У Міненерго повідомили про аварійне вимкнення світла у західних областях
У західних областях України через негоду відбуваються аварійні вимкнення електроенергії, повідомили в Міністерстві енергетики 28 березня.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, генерація має необхідні обсяги потужності для повного забезпечення потреб споживачів електроенергії по всій країні.
«На Житомирщині можливі обмеження електропостачання через ремонти мережевої інфраструктури. У західних областях України через погіршення погодних умов та сильний вітер є пошкодження електромереж і, як наслідок, – аварійні відключення споживачів. Ремонтні бригади вже працюють і поступово відновлюватимуть електропостачання», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго додали, що тривають відновлювальні роботи у прифронтових районах Донецької, Херсонської та Харківської областей, які постраждали під час російських обстрілів останніми днями.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Раніше у компанії «Укренерго» повідомили, що протягом 4,5 місяців, за даними прокуратури, 255 ракет і дронів влучили по енергетичній інфраструктурі, з них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК.
Гра на нервах: навіщо Росії ядерна зброя у Білорусі
Росія розмістить у Білорусі тактичну ядерну зброю: про домовленість Москви та Мінська ніби між іншим обмовився 25 березня президент Росії Володимир Путін, аргументувавши це наміром Британії поставити Україні танкові постріли зі збідненим ураном (а також тим, що Олександр Лукашенко давно просив про це). Привід з британськими снарядами – надуманий, пояснюють військові експерти: адже бронебійні снаряди зі збідненим ураном не мають нічого спільного зі зброєю з ядерними компонентами. А от тактичний ядерний заряд може з'явитися у Білорусі вже влітку, якщо все піде за планом Кремля. Для чого це Путіну та Лукашенкові – пояснює Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Людей мало, бомблять сильно». Як працює бізнес у прифронтовому Херсоні?
Як працює малий бізнес у Херсоні та навколишніх селах? З якими складнощами стикаються підприємці і чи важко їм відновити діяльність після окупації? Як впливають на місцевий бізнес щоденні обстріли і наскільки це заважає економічному розвитку регіону? Про все це дізнаався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Активісти руху «Жовта стрічка» знову розмістили проукраїнські символи у Криму – фото
Активісти руху «Жовта стрічка» за останні чотири дні розмістили у Севастополі, Сімферополі, Ялті й Керчі понад 100 проукраїнських графіті й пов’язали близько 300 жовтих стрічок – символу спротиву російській окупації.
«Крим – це Україна! Рух громадського опору «Жовта стрічка» постійно зростає. За останні чотири дні до нас приєдналися 80 активістів із Севастополя, Сімферополя, Ялти та Керчі, які пов’язали близько 300 стрічок і намалювали близько 100 графіті», – завили активісти руху у своєму телеграм-каналі.
Раніше український рух «Жовта стрічка» заявив, що «громадянський опір в окупованому Криму нарощує сили». В організації наголошують, що на півострові перебуває майже 1000 активістів українського руху.
У Росії та на окупованих нею територіях продовжують переслідувати проукраїнськи налаштованих жителів. Зокрема, проросійський кримський блогер Олександр Таліпов у своїх телеграм-каналах публікує персональні дані кримчан, які підтримують Україну. Внаслідок скарг Таліпова кримчан притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію» армії РФ. Українська прокуратура розпочала кримінальне провадження стосовно Таліпова за статтею «розпалювання національної ворожнечі та ненависті».
У Маріуполі підірвали авто відповідального за фільтрацію – міська рада
У окупованому Маріуполі напередодні підірвали машину одного з місцевих керівників окупаційних військ, повідомила міська рада 28 березня.
За повідомленням Маріупольської міськради, замах організував місцевий рух спротиву.
«Ціллю спротиву став – Михайло Москвін, начальник «поліції» в окупованому Маріуполі. Саме ця людина відповідальна за організацію фільтраційних заходів, які призвели до чисельних арештів цивільного населення міста. Після підриву автівки окупант знаходиться в лікарні №2 (17 мкр)», – йдеться в повідомленні.
Пресслужба міської ради наводить слова мера Маріуполя Вадима Бойченка, за якими Москвін «у тяжкому стані».
Наразі редакція Радіо Свобода не може незалежно підтвердити або спростувати цю інформацію.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».
«Російських спортсменів використовують для політичних наративів» – Беленюк про участь в Олімпіаді
Російських спортсменів в країні використовують політичних цілях, а Олімпійські ігри не поза політикою. Про це олімпійський чемпіон 2020 року, народний депутат від «Слуга Народу», член комітету з питань молоді та спорту Жан Беленюк розповів в ефірі Свобода.Ранок (проєкт Радіо Свобода), коментуючи пропозицію Міжнародного олімпійського комітету дозволити участь в спортивних змаганнях спортсменам з Росії та Білорусі під «нейтральним прапором».
«Це маніпулятивні скидання таких країн, як Росія, що спорт повинен бути поза політикою, але вони вони найбільше «юзають» своїх спортсменів для просування політичних наративів і політичної пропаганди. Про те, які вони сильні, які вони не переможні, але це повна маячня», – повідомив Жан Беленюк.
За словами народного депутата, Міжнародний олімпійський комітет веде непублічну розмову із російською стороною і незрозуміло, чому МОК змінив свою думку щодо участі російських та білоруських спортсменів в Олімпійських іграх.
«Багато не публічних комунікацій відбувається всередині цієї організації і це нормально. Ми усі розуміємо, що у цьому і полягає дипломатія. Ми не розуміємо, якою базою вони обґрунтовують це своє рішення. Війна як була, так і є. Українці як гинуть на полі бою, так і продовжують це робити, тому невідомо, до чого це» – каже він.
Жан Беленюк вважає, що українські спортсмени не хочуть брати участь в змаганнях поруч з спортсменами з Росії та Білорусі:
«Бажання стояти на одному п’єдесталі, тиснути руки і змагатися на одних змаганнях з росіянами немає у жодного спортсмена з української збірної команди. Це я точно заявляю. Я спілкуюся зі спортсменами і усі вони проти цього».
Напередодні Україна, Польща та країни Балтії опублікували заяву із закликом не допускати спортсменів з Росії та Білорусі до міжнародних змагань навіть під «нейтральним прапором». Спільну заяву країн опублікувало Міністерство закордонних справ України.
Раніше Міжнародний Олімпійський комітет оголосив план, який дасть російським і білоруським спортсменам можливість участі в літніх Іграх 2024 року в Парижі та зимових Іграх 2026 року в Мілані. Згідно з цим планом, росіяни і білорусі зможуть взяти участь у Олімпійських іграх, але як «нейтральні спортсмени». Пропонується, що вони не представлятимуть свою країну за допомогою прапора, гімну, форми чи іншої ідентифікації.
У січні 2023 року міністр спорту України Вадим Ґутцайт заявив, що Україна не виключає бойкоту Олімпіади, якщо російських і білоруських спортсменів допустять до змагань.
У Кремлі прокоментували відмову Радбезу ООН в розслідуванні вибуху на Nord Stream
У Кремлі 28 березня заявили, що будуть продовжувати вимагати міжнародного розслідування вибухів, які минулого року пошкодили газопроводи «Північний потік» на дні Балтійського моря, після того, як Росії не вдалося отримати підтримку такого розслідування в ООН.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що всі повинні бути зацікавлені в неупередженому розслідуванні, щоб знайти винних. Він висловив жаль з приводу рішення Ради безпеки ООН.
28 березня Росія не змогла домогтися від Ради безпеки ООН підтримки своєї резолюції щодо проведення незалежного розслідування вибухів, що сталися у вересні і призвели до розриву газопроводів Nord Stream, які з’єднують Росію й Німеччину.
Представники Росії, Китаю та Бразилії проголосували за російський проект резолюції. 12 членів Ради безпеки ООН утрималися під час голосування.
Як зазначало агентство Reuters, для ухвалення резолюції необхідні були голоси щонайменше дев’яти членів РБ і відсутність вето з боку хоча б одного з постійних членів Ради безпеки – Росії, Китаю, США, Великої Британії та Франції.
Інцидент, під час якого сталися підводні вибухи на трубопроводах «Північний потік» у кількох місцях у вересні 2022 року, залишається предметом суперечок між Росією та Заходом.
Розслідування Швеції, Данії та Німеччини показали, що газопроводи підірвали, проте винних ще не встановили. Влада США, Британії та Євросоюзу заявила про цілеспрямовану диверсію.
Москва вважає, що до підриву газогонів можуть бути причетні західні спецслужби. Жодна з таких спецслужб, у тому числі американських, своєї причетності до інциденту не визнає.
Українські військові фіксують зниження бойової активності сил РФ на півдні – Гуменюк
Українські військові фіксують зниження бойової активності російських військ на півдні України, повідомила в ефірі телемарафону речниця Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк.
«Три доби поспіль немає обстрілів у напрямку Дніпро-Бузького лиману. Вочевидь, у них немає можливості постачання боєприпасів після того, як там був знищений польовий склад із боєприпасами, немає можливості підтягувати туди техніку і навіть мінометне озброєння, оскільки наша бойова робота знищила там бойові позиції, а штормова погода наразі не дозволяє вільного пересування», – сказала вона.
Гуменюк також додала, що у попередні тижні обстріли Херсонщини фіксувалися на рівні 100-90 обстрілів за добу, а на даний час їх кількість зменшилася.
«Наразі ми фіксуємо зниження до 20 – як за попередню добу, але там трохи допомагала нам і погода. За цю ніч ворог намагався надолужити це і досить потужно були обстріляні і Херсонський, і Бериславський напрямок. Але кількість обстрілів все ж таки зменшилась. Наразі ми фіксуємо 50-60 обстрілів і це говорить і про те, що логістика підірвана досить суттєво», – сказала вона.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсону та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Укренерго» повідомило про «значні знеструмлення» у восьми областях
Внаслідок негоди – штормового вітру, снігу з дощем – та пошкодження у мережах операторів систем розподілу є значні знеструмлення споживачів у восьми областях на заході й півдні України, повідомила 28 березня компанія «Укренерго».
За повідомленням, йдеться про Волинську, Львівську, Закарпатську, Рівненську, Хмельницьку, Тернопільську, Чернівецьку й Одеську області. Ремонтні бригади там працюють над усуненням пошкодження і відновленням електропостачання.
В «Укренерго» додали, що споживання електроенергії в Україні сьогодні є дещо вищим, ніж у понеділок, через похолодання.
У компанії також заявили, що в Житомирській області застосовуються обмеження споживання через значні пошкодження мереж внаслідок неодноразових атак російських військ.
«Складна ситуація з електропостачанням залишається у регіонах вздовж лінії фронту, де ворог постійними артобстрілами пошкоджує мережі. Зокрема, вчора внаслідок російських обстрілів були пошкоджені мережі операторів системи розподілу у Харківській, Запорізькій та Херсонській областях», – йдеться в повідомленні.
Раніше в Міненерго повідомляли про аварійне вимкнення світла у західних областях через негоду.
У міністерстві додали, що тривають відновлювальні роботи у прифронтових районах Донецької, Херсонської та Харківської областей, які постраждали під час російських обстрілів останніми днями.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Раніше у компанії «Укренерго» повідомили, що протягом 4,5 місяців, за даними прокуратури, 255 ракет і дронів влучили по енергетичній інфраструктурі, з них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК.
Розміщення Росією ядерної зброї в Білорусі не суперечить міжнародному праву – МЗС у Мінську
Міністерство закордонних справ Білорусі стверджує, що розміщення російської ядерної зброї на її території не суперечить Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), повідомляє російське державне інформаційне агентство ТАСС.
«Військове співробітництво між Білоруссю і Росією здійснюється в суворій відповідності з міжнародним правом», – заявили у відомстві.
«Підготовка білоруських льотчиків, здатних керувати літаками зі специфічними боєприпасами, модернізація таких літаків, а також розміщення ядерних боєголовок на території Білорусі без надання контролю над ними Мінську, а також доступ до відповідних технологій жодним чином не суперечать положенням статей I і II ДНЯЗ», – додали в МЗС Білорусі.
У міністерстві також заявили, що така практика «не є нововведенням у сфері військового співробітництва неядерних і ядерних держав».
Президент Росії Володимир Путін оголосив 25 березня, що Москва планує розмістити тактичну ядерну зброю в сусідній Білорусі. Ця заява викликала різку реакцію на Заході, включно з НАТО, яке засудило цей крок як «небезпечний і безвідповідальний», а Литва закликала до нових санкцій проти Росії.
США підтримують створення «гібридного трибуналу» для розслідування агресії Росії проти України
Державний департамент США підтримує створення так званого гібридного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України, заявила посол з питань глобального кримінального правосуддя Держдепартаменту Бет Ван Скаак. Про це повідомляє «Голос Америки».
«Було багато різних моделей, що розглядалися. США докладно вивчали всі «за» і «проти» кожної з них і дійшли висновку, що найефективніший спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого суду в рамках судової системи України», – заявила вона.
Ван Скаак зазначила, що для створення такого судового органу не буде потрібна резолюція Генеральної асамблеї ООН. У роботі трибуналу зможуть брати участь не лише українські, а й міжнародні фахівці, а сам він може розташовуватись у Європі щонайменше до закінчення війни в Україні. Це зміцнить «європейську орієнтацію України» та міжнародну легітимність трибуналу, вважає Ван Скаак.
17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.
Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.
Визнання «КримSOS» «небажаною організацією» в Росії не дивує – Лубінець
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 28 березня прокоментував визнання правозахисної організації «КримSOS» небажаною в Росії.
«Таке рішення не дивує й вкотре доводить незмінність репресивної політики країни-агресора», – заявив омбудсмен.
Він вказав на те, що організація висвітлює порушення прав у окупованому Криму та фіксує «безпідставні обшуки, свавільні затримання, насильницькі зникнення, катування, судові розправи, примусову паспортизацію, незаконний призов до лав ворожої армії» на півострові.
«Забороною «КримSOS» Росія намагається приховати масові злочини, які вчиняє на території українського Криму. Покарання все одно не уникнути!» – додав Лубінець.
Генеральна прокуратура Росії 27 березня визнала «небажаною організацією» українську організацію «КримSOS».
Правозахисна організація «КримSOS» була створена у лютому 2014 року. Діяльність організації спрямована на висвітлення незаконності окупації Криму та репресивної політики Росії щодо жителів анексованого Криму, підтримка зв’язків півострова з материковою Україною, а також консолідація українського суспільства через захист прав, свобод та інтересів переміщених громадян та інших людей, які постраждали внаслідок агресії РФ.
Закон про небажані організації в РФ у травні 2015 року підписав Володимир Путін. «Небажаною» може бути визнана будь-яка неурядова організація, яка, на думку генерального прокурора або його заступника, «загрожує безпеці держави та основам конституційного ладу». Російська влада вже внесла до таких організацій десятки російських і закордонних організацій.
Вступ України до НАТО в інтересах як Києва, так і Альянсу – Кулеба
Вступ України до Європейського союзу та НАТО гарантуватиме безпеку європейського континенту – про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, виступаючи на міністерському заході Адріатичної Хартії.
Він вказав на те, що Хартія сприяла вступу до НАТО балканських держав, а Україна наразі теж на шляху до членства в Альянсі.
«Реальність полягає в тому, що вступ України до НАТО – в інтересах як нашої держави, так і самого Альянсу. Українська сила, стійкість та хоробрість стануть вагомим внеском до колективної безпеки, так само як велике, загартоване в бою та взаємосумісне з арміями союзників українське військо», – цитує Кулебу пресслужба МЗС.
Росія стверджує, що її військові змогли вперше перехопити в Україні боєприпас GLSDB
Міністерство оборони Росії заявило 28 березня, що його сили протиповітряної оборони перехопили керований боєприпас GLSDB, випущений українськими військовими.
Російські інформаційні агентства вказують із посиланням на міністерство оборони, що таке сталося вперше.
GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb, дослівний переклад — бомба малого діаметра наземного запуску) – це малогабаритний високоточний боєприпас. Його називають «розумною бомбою» або «крилатою бомбою».
GLSDB поєднує в собі авіаційну бомбу малого діаметра GBU-39 з ракетним двигуном від реактивного снаряда M26. Такий снаряд може вражати цілі на відстані до 150 кілометрів. Для наведення на ціль зброя використовує супутникову систему позиціонування (GPS) та інерціальну навігаційну систему.
Сполучені Штати надали такі бомби Збройним силам України на початку 2023 року. Їхньою перевагою є те, що запуск GLSDB можливий з уже наявних в Україні систем MLRS-M270 та HIMARS.
Москва заявляє про готовність обговорити з МАГАТЕ ситуацію на Запорізькій АЕС
Росія готова обговорити ситуацію на Запорізькій атомній електростанції з головою Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелем Ґроссі, повідомила 28 березня російська державна корпорація «Росатом».
Москва готова вести переговори про «гарантування ядерної безпеки» і «розуміння розвитку ситуації на станції» під час візиту Ґроссі на станцію, який очікується цього тижня, заявив радник генерального директора «Росатома» Ренат Карчаа в ефірі державного телеканалу «Россия 24».
Росія захопила станцію на початку березня 2022 року. Відтоді міжнародні та місцеві експерти попереджали про можливість ядерної катастрофи, яка може вплинути на тисячі людей.
Міндовкілля попередньо оцінює збитки надрам України через війну в 10 трильйонів гривень
Міністерство юстиції зареєструвало наразі сім методик для підрахунку збитків, завданих російською агресією проти України. Про це повідомив на брифінгу 28 березня начальник відділу екологічного контролю Управління екологічного контролю та методології Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Ставнійчук.
«Зокрема за чотирма напрямками вже підраховуються збитки. Це – земля, ґрунти, атмосферне повітря, водні ресурси. Держекоінспекція працює в цьому напрямку, і вже нараховано майже 2 трильйони гривень збитків. І це тільки початок, бо ще дуже багато роботи. Ще треба підрахувати збитки, що стосуються лісів, природно-заповідного фонду», – заявив він.
Читайте також: Україна закликає міжнародну спільноту обговорити вплив «екологічних злочинів» Росії – Єрмак
При цьому, як додав представник міністерства у питанні шкоди, завданої українським надрам, лише за попередніми оцінками сума збитків складає близько 10 трильйонів гривень.
«Це попередня тільки оцінка, там теж близько 10 трильйонів гривень. Ці кошти дуже великі, і наша основна мета – щоб ці кошти були компенсовані. Для цього на рівні держави з міжнародними партнерами працюють вже не один місяць відповідні фахівці, щоб визначити цей шлях», – сказав Ставнійчук.
Раніше перший заступник голови Міндовкілля Руслан Гречаник повідомив, що через повномасштабну війну екології України були завдані збитки на суму щонайменше в два трильйони гривень.
У США обговорюють «справедливий мир в Україні» в рамках «Саміту за демократію 2023»
Державний департамент США проводить дискусію «Справедливий і міцний мир в Україні» під головуванням Держсекретаря США Ентоні Блінкена в рамках «Саміту за демократію 2023», який проходить у Вашингтоні.
У віртуальній зустрічі взяли участь міністри закордонних справ низки держав світу.
Учасники обговорення висловили свою підтримку українському народу і наголосили на необхідності відновлення Україну своєї територіальної цілісності.
Блінкен: мета Путіна стерти ідентичність України
Майбутнє демократії перебуває в переломній точці, адже у всьому світі автократії порушують права людини, пригнічують фундаментальні свободи, і війна в Україні ілюструє це найбільше. Про це заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен під час віртуальної панелі «Справедливий і міцний мир в Україні» в рамках Саміту за демократію, який проходить у Вашингтоні.
Блінкен зазначив, що авторитарні режими виходять за межі своїх кордонів через дедалі агресивнішу ревізіоністську зовнішню політику.
«Ніщо так не ілюструє серйозність цієї загрози, як жорстока і невиправдана війна Росії проти України. У лютому 2022 року президент Путін розпочав повномасштабну війну проти народу України, намагаючись завоювати цю країну, повалити демократично обраний уряд, перекроїти їхні кордони. Насправді головною метою президента Путіна було стерти ідентичність України як незалежної суверенної нації, і щоб Росія її поглинула»
Блінкен додав, що війна, яку розпочав Путін, є нападом не лише на Україну, але й на міжнародний порядок, заснований на правилах, що прагне захистити міжнародний мир і стабільність, рівні права чоловіків і жінок, великих і малих націй.
«Жертвами російської агресії є не лише українці, а й люди в усьому світі. Війни Кремля загострили гостру відсутність продовольчої безпеки, яка вже досягла кризового рівня через Covid-19. Зміна клімату та інші конфлікти поставили під загрозу мільйони людей і підняли ціни на добрива, паливо та продовольство, що ускладнило сім’ям у всіх частинах світу звести кінці з кінцями»
Цього тижня у Вашингтоні відбувається «Саміт за демократію 2023». В події, що проходить у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн.
Зеленський відвідав потерпілі внаслідок російських обстрілів міста Сумської області
Президент України Володимир Зеленський продовжив поїздку регіонами, потерпілими внаслідок російських обстрілів. 28 березня глава держави відвідав Охтирку та Тростянець у Сумській області.
В Охтирці Зеленський вшанував «тих, хто тут воював за своє місто, за свою землю, а відтак і за всю нашу країну, тих, хто знищив тут російські колони і тим самим зламав увесь план ворога проти України та українського народу». Він нагадав про обстріл дитсадка у лютому 2022 року та зазначив, що Охтирка зазнала великих втрат та «жорстоких ворожих обстрілів».
Президент назвав великою честю вручення Охтирці відзнаки міста-героя. «Ми не залишимо на тілі нашої країни жодної рани, завданої цією війною. Ми відбудуємо абсолютно все, що було зруйновано», – вказав Зеленський.
Згодом глава держави в Тростянці ознайомився з проєктами відбудови залізничного вокзалу та привокзальної площі міста. Також у Тростянці він вручив нагороди військовим та цивільним, які захищали та визволяли місто рік тому. Частину захисників нагороджено посмертно.