Майже біля «дороги життя»: Росія прорвалася в Авдіївку з півночі
Вранці 5 лютого український Генштаб повідомив про різку активізацію армії Росії на Авдіївському напрямку. Тут вона атакувала 44 рази на добу – із 78 бойових зіткнень на всій лінії фронту.
Аж 31 раз агресор йшов у штурми на північ від міста – в районі Новобахмутівки, Степового, самої Авдіївки; 13 атак було південніше біля Тоненького, Північного, Першотравневого та Невельського.
Проєкт DeepState вже 3 лютого повідомив про просування російської армії на півночі міста – у бік піщаного кар'єру.
«Наявність БК (боєкомплекту – ред.) і великого людського ресурсу дає можливість ще тривалий час не зменшувати темпи», – так охарактеризували аналітики атаки агресора.
Пізніше проєкт оновив карту: Росія просунулась на кілометр із боку села Веселе та наблизилася до кар'єру на півночі міста. Це вже міська межа – на південь Авдіївки агресор прорвався раніше, в районі ресторану «Царське полювання».
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
А журналіст Андрій Цаплієнко з посиланням на свої джерела у місті 4 лютого написав у своєму телеграм-каналі, що ситуація у місті – критична: під прикриттям хмар за неможливості якісної аеророзвідки російські штурмовики обійшли українські бойові порядки та закріпилися у забудові на північному сході міста.
За словами Цаплієнка, до основної логістичної артерії, якою постачаються українські захисники, армії РФ залишаються сотні метрів.
Головні питання випуску:
Як Росії вдалося прорвати оборону ЗСУ біля Авдіївського кар'єру на півночі міста?
Чи можливо ще відтіснити російських штурмовиків від дороги, якою забезпечується угруповання ЗСУ у місті?
І яким може бути відхід гарнізону ЗСУ з Авдіївки – лише з частини чи всього міста?
Схід
- Російські війська нещодавно просунулися на північний схід і південь від Авдіївки під час позиційних боїв у цьому районі 2 лютого – про це в своєму звіті за 2 лютого заявив американський Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на геолокаційні кадри.
- Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у звіті Міністерства оборони Британії 21 січня з посиланням на дані розвідки.
- Інститут вивчення війни у звіті 15 січня заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Індивідуальні санкції проти понад 200 осіб: у ЄС розповіли деталі пропозицій до 13-го пакету
Новий, 13-й, пакет санкцій Європейського союзу проти Росії включатиме тільки чорні списки – про це повідомив посадовець ЄС у коментарі Радіо Свобода.
За його словами, Європейська служба із зовнішніх справ пропонуватиме лише індивідуальні санкції.
«Пакет потрібен до двохріччя (повномасштабної – ред.) війни, часу небагато, тому ЄС пропонує лише індивідуальні санкції, що й зроблять партнери G7. Але в той же час Єврокомісія продовжить працювати над впровадженням секторальних і ухвалених санкцій та боротьбу з їх обходом», – сказав співрозмовник.
Він очікує, що пропозиції будуть подані Комітету постійних представників наступного тижня. Єврокомісія отримала 245 пропозицій щодо нових підсанкційних осіб, з них 160 – компанії і люди, причетні до військового сектора, в тому числі до виробництва безпілотників, боєприпасів та високотехнологічних товарів:
«18 пропозицій стосувалися постачання зброї до Північної Кореї; 10 білоруських компаній і фізичних осіб; серед більш відомих імен – адмірал Чорноморського флоту і губернатор Тульської області».
Читайте також: У країнах Євросоюзу, незважаючи на санкції, продовжується мовлення прокремлівських Russia Today та Sputnik – Радіо Свобода
Очікується, що до санкційних списків також потраплять люди, причетні до депортації українських дітей, поширення російської пропаганди, судді, компанії з нерухомості та транспортні підприємства. Пропозиції також згадують компанію «Сонатек», ймовірно пов’язану зі шпигунським програмним забезпеченням.
Також Єврокомісія представить у додатках 24 нових пункти, пов’язаних із закупівлями компонентів для безпілотників, сказав посадовець ЄС. Він також зазначив, що деякі країни-члени ЄС критикують Комісію через те, що пакет містить лише індивідуальні санкції.
Раніше агентство Reuters повідомило з посиланням на джерела, що після ухвалення 13-го пакету санкцій Єврокомісія швидко запропонує 14-й набір санкцій, які можуть включати нові заборони на імпорт.
У Брюсселі вважають, що залишилося небагато питань, щодо яких країни ЄС могли б досягти одностайної згоди, оскільки санкції щодо російського ядерного палива та скрапленого природного газу наразі не розглядаються.
Російські ЗМІ: через удар по Лисичанську загинув член окупаційної адміністрації
Призначений Росією регіональний «міністр ЛНР» загинув після удару по Лисичанську 3 лютого – про це повідомляють російські медіа з посиланням на угруповання 5 лютого.
Так званий міністр надзвичайних ситуацій угруповання «ЛНР» Андрій Потелещенко, згідно із заявою представників МНС російському державному агентству ТАСС, перебував у ресторані «Адріатик», по якому було завдано ракетного удару.
Також російські агенції заявляють про загибель двох «місцевих депутатів» – Артема Тростянського та Івана Жушми.
Читайте також: «Націоналісти та іноземці»: Росія забороняє українські книжки на Луганщині
Російська влада звинувачує в ударі 3 лютого Україну. Москва заявляла про 28 загиблих, у тому числі дитину. Російські джерела називають ресторан пекарнею та стверджують, що в ній перебували мирні жителі.
Натомість українська Лисичанська міська військова адміністрація повідомила Суспільному мовнику, що пекарня «випікала хліб для фронту», також там проводили наради російські чиновники.
Офіційно Київ удар не коментував.
3 липня 2022 року ЗСУ відійшли з Лисичанська. Наразі місто окуповане російськими військовими.
Щоб «вивезти» війну: 8 кроків, які може зробити Україна для переходу на воєнні рейки
«Повністю мілітаризованої економіки» вимагатиме від України тривала війна на виснаження з Росією, сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю The Economist на початку вересня минулого року. Але переконував, що наразі про це не йдеться. Однак у грудні про можливе переведення української економіки на воєнні рейки у 2025 році заговорив вже Сергій Марченко, міністр фінансів.
На цьому тлі про поглиблення залежності України від постачання західних боєприпасів, недосконалість законодавства щодо ВПК та «неспроможність державних інституцій в Україні покращити стан комплектування Сил оборони без застосування непопулярних заходів» пише 1 лютого у колонці CNN головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. А ще Україні треба десь шукати 720 мільярдів гривень на мобілізацію пів мільйона військовозобов'язаних.
Що означатиме для української ринкової економіки переведення на воєнні рейки, де на це шукати гроші і як з цим справи у Росії, – Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поцікавилися у економістів та військових експертів.
Міністри закордонних справ і освіти Португалії прибули до України
Міністр закордонних справ Португалії Жуан Кравіньйо та міністр освіти країни Жуан Коста прибули до України – про це повідомив португальський уряд 5 лютого.
«Дуже добре знову бути в Києві з моїм колегою міністром освіти Жуаном Костою, аби повторити нашу підтримку відбудови України», – написав він.
Згодом МЗС Португалії повідомило, що Кравіньйо бере участь у Форумі з відновлення Житомирської області.
Міністерство освіти країни зазначає, що візит урядовців триватиме два дні, і війна та відбудова будуть «першими пунктами на порядку денному».
Голова МЗС Португалії Жуан Кравіньйо минулого разу відвідував Київ на День незалежності 2022 року.
Обстріл Херсона: кількість загиблих зросла
Кількість загиблих внаслідок російського артилерійського обстрілу Херсона зросла до чотирьох людей, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Раніше було відомо про трьох загиблих.
«Рятувальники гасять автомобіль, який потрапив під артилерійський обстріл у Херсоні близько опівдня. На жаль, врятувати водія та пасажира не вдалося. Всього російський обстріл забрав життя 4 місцевих мешканців. Ще одна людина травмована», – написав він у телеграмі.
Уповноважений із захисту державної мови розповів про мовні курси для військових
Для військових, які мають бажання підвищити свої знання з української мови, планують започаткувати мовні курси. Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Заява мовного омбудсмена пролунала зокрема і на тлі обурення українців відеозаписом від ДБР де зафіксований момент затримання фігуранта справи про закупівлі одягу для Збройних сил Романа Гринкевича в Одесі. Працівник Державного бюро під час затримання звертався до нього російською мовою. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь тоді зробив зауваження представникам Державного бюро розслідувань за російську мову: «При виконанні службових обов’язків представники правоохоронних органів зобов’язані послуговуватися державною мовою».
В ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Тарас Кремінь розповів, чому виникла необхідність запроваджувати мовні курси для військових, чи будуть вони добровільними чи обов’язковими, де на них братимуть гроші а також, чи є на них запит і потреба.
– Чому виникла ідея започаткувати такі курси? Це запит від військових, чи це реакція на резонанс у суспільстві?
– З одного боку, у нас є розголос в інформаційному просторі, що мовляв, не всі військові вільно володіють державною мовою.
А з іншого боку, я дивлюся на свою статистику. І вона якраз говорить про те, що в 2023-му році у нас не було жодного звернення або скарги на застосування недержавної мови військовослужбовцями або захисниками з добровольчих формувань підрозділів Міністерства внутрішніх справ.
Але разом із тим, я зустрічаюсь з військовими, прекрасно розумію, що є необхідність у поліпшенні знань із української мови, скажімо, і в питаннях військової термінології, і в питаннях оформлення технічної документації, документообіг.
Були нарікання, що занадто багато русизмів в тих документах, які були затверджені в 1990-ті–2000-ні роки. Я кажу про статути Збройних Сил України, зокрема.
Днями я зустрівся із командуванням 150-го навчального центру Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Вони звернулися до мене, чи можна було би організувати такі мовні курси з тим, щоб їх проводили знані фахівці, щоб вони надали практичну допомогу в конкретних питаннях.
Ну і, звичайно, це дало би можливість поширювати цю практику і в інших підрозділах ТРО, ЗСУ і усіх Сил оборони України – там, де є така необхідність, і там, де є така потреба.
Російська армія обстріляла Херсон, відомо про трьох загиблих – ОВА
Російські війська обстріляли Херсон із окупованого лівобережжя, повідомляє місцева влада.
Зокрема, за даними голови області Олександра Прокудіна, в центрі Херсона під обстріл потрапив легковий автомобіль.
«Під час гасіння пожежі рятувальники виявили в салоні машини тіла двох загиблих чоловіків», – повідомив він.
Згодом Прокудін додав, що смертельні поранення отримала 66-річна жінка. Також вибухової травми зазнав 24-річний чоловік.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Окупація Херсонщини й репресії учасників опору: генералу РФ заочно повідомили про підозру – СБУ
Служба безпеки України 5 лютого заочно повідомила про підозру російському генералу Якову Резанцеву, який керував окупацією Херсонської області.
За повідомленням пресслужби, відомство зібрало доказову базу на Резанцева, який командує 49-ю загальновійськовою армією Південного військового округу Росії і 24 лютого «особисто віддав наказ» на захоплення Херсонщини.
«Саме Резанцев наказав за будь-яку ціну захопити стратегічно важливий аеродром у Чорнобаївці. Також загарбники виконували вказівку російського генерала щодо здійснення масованих повітряних атак на цивільну інфраструктуру Херсонщини», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Стоїш гола з мішком на голові, а вони торкаються тебе»: що переживають жінки у полоні та в окупації
Також, за даними слідства, протягом окупації правобережжя Херсонщини генерал організовував масові репресії проти учасників руху опору в регіоні.
«За його наказом людей викрадали прямо посеред вулиці або з приватних авто під час перетину російських блокпостів. У такий спосіб російський посадовець виконував завдання Москви щодо поширення кремлівського режиму на півдні України», – заявляє СБУ.
МВС: минулого тижня інтенсивність атак РФ збільшилася майже на чверть
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що минулого тижня інтенсивність російських обстрілів збільшилася майже на чверть – війська РФ атакували Україну понад 1500 разів.
«Зафіксовано атаки понад 570 населених пунктів. Найбільше – в Запорізькій області. Внаслідок російських ударів за минулий тиждень 12 людей загинули, 60 людей зазнали поранень», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Практично щодня атак зазнають прифронтові райони Харківщини, Луганщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Росії Фонд національного добробуту все частіше використовується для фінансування вторгнення в Україну, зазначають у Міністерстві оборони Британії.
За даними британської розвідки, малоймовірно, що Росія досягне запланованих показників доходів на 2024 рік, ймовірно, російському уряду доведеться розглянути інші політичні заходи для фінансування своїх запланованих видатків.
Цілком ймовірно, що російському уряду доведеться зменшити свої внески до Фонду національного добробуту та збільшити внутрішні податки і борг, щоб профінансувати заплановані видатки, вважають у розвідці.
«Така політика майже напевно матиме негативний вплив на економіку в середньо- та довгостроковій перспективі через збереження інфляційного тиску або стримування майбутнього економічного зростання. Національний Фонд національного добробуту нібито створений для довгострокового економічного добробуту російського народу, але все частіше використовується для фінансування вторгнення РФ в Україну, а вартість його активів впала на 10 відсотків у 2023 році», – йдеться у повідомленні.
Раніше розвідка Великої Британії припускала, що ризик перегріву російської економіки «залишається ймовірним» через вплив війни, яку Росія веде проти України, оскільки Москва «нарощує витрати на оборону за рахунок інших сфер».
У грудні 2023 року в Держдепартаменті США заявили, що президент РФ Володимир Путін під час своєї пресконференції підтвердив, що, незважаючи на втрати РФ і руйнування російської економіки, міжнародну ізоляцію Росії, його цілі війни проти України жодним чином не змінилися.
Служба безпеки Грузії заявляє, що завадила транзиту вибухівки з України до Росії
Грузинські правоохоронці нібито запобігли транзиту вибухової речовини C-4 з України до Росії, заявила Служба державної безпеки (СДБ) Грузії. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
У СДБ стверджують, що вибухівка загальною вагою 14 кілограм надійшла до країни під виглядом акумуляторів електромобілів. Вантаж відправили з Одеси через Румунію, Болгарію та Туреччину, він перетнув турецько-грузинський кордон через пункт «Сарпі» 19 січня, заявив керівник Контртерористичного центру СДБ Бача Мгеладзе.
Пунктом призначення вантажу було зазначено Воронеж, три вибухові пристрої вилучили на російсько-грузинському кордоні, проте ще три пристрої «залишили в Тбілісі на конкретній адресі». У СДБ не відкидають, що організатори планували влаштувати теракти і на території Грузії.
Читайте також: Владна партія Грузії висунула Кобахідзе на посаду прем’єр-міністра
СДБ стверджує, що «організатором процесу» був уродженець Батумі, громадянин України Андрій Шарашидзе, який у 2020 році балотувався до міської ради Одеси від партії «Слуга народу», але не був обраний. До процесу, за даними слідства, були загалом причетні семеро громадян Грузії, троє громадян України та двоє громадян Вірменії.
«Що стосується трьох вибухових пристроїв, залишених у Тбілісі, – чи призначалися вони для вивезення до Росії або мали залишитися в Грузії для використання, це визначить розслідування», – заявив Мгеладзе.
У спецслужбі кажуть, що відкрили справу за статтею про «протиправне придбання, зберігання, носіння, виготовлення, перевезення, пересилання або збут вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв». Втім, до кваліфікації також можуть долучити і статтю про підготовку теракту, що передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.
Українські дипломати, правоохоронці, а також сам Шарашидзе наразі ситуацію публічно не коментували.
Наєв: Україна чекає на ракети дальністю до 500 кілометрів у подальших пакетах допомоги
Командування Об’єднаних сил Збройних сил України 5 лютого відзначає четверту річницю з дня заснування – з цієї нагоди пресслужба командування оприлюднила інтерв’ю командування ОС Сергія Наєва.
Коментуючи зміни в підході до ведення бою, він зазначив, що війна продемонструвала потребу у впровадженні нових зразків озброєння, зокрема, FPV-дронів і баражуючих боєприпасів.
«У подальших пакетах військової допомоги Україна чекає літаки F-16 та ракети з дальністю ураження цілей у 300-500 кілометрів, що дозволить Силам оборони України досягти ще більших успіхів на полі бою та звільнити нашу територію від ворога», – сказав він.
Читайте також: Ракети Taurus від Німеччини: чи отримає їх Україна, і коли саме
Наєв не уточнив, про які саме моделі ракет йдеться.
У серпні 2023 року депутат парламенту владної в Німеччині Соціал-демократичної партії Андреас Шварц уперше закликав Берлін поставити Україні крилаті ракети великої дальності. Як сказав він в інтерв’ю журналу Der Spiegel, його країна має надати Україні крилаті ракети Taurus, зброю повітряного базування з дальністю близько 500 кілометрів.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що його країна зволікає із рішенням щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну, бо буде «дуже ретельно перевіряти кожне рішення, що працює, що має сенс, яким може бути наш внесок».
Битва за Донбасс: главное 5 февраля (обновляется)
По данным украинской разведки, президент России Путин дважды ставил своей армии временные рамки захвата всей территории Донецкой области: сначала до осени 2022 года; затем к 1 марта 2023 года. Не сбылся ни первый, ни второй план. Прогресс войск РФ на Донбассе с начала июля 2022 года, когда был взят Лисичанск (а значит оккупирована вся Луганская область), составил считанные километры; в сентябре 2022-го войска агрессора начали отступать; лишь в январе 2023-го им удалось захватить маленький город Соледар, а до мая – большую часть Бахмута, где, по выводам Минобороны Британии, РФ теряла одного солдата за каждые 48 сантиметров территории. С мая 2023 года Силы обороны Украины совершали наступательные операции на Бахмутском направлении, а с июня 2023-го прорвали также южный фронт – на стыке Донецкой и Запорожской областей. Однако, с октября 2023-го РФ снова перешла в атаку и на данный момент давит по трем фронтам: Авдеевскому, Купянско-Лиманскому и Бахмутскому.
Битва за ключевые города региона в 2024 году продолжается. Восточный фронт – остается труднейшим. Но, несмотря на это, войска РФ находятся далеко от административных границ Донецкой области. В эфирах Радио Донбасс Реалии мы постоянно анализируем, каковы запасы оружия и тактика агрессора, каким оружием Украине помогают западные партнеры, и что еще может повлиять на наступательный потенциал Кремля.
Бахмут. Российские подразделения атаковали Богдановку на северо-западе от Бахмута и Клищиевку – на юге.
Авиация не применялась.
Франція викликає посла Росії через загибель французьких волонтерів в Україні
Посла Росії у Франції викличуть до міністерства закордонних справ у понеділок у зв’язку із загибеллю двох французьких волонтерів минулого тижня внаслідок обстрілу Берислава на Херсонщині, повідомило AFP дипломатичне джерело.
Міністерство «також засудить посилену дезінформацію, спрямовану проти Франції», сказало джерело через кілька днів після того, як керівники оборонних відомств викрили «скоординовану російську схему» з розповсюдження неправдивої інформації.
Цього місяця очікується візит президента Еммануеля Макрона до Києва, який, на думку Парижа, може стати мішенню для подальших дезінформаційних атак.
Двоє французьких волонтерів загинули, ще двоє поранені внаслідок російського обстрілу в Берислава.
Посла Олексія Мєшкова вже двічі викликали до Міністерства закордонних справ, у тому числі невдовзі після вторгнення Росії на початку 2022 року, щоб він відповів на твіт посольства про звірства в українському місті Буча.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних
СБУ повідомляє про викриття агентурної мережі ФСБ. Затримали 5 людей у трьох областях
Служба безпеки України знешкодила російську агентурну мережу – про це пресслужба відомства заявила 5 лютого.
«У результаті спецоперації одночасно затримано п’ятьох російських агентів, які діяли в Одеській, Запорізькій та Донецькій областях. Зловмисники розвідували місця найбільшого зосередження особового складу та військової техніки ЗСУ на прифронтових територіях», – йдеться в повідомленні.
Крім того, фігурантів цікавили склади з боєприпасами та паливом, а також потужності з виробництва важкого озброєння.
«Для конспірації учасники російської агентури діяли окремо один від одного, але були «підзвітні» єдиному куратору ворожої групи – кадровому співробітнику ФСБ. Його установчі дані вже відомі співробітникам СБУ», – заявляє Служба.
Зеленський вніс до Ради законопроєкти про продовження воєнного стану та мобілізації
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти щодо продовження строків дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації.
Відповідні законопроєкти №10456 і №10457 зареєстровано в парламенті.
Зеленський пропонує з 14 лютого продовжити воєнний стан і відповідно мобілізацію на 90 діб.
Як зауважив народний депутат парламенту Ярослав Железняк (фракція «Голос»), це буде вже десяте голосування парламенту за воєнний стан з початку вторгнення.
Це відбувається на тлі розгляду Верховною Радою нового урядового законопроєкту щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Попередню версію документа повертали на доопрацювання.
Читайте також: Данілов щодо нового законопроєкту про мобілізацію: «все має бути по справедливості»
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану та мобілізації.
Зараз військовозобов’язані можуть отримати три основні види повісток:
- для уточнення облікових даних – контакти, інформація про стан здоров’я, склад сім’ї, місце роботи;
- на проходження ВЛК – тобто медичний огляд, де буде встановлено ступінь придатності до військової служби;
- мобілізаційне розпорядження – видається вже після проходження ВЛК у разі визнання військовозобов'язаного придатним до служби.
Більше про те, що каже чинний закон про мобілізацію читайте тут:
Конфлікти з ТЦК на вулицях: що відбувається з повістками, хто порушник і як бути
Посолка України в США Оксана Маркарова, коментуючи оприлюднення Сенатом США законопроєкту щодо кордону та допомоги Україні, заявила, що попереду будуть «дні дуже складних і дуже публічних дебатів», але не навколо України.
«Законопроект передбачає асигнування у розмірі $60 млрд. в частині допомоги Україні, з яких оборонні видатки – 50,43 млрд дол., економічна безпека – 9,654 млрд дол. (зокрема 7,85 млрд дол. на пряму бюджетну підтримку України. Законопроєктом передбачено заборону на відшкодування пенсій за рахунок прямої бюджетної підтримки США)... Попереду нас чекають дні дуже складних і дуже публічних дебатів навколо не України, а частини пакету, яка стосується міграційної політики США. Вечірні ефіри всіх каналів сьогодні вже наповнені ними», – написала вона у фейсбуці.
Сенат США 4 лютого оприлюднив довгоочікуваний пакет законів на суму 118 мільярдів доларів, який поєднує політику охорони кордонів з допомогою Україні, Ізраїлю та іншим союзникам США, але документ наштовхнувся на опозицію з боку республіканців у Палаті представників.
Читайте також: Зеленський: «Україна чекає на рішення США щодо військової допомоги, це критично важливо»
Президент США Джо Байден 4 лютого закликав Конгрес якнайшвидше схвалити двопартійну угоду про національну безпеку.
«Тепер рішення мають прийняти республіканці в Палаті представників. Чи хочуть вони вирішити проблему? Чи вони хочуть продовжувати грати в політику щодо кордону? Я прийняв своє рішення. Я готовий вирішити проблему…Я закликаю Конгрес об’єднатися і швидко ухвалити цю двопартійну угоду. Покладіть її на мій стіл, щоб я міг негайно підписати її як закон», – йдеться у заяві Байдена.
2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорену процедуру розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
3 лютого спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що наступного тижня Палата представників США голосуватиме за законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 мільярдів доларів. Він твердить, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю». Білий дім виступив проти поданого в Палаті представників американського Конгресу законопроєкту про допомогу Ізраїлю без додаткових асигнувань на підтримку України.
Двопартійний законопроєкт у США, який включає допомогу Україні: деталі і які шанси на ухвалення
4 лютого сенатори США оприлюднили двопартійний законопроект на $118 млрд, який передбачає фінансування охорони кордонів США, військову допомогу Україні, Ізраїлю та іншим союзникам США, повідомляє агентство Associated Press. Документ має пройти голосування у Конгресі та витримати скептицизм республіканців. Зокрема спікер Палати представників Майк Джонсон уже заявив у соціальних мережах, що документ «помре по прибуттю» на голосування. Що нового у цьому законопроєкті? Та які шанси, що його ухвалить Палата представників? Деталі повідомляє Російська служба «Голосу Америки».
- 6 грудня 2023 року поданий президентом США Джо Байденом законопроєкт, куди входить і допомога Україні, не пройшов процедурного голосування у Сенаті США.
- Республіканці у Палаті представників США відмовилися голосувати, вимагаючи спочатку розглянути запропоновані ними заходи щодо захисту кордону США з Мексикою і зміни до міграційного законодавства.
- Це зупинило підтримку України Сполученими Штатами Америками. Збройні сили України відчувають «снарядний голод», що посилює загрозу прориву російських сил і їх подальше просування територією України. Так під загрозу потрапляють українські міста, ППО яких потребує поновлення ресурсів для протидії російським ракетним атакам.
- Президент Володимир Зеленський звернувся до всіх країн-партнерів та подякував їм за підтримку України. Водночас він нагадав про важливість і надалі співпрацювати, «щоб Росія не виграла війну», йдеться в його вечірньому зведенні 3 лютого.
Важливість нового законопроєкту поділяють лідер більшості у Сенаті, сенатор-демократ Чак Шумер, і лідер республіканців у Сенаті, сенатор Мітч Макконнелл.
Сенат може провести голосування щодо цього законопроєкту найближчими днями незважаючи на протидію з боку консерваторів. Оскільки Конгрес не зміг затвердити пакет допомоги Україні у розмірі $60 млрд, і США фактично припинили постачання Києву боєприпасів та ракет.
У заяві Джо Байдена йдеться, що пропозиція Сенату «дозволить Сполученим Штатам продовжувати нашу життєво важливу роботу разом із партнерами по всьому світу, щоб відстоювати свободу України та підтримувати її здатність захистити себе від російської агресії».
Щодо захисту кордону США з Мексикою, Байден зазначив, що імміграційна система зламана вже давно, і настав час її виправити.
«Це зробить нашу країну безпечнішою, зробить наш кордон надійнішим, дозволить ставитися до людей справедливо і гуманно, зберігаючи можливості легальної імміграції, що відповідає нашим національним цінностям», – сказав Байден.
Новий законопроєкт також передбачає:
- інвестиції в оборонну промисловість США,
- військову допомогу Ізраїлю у розмірі $14 млрд,
- виділення майже $5 млрд союзникам в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
- та надання гуманітарної допомоги цивільному населенню, яке опинилося в зоні конфлікту в Україні та секторі Газа.
Після оприлюднення законопроекту Шумер сказав журналістам, що ще ніколи не працював так тісно з Макконнеллом. Він назвав законопроєкт «монументальним кроком» до зміцнення національної безпеки всередині країни та за кордоном.
Влада: армія РФ вночі завдала ракетного удару по Покровську – пошкоджені інфраструктурні об’єкти
Російські війська вночі завдали ракетного удару по Покровську на Донеччині – пошкоджені інфраструктурні об’єкти, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Покровський район. Серед ночі росіяни ударили ракетою по Покровську – пошкодили 4 інфраструктурні об’єкти. В Авдіївці поранено 2 людини. У Мар’їнській громаді обстріляні Красногорівка, Георгіївка і Максимільянівка», – написав він у телеграмі.
За його словами, через російські атаки у Торецьку загинула людина, ще двоє поранені, пошкоджений будинок і об’єкт інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.