В Італії готують російську виставку про Маріуполь. МЗС України назвало це «провокацією»
Культурна асоціація «Росія Емілія-Романья» оголосила про проведення 20 січня в італійському місті Модена виставки-конференції «Маріуполь. Відродження після війни».
Приазовське місто, тисячі жителів якого були вбиті російськими військовими під час облоги навесні 2022 року, організатори називають «символом народного повстання на Донбасі проти київської хунти». За цим повідомленням, Маріуполь нині «переживає стрімкий процес відновлення під егідою інститутів Російської Федерації».
У Міністерстві закордонних справ України назвали проведення цієї виставки «провокацією».
«МЗС України вже доручило українському посольству в Римі підготувати офіційне звернення. На офіційному рівні Італія рішуче підтримує суверенітет та територіальну цілісність України. І ми очікуємо, що на цей пропагандистський захід буде відповідна реакція», – ідеться в коментарі, отриманому Радіо Свобода від речника українського зовнішньополітичного відомства Олега Ніколенка.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.
Україну не запросять вступити до НАТО на саміті у Вашингтоні наприкінці 2024 року, подібні очікування взагалі є нереальними, принаймні допоки на території України триває війна, вважає Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій і колишній міністр оборони України. Водночас, за його словами, ніхто не обмежує Україну впроваджувати стандарти НАТО, як це робили Фінляндія і Швеція.
В інтерв’ю Радіо Свобода Загороднюк розмірковує, як може змінитися ситуація на фронті у 2024 році і чи має Росія сили та засоби продовжувати активну фазу війни та окупацію України? Які ризики існують для України у разі перемоги Дональда Трампа на виборах президента США наприкінці року і що стоїть за гарантіями безпеки, обіцяними Києву на саміті НАТО у Вільнюсі влітку 2023-го?
Російський удар по Кропивницькому: 8 людей поранені, пошкоджені будівлі
Державна служба з надзвичайних ситуацій оновила дані про постраждалих внаслідок російського удару по Кропивницькому вранці 4 січня.
«Одна людина загинула, ще 8 – поранені внаслідок ворожого обстрілу», – йдеться в повідомленні.
За даними служби, внаслідок удару руйнувань зазнав один з промислових об’єктів на території обласного центру.
«Падіння уламків спричинили пошкодження кількох будівель та займання автомобіля, яке оперативно ліквідували рятувальники», – додали рятувальники.
Голова області Андрій Райкович уточнив, що всі поранені мають осколкові поранення, їм усім надається медична допомога.
Раніше голова ОВА заявив про російський удар по Кропивницькому вранці 4 січня, через який загинула одна людина.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ГУР заявляє про спалення літака Су-34 на російському аеродромі в Челябінську
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє, що в ніч на 4 січня на російському аеродромі «Шаґол» (місто Челябінськ) згорів тактичний бомбардувальник Су-34.
«Бойовий літак належав до складу авіаційного полку 21-ї змішаної авіадивізії Повітряно-космічних сил ЗС РФ. Причини займання літака уточнюються», – не заявляючи прямо про причетність своїх співробітників до інциденту.
Челябінськ – російський обласний центр на Уралі, розташований приблизно за дві тисячі кілометрів від кордонів України.
Су-34 – один із найсучасніших російських військових літаків, винищувач-бомбардувальник, який серійно виробляється з 2008 року, а експлуатується з 2014-го. Станом на 2022 рік було вироблено 147 таких літаків.
Росія планує видавати своє громадянство жителям Криму, які народилися на півострові до анексії
Російська Федерація почне видавати громадянство українцям, які народилися та постійно проживали в Криму до анексії 2014 року. Про це йдеться в указі, який підписав російський президент Володимир Путін, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Ймовірно, йдеться про тих кримчан, які не стали звертатися по паспорт РФ після захоплення півострова. Замість паспорта окупаційна російська влада їм видавала посвідку на проживання іноземного громадянина.
16 березня 2014 року на території Криму та міста Севастополь пройшов так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія заявила про включення Криму до свого складу. Ані Україна, ані Європейський союз, ані США не визнали це голосування і вважають, що Крим Росія анексувала.
Американський інститут вивчення війни (ISW) у жовтні звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
У Харкові зросло число жертв ракетної атаки 2 січня
До двох зросло число загиблих унаслідок ракетної атаки Харкова, здійсненої російськими військовими 2 січня, повідомила обласна прокуратура 4 січня.
«На жаль, у лікарні померла одна з поранених – 84-річна жінка. Станом на зараз унаслідок масованої ракетної атаки РФ загинули двоє жінок, ще 62 цивільних мешканці травмовані», – ідеться в повідомленні.
Перед тим у прокуратурі вказали, що зросло число потерпілих – до медиків звернулася 23-річна дівчина, у якої діагностували акубаротравму.
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Загинули понад 40 людей, більше ніж 150 людей поранені.
Унаслідок російської ракетної атаки, здійсненої зранку 2 січня, загинули шестро людей – по двоє в Києві і Київській області, а тепер і в Харкові, 130 людей постраждали.
Жителю Черкас винесли вирок у справі про несанкціоноване поширення даних щодо Збройних сил України, повідомив Офіс генерального прокурора 4 січня.
«За публічного обвинувачення прокурорів Черкаської обласної прокуратури суд визнав винним жителя Черкас у несанкціонованому поширенні інформації про розташування та рух Збройних Сил України (частина 3 статті 114-2 КК України). Йому призначено покарання – дев’ять років позбавлення волі», – заявила прокуратура.
За повідомленням, обвинувачення довело, що чоловік із травня 2023 року за грошову винагороду діяв надавав російським спецслужбам розвідувальну інформацію. Зокрема, йдеться про місця розташування військових частин, особового складу та техніки Збройних сил, а також систем протиповітряної оборони на території Черкаської області.
«До кожного повідомлення він додавав скриншот карт у програмі Google Maps з точними координатами. За декілька місяців чоловік отримав від ворога за виконану «роботу» 27 600 гривень», – додає ОГП.
У листопаді 2023 року Служба безпеки України повідомила про затримання двох людей, які збирали розвіддані про дислокацію ЗСУ та наслідки повітряних атак РФ у Києві та Черкасах.
В умовах воєнного стану спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, а також агентурних мереж.
На 4 січня Офіс генпрокурора зареєстрував 15 774 злочини про національної безпеки України за час повномасштабної війни за різними статтями.
У Нікополі через артобстріл поранені двоє чоловіків – влада
У Нікополі через здійснений зранку 4 січня силами РФ артилерійський обстріл зазнали поранень двоє чоловіків, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Обидва мають поранення ніг. Відомо, що один з них – «тяжкий». Лікарі надають усю необхідну допомогу. Наслідки атаки уточнюємо», – написав чиновник у телеграмі.
Нікополь – місто в Дніпропетровській області, розташоване через річку Дніпро напроти окупованого міста Енергодар у Запорізькій області. З іншого берега Дніпра Нікополь перебуває у прямій досяжності російської артилерії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Заморожувати доходи та соцстандарти»: як рятувати українську економіку в 2024 році?
Що відбувається із доходами українського бюджету? Наскільки важливою для України зараз є іноземна фінансова та військова допомога? Який стан російської економіки після майже двох років війни РФ проти України? Звідки країна-агресорка братиме гроші на продовження війни і як для цього використовуватиме окуповані території? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорив з членом економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.
Путін підписав указ про прийом у громадянство РФ іноземців, які уклали контракт із армією
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про прийом у громадянство РФ іноземців, які уклали контракт на службу в армії або у «військових формуваннях» у період «спеціальної військової операції» (російська офіційна назва війни проти України – ред.), повідомила 4 січня офіційна інформагенція ТАСС. Указ опублікований на порталі нормативно-правових актів.
Контракт має бути укладений терміном не менш як на рік. Громадянство, крім військовослужбовців, можуть отримати також члени їхніх сімей – дружина (чоловік), діти й батьки. Указ набирає чинності з дня опублікування.
Наприкінці вересня 2022 року Путін підписав указ про отримання у спрощеному порядку (без вимоги посвідки на проживання та проживання в Росії впродовж пʼяти років) громадянства іноземцями, які уклали річний контракт на службу в армії. Раніше їм потрібно було відслужити для цього щонайменше три роки за контрактом.
У листопаді 2022 року, через півтора місяця після оголошення так званої «часткової» мобілізації, Путін підписав указ, який дозволив іноземцям служити в російській армії за контрактом нарівні з громадянами Росії.
З літа 2023 року поліцейські стали проводити в російських регіонах рейди в пошуках іноземців, які отримали громадянство, але не стали на облік у військкоматі. У серпні такий рейд провели в Санкт-Петербурзі, в листопаді — у Воронежі, а в жовтні поліція затримала парафіян мечеті в Москві.
Злам «Київстару»: російські хакери перебували в системі з травня 2023 року – СБУ
Російські хакери перебували в системі мобільного оператора «Київстар» із травня 2023 року, а щонайменше з листопада мали повний доступ до системи, сказав керівник департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк агенції Reuters.
Злам оператора 12 грудня призвів до того, що близько 24 мільйонів користувачів «Київстар» залишилися без звʼязку на кілька днів. За словами Вітюка, внаслідок атаки було знищено «майже все», включно з тисячами віртуальних серверів та персональних компʼютерів. Фахівець назвав злам першим прикладом кібератаки, яка «повністю зруйнувала ядро оператора звʼязку».
Представник СБУ заявив, що «майже впевнений», що за атакою стоїть хакерське угруповання Sandworm, повʼязане з російським ГРУ.
«СБУ не лише допомогла «Київстару» відновити роботу за кілька днів, а й відбити нові кібератаки. Після масштабного зламу ми запобігли кільком спробам завдати ще більших збитків оператору. Ворог розраховував завдати кілька ударів поспіль, щоб максимально надовго залишити людей без звʼязку. У такому разі тривалого навантаження своїх мереж могли не витримати й інші оператори», – твердить Вітюк.
У роботі мобільного оператора «Київстар» уранці 12 грудня стався «технічний збій». Через це, як попередили в компанії, «можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу в інтернет у частини абонентської бази». Згодом у компанії повідомили про хакерську атаку.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом кібератаки на «Київстар».
Від початку повномасштабної війни мобільні оператори запровадили систему безкоштовного внутрішнього роумінгу. Якщо один з операторів недоступний, користувачі можуть перейти в мережу іншого. Після збою абоненти «Київстар» не могли скористатися цієї послугою.
Чотири енергоблоки ТЕС і ТЕЦ вийшли в аварійний ремонт, ще 3 включені в мережу – «Укренерго»
Споживання електроенергії продовжує зростати, повідомляє національний оператор «Укренерго» 4 січня. Зокрема, добовий максимум напередодні був на 7% вищим, ніж показник 2 січня.
«Сьогодні зранку, попри потепління, споживання тримається на рівні вчорашнього дня», – йдеться в повідомленні.
Хоча генерації вистачає на потреби споживачів, «Укренерго» закликає споживати електроенергію ощадливо та використовувати енергоємні прилади поза годинами максимального навантаження, тобто до 16 і після 19 години.
«Протягом доби на теплових електростанціях та електроцентралях в аварійний ремонт вийшли чотири енергоблоки, натомість включено в мережу три енергоблоки», – заявляє компанія.
Оператор повідомляє про експорт електроенергії в нічні години мінімального споживання до Словаччини, Румунії та Молдови в загальному обсязі 1 483 мегават на годину. Вдень Україна імпортувала загалом 252 мегават на годину зі Словаччини.
Напередодні «Укренерго» констатував зростання споживання після закінчення свят та похолодання.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Україна очікує ймовірних російських атак і цього опалювального сезону. Поки що масованих атак РФ по українській енергоінфраструктурі не було.
Голова ОВА: через російську атаку на Кропивницький загинула одна людина
Російська армія обстріляла Кропивницький вранці 4 січня, заявив голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
«Внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки по Кропивницькому на одному з промислових об’єктів є травмовані та один загиблий», – повідомив він.
Голова ОВА додав, що оприлюднить деталі згодом.
31 грудня Райкович повідомив про пошкодження лінії електропередач та господарської будівлі внаслідок російської атаки у Кропивницькому районі.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Комітет Ради з нацбезпеки почав розгляд законопроєкту про мобілізацію
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки починає розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації – про це заявили, зокрема, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та членкиня комітету Мар’яна Безугла.
За словами Арахамії, обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів.
«У депутатів від виборців є багато питань стосовно мобілізації, для відповідей на комітет приїхали Залужний, Шаптала та міністр Умеров. Буду повідомляти про хід розгляду законопроєкта в комітеті», – написав він у своєму телеграмі.
Безугла повідомила, що обговорення триватиме три дні, комітет працюватиме в закритому режимі.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. Серед запропонованих положень є зокрема зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
Як перемоги чи поразки Росії впливатимуть на ситуацію в Мінську? Наскільки ймовірними є кроки Москви до поглинання Білорусі?
Про це у власних прогнозах на 2024 рік роздумує політичний оглядач Білоруської редакції Радіо Свобода Валерій Карбалевич. Читайте за лінком
Обстріли прифронтових регіонів: 2 загиблих на Херсонщині, поранені на Миколаївщині та Донеччині
Російські війська 97 разів обстріляли Херсонську область за добу 3 січня, заявив голова обласної військової адміністрації Олександро Прокудін вранці в четвер.
За його даними, армія РФ випустила 486 обстрілів із мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА та авіації, з них – 19 по Херсону.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; навчальний заклад у Херсонському районі; територію підприємства у Бериславі. Через російську агресію дві людини загинули», – заявив очільник області.
Також обстрілів зазнали кілька районів Миколаївської області, повідомив голова регіону Віталій Кім. Обстріли пошкодили приватне житло, підприємства та об’єкт енергетичної інфраструктури.
У Чорноморській громаді власниця приватного будинку зазнала тілесних ушкоджень.
Також кілька людей були поранені внаслідок ракетного удару по Снігурівці, додав Кім:
«Влучання по території одного з підприємств спричинило пожежу, яку вдалося оперативно ліквідувати. Також пошкоджено приватні будинки. Четверо людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості, серед них – неповнолітня дівчинка».
Російська армія також обстрілювала населені пункти Донецької області, заявив голова ОВА Вадим Філашкін.
«Одна людина поранена в Авдіївці. У Мар’їнській громаді пошкоджено будинок у Красногорівці, обстріляні Костянтинівка і Єлизаветівка. У Кураховому в зоні ураження промзона», – йдеться в повідомленні.
Ще одна людина зазнала поранень у Переїзному Званіської громади, додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
США вичерпали бюджет на допомогу Україні – Кірбі
Сполучені Штати наразі не мають бюджетних коштів для нової військової підтримки України, підтвердив на брифінгу в Білому домі 3 січня координатор Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
«Ми вже надали Україні останній пакет безпекової допомоги, на який у нас є кошти, якраз перед Новим роком і після Різдва. І ми маємо отримати підтримку конгресу, щоб ми могли продовжувати це робити», – сказав представник Білого дому.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню та артилерії, а також протитанкові засоби та інше обладнання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних та міграційних заходів на кордоні США та Мексики.
Допомога Україні «не є благодійністю» – Кулеба в інтервʼю CNN
Допомога, яку Сполучені Штати та інші західні партнери надають Україні, не є благодійністю, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтервʼю американській телекомпанії CNN.
«Україна продовжуватиме боротьбу з тими ресурсами, які має. І як правильно сказав генеральний секретар (НАТО Єнс Столтенберґ – ред.), те, що дається Україні, не є благодійністю. Це інвестиція на захист НАТО, а також на захист американського народу.
Ті, хто у своїх зовнішньополітичних розрахунках думають, що Путін не зважиться напасти на країну НАТО, якщо побачить, що він може досягти успіху в Україні, роблять величезну помилку. Тому, якою б не була ціна сьогодні, ціна всього, що буде, якщо Україна не отримає допомоги сьогодні, буде набагато вищою», – наголосив український міністр.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних та міграційних заходів на кордоні США та Мексики.
Високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель провів розмову з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським – про це він заявив увечері 4 січня.
За словами Борреля, сторони обмінялися стурбованістю через посилення російських повітряних атак на українську цивільну інфраструктуру.
«Ми погодилися з необхідністю посилення військової підтримки України, в тому числі ракетами великої дальності та зенітними ракетами. Ми також обговорили шляхи посилення заходів проти обходу санкцій, оскільки європейський експорт до третіх країн, який значно зріс, може бути реекспортований до Росії», – заявив дипломат ЄС.
Сікорський поширив заяву Борреля, додавши: «дійсно, ми погодилися, що жертви агресії мають право захищатися».
Він подякував голові дипломатії ЄС за підтримку України і додав, що чекає на «ухвалення важких рішень» на зустрічі міністрів закордонних справ цього місяця.
Напередодні Сікорський заявив, що у відповідь на масовані обстріли Росією українських міст 29 грудня і 2 січня Захід має посилити санкції та надати Україні далекобійні ракети.
Упродовж приблизно пʼятьох місяців позиція уряду Німеччини в питанні надання Україні далекобійних ракет Taurus німецького виробництва залишається незмінною.
За даними видання Bild, Німеччина не надіслала Києву офіційну відмову, але непублічно дала зрозуміти, що поки що ракети Taurus не постачатимуться. Канцлер Олаф Шольц залишає цей варіант відкритим на майбутнє, але таке постачання вважається вкрай малоймовірним.
Зараз Україна використовує ракети великої дальності Storm Shadow, поставлені Великою Британією, а також французький аналог цієї зброї – SCALP.
Сили ППО збили два дрони-камікадзе вночі – Повітряні сили
Російські війська вночі атакували Україну двома дронами-камікадзе, повідомило командування Повітряних сил вранці 4 січня.
«У ніч на 4 січня 2024 року ворог атакував двома ударними БпЛА типу «Shahed-136/131» з південно-східного напрямку. Обидва – знищені на Хмельниччині», – йдеться в повідомленні.
Крім того, додають військові, російська армія вдарила трьома зенітними керованими ракетами по Харківщині та Донеччині.
Напередодні увечері Повітряні сили попереджали про рух двох ударних дронів на захід. У кількох областях оголошували повітряну тривогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.