Чому уряд відкликав законопроєкт про мобілізацію? Відповідають депутати
Після тривалих переговорів урядовий законопроєкт про мобілізацію вирішили повернути на доопрацювання до Кабінету міністрів. Про це повідомив глава фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія. Та згодом у медіа з’явилися повідомлення про те, що уряд збереться позачергово, аби відкликати документ.
Радіо Свобода розпитало у народних обранців про процедурні нюанси та про політичне майбутнє законопроєкту про мобілізацію. На запитання відповідали Роман Костенко (фракція «Голос») та Ірина Фріз (фракція «Європейська солідарність»), членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
На Харківському напрямку кардинальне збільшення угруповань РФ не спостерігається – Фітьо
На Харківському та Куп’янському напрямках кардинального збільшення угруповання російських військ не спостерігається. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») повідомив підполковник Володимир Фітьо, начальник служби зв’язків з громадськістю Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
«Ми контролюємо чисельний склад військового угруповання російських військових на Куп’янському напрямку, бачимо їхню кількість на північному кордоні неподалік Харківщини, на Бєлгородщині», – сказав Фітьо.
За його словами, мета російських військ на Харківщині – захопити Синьківку і перейти до наступу на Куп’янськ. Він зазначив, що активні дії на цих напрямках спостерігаються ще від початку жовтня 2023 року.
«Так, росіяни хочуть захопити і Харків, і Полтаву, і Київ, і всю Україну. Це їхні заяви, це їхні наміри. Але на даному напрямку ми не спостерігаємо якихось серйозних змін», – зазначив речник Сухопутних військ.
Фітьо закликав жителів Харківщини дослухатися до сигналів повітряної тривоги, оскільки регіон зазнає ракетних атак з Бєлгородській області Росії:
«Харків’янам слід ставитися уважно лише до сигналів повітряної тривоги. Ми бачимо, що здійснюються обстріли ракетами по місту, по цивільних об’єктах».
Щодо Куп’янського напрямку, Володимир Фітьо зазначив, що був певний період затишшя, коли російська армія накопичувала сили, а зараз відновила наступальні дії.
«Так, є угруповання (російських військ – ред.), яке на Куп’янському напрямку намагається атакувати. Лише за минулу добу було відбито на цьому напрямку дві ворожі атаки неподалік Синьківки. Ворог намагається чогось досягти, але від початку жовтня якихось успіхів на даному напрямку немає», – розповів він.
Представник Сухопутних військ додав, що українські Сили оборони почали укріплювати позиції на Харківщині та на північному кордоні України від жовтня 2023 року.
За даними Генерального штабу, за добу 11 січня українські війська відбили дві атаки російської армії біля Синьківки на Куп’янському напрямку.
Днями командувач Сухопутних військ Олександр Сирський повідомив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, щоб блокувати Куп’янськ.
Внаслідок артобстрілу російськими військовими Херсона загинули двоє людей – влада
У п’ятницю, 12 січня, російські військові знову обстріляли Херсон, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За словами місцевого чиновника, попередньо відомо, що загинула жінка, інформація наразі уточняється.
Згодом Прокудін повідомив, що кількість загиблих внаслідок артилерійського обстрілу по Херсону зросла до двох людей.
«Вдень окупанти вкрили артилерією вулиці міста. На місці прильоту загинула жінка. Також в автівці виявили обгоріле тіло. Особа людини встановлюється. Росія вчергове підтвердила, що вона – країна-терорист. Щирі співчуття родинам загиблих», – написав голова ОВА.
Раніше в ОВА повідомили, що за добу 11 січня сили РФ випустили по Херсонській області 310 снарядів.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У розвідці назвали, яке ще озброєння, крім балістики, Росія отримує від КНДР
Хоча перевірка даних про надання Північною Кореєю балістичних ракет Росії триває, є підтверджені дані щодо інших видів озброєння, які Москва отримала від Пхеньяну – про це в ефірі телемарафону розповів представник Головного управління розвідки Андрій Юсов 12 січня.
Він вказав на те, що сам факт оборонної співпраці КНДР із Росією носить «неприхований характер».
«Так, постачання артилерійських снарядів, боєкомплекту, снарядів для реактивних систем залпового вогню, мін – це те, що мало факти й підтвердження», – перерахував Юсов.
Водночас, коментуючи дані про передачу балістичних ракет, він додав, що їх перевірка триває:
«Зараз продовжуються збір даних і дорозвідка, щоб проаналізувати ситуацію і, можливо, прокоментувати».
При цьому представник ГУР зазначив, що країн, які готові підтримувати Росію відкрито, обмаль – «навіть найближчі соратники публічно цураються такої підтримки й намагаються уникати підтвердження цього».
Напередодні генеральний прокурор Андрій Костін заявив, що Україна має перші докази застосування Росією ракет, виготовлених у Північній Кореї, зокрема, для ударів по Харкову 2 січня. Він додав, що триває комплексна комісійна експертиза, яка має це підтвердити.
Розвідка Британії: «армія РФ безсила перед українськими дронами на лівому березі Дніпра»
Армія Росії «зазнає великих втрат» через удари артилерії і дронів, які «прикривають український плацдарм у Кринках на лівому березі Дніпра», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Великої Британії.
За інформацією розвідки, українські сили, що діють на лівому березі річки Дніпро, використовують безпілотні літальні апарати (FPV-дрони), оснащені боєприпасами для ударів по силах РФ.
За даними Міноборони Британії, «FPV-дрони використовуються спільно з артилерією для ураження транспортних засобів російських Збройних сил». За оцінками російського військового блогера, 90% російської військової техніки у секторі Кринки було знищено.
«Нездатність Росії протистояти FPV-дронам, ймовірно, пов’язана з нестачею російських засобів радіоелектронної боротьби в цьому районі», – зазначають британські розвідники.
Раніше речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун повідомив, що на Таврійському напрямку російські військові «бунтують, відмовляються йти на штурми».
Санкції лише на 10% знизили закупівлю Росією компонентів для зброї з країн Заходу – звіт
Група дослідників зі США та України презентували детальний звіт, який демонструє масштаби обходу Росією санкції США, ЄС та «Групи семи» щодо зброї та її компонентів.
За січень-жовтень 2023 року російський імпорт військових товарів сягнув майже 9 мільярдів доларів, що лише на 10% менше, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, йдеться у спільному дослідженні Київського інституту економіки та Міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола.
Дослідники вказують, що майже половина імпорту Росії за перші десять місяців 2023 року складалася з товарів, вироблених західними компаніями. Росія наростила свої потужності з виробництва дронів та літаків.
«Аналіз показує, що хоча експортний контроль певним чином вплинув на торгові потоки, Росія продовжує імпортувати великі обсяги товарів, необхідних для військового виробництва», – йдеться у дослідженні та пояснюється, що більшість товарів потрапляють до РФ через треті країни, в основному Китай, Туреччину та Об’єднані Арабскі Емірати.
За даними дослідження, західні санкції торкнулися майже 2800 компонентів, які були знайдені у рештках російських ракет, безпілотників та техніки на полі бою в Україні. Згідно з інформацією Національного агентства із запобігання корупції, 72% виявлених компонентів російської зброї виготовлені США, 6% – Швейцарією, 5% – Японією, 4% – Китаєм, від 1 до 3% – Німеччиною, Нідерландами, Великою Британією, Тайванем тощо.
До 12-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії, затвердженого 18 грудня 2023 року, увійшла заборона на імпорт російських непромислових алмазів з січня 2024 року та поетапна заборона на імпорт російських алмазів, оброблених у третіх країнах, з березня 2024 року.
Чиновницю з Херсонщини підозрюють у сприянні вивезенню дітей до окупованого Криму – ОГП
Прокуратура Херсонської області повідомила про підозру колишній чиновниці обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у пособництві російській владі у вивезенні українських дітей до анексованого Криму – про це повідомив Офіс генерального прокурора 12 січня.
За повідомленням, у червні 2022 року підозрювана обійняла посаду «заступника керівника» у створеній окупаційною російською владою установі – «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
На цій посаді жінка організовувала роботу підпорядкованих їй структурних підрозділів відповідно до протоколів РФ. Пізніше здобула посаду «головного позаштатного фахівця» за своїм напрямом роботи в окупаційному «міністерстві охорони здоров’я» області.
«У жовтні вона сприяла примусовому переміщенню із Херсона на територію окупованої АР Крим одинадцять дітей. Вони перебували у закладі, який здійснював їхній медико-соціальний захист», – стверджує прокуратура.
Для цього підозрювана надала транспорт, а для супроводу залучила підлеглих фельдшерів.
Повідомляється, що жінка деякий час переховувалась у Львові і була затримана при спробі перетину державного кордону України. Її справу кваліфікували за статтею про пособництво державі-агресору, яка передбачає від 10 до 15 років ув’язнення з можливістю конфіскації майна в разі обвинувального вироку.
У грудні стало відомо, що прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя підозрює 155 мешканців Криму у колабораціоністській діяльності.
Зеленський поспілкувався з президенткою Швейцарії: йшлося про підготовку до зустрічі у Давосі
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своєю швейцарською колегою Віолою Амхерд.
«У телефонному режимі поспілкувався з Віолою Амгерд – президенткою Швейцарської Конфедерації, федеральним радником, керівником Федерального департаменту оборони, захисту населення і спорту Швейцарії», – розповів він, додавши, що привітав її з початком президентського терміну.
Президент висловив радість щодо того, що діалог між Україною та Швейцарією стає «дедалі динамічнішим».
«Подякував Швейцарії за непохитну підтримку нашого державного суверенітету й територіальної цілісності. Окремо висловив вдячність швейцарській стороні за підтримку української формули миру й організацію чергової зустрічі радників із національної безпеки та зовнішньої політики в Давосі 14 січня», – перелічив Зеленський питання, які були обговорені.
У цьому контексті, за його словами, президенти обговорили підготовку до зустрічі радників щодо формули миру для України в Давосі.
«Насамкінець скоординували план двосторонніх заходів у найближчому майбутньому», – резюмував він.
У неділю, 14 січня, у швейцарському Давосі відбудеться четверта зустріч радників глав держав для обговорення української формули миру. У цій зустрічі планують взяти участь понад 80 делегацій.
Раніше, 22 грудня, Швейцарія доєдналась до санкцій проти РФ, які містяться у 12-му пакеті, який нещодавно ухвалив Європейський Союз.
Скільки людей загинуло на лівому березі Херсонщини внаслідок повені через руйнацію греблі Каховської ГЕС? Які дії вживала окупаційна влада щодо порятунку людей? Як зараз живуть люди на постраждалих від повені територіях, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У профільному комітеті Ради ще не бачили нового законопроєкту про мобілізацію – Бобровська
У комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ще не бачили нового законопроекту з мобілізації і не знають, чи врахує уряд зауваження членів Комітету до попереднього законопроекту. Однак там сподіваються отримати документ до реєстрації у залі Верховної Ради – про це в етері Радіо Свобода («Свобода.Ранок») сказала народна депутатка від партії «Голос», членкиня Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.
«Ми не бачили нового законопроекту ще поки. Але ми знаємо ті пропозиції, які готував Комітет, і статті, до яких були зауваження. Тому я надіюся, що всі ці речі будуть враховані, і ми побачимо це ще до реєстрації, щоб унеможливити повторний сценарій, який відбувався з першими великим законопроектом урядовим», – каже народна депутатка.
Коментуючи допис народної депутатки від партії «Слуга народу», заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яни Безуглої, в якому та опублікувала перелік змін у новому законопроекті, Бобровська сказала, що це і є ті правки, які пропонував Комітет.
«Мені здається, що Мар’яна якраз опублікувала рекомендації Комітету. Але ще раз наголошу, що Комітет офіційно не отримав документ. Ані офіційно, ані неофіційно драфт законопроєкту, який Міністерство оборони хоче реєструвати», – додала Бобровська.
Міністр оборони України Рустем Умєров напередодні заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова і найближчим часом її винесуть на погодження уряду. Умєров повідомив, що у новій редакції врахували всі пропозиції, які погодили з депутатами на засіданнях Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Того ж дня Кабінет Міністрів відкликав свій попередній Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» для його доопрацювання.
Британія: Сунак підпише із Зеленським угоду про безпекову співпрацю, Лондон збільшує суму допомоги
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак планують підписати сьогодні «історичну угоду» про безпекову співпрацю України та Британії – про це заявила пресслужба британського уряду 12 січня.
Ця угода має стати втіленням домовленостей України із країнами «Групи семи» щодо двосторонніх гарантій безпеки.
«Велика Британія є першою країною, яка уклала остаточну угоду. Символічна угода має стати першим кроком у розвитку непохитного столітнього партнерства між Україною та Великою Британією», – йдеться в повідомленні.
На Даунінг-стріт уточнили, що угода про безпекову співпрацю формалізує спектр підтримки, яку надає Україні Лондон, в тому числі щодо передачі розвідувальних даних, кібербезпеки, медичного та військового навчання і співробітництва в оборонній індустрії. Вона також передбачатиме, що Велика Британія консультуватиметься з Україною в разі нових атак Росії та надаватиме «швидку й стабільну» допомогу її обороні.
«Сунак також підтвердив, що Сполучене Королівство надасть 2,5 мільярда фунтів стерлінгів військової допомоги Україні в 2024-2025 роках, що на 200 мільйонів фунтів стерлінгів більше, ніж у попередні два роки. Фінансування допоможе залучити найкращі військові знання та оборонну продукцію Сполученого Королівства для забезпечення перемоги України на полі бою, включно з такими критичними напрямами, як ракети великої дальності, протиповітряна оборона, артилерійські боєприпаси та безпека на морі», – повідомляє уряд.
За добу сили РФ випустили по Херсонщині понад 300 снарядів, є загиблий і поранені – влада
Впродовж минулої доби, 11 січня, сили РФ випустили по Херсонській області 310 снарядів, повідомив голова військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 73 обстріли, випустивши 310 снарядів з мінометів, артилерії, РСЗВ, танків та БпЛА», – зазначив очільник ОВА.
За словами Прокудіна, «російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів Херсонської області».
«Через російську агресію одна людина загинула, ще троє зазнали поранень», – розповів місцевий чиновник.
Раніше стало відомо, що у Херсоні внаслідок обстрілу центральної частини міста постраждав 62-річний чоловік, згодом він помер у лікарні.
Росія втратила понад 368 тисяч військових в Україні – дані ЗСУ
Російські війська втратили близько 840 людей особового складу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 січня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати Генштабу сягнули близько 368 460 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 6 060 танків (+10 за добу)
- 11 254 бойових броньованих машин (+16)
- 8 710 артилерійських систем (+11)
- 957 реактивних систем залпового вогню
- 642 засоби протиповітряної оборони (+1)
- 329 літаки
- 324 гелікоптери
- 6 836 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+1)
- 1 806 крилатих ракет
- 23 кораблі й катери
- 1 підводний човен
- 11 612 автомобілів і автоцистерн (+16)
- 1 339 одиниць спеціальної техніки (+2)
За оцінкою ISW, Росія, ймовірно, наразі здатна забезпечувати надходження нових сил в обсягах, що відповідають її втратам, і це уможливлює посилення її підрозділів.
Україна і Росія майже не оприлюднюють інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Наразі Росія, ймовірно, здатна забезпечувати надходження нових сил в обсягах, що відповідають її втратам, і це уможливлює посилення її підрозділів – про це йдеться в останньому звіті американського Інституту дослідження війни.
На думку ISW, загальний темп російських операцій в Україні відповідає словам заступника голови Головного управління розвідки Вадима Скібіцького, за словами якого Росія сконцентрувала весь сухопутний компонент своїх військ в Україні. Це дозволяє їй здійснювати ротацію по всьому театру воєнних дій.
«Здатність Росії проводити ротації на оперативному рівні, швидше за все, дозволить російським силам підтримувати загальний темп їхніх локалізованих наступальних операцій на сході України в найближчій перспективі, але незрозуміло, чи зможуть російські сили проводити ефективні ротації в довгостроковій перспективі чи в разі активізації наступальних зусиль Росії або ж значної контрнаступальної операції України», – йдеться в звіті.
За висновками аналітиків, ротації загалом зменшують виснаження російських військ, що може з часом призвести до кульмінації наступальних зусиль РФ.
Російські війська завдали за попередню добу три авіаційних удари та здійснили 16 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських населених пунктах і військових позиціях – про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України вранці 12 січня.
За даними штабу, протягом минулої доби на лінії фронту відбулося 64 бойових зіткнення.
«Авіаційних ударів зазнали: Сіверськ Донецької області; Тягинка, Дар’ївка Херсонської області. Під артилерійським вогнем опинилися понад 130 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей», – йдеться в зведенні.
Генштаб додає, що українські війська відбили дві атаки російської армії біля Синьківки на Куп’янському напрямку, ще шість – на Лиманському, поблизу Макіївки та Тернів. Одну атаку армії РФ зафіксували біля Кліщіївки в районі Бахмута.
Румунія, Болгарія і Туреччина підписали меморандум про розмінування Чорного моря
Румунія, Болгарія і Туреччина підписали угоду про створення групи, яка буде контролювати спільні операції з розмінування в їхніх територіальних водах у Чорному морі.
Міністри оборони Туреччини і Румунії Яшар Гюлер і Ангел Тілвар, а також заступник міністра оборони Болгарії Атанас Запрянов 11 січня підписали в Стамбулі меморандум про взаєморозуміння щодо створення Військово-морської групи з протимінних заходів у Чорному морі (MCM Black Sea).
Ініціатива спрямована на нагляд за операціями зі знешкодження мін у Чорному морі, які з’явилися там із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Ми спільно вирішили підписати протокол між нашими трьома країнами, щоб більш ефективно боротися з мінною небезпекою в Чорному морі шляхом покращення нашої чинної тісної співпраці й координації», – сказав Гюлер на спільній пресконференції в Стамбулі з Тілваром і Запряновим.
Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску раніше сказала Румунській службі Радіо Свобода, що хоча перший етап проєкту є «тристороннім», він відкритий для участі інших партнерів.
В операції будуть задіяні кораблі розмінування, патрульні кораблі, гелікоптери і безпілотники. Очікується, що Туреччина відіграватиме найбільшу роль, оскільки вона має найбільше кораблів, здатних виконувати операції з розмінування. Румунія візьме участь із кораблями для розмінування, гелікоптерами, безпілотниками і водолазами.
Міни в Чорному морі, встановлені Росією, поставили під загрозу судноплавство й ускладнили спроби України прорвати російську морську блокаду. У другій половині 2023 року були інциденти, коли міни викидало на береги Румунії і Болгарії або через них були пошкоджені судна у морі.
Останній відомий інцидент стався 27 грудня, коли вантажне судно, яке прямувало в український порт для завантаження зерна, натрапило на міну і на борту спалахнула пожежа. За даними української влади, двоє людей були поранені.
Оголошуючи про досягнення домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, 16 грудня Гюлер заявив, що міни досягли турецьких проток. «Через українсько-російську війну і в українських, і в російських портах є міни. Через течії вони також доходять до наших проток», – сказав міністр.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України в Чорному морі було знищено майже 90 плавучих мін, більшість із них українськими силами. Румунські військово-морські сили знищили п’ять мін.
Гринкевич поки що не має статусу підозрюваного у справі про постачання товарів для ЗСУ – ДБР
Львівський бізнесмен Ігор Гринкевич не має статусу в кримінальному провадженні за фактом оборудок із закупівлями одягу і білизни для Збройних сил України, повідомила в етері Радіо Свобода радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян.
«Статус підозрюваного Гринкевич має у кримінальному провадженні щодо спроби дати хабар. У кримінальному провадженні, яке розслідується і стосується постачання одягу для ЗСУ, наразі статус ще визначається. Але це не означає, що ми з вами не почуємо про статус підозрююваного у найближчі години чи найближчі дні. Написати у соціальних мережах набагато простіше, ніж юридично довести, що людина підозрюється у тому чи іншому злочині», – сказала Тетяна Сапьян.
Раніше у Державному бюро розслідувань заявили про арешт майна сім’ї і компаній, підконтрольних львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу – «одному з найбільших постачальників Міністерства оборони, який намагався дати хабар слідчому бюро».
Днями заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив, що Міноборони розірвало договори із компаніями, які пов’язані з Ігорем Гринкевичем.
Згодом він уточнив, що ще одна угода продовжує діяти.
Печерський райсуд Києва 30 грудня минулого року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою львівському бізнесмену з можливістю внести заставу у розмірі понад 429 мільйонів гривень.
За даними ДБР, львівського бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній у ході розслідування кримінального провадження.
У ДБР повідомили, що кілька місяців тому порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу й білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, однак багато контрактів не було виконано, а деякі – не в повному обсязі або за завищеними цінами. У бюро кажуть, що, за попередніми оцінками, сума збитків може сягати понад мільярда гривень.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). У ДБР не уточнювали прізвища бізнесмена, але, за даними ЗМІ, йдеться про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалася в рамках чинного законодавства. Сам скандал він назвав «замовним».
Генштаб: Сили оборони відбили 25 атак Росії на Авдіївському напрямку
Протягом поточної доби на фронті відбулося 56 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 11 січня.
Оперативна обстановка на північних напрямках суттєво не змінювалася, формування російських наступальних угруповань не виявляли.
За зведенням, Сили оборони протягом дня відбили:
- дві російські атаки на Куп’янському напрямку біля Синьківки
- шість атак поблизу Макіївки та на схід від Тернів на Лиманському напрямку
- напад сил РФ поблизу Кліщіївки на Бахмутському напрямку
- дев’ять атак Новобахмутівки, Степового й Авдіївки, ще 16 – біля Первомайського та Невельського (Авдіївський напрямок)
- 10 спроб прорвати оборону ЗСУ біля Георгіївки, Мар’їнки та Новомихайлівки (Мар’їнський напрямок)
- дві атаки на захід від Вербового на Запоріжжі
На Шахтарському напрямку командування не фіксувало наступальних дій.
«Ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби противник здійснив 3 безуспішні штурмові дії на позиції наших військ, але наші підрозділи й надалі утримують зайняті позиції та завдають противнику значних втрат», – йдеться в зведенні.
Штаб повідомляє про два удари авіації ЗСУ по російському особовому складу та ракетні удари по чотирьох військових цілях.
Раніше командувач Сухопутних військ Олександр Сирський повідомив, що російські війська намагаються витіснити Сили оборони за річку Чорний Жеребець на Лиманському напрямку, а також захопити Синьківку на Куп’янському напрямку.
Законопроєкт про мобілізацію «знято з розгляду»: що далі?
- У ВР на четвер анонсували розгляд законопроєкту про мобілізацію. Утім, після переговорів урядовий законопроєкт вирішили повернути на доопрацювання до Кабінету міністрів. Про це повідомив глава фракції «Слуга народу» у Верховній раді Давид Арахамія. У депутатів є питання – як саме це мало відбуватися за процедурою. Та згодом у медіа з’явилися повідомлення про те, що уряд збереться позачергово, аби відкликати документ. Надвечір статус законопроєкту змінився на: «знято з розгляду». Що буде із мобілізацією далі? Як перепишуть правила? Якою буде роль президента у мобілізації?
- Тим часом депутати почали збирати підписи за відставку спікера Стефанчука. А депутатка Безугла заявила, що йде з партії та фракції Слуга народу.
- Справа Гринкевича: у ДБР заявили про арешт майна сім’ї та компаній, підконтрольних львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу – одного з найбільших постачальників Міністерства оборони, який, каже ДБР, намагався дати хабар слідчому цього відомства. Нові подробиці справи.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Офіс генпрокурора має «перші докази», що Росія випустила по Харкову ракети з КНДР – Костін
Встановлення даних про використання Росією ракет із Північної Кореї – це системна робота слідчих, прокурорів і експертів, розповів в ефірі Суспільного генеральний прокурор Андрій Костін 11 січня.
«Щодо саме Північної Кореї, то днями ми отримали перші докази можливого використання збройними силами РФ ракет, виготовлених у цій країні. Результати попередньої науково-технічної експертизи підтверджують, що випущена 2 січня по центральній частині міста Харкова ракета є ракетою малої дальності, яка розроблена Північною Кореєю», – розповів Костін.
За його словами, тих же висновків дійшли військові експерти з міжвідомчої робочої групи при Офісі генерального прокурора, які також були на місці удару й оглядали та аналізували частини ракети.
«Зараз триває комплексна комісійна експертиза, яка має остаточно підтвердити цей факт. Ми також вивчаємо та аналізуємо дані щодо інших фрагментів боєприпасів, які були виявлені на місцях нещодавніх атак на Харківщині та Одещині», – додав генпрокурор.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.
Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.