Командувач Тихоокеанського флоту США розповів про важливість підтримки України для миру в регіоні
Адмірал, командувач Тихоокеанського флоту США Семюел Папаро заявив, що, хоч це може здатися нелогічним, але однією з найважливіших речей, які Вашингтон може зробити для зміцнення миру в Індо-Тихоокеанському регіоні, є підтримка України в її боротьбі проти російської агресії. Про це він заявив в сенатському комітеті з питань збройних сил.
Як повідомляє пресслужба Пентагону, перше запитання, яке сенатори поставили Папаро, було про те, що війна Росії в Україні означає для Китаю.
Адмірал сказав, що Китай вивчає вторгнення і «замість того, щоб побачити конфлікт в Україні, [китайці] мають намір... взяти до відома дії Росії».
За його словами, неспроможність Росії досягти своїх намірів в Україні безпосередньо «є стримуючим фактором у західній частині Тихого океану і безпосередньо заспокоює партнерів».
«Найрішучіша річ, яку ми можемо зробити на даний момент, – це прийняти додатковий [бюджет], який би фінансував можливості України захищати себе», – сказав він сенаторам.
Адмірал наголосив, що підтримка України є компонентом стримування не лише в Європі, але й в Індо-Тихоокеанському регіоні.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі. Але лідер більшості в Сенаті Чак Шумер 1 лютого заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
CША вітають рішення ЄС про допомогу Україні – Держдеп
США вітають пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро, який схвалив Євросоюз, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер.
«Ми вітаємо постійну підтримку наших європейських союзників і партнерів, яку вони надають Україні, коли вона захищається від російської агресії», – сказав він під час брифінгу.
За його словами, це рішення ЄС вчергове підкреслює, що Україні допомагають не лише США, а коаліція союзників та партнерів в Європі та всьому світі.
«Коли ви дивитеся на фінансовий внесок (невійськову допомогу), який було зроблено, щоб підтримати Україну, європейські країни внесли більше. Сполучені Штати внесли близько 75 мільярдів доларів на допомогу, європейські країни спільно внесли близько 110 мільярдів доларів», – зауважив він.
У Держдепі сподіваються, що Конгрес невдовзі схвалить додаткове фінансування для України.
«Важливо, щоб Конгрес США діяв якнайшвидше для просування інтересів нашої національної безпеки та допоміг Україні захистити себе та забезпечити своє майбутнє», – додав Міллер.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Сенат США розгляне законопроєкт щодо кордону та допомоги Україні наступного тижня – Шумер
Лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
За його словами, текст угоди буде оприлюднено вже у п’ятницю чи в неділю. Він планує призначити голосування на наступний тиждень, яке відбудеться не пізніше середи.
«Ми не можемо просто ухилятися від своїх обов’язків тільки тому, що завдання складне», – сказав Шумер.
Двопартійні учасники переговорів у Сенаті США вже в п’ятницю оприлюднять довгоочікувану угоду про припинення потоку мігрантів через американо-мексиканський кордон, пише Reuters.
Як зауважує видання Politico, наразі незрозуміло, чи дозволить керівництво Сенату вносити поправки до пакету, що може суттєво відтермінувати остаточне голосування. Також поки що незрозуміло, чи поставить спікер Палати представників Майк Джонсон це на голосування в Палаті представників, якщо документ пройде Сенат.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорена процедура розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
Зеленський подякував ЄС за допомогу Україні та згадав про США: «чекаємо рішень»
Президент України Володимир Зеленський подякував за «довгоочікуване рішення ЄС» і заявив, що Україна чекає рішень від США.
«Сьогодні Європа продемонструвала саме таку єдність, яка потрібна. 27 країн – разом. Інституції Євросоюзу – у повній взаємодії. Це чіткий сигнал Москві, що Європа вистоїть і що Європу не зламати будь-якими деструктивними хвилями, які завжди придумують у Кремлі. Але водночас – це чіткий сигнал через Атлантику, сигнал про те, що Європа бере на себе зобов’язання. Безпекові. Сильні. Чекаємо рішень Америки», – заявив він у своєму відеозверненні.
Зеленський подякував за «довгоочікуване рішення Євросоюзу», яке означає – «українці мають фінансові гарантії для соціальної стабільності».
«Я вдячний кожній із 27 країн Євросоюзу та керівникам європейських інституцій. Зараз важливо, щоб розподіл цих коштів відбувся за аналогією до попереднього формату підтримки: перші два транші потребуємо більшої суми – 18 мільярдів євро на рік, а далі стійкість держави буде більшою», – сказав президент, додавши, що команди України та Євросоюзу відпрацюють це питання.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Директор МАГАТЕ Ґроссі наступного тижня відвідає ЗАЕС
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі наступного тижня відвідає Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), щоб обговорити нестабільну ситуацію з безпекою на майданчику, зокрема скорочення кількості персоналу, що працює на об’єкті.
Як повідомляє пресслужба агентства, перед тим, як вирушити на станцію, у вівторок він проведе переговори у Києві.
Серед іншого, Ґроссі порушить важливе питання кадрового забезпечення ЗАЕС і запросить додаткову інформацію про нову заяву станції про те, що з сьогоднішнього дня жодні працівники, які працюють на національному операторі «Енергоатом», не будуть допущені на майданчик. Як зауважують в МАГАТЕ, зараз на ЗАЕС працюють колишні працівники «Енергоатому», які прийняли російське громадянство і підписали трудові контракти з російською компанією-оператором, а також співробітники, які були направлені на ЗАЕС з РФ. Сьогодні, 1 лютого, на ЗАЕС команді МАГАТЕ повідомили, що на станції достатньо атестованого персоналу і всі посади повністю заповнені.
«Надзвичайно важливо, щоб станція мала кваліфікований та досвідчений персонал, необхідний для забезпечення ядерної та фізичної ядерної безпеки. Кількість персоналу вже була значно скорочена з початку війни майже два роки тому», – сказав Генеральний директор Гроссі.
Цього тижня експерти МАГАТЕ продовжували звертатися до ЗАЕС з проханням надати більш детальну інформацію щодо персоналу, який обслуговує головні щити управління, а також про персонал, відповідальний за обслуговування критично важливої інфраструктури та процесів, пов’язаних із забезпеченням безпеки.
На початку цього тижня експертів МАГАТЕ поінформували, що наразі на окупованій російськими військами ЗАЕС працює 4500 співробітників російської експлуатуючої організації, а 940 заявок перебувають на розгляді. До початку збройного конфлікту на ЗАЕС працювало близько 11500 осіб.
Раніше російська сторона заявила, що з 1 лютого «з метою забезпечення безпеки буде заблоковано доступ на ЗАЕС тим 120 фахівцям, які не уклали угоди з російською організацією, що експлуатує станцію».
У вересні минулого року президент «Енергоатому» Петро Котін заявив, що на окупованій ЗАЕС залишаються працювати 822 українських атомників, вони зазнають тиску від окупантів. Крім того, за словами Котіна, в Енергодарі залишаються 2083 працівника ЗАЕС, яких окупанти не допускають до робочих місць. Президент «Енергоатому» каже, що російські загарбники «періодично затримують та катують український персонал станції, щоб змусити їх працювати на «Росатом».
Рафаель Ґроссі вже вчетверте перетинає лінію фронту, щоб відвідати ЗАЕС, всі шість реакторів якої зупинені вже майже півтора року і не виробляють електроенергію, але все ще містять велику кількість ядерного палива, яке має бути збережене, в тому числі належним чином охолоджене і захищене.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після початку масштабного вторгнення в Україну. З вересня 2022 року на станції перебувають моніторингові місії МАГАТЕ.
Директор МАГАТЕ Ґроссі наступного тижня відвідає ЗАЕС
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі наступного тижня відвідає Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), щоб обговорити нестабільну ситуацію з безпекою на майданчику, зокрема скорочення кількості персоналу, що працює на об’єкті.
Як повідомляє пресслужба агентства, перед тим, як вирушити на станцію, у вівторок він проведе переговори у Києві.
Серед іншого, Ґроссі порушить важливе питання кадрового забезпечення ЗАЕС і запросить додаткову інформацію про нову заяву станції про те, що з сьогоднішнього дня жодні працівники, які працюють на національному операторі «Енергоатом», не будуть допущені на майданчик. Як зауважують в МАГАТЕ, зараз на ЗАЕС працюють колишні працівники «Енергоатому», які прийняли російське громадянство і підписали трудові контракти з російською компанією-оператором, а також співробітники, які були направлені на ЗАЕС з РФ. Сьогодні, 1 лютого, на ЗАЕС команді МАГАТЕ повідомили, що на станції достатньо атестованого персоналу і всі посади повністю заповнені.
«Надзвичайно важливо, щоб станція мала кваліфікований та досвідчений персонал, необхідний для забезпечення ядерної та фізичної ядерної безпеки. Кількість персоналу вже була значно скорочена з початку війни майже два роки тому», – сказав Генеральний директор Гроссі.
Цього тижня експерти МАГАТЕ продовжували звертатися до ЗАЕС з проханням надати більш детальну інформацію щодо персоналу, який обслуговує головні щити управління, а також про персонал, відповідальний за обслуговування критично важливої інфраструктури та процесів, пов’язаних із забезпеченням безпеки.
На початку цього тижня експертів МАГАТЕ поінформували, що наразі на окупованій російськими військами ЗАЕС працює 4500 співробітників російської експлуатуючої організації, а 940 заявок перебувають на розгляді. До початку збройного конфлікту на ЗАЕС працювало близько 11500 осіб.
Раніше російська сторона заявила, що з 1 лютого «з метою забезпечення безпеки буде заблоковано доступ на ЗАЕС тим 120 фахівцям, які не уклали угоди з російською організацією, що експлуатує станцію».
У вересні минулого року президент «Енергоатому» Петро Котін заявив, що на окупованій ЗАЕС залишаються працювати 822 українських атомників, вони зазнають тиску від окупантів. Крім того, за словами Котіна, в Енергодарі залишаються 2083 працівника ЗАЕС, яких окупанти не допускають до робочих місць. Президент «Енергоатому» каже, що російські загарбники «періодично затримують та катують український персонал станції, щоб змусити їх працювати на «Росатом».
Рафаель Ґроссі вже вчетверте перетинає лінію фронту, щоб відвідати ЗАЕС, всі шість реакторів якої зупинені вже майже півтора року і не виробляють електроенергію, але все ще містять велику кількість ядерного палива, яке має бути збережене, в тому числі належним чином охолоджене і захищене.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після початку масштабного вторгнення в Україну. З вересня 2022 року на станції перебувають моніторингові місії МАГАТЕ.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден обговорили допомогу Україні.
«Гарна телефонна розмова з Байденом після того, як Європа погодила 50 мільярдів євро фінансової допомоги для України. Ми погодилися, що Україна повинна продовжувати отримувати широку підтримку від своїх партнерів. Ми будемо спільно стояти на боці України стільки, скільки буде потрібно», – написала вона у соцмережі Х.
Як повідомляє Білий дім, під час розмови Байден привітав рішення ЄС про надання Києву фінансової допомоги, назвавши його «історичним».
«Президент Байден високо оцінив непохитну підтримку ЄС України, яка продовжує захищатися від російської агресії та реалізовувати євроатлантичні прагнення. Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США, яка є необхідною для зусиль України, спрямованих на захист свого народу, міст та солдатів у боротьбі за свободу», – заявили у Вашингтоні.
Читайте також: ЄС не збільшив суму військової допомоги Україні, про що просив Зеленський
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Китай застеріг Україну від внесення його компаній до списку «спонсорів війни» – Reuters
Китай застеріг Україну від включення китайських компаній до списку «міжнародних спонсорів війни», заявивши, що це може зашкодити відносинам між двома країнами, повідомляє Reuters з посиланням на неназвані джерела, знайомі з цим питанням.
Одне джерело агенції зауважило, що Китай не ставив Україні жодних умов, а просто висловив свою точку зору щодо списку. Водночас інше джерело припустило, що Пекін може пов’язати це із закупівлею Китаєм українського зерна.
Минулого місяця китайські чиновники висловили своє невдоволення Києву, який включив 14 китайських компаній до списку з 48 компаній, які, як він стверджує, допомагають Росії.
Читайте також: НАЗК: китайську компанію внесли до списку «спонсорів війни» за продаж Міноборони РФ всюдиходів
Пекін, який підтримує тісні зв’язки з Москвою, утримується від критики вторгнення Росії в Україну, але також закликає до поваги територіальної цілісності. До війни Китай був головним торговельним партнером України.
Україна включила 48 міжнародних компаній, зокрема 14 з Китаю, до реєстру «міжнародних спонсорів війни», чия бізнес-діяльність, за її словами, опосередковано допомагає або сприяє військовим зусиллям Росії.
ОП: українська команда в Берліні обговорила угоду про безпекові зобов’язання з Німеччиною
Українська делегація провела зустріч із представниками німецької влади в Берліні, повідомив Офіс президента 1 лютого.
За повідомленням, переговорну команду очолив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква. Зустріч стосувалася укладення двосторонньої угоди «про безпекові зобов’язання та довгострокову підтримку нашої держави».
«У межах візиту Ігор Жовква також обговорив із німецькими візаві подальше поглиблення двосторонньої співпраці в пріоритетних сферах і подякував Німеччині за підтримку сьогоднішнього рішення ЄС щодо фінансового інструменту для України на 2024–2027 роки обсягом 50 мільярдів євро», – повідомляє адміністрація президента.
ОП додає, що сторони узгодили графік контактів «на найвищому рівні» у найближчому майбутньому.
Читайте також: Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги
У січні канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що Берлін і Київ невдовзі можуть узгодити угоду про безпекові зобов’язання відповідно до Рамкової декларації «Групи семи», яку ухвалили на саміті НАТО в липні 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.
Зеленський за підсумками розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном 18 січня повідомив, що лідери країн доручили політичним і військовим радникам, зокрема, прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії в межах Вільнюської декларації G7.
Euroclear: заморожені в ЄС російські активи принесли 4,4 млрд євро прибутку за рік
Міжнародний депозитарій Euroclear за 2023 рік заробив 4,4 мільярда євро від російських заморожених активів. Про це йдеться у звіті організації про фінансові результати. Євросоюз обговорює використання прибутку для фінансування допомоги Україні.
Після російського вторгнення в Україну Євросоюз заморозив активи Банку Росії, що розміщені в блоці, на загальну суму понад 200 мільярдів євро (214 млрд доларів). У Euroclear перебуває більшість цих коштів. Москва не може скористатися ні цими грошима, ні заробленими відсотками.
Низка країн блоку виступає проти ідеї повної конфіскації цих коштів. Натомість на допомогу Києву піде прибуток від їхнього розміщення, передбачає основний план Євросоюзу, про який повідомляють медіа.
Читайте також: Податки, прибутки чи самі активи – яке рішення готує ЄС щодо заморожених російських коштів?
В опублікованій 1 лютого заяві Євроради за підсумками саміту ЄС у Брюсселі йдеться про те, що надзвичайні доходи приватних організацій, отримані від заморожених активів російського Центробанку, розглядаються ЄС як «потенційні джерела доходів».
У публікації газети Financial Times зазначається, що якщо закон про вилучення прибутку буде схвалено, він не матиме зворотної сили. Тому прибуток за 2023 рік для підтримки Києва використано, швидше за все, не буде. Однак раніше Бельгія обіцяла, що використає для програм підтримки податок, отриманий із цього прибутку. Це трохи більше мільярда євро.
Днями стало відомо, що посли Євросоюзу погодили створення окремого рахунку, на який будуть перераховуватись кошти від заморожених російських активів.
Верховний представник ЄС із питань безпеки і зовнішньої політики Жозеп Боррель 22 січня повідомив про політичну домовленість серед країн-членів про використання заморожених активів Росії на користь України.
Читайте також: «Я майже впевнений, що незабаром це буде зроблено» – Боррель про використання заморожених активів РФ
Левова частка заморожених активів центробанку Росії перебуває в Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear.
Залужний закликав до створення нової системи переозброєння і назвав пріоритети в 2024 році
Безпілотні системи є основним чинником зміни стратегії та способів застосування військ – про це йдеться в новій колонці головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, оприлюдненого на сайті ЗСУ 1 лютого. Адаптовану англомовну версію опублікував сайт американського каналу CNN.
«Безпілотні системи, поряд із іншими новітніми видами озброєнь, є чи не єдиним інструментом виходу з воєнних дій позиційної форми, які є у часі не вигідними для України з цілої низки причин», – пише Залужний.
Він називає також інші фактори, які спонукають до пошуку нових форм застосування Сил оборони. Деякі з них:
- політична ситуація за кордоном, яка призводить до скорочення військової підтримки
- ймовірність провокації Росією нових конфліктів у світі за прикладом Ізраїлю чи Ємену
- виснаження оборонних запасів партнерів України
- перевага Росії в мобілізаційному ресурсі та «неспроможність державних інституцій в Україні покращити стан комплектування Сил оборони без застосування непопулярних заходів»
Залужний перераховує шляхи підвищення впливу безпілотників та інших новітніх систем на ефективність бойових дій. Зокрема, цьому може сприяти підвищення обізнаності командирів, цілодобове забезпечення ударів як по об’єктах армії РФ на передньому краї фронту, так і в тилу.
Читайте також: «Незамінних немає, але Залужний – символ оборони України»: командир батальйону «Свобода» НГУ
Він також наводить перелік проблем у веденні бойових дій, які може вирішити застосування безпілотних систем:
- підвищення безконтактності, що може дозволити знизити рівень втрат
- зниження застосування традиційних засобів ураження та обмеження залучення важкої техніки
- можливість ураження об’єктів армії РФ на морі та узбережжі, попри відсутність в України корабельного складу
- завдання «масованих раптових ударів» по російській критичній інфраструктурі та комунікаціях без застосування дорогих ракет та пілотованої авіації
Оскільки російська армія також намагатиметься перехопити ініціативу, пише Залужний, Сили оборони мають «створити абсолютно нову державну систему технологічного переозброєння». До неї мають належати підсистеми:
- розробки та наукового супроводу
- виробництва та обслуговування
- підготовки персоналу та узагальнення бойового досвіду
- застосування військ (сил)
- гнучкого фінансування
- логістики
«Створення такої системи з необхідним обсягом виробництва, може тривати до п’яти місяців. Зазначений термін обумовлений необхідністю створення відповідних організаційних структур та їхнього комплектування, підготовки персоналу, ресурсного забезпечення, створення необхідної інфраструктури, логістики та розроблення доктринальної бази», – оцінює голонокомандувач.
На його думку, основні зусилля в 2024 році мають бути спрямовані на створення системи забезпечення армії високотехнологічними засобами, впровадження «нової філософії підготовки та ведення воєнних дій з урахуванням обмежень» та опанування нових спроможностей до ведення бойових дій.
Читайте також: Дискусії можуть бути будь-які, але кадрових рішень зараз немає – Подоляк про ймовірну відставку Залужного
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив 1 лютого, що уряд ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Президент Володимир Зеленський днями заявив, що Україна продовжує нарощувати виробництво нових видів зброї. Він також назвав «одним із ключових завдань для ОПК» виробництво далекобійних дронів.
Україна зверталася до Росії щодо повернення тіл військовополонених, які нібито загинули на борту Іл-76, проте Москва поки що не реагує на ці запити, заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.
«Це надзвичайно складне і драматичне питання (чи відома доля полонених, які, за даними Росії, були на борту ІЛ-76 – ред). І вчорашній обмін – це майже завершення того обміну, який мав бути 24 січня, окрім цього списку 65, яких РФ оголосила загиблими», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Юсов зауважив, що в Україні статус цих 65 воїнів не змінювався – вони вважаються військовополоненими.
«Щодо інформації про загибель, то Україна зверталася з запитами і продовжує це робити щодо передачі тіл. Поки що російська сторона на це не йде… Наразі Росія не інтенсифікувала процес, що стосується міжнародного відкритого розслідування», – додав представник ГУР.
Російська сторона це наразі не коментувала.
ЗСУ за добу відбили 15 російських атак біля Авдіївки – Генштаб
Українські військові відбили 20 російських атак на Авдіївському напрямку, біля міста Авдіївка відбили більшість, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Протягом доби на фронті відбулось 58 бойових зіткнень.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 5 атак біля Іванівки Харківської області, де противник намагався прорвати оборону, на Лиманському напрямку – атаку біля Тернів, на Бахмутському – атаку неподалік Кліщіївки, а на Запорізькому – біля Роботиного.
У Генштабі зазначають, що найбільше російських атак українські військові відбили на Авдіївському напрямку. Зокрема, 15 атак в районі Авдіївки та ще 5 – біля Первомайського та Невельського, де противник за підтримки авіації безуспішно намагався прорвати українську оборону.
Рідні військовополонених у Львові зібралися на розколяду, щоб нагадати про тих, хто в полоні Росії
У Львові біля пам’ятника Тарасові Шевченку 1 лютого кілька десятків рідних українських військовополонених ‒ захисників Маріуполя ‒ зібрались на розколяду, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Це дійство на завершення різдвяних свят, коли проводжають Різдво колядою. Колядували учасники фольклорного колективу разом з родичами військовополонених, які вкотре нагадали, що у російському полоні перебувають їхні рідні, про яких вони не мають жодної звістки, не знають, де вони сьогодні і в якому фізичному та моральному стані.
ОВА: російські війська вдарили по Бериславу, загинули волонтери-громадяни Франції
Російська армія вчергове обстріляла Берислав, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 1 лютого.
За його словами, внаслідок удару постраждали та загинули іноземні волонтери.
«Армія РФ вбила двох громадян Франції. Ще троє іноземців дістали легкі травми», – написав він.
Читайте також: Сили РФ пошкодили районну лікарню та промисловий обʼєкт на Харківщині – Синєгубов
Крім того, серед поранених також активіст українського представництва організації. Її назви Прокудін не наводить.
Офіс генерального прокурора уточнює, що чотирьох поранених госпіталізували. За попередніми даними, російська армія обстріляла Берислав із застосуванням безпілотників.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Уряд затвердив проведення оборонних закупівель через закритий модуль Prozorro – Шмигаль
Закупівлі в сфері оборони тепер будуть відбуватися через майданчик Prozorro – про це заявив 1 лютого прем’єр-міністр Денис Шмигаль із посиланням на постанову, яку затвердив Кабінет міністрів.
«Оборонні закупівлі тепер відбуватимуться за конкурентною процедурою через закритий модуль системи Prozorro. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Уряду», – повідомив він.
За словами голови уряду, це вирішить кілька завдань:
- гарантує безперервність, стійкість та керованість постачання армії
- забезпечить прозоре ціноутворення, коли «держава не переплачує, а бізнес отримує прибуток»
- встановить запобіжники витоку інформації, яка несе безпекові ризики
Як повідомив Шмигаль, уряд ухвалив ще дві постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу. Одна з них передбачає дерегуляцію виробництва боєприпасів:
«Переслідування журналістів – це гол у власні ворота». Інтерв'ю із Давідом Стуліком
Випадки тиску на журналістів, зокрема незаконне стеження, можуть створити проблеми для України на шляху до ЄС, вважає спецпосланець Чехії з питань Східного партнерства Давід Стулік. В інтерв'ю з Раді Свобода він також розповів, як Чехія бачить можливі мирні переговори між Україною та Росією, про загрози екстремізму у Європі, а також про те, як Захід планує обігнати Росію у виробництві снарядів.
– Почнімо з нещодавньої заяви Петра Павела, президента Чехії. Він сказав, що Заходу необхідно надати стільки зброї Україні, щоб на полі бою був паритет в озброєнні, був баланс сил. І тоді, на його думку, обидві сторони можуть зрозуміти, що вони не можуть досягнути подальших успіхів, а значить, треба переходити до перемовин. Чи справді зараз все виглядає так, що війна в Україні йде до такої собі фіксації і до перемовин?
– Я би почав з того, що чеська позиція така, що не можна піти на якісь компроміси щодо територіальної цінності України. Тут ми повністю підтримуємо український уряд, українське суспільство, і сам президент Павел теж про це часто каже.
Те, про що він сказав – це такі більш тактичні, ситуативні моменти. І ми дійсно бачимо, що зараз жодна зі сторін на фронті не має такої сили, щоб отримати перевагу на полі бою. І тут, що треба дати росіянам зрозуміти, вони не будуть успішні в подальшому просуванні, в подальших їхніх контрнаступах. Точно ситуація не є патовою, ми бачимо динамічний розвиток подій, і після кожного контрнаступу друга сторона, яка була в обороні, може піти в контрнаступ.
І тут ми, і президент Павел про це теж говорив, хочемо зараз дійсно максимально надати Україні стільки зброї і амуніції, щоб, перше, захиститися. І якщо буде такий момент, і ми маємо надію, що так і буде, знову могла піти у контрнаступ.
І в той момент Росія повинна зрозуміти, що не має шансів. І це є той момент, коли, ми маємо надію, буде ініціатива на боці України, і тоді Україна з підтримкою західних країн і також деяких країн з так званого Глобального півдня зможе тиснути на Росію, щоб Росія сила за стіл переговорив.
Але там не буде компромісів, тобто не можна дати Росії отримати користь від цієї незаконної анексії і від незаконної агресії проти України. Тобто для нас це повне відновлення кордонів з 91-го року, це є і остаточна мета.
Тиснути на «країну-викрадачку» закликає перша леді України, аби повернути депортованих дітей. Про це вона заявила в коментарі проєкту «Ти як?» (Радіо Свобода) під час міжнародної конференції «Війна Росії проти дітей» (Russia’s War on Children), що відбулася у Ризі. Метою зібрання був пошук шляхів системного повернення неповнолітніх українців з РФ.
Олена Зеленська також прокоментувала ситуацію навколо українських біженців за кордоном, наголосивши, що не можна силувати людей, які втратили все, повертатися в країну під ракетні обстріли і авіабомби. А також перша леді відреагувала на тезу про «втому від війни».
– Ця конференція покликана, перш за все, посилити голос демократичних країн, які об'єднуються для того, щоб повернути наших дітей. На жаль, говорити – це замало, але мовчати – це взагалі…змиритися з тим, що наших дітей вкрали.
Тому зараз продовжують напрацьовуватися механізми. І, я думаю, що сьогоднішня конференція, – ці кілька днів, де працюють і правозахисники з різних країн – це буде ще один крок до того, щоб коаліція із повернення українських дітей працювала ефективніше.