Пам'яті перекладача Дениса Антіпова. «Я відчував, що мій обов’язок – піти і боронити Україну»
У Києві та Хотимирі прощалися із викладачем КНУ, лейтенантом 95 бригади Денисом Антіповим. Вчений, викладач корейської мови, Антіпов певний час жив і стажувався у Південній Кореї. У 2014-м, з початком війни Росії проти України, Антіпов пішов на фронт і керував підрозділом аеророзвідки в одній із бригад Збройних сил України. Після широкомасштабного вторгнення Росії, що почалося 24 лютого 2022 року, Антіпов знову повернувся в ЗСУ. Записував і викладав відео з фронту. Загинув, обороняючи Харківщину. 11 травня поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.
Читайте далі про життєвий шлях оборонця України Дениса Антіпова тут
У Міністерстві закордонних справ відреагували на твердження, що Україна навряд чи скоро отримає статус кандидата на вступ в ЄС, оскільки це несправедливо щодо країн Західних Балкан, які набагато довше чекали на цей статус.
Як зауважує речник українського дипломатичного відомства Олег Ніколенко, несправедливо прив‘язувати надання Україні статусу кандидата в члени ЄС до прогресу в інтеграції Західних Балкан.
«Ми повністю підтримуємо європейську інтеграцію країн Західних Балкан, але кожна країна заслуговує на індивідуальний підхід, заснований на її власних чеснотах. Надання статусу кандидата для України та країн Західних Балкан не суперечить одне одному. Навпаки, це має бути комплементарний процес. Інтеграція України та Західних Балкан лише зробить ЄС сильнішим та більш процвітаючим », – написав він на своїй сторінці у фейсбук.
Ніколенко наголошує, що Україна захищає європейські цінності, мир та безпеку Європи ціною життів своїх громадян.
«Ми чуємо багато слів підтримки і захоплення мужністю українців, запевнення в приналежності до однієї європейської сім‘ї. Настав момент істини: ЄС має продемонструвати солідарність з Україною не тільки на словах, але і на ділі. В інтересах Європи шукати рішення, а не відмовки», – наголошує речник МЗС України.
Раніше прем'єр Нідерландів Марк Рютте заявив, що Україна навряд чи швидко стане кандидатом у члени Європейського Союзу. За його словами, це було б несправедливо щодо країн Західних Балкан, які набагато довше чекали на статус кандидата.
Рада ЄС тимчасово звільнила український експорт від мита
Рада ЄС схвалила звільнення українського експорту від сплати ввізного мита протягом року.
Як повідомляє пресслужба Ради ЄС, сьогодні схвалено постанову, яка дозволяє тимчасову лібералізацію торгівлі та інші торгові поступки щодо певних українських товарів.
У ЄС вважають, що ці заходи можуть суттєво підтримати економіку України.
Сьогоднішнє рішення буде діяти протягом одного року та призупинить:
- усі тарифи згідно з Розділом IV Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, які ще не були лібералізовані. Зокрема, це стосується промислової продукції, оподаткування якої підлягало поступовому скасуванню до кінця 2022 року, фруктів і овочів, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарської продукції, що підлягає тарифним квотам
- стягнення антидемпінгових мит на імпорт з України
- застосування загальних правил імпорту щодо українського імпорту
Наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що скасування ЄС усіх мит й квот на український експорт, а також призупинення дії антидемпінгових тарифів допомогло б зберегти економічну активність в Україні, а також стало б антикризовим інструментом для самого ЄС.
26 квітня Велика Британія скасувала всі мита та квоти на українські товари.
Як повідомила пресслужба британського уряду, відтепер всі мита на товари, що імпортуються з України, будуть знижені до нуля, а всі квоти будуть скасовані, відповідно до угоди про вільну торгівлю, це «надасть Україні економічну підтримку у скрутний час».
Представники Фінляндії та Швеції в Анкарі проведуть переговори щодо НАТО – Хаавісто
Представники Фінляндії та Швеції в Анкарі мають зустрітися завтра, 25 травня, з турецькими офіційними особами щодо заявок двох північних країн на членство в НАТО, проти щодо виступає Туреччина. Про це заявив міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто.
«Ми відправляємо наші делегації відвідати Анкару. Це відбудеться завтра, тому діалог триває», – сказав Хаавісто під час дискусії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
«Ми розуміємо, що у Туреччини є свої власні проблеми щодо безпеки... Ми вважаємо, що ці питання можна вирішити. Також можуть бути деякі питання, які не пов’язані безпосередньо з Фінляндією та Швецією, а більше з іншими членами НАТО», – додав він.
Глава НАТО Єнс Столтенберг 24 травня висловив впевненість, що НАТО зможе прийняти Швецію та Фінляндію як членів.
На Всесвітньому економічному форумі в Давосі він заявив, щонеспровоковане військове вторгнення Росії до України мало негативні наслідки, що призвело до результату, протилежного тому, чого хотів Путін.
«Він хотів менше НАТО на своїх кордонах і розпочав війну. А тепер він отримує більше НАТО на своїх кордонах», – сказав Столтенберг.
Рада ЄС схвалила надання 500 млн євро на потреби ЗСУ
Рада ЄС схвалила виділення Україні четвертого траншу допомоги з Європейського фонду миру (EPF) у розмірі 500 млн євро, які дозволять підтримувати спроможність і стійкість Збройних сил України для захисту суверенітету України.
«Історія завтрашнього дня пишеться сьогодні, на полях битв України…Ця підтримка є лише частиною європейських зусиль, щоб допомогти Україні захистити себе. ЄС та його країни-члени налаштовані продовжувати. Ми робимо це з початку війни і будемо продовжувати до кінця», – сказав верховний представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель, якого цитує пресслужба Ради ЄС.
За його словами, 490 мільйонів євро передбачені на військову техніку, ще 10 мільйонів євро – забезпечення засобами індивідуального захисту, аптечками і паливом.
Загалом ЄС в рамках EPF надав Україні вже допомогу на суму 1,5 мільярда євро – попередні транші були узгоджені 28 лютого, 23 березня та 13 квітня 2022 року.
16 травня голови МЗС країн Євросоюзу узгодили виділення четвертого траншу допомоги у 500 млн євро на озброєння для України.
Через черговий обстріл заводу «Азот» в Сєвєродонецьку загинули четверо людей – Гайдай
Російські війська вранці знову обстріляли хімічний завод «Азот» у Сєвєродонецьку, загинули четверо людей, повідомляє голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
За його словами, щільність та кількість російських обстрілів зростає щодня.
«Ворог усі сили спрямував на захоплення Сєвєродонецька й Лисичанська. Але за три місяці ледве просунувся. Тому й продовжує обстрілювати міста. Особливо місця скупчення людей. Сьогодні зранку росіяни знов відкрили вогонь по території об’єднання «Азот», де – про це відомо всім – облаштовані декілька бомбосховищ. Як наслідок, загинули чотири людини», – написав він у телеграмі.
Гайдай додає, що ще одна людина була поранена в центрі Сєвєродонецька – пораненого швидко доставили до гуманітарного штабу і почали надавати медичну допомогу, але поранення виявилось несумісним із життям.
Російські військові неодноразово обстрілювали хімічний завод «Азот» у Сєвєродонецьку.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Москва, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в України.
У Росії кажуть, що почали війну проти України задля «захисту людей від геноциду»
У Росії стверджують, що розпочали війну проти України задля захисту людей від геноциду.
«Росія була змушена розпочати спеціальну військову операцію (так Москва називає війну проти України – ред.) з метою захисту людей від геноциду, а також демілітаризації та денацифікації України, забезпечення її без'ядерного та нейтрального статусу», – сказав міністр оборони РФ Сергій Шойгу, якого цитує агенція «Інтерфакс-Росія».
Він також заявив, що Захід не взяв до уваги пропозиції Москви щодо регулювання безпеки питань, зокрема щодо нерозширення НАТО на схід.
Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну про намір приєднатися до НАТО заявили Швеція та Фінляндія. Ці країни вже подали офіційні заявки на вступ до Альянсу.
Верховна Рада 14 квітня визнала Росію державою-терористом, а її політичний режим – неонацистським за «суттю і практикою».
Вже кілька країн – Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Канада – визнали дії російських військ в Україні геноцидом проти українського народу.
Сукупні збитки від російської агресії сягають близько 1 трильйона доларів – Устенко
Разом із непрямими збитками, економічні втрати України від російського повномасштабного вторгнення становлять близько 1 трильйона доларів, повідомив радник президента Олег Устенко 24 травня.
За його словами, збитки від першого тижня агресії, що почалася 24 лютого, становили близько 100 мільярдів доларів.
«Після цього вартість знищення зростала, зростала достатньо швидко. Зараз ми говоримо про прямі збитки для наших активів десь на рівні приблизно біля 650 мільярдів доларів. Прямі збитки наших активів. Якщо ви подивитеся цю цифру більш комплексно, можете побачити, що є так звані непрямі збитки, які ми теж отримуємо», – сказав Устенко.
Він пояснив, що йдеться, зокрема, про неотримані інвестиції та втрати внутрішнього валового продукту. Наприклад, цьогоріч Україна, за прогнозами, мала наростити ВВП на 4-4,5%, тобто близько 10 мільярдів доларів.
«По факту ми маємо падіння. Тому з цими непрямими збитками ми можемо говорити, що повна вартість, яка потребує відшкодування, виходить на цифру приблизно біля 1 трильйонів доларів», – уточнив радник президента.
Устенко додав, що першими джерелами відшкодування цих збитків мають бути заморожені активи Центрального банку Російської Федерації на суму близько 350 мільярдів доларів, а також «так звані заарештовані активи російської номенклатури», заарештовані поза межами Росії.
За словами радника президента, під гарантії таких заарештованих активів – близько 150 мільярдів доларів – будуть випущені боргові розписки, які будуть потім розпродані на міжнародному фінансовому ринку.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 18 травня звернувся до урядовців країн «Групи семи» із закликом підготувати законодавчу базу для конфіскації активів Росії на користь України.
Чи загрожує щось Керченському мосту? Чи повертатиме Україна всі свої окуповані території, враховуючи Крим? До чого готуватися кримчанам? Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник ЗСУ, який у 2014 році виїхав із Криму, не зламавши присягу. До 2014 року Владислав був начальником Кримського медіацентру Міністерства оборони України. Із листопада 2014 року до 2017 року він був начальником пресслужби Генерального штабу Збройних сил України.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликає світ не купувати у Росії вкрадене українське зерно і не ставати співучасниками російських злочинів.
«Російські злодії крадуть українське зерно, вантажать його на кораблі, проходять через Босфор і намагаються продати його за кордон. Я закликаю всі держави бути пильними і відмовлятися від будь-яких подібних пропозицій. Не купуйте вкрадене. Не ставайте співучасниками російських злочинів. Крадіжка ніколи нікому не приносила удачі», – написав він у твіттері.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що станом на 21 травня Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що Росія використовує постачання харчових продуктів як зброю. Ціни на зерно, кулінарну олію та інші продукти різко зросли на тлі російського вторгнення до України, яка є одним із найбільших світових експортерів пшениці.
За добу війська РФ обстріляли 14 населених пунктів Донеччини: є загиблі та поранені – поліція
За добу російські війська обстріляли 14 населених пунктів на Донеччині: є загиблі та поранені. Про це 24 травня повідомляє Національна поліція області, утім, не уточнює кількість постраждалих.
Обстрілювати російські війська впродовж минулої доби, як повідомляють в НПУ Донецької області, Бахмут, Лиман, Соледар, Авдіївка, Райгородок, Луганське, Зоря, Орлівка, Калинове, Адамівка, Нью-Йорк, Північне, Сидорове, Тоненьке.
«Російські війська обстріляли мирне населення з авіації, танків, важкої артилерії, ракетних установок... Руйнувань зазнали 40 цивільних об’єктів – житлові будинки, дитячий садок, сільськогосподарське підприємство, релігійна споруда, критична інфраструктура. Поліція задокументувала воєнні злочини РФ», – йдеться в повідомленні.
На всіх місцях обстрілів, додають правоохоронці, працювали поліцейські. Поліцією та СБУ порушені кримінальні провадження за статтею 438 («Порушення законів і звичаїв війни») Кримінального кодексу України.
Напередодні ввечері голова Донецької ОВА Павло Кириленко повідомив, що за 23 травня російські війська вбили 3 мирних жителів Донеччини: у Зорі, Соледарі та Адамівці. Ще шестеро людей, за його даними, того дня були поранені.
«Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі», – вказав він.
За даними очільника Донецької ОВА, від початку вторгнення РФ в Україну внаслідок обстрілів та бомбардувань на Донеччині загинули 415 мирних людей, ще 1146 осіб були поранені.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська не припиняють ведення наступальних дій у Східній операційній зоні.
Наразі Управління верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити 8462 випадків загибелі чи поранення цивільних людей в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії: 3930 загиблих, із них – 257 дітей; 4532 поранених, із них – 394 дитини. Це дані від 24 лютого до півночі 22 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Українська влада документує випадки злочинів російських військ проти цивільного населення в ході повномасштабної російської агресії. За поточними даними Офісу генерального прокурора, наразі зафіксовано понад 13,5 тисяч злочинів агресії та воєнних злочинів.
Попри численні свідчення та докази, Росія заперечує воєнні злочини своїх військових проти українських мирних жителів.
Росія «використовує голод» для отримання влади – голова Єврокомісії
Росія шантажує світ харчами, заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 24 травня.
На її думку, Росія використовує постачання харчових продуктів як зброю. Ціни на зерно, кулінарну олію та інші продукти різко зросли на тлі російського вторгнення до України, яка є одним із найбільших світових експортерів пшениці.
«В окупованій Росією частині України армія Кремля конфіскує запаси зерна та техніку…, а російські військові кораблі в Чорному морі блокують українські судна, навантажені пшеницею та соняшниковим насінням», – сказала фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі.
Вона додала, що Росія накопичує власне продовольство, використовуючи затримку його експорту «як різновид шантажу», аби спровокувати зростання глобальних цін або «обміняти пшеницю на політичну підтримку».
«Це означає використання голоду та зерна для отримання влади», – пісумувала вона.
Президентка Єврокомісії зазначила, що ці події можуть викликати в когось спогади про «темне минуле – часи радянських конфіскацій врожаю та нищівного голоду 1930-х років», маючи на увазі Голодомор, який вбив мільйони українців.
За словами фон дер Ляєн, шлях боротьби з кроками Росії, спрямованими на порушення ланцюгів постачання продовольства, лежить через глобальну співпрацю.
Росія, своєю чергою, звинувачує Захід у зростанні цін на продовольство та дефіциті, пов’язуючи їх із запровадженням антиросійських санкцій за вторгнення до України.
Уряд Німеччини звинуватив Росію в блокуванні можливої доставки близько 20 мільйонів тонн зерна з України, тоді як президент Польщі Анджей Дуда заявив, що дефіцит продовольства може спровокувати хвилю мігрантів з Північної Африки до Європи.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що станом на 21 травня Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати.
Україна пропонує створити організацію країн-експортерів зерна, зараз тривають переговори. Про це в ефірі національного телемарафону заявив радник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
«Ми хочемо, щоб основні світові експортери зернових – США, Канада, Бразилія, Аргентина, Україна, ЄС – об’єдналися для захисту власних інтересів на світовому ринку», – пояснив Дмитрасевич, якого цитує пресслужба Мінагрополітики.
За його словами, члени такої організації країн-експортерів зерна могли б спільно протидіяти недружнім заходам, таким як заборони на імпорт – якби члену такої організації забороняли імпорт зерна в певну країну, це вважалося б порушенням інтересів усіх членів «зернового ОПЕК».
Країни Заходу неодноразово попереджали про ймовірну продовольчу кризу та голод у низці країн через війну Росії проти України. У березні ООН зафіксувала зростання цін на продукти на понад 12 відсотків. Це стало рекордом із 1990 року. Про можливу харчову кризу застерігала також і українська влада.
18 травня генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав Росію дозволити безпечний експорт збіжжя через українські порти.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що станом на 21 травня Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати.
Загибель військових через ракетні обстріли частин: Рахманін назвав можливі причини
Народний депутат України, член парламентського комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін назвав можливі причини загибелі українських військових внаслідок ракетних ударів по частинах. Про це він розповів у спеціальному ранковому інформаційному ефірі Радіо Свобода.
Внаслідок нещодавнього ракетного удару по селищу Десна на Чернігівщині загинули 87 людей, заявив 23 травня президент України Володимир Зеленський у відеозверненні до учасників зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Рахманін у коментарі Радіо Свобода сказав, що президент не зауважував, чи йдеться про цивільне населення чи про військовослужбовців.
«Він вжив слово «Десна», але з такою назвою є населений пункт і є навчальний центр Збройних сил. Ми можемо припускати, що в тому числі під час ракетного удару загинули військовослужбовці, але достеменно стверджувати ми це не можемо», – сказав Рахманін.
Водночас, за словами народного депутата, було багато випадків, коли російська армія прицільно била по скупченню військовослужбовців, зокрема, на Яворівському полігоні, у Миколаєві, Харкові, Охтирці.
Він пояснює, що це абсолютно різні випадки, і наводить можливі причини загибелі українських військових. В одних випадках, за словами народного депутата, не встигала спрацювати система протиповітряної оборони.
«Деякі типи ракет змінюють траєкторію і не завжди ППО встигає зреагувати і збити, – каже Рахманін. – У деяких випадках завинили не тільки командири, але і самі військовослужбовці, які, на превеликий жаль, достатньо легковажно в соціальних мережах фіксували місця, де вони знаходяться, чим полегшували справу ворогу».
Парламентар переконує: були випадки, коли під час повітряної тривоги не всі військовослужбовці виконували накази командирів і йшли в укриття. Інколи командири не завжди своєчасно реагували на повітряну тривогу і не забезпечували те, щоб особовий склад був в укриттях, додав Рахманін.
«У деяких випадках боєприпас, який прилітає, вражає живу силу на відстані кількасот метрів, інколи на відстані кількох кілометрів. Тому, коли ми говоримо про певні жертви, ми не знаємо, по-перше, який це боєприпас, по-друге, яка була площа ураження. Те, що велика кількість жертв, не завжди означає, що ці всі люди знаходилися в одній кімнаті чи одному приміщенні. Але так є різні випадки і ці випадки розбираються, відбуваються службові розслідування, в деяких випадках, навіть кримінальні провадження», – розповів він.
У ніч на 13 березня російські війська випустили 30 ракет по Яворівському полігоні на Львівщині – 35 людей загинули і 134 були поранені, як військові, так і цивільні.
19 березня стало відомо, що у Миколаєві внаслідок російського ракетного удару по військових казармах загинули десятки військовослужбовців.
«Ситуація може погіршитися». Чи загрожує Херсону затоплення через роботу захопленої ГЕС?
Чому на Каховській ГЕС спостерігаються викиди великих обсягів води? Які наслідки це матиме для навколишніх населених пунктів? В яких умовах наразі працює Каховська ГЕС, захоплена російськими військовими, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
На Запоріжжі російські військові повторно викрали голову курортного селища
Російські військові 24 травня повторно викрали Івана Малєєва, що очолює Кирилівку – популярне курортне селище на Азовському узбережжі. Інформацію про це підтверджують у пресслужбі Запорізької обласної військової адміністрації.
В адміністрації також повідомили, що зранку 24 травня разом з селищним головою російські військові затримали і увезли в невідомому напрямку його заступника Ігоря Коробку.
Раніше, 17 квітня військові Російської Федерації вже викрадали Івана Малєєва після того, як той відхилив ультиматум про співпрацю. Згодом його було звільнено з полону.
Про це 25 квітня повідомив мер Києва і голова Асоціації міст України Віталій Кличко.
Дружина ув’язненого в Криму Єсипенка отримала його нагороду від американського ПЕН
Дружина фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка Катерина отримала його нагороду від американського ПЕН-клубу Barbey Freedom to Write. Уривок її виступу оприлюднила пресслужба ПЕН-Америка.
Катерина Єсипенко взяла участь у церемонії разом із донькою Стефанією. За її словами, найбільше вона б хотіла, аби її чоловік міг отримати нагороду особисто.
«Але мій чоловік сидить у в’язниці вже 15 місяців тому і тільки тому, що він журналіст. Владислав знав, що ведення репортажів із окупованого Росією Криму небезпечно, але вважав, що люди заслуговують знати, що там відбувається, знати правду. І також вірить у надзвичайно важливе значення того, щоб розповідати історії, які зазвичай не потрапляють у заголовки чи на перші сторінки», – сказала Єсипенко.
Як повідомляє ПЕН-клуб, нагорода Freedom to Write («Свобода писати») була заснована в 2016 році спеціально для авторів, які були ув’язнені за свою роботу.
Засуджений окупаційною владою Криму фрілансер проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислав Єсипенко став лауреатом премії PEN/Barbey Freedom to Write у квітні 2022 року.
16 лютого підконтрольний Росії суд в окупованому Криму засудив Єсипенка до шести років позбавлення волі в колонії загального режиму і штрафу у розмірі 110 тисяч рублів. Російська прокуратура вимагала для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
У Міністерстві закордонних справ України назвали вирок «політично мотивованим».
Російська влада звинувачувала журналіста в незаконному зберіганні і перевезенні вибухового пристрою. Владислав Єсипенко стверджує, що його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень. Єсипенко заявив, що «погрози і тортури у ХХІ столітті – неприйнятні».
В Україні через масштабне вторгнення Росії загинули 234 дитини – ОГП
В Україні кількість дітей, загиблих внаслідок масштабного вторгнення Росії, що триває від 24 лютого, зросла до 234, поранених – понад 433, повідомляє 24 травня Офіс генпрокурора з посиланням на дані ювенальних прокурорів. Три дні тому в ОГП повідомляли про 232 загиблих і понад 430 поранених неповнолітніх.
«Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 146, Київській – 116, Харківській – 103, Чернігівській – 68, Луганській – 50, Херсонській – 49, Миколаївській – 45, Запорізькій – 28, Сумській – 17, у місті Києві – 16, Житомирській – 15», – йдеться у повідомленні.
Прокурори деталізували, що 22 травня в лікувальному закладі міста Дніпра померла 12-річна дівчинка, яка отримала тяжкі поранення 7 травня внаслідок обстрілу військами РФ.
20 травня через артилерійський обстріл військами РФ селища Чкаловське Чугуївського району Харківської області отримав тяжкі тілесні ушкодження 16-річний хлопець, від яких помер, додали в ОГП.
«Стало відомо, що 8 квітня внаслідок обстрілу ворогом міста Лисичанська Сєвєродонецького району Луганської області отримали поранення двоє хлопчиків 11 та 13 років», – зауважили у відомстві.
Зазначається, що ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на нині окупованих та звільнених територіях.
Крім того, в ОГП України повідомили, що через бомбардування та обстріли збройними силами РФ українських міст та сіл пошкоджені 1848 закладів освіти: при цьому 173 з них зруйновані повністю.
Наразі Управління верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити 8462 випадків загибелі чи поранення цивільних людей в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії: 3930 загиблих, із них – 257 дітей; 4532 поранених, із них – 394 дитини. Це дані від 24 лютого до півночі 22 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
ПЦУ створила свій монастир у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі
Православна церква України створила власний чоловічий монастир під назвою «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра», повідомила її пресслужба увечері 23 травня.
За повідомленням, таке рішення ухвалив Священний Синод ПЦУ в резиденції предстоятеля церкви Епіфанія в Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі на засіданні 23 травня.
«Враховуючи особливе значення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, як святині всеукраїнського та світового значення, з метою подолання наслідків неканонічного підпорядкування цього монастиря владі Московського Патріархату, на пропозицію Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Синод вирішив утворити у складі релігійного об’єднання Української Православної Церкви (Православної Церкви України) релігійну організацію «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) Української Православної Церкви (Православної Церкви України)», – йдеться в повідомленні.
Синод також затвердив статут нової організації та визначив, що вона безпосередньо підпорядковується предстоятелю ПЦУ як своєму священноархімандриту.
«Синод також просив Предстоятеля звернутися до Кабінету міністрів України з клопотанням про передачу одного з храмів Верхньої Лаври та окремих її приміщень у користування для звершення богослужінь і ведення монастирської діяльності Свято-Успенської Києво-Печерської УПЦ (ПЦУ)», – додає пресслужба.
Наразі у Верхній Лаврі діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Монастирський комплекс на території Лаври переданий в оренду Українській православній церкві (Московського патріархату). УПЦ МП наразі не коментувала заяву Православної церкви України публічно.