Голові окупаційної адміністрації на Запоріжжі Балицькому повідомили про підозру – СБУ
Колишньому народному депутату від «Опозиційної платформи – За життя» Євгену Балицькому, який очолив російську окупаційну адміністрацію на захопленій частині Запорізької області, повідомили про підозру, заявила Служба безпеки України 26 травня.
Балицького підозрюють у добровільному зайнятті керівної посади в «незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора».
Як повідомив голова пресслужби СБУ Андрій Дехтяренко, Балицький, поміж іншого, примусив працівників місцевого самоврядування та комунальних підприємств визнати себе «керівником «військово-цивільної адміністрації Запорізької області».
«Зрадник публічно критикував чинну українську владу та готував урочистості до Дня перемоги. Він також видав так зване розпорядження «О временной организации общественного порядка», яке зобов’язувало мешканців сформувати «громадські загони», які мали б слідкувати, аби не було проявів антиросійської діяльності», – сказав речник відомства.
Балицькому повідомили про підозру за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора. Йому загрожує від п’яти до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Сили оборони Запорізького краю 10 травня повідомили, що російські військові призначили колишнього народного депутата родом із Мелітополя, депутата Запорізької облради від «Опоблоку» Євгена Балицького керівником регіональної окупаційної адміністрації на Запоріжжі.
В ОП пояснили, чому Рада понад рік не може ухвалити «невідкладний» законопроєкт про ліквідацію ОАСК
Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, для чого Володимир Зеленський ініціював законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду як «невідкладний», якщо парламент вже понад рік не може його ухвалити.
«Це був з одного боку і сигнал ОАСКу про те, що його чекатиме доля, яка записана у законопроєкті (тому що питань до його роботи у суспільства дуже-дуже багато), а з іншого боку ми реально намагалися ще у мирний час пришвидшити запуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для того, щоб він розпочав свою роботу», – зазначив заступник голови ОП.
За словами Смирнова, питанння ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва має «іти нога в ногу» з питанням добору суддів, тому не може бути вирішене до завершення реформування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфіцікайної комісії суддів.
«Ліквідовуючи щось, ти мусиш створити щось нове. У цей новий ОАСК мають будти призначені нові судді. А з огляду на дефіцит кадрів у судовій системі (бо ВККС не працює вже три роки), судді не добираються... Можна, звісно, тимчасово дати повноваження ОАСК на інший суд, але я вам для прикладу скажу: ОАСК за 2021 рік розглянув 43 чи 44 тисячі справ», – зазначив Смирнов.
Водночас, за його словами, навіть зараз (коли ВККС та ВРП не перезапущені) влада робить усе можливе, щоб мінімізувати вплив ОАСКу.
«Минулого тижня парламент ухвалив закон про заборону політичних партій. Ми вже бачили, що парламент своїм рішенням передав питання розгляду спорів по забороні політичних партій з ОАСК в інший суд з місцем розташування у Львові. Тобто ми вже демонструємо рішення, яким парламент і влада, м’яко кажучи, виказують недовіру до ОАСК», – наголосив заступник голови ОП.
Смирнов також зазначив, що від початку широкомасштабної війни війни і до середини квітня Окружний адмінсуд Києва не працював, бо мав «технічні проблеми», пов’язані з доступом до Реєстру судових рішень, з серверами і з технічним обладнанням.
Через рішення, які часно називають сумнівними, та суддів, які мають репутацію недоброчесних, Окружний адміністративний суд міста Києва є одним із найбільш скандальних українських судів.
У самому ОАСКу вважають критику супсільства та запитання правоохоронних органів «роботою іноземних агентів на замовлення інших держав, які намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету».
Головне завдання ОАСК – вирішувати усі ключові питання у спорах з владою.
13 квітня 2021 року президент вніс до парламенту як «невідкладний» законопроєкт про ліквідацію ОАСК, Але парламент досі його не ухвалив.
18 жовтня 2021 року Володимир Зеленський заявив, що розгляд законопроєкту про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, як і низки інших документів, «відкладали впливові люди».
Як живуть окуповані курорти півдня України?
Росії не потрібні були курорти ані в Криму, коли вона його захопила, ані тепер на півдні, який вона частково окупувала після широкомасштабного вторгнення в Україну, стверджує ексміністр курортів і туризму АР Крим, голова правління Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв. За його словами, після початку війни він пішов працювати в Міністерство оборони України. Про те, в якому стані зараз перебувають курортні міста українського півдня та Приазовʼя, які збитки несуть і скільки часу та коштів знадобиться для їх відновлення, Лієв розповів в інтервʼю для проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Нова голова МЗС Франції погодилася з необхідністю нафтового ембарго проти Росії – Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів першу телефонну розмову з новою очільницею Міністерства закордонних справ Франції Катрін Колонною. Про це він заявив вранці 26 травня.
«Франція продовжує підтримку. Ми погодилися з необхідністю посилення санкційного тиску на РФ, включно з нафтовим ембарго, та обговорили надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі», – повідомив голова МЗС.
Він додав, що чекає на візит Колонни до України.
Міністерка закордонних справ Франції не коментувала розмову публічно.
Катрін Колонна очолила французьке МЗС 20 травня у складі уряду Елізабет Борн.
Втрати російської армії сягнули 29,6 тисячі осіб – дані Генштабу ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російських військових за часом повномасштабної агресії з 24 лютого.
За даними командування, були ліквідовані приблизно 29 600 військових особового складу російських збройних сил, з них 150 – за останню добу.
Крім того, Генштаб повідомив дані про втрати російської техніки:
- 1 315 танків (+10)
- 3 235 бойових броньованих машин (+22)
- 617 артилерійських систем (+11)
- 201 реактивна система залпового вогню
- 93 засоби протиповітряної оборони
- 206 літаків
- 170 гелікоптерів
- 502 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+11)
- 114 крилатих ракет (+2)
- 13 кораблів/катерів
- 2 225 автомобілів та автоцистерн (+8)
- 47 одиниць спеціальної техніки (+3)
«Найбільші втрати противника (минулої доби) спостерігалися на Авдіївському напрямку. Дані уточнюються», – зазначають у штабі.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
Тим часом видання «Медіазона» і російська служба Бі-Бі-Сі разом із командою волонтерів проаналізували публічні повідомлення про загибель станом на 20 травня щонайменше 2622 російських військових у масштабній війні проти України. До джерел належать повідомлення родичів, влади та ЗМІ.
Перевірити дані сторін із незалежних джерел наразі неможливо.
В Офісі президента хочуть «переосмислити необхідність існування» Конституційного суду
Необхідність існування Конституційного суду потрібно переосмислити. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов.
«Я наголошую на тому, що конституційна реформа, яка була проведена за часів Петра Олексійовича Порошенка, створила Конституційний суд як орган, який взагалі є недоторканим в порівнянні з будь-яким іншим державним органом... Тому я вважаю цю реформу ганебним явищем, яке треба згортати і робити нову реформу, в якій переосмислити необхідність існування КСУ», – наголосив Смирнов.
За словами Смирнова, Офіс президента сподівається отримати відповідь на питання, як саме має виглядати реформований КСУ, від конституціоналістів, котрі зараз активно беруть участь у раді відновлення країни.
15 травня у судді Конституційного суду Олександра Тупицького завершився термін повноважень. 19 травня на спеціальному засіданні Конституційного суду України склала присягу нова суддя КСУ Оксана Грищук.
2% українців, «попри очевидні факти», добре ставляться до Росії – дослідження КМІС
Абсолютна більшість українців негативно ставляться до Росії, свідчить соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології. Його результати установа оприлюднила 26 травня.
Опитування провели з 13 по 18 травня методом телефонних інтерв’ю. Соціологи опитали 2 тисячі респондентів по всіх регіонах України, окрім Криму та окупованих до 24 лютого регіонів Донбасу. Як зазначає КМІС, 4% респондентів на момент інтерв’ю були на окупованих територіях, але з більшістю окупованих районів була технічна можливість зв’язатися.
Судячи з інфографіки, яку оприлюднили автори дослідження, рівень ворожого ставлення до Росії сягнув максимуму з 2008 року – лише 2% ставляться до неї позитивно, 92% – негативно.
«Утім, важливо розуміти, що 2% – це близько 500 000 осіб, тобто достатньо істотна кількість в абсолютному вимірі все одно зберігає, попри очевидні факти, позитивне ставлення до агресора», – коментують автори.
Вони також опитали 513 респондентів, які на початку лютого, перед повномасштабним вторгнення, висловлювали своє ставлення до Росії. 80% тих, хто ставився до цієї країни позитивно, змінили ставлення на протилежне, так само відповіли 97% тих, хто раніше не міг визначитися.
Водночас, зазначають у КМІС, 3% тих, хто раніше заявляв про негативне ставлення, нині обрали варіант «важко сказати».
«У всіх регіонах України абсолютна більшість жителів погано ставляться до Росії, зокрема, на Півдні 90% погано ставляться, на Сході – 85% (у той час, як на початку лютого, відповідно, 45% і 53% добре ставилися до Росії). Відносно найбільше продовжують добре ставитися до Росії на Сході – 4%», – йдеться у висновках.
Інститут також оцінив емоції, які викликає в українців повномасштабна війна. Головними реакціями стали:
- гнів, обурення, ненависть, відраза – 53% респондентів
- гордість за Україну та її армію – 52%
- тривога, страх, жах, 38%
- шок – 19%
- пригніченість, заціпеніння – 7%
- сором – 6%
- захват – 3%
- інше – 3%
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого.
Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
Окрім того Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
У Зеленського розповіли, коли відкриють Реєстр судових рішень
Єдиний державний реєстр судових рішень можуть знову зробити публічним вже на початку червня. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов.
«Можливо, через тиждень-півтора ми відкриємо доступ до Реєстру судових рішень, щоб і громадяни, і органи держвлади, і державні реєстратори, і нотаріуси, і будь-хто, кому це необхідно, мали доступ. Але ми хочемо переконатися з Державною судовою адміністрацією, що цей процес відновлення доступу до реєстру не нашкодить, що ми будемо готові до нових кібератак у разі чого», – пояснив він.
Публічний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень тимчасово призупинили з початком широкомасштабної війни «для запобігання загрози життю та здоров’ю суддів та учасників судового процесу».
Як зазначено на сайті реєстру, про дату та час судових засідань наразі можна дізнатись в оперативному порядку «за телефонами суду чи з використанням інших засобів зв’язку».
Двоє людей загинули, 15 поранені через обстріли Харківщини – голова ОВА
Харків та ще кілька населених пунктів області зазнали обстрілів протягом доби 25 травня та вранці 26-го, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, російські війська обстріляли район П’ятихаток у обласному центрі, постраждав 62-річний чоловік.
«Зазнала обстрілів Балаклія: 10 людей, серед яких 9-річна дитина, поранені. Загинули двоє людей: чоловіки 64 та 82 років. Вивезти з Балаклії до Харкова вдалося тільки 9-річну дівчинку, вона у стабільно тяжкому стані. Інших пацієнтів госпіталізували до Куп’янської центральної районної лікарні», – заявив Синєгубов.
Крім того, ще по одній людині напередодні постраждали через обстріли Циркунів та Чугуївського району.
«Сьогодні зранку знову обстріляли Золочівську громаду та Слатине, Дергачівської громади – двоє поранених», – додав голова ОВА.
За його словами, найгарячішою точкою протистояння з російськими загарбниками наразі є район Ізюма, де вони намагаються покращити своє тактичне положення відновити наступ на Слов’янськ.
«Захисники України утримують зайняті рубежі у напрямку державного кордону з країною-агресором та надають ворогу гідну відсіч!» – прокоментував Синєгубов.
Генеральний штаб повідомляв вранці 25 травня, що в російські війська намагалися знову почати наступ в напрямку Тернової, що на Харківщині, але не мали успіху.
МЗС Британії: російську агресію можна зупинити лише силою
Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс вважає небезпечними спроби «втихомирити» президента Росії Володимира Путіна.
«Російську агресію не можна втихомирити. На неї необхідно відповідати силою. Ми повинні бути непохитними у забезпеченні перемоги України військовою допомогою та санкціями. Тепер ми вже не можемо прибрати ногу з педалі газу», – цитує Ліз Трасс російська служба Бі-бі-сі.
Заходу, за її словами, слід зробити висновки з недавньої історії, коли Путін, добившись від західних країн різних поступок, нападав на Грузію, а згодом на український Крим та Донбас.
Глава естонського уряду Кая Каллас також застерегла європейських колег від демонстрації Путіну будь-якої слабкості.
«Мир, укладений на поганих умовах для України, означатиме поганий мир для всіх нас. Усі ці, начебто, дрібні поступки агресору ведуть до великих війн», – заявила вона.
Заяви прозвучали на тлі дискусії, яка розгорнулася у західних ЗМІ та експертних спільнотах щодо перспектив завершення війни в Україні. Так, на форумі в Давосі та в колонках низки ЗМІ прозвучали пропозиції поступитися Росії частиною української території, щоб якнайшвидше закінчити війну.
Про можливість і навіть необхідність поступок з боку Києва, щоб дозволити Володимиру Путіну «зберегти обличчя» під час укладання можливої мирної угоди з Україною, заявляли деякі впливові чинні та колишні політики – зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та колишній держсекретар США Генрі Кісінджер.
В Офісі президента України виключають можливість згоди Києва на припинення вогню у війні з Росією доти, доки російська армія не залишить зайняті нею українські території.
Російський суд у Криму повернув справу Єсипенка до першої інстанції, вирок не переглянули – адвокат
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму зняв із розгляду апеляційну скаргу на вирок фрілансеру проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владиславу Єсипенку й спрямував його справу до суду першої інстанції для «усунення порушень». Про це Крим.Реалії розповів адвокат Єсипенка Дмитро Дінзе.
«Причина повернення (справи Єсипенка до суду першої інстанції – ред.) – нас не ознайомили з протоколом судового засідання. Тому суд зняв з розгляду кримінальну справу та направив її до суду першої інстанції для усунення порушень права на захист, щоб нас ознайомили з протоколом», – заявив Дінзе.
За словами адвоката, це не означає, що суд скасував вирок Єсипенку.
«Це технічне питання, яке потрібно вирішити суду першої інстанції для того, щоб справа могла бути розглянута в апеляційному порядку», – сказав він.
Адвокат зазначив, що «усунення порушень» у суді першої інстанції може тривати кілька місяців.
Цю інформацію підтвердила у фейсбуці дружина Владислава Єсипенко Катерина.
16 лютого підконтрольний Росії суд в окупованому Криму засудив Єсипенка до шести років позбавлення волі в колонії загального режиму і штрафу у розмірі 110 тисяч рублів. Російська прокуратура вимагала для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
У Міністерстві закордонних справ України назвали вирок «політично мотивованим».
Російська влада звинувачувала журналіста в незаконному зберіганні і перевезенні вибухового пристрою. Владислав Єсипенко стверджує, що його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень. Єсипенко заявив, що «загрози і тортури у ХХІ столітті – неприйнятні».
Президент Євроради – Кремлю: не санкції, а війна загрожує продовольчій безпеці світу
Президент Європейської ради Шарль Мішель наголошує, що не санкції, а російська агресія ставить під загрозу продовольчу безпеку світу.
«Кремле, припиніть свою дезінформацію. Не санкції, а ваша війна в Україні заважає судноплавству та ставить під загрозу продовольчу безпеку. Понад 20 мільйонів тонн зерна заблоковано вашими мінами та війною», – написав він у своєму твітері.
Він закликає зупинити війну та відновити глобальні шляхи постачання продовольства.
25 травня у коментарі агенції «Інтерфакс-Росія» заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко заявив, що Москва готова до діалогу щодо врегулювання ситуації із заблокованими кораблями із зерном в українських портах.
«Вирішення продовольчої проблеми вимагає комплексного підходу, пов'язаного у тому числі зі зняттям санкційних обмежень, які були накладені на російський експорт та фінансові транзакції. Якщо нам кажуть, що ці санкції не стосуються продовольства та добрива, то це не зовсім так, бо є питання, пов'язані з проплатою таких поставок, є питання зі страховками, є питання з доступом російських кораблів до європейських портів та інших портів», – сказав він.
Російська сторона також заперечує інформацію про викрадення українського зерна.
Країни Заходу неодноразово попереджали про ймовірну продовольчу кризу та голод у низці країн через війну Росії проти України. У березні ООН зафіксувала зростання цін на продукти на понад 12 відсотків. Це стало рекордом із 1990 року. Про можливу харчову кризу застерігала також і українська влада.
18 травня генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав Росію дозволити безпечний експорт збіжжя через українські порти.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що станом на 21 травня Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати.
У Зеленського пояснили, чому зараз неможливо покарати суддів-колаборантів
Суддів, які під час війни підтримали агресора чи перейшли на його бік, наразі неможливо покарати, адже в Україні досі не перезапустили роботу Вищої ради правосуддя, яка має давати дозвіл на їхнє затримання та арешт. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов.
«Дійсно, нам не вистачає такого інструменту, як ВРП, щоб отримати дозвіл на притягнення суддів до кримінальної відповідальності... Ми намагалися продумати варіанти з парламентарями, як запустити ВРП саме в частині можливості розгляду питань санкцій щодо суддів, але ми одностайно прийшли до висновку, що всі ці варіанти не будуть відповідати Конституції, тому ми від них відмовились», – пояснив Смирнов.
Водночас, за його словами, щодо українських суддів, які підтримали ворога під час війни чи перейшли на його бік, наразі зареєстровані відповідні провадження та тривають слідчі дії.
«Тобто виконується необхідна процесуальна робота, яка необхідна саме до прийняття ВРП рішення про дачу згоди на обрання судді запобіжного заходу», – пояснив заступник голови ОП.
Щодо перезапуску самої Вищої ради правосуддя, то, за словами Смирнова, він затягнувся, бо в перші два місяці війни Етична рада, яка має здійснювати відбір кандидатів до ВРП, не працювала.
«Я не можу зрозуміти, чому і що їм заважало працювати дистанційно. Я закликаю Етичну раду якомога швидше завершити співбесіди по кандидатах, які номінуються до Вищої ради правосуддя. Без цього органу у слідчих органів, у інших спеціальних органів, які займаються оперативним документуванням, зв’язані руки», – наголосив заступник голови ОП.
Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя – дві інституції, які відіграють роль у судовій реформі. Завдання першої – формувати суддівський корпус. Завдання другої – затверджувати його склад та очищати від недоброчесних суддів. Улітку 2021 року Верховна рада ухвалила базові закони для їхнього перезапуску.
На Заході гостро критикують Кісінджера, який «запропонував Україні поміняти території на мир»
Колишній радник президента США з національної безпеки Генрі Кіссінджер під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі запропонував, що мирна угода між Україною й Росією мала б передбачати повернення до ситуації, яка була перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну, тобто до 24 лютого.
Він вважає, що Захід має дозволити Росії залишити за собою Крим, який Росія відібрала в України в 2014 році.
«Продовження війни за межами цієї точки буде вже не про свободу України… а про нову війну проти самої Росії», – вважає Генрі Кіссінджер, який працював в адміністраціях двох американських президентів Річарда Ніксона та Джерельда Форда.
98-річний політик закликав країни Заходу припинити спроби завдати нищівної поразки російським військовим в Україні.
Американський сенатор-демократ Джо Менчин, виступаючи у Давосі, заявив, що позиція США – щоб Україна закінчила цю війну перемогою, а не угодою.
Колишній конгресмен від Республіканської партії у штаті Міссурі Том Коулмен вважає пропозицію Кісінджера проявом слабкості.
Президент Ради із міжнародних відносин у США Річард Хаас вважає, що пропозиція Кіссінджера не вигідна ні Україні, ні Росії.
Експерт «Атлантичної ради» Андрес Ослунд вважає «єдиним логічним завершенням війни – це коли Путін втратить владу в Росії».
Більше – тут
В Україні починає роботу представництво Тихановської – член команди розповів про його завдання
В Україні створене представництво білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської, повідомив білоруській службі Радіо Свобода голова кабінету її представників Валерій Ковалевський.
За його словами, наразі триває пошук приміщення та збір інформації про те, які потреби в місцевої білоруської громади. Передусім йдеться про заблоковані рахунки білорусів, міграційні питання, виключення білоруських письменників з освітніх програм в українських школах та перейменування пов’язаних із Білоруссю топонімів.
«Нам потрібно зрозуміти, який фронт нашої роботи, і почати це робити через зустрічі з представниками офіційних органів, громадянського суспільства, експертами, медіа. Перші кроки вже зроблено. Поки ми говоримо про робочий рівень, про налагодження стосунків, про те, що ми виходимо на інституції, певні установи і налагоджуємо з ними контакти, щоб почати напрацьовувати рішення наявних проблем», – уточнив він.
У той же час, зазначив Ковалевський, на порядку денному представництва Світлани Тихановської будуть більш складні питання міжнародного характеру, насамперед, санкції.
«Наприклад, ця ідея, озвучена Генеральним секретарем ООН, зняти санкції з Білорусі і Лукашенка та Путіна, я б сказав – це тема, над якою ми можемо попрацювати разом. Бо ані Білорусі, ані Україні не цікаво дивитися, як два диктатори – Путін і Лукашенко – отримують перепочинок та додаткові ресурси. Перший – для того, щоб посилити агресію проти України, а другий – щоб посилити репресії проти білорусів. Тому, звісно, ми будемо проти цього, і було б правильно зробити це разом з Україною», – сказав Ковалевський.
Керівник кабінету представників Тихановської підкреслив, що її представництво працює тільки третій день, але «намагатиметься рухатися якомога швидше».
Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, 24 травня делегація Офісу Тихановської на чолі з Ковалевським передала білоруським добровольцям з полку Кастуся Калиновського та полку «Пагоня» автотранспорт, медикаменти, турнікети та харчі. Допомогу зібрали білоруси та мерія Вільнюса за домовленістю Тихановської з міським головою литовської столиці Реміґіюсом Шимашюсом у квітні 2022 року.
Держдепартамент: США не зніматимуть санкції у відповідь на пусті обіцянки Росії
США не зніматимуть санкції у відповідь на пусті обіцянки Росії, заявляє речник Державного департаменту Сполучених Штатів Нед Прайс.
«Ми не знімемо санкції у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації. Усі мають вагомі підстави скептично ставитись до різних обіцянок та пропозицій з боку Росії. Звичайно, це була та сама країна, яка місяцями стверджувала, що не має наміру вторгнутися до свого сусіда та братися за цю жорстоку війну. Саме Росія продовжує дестабілізувати світові продовольчі ринки через свою війну, через власні експортні обмеження, які підвищили ціни на харчові продукти по всьому світу. Суть полягає в тому, що є одна країна, яка повністю здатна покласти край цій кризі, – і це Росія», – сказав він під час брифінгу.
Речник Держдепаратаменту наголошує, що непродовольчі санкції США залишаться в силі, доки Путін не припинить цю жорстоку війну.
Нед Прайс зауважує, що попри заяви Москви щодо продовольчої безпеки, санкції США були розроблені таким чином, щоб дозволити експорт сільськогосподарської продукції та добрив з Росії. Заяви російських чиновників він назвав серією брехні та дезінформації.
25 травня у коментарі агенції «Інтерфакс-Росія» заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко заявив, що Москва готова до діалогу щодо врегулювання ситуації із заблокованими кораблями із зерном в українських портах.
«Вирішення продовольчої проблеми вимагає комплексного підходу, пов'язаного у тому числі зі зняттям санкційних обмежень, які були накладені на російський експорт та фінансові транзакції. Якщо нам кажуть, що ці санкції не стосуються продовольства та добрива, то це не зовсім так, бо є питання, пов'язані з проплатою таких поставок, є питання зі страховками, є питання з доступом російських кораблів до європейських портів та інших портів», – сказав він.
Російська сторона також заперечує інформацію про викрадення українського зерна.
Країни Заходу неодноразово попереджали про ймовірну продовольчу кризу та голод у низці країн через війну Росії проти України. У березні ООН зафіксувала зростання цін на продукти на понад 12 відсотків. Це стало рекордом із 1990 року. Про можливу харчову кризу застерігала також і українська влада.
18 травня генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав Росію дозволити безпечний експорт збіжжя через українські порти.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що станом на 21 травня Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати.
Українські правоохоронці вилучили у підсанкційних російських виробників мінеральних добрив продукцію на майже 150 млн грн. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
«Громадянин РФ зареєстрував в Україні декілька підприємств та керував ними за допомогою призначених керівників, у тому числі російських громадян. Службові особи цих підприємств, розуміючи неможливість ввезення в Україну товарів підсанкційних виробників, протягом 2020-2022 років підробляли документи на імпорт мінеральних добрив та кормових добавок», – зазначили в ОГПУ.
За даними слідства, така схема дозволила ввезти в Україну, а згодом і легалізувати та реалізувати тут майна на суму понад 300 млн грн, а це, як наголошують правоохоронці, завдало шкоду українській економіці та забезпечило «значні надходження» в бюджет Росії.
Кабінет міністрів 15 травня 2019 року доповнив перелік російських товарів, які заборонені до ввезення в Україну. Серед заборонених є кілька груп промислових товарів, мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції, транспортних засобів.
Війська РФ знову обстрілюють Харків, є загиблі – Синєгубов
Російські війська знову обстрілюють Харків – четверо людей загинуло, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти знову обстрілюють обласний центр. За попередньою інформацією, внаслідок обстрілів 7 осіб постраждали. На жаль, 4 загиблих. Інформація уточнюється», – написав він у телеграмі.
Місцева влада закликає жителів Харкова та району залишатись в укриттях.
Останнім часом у Харкові було відносно тихо, війська РФ завдавали основних ударів по населених пунктах області. В обласному центрі вже навіть запустили наземний громадський транспорт.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
Над Сумами збили російську ракету – Живицький
Сили ППО збили російську ракету над Сумами, повідомив голова обласної військової адміністрації Дмитро Живицький.
«Сьогодні опівдні наші сили ППО збили ворожу ракету над Сумами!» – написав він у телеграмі.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
Від початку масштабного вторгнення 24 лютого російська армія завдала по Україні 1474 ракетні удари, застосувавши 2275 різних ракет, «абсолютну більшість – по цивільних об’єктах», повідомив президент України Володимир Зеленський.
В окупованому Маріуполі їздять автозаки з екранами і показують російське телебачення
У окупованому російськими військами Маріуполі МНС Росії запустило три автозаки, на яких встановлені великі екрани – вони транслюють передачі російського телебачення.
У МНС РФ називають це «мобільними комплексами інформування населення».
Раніше у соцмережах з'явилися відео цих автомобілів на тлі зруйнованих будівель.
За словами радника мера Маріуполя Петра Андрющенка (він не перебуває в окупованому місті), також було встановлено 12 телевізорів з діагоналлю 75 дюймів у всіх місцях масового скупчення людей.
«Практично протягом трьох місяців жителі Маріуполя перебували в інформаційному вакуумі через відсутність енергопостачання. Для доведення оперативної інформації рятувальники МНС Росії розгорнули три мобільні комплекси інформування та оповіщення населення. Один з таких комплексів встановлений стаціонарно, два інші курсують містом», – повідомляє російська агенція «ТАСС» із посиланням на МНС Росії. Стверджується, що такі «комплекси» працюють також в інших тимчасово окупованих російськими військами районах Донецької області, зокрема у Волновасі та Краснолиманському районі.