замахів стався під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, коли по будівлі ГУР у Києві було завдано ракетного удару.
Влітку 2022 року Служба безпеки України заявила про затримання двох членів диверсійно-розвідувальної групи ГРУ Росії, які планували вбити міністра оборони України Олексія Резнікова, керівника ГУР Кирила Буданова та українського активіста.
16-річна Юлія з Новопетрівки, Миколаївської області, за останні два роки пережила найважчі і найщасливіші моменти свого життя. Вона пережила півроку у підвалі в окупованому Херсоні, переїзд у Крим із озброєним конвоєм, місяць у російському таборі для викрадених дітей, звільнення і нарешті – довгоочікувану зустріч із прийомними батьками у США. «Голос Америки» відвідав новий дім Юлії.
Бетані та Нік Уайт зі штату Вайомінг вирішили усиновити двох дівчат-підлітків з України ще задовго до великої війни. Тоді опікунські органи у США їх попередили, що процес усиновлення для американців займає близько півтора року.
Сім’я обрала дві дівчинки з різних інтернатів України – Лєру з Запоріжжя та Юлю із Миколаївщини. Валерію встигли усиновити та привезти додому ще до повномасштабного вторгнення. Юлію - планували забрати наприкінці лютого 2022 року.
«Ми вже практично завершили процес усиновлення Юлії, лишалося кілька днів, щоб її забрати, коли почалась війна», – розповідає Нік Вайт, прийомний батько Юлії.
Бетані – його дружина встигла доїхати лише до Польщі, коли Україну 24-го лютого почали обстрілювати російські ракети.
«Юлія застрягла у війні і не могла повернутися. Ми оформляли однакові документи для обох дівчат і начебто одночасно, але оскільки вони не родичі і з різних регіонів, нам довелося вже в Україні провести два різні процеси усиновлення, у них були різні дати на спібесіду, різні дати судових засідань»
Спеціальна школа для дітей з інтелектуальними порушеннями у Новопетрівці Миколаївської області потрапила під окупацію 25 лютого, на другий день великої війни.
Нік та Бетані відчайдушно шукали спосіб, як витягти звідти дівчинку. В ході пошуків вони познайомилися із двома американськими волонтерками, колишніми військовими, які з перших днів війни в Україні допомагали евакуювати людей.
Одна з них – Кеті Стікел, розповіла «Голосу Америки», що почала шукати дітей зі Новопетрівки, бо дізналася, що одну з дівчаток – Юлію – усиновили американці.
«Єдина причина, чому ми знали, що ці діти існують, бо одну дитину з цього інтернату усиновили американці. І ця мама – Бетані Вайт з містечка Джіллетт, що у Вайомінгу, почала шукати допомогу. Подзвонила в Міжнародний Червоний Хрест (вони ніколи не допомагають, я вам це скажу прямо). Вона дзвонила всім, про кого тільки можна було подумати. Ніхто не міг допомогти. Потім вона згадала, що в їхній церкві була одна пані, яка шість років тому їздила в Україну, і вона зателефонувала їй, це була моя напарниця Ешлі. Так ми почали шукати цих дітей»
На той час Кеті та Ешлі вже працювали у Херсоні. Спочатку вони намагались вивезти дітей з-під окупації. У пошуку їм допомогла місцева громада російськомовних українців-мусульман.
«Я в Херсоні, коли допомагала в евакуації, зустріла там групу хлопців, які мусульмани, але українські громадяни. І тому що вони не виглядають як українці, росіяни не звертали на них особливої уваги. Тож усі ці чоловіки – яких звати Ахмет, Мехмет і так далі – вони стали моїми друзями, і всі вони жили приблизно в тому районі, де знаходився інтернат. То ж я їм інколи писала: гей, Мехмете, чи ти не міг би перевірити Новопетрівку, яка у них ситуація, чи можна їх вивезти? Він тоді писав усім своїм друзям, вони вилазили на дахи своїх будинків, і він тоді мені відписував: «О, ні, сьогодні не вийде, стріляють. У них в лісі військові на деревах, стріляють по кожній машині, яка виїжджає»
Директорка спецшколи з Новопетрівки Наталія Луцик розповідає, що не встигла вивезти дітей, коли почалось вторгнення. І півроку вони жили у підвалі – сама директорка, її чоловік, водій інтернату, та 15 дітей з особливими потребами з 8 до 17 років.
«Ми 5 місяців прожили без світла і води, ми збирали дощову воду. Вони кажуть: Наталіє Володимирівно, ми тепер навчимо всіх, як у жменьці води покупатися, умитися, попрати речі і ще й полити квіти», – розповіла Голосу Америки колишня директорка інтернату.
Коли діти згадують цей період, у них тремтить голос. На питання, чи складно було у підвалі, Юлія згадує лише один випадок, коли загинули її троє подруг, які вийшли на вулицю погуляти.
«У нас трьох дівчаток убили «руські», в Україні. У Віку попали, в її голову. Ми чули звук. Вони гуляли на вулиці, і ми чули, як хтось кричить «ай, больно, в спину попало». Там шість дівчат було, троє ще живі. Віки, Лєни, Свєти – 13, 15 і 16 років – їх вже нема», – розповідає 17-річна Юлія.
За словами волонтерки Кеті, росіяни знали про дітей у підвалі спецшколи, і коли ЗСУ почали наступ, дітей примусово вивезли з міста. В автобус із дітьми заскочили директорка та її чоловік.
Каті Сікел: «У серпні дітей примусово вивезли з дитбудинку. Їх перевезли у Херсон під дулами автоматів, для нас це означало, що вони ще у глибшій окупації. Потім у жовтні їх повезли на Крим, потім через Крим – на Росію, у Краснодар».
Директорка Наталія Луцик наперед проговорила з дітьми їхні дії на усі варіанти розвитку подій:
«Вони повинні були знати, навіть якщо будуть обстріли, до кого вони будуть йти з працівників, де вони можуть заховатися. Потім, якщо нас розлучать, що вони мають робити. І коли ми вже їхали цією дорогою до Криму, перше що я їм сказала: Діти, Крим – це Україна, ми ще в Україні».
Коли зрозуміли, що з Криму їх везуть в Росію, Наталія згадує, як розплакалися разом з чоловіком.
«І вже потім, коли ми знали, куди ми їдем, я сказала: «Діти, запам'ятайте, ми ніколи вас не покинемо. Ми їдемо в Росію. Але ми виїдемо, і я зроблю все, щоб ми виїхали. ... І запам'ятайте, ви майже дорослі, тобі ще чотири роки лишилося, тобі ще два роки, але ви будете мати право, навіть маючи російський паспорт, покинути цю державу»
Колишня директорка продовжує: «Найменші були Назар і Коля. Кажу їм: Назаре, тобі 10 років, Колю, тобі 8 років ще почекати. І вас заберуть. Це на той випадок, якщо нас розлучать».
Їх привезли у російський Краснодар, де поселили у таборі, на той час там уже перебували близько півтисячі дітей, розповідає вчителька.
«Дітки плакали, хотіли додому, але пояснювали це тим, що просто хочуть додому», – згадує колишня директорка Інтернату.
Їхнє життя у таборі було схоже на перебування у радянському дитячому таборі, там були вожаті, проводили спортивні ігри, дитячі дискотеки.
Юля пригадує, що у таборі їх не били й не водили на допити. Втім, каже, всім було страшно: «Та-ак, було дуже страшно... «Руські» – не наші люди».
«Вони [росіяни] не розуміли, чому діти не танцюють на дискотеці. Прийшла до мене вожата і каже: чому ваші діти не танцюють? Вони не розуміли, що у нас радості нема», – розповідає Наталія Луцик, колишня директорка спецшколи.
А ще пані Наталія розповіла про випадок, коли діти зі страхом бути пійманими, несли їй в кімнату жовто-синє печиво.
«Мої діти несли мені жовте і блакитне сердечко, різними поверхами. Вони бігли і з’єднали ті два сердечка тільки у мене в кімнаті, щоб ніхто не побачив, уявіть собі. Це ж вони бігли до мене так, бо не можна було. Розумієте?»
У Росії вона дозволила дітям робити те, що ніколи не дозволено було в інтернаті.
«Вибачте, що я так скажу, але я дозволила їм, коли ми там були, коли було смачно, щоб вони облизували тарілки, коли з’явився хліб, ми його цілували і плакали, і сьогодні жодна дитина не залишить шматочок хліба, вона крихти пальчиками буде збирать із столу», – розповідає Наталія Луцик.
За останні дні російські війська здійснили подальше, хоч і незначне, але просування в районі Авдіївки Донецької області, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
«З початку жовтня 2023 року на цій ділянці російські війська просунули лінію фронту на 2 км. Попри скромність наступу, цей прогрес, ймовірно, є одним із найбільших досягнень Росії з весни 2023 року. Це коштувало залученим підрозділам тисяч жертв. Ця операція поступово наближає російські війська до Авдіївського коксохімічного заводу, де українські сили займають одну з основних оборонних позицій», – йдеться в повідомленні британської розвідки.
За даними британської сторони, Україна водночас продовжує контролювати коридор території довкола у приблизно сім кілометрів, через який здійснюється забезпечення міста.
Напередодні американський інститут вивчення війни (ISW) із посиланням на дані російської сторони повідомив, що війська РФ просунулися на північний захід і південний схід від Авдіївки Донецької області. Українські сили продовжували контратаку на лінії фронту в Авдіївці, але не заявляли чи не підтверджували наступ.
У Генштабі ЗСУ визнають, що армія РФ не полишає спроб оточити Авдіївку, але кажуть, що «воїни стійко тримають оборону, завдаючи окупантам значних втрат».
Кремль наказав «посилити паспортизацію» на окупованих територіях перед виборами – ГУР
Під час підготовки до виборів президента РФ, «окупаційним адміністраціям наказали посилити примусову паспортизацію на окупованих територіях України», йдеться в повідомленні Головного управління розвідки Міноборони.
Як пишуть у відомстві, в листопаді 2023 року в «в Кремлі відбулися закриті збори з керівниками російських регіонів та окупаційними ватажками Москви на тимчасово поневолених територіях України».
«Нараду проводив заступник голови адміністрації російського диктатора Володимира Путіна Сергій Кірієнко. Він оголосив директиви у межах посилення підготовки до так званого виборчого процесу», – кажуть у ГУР.
Зокрема, за даними українських розвідників, під час зібрання було наказано виділити «соціальну допомогу» виборцям з місцевих бюджетів, а також «активізувати пропаганду про буцімто «позитивні» тенденції економіки РФ, «стабільність» рубля та «поліпшення» рівня життя людей».
«Ватажки російських окупаційних адміністрацій також отримали завдання – довести рівень примусової паспортизації на ТОТ України не менше ніж до 85%», – підсумували в ГУР.
Редакція Радіо Свобода наразі не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
Американський інститут вивчення війни (ISW) минулого місяця звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
Аналітики у своєму огляді вказували на дані української сторони, яка каже, що цивільним із врученими російськими паспортами, зокрема на лівобережжі Херсонщини, російські сили погрожують штрафами і затриманням за неявку у «військкомати».
Столтенберґ про подальшу підтримку України: зараз виклик полягає в її продовженні
Союзники по НАТО забезпечили Україні безпрецедентний рівень військової підтримки, що, зокрема, дозволило звільнити близько 50-ти відсотків територій, захоплених російськими силами від початку повномасштабного вторгнення. Про це заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ, спілкуючись із журналістами в Брюсселі. Він закликав усіх союзників дотримуватися взятих на себе раніше зобов’язань і продовжити надавати допомогу Києву.
«Виклик зараз полягає в тому, що нам потрібно продовжувати цю підтримку… Я закликаю всіх союзників – вони також і зобов’язувались – допомагати надалі… За останній рік лінія фронту не рухалася, але інтенсивні бої тривають… Українці змогли завдати великих втрат російським силам завдяки глибоким ударним можливостям крилатих ракет, поставлених союзниками НАТО. Тому ми повинні продовжувати підтримувати їх, знаючи це», – зазначив Столтенберґ.
Історії з полону. Хто може натиснути на Путіна, щоб розблокувати обмін полоненими
Чому Росія блокує процес обміну полоненими? У чому в Росії звинувачують як українських військових, так і цивільних заручників, і для чого це робиться? Що поверне Росію до переговорів про обмін полоненими, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Росія з літа заблокувала обмін полоненими з Україною. Однак перемовини щодо відновлення процесу тривають. Про це днями телеканалу «Настоящее время» розповів представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. Українська сторона готова до обміну, проте все залежить від Росії, сказав Яценко. Але Росію, за його словами, не цікавить доля своїх полонених, тому Кремль затягує обмін та створює різні перешкоди.
За даними української влади, станом на 17 листопада 2023 року відомо, що у російському полоні перебувають 4337 українців. З них – 3 574 військових та 763 цивільних. Це ті люди, перебування у російському полоні яких, удалося встановити.
Росія використовує показові незаконні суди над українськими військовополоненими і цивільними заручниками, наголошують експерти, для підтвердження наративів, які виправдовують напад і війну проти України, а також для морального пригнічення українського суспільства.
Нещодавно створений окупантами суд угруповання «ДНР» виніс вироки трьом бійцям «Азову», які захищали Маріуполь після повномасштабного вторгнення. Ідеться про старшого сержанта Геннадія Харченка, молодшого сержанта Олексія Жерновського та старшого солдата Ігоря Кіма.
Їм інкримінували начебто скоєння злочинів проти цивільного населення. Відтак, Харченку призначили покарання терміном у 25 років позбавлення волі, Кіму та Жерновському – 24 роки, всім – із відбуванням у виправній колонії суворого режиму.
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з однокурсницею Геннадія Харченка Оксаною Гурською. Вона розповіла, що Геннадій пішов добровольцем на фронт ще 2014 року, а 2017-го долучився до лав «Азову». На момент повномасштабного вторгнення військовий служив у Маріуполі. Разом з іншими бійцями він опинився на «Азовсталі».
«Коли хімічна атака була на них і ніяких засобів захисту не було, він писав, що «хай нас отруюють тільки хай додадуть до того газу щось снодійне, щоб ми заснули й все».
Тобто це було дуже важко, хоча він тримався. 16 травня (2022 року – ред.) він написам повідомлення мамі, щоб вона мені передала, що все буде добре, що 3-4 місяці буде без зв’язку, але повернеться. Ми так трошки не розуміли що це, але наступного дня побачили й зрозуміли що він вийшов у полон.
З’явилися перші фотографії, де він знаходиться в автобусі. Потім я дізналася від хлопців, яких обміняли, що їх конвоювали осетини й вони настільки боялися «азовців», що вони заборонили дивитися їм в очі або торкатися їх. Вони казали: «Вам допомагав Шайтан. Це неможливо в таких умовах чинити такий спротив і вбити стільки наших», – розповіла жінка.
Після «Азовсталі» Геннадій Харченко опинився в колонії, що у Оленівці на окупованій території Донбасу.
Він був саме в тому бараці, де в ніч проти 29 липня 2022 року стався вибух.
Співрозмовниця каже, що там настільки були страшні умови, що Геннадій схуднув одразу на 30 кг.
«Йому на день народження подарували декілька недоїдків хліба, які хлопці просто не доїли, скинулися йому у шапку. Він настільки був щасливий, що він може в цей день поїсти більше хліба, що аж сльози виступали на очах. Їх постійно змушували у невеликих цих двориках стояти під спекою, без води, просто 8-10 год вони стояли. А у вільний час, коли він траплявся, він хлопцям викладав англійську мову. Без зошитів, без ручок, без підручників, просто, щоб дах не з’їхав. Це просто як такий гурток був. І хлопці настільки раділи та тягнулися до нього, що він міг їх відволікти та їхній розум чимось зайняти», – поділилася Оксана Гурська.
Після вибуху в колонії Оленівці, за словами подруги «азовця», полонених українців забрали на допит, і тільки після цього поранених завантажили у «Камази» та повезли у шпиталь в Донецьк...
Росіяни менше застосовують дрони, більше крилаті авіабомби – Тарнавський
Російські військові почали менше застосовувати дрони-камікадзе на Таврійському напрямку, але вони продовжують скидати крилаті авіабомби (КАБи), йдеться в повідомленні командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександра Тарнавського.
«Тривають наземні піхотні атаки. Противник і далі сотнями втрачає живу силу», – розповів командувач.
За його словами, на різних напрямках «все більше випадків, коли звичайні російські солдати відмовляються брати участь в активних наступальних діях». Також російські військові продовжують поповнювати свої підрозділи ув’язненими, уточнив Тарнавський.
«Цей, так званий «спецконтингент», російське командування вважає розхідним матеріалом. І без жалю кидає у «м’ясні штурми», – зазначив командувач.
Російські військові атакували село на Херсонщині, поранено чоловіка – влада
Російські військові обстріляли з артилерії село Львове на Херсонщині, поранень зазнав 40-річний чоловік, повідомив начальник Бериславської районної військової адміністрації Володимир Літвінов.
«Вранці ворог обстріляв з артилерії село Львове Тягинської територіальної громади», – йдеться у дописі місцевого чиновника.
Також начальник Херсонської міської військової адміністрації (МВА) Роман Мрочко розповів, що в лікарні помер 40-річний чоловік, який зазнав поранень внаслідок нічного удару сил РФ по Херсону.
За його словами, російські військові близько 2:00 обстріляли Херсон із окупованого лівого берега. У Дніпровському районі міста був поранений чоловік 1952 року народження.
Сприяння силам РФ у запуску «шахедів» по Одесі – СБУ затримала учасницю російської агентури
Служба безпеки повідомила про затримання в Одесі учасниці російської агентурної мережі, яка передала силам РФ десятки геолокацій із нібито базуванням підрозділів ЗСУ.
«За її координатами окупанти завдавали прицільні повітряні удари, насамперед із застосуванням дронів-камікадзе типу «Шахед»… Зловмисниця через анонімний чат у популярному месенджері підтримувала комунікацію з координатором агентурної мережі – кадровим співробітником 3-го оперативного відділу 316-го розвідцентру російського гру Григорієм Івановим. Після ворожих ударів по Одесі фігурантка звітувала своєму «куратору» про наслідки «прильотів». Крім того, вона проводила дорозвідку поблизу інфраструктурних об’єктів обласного центру, які викликали «зацікавленість» у воєнної розвідки країни-агресора», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, жінку затримали у власному помешканні, це місцева підприємиця, яку російське ГРУ дистанційно завербувало у червні. Підозру вона отримала за статтею про держзраду. Наразі перебуває під вартою.
Затримана, за повідомленням СБУ, є третьою фігуранткою агентурної мережі, яку у серпні викрила спецслужба. Двом іншим учасникам повідомили про підозру. Серед них – агент із псевдо «Diezel» та його дружина, яка зараз переховується у Санкт-Петербурзі.
ЗСУ: вночі українські сили ППО збили «шахед», а під ранок – розвідувальний БПЛА «Орлан-10»
У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що вночі протиповітряною обороною було знищено запущений Росією ударний БПЛА типу Shahed, а під ранок, на півдні – розвідувальний БПЛА оперативно-тактичного рівня «Орлан-10».
«Також уночі на східному напрямку ворог застосовував авіаційну ракету, а близько 9:00 ранку окупанти завдали удару по Запоріжжю балістичною ракетою (імовірно «Іскандер-М»)», – йдеться в повідомленні.
Про те, що з початком доби армія РФ застосувала ударний БПЛА типу Shahed, повідомив раніше Генштаб ЗСУ. Згідно з повідомленням, дрон було знищено.
Водночас про БПЛА-атаку вранці повідомила Хмельницька ОВА. Уламки впали на дах приватного будинку на території Хмельницького району – травмованих немає.
Крім того, сьогодні близько 9-ї ранку російські війська завдали ракетного удару по підприємству в одному з районів Запоріжжя. Сталося це, за повідомленнями, під час повітряної тривоги. Влада казала, що може йтися про запуск «Іскандера». За попередніми даними, легких поранень зазнала одна людина.
Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні, і застосовує проти мирних громадян різні види озброєння.
У Маріуполі радіаційний фон перевищив норму в 15 разів – Андрющенко
В окупованому Маріуполі рівень радіаційної норми перевищено у 15 разів. Сили РФ намагаються заспокоїти населення, але насправді таким чином «прикривають свій черговий воєнний злочин», розповів радник мера міста Петро Андрющенко.
«У Маріуполі зафіксували в 15,5 рази підвищений радіаційний фон на пляжі «Піщаний» в районі порту. Рівень становив 4,04 мкЗв/г при рівні безпеки для людини 0,26 мкЗв/г», – розповів Андрющенко.
Зазначається, що російські окупанти розтлумачували таке зростання показників, як «безпечне» для населення, та пояснили це «нещодавнім штормом».
Втім, як підкреслює Андрющенко, «обидва виправдання є хибними».
«Дійсно, в районі пляжу «Піщаний» існують так звані «чорні піски», які «фонять». Та дійсно, точковий рівень радіації цих пісків при нормальному житті міг нашкодити, лише якщо проводити тут системно купу часу», – пояснив радник мера Маріуполя.
Загинула людина, є постраждалі. Під завалами ще можуть бути люди
Зранку у вівторок армія РФ вчергове обстріляла Нікополь на Дніпропетровщині. Як повідомила обласна військова адміністрація у Telegram, артилерійський снаряд поцілив по п’ятиповерхівці.
«Загинув 63-річний чоловік. Постраждали дві жінки – 65 та 63 років. Під завалами можуть бути люди», – йдеться в повідомленні.
Раніше Дніпропетровська ОВА повідомляла, що за останні години із важкої артилерії російська армія обстріляла Марганецьку громаду Нікопольського району. Про загиблих чи постраждалих не йшлося.
Уночі під ракетний удар потрапив і Кривий Ріг. Подробиць щодо руйнувань чи можливих потерпілих немає.
27 листопада російські війська також обстріляли Нікопольщину в Дніпропетровській області, внаслідок чого, за даними влади, поранень зазнала цивільна жінка.
Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Спікер Палати представників назвав допомогу Україні «одним із пріоритетів для США»
Спікер палати представників Майк Джонсон назвав допомогу Україні «пріоритетом конгресу США», пише Politico.
«Україна – ще один пріоритет», – сказав Джонсон після коментаря про «необхідність підтримки Ізраїлю».
«Звичайно, ми не можемо дозволити Путіну (президенту Росії Володимиру Путіну – ред.) пройти маршем через Європу. І ми розуміємо необхідність надання допомоги Україні», – зазначив американський чиновник.
Водночас, спікер наголосив на важливості «працювати над зміною власної прикордонної політики». Нині між політиками тривають «активні переговори» щодо цього, додав він.
Росія наростила присутність ракетоносіїв у Чорному морі. Окрім фрегата «Адмірал Макаров», сили РФ станом на 8:00 вивели у море два підводні човни, йдеться в повідомленні Сил оборони півдня України.
За даними військових, сумарний залп крилатих ракет «Калібр» може сягати 16-ти
«Напруження ситуації передбачуване, ворог підступний і зухвалий. Рівень ракетної загрози – високий», – кажуть у відомстві.
Сили оборони півдня України закликали не панікувати, але на сигнали повітряної тривоги оперативно реагувати.
Речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук 17 листопада в ефірі телемарафону заявив, що можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі та значно обмежені у своїх діях». За його словами, російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
У осінньо-зимовий період шторми та негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування, пояснювали раніше українські військові. Також спостерігається низька кількісна присутність у морі великих десантних кораблів.
Під час повітряної тривоги армія РФ вдарила ракетою по Запоріжжю – одна людина має легкі поранення
Голова Запорізької ОВА Юрій Малашко повідомив, що близько 9-ї ранку у вівторок російські війська завдали ракетного удару по підприємству в одному з районів Запоріжжя.
«Наразі тип ракети уточнюється. Попередньо – одна з модифікацій балістичної ракети «Іскандер». За попередніми даними, на цю хвилину відомо про одну легко поранену людину. Від вибухової хвилі пошкодження зазнав один з магазинів, розташованих поряд із місцем удару», – написав Малашко у Telegram.
Раніше у мережі повідомлялося про звук вибуху у Запоріжжі.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Ранкова атака армії РФ на Хмельниччину – ОВА розповіла подробиці
Російські війська вранці у вівторок атакували Хмельницьку область, повідомив перший заступник керівника Хмельницької ОВА Сергій Тюрін.
«Під час ранкової ворожої атаки працювали сили ППО. Унаслідок збиття ударного повітряного об’єкта уламки впали на дах приватного будинку на території Хмельницького району. Пожежі немає. Травмованих немає», – цитує Тюріна Хмельницька ОВА у Telegram.
Повідомляється, що всі служби працюють на місці події.
Удосвіта на Хмельниччині оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.