У Генштабі ЗСУ розповіли про спроби оточення військами РФ підрозділів Сил оборони
На Донецькому напрямку основні зусилля російська армія зосереджує на Лисичанському напрямку та спробах оточення підрозділів Сил оборони в районі Лисичанська. Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в ранковому зведенні 26 червня. І додає, що російські окупанти продовжують завдавати ракетних ударів по військових та критичних об’єктах цивільної інфраструктури на території України.
«(Противник) здійснював обстріли неподалік Вовчоярівки, Лоскутівки, Білої Гори, Верхньокам’янки, Виїмки, Верхньокам’янського і Золотарівки. Завдав авіаційного удару парою Су-25 в районі населеного пункту Біла Гора», – йдеться у зверненні.
На Слов’янському напрямку російські війська основні зусилля зосереджували на веденні наступу в напрямках населених пунктів Довгеньке та Мазанівка, зауважують в Генштабі.
«(Противник) здійснив вогневе ураження зі ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню в районах населених пунктів Нова Дмитрівка, Хрестище, Дібрівне, Богородичне, Новопавлівка, Адамівка, Грушуваха, Вірнопілля, Краснопілля, Мазанівка, Веселе та Курулька», – додали українські військові.
На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках російські війська ведуть бойові дії та здійснюють систематичний вогневий вплив із метою сковування українських військ та недопущення їх перекидання на загрозливі напрямки, кажуть в Генштабі.
«(Противник) здійснював обстріли із танків та ствольної артилерії в районах населених пунктів Керамік, Красногорівка, Сєверне, Водяне, Опитне, Уманське, Тоненьке, Карлівка, Новомихайлівка, Мар’їнка, Парасковіївка, Павлівка, Шевченко, Пречистівка, Золота Нива, Комар, Новосілка, Велика Новосілка, Володимірівка, Гуляйпільське, Білогір’я, Новопіль, Червоне, Зелене Поле, Гуляйполе та Малинівка», – наголосили українські оборонці.
На Краматорському напрямку активних дій українські військові не фіксували. Утім, зауважили, що російські військові здійснювали вогневе ураження із ствольної артилерії в районах населених пунктів Маяки, Пискунівка, Сіверськ.
На Волинському та Поліському напрямках ситуація щодо діяльності збройних сил Білорусі, зазначають, змін не зазнала. Зберігається загроза застосування ракетного озброєння з території та повітряного простору цієї країни.
На Сіверському напрямку російські війська здійснили вогневе ураження артилерією позицій Сил оборони у прикордонних районах Сумської та Чернігівської областей, зазначили в Генштабі.
На Харківському напрямку армія РФ продовжує ведення оборонних дій, вказують ЗСУ. І зауважують, що противник здійснив артилерійські обстріли в районах населених пунктів Уди, Харків, Базаліївка, Руські Тишки, Старий Салтів, Верхній Салтів, Кутузівка, Рубіжне, Дементіївка, Чепіль, Світличне, Коробочкіне, Іванівка, Шестакове та Печеніги.
«На Південнобузькому напрямку противник зосереджує основні зусилля на утриманні зайнятих рубежів та здійснює вогневий вплив на наші підрозділи з метою недопущення перегрупування військ. Наша авіація на відповідних ділянках завдавала ударів по скупченнях ворога. Втрати окупантів уточнюються», – зауважили в Генштабі.
В Акваторії Чорного та Азовського морів основні зусилля корабельне угруповання противника, наголошують в ЗСУ, зосереджує на блокуванні цивільного судноплавства в північно-західній частині Чорного моря. У готовності до застосування ракетного озброєння в акваторії Чорного моря перебуває два носії крилатих ракет морського базування типу «Калібр».
«Наші підрозділи продовжують успішне виконання ракетно-артилерійських вогневих завдань на визначених напрямках», – додали в Генштабі.
На початку червня голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай заявив, що командувач російського наступу на Донбасі генерал Олександр Дворніков «отримав завдання до 10 червня або захопити повністю Сєвєродонецьк, або перерізати повністю трасу Лисичанськ – Бахмут і взяти її під контроль».
Водночас Гайдай заявив про відхід Збройних сил із Сєвєродонецька лише 24 червня.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
У Міністерстві оборони США вважають, що виводячи сили з Сєвєродонецька на Луганщині, українські військові займають позицію, в якій зможуть краще тримати оборону.
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що українські військові не змогли «доробити заплановане» в Сєвєродонецьку через передчасне оприлюднення інформації в соцмережах.
25 червня керівник військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк повідомив, що місто перебуває під російською окупацією, загарбники призначили свого «коменданта».
Перед тим в Генштабі ЗСУ повідомили, що російські війська після відведення підрозділів українських військ закріплюються в районах населених пунктів Сєвєродонецьк, Сиротине, Воронове і Борівське на Луганщині.
Білорусь тримає біля кордону України 4-6 тисяч військових – розвідка
Чисельність білоруських військових підрозділів, які на ротаційній основі перебувають поблизу кордонів України, складає 4-6 тисяч осіб, повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький в інтерв’ю «РБК – Україна».
Також, за його словами, у країні перебуває 1,5 тисячі особового складу російських підрозділів – повітряний компонент, протиповітряна оборона, підрозділи спеціального призначення і ракетних військ.
За словами Скібіцького, армія Білорусі не здатна здійснити наступ на Україну самостійно без участі РФ, але Кремль тримає у резерві третину своїх БТГр.
«Наразі армія Білорусі тримає лише сім батальйонів, які зараз на ротаційній основі розміщуються біля кордонів України. А час, необхідний для розгортання ударних сил складає 3-4 тижні», – цитує пресслужба ГУР слова Скібіцького.
За словами представника воєнної розвідки України, зараз окремі підрозділи спецпризначення Росії разом із підрозділами сил спеціальних операцій Білорусі проводять спільні навчання з відпрацюванням дій на територію України.
«Тренування йдуть по всій лінії кордону. Аналогічна програма тренувань спостерігалась протягом усіх попередніх спільних навчань армій Білорусі та РФ. Саме тому головна загроза зараз полягає у діях диверсійно-розвідувальних груп», – сказав він.
Раніше сьогодні в ГУР заявили, що нічні ракетні удари по Україні з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Мінська як безпосереднього учасника у війну проти України.
Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню, яке почалося 24 лютого, коли частина російських військ увійшла в Україну через білоруський кордон.
Західні країни запровадили проти Білорусі, як і проти Росії, фінансові санкції, що постійно збільшуються, у відповідь на війну проти України і через сприяння Мінська російському вторгненню.
Зеленський: понад 20 тисяч військових відзначені державними нагородами за 4 місяці війни
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що за чотири місяці повномасштабної війни понад 20 тисяч українських військових відзначені державними нагородами.
«Точніше – 20 463. Це Збройні сили, це Нацгвардія, прикордонники, це наші рятувальники, поліцейські, розвідка, Служба безпеки, наші медики, УДО, Держспецзвʼязку, спецпризначенці НАБУ, ДБР і працівники Служби судової охорони... 156 воїнів отримали звання Героя України. Ось такий масштаб хоробрості, ось такий рівень спротиву. І якщо лише тих, чий подвиг вже відзначено нагородами, – понад 20 тисяч, то на які взагалі ракети хтось там у Росії може сподіватися? Яка артилерія, які міни можуть допомогти окупантам, якщо їм протистоїть реально масовий і народний спротив?», – сказав президент у вечірньому зверненні 25 червня.
Він також наголосив, що російський ракетний обстріл у ніч на 25 червня є черговим аргументом у переговорах з партнерами.
«От вже в понеділок братиму участь у саміті «Групи семи». На тижні відбудеться й саміт НАТО. 45 ракет за половину доби і якраз напередодні таких зустрічей. Все зрозуміло. Ще одне підтвердження саме нашої позиції. Це підтвердження, що санкційних пакетів проти Росії недостатньо, збройної допомоги для України треба більше і що системи протиповітряної оборони – сучасні системи, які є в наших партнерів, – мають бути не на полігонах або на зберіганні, а в Україні, де вони зараз і потрібні. Потрібні більше, ніж у будь-якому іншому місці у світі», – сказав Зеленський.
У ніч на 25 червня територію України, за даними військового командування, «масовано обстріляли» ракетами, випущеними у тому числі з території Білорусі.
Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
Ввечері 25 червня дві ракети вдарили по Сарнах на Рівненщині, по цивільних об’єктах, внаслідок чого загинути три людини, четверо – поранені.
Ердоган все ще проти членства Швеції в НАТО і закликав Стокгольм до «конкретних дій»
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підтвердив свою позицію проти членства Швеції в НАТО, поки Стокгольм не вживе «конкретних дій» через занепокоєння Анкари.
Офіс президента Туреччини 25 червня заявив, що Ердоган сказав прем’єр-міністерці Швеції Магдалені Андерссон під час під час телефонної розмови, що «Швеція повинна вжити заходів щодо таких фундаментальних питань, як боротьба з тероризмом».
Анкара «хотіла б бачити зобов’язання з цих питань разом із конкретними і чіткими діями», – додав він.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спонукало Фінляндію та Швецію подати заявку на вступ до НАТО. Для їх приєднання потрібна згода всіх 30 нинішніх держав-членів.
Але президент Туреччини Ердоган висловився проти приєднання двох скандинавських країн через те, що він назвав їх підтримкою «терористичних організацій», посилаючись на заборонену «Робочу партію Курдистану» та сирійських курдів із «Загонів народної оборони», відомих за курдським скороченням YPG.
Давній член НАТО Туреччина особливо критикувала Швецію за поблажливість щодо Робочої партії Курдистану (PKK), яку Туреччина та її західні союзники зараховують до терористичних груп, і прихильників Фетхуллаха Гюлена, якого розшукують через невдалий переворот 2016 року.
Ердоган також висловив сподівання, що Швеція зніме ембарго на поставки зброї Туреччині, яке Стокгольм запровадив у 2019 році через військовий наступ Анкари в Сирії.
Троє людей загинули, четверо поранені через ракетний удар по Сарнах на Рівненщині – голова ОВА
Троє людей загинули, четверо – поранені, двоє із них перебувають у тяжкому стані, через ракетний удар російських військ по Сарнах на Рівненщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Коваль.
«Дві ракети влучили в об’єкти цивільної інфраструктури: це СТО із мийкою і ще один комплекс по ремонту автомобілів. За попередніми даними, троє загиблих, четверо потерпілих перебувають у лікарнях, двоє з них у тяжкому стані. Під завалами ще можуть бути люди, тому роботи тривають. На місці події є ДСНС і представники всіх силових структур», – повідомив Коваль у відеозверненні у телеграмі.
Дві ракети вдарили по місту ввечері 25 червня.
У ніч на 25 червня територію України, за даними військового командування, «масовано обстріляли» ракетами, випущеними у тому числі з території Білорусі.
Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
У Харкові внаслідок російського обстрілу пошкоджена ядерна установка
У Харкові внаслідок чергового обстрілу армії РФ 25 червня була пошкоджена ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів», повідомили у пресслужбі Державної інспекції ядерного регулювання України.
«За інформацією від експлуатуючої організації Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», в результаті попереднього огляду майданчика встановлено факт нанесення додаткової шкоди будівлям та інфраструктурі промислового майданчика», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, пошкоджено: північну стіну прибудови прискорювача до експериментальної зали установки; вентиляційні канали системи спеціальної вентиляції; вентиляційну трубу основної будівлі установки; систему охолодження клістронної галереї прискорювача; корпуси дизель-генераторів системи аварійного електроживлення; обшивку основної будівлі установки, повідомили в ДІЯРУ.
Персонал продовжує огляд будівель, споруд та обладнання установки задля ідентифікації всіх ушкоджень, але в держінспекції кажуть, що цим роботам перешкоджає постійна небезпека нових обстрілів.
«Наразі ситуація на ЯПУ «Джерело нейтронів» така: ядерна установка переведена в глибокий підкритичний стан. Оперативний персонал контролює стан ЯПУ «Джерело нейтронів», продовжує роботу з усунення наслідків бойових дій і підтримання у працездатному стані обладнання ядерної установки. Однак, ця його робота ускладнена, а інколи й неможлива через небезпеку нових обстрілів майданчику. Зовнішнє електропостачання ЯПУ «Джерело нейтронів» відсутнє», – наголосили в ДІЯРУ.
Там додали, що в результаті виміру переносним дозиметром встановлено, що радіаційний фон в експериментальній залі будівлі ЯПУ «Джерело нейтронів» перебуває в межах норми.
У ДІЯРУ наголосили, що від початку повномасштабного вторгнення Росія обстрілює територію інституту, на якій розташована ЯПУ «Джерело нейтронів», й інфраструктурі інституту вже завдані «катастрофічні збитки».
«Існує ймовірність нових пошкоджень ЯПУ «Джерело нейтронів» через обстріли з боку РФ, що може вплинути на стан ядерної та радіаційної безпеки. У черговий раз звертаємо увагу, що ЯПУ «Джерело нейтронів», як і будь-яка інша ядерна установка, не розрахована на експлуатацію в умовах бойових дій. Продовження бомбардування й обстрілів майданчика можуть призвести до тяжких радіаційних наслідків із забрудненням прилеглих територій», – заявили в інспекції.
У березні в Державній інспекції ядерного регулювання України вже повідомляли, що через обстріл військами РФ майданчика Харківського фізико-технічного інституту пошкоджено дослідницьку ядерну установку, і називали це «актом ядерного тероризму».
Зберігається загроза удару РФ 16-ма «Калібрами» з моря – ОК «Південь»
Наразі зберігається загроза завдання Росією ракетного удару з моря, повідомили 25 червня в оперативному командуванні «Південь» Міністерства оборони України.
«Зберігається загроза ракетних ударів 16-ма «Калібрами» з моря, стратегічною авіацією – з неба, береговими ракетними комплексами – з окупованої суші», – йдеться у повідомленні.
У ніч і рано-вранці 25 червня Росія випустила ракети у Чернігівській, Житомирській, Львівській та Дніпропетровській областях. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
Ввечері 25 червня про ракетний удар повідомили на Рівненщині. За попередніми даними, жертв немає.
Сєвєродонецьк зруйнований на 90% – Гайдай
Окупований російськими військами Сєвєродонецьк зруйнований на 90%, повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
«Місто зруйноване на 90%, виживати там буде вкрай важко, відновити комунікації орки не зможуть. Ми повернемо своє місто! Це ненадовго», – написав Гайдай у телеграмі.
Раніше у Генштабі ЗСУ повідомили, що після відведення підрозділів українських військ загарбники закріплюються Сєвєродонецьку і селищах-сателітах: Сиротиному, Вороновому і Борівському.
Голова Сєвєродонецької ВЦА Олександр Стрюк повідомив, що виїхати з міста зараз можна лише через окуповані території. За його словами, російські військові призначили в місті свого «коменданта».
Війська РФ завдали 2 ракетні удари по Рівненській області – голова ОВА
Російські військові завдали ракетного удару по Рівненській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Коваль.
«Завдано два ракетних удари по об’єктах цивільної інфраструктури. Попередньо – без жертв. Виїхав на місце події», – написав голова ОВА у телеграмі ввечері 25 червня.
Подробиць він не навів, пообіцяв надати їх пізніше.
У ніч на 25 червня територію України, за даними військового командування, «масовано обстріляли» ракетами, випущеними у тому числі з території Білорусі.
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони заявили, що нічні ракетні удари з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Мінська як безпосереднього учасника у війну проти України.
Вночі і рано-вранці 25 червня по всій території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
Джонсон застеріг від спроб примусу Києва до «поганого миру»
Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон, який активно висловлюється на підтримку України в умовах повномасштабного російського вторгнення, заявив, що побоюється тиску на Київ з метою змусити українську владу погодитися на укладання «поганого миру» з Москвою.
Подібний крок, за словами Джонсона, спричинив би довгострокову глобальну катастрофу.
«Занадто багато країн говорять про те, що це Європейська війна, в якій немає необхідності... і тому тиск зростатиме, щоб спонукати, можливо, примусити Україну до поганого миру», – сказав голова британського уряду журналістам під час візиту до столиці Руанди Кігалі, куди він прибув для участі у саміті Співдружності націй.
Як сказав Джонсон, дозволити президенту РФ Володимиру Путіну домогтися свого в Україні було б небезпечно для міжнародної безпеки і призвело б до довгострокової економічної катастрофи.
«Немає сумнівів, що у світі накопичилася чимала втома від того, що відбувається в Україні, але я думаю, що вони переможуть. Це їхня країна. Вони борються за неї відчайдушно і потребують належної підтримки», – зазначив Джонсон.
Британський прем’єр-міністр наголосив, що зараз не час заохочувати українців погоджуватися на поганий мир, заради якого їм пропонують відмовитися від значної частини своїх територій. Джонсон повторив, що це стало б катастрофою і викликало б нову хвилю ескалації з боку Путіна в будь-який момент.
Коментарі Боріса Джонсона пролунали у період, коли українські військові продовжують спроби стримати великий російський наступ у східних регіонах країни.
«З поля бою мене на руках виносив товариш» – інтерв'ю «азовців» з передової
Вони обороняли Маріуполь, отримали важкі поранення, були евакуйовані звідти на ґвинтокрилах, та нині – знову на передовій. «Кіль» і «Курбет» – такі позивні у бійців полку «Азов» Національної гвардії України, з якими поспілкувався кореспондент Радіо Свобода Тарас Левченко.
Це інструктори новобранців Збройних сил України, які однак і самі продовжують виходити на бойові завдання. Що розповіли про зустріч із російськими солдатами у Маріуполі та які епізоди війни найбільше запам’яталися «азовцям»? Подробиці – в сюжеті Радіо Свобода.
Путін: Росія надасть Білорусі ракетні комплекси «Іскандер-М»
Росія надасть своєму союзнику Білорусі ракетні комплекси «Іскандер-М», заявив президент Росії Володимир Путін під час зустрічі з Олександром Лукашенком.
У виступі 25 червня Путін заявив, що поставка систем озброєння відбудеться протягом кількох місяців.
«Іскандер-М» – мобільний керований ракетний комплекс із дальністю дії до 500 кілометрів.
Путін і Лукашенко зустрілися в Санкт-Петербурзі з нагоди 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
Переговори відбуваються після того, як у ніч на 25 червня територію України, за даними військового командування, «масовано обстріляли» ракетами, випущеними у тому числі з території Білорусі.
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони заявили, що нічні ракетні удари з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Білорусі як безпосереднього учасника у війну проти України.
Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню, яке почалося 24 лютого, коли частина російських військ увійшла в Україну через білоруський кордон.
Західні країни запровадили проти Білорусі, як і проти Росії, фінансові санкції, що постійно збільшуються, у відповідь на війну проти України і через сприяння Мінська російському вторгненню.
Вночі і рано-вранці 25 червня по всій території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
Голова ВЦА: Сєвєродонецьк «повністю під окупацією», війська РФ призначили «коменданта»
Сєвєродонецьк перебуває під російською окупацією, загарбники призначили свого «коменданта», повідомив керівник військово-цивільної адміністрації міста Олександр Стрюк.
«Місто – повністю вже під окупацією РФ. Вони намагаються наводити свої порядки, призначили якогось «коменданта» міста, він намагається зібрати якийсь «актив»… Місто настільки знищене, що людям важко буде справлятися з цією ситуацією. Будемо сподіватися, що якомога швидше місто повернеться під контроль України», – сказав Стрюк в ефірі телемарафону ввечері 25 червня.
За словами Стрюка, виїхати з Сєвєродонецька зараз можна лише в бік окупованої території.
Цивільним людям, які більше ніж три місяці ховалися в укриттях «Азоту», необхідна психологічна допомога, вони вже почали виходити з укриття, «з ними знімають пропагандистські ролики», повідомив голова ВЦА.
На уточнювальне запитання він відповів, що українські військові відійшли на більш підготовлені позиції. Куди саме – не уточнив.
Раніше в Генштабі ЗСУ повідомили, що російські війська після відведення підрозділів українських військ закріплюються в районах населених пунктів Сєвєродонецьк, Сиротине, Воронове і Борівське на Луганщині.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
У Міністерстві оборони США вважають, що виводячи сили з Сєвєродонецька на Луганщині, українські військові займають позицію, в якій зможуть краще тримати оборону.
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що українські військові не змогли «доробити заплановане» в Сєвєродонецьку через передчасне оприлюднення інформації в соцмережах.
«Чому не можна публічно говорити, що ЗСУ вийшли з… або зайшли у … населений пункт до того, як про це заявить Генштаб. Тому що це завдає шкоду роботі ЗСУ. Це забирає в них дорогоцінний час – добу/дві, які вони ще могли реалізовувати свої військові плани і маневри в умовах непублічності ходу військової операції», – написала вона у фейсбуці 25 червня.
«Публічна демонстрація цивільними особами обізнаності щодо ходу військових операцій та повідомлення про це у соцмережах до офіційних заяв Генштабу почасти зриває військові операції – як це було вчора і позавчора щодо Сєвєродонецька. Коли просто не дали ЗСУ доробити заплановане», – додала вона.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції. Водночас ні в Генштабі, ні в Міноборони про такий наказ наразі не повідомляли.
Генштаб: війська РФ закріплюються в районі Сєвєродонецька і трьох селищ
Російські війська після відведення підрозділів українських військ закріплюються в районах населених пунктів Сєвєродонецьк, Сиротине, Воронове і Борівське на Луганщині, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 25 червня.
За повідомленням, на Лисичанському напрямку загарбники обстрілювали райони населених пунктів Вовчоярівка, Лоскутівка, Біла Гора, Верхньокамʼянка, Верхньокамʼянське, Виїмка і Золотарівка.
На Слов’янському напрямку, за даними командування, українські військові зупинили спробу наступу сил РФ у районі Богородичного і штурм в напрямку Мазанівки.
ЗСУ також успішно відбили всі наступальні і штурмові дії загарбників у напрямках населених пунктів Покровське, Нью-Йорк і Мар’їнка. «Окупанти відійшли», – повідомили у Генштабі.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
У Міністерстві оборони США вважають, що виводячи сили з Сєвєродонецька на Луганщині, українські військові займають позицію, в якій зможуть краще тримати оборону.
У ЗСУ показали, як HIMARS «працюють в інтересах оборони України»
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що реактивні системи залпового вогню M142 HIMARS, надані США, вже «працюють в інтересах оборони України».
«Артилеристи ЗСУ майстерно вражають визначені цілі» військові об’єкти ворога на нашій, українській, території», – написав Залужний у фейсбуці 25 червня і оприлюднив відео.
23 червня міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що реактивні системи залпового вогню HIMARS, передані США, вже перебувають в Україні.
Того ж дня США оголосили про надання додаткової допомоги Україні у 450 мільйонів доларів на сферу безпеки. До цього пакета входять мобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS), повідомили у Пентагоні.
24 червня у Міністерстві оборони США повідомили, що перша партія з чотирьох HIMARS – вже в Україні, але не уточнили, де саме, а оголошена 23 червня нова партія з чотирьох HIMARS буде доставлена до «середини липня».
Французькі журналісти розкрили подробиці телефонної розмови президентів Франції і Росії 20 лютого – однієї з останніх перед визнанням Москвою «незалежності» угруповань «ДНР» і «ЛНР», після чого Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
В основі документального фільму «Президент, Європа і війна», який вийде на телеканалі France 2 наступного тижня, – дев’ять хвилин телефонної розмови Емманюеля Макрона і Володимира Путіна. Фільм, як сказано в анотації, розповідає про дипломатичні залаштунки останніх шести місяців у Єлисейському палаці – про спроби Макрона запобігти масштабній війні і про його реакцію на її початок.
Розмова Путіна з Макроном, уривки з якої включені у фільм, відбулася вранці 20 лютого, на тлі різкого загострення ситуації на Донбасі та стягування російських військ до кордону з Україною, але ще до будь-яких офіційних кроків російської сторони.
«Я хотів би, щоб ви спочатку дали мені своє розуміння ситуації і, можливо, абсолютно прямо, коли ми говоримо віч-на-віч, сказали мені, які ваші наміри», – такими словами почав розмову Макрон.
«Що я можу сказати? Ви самі бачите, що відбувається», – відповів Путін, після чого звинуватив українського президента Володимира Зеленського у «брехні», а самого Макрона – у бажанні переглянути Мінські угоди про врегулювання на Донбасі.
Макрон не погодився з таким трактуванням, що привело до гарячого обміну думками. На нарікання Путіна про те, що пропозиції бойовиків «не чують», Макрон, як випливає з фільму, відповів: «Нам наплювати на пропозиції сепаратистів!» – обґрунтувавши це тим, що вони не є стороною Мінських угод.
Врешті-решт Путін погодився на пропозицію Макрона зустрітися з президентом США Джо Байденом, проте наполіг на тому, щоб дата саміту поки не призначалася, оскільки його потрібно підготувати. Розмова закінчується словами Путіна: «Не хочу приховувати від вас, що я зараз хотів піти пограти в хокей. Ось, я говорю з вами зі спортзалу».
У повідомленні Кремля про телефонну розмову 20 лютого про можливу зустріч із Байденом нічого не йшлося. Наступного дня на засіданні Ради безпеки Росії, де обговорювалося питання про визнання «ДНР» і «ЛНР», Путін згадував про якусь пропозицію французької сторони, але зазначав, що вона не є конкретною.
Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін пропонував дати Заходу «останній шанс» на переговори, але у відповідь на слова Путіна: «Ви що пропонуєте розпочати переговорний процес?» – знітився і виступив спочатку за приєднання «ДНР» і «ЛНР» до Росії, а після чергового питання Путіна – за їхню «незалежність».
Макрон і після початку повномасштабної війни – на відміну, наприклад, від президента США – кілька разів телефонував Путіну. Він говорив, що це не приносить йому задоволення, але підкреслював, що контакти необхідні для пошуку миру.
У Кремлі французький документальний фільм наразі не коментували.
«Перемир'я або рів із крокодилами»: Росія терміново зміцнює адмінмежу Криму з Херсонщиною
Російська влада має намір відновити та зміцнити свої пункти пропуску на адмінкордоні Криму та Херсонської області. Через них, із 24 лютого, початку масштабного вторгнення до України, Росія перекидає військову техніку та живу силу для війни з Україною. Як стало відомо прєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії», на цих пунктах пропуску менш як за місяць планують відремонтувати дорожнє покриття, обладнати інфраструктуру та зміцнити огородження. Чи пов'язані ці екстрені роботи із заявами влади України щодо наміру звільнити Крим у рамках відбиття повномасштабного вторгнення Росії?
Читайте про це за лінком
ГУР: нічний обстріл України з території Білорусі є намаганням Кремля втягнути Мінськ у війну
Нічні ракетні удари по Україні з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Білорусі як безпосереднього учасника у війну проти України, заявили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони.
У ГУР нагадали, що в ніч на 25 червня по території України було завдано масованого ракетно-бомбового удару. Зокрема, російські бомбардувальники «працювали» безпосередньо з території Білорусі, кажуть у розвідці.
«Для цього було задіяно шість літаків Ту-22М3, які виконали пуски 12 крилатих ракет Х-22. Рубіж пуску – район міста Петриков, що неподалік Мозиря, орієнтовно за 50-60 кілометрів від державного кордону України. Бомбардувальники злітали з аеропорту «Шайковка» Калузької області РФ. Далі через територію Калузької і Смоленської областей входили в повітряний простір Білорусі. Після пуску ракет поверталися в аеропорт «Шайковка» на території РФ. Удар завдавався по Київській, Чернігівській, Сумській областях», – йдеться в повідомленні.
У ГУР наголосили, що це перший випадок проведення авіаційного удару по Україні безпосередньо з території Білорусі.
«Сьогоднішній обстріл напряму пов’язаний з намаганнями кремлівської влади втягнути Білорусь у війну в Україні в якості безпосереднього учасника. Нагадуємо, що вчора стало відомо про прибуття на територію білоруського Мозиря російських диверсійних груп, які планують підрив у місті житлових будинків, школи та лікарні. Можливі провокації можуть бути подані як відповідь України на проведені авіаудари», – йдеться в повідомленні.
У Командуванні Повітряних сил ЗСУ повідомили, що у ніч на 25 червня російські війська загалом випустили по Україні понад пів сотні ракет різних типів: повітряного, морського і наземного базування.
«Уперше з території Білорусі ворог застосував проти України дальні бомбардувальники Ту-22М3, а також відновив застосування оперативно-тактичних комплексів «Іскандер» з цієї країни», – йдеться у повідомленні.
За даними командування, крилаті ракети «Калібр» морського базування в основному були направлені по цілях на заході України, на північному напрямку із літаків Ту-22М3 загарбники застосовували ракети Х-22, а також ракети наземного базування з оперативно-тактичних комплексів – «Іскандер» і «Точка-У». На південному напрямку війська РФ застосували ракети «Онікс» оперативно-тактично комплексу «Бастіон».
«Ракети Х-22, «Онікс», «Іскандер» є надзвичайно складними цілями для комплексів протиповітряної оборони, що є на озброєнні українських Повітряних сил. Адже швидкість ракет «Онікс» і Х-22 становить понад 3000 км/год. А ракети ОТРК «Іскандер» летять по балістичній траєкторії. Їх ураження є нетиповим і вкрай складним завданням для наявних в Україні засобів ППО», – наголосили у Повітряних силах.
Водночас там додали, що частина ракет була збита засобами протиповітряної оборони Збройних сил України.
Вночі і рано-вранці 25 червня по всій території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
Збитки російських авіакомпаній через війну перевищили спричинені пандемією COVID-19 – доповідь
У першому кварталі 2022 року російські авіакомпанії зазнали рекордних за останні вісім років збитків. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода із посиланням на доповідь російської Асоціації експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ).
Згідно з документом, у травні вантажопотік скоротився на 75% у порівнянні з травнем 2021 року. Серед причин – санкції, запроваджені проти Росії через її повномасштабне вторгнення до України, а також закриті через війну аеропорти на півдні Росії.
За три місяці 2022 року сукупний збиток усіх авіакомпаній сягнув 61,1 мільярда рублів. При цьому збиток за той же період 2021 року оцінювався в 33,3 мільярда рублів, а 2020 року, коли через пандемію COVID-19 авіарейси були обмежені або скасовані, – 55,5 мільярдів рублів.
Після запровадження санкцій через напад Росії на Україну «вантажні перевезення практично зупинені, насамперед через закриття міжнародних перевезень». В АЕПТ не очікують відновлення вантажопотоку, «щонайменше до закінчення дії санкцій».
«Пасажирські перевезення також демонструють зниження обсягів, хоч і не настільки масштабне», йдеться у доповіді. На початку 2022 року фіксувалося збільшення пасажиропотоку: у січні було перевезено на 47%, а в лютому – на 30% більше пасажирів, ніж роком раніше.
Після російського вторгнення до України «ситуація діаметрально змінилася»: у березні пасажиропотік скоротився на 20%, у квітні на 28%, у травні – на 24% порівняно з минулим роком.
В АЕПТ не можуть прогнозувати, наскільки погіршиться фінансово-економічна стійкість авіакомпаній надалі, але сподіваються на підтримку російського уряду для забезпечення стабільної роботи авіатранспортної галузі країни.
Після вторгнення Росії в Україну США, Канада та більшість країн Європи закрили своє небо для російських літаків та припинили виконувати рейси до Росії. В результаті кількість прямих авіарейсів із Росії скоротилася на 62%: зараз звідти можна полетіти лише до 19 країн.
Обмежені польоти й усередині Росії. З початку війни Росавіація заборонила польоти до 11 аеропортів на півдні країни. З найпопулярніших південних напрямів зараз доступний лише Сочі.