«Велика кількість повітряних цілей» – із Севастополя і Євпаторії повідомляють про вибухи
В окупованому Криму ввечері 4 січня оголошена повітряна тривога, кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим. Реалії повідомляє про звуки вибухів у Севастополі, місцеві пабліки інформують про вибухи в Євпаторії.
За повідомленням очільника окупаційної влади Севастополя Михайла Развожаєва, «військові ведуть роботу зі знищення великої кількості різноманітних повітряних цілей».
«На (вулиці) Глухова уламок влучив у будинок. Попередньо один постраждалий. Частина уламків від повітряних цілей впала в районі вулиці Мостової, на Північній стороні, в районі Монастирського шосе та Федюхіних висот. Рятувальні служби виїхали на місце», – повідомив Развожаєв.
У Севастополі було чути близько 10 вибухів, повідомив кореспондент Крим.Реалії: «Вибухи пролунали близько 17:13–17:15 за місцевим часом (це 16:13–16:15 за Києвом). Перед цим було чути ракетні пуски».
Згодом Міністерство оборони РФ заявило, що близько 17:20 «черговими засобами ППО 10 українських ракет знищені над Кримським півостровом».
Вибухи в Євпаторії окупаційна влада окремо поки що не коментувала.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Міненерго: у Кропивницькому через удар Росії пошкоджений енергетичний об’єкт
У Кропивницькому внаслідок російського ракетного удару, що стався зранку 4 січня, пошкоджений один з об’єктів НЕК «Укренерго», повідомило Міністерство енергетики.
«На жаль, є загиблий. Ще п’ять людей – поранені. Також зазнав пошкоджень і об’єкт ПАТ «Кіровоградобленерго» – поранено двох енергетиків», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго зауважили, що внаслідок удару знеструмлені повітряні лінії, без напруги залишилися побутові споживачі й залізниця.
Роботи з відновленням електропостачання тривають, додали в міністерстві.
Раніше голова ОВА заявив про російський удар по Кропивницькому вранці 4 січня, через який загинула одна людина, восьмеро – були поранені.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Заходу конче необхідно засукати рукави і дати Україні те, що треба» – британський генерал
Наступ ЗСУ влітку – попри певні успіхи – все ж не досяг своїх цілей, що визнав і президент України Володимир Зеленський. А восени Росія почала тиснути по всій лінії фронту, особливо на cході. Зокрема, масований наступ на Авдіївку Донецької області триває вже майже три місяці, попри значні втрати агресора тут у живій силі та техніці.
Що завадило Силам оборони здобути більш значних досягнень на фронті у 2023-му? Чого очікувати на полі бою у 2024 році? Чи є ризик втратити військову підтримку Заходу? Що потрібно Україні, аби здобути перевагу і навіть перемогу? Про це та інше Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з британським генералом у відставці, заступником головкома військ НАТО у Європі (2011–2014) Річардом Ширреффом.
WSJ: Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримала їх від КНДР
Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США, повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників видання The Wall Street Journal.
За повідомленням, КНДР вже розпочала поставки для російських військових. Про які саме системи йдеться – видання не уточнює.
У листопаді південнокорейське агентство Ренхап повідомляло з посиланням на високопоставленого представника Комітету начальників штабів, що Пхеньян міг поставити Москві тактичні ракети малої дальності.
На озброєнні Північної Кореї стоять копії радянських ракетних комплексів Р-17. В останній модифікації вони називаються «Хвасон-6», дальність дії оцінюється західними експертами в діапазоні 500 – 1300 км.
Пхеньян демонстрував на парадах ракетні комплекси, відомі під західним позначенням КН-23, схожі на російські комплекси «Іскандер», з передбачуваною дальністю дії близько 700 кілометрів. У 2019 році випробування проходили ракети КН-25, з імовірним радіусом дії 380 кілометрів.
Як пише The Wall Street Journal, Москва намагається отримати від Ірану тактичні ракетні комплекси «Абабіль», заявленою дальністю дії 86 кілометрів. Раніше західні ЗМІ повідомляли про спроби Кремля закупити іранські ракети «Зульфікар» дальністю до 700 кілометрів і «Фатех-110» із радіусом близько 300 кілометрів. Неназваний американський чиновник повідомив газеті, що США стурбовані просуванням Москви в переговорах із закупівель в Ірані.
Повідомлення з’явилися в той час, коли Київ закликає західних партнерів продовжити підтримку, а республіканці в США блокують мільярдну допомогу Україні, яку запитує Білий дім.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.
Перед цим Сполучені Штати заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася.
Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. Зростання активності, казали експерти, «ймовірно, вказує на постачання Північною Кореєю зброї та боєприпасів до Росії».
Литовський виробник харчів Vici внесений до переліку міжнародних спонсорів війни – НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції внесло литовського виробника Viciunai Group (представлений в Україні торговою маркою Vici) до переліку міжнародних спонсорів війни. Про це йдеться в повідомленні НАЗК 4 січня.
«Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну представники Viciunai Group обіцяли, що компанія піде з російського ринку, натомість Vici не зупиняє свої потужності у РФ, шукає нових працівників та сплачує значні податки до бюджету агресора», – інформують в агентстві.
У НАЗК відзначають, що Viciunai веде свій бізнес у Росії у звичайному режимі, наприклад, виробничий комплекс ТОВ «Вичюнай-Русь» є найбільшим підприємством Viciunai Group, на якому працюють 1500 співробітників. Воно розташоване в Калінінградській області, а його чистий прибуток за 2022 рік зріс на 156% (до 20 мільйонів доларів США).
Дочірня компанія Viciunai ТОВ «БалтКо», яка є офіційним представником компанії в РФ, надає там послуги з перевезення продуктів рибної кулінарії, рибної переробки, сурімі й морепродуктів. Її чистий прибуток за 2022 становив 2,5 мільйона доларів США.
Сама компанія Viciunai Group на своєму сайті оперативно не відреагувала на рішення НАЗК. Остання публікація на тему виходу з російського і білоруського ринків датується ще серпнем 2022 року, і тоді компанія стверджувала, що «процес продажу бізнес-частини Viciunai Group у Росії та Білорусі досяг кульмінації». Актуальніших повідомлень сайт не містить.
В Італії готують російську виставку про Маріуполь. МЗС України назвало це «провокацією»
Культурна асоціація «Росія Емілія-Романья» оголосила про проведення 20 січня в італійському місті Модена виставки-конференції «Маріуполь. Відродження після війни».
Приазовське місто, тисячі жителів якого були вбиті російськими військовими під час облоги навесні 2022 року, організатори називають «символом народного повстання на Донбасі проти київської хунти». За цим повідомленням, Маріуполь нині «переживає стрімкий процес відновлення під егідою інститутів Російської Федерації».
У Міністерстві закордонних справ України назвали проведення цієї виставки «провокацією».
«МЗС України вже доручило українському посольству в Римі підготувати офіційне звернення. На офіційному рівні Італія рішуче підтримує суверенітет та територіальну цілісність України. І ми очікуємо, що на цей пропагандистський захід буде відповідна реакція», – ідеться в коментарі, отриманому Радіо Свобода від речника українського зовнішньополітичного відомства Олега Ніколенка.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.
Україну не запросять вступити до НАТО на саміті у Вашингтоні наприкінці 2024 року, подібні очікування взагалі є нереальними, принаймні допоки на території України триває війна, вважає Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій і колишній міністр оборони України. Водночас, за його словами, ніхто не обмежує Україну впроваджувати стандарти НАТО, як це робили Фінляндія і Швеція.
В інтерв’ю Радіо Свобода Загороднюк розмірковує, як може змінитися ситуація на фронті у 2024 році і чи має Росія сили та засоби продовжувати активну фазу війни та окупацію України? Які ризики існують для України у разі перемоги Дональда Трампа на виборах президента США наприкінці року і що стоїть за гарантіями безпеки, обіцяними Києву на саміті НАТО у Вільнюсі влітку 2023-го?
Російський удар по Кропивницькому: 8 людей поранені, пошкоджені будівлі
Державна служба з надзвичайних ситуацій оновила дані про постраждалих внаслідок російського удару по Кропивницькому вранці 4 січня.
«Одна людина загинула, ще 8 – поранені внаслідок ворожого обстрілу», – йдеться в повідомленні.
За даними служби, внаслідок удару руйнувань зазнав один з промислових об’єктів на території обласного центру.
«Падіння уламків спричинили пошкодження кількох будівель та займання автомобіля, яке оперативно ліквідували рятувальники», – додали рятувальники.
Голова області Андрій Райкович уточнив, що всі поранені мають осколкові поранення, їм усім надається медична допомога.
Раніше голова ОВА заявив про російський удар по Кропивницькому вранці 4 січня, через який загинула одна людина.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ГУР заявляє про спалення літака Су-34 на російському аеродромі в Челябінську
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє, що в ніч на 4 січня на російському аеродромі «Шаґол» (місто Челябінськ) згорів тактичний бомбардувальник Су-34.
«Бойовий літак належав до складу авіаційного полку 21-ї змішаної авіадивізії Повітряно-космічних сил ЗС РФ. Причини займання літака уточнюються», – не заявляючи прямо про причетність своїх співробітників до інциденту.
Челябінськ – російський обласний центр на Уралі, розташований приблизно за дві тисячі кілометрів від кордонів України.
Су-34 – один із найсучасніших російських військових літаків, винищувач-бомбардувальник, який серійно виробляється з 2008 року, а експлуатується з 2014-го. Станом на 2022 рік було вироблено 147 таких літаків.
Росія планує видавати своє громадянство жителям Криму, які народилися на півострові до анексії
Російська Федерація почне видавати громадянство українцям, які народилися та постійно проживали в Криму до анексії 2014 року. Про це йдеться в указі, який підписав російський президент Володимир Путін, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Ймовірно, йдеться про тих кримчан, які не стали звертатися по паспорт РФ після захоплення півострова. Замість паспорта окупаційна російська влада їм видавала посвідку на проживання іноземного громадянина.
16 березня 2014 року на території Криму та міста Севастополь пройшов так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія заявила про включення Криму до свого складу. Ані Україна, ані Європейський союз, ані США не визнали це голосування і вважають, що Крим Росія анексувала.
Американський інститут вивчення війни (ISW) у жовтні звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
У Харкові зросло число жертв ракетної атаки 2 січня
До двох зросло число загиблих унаслідок ракетної атаки Харкова, здійсненої російськими військовими 2 січня, повідомила обласна прокуратура 4 січня.
«На жаль, у лікарні померла одна з поранених – 84-річна жінка. Станом на зараз унаслідок масованої ракетної атаки РФ загинули двоє жінок, ще 62 цивільних мешканці травмовані», – ідеться в повідомленні.
Перед тим у прокуратурі вказали, що зросло число потерпілих – до медиків звернулася 23-річна дівчина, у якої діагностували акубаротравму.
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Загинули понад 40 людей, більше ніж 150 людей поранені.
Унаслідок російської ракетної атаки, здійсненої зранку 2 січня, загинули шестро людей – по двоє в Києві і Київській області, а тепер і в Харкові, 130 людей постраждали.
Жителю Черкас винесли вирок у справі про несанкціоноване поширення даних щодо Збройних сил України, повідомив Офіс генерального прокурора 4 січня.
«За публічного обвинувачення прокурорів Черкаської обласної прокуратури суд визнав винним жителя Черкас у несанкціонованому поширенні інформації про розташування та рух Збройних Сил України (частина 3 статті 114-2 КК України). Йому призначено покарання – дев’ять років позбавлення волі», – заявила прокуратура.
За повідомленням, обвинувачення довело, що чоловік із травня 2023 року за грошову винагороду діяв надавав російським спецслужбам розвідувальну інформацію. Зокрема, йдеться про місця розташування військових частин, особового складу та техніки Збройних сил, а також систем протиповітряної оборони на території Черкаської області.
«До кожного повідомлення він додавав скриншот карт у програмі Google Maps з точними координатами. За декілька місяців чоловік отримав від ворога за виконану «роботу» 27 600 гривень», – додає ОГП.
У листопаді 2023 року Служба безпеки України повідомила про затримання двох людей, які збирали розвіддані про дислокацію ЗСУ та наслідки повітряних атак РФ у Києві та Черкасах.
В умовах воєнного стану спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, а також агентурних мереж.
На 4 січня Офіс генпрокурора зареєстрував 15 774 злочини про національної безпеки України за час повномасштабної війни за різними статтями.
У Нікополі через артобстріл поранені двоє чоловіків – влада
У Нікополі через здійснений зранку 4 січня силами РФ артилерійський обстріл зазнали поранень двоє чоловіків, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Обидва мають поранення ніг. Відомо, що один з них – «тяжкий». Лікарі надають усю необхідну допомогу. Наслідки атаки уточнюємо», – написав чиновник у телеграмі.
Нікополь – місто в Дніпропетровській області, розташоване через річку Дніпро напроти окупованого міста Енергодар у Запорізькій області. З іншого берега Дніпра Нікополь перебуває у прямій досяжності російської артилерії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Заморожувати доходи та соцстандарти»: як рятувати українську економіку в 2024 році?
Що відбувається із доходами українського бюджету? Наскільки важливою для України зараз є іноземна фінансова та військова допомога? Який стан російської економіки після майже двох років війни РФ проти України? Звідки країна-агресорка братиме гроші на продовження війни і як для цього використовуватиме окуповані території? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорив з членом економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.
Путін підписав указ про прийом у громадянство РФ іноземців, які уклали контракт із армією
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про прийом у громадянство РФ іноземців, які уклали контракт на службу в армії або у «військових формуваннях» у період «спеціальної військової операції» (російська офіційна назва війни проти України – ред.), повідомила 4 січня офіційна інформагенція ТАСС. Указ опублікований на порталі нормативно-правових актів.
Контракт має бути укладений терміном не менш як на рік. Громадянство, крім військовослужбовців, можуть отримати також члени їхніх сімей – дружина (чоловік), діти й батьки. Указ набирає чинності з дня опублікування.
Наприкінці вересня 2022 року Путін підписав указ про отримання у спрощеному порядку (без вимоги посвідки на проживання та проживання в Росії впродовж пʼяти років) громадянства іноземцями, які уклали річний контракт на службу в армії. Раніше їм потрібно було відслужити для цього щонайменше три роки за контрактом.
У листопаді 2022 року, через півтора місяця після оголошення так званої «часткової» мобілізації, Путін підписав указ, який дозволив іноземцям служити в російській армії за контрактом нарівні з громадянами Росії.
З літа 2023 року поліцейські стали проводити в російських регіонах рейди в пошуках іноземців, які отримали громадянство, але не стали на облік у військкоматі. У серпні такий рейд провели в Санкт-Петербурзі, в листопаді — у Воронежі, а в жовтні поліція затримала парафіян мечеті в Москві.
Злам «Київстару»: російські хакери перебували в системі з травня 2023 року – СБУ
Російські хакери перебували в системі мобільного оператора «Київстар» із травня 2023 року, а щонайменше з листопада мали повний доступ до системи, сказав керівник департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк агенції Reuters.
Злам оператора 12 грудня призвів до того, що близько 24 мільйонів користувачів «Київстар» залишилися без звʼязку на кілька днів. За словами Вітюка, внаслідок атаки було знищено «майже все», включно з тисячами віртуальних серверів та персональних компʼютерів. Фахівець назвав злам першим прикладом кібератаки, яка «повністю зруйнувала ядро оператора звʼязку».
Представник СБУ заявив, що «майже впевнений», що за атакою стоїть хакерське угруповання Sandworm, повʼязане з російським ГРУ.
«СБУ не лише допомогла «Київстару» відновити роботу за кілька днів, а й відбити нові кібератаки. Після масштабного зламу ми запобігли кільком спробам завдати ще більших збитків оператору. Ворог розраховував завдати кілька ударів поспіль, щоб максимально надовго залишити людей без звʼязку. У такому разі тривалого навантаження своїх мереж могли не витримати й інші оператори», – твердить Вітюк.
У роботі мобільного оператора «Київстар» уранці 12 грудня стався «технічний збій». Через це, як попередили в компанії, «можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу в інтернет у частини абонентської бази». Згодом у компанії повідомили про хакерську атаку.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом кібератаки на «Київстар».
Від початку повномасштабної війни мобільні оператори запровадили систему безкоштовного внутрішнього роумінгу. Якщо один з операторів недоступний, користувачі можуть перейти в мережу іншого. Після збою абоненти «Київстар» не могли скористатися цієї послугою.
Чотири енергоблоки ТЕС і ТЕЦ вийшли в аварійний ремонт, ще 3 включені в мережу – «Укренерго»
Споживання електроенергії продовжує зростати, повідомляє національний оператор «Укренерго» 4 січня. Зокрема, добовий максимум напередодні був на 7% вищим, ніж показник 2 січня.
«Сьогодні зранку, попри потепління, споживання тримається на рівні вчорашнього дня», – йдеться в повідомленні.
Хоча генерації вистачає на потреби споживачів, «Укренерго» закликає споживати електроенергію ощадливо та використовувати енергоємні прилади поза годинами максимального навантаження, тобто до 16 і після 19 години.
«Протягом доби на теплових електростанціях та електроцентралях в аварійний ремонт вийшли чотири енергоблоки, натомість включено в мережу три енергоблоки», – заявляє компанія.
Оператор повідомляє про експорт електроенергії в нічні години мінімального споживання до Словаччини, Румунії та Молдови в загальному обсязі 1 483 мегават на годину. Вдень Україна імпортувала загалом 252 мегават на годину зі Словаччини.
Напередодні «Укренерго» констатував зростання споживання після закінчення свят та похолодання.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Україна очікує ймовірних російських атак і цього опалювального сезону. Поки що масованих атак РФ по українській енергоінфраструктурі не було.
Голова ОВА: через російську атаку на Кропивницький загинула одна людина
Російська армія обстріляла Кропивницький вранці 4 січня, заявив голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
«Внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки по Кропивницькому на одному з промислових об’єктів є травмовані та один загиблий», – повідомив він.
Голова ОВА додав, що оприлюднить деталі згодом.
31 грудня Райкович повідомив про пошкодження лінії електропередач та господарської будівлі внаслідок російської атаки у Кропивницькому районі.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Комітет Ради з нацбезпеки почав розгляд законопроєкту про мобілізацію
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки починає розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації – про це заявили, зокрема, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та членкиня комітету Мар’яна Безугла.
За словами Арахамії, обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів.
«У депутатів від виборців є багато питань стосовно мобілізації, для відповідей на комітет приїхали Залужний, Шаптала та міністр Умеров. Буду повідомляти про хід розгляду законопроєкта в комітеті», – написав він у своєму телеграмі.
Безугла повідомила, що обговорення триватиме три дні, комітет працюватиме в закритому режимі.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. Серед запропонованих положень є зокрема зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
Як перемоги чи поразки Росії впливатимуть на ситуацію в Мінську? Наскільки ймовірними є кроки Москви до поглинання Білорусі?
Про це у власних прогнозах на 2024 рік роздумує політичний оглядач Білоруської редакції Радіо Свобода Валерій Карбалевич. Читайте за лінком