Суспільне заявляє, що з міжнародної телеверсії «Оскар» вирізали перемогу «20 днів у Маріуполі»
У скороченій міжнародній телеверсії 96-ї Церемонії вручення нагород премії «Оскар» організатори вирізали номінацію «Найкращий повнометражний документальний фільм», у якій перемогу здобула українська документальна стрічка «20 днів у Маріуполі».
Як заявляє Суспільне, 11 березня о 20:30 на телеканалі Суспільне Культура, який є ексклюзивним транслятором церемонії вручення «Оскар» в Україні, був запланований показ міжнародної скороченої версії, однак після отримання матеріалів для трансляції від організаторів команда виявила, що нагородження українських документалістів відсутнє.
Читайте також: «Фільм, який показує правду про російський тероризм»: Зеленський подякував авторам «20 днів у Маріуполі»
Команда Суспільного висловила своє обурення організаторам цьогорічної премії The Walt Disney Company Limited.
«Наша команда була шокована та глибоко розчарована, коли не побачила у монтажі міжнародної версії номінацію «Найкращий повнометражний документальний фільм», де справедливу нагороду здобула стрічка «20 днів у Маріуполі». Потужна промова Мстислава Чернова підкреслила єдність між Україною й світом – тим прикріше бачити виключення цього повного правди й сили епізоду з версії, розповсюдженої для світових ліцензіатів премії «Оскар». Сподіваємось, що організатори премії дослухаються до нашого протесту», – зазначив виконавчий продюсер телеканалу Суспільне Культура Лук’ян Галкін.
Консул Генерального консульства України в Любліні Сергій Царук за результатами поїздки до пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин» наголосив на «неприпустимості» будь-яких затримок руху пасажирських автобусів. Натомість польська поліція заперечила факти навмисного блокування протестувальниками пасажирського транспорту.
«Сповільнення руху може бути спричинене технічними причинами, повʼязаними з проходженням через коридор протестувальників інших транспортних засобів. У таких випадках автобуси можуть очікувати до пів години часу. У момент перебування консула на місці протесту, рейсовий пасажирський автобус безперешкодно проїхав в напрямку України», – вказано у повідомлені консульства у фейсбуці.
Зазначається, що Генеральне консульство України в Любліні окремо звернулося з офіційним листом до коменданта поліції Люблінського воєводства з проханням забезпечити надалі й безперешкодний рух автобусів у місцях проведення протестів.
Раніше посол України в Польщі Василь Зварич повідомив, що український консул виїхав до пункту перетину кордону у Дорогуську через блокування польськими протестувальниками пасажирських автобусів.
Перед цим міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що польські протестувальники та поліція зупиняють пасажирські автобуси, що прямують до Польщі та з Польщі. За його словами, пасажирів затримують без будь-яких пояснень.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Читайте також: «Вся Польща зупиниться»: фермери анонсували протест по всій країні
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва. За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Акції фермерів зі схожими вимогами також тривають в інших країнах Європи.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові працюють над стабілізацією українських позицій на фронті в умовах «все ще обмеженого» постачання від партнерів.
«Зараз військові працюють над стабілізацією наших позицій на фронті. І це в умовах, коли постачання від партнерів усе ще суттєво обмежене. Я дякую кожному солдату й командиру – усім нашим воїнам, які забезпечують нашу оборону, наші фронтові дії своєю силою та стійкістю», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський повідомив про обговорення з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та міністр оборони Рустемом Умєров ситуації на фронті, а також підготовки до наступного засідання у форматі «Рамштайн», зокрема, ключових акцентів комунікації з партнерами щодо зброї та снарядів.
Умєров і Сирський поспілкувались з головою Пентагону – йшлося про війну та «ключові пріоритети»
У понеділок, 11 березня, міністр оборони Рустем Умєров і головком ЗСУ Олександр Сирський провели розмову з очільником Пентагону Ллойдом Остіном.
Український міністр оборони розповів у фейсбуці, що під час розмови обговорювалася підготовка до наступної зустрічі Контактної групи з питань оборони України. Умєров каже, що надав Остіну «актуальну інформацію про оперативну обстановку на фронті».
Також, за словами Умєрова, вони обговорили «середньострокові та короткострокові потреби і конкретні запити України». Серед «ключових пріоритетів» залишаються боєприпаси та протиповітряна оборона, наголосив міністр.
«З нетерпінням чекаємо більш детальної взаємодії з кожною з коаліцій можливостей під час нашої зустрічі у форматі «Рамштайн». Вдячний за чітку та послідовну підтримку України», – написав міністр оборони.
Наступне засідання Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») відбудеться 19 березня на авіабазі Рамштайн у Німеччині.
Міністр оборони Словаччини каже, що варто повертати в Україну чоловіків мобілізаційного віку
Варто обговорювати питання повернення додому українських чоловіків, які підпадають під мобілізацію, зазначив міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк в ефірі телеканалу TA3.
Заява голови словацького Міноборони пролунала в контексті обговорення пропозиції президента Франції Емманюеля Макрона про відправлення західних військ в Україну. Каліняк зауважив, що «дискусії з цього питання вже вилились у публічний простір».
«Ми хочемо відправити війська в Україну замість того, щоб подумати про всіх біженців з України, яких ми захищаємо, яким ми даємо місце для життя, роботи тощо. Є група, яка відповідає українському закону про мобілізацію», – зауважив словацький міністр.
Словацький міністр вважає, «що це найбільшою допомогою українським військовим, якщо у них буде достатньо людей».
За словами Каліняка, «під дію українського закону про мобілізацію підпадають близько 300 тисяч українців, які виїхали за кордон після початку війни», але міністр не уточнив, узяв це число.
Чи може Європа посилити постачання зброї Києву?
«Ми повинні дозволити фактично цим молодим українським хлопцям, які перебувають у периметрі закону, тобто не молодшим і не старшим, не дітям, матерям і всім іншим, а тим, хто може, служити просто в українській армії», – вважає голова Міноборони Словаччини.
Раніше президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не можна виключати можливість направлення західних військ в Україну. Пізніше офіційні особи Франції спробували роз’яснити слова Макрона і пом’якшити реакцію на них, водночас наполягаючи на необхідності надіслати Росії чіткий сигнал про те, що вона не може перемогти у війні в Україні.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
МЗС запросило представника Ватикану через слова папи Франциска про Україну і «білий прапор»
Міністерство закордонних справ України запросило апостольського нунція в Україні Вісвальдаса Кульбокаса, щоб повідомити розчарування словами папи Франциска щодо «білого прапору» та необхідності «проявити хоробрість і вести переговори» з агресором. Про це повідомляє пресслужба дипломатичного відомства.
У МЗС зазначили, що замість закликів, які «легалізують право сильного і заохочують його до подальшого нехтування нормами міжнародного права», від понтифіка очікувалися б сигнали у бік світової спільноти про необхідність негайного об’єднання сил для забезпечення «перемоги добра над злом, а також апеляції до нападника, а не до жертви».
В українському зовнішньополітичному відомстві особливо наголосили на тому, що Україна, як ніхто інший, прагне миру.
«Цей мир, однак, має бути справедливим і заснованим на принципах Статуту ООН та Формули миру, запропонованої президентом України Володимиром Зеленським», – йдеться у заяві міністерства.
Протягом доби відбулося 54 бойових зіткнення, оперативна обстановка на сході та півдні України залишається складною, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Лиманському напрямку українські захисники відбили 7 атак противника в районах населених пунктів Терни та Білогорівка, на Бахмутському – атак біля Кліщіївки, Андріївки, Ступочок та східніше Часового Яру, на Куп’янському напрямку противник наступальних (штурмових) дій не вів.
На Оріхівському напрямку війська РФ 5 разів атакували позиції українських захисників в районах Роботиного, Старомайорського та північно-західніше Вербового Запорізької області.
У Генштабі зазначають, що більшість російських атак було на Авдіївському та Новопавлівському напрямках.
На Авдіївському напрямку українські захисники відбили 11 атак противника в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське та Невельське, а на Новопавлівському напрямку продовжують стримувати противника в районах Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки та Побєди Донецької області, де за підтримки авіації війська РФ 18 разів намагалися прорвати українську оборону, додають у штабі.
Швеція у НАТО: що ця країна дасть Альянсу і що це означає для України
Перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі 11 березня урочисто підняли прапор Швеції. Після 18 місяців очікування країна офіційно стала 32-м членом Альянсу, підсиливши його своїми підводними човнами, літаками винищувачами, та зробивши Балтійське море «озером НАТО». Що це означає для НАТО? І для самої Швеції?
Швеція приєдналася до НАТО майже на рік пізніше за Фінляндію, хоча країни подали заявку разом у травні 2022 року, через 2, 5 місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Шлях Швеції до членства у найпотужнішому оборонному блоці світу гальмували Туреччина (вимагала реформи антитерористичного законодавства) та Угорщина (хотіла купити шведські літаки-винищувачі Gripen).
«Коли я почав працювати на посаді генерального секретаря НАТО ще в 2014 році, я знав, що деякі країни Європи подають заявки на членство, такі як Чорногорія та Північна Македонія. І для мене велика честь бути генеральним секретарем, який сприяв членству цих двох країн. Але я зовсім не очікував, що Фінляндія та Швеція будуть членами НАТО під час мого перебування на посаді генерального секретаря», – сказав Єнс Столтенберг.
Він запевнив, що такий розвиток подій свідчить про те, що «двері НАТО залишаються відчиненими» і Росія не може впливати на ці процеси.
Не заперечив генсек НАТО і припущення журналістів, що наступним прапором, який піднімуть перед штаб-квартирою, стане український.
Після двох днів тиші армія РФ штурмувала ЗСУ на лівому березі Дніпра – Сили оборони півдня
Російські війська після затишшя впродовж двох днів чотири рази штурмували позиції ЗСУ на лівому березі Дніпра в Херсонській області, повідомляють 11 березня Сили оборони півдня у телеграмі.
У ЗСУ зазначили, що через «безповоротні та санітарні втрати» війська РФ відійшли на свої вихідні позиції.
«У ворога залишається головна мета – вибити наші підрозділи із зайнятих позицій на лівобережжі Дніпра», – йдеться у повідомленні.
Військові повідомили, що продовжують утримувати зайняті позиції та «здійснюють заходи щодо розширення плацдарму».
«Окупанти тримають темп активної аеророзвідки, тиснуть артилерійськими обстрілами, застосовують велику кількість ударних дронів різних модифікацій з уражаючими елементами. В Азовському морі на бойовому чергуванні так і залишається один корабель ворожого недофлоту», – повідомили Сили оборони півдня.
Читайте також: Окупанти поновлюють мінування на лівому березі Дніпра – ОК «Південь»
Напередодні керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що оборонні споруди на правому березі Дніпра Херсонщини облаштовані так, що у російської армії немає можливості навіть наблизитися до них.
На початку березня Гуменюк повідомляла, що російські військові «активізувалися» на Херсонському напрямку, але створення додаткових ударних угруповань не спостерігається. Вона зазначала, що «українські плацдарми на Кринках закріплені, але ворог продовжує їх штурмувати».
Громадянка України Ірина Земляна, яку Росія звинувачує в облитті буряковим соком посла Росії в Польщі у травні 2022 року, відреагувала на рішення російського суду про її заочний арешт.
Земляна зазначає, що жодних доказів у матеріалах справи немає, а російський «суд» керувався абсолютно нічим і виключно чиєюсь хворою фантазією».
«Ніяких оскаржень до російських «судів» ми з адвокатами робити не будемо. Я не визнаю, що в Росії є правосуддя, не визнаю Росію правовою державою – це держава-агресор, яка чинить геноцид і веде жорстоку війну проти моєї України та українців. Всі юридичні взаємодії будуть здійснюватися виключно з Інтерполом та іншими міжнародними інституціями у разі необхідності», – написала вона у своєму фейсбуці.
Ірина Земляна вкотре наголосила, що вона не обливала посла Росії в Польщі.
Суддя, яка видала ордер на арешт Путіна, очолила Міжнародний кримінальний суд
Судді Міжнародного кримінального суду (МКС) на пленарному засіданні 11 березня обрали головою суду суддю Томоко Акане, йдеться на сайті інституції. Акане – одна з суддів, які видали ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна у березні 2023 року.
Новообрана голова МКС наголосила, що зосередиться на «сприянні діалогу між органами суду, представниками захисту та потерпілих, а також на зміцненні діалогу з державами-учасницями та державами, які ще не ратифікували Римський статут».
Крім того, суддя Росаріо Сальваторе Айтала був обраний першим віцепрезидентом, а суддя Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії МКС обираються на трирічний термін.
«Президія, що складається з президента та двох віцепрезидентів, відіграє ключову роль у забезпеченні стратегічного керівництва МКС в цілому», – вказано у повідомленні.
У липні минулого року Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у федеральний розшук суддю Міжнародного кримінального суду Томоко Акане через ордер на арешт Путіна.
У березні 2023 року МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна й уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової. Через кілька днів російський Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора і трьох суддів МКС, які видали ордер.
У травні 2023 року Слідчий комітет заочно висунув ще одному судді МКС – Розаріо Сальваторе Айталі – звинувачення за кримінальними статтями про незаконне взяття під варту і про підготовку до нападу на представника іноземної держави. Тоді ж його оголосили у федеральний розшук, як і прокурора МКС Каріма Хана.
Міжнародний кримінальний суд – це міжурядовий орган кримінальної юстиції, у компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини агресії. Штаб-квартира МКС знаходиться в Гаазі. До штату організації входить понад 900 осіб з приблизно 100 країн світу.
«Ознаки взаємного розчарування»: NYT описало причини напруження у відносинах між США та Україною
За два роки повномасштабного вторгнення Росії союзні зв'язки між Сполученими Штатами та Україною «демонструють ознаки зношення, поступаючись місцем взаємному розчаруванню та відчуттю, що відносини можуть трохи застрягнути». Про це пише New York Times. Основні тези зібрав «Голос Америки».
У Вашингтоні нібито накопичується роздратування через те, що Київ не дослухається стратегічних порад американських військовиків, пишуть оглядачі видання New York Times (NYT).
NYT пише, що нібито під час анонсованого контрнаступу 2023-го року США радили Україні зосередити всі сили на ударі по одному місцю замість спроб наступів у кількох напрямках. І тепер у Пентагоні вважають, що контрнаступ зазнав провалу через те, що Україна не прислухалася до його порад.
Такі ж поради – спробувати відрізати сухопутний коридор РФ до окупованого Криму надходять з Пентагона, як пише видання, і на 2024-й рік.
Також, за словами журналістів NYT, американські військові лідери вважали непотрібним продовження оборони таких міст, але відзначили високий рівень втрат російських підрозділів при спробах захопити Авдіївку, а перед цим Бахмут.
Прапор Швеції урочисто підняли перед штаб-квартирою НАТО
Прапор Швеції у понеділок урочисто підняли перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. Країна офіційно приєдналася до альянсу 7 березня.
На церемонії була присутня розширена делегація Швеції: крім прем’єр-міністра Ульфа Крістерссона та урядовців, до неї увійшли лідери шести політичних партій, а також принцеса Швеції Вікторія.
Відкриваючи церемонію, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав сьогоднішній день історичним.
«Зараз критичний час для спільної безпеки. Беручи до наших лав Швецію, ми показуємо, що двері НАТО відчинені. Кожна нація може обирати свій шлях. Наш шлях – демократія та безпека. Хоробрий народ України зараз бореться саме за ці цінності», – сказав він.
Битва за Бахмут. Хроніка оборони міста-фортеці (оновлюється)
11 березня 2024 року
Бахмут. Цієї доби війська РФ, за даними Генштабу ЗСУ, штурмували Кліщіївку, Андріївку на півдні; а також околиці Часового Яру. У напрямку Сіверська атакували Спірне та Роздолівку.
Більше про ситуацію на східному фронті читайте у Битві за Донбас
Прокудін: з окупованих територій вивезли групу цивільних, серед них 5 дітей
З окупованих територій вивезли групу цивільних із дітьми, повідомив голова Херсонської області Олександр Прокудін 11 березня.
«Виїхати на підконтрольну Україні територію вдалося родинам з п’ятьма дітьми, а також 18-річній сироті», – заявив він.
Голова області зазначив, що наймолодшому з дітей два роки, тож «всі його спогади – це лише жахи окупації».
Прокудін подякував за сприяння неурядовій організації Save Ukraine, яка допомагає жителям окупованих територій виїхати на вільну частину України.
Читайте також: Росія перетворює «мільйони українських дітей на ворогів» США і Заходу загалом – Микола Кулеба
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно.
Війська РФ змогли вразити дві установки ЗРК Patriot? Що відомо
Вранці 9 березня американський Forbes повідомив, що ЗСУ, ймовірно, втратили дві пускові установки переданої Сполученими Штатами зенітно-ракетного комплексу Patriot.
За даними видання, війська РФ змогли «дістати» установки поблизу Покровська Донецької області балістичною ракетою «Іскандер».
«Цілком можливо, що пускові установки та екіпажі, які «Іскандер» вразив цього тижня за 20 миль від лінії фронту, були тими самими, які збили багато російських літаків. Повітря над сходом України, можливо, стало набагато безпечнішим для росіян», – підсумували у виданні.
За підрахунками журналістів, можливо, уражені установки ЗРК Patriot – це 13% від загальної їхньої кількості на озброєнні ЗСУ.
Обстріл Харківщини: Синєгубов повідомив про чотирьох поранених
Російська армія обстріляла Вовчанську громаду, Куп’янщину та Харківський район після 13 години – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 11 березня.
«Близько 13:30 під ворожим обстрілом був Вовчанськ. 70-річна жінка отримала поранення. Пошкоджено 8 приватних будинків», – заявив він.
Крім того, під російським обстрілом опинилося село Глушковка Куп’янського району. За попередніми даними обласної влади, поранень зазнали троє цивільних чоловіків, вони госпіталізовані до медичної установи.
Чиатйте також: В ОГП повідомили про сімох постраждалих через обстріл Чугуєва і почали розслідування
Також російська армія обстріляла село Кутузівка Харківського району керованими ракетами С-300. Даних про постраждалих немає.
Синєгубов зазначає, що інформація про наслідки атаки уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Шмигаль на засіданні ставки звітував про зведення оборонних рубежів – Зеленський
Президент Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача – про це він заявив 11 березня.
За словами Зеленського, на засіданні виступили головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, начальник Генерального штабу Анатолій Баргилевич та інші представники командування.
«Куп’янський, Лиманський, Бахмутський, Авдіївський, Мар’їнський, Південний напрямки, операції морської піхоти», – перерахував він.
Читайте також: «Армія РФ «вгризається» в захоплені території»: що з фортифікаціями на півдні?
Крім того, міністр оборони Рустем Умєров і міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін повідомили, зокрема, про фактичне та майбутнє надходження снарядів, ракет, іншого озброєння, а також власного виробництва.
«Інша важлива тема – фортифікації. Звіт Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо темпів зведення нових оборонних рубежів. Захист у три смуги завдовжки 2000 кілометрів – масштабне завдання, але зараз темпи хороші. Розраховую на вчасне завершення», – сказав Зеленський.
На початку березня голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що уряд виділив рекордні 1,3 мільярда гривень на будівництво оборонних споруд на Запоріжжі.