Доступність посилання

Російські обстріли залишили столицю і Київщину без тепла і світла у морози. Генератор на одній із вулиць Києва. Січень 2026 року
Російські обстріли залишили столицю і Київщину без тепла і світла у морози. Генератор на одній із вулиць Києва. Січень 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Буданов закликав Канаду передати Україні понад 80 тисяч ракет CRV7 – їх планують утилізувати

Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов закликав уряд Канади передати Україні понад 83 тисяч ракет CRV7, які планують утилізувати. Про це він сказав в інтерв’ю Global News, опублікованому 5 лютого.

За його словами, це допоможе Україні протистояти російським військам і заощадить кошти канадських платників податків на знищення ракет.
Буданов сказав, що ракети CRV7 будуть використовуватися як українськими ударними вертольотами, так і наземними пусковими установками для ураження російських танків і артилерії.

За його словами, Україна обговорювала це питання з Канадою, але все ще чекає на рішення.

«Ми сподіваємося, що це буде взаємовигідна ситуація», – сказав він.

Канадські урядовці заявили, що розглядають запит, але застерегли, що CRV7 вже десятки років, і вони могли стати нестабільними, що зробило б їх небезпечними в експлуатації та транспортуванні.

Читайте також: У Білому домі заявили, що на тлі затримки надання ЄС артснарядів Києву допомога США є критично важливою

Понад 83 000 наземних ракет CRV7 зберігаються на складі боєприпасів канадських збройних сил. Канада більше не має потреби в них і обрала приватного підрядника для їх знищення.

Як пише Global News, канадський військовий речник визнав, що 83 303 ракети – більшість з яких є з ракетними двигунами, але без боєголовок – очікують на утилізацію. Окрім занепокоєння щодо того, чи можна безпечно перевезти їх повітрям, передача їх Україні означала б розірвання контракту з компанією щодо утилізації, яка будувала спеціальний об’єкт для виконання цієї роботи.

У CRV7 використовується тверде паливо, як зазначає Global News, вони все ще можуть бути безпечними, за умови, що вони зберігалися належним чином і не піддавалися впливу вологи або забруднення.

Це питання виникло в Оттаві днями, коли консерватори заявили, що канадські військові мають запаси ракет.

«Замість того, щоб змушувати канадців платити мільйони доларів за виведення цієї зброї з експлуатації, консерватори зі здоровим глуздом закликають уряд Трюдо передати цю зброю Україні, яка зможе використовувати її для захисту свого суверенітету», – йшлося в заяві партії.

Канадські урядовці заявили, що розглядають запит, але застерегли, що CRV7 вже десятки років, і вони могли стати нестабільними, що зробило б їх небезпечними в експлуатації та транспортуванні.

Днями стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія, йдеться у листі.

Генштаб ЗСУ: за добу найбільше атак було на Авдіївському та Мар’їнському напрямках – понад 70

Протягом минулої доби на фронті відбулося 126 бойових зіткнень, найбільше російських атак українські військові відбили на Авдіївському та Мар’їнському напрямках – загалом 71, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

На Мар’їнському напрямку українські воїни продовжують стримувати противника неподалік Георгіївки та Новомихайлівки – тут відбили 26 атак, на Авдіївському біля Новобахмутівки та Авдіївки відбили 29 атак та ще 16 південніше Тоненького, Первомайського, Невельського.

Читайте також: «Непридатний для проживання населений пункт» – пресофіцер Чепурний про Новомихайлівку

Також російські війська минулої доби атакували ще на чотирьох напрямках. На Куп’янському українські захисники відбили 8 атак біля Синьківки – тут противник намагався прорвати оборону, на Лиманському – 20 російських атак біля Білогорівки Луганської області та Ямполівки, Тернів, Торського, Григорівки Донецької області, а на Бахмутському – 10 атак біля Богданівки, Іванівського та Кліщіївки, повідомили в Генштабі.

Російські окупанти не припиняють свої атаки біля звільненого у серпні Роботиного Запорізької області – тут минулої доби Сили оборони відбили дві атаки.

«Скажіть спасибі своїм ждунам»: що Росія ховає у містах Лисичанського трикутника

В окупованому Лисичанську через обстріл 3 лютого загинув так званий міністр з питань надзвичайних ситуацій луганської окупаційної адміністрації Росії Олексій Потелещенко, повідомив російський ТАСС. Крім нього, за даними журналіста Дениса Казанського, загинули двоє так званих місцевих депутатів РФ у Луганську (день народження одного з них якраз і відзначали у ресторані, куди поцілив боєприпас), а також самоназвані прокурори. Спершу Росія заявляла, що ЗСУ нібито поцілили у цілком мирну пекарню в Лисичанську, через що загинули 28 цивільних, і звинуватили Україну в «акті тероризму». Проте скоро стало зрозуміло, що постраждалий об'єкт є не пекарнею, а рестораном (його вивіска ADRIATIC видна і на самих зйомках пропагандистських ЗМІ). Лисичанська військова адміністрація повідомила Суспільному Донбас, що заклад російські силовики використовували у своїх цілях, харчувались в ньому і проводили наради.

Лисичанськ, де сталась ця подія, а також його близькі сусіди – Рубіжне, Сєвєродонецьк та Кремінна – є вкрай закритими містами з-поміж окупованих Росією. Їх вирізняє близькість до фронту, порівняно нетривалий час життя під окупацією, сильна руйнація та... страх російських військ перед місцевим населенням. Йому не довіряють. І вживають заходів для обмеження контактів із зовнішнім світом. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповість про таємничий «трикутник» – Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубіжне – і їхню сусідку Кремінну. Що там ховають російські загарбники?

Протягом квітня-липня 2022 року російська армія окупувала Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ, які через тісний зв'язок одне з одним історично називають містами трикутника; а Кремінна, розташована неподалік, стала останньою фортецею Луганщини, яку окупанти захопили в серпні 2023-го. Нині місцевість під Кремінною перетікає у славнозвісний Серебрянський ліс, де російські війська намагаються прорвати українську оборону.

Попри те, що міста частково знищені (наприклад, Рубіжне зруйноване наполовину), там залишаються жити люди, але нерідко без води, опалення та світла. А наближеність населених пунктів до фронту автоматично робить їх зручним майданчиком для російського військового хабу.

ISW: Кремль для Заходу посилює риторику поділу України

Кремль посилює риторику поділу України для нормалізації його у західних дискусіях про Україну, йдеться у звіті американського Інститут вивчення війни (ISW).

«Кремль посилює риторику, яка підштовхує до гіпотетичного поділу України, хапаючись за нешкідливі і не пов’язані з цим теми, ймовірно, у спробі нормалізувати наратив про поділ у західних дискусіях про Україну. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив 5 лютого, що нібито європейські плани будівництва залізничної лінії з Іспанії до Львова є свідченням визнання Заходом того, що Львів стане « »новою столицею України в межах [Львівської області]», ймовірно, після закінчення війни Росії», – йдеться у звіті.

Читайте також: Коли закінчиться війна? Що варто розуміти кожному

Аналітики зазначають, що цей план не має нічого спільного з українськими кордонами або закінченням війни, а є незалежним європейським інфраструктурним проєктом.

Примітно, що Медведєв опублікував цю заяву на своєму англомовному акаунті у соцмережі X, а не на російськомовному Telegram, що свідчить про те, що його заява була розрахована на міжнародну аудиторію, а не на внутрішню російську аудиторію, зауважують в ISW.

Інститут вивчення війни додає, що президент Росії Володимир Путін та інші російські високопосадовці нещодавно відновили наратив, в якому вторгнення в Україну розглядається як історично виправдане імперське завоювання, і в грудні 2023 року запропонували переважно російськомовній аудиторії, що Росія та європейські держави можуть розділити Україну і залишити її як «суверенну» державу в межах Львівської області.

Нещодавно аналітики ISW припускали, що Росія, ймовірно, розпалює і використовує неоімперіалістичні й націоналістичні настрої в Європі, щоб «вбити клин» між Україною і її західними сусідами.

ОВА: армія РФ вночі вдарила по Харківщині – зруйнований готель, під завалами може бути людина

Російські війська вночі завдали ударів по Золочеву на Харківщині – зруйнований готель, під завалами може бути людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Зруйнований триповерховий готель. Під завалами попередньо перебуває людина, трьох осіб врятували: 2 жінок та чоловіка. Також є загоряння фасаду магазину», – написав він в телеграмі.

Триває ліквідація наслідків ударів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Харківщину, за словами місцевої влади, російські війська часто атакують С-300 з території РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

У Варшаві показали тизер фільму «Путін» – політичного трилера з психологічним портретом лідера РФ

У Варшаві 5 лютого показали тизер англомовного фільму «Путін» – біографічного художнього кіно (байопіку), яке показує російського президента з 10-річного віку, коли він зазнавав насилля з боку вітчима в Грузії, до повномасштабної війни, яку він розпочав проти України.

Стрічка розповідає про найголовніші події політичного життя Путіна – війну в Чечні, терористичні атаки на Дубровці і в Беслані, а також про найдраматичніші події в Бучі, Ірпені, Маріуполі. Автор стрічки, відомий польський режисер Патрик Вега, екранізував також смерть російського диктатора.

«Я заглянув у майбутнє і показав смерть Путіна. Це те, що хоче побачити весь вільний світ», – каже автор фільму. У стрічці є документальні матеріали, зокрема, відео, зняте з дрона українськими операторами, – наслідки ракетних обстрілів міст, цивільної інфраструктури.

В епізоді фільму, який потрапив у тизер, Путін показаний у лікарні, в «памперсі» та власних екскрементах. За словами режисера, мета стрічки – показати російського президента хворим і слабким, таким, якого можна подолати. На думку Патрика Веги, це має дати надію і віру українцям у перемогу напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення.

«Ми провели величезну роботу з документами, радилися з різними експертами, зокрема, мене консультував колишній керівник розвідки НАТО, генерал, який командував військами в Афганістані та Іраку. Найціннішим, унікальним джерелом інформації був родич психіатра, який був в одній барокамері з Путіним у 70-х роках», – розповідає Патрик Вега.

На запитання, чи не боїться режисер за свою безпеку, Вега відповідає так: «Якщо ми будемо боятися, то за мить Путін буде в Європі. Я вважаю, що то він повинен боятися нас, а не ми його. Цей фільм має пояснити світові так звану «російську душу» і те, чому росіяни такі неадекватні. Це така собі «інструкція обслуговування» Путіна, пояснення правил його гри, абсурдності російської пропаганди. Стрічка має перекласти культуру Сходу мовою Заходу. Я в змозі це зробити, бо виріс як дитина в соціалізмі, а зараз функціоную в аудіовізуальній культурі за океаном. Це мій удар Путіну в мистецькому вимірі, бо моєю зброєю є камера», – зазначив Патрик Вега.

За словами режисера, в Росії дуже бояться виходу фільму. Свідченням цього є спроби росіян купити сценарій або фрагменти стрічки.

«За два останні місяці ми маємо кілометри листування, в якому росіяни намагаються домовитися з багатьма людьми, з якими я колись працював. Їм пропонують продати матеріали фільму. Покупці видають себе за конгресменів із Дакоти, мовляв, хочуть перед прем’єрою побачити фільм. Також представлялися депутатами Верховної Ради України. З одним із покупців я сам проводив переговори-листування. Сторгувалися ми на 150 тисячах доларів, і я попросив, щоб він дав завдаток. Коли покупець погодився, я дав йому рахунок агенції внутрішньої розвідки, з приміткою «спроба підкупу з боку російської розвідки», – ділиться Патрик Вега.

Над фільмом працювала міжнародна акторська група. Впродовж двох років зйомки відбувалися в Україні, Росії, Сирії, Ізраїлі та Йорданії. «Ми були першою знімальною групою у світі, яка отримала дозвіл на зйомку у Гробі Господньому в Єрусалимі і на площі, де свого часу хрестили Путіна. Цього було складно добитися, оскільки потребувало дозволів від семи конкуруючих між собою релігійних конфесій. Декого вдалося переконати словами, декого грошима», – розповів режисер фільму.

Щоб головний актор був максимально схожим на Путіна, творці фільму використали технологію deep fake, яка дозволила накласти на обличчя актора зображення російського президента. Це було не просто, бо треба було зробити в кінематографічній роздільній здатності.

Патрик Вега планував показати фрагмент фільму на великому екрані в Україні, щоб побачити реакцію українців, та через часті обстріли військові не дозволили цього зробити. Відтак режисер улаштував перформанс – поставив екран, транслював фільм, але замість глядачів були понівечені манекени, які символізували жертв війни. Зйомки цього перформансу, разом із фрагментами стрічки команда таки показала цивільним і військовим в Україні. Їхні реакції, за словами режисера, викликали сльози у всіх членів команди.

«Якщо думаєте, що Путін бореться з Україною, то це переконання помилкове. З мого досвіду як людини, яка пережила комунізм, виникає, що Україна не є субʼєктом цього конфлікту, Україна для Путіна є полем битви з Заходом. Отже не треба мати ілюзій, що він зупиниться в Україні, тому нам не треба забувати про цю війну і вільний, демократичний світ мусить єднатися проти Росії», – наголосив польський режисер.

Світова прем'єра фільму «Путін» відбудеться в першій половині 2024 року, саме зараз тривають перемовини з американськими дистрибʼюторами. Великий інтерес до стрічки виявили понад 11 країн Азії, також, за словами режисера, є попередня домовленість про переклад фільму українською мовою.

Рішення щодо законопроєкту про допомогу Україні очікується до 6 лютого – сенатор США

Провідний представник Республіканської партії на переговорах щодо двопартійного законопроєкту в Сенаті США про посилення безпеки кордону і надання допомоги Україні заявив, що рішення з приводу того, чи розпочинати дебати щодо документу, ухвалять до 6 лютого.

Сенатор Джеймс Ленкфорд (республіканець від Оклахоми) сказав агенції Reuters, що якщо законопроєкт не підтримають обидві сторони, то «ми не повинні цього робити».

Відомі республіканці, включно з експрезидентом Дональдом Трампом і спікером Палати представників Майком Джонсоном висловилися проти законопроєкту.

Документ передбачає 118 мільярдів доларів нових витрат, у тому числі 60 мільярдів доларів допомоги Україні.

Сенат США 4 лютого оприлюднив довгоочікуваний пакет законів на суму 118 мільярдів доларів, який поєднує політику охорони кордонів з допомогою Україні, Ізраїлю й іншим союзникам США, але документ наштовхнувся на опозицію з боку республіканців.

Президент США Джо Байден 4 лютого закликав Конгрес якнайшвидше схвалити двопартійну угоду про національну безпеку.

«Тепер рішення мають ухвалити республіканці в Палаті представників. Чи хочуть вони вирішити проблему? Чи вони хочуть продовжувати грати в політику щодо кордону? Я ухвалив своє рішення. Я готовий вирішити проблему… Я закликаю Конгрес об’єднатися і швидко ухвалити цю двопартійну угоду. Покладіть її на мій стіл, щоб я міг негайно підписати її як закон», – сказав Байден.

2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.

Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.

Офіцер ГРУ працював у «Форумі вільної Росії» – розслідування

Колишній учасник опозиційного «Форуму вільної Росії», який розробляв санкційну політику проти Москви, виявився співробітником російської військової розвідки, йдеться в розслідуванні видання The Insider.

Журналісти стверджують, що їм вдалося розкрити справжню особу активіста Івана Жихарєва, який брав участь у роботі Московської відкритої школи з прав людини. Насправді цю людину звуть Іван Жигарєв, і він брав участь в операціях підрозділу ГРУ, відповідального за спеціальні операції за кордоном. Серед них – замах на колишнього агента британської розвідки Сергія Скрипаля та вибухи на військових складах у Чехії, йдеться у розслідуванні.

Жигарєв народився в сімʼї радянського військового у Східній Німеччині, служив у армійському загоні спецпризначення та навчався у Військовій академії ГРУ. Він кілька років виїжджав за кордон з іншими офіцерами військової розвідки із фальшивими документами, йдеться у тексті.

Зокрема, він їздив до Австрії, Німеччини, Грузії, Нідерландів та Франції. Одночасно з ним поїздки здійснювали його імовірні товариші по службі – Анатолій Чепіга, Олександр Мішкін, і ще один офіцер, ймовірно, повʼязаний зі спробою замаху на болгарського постачальника зброї Еміліана Гебрева.

У 2017 році Жигарєв під імʼям Жихарєва увійшов до Московської відкритої школи прав людини при Сахаровському центрі, розповідає The Insider. Він брав участь у кампаніях підтримки правозахисників у вʼязниці та координував підтримку киргизького правозахисника Азімжана Аскарова.

Організація надала йому рекомендацію для участі в опозиційному «Форумі вільної Росії». Він відвідував його у 2017–2019 роках. У 2017 році форум склав «список Путіна» – перелік чиновників, бізнесменів, журналістів та громадських діячів, проти яких опозиціонери пропонували країнам Заходу запровадити санкції. Жигарєв брав участь у групі, яка розробляла список, ідеться у розслідуванні.

Крім робочої групи «списку Путіна», імовірний офіцер ГРУ зареєструвався в групи правозахисту та кадрового резерву. Особливої активності він не виявляв, згадують інші активісти форуму.

Працювати з правозахисниками Жигарєв перестав у 2021 році. The Insider повʼязує це з тим, що його ім'я потрапило до списку імовірних співробітників військової розвідки, опублікованого французькою владою.

Одна людина загинула, двоє травмовані на Сумщині через російські обстріли – ОВА

Російські війська 5 лютого обстріляли місто Ворожбу на Сумщині з реактивної системи залпового вогню, внаслідок цього загинула одна людина, ще двоє – були травмовані, повідомила Сумська обласна військова адміністрація.

«Зафіксовано вісім вибухів. Внаслідок обстрілу загинув 40-річний чоловік, його матір травмована. Також травми отримала ще одна людина. За попередньою інформацією, пошкоджені п’ять житлових будинків, господарчі споруди, електричні мережі, інтернет-зв’язок», – йдеться в повідомленні.

В ОВА заявили, що на місці працюють відповідні служби, і закликали жителів прикордонних громад «не наражати себе на небезпеку і скористатися пропозиціями щодо евакуації в більш безпечні громади і регіони».

Російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини.

17 січня командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв закликав до евакуації жителів прикордонних районів півночі України. «Цивільним не місце на лінії зіткнення, де ведуться бойові дії. Кожному цивільному необхідно прислухатись до порад військових адміністрацій, які щоденно здійснюють евакуацію людей з лінії зіткнення. Для того, щоб військовим вести повноцінний вогонь і нищити ворога, треба, щоб вони не зашкоджували цивільним громадянам», – зауважив командувач Об’єднаних сил, наголошуючи на тому, що весь кордон з Росією є лінією зіткнення.

Зеленський після відставки Лапутіної заявив про «кроки перезавантаження» «політики ветеранів»

Президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність «посилення політики ветеранів» і сказав, що це є питанням менеджменту.

«Сьогодні зранку ми обговорили з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем посилення політики героїв – політики ветеранів. Кроки, які подолають наявні проблеми в цій сфері й додадуть упевненості нашим людям. Кроки перезавантаження – і не тільки в цьому напрямі. За всієї поваги до пані міністра, це питання виключно менеджменту. Україні потрібні сила, свіжа енергія й достатнє лідерство в кожній сфері. Ми повинні перемогти в цій війні. І зробити цього року максимум, тобто навіть більше, ніж можливо», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 5 лютого.

Раніше сьогодні представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що міністерка у справах ветеранів України Юлія Лапутіна подала заяву про відставку. Причини такого рішення він не уточнив.

56-річна Юлія Лапутіна є генерал-майором Служби безпеки України. Вона очолювала Міністерство у справах ветеранів від грудня 2020 року.

Нещодавно президент України Володимир Зеленський визнав, що розмірковує про «перезапуск напряму керівництва країною». «Коли ми говоримо про це (ідеться про можливу відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного), я маю на увазі заміну цілої низки керівних осіб держави, не тільки в окремому секторі», – зазначив Зеленський в інтервʼю італійському телеканалу RAI.

Коли закінчиться війна? Що варто розуміти кожному

«Коли закінчиться війна?» – це питання ставлять президентам, генералам, експертам, бійцям в окопах та «Гуглу». Росія сподівалась вирішити «українське питання» за три дні, а триває повномасштабна війна проти України вже 712-ту добу. Наприкінці грудня-початку січня українські та західні медіа заполонили не лише підсумки, а й прогнози – що буде цього року та скільки ще вона може тривати. Оцінки вкрай різняться: від 2 років до десятиліть. Понад те, у НАТО вже публічно заявляють про можливість масштабування збройної агресії Росії проти України – до збройної агресії Росії проти альянсу. Чому оцінки такі різні і на що варто зважати, намагаючись відповісти на запитання: «Коли закінчиться війна?» – пояснюють Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Сили РФ понад третину зі 105 атак провели на Авдіївському напрямку – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 5 лютого на фронті відбулося 105 бойових зіткнень, понад третина з них – на Авдіївському напрямку, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 24 атаки в районі Новобахмутівки, Авдіївки та ще 14 атак неподалік Первомайського, Невельського Донецької області, де ворог за підтримки авіації намагався прорвати оборону наших військ», – указано в повідомленні.

Сили РФ атакували ще й на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Марʼїнському, Запорізькому напрямках, а також намагалися вибити українських військових із плацдарму на лівому березі Дніпра в Херсонській області.

«Також ворог завдав 7 ракетних та 25 авіаційних ударів, здійснив 52 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – вказано в повідомленні.

За даними Генштабу ЗСУ, впродовж дня підрозділи ракетних військ завдали ударів по одному району зосередження особового складу, двох пунктах управління та двох складах боєприпасів противника.

«Велике перезавантаження» Зеленського: кого і за що позбавлять посад?

  • Президент України Володимир Зеленський вперше підтвердив, що роздумує про відставку головнокомандувача ЗСУ Залужного. А джерела «Української правди» кажуть, що зняти можуть і начальника Генштабу ЗСУ генерала Сергія Шапталу. Можливо, будуть й інші відставки. Зеленський незадоволений «стагнацією» на суші, коли йдеться про ситуацію на фронтах і хоче більшого оптимізму. То песиміст чи реаліст генерал Залужний?
  • Сенат США може проголосувати за допомогу Україні 7 лютого. Йдеться про великий пакет в 61 мільярд доларів. Але чи прив’яжуть його до фінансування кордону США й Мексики чи допомоги Ізраїлю від США? Чому «трампістське крило» Республіканської партії виступає проти допомоги Україні? І які шанси в них?
  • Євробачення «завалило» «Дію». В Україні й далі активно обговорюють результати нацвідбору на пісенне «Євробачення». Букмейкери вже називають дует Alyona Alyona та Jerry Heil ймовірними переможцями конкурсу, який відбудеться в травні у Швеції. Але про що йдеться в їхній композиції «Тереза, Марія», яка поєднує фольк і реп? Чому «впала» «Дія? І чим є «Євробачення» для українців у час війни?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

«Непридатний для проживання населений пункт» – пресофіцер Чепурний про Новомихайлівку

У розташованому неподалік Марʼїнки селі Новомихайлівка Покровського району на Донеччині вже майже не залишилося місцевих жителів, повідомив 5 лютого в ефірі Радіо Свобода (Радіо Донбас.Реалії) пресофіцер 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Ярослав Чепурний.

«Можливо, хтось там один-два ще живе, це треба уточнити, але Новомихайлівка – це вже повністю непридатний для проживання населений пункт. І там немає не те що медичної допомоги чи лікарні, чи магазини не працюють, – там просто перебувати небезпечно. Вона вже починає наближатися до зовнішнього вигляду Мар’їнки, в якій ми теж воювали більш як рік. Тобто там дуже багато знищених повністю будинків і інфраструктури», – розповів пресофіцер.

За його словами, ще «влітку (2023 року) там 19 мешканців жило – бабусі, дідусі, – всіх ми знали і вони нас всіх знали, тому що ми допомагали і електрикою, і водою, і харчами».

«Ми попереджали, що необхідно евакуйовуватися з цього місця, але ці люди обрали залишитися там. І наскільки мені відомо, багатьох уже немає, тому що загинули через обстріли. А дехто все ж таки виїхав», – розповів Ярослав Чепурний.

Новомихайлівка розташована приблизно за 12 кілометрів на південь від Мар’їнки, яку російські війська намагалися захопити з 2014 року. Сили РФ посилили ці штурми з початку жовтня 2023 року, нині вони контролюють місце, де розташовувалася Марʼїнка, самого населеного пункту вже фактично не існує.

Міністерство оборони Нідерландів пояснило, чому передасть Україні 24 винищувачі F-16 замість 18

Міністерство оборони Нідерландів повідомило 5 лютого, що Україна отримає 24 винищувачі F-16 замість 18, про що йшлося раніше.

Як ідеться в повідомленні, це сталося через зрив домовленостей із американською компанією Draken International (вона займається підготовкою військових льотчиків). У 2021 році Draken International планувала придбати у Нідерландів 12 винищувачів четвертого покоління, згодом зменшила свій запит до шести бортів, але тепер відмовилася від таких планів.

«Тепер до 18 F-16, які готуються до доставки в Україну, додадуться шість літаків. Решта 18 літаків призначені для навчального центру F-16 в Румунії (де вже відбувається підготовка українських пілотів – ред.)», – інформує міністерство оборони Нідерландів.

Військове відомство нагадує, що впродовж багатьох років F-16 становили найважливішу частину ударної сили Королівських ВПС Нідерландів. «Тепер цю роль перебрав на себе F-35. Усі F-16 утилізуються», – ідеться в повідомленні.

Наприкінці грудня 2023 року за підсумками телефонної розмови президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте стало відомо, що Нідерланди готують перші 18 винищувачів F-16 для передачі Україні.

Уряд Нідерландів раніше повідомив, що зарезервував 2 мільярди євро на допомогу Україні у 2024 році. Також ця країна передала перші літаки F-16 для навчання українських пілотів у Румунії і зобов’язалася надати винищувачі цього типу надалі Україні.

Україна неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.

Лапутіна подала у відставку з посади міністра у справах ветеранів

Міністерка у справах ветеранів України Юлія Лапутіна подала заяву про відставку, повідомив 5 лютого представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Причини такого рішення він не уточнив.

56-річна Юлія Лапутіна є генерал-майором Служби безпеки України.

Наприкінці минулого тижня президент України Володимир Зеленський визнав, що розмірковує про «перезапуск напряму керівництва країною». «Коли ми говоримо про це (ідеться про можливу відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного), я маю на увазі заміну цілої низки керівних осіб держави, не тільки в окремому секторі», – зазначив Зеленський в інтервʼю італійському телеканалу RAI.

Херсонська ОВА заборонила вʼїзд іноземних волонтерів до 39 населених пунктів області

До 39 населених пунктів Херсонської області, які постійно зазнають обстрілів із боку російських військ, не пускатимуть представників іноземних консульських установ чи представництв міжнародних організацій. Про це 5 лютого повідомила обласна військова адміністрація.

«Заборона поширюється на такі населені пункти: Кізомис, Велетенське, Берегове, Янтарне, Дніпровське, Білозерка, Приозерне, Комишани, Зимівник, Антонівка, Придніпровське, Садове, Микільське, Понятівка, Токарівка, Новотягинка, Іванівка, Тягинка, Львове, Ольгівка, Бургунка, Миколаївка, Одрадокам’янка, Козацьке, Веселе, Берислав, Новоберислав, Зміївка, Червоний Маяк, Новокаїри, Республіканець, Милове, Качкарівка, Саблуківка, Дудчани, Гаврилівка, Михайлівка, Золота Балка та Осокорівка. Відповідне рішення ухвалили під час засідання Ради оборони області», – інформує Херсонська ОВА в телеграмі.

Вʼїзд буде дозволений лише після погодження з адміністрацією та військовим командуванням. Таке рішення ухвалене після загибелі двох французьких волонтерів організації HEKS EPER унаслідок удару по місту Берислав. Під час того удару поранень зазнали ще троє французів та українець, який їх супроводжував.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Інтеграція українців у Німеччині: мовні курси, працевлаштування і перспективи на майбутнє

Більше половини українських біженців провалюють інтеграційні курси, які передбачені для швидкої адаптації у німецькому суспільстві. У грудні вийшов звіт Федеральної аудиторської служби Німеччини, результати якого німецькі медіа назвали «протверезливими». З лютого 2022 року майже 450 тисяч українців отримали направлення на інтеграційний курс, але через навантаженість системи – лише менше половини з них отримали місце на курсі. Станом на кінець вересня 2023 року зі 135 тисяч українців лише 61 255 змогли успішно його закінчити. Федеральна рахункова палата тоді заявила про провал в інтеграції українських біженців, натомість Федеральне відомство з питань міграції та біженців (BAMF) наголошує на успіхах у навчанні, досягнутих українцями.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українськими біженцями про інтеграцію та вивчення німецької, а також про те, з якими проблемами стикаються на шляху до працевлаштування.

Кримська активістка Данилович у російські колонії не може приймати ліки – батько

Громадянську журналістку та активістку з Криму Ірину Данилович у колонії позбавили можливості приймати необхідні ліки, без яких вона зазнає тяжких нападів головного та вушного болю. Про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив її батько Броніслав Данилович.

За його інформацією, у колонії на роздачу ліків відведено 90 хвилин по вівторках і четвергах. За цей час їх встигають отримати лише 20-30 людей із черги з кількасот ув’язнених.

«За можливість бути у прохідній частині черги та отримати ліки серед хворих періодично відбуваються бійки. Ірина в цьому не бере участі і вже кілька місяців позбавлена доступу до медикаментів, які їй виписали лікарі, які ми регулярно відправляємо в посилках. Це просто садизм якийсь», – заявив Данилович.

Також він звернув увагу на погані санітарно-гігієнічні умови в колонії. Зокрема, немає гарячої води і тисяча жінок-в’язнів не можуть нормально помитися. Крім того, недостатнє очищення посуду для їжі спричиняє зростання кишкових захворювань у в’язнів, лікуванням яких ніхто не займається.

Данилович працювала медсестрою та вела сторінку в соцмережах, а також кілька блогерських колонок, присвячених правам медпрацівників та проблемам охорони здоров’я на анексованому півострові.

У жовтні 2023 року правозахисники повідомили, що близько 50 кримських політв’язнів, більшість із яких мають хронічні захворювання, інвалідність або похилий вік, залишаються без медичної допомоги, якої вони потребують.

Данилович працювала медсестрою і вела сторінку в соцмережах, а також кілька блогерських колонок, присвячених правам медпрацівників і проблемам охорони здоров’я на окупованому півострові.

Наприкінці 2022 року підконтрольний Росії суд у Криму засудив Ірину Данилович до семи років позбавлення волі. Повідомлялося, що ФСБ Росії звинуватила її у виготовленні вибухового пристрою з медичними голками.

У серпні 2023 року батько Данилович повідомив Центр ZMINA, що його дочка втратила слух на ліве вухо.

Прокуратура Автономної Республіки Крим розпочала кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків та затримання Ірини Данилович. А громадські організації України вимагали звільнення громадянської активістки.

«Завдяки Залужному українці повірили в ЗСУ» – Кличко про можливу відставку головнокомандувача

Міський голова Києва Віталій Кличко 5 лютого виступив на підтримку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на тлі повідомлень про можливу відставку військового керівництва. Він зазначив, що завдяки Залужному «українці по-справжньому повірили» в Збройні сили України.

«Та, на жаль, сьогодні момент, коли політика може переважити здоровий глузд та інтереси держави. І цей момент залежить не від Залужного. Сподіваюся, влада розуміє всю серйозність кроків, які робить зараз, та всю повноту своєї відповідальності. Бо сьогодні, коли Україна бореться буквально за своє існування, головне – боєздатність і злагодженість армії та єдність суспільства», – написав Кличко у своєму телеграм-каналі.

Президент України Володимир Зеленський в інтервʼю італійському телеканалу Rai News 24 підтвердив, що розглядає можливість відправити у відставку Валерія Залужного.

Українські та американські ЗМІ стверджували, що Зеленський повідомив Залужному про його швидку відставку з посади 29 січня.

Віталій Кличко не вперше виступає на підтримку Залужного. У грудні 2023 року він погодився із заявами головнокомандувача ЗСУ, який в інтервʼю The Economist сказав, що війна «зайшла в глухий кут», а український наступ ризикує змінитися позиційною війною, яка може тривати впродовж років.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG