Доступність посилання

Росія у ніч з 4 на 5 травня масовано атакувала газовидобувні підприємства на Полтавщині та Харківщині. 2026 рік
Росія у ніч з 4 на 5 травня масовано атакувала газовидобувні підприємства на Полтавщині та Харківщині. 2026 рік

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Барбра Стрейзанд долучилася до амбасадорів платформи UNITED24

Акторка та співачка Барбра Стрейзанд стала амбасадоркою платформи для збору коштів UNITED24 – про це Радіо Свобода повідомила пресслужба проєкту.

Стрейзанд зосередить зусилля на напрямку медичної допомоги.

Дідусь і бабуся Стрейзанд по батьківській лінії емігрували до Сполучених Штатів із Галичини.

«Оскільки я маю єврейське походження з українським корінням, я особливо зворушена боротьбою українців за свободу. Стійкість та мужність українського народу стали справжнім натхненням для всіх, хто працює над збереженням демократії та бореться з авторитаризмом. Ви та ваша країна маєте мою повну підтримку», – цитує UNITED24 слова співачки під час відеорозмови з президентом України Володимиром Зеленським.

Зеленський, своєю чергою, припустив, що світ може «втомлюватися щодня думати про Україну», проте західні спільноти продовжують її підтримувати.

«Для нас дуже важливо, щоб такі талановиті й відомі у світі люди підтримували платформу UNITED24», – заявив він.

За повідомленням, першим проєктом, який підтримає Стрейзанд, стане 24 000 Friends of Ukraine («24 тисячі друзів України»).

«Його мета – залучити 24 000 підписників на щомісячний внесок 24 доларів, який спрямовується на медичну допомогу. Регулярне надходження пожертв дозволяє постійно підтримувати українських медиків, які вже майже сім місяців героїчно рятують життя постраждалих від війни. Кожен, хто підпишеться на щомісячний донат, отримає електронний лист-подяку з підписом Президента України Володимира Зеленського», – повідомляє пресслужба.

UNITED24 – це платформа для збору коштів на гуманітарну підтримку України, запущена в травні 2022 року. Отримана через платформу фінансова допомога розподіляється за трьома напрямками: оборона та розмінування; гуманітарна й медична допомога; відбудова України.

Росія «грає в «голодні ігри» зі світом» – Кулеба закликає змусити Москву продовжити зернову угоду

Наслідки російської агресії відчутні далеко поза межами України, в тому числі через спровоковану Кремлем харчову кризу – про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на засіданні Ради безпеки ООН 22 вересня.

Він подякував генеральному секретарю ООН Антоніу Ґутеррішу та Туреччині за допомогу в Чорноморській зерновій ініціативі, яка дозволила розблокувати українські порти і відновити експорт зерна.

Водночас Кулеба вказав на те, що російські посадовці ставлять цей коридор під загрозу і можуть заблокувати його дію після того, як завершиться погоджений термін у 120 днів.

«Ми не маємо дозволити Росії відновити ці «голодні ігри» зі світом. Я закликаю всі країни, а особливо ті, які залежать від українського продовольчого експорту, чинити максимальний публічний та дипломатичний тиск на Москву, аби чорноморський «зерновий коридор» лишався відкритим і після листопада. Ми маємо разом захистити життєво важливу зернову ініціативу», – сказав голова МЗС.

Він додав, що дві третини зерна, попри заяви Володимира Путіна, були експортовані через цей коридор до країн Азії, Африки та Близького Сходу. Водночас Україна виділила гуманітарну допомогу Ефіопії та Сомалі.

«Ми відправили їм додаткові обсяги зерна. Україна зацікавлена в нарощуванні морського експорту як у рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН, так і на ринкових умовах», – зазначив Кулеба.

Він додав, що блокування українського експорту матиме наслідки передусім для азіатських, африканських і близькосхідних сімей, так само як і спровокована Москвою енергетична криза має вплив на Європу.

«Ми в одному човні, всі ми – європейці, азіати, африканці, арабські та латиноамериканські країни. Ми маємо дати відсіч цим загрозам спільно, немає місця для нейтральності», – закликав міністр.

22 липня представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію.

За даними Міністерства інфраструктури України на 21 вересня, за час дії «зернової ініціативи» з українських портів вийшло 185 суден з агропродукцією, яка була направлена до країн Азії, Європи та Африки.

Укргідрометцентр розповів, чи варто очікувати сильних морозів взимку

Повідомлення про «надзвичайно сувору зиму» не мають під собою підґрунтя, заявляє Український гідрометеорологічний центр 22 вересня.

За повідомленням, подібні повідомлення поширювалися в соціальних мережах і медіа.

«Подібна інформація не має під собою наукового підґрунтя та науково обґрунтованих методичних розрахунків. Сучасний розвиток метеорологічної науки у всьому світі не дозволяє складати прогнози розвитку атмосферних процесів з такою великою завчасністю», – йдеться в заяві.

Водночас центр на основі попередніх 30 років спостережень повідомляє про основні ознаки настання холодів в Україні:

  • навіть на півночі середня добова температура опускається нижче 8 градусів тепла (показник для початку опалювального сезону) в третій декаді жовтня, в інших регіонах – на початку листопада
  • середня місячна температура взимку зросла на 2-2,5 градуси
  • тривалість періоду з температурою нижче нуля скоротилася
  • сума від’ємних температур протягом зими скоротилася вдвічі
  • кожної зими фіксують температурні рекорди щодо найвищих температур
  • температура зростає вище 8 градусів зазвичай у першій декаді квітня та раніше

На основі цих показників в Укргідрометцентрі очікують, що середня температура з грудня по лютий буде на 1-2 градуси вищою за норму в період з 199-го по 2020 рік.

Ймовірність тривалих холодів взимку метеорологи оцінюють як мінімальну.

«Цілком ймовiрнi короткочаснi суттєві похолодання тривалістю 1-5 діб. Перенесення початку опалювального періоду на пізніші строки та його закінчення на більш ранні строки є обґрунтованим та підтверджується метеорологічними розрахунками», – додають у центрі.

У червні 2022 року міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов заявив, що тарифи на централізоване газопостачання та постачання гарячої води не будуть зростати під час прийдешнього опалювального сезону, хоча зима «буде надскладною в нашій історії».

Мер Києва Віталій Кличко застерігав, що взимку в квартирах у столиці може бути тепліше, ніж зазвичай.

«Якщо Київ припинить бойові дії – України не буде». Блінкен пояснив, чому США продовжують підтримку України

США продовжать підтримувати Україну, доки вона захищається від російської агресії, а також намагатимуться досягти дипломатичного рішення на справедливих умовах, заявив державний секретар США Ентоні Блінкен.

«Якщо Росія припинить бойові дії – війна закінчиться, якщо Україна припинить бойові дії – України не буде. Саме тому ми продовжимо підтримувати Україну, доки вона захищається. Ми також намагатимемося добитися дипломатичного рішення на справедливих умовах. Президент Зеленський неодноразово говорив, що дипломатія – це єдина можливість покласти край цій війні. Але дипломатія не може і не має використовуватися як привід для нав'язування умов Україні з порушенням положень статуту ООН», – сказав Блінкен на засіданні Ради безпеки ООН у Нью-Йорку.

Він зазначив, що президент Путін робить свій вибір, а тепер усі країни мають зробити свій вибір.

«Скажіть президенту Путіну зупинити жахи, які він розпочав. Скажіть йому поставити на чільне місце інтереси свого народу. Скажіть йому поважати принципи Ради безпеки…Давайте не забувати, що ми – народи – все ще є тими, хто обирає долю цієї організації і нашого світу. Ставки – очевидні і вибір за нами. Давайте зробимо правильний вибір заради миру, якого ми прагнемо», – додав Блінкен.

Президент України Володимир Зеленський 17 вересня заявив, що зараз строки закінчення війни залежить тільки від постачання зброї.

Станом на 16 вересня Сполучені Штати виділили близько 15,8 мільярдів доларів на безпекову допомогу Україні з початку роботи адміністрації Джо Байдена. З 2014 року Сполучені Штати виділили приблизно 17,9 мільярдів доларів на безпекову допомогу Україні та понад 15,1 мільярдів доларів з початку неспровокованого вторгнення Росії 24 лютого.

Блінкен: не можна допустити, щоб Путін залишився без покарання

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що не можна допустити, щоб президент Росії Володимир Путін залишився без покарання.

«Той міжнародний порядок, який ми зібралися тут захищати, руйнується у нас на очах. Ми не можемо і не допускатимемо, щоб президент Путін залишився без покарання», – сказав Блінкен на засіданні Ради безпеки ООН у Нью-Йорку.

Він наголосив, що захист суверенітету і територіальної цілісності України – це не просто захист прав однієї країни обирати свій шлях, хоча це фундаментальне право.

«Ми говоримо також про захист світового порядку, де жодна країна не може перемальовувати кордони іншої країни шляхом сили. Якщо ми не захистимо цей принцип, коли Кремль його так грубо порушує, ми посилаємо сигнал агресорам повсюдно, що вони також можуть так чинити. Це поставить усі країни під загрозу. Ми відчинимо двері для менш захищеного, менш мирного світу», – пояснив держсекретар CША.

Ймовірний ядерний удар по Україні загрожує всьому Чорноморському регіону – Скібіцький

Українська влада вважає, що президент Росії Володимир Путін всерйоз розглядає можливість ядерної війни – про це заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький у інтерв’ю ITV News.

«Можливо, що Росія застосує ядерну зброю проти України. Вони спробують зупинити нашу наступальну активність та знищити нашу державу», – припустив він.

Водночас Скібіцький вказав на те, що подібний сценарій становить загрозу також і для інших країн.

«Вибух тактичної ядерної зброї матиме вплив не тільки на Україну, а й на регіон Чорного моря», – сказав представник ГУР.

За його словами, наслідки від такого удару вплинуть на низку країн, серед яких Польща, Туреччина та Болгарія.

«Ми пам’ятаємо історію Чорнобиля. Можливо, що ми матимемо ще одну катастрофу на нашій території, в східній Європі», – припустив посадовець.

Володимир Путін 21 вересня заявив, що Росія готова використовувати «всі наявні засоби» для захисту «своїх територій». При цьому «своїми» Росія також вважає окуповані частини України.

20 вересня в окупованих районах на сході України та захопленій Херсонській області російськими силами було призначено дати так званих референдумів про приєднання до Росії. Окупаційна влада запланувала їх на 23-27 вересня.

Київ вже заявив, що це голосування не матиме реальних наслідків, а МЗС України закликало міжнародних партнерів засудити намір щодо РФ «фейкових плебісцитів» на окупованих територіях. Його вже засудили очільник НАТО, Сполучені Штати та низка західних лідерів.

Наймасштабніший обмін полоненими відбувався на території чотирьох країн – Буданов

Наймасштабніший обмін полоненими за час широкомасштабної війни відбувався на території чотирьох країн, повідомив очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.

«Обмін відбувався на території чотирьох країн: на кордоні між Україною та Росією, на території Польщі, на території Турецької республіки та на території Саудівської Аравії. Це було надзвичайно складне завдання, тому що треба було, окрім досить складних переговорів з російськими представниками, добитися синхронізації, щоб не було зриву у жодній з цих точок», – зазначив він.

У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.

Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.

ЗСУ відбили російські атаки біля трьох населених пунктів – Генштаб

Українські військові за добу відбили російські атаки в районах населених пунктів Куп'янськ, Зайцеве та Новомихайлівка, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб Збройних сил України.

За даними Генштабу, за добу українська авіація також вразила десять районів зосередження живої сили та військової техніки противника та дві позиції зенітних ракетних комплексів.

«Ракетні війська і артилерія за поточну добу завдали вогневого ураження, зокрема, по чотирьох пунктах управління, двох районах зосередження особового складу та військової техніки, трьох позиціях ППО, позиції артилерії, а також трьох складах боєприпасів», – йдеться у повідомленні.

Як інформують у Генштабі, війська РФ завдали чотири ракетні та 17 авіаударів, здійснили понад 24 обстріли з РСЗВ по військових та цивільних об’єктах на території України. Постраждала інфраструктура понад 30 населених пунктів – йдеться про Пришиб, Спірне, Веселе, Мар’їнка, Бахмут, Костянтинівка, Нескучне, Полтавка, Єгорівка, Безіменне, Білогірка, Запоріжжя, Кривий Ріг, Первомайськ, Миколаїв, Очаків, Високопілля, Сухий Ставок та Миролюбівка.

У розвідці пояснили, кому в Росії був вигідний обмін Медведчука

Обмін кума російського президента, народного депутата від «ОПЗЖ» Віктора Медведчука, якого обміняли на 200 українських полонених військових, був вигідний Федеральній службі безпеки. Про це заявив очільник українського Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.

«Медведчук на цьому етапі найбільше потрібний саме Федеральній службі безпеки, тому що це особа, через яку напряму йшло фінансування багатьох агентурних мереж тут. Через цю особу йшло фінансування певних посадовців та взагалі наповнення негласного бюджету ФСБ. Тому він їм конче потрібний. Це перш за все засіб їхнього впливу і заробляння/відмивання коштів. Це і є головна причина, чому вони так за нього боролися», – пояснив Буданов.

Водночас за словами т.в.о.голови СБУ Василя Малюка, кількість звільнених українських військових завдяки обміну на Медведчука «є автоматично ознакою того, що Медведчук був топовим держзрадником в Україні».

Російська сторона наразі не коментувала обмін Медведчука.

У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.

Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.

Історія кримчанина Богдана Кротевича з «Азовсталі», звільненого після російського полону

Богдан Кротевич – кримчанин, який служить Україні у складі полку спецпризначення «Азов». Його ім’я значиться серед 215 українських військовослужбовців, звільнених із російського полону внаслідок обміну 21 вересня. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він захищав Маріуполь, пройшов випробування «Азовсталлю» та разом з іншими «азовцями» чотири місяці утримувався на території, підконтрольній угрупованню «ДНР».

Радіо Свобода отримало нагороду за висвітлення повномасштабного вторгнення Росії

Редакція Радіо Свобода стала фіналістом конкурсу Online Journalism Awards 2022 у категорії Breaking News, Large Newsroom.

Цю нагороду журналісти Радіо Свобода отримали нагороду за висвітлення початку повномасштабного вторгнення Росії.

«Мені дуже приємно вітати Українську службу, Білоруську службу, Current Time, а також усі команди, які зробили внесок у сміливе та всебічне висвітлення Радіо Свобода перших годин війни в Україні. Саме швидка та інноваційна командна робота, яка є надзвичайно важливою для нашої аудиторії, особливо в Україні, вперше в історії Радіо Свобода була відзначена Online Journalism Award в категорії першою в висвітлення термінових новин у великій редакцій», – заявила віцепрезидент та головний редактор Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

За її словами, ця нагорода є свідченням професіоналізму та відданості кореспондентів Радіо Свобода.

«Нагорода OJA стала ще більш особливою завдяки звільненню одного з наших ув’язнених білоруських колег, Олега Груздзіловича, після дев’яти місяців несправедливого ув’язнення. Сподіваємось незабаром побачити подібний результат для Ігоря Лосика, Олексія Кузнечика та Владислава Єсипенка», – додала Дейзі Сінделар.

Як повідомляється на сайті Online Journalism Awards, перші години війни Росії проти України в лютому 2022 року стали історичним моментом для Радіо Свобода – медіа змогло донести на багатьох платформах термінові новини про війну мільйонам людей в Україні, Росії, Білорусі, Молдові та в інших країнах. Кореспонденти були в різних куточках України та на передовій. З великим особистим ризиком вони вели прямі трансляції, живі блоги усіма мовами регіону, зокрема і англійською. Ключовим чинником успіху екстрених новин Радіо Свобода були українські, російські та білоруські журналісти, які змогли зробити свій внесок у знання місцевості, щоб внести нюанси та контекст в історичний момент.

Online Journalism Awards (OJA) – головна світова нагорода, якою відзначають майстерність та інновації в цифровій журналістиці з 2000 року.

«Просто не віриться. Змучений, схуд, але живий» – мама звільненого з російського полону «Калини»

Звільнення з російського полону заступника командира полку «Азов» Святослава «Калини» Паламара та військової лікарки з «Азовсталі» Мар'яни Мамонової було для їхніх рідних неочікуваним.

«Ми не знали, що з ними, як вони. Практично не мали даних, де вони перебувають. Це було найтяжче для нас, бо були різні версії. Ми всі вірили, що дитина буде вдома, але те, що це станеться саме зараз, це було неочікувано. Це така радість, що передати тяжко. Просто не віриться. Змучений, схуд, але живий і в безпеці. Для мене це найголовніше. Він мені дзвонив, я чула його голос, голос нормальний», – про це у коментарі Радіо Свобода розповіла Лідія Паламар, мати заступника командира полку «Азов» Святослава «Калини» Паламара.

Про подібні емоції зазначили і батьки військового медика з «Азовсталі» Мар'яни Мамонової.

«Це була несподіванка. Середня донька нам зателефонувала і сказала, що Мар'яна вже в дорозі. Потім вже сама вона сьогодні о шостій ранку зателефонувала нам. Сказала, що в неї все добре», – розповіли вони у коментарі Радіо Свобода.

У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.

Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.

Вони повернулися: фото українських бійців, які були в російському полоні

215 українських захисників звільнені з російського полону. Серед них – 108 бійців «Азову», а також військовослужбовці НГУ, ВМС України, ЗСУ, ДПСУ, ТрО, НПУ, СБУ, Держмитслужби і ДССТ та двоє цивільних осіб. Радіо Свобода зібрало архівні фото бійців і ті, які були зроблені після їх звільнення.

У Старобільську окупанти заборонили жителям залишати місто до 27 вересня – Генштаб ЗСУ

У Генеральному штабі ЗСУ заявляють, що російські окупаційні сили активізували роботу щодо підготовки та проведення так званого референдуму.

За даними штабу, на Луганщині у Старобільську окупанти заборонили місцевому населенню залишати місто з 23 по 27 вересня.

«За наявною інформацією, окупанти створюють озброєні групи для обходу помешкань та примусу людей брати участь у так званому референдумі. Проводиться підготовка до зйомок пропагандистськими ЗМІ сюжетів про таку собі «активну участь місцевих жителів у голосуванні», – повідомляє Генштаб у фейсбуці.

На Херсонщині, за даними українського командування, російські окупанти посилюють адміністративно-поліцейський режим, намагаються отримати особисті дані місцевих жителів.

«Активізувалась робота щодо підготовки та проведення так званого референдуму на тимчасово захоплених територіях України. Так, у населених пунктах Херсонської області, представники російської окупаційної влади, під приводом якісного розподілу гуманітарної допомоги, намагаються отримати від місцевих жителів їх особисті дані. Триває формування так званих виборчих комісій», – інформує штаб.

На окупованій частині Запорізької області місцевим жителям за надання паспортних даних та отримання громадянства РФ обіцяють грошову винагороду і побутові прилади, повідомляють у Генштабі.

20 вересня в окупованих районах на сході України та захопленій Херсонській області російськими силами було призначено дати так званих референдумів про приєднання до Росії. Окупаційна влада запланувала їх на 23-27 вересня.

Київ вже заявив, що це голосування не матиме реальних наслідків, а МЗС України закликало міжнародних партнерів засудити намір щодо РФ «фейкових плебісцитів» на окупованих територіях.

Також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вважає, що міжнародна спільнота має засудити так звані референдуми на окупованих територіях України. Низка західних лідерів засудили намір Кремля провести так звані референдуми.

У Білому домі заявили, що Росія намагається провести так звані референдуми у відповідь на успішний контрнаступ українських військ, а Вашингтон не визнає результати такого голосування.

Від «візьмемо Київ за 3 дні» до «обережно, повістки»: чому заяви Путіна б'ють по ньому самому?

«Точка зору» Анни Огренчук, президентки Асоціації правників України

«У Міжнародний день миру Путін виступив із промовою, як, по суті, означає визнання Кремлем факту війни, хоч і без офіційного оголошення. Президент Росії заявив про початок часткової мобілізації та про підтримку так званих «референдумів» на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.

Як виглядає, це не ескалація збройної агресії, а відверта спроба Кремля «узаконити» свої дії бодай за за російськими законами, оскільки дії РФ давно не мають нічого спільного з верховенством права.

Ці кроки Путіна показують наскільки слабкою та хворою є російська влада, особливо на тлі явних перемог Збройних сил України на фронті та наростання підтримки цивілізованого світу...»

Мобілізація Росії не допоможе, Путін спізнився – Роман Світан

21 вересня у Росії стартувала так звана часткова мобілізація – відповідний указ видав президент Володимир Путін. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу пояснив, що в російську армію планують залучити 300 тисяч резервістів. Строковиків обіцяють на війну не відправляти, а лише людей з бойовим досвідом і військовою спеціальністю. Згодом російські ЗМІ повідомили про ймовірну мобілізацію до мільйона людей, у Кремлі цю інформацію заперечують. Чому Путін все ж таки пішов на мобілізацію і чи має на такі виклики реагувати Україна. На ці запитання в коментарі Радіо Свобода відповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.

Казахстан готовий надавати росіянам посвідки на проживання, але на певних умовах – спікер сенату

Казахстан готовий надавати посвідку на проживання росіянам, але на певних умовах. Про це заявив спікер сенату Маулен Ашимбаєв, якого цитує казахська служба Радіо Свобода.

«Якщо громадяни Росії захочуть отримати посвідку на проживання у Казахстані, то вони мають надати пакет документів, який потрібний за законами Казахстану. Серед цього переліку документів є такий пункт: «згода держави, з якої виїжджає людина». У нашому законі чітко вказано такий пункт. Якщо держава не дає дозволу залишити країну, то Казахстан не може дати посвідку на проживання», – пояснив Ашимбаєв.

Спікер також додав, що позиція Казахстану щодо війни Росії проти України не змінилася.

«Це можна вирішити тільки політичним шляхом, шляхом знаходження компромісу, ухвалення взаємоприйнятних рішень», - зазначив він.

Вранці 21 вересня Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію у Росії. Згодом міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що планують призвати 300 тисяч резервістів.

Естонія заявила, що не має наміру надавати притулок громадянам Росії, які прагнуть уникнути мобілізації.

Видавати росіянам гуманітарні візи відмовилася Латвія. Литва розглядатиме заяви «в індивідуальному порядку».

Лубінець про питання до МКЧХ: жоден із звільнених вчора військовополонених не бачив представника організації

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець має намір порушити перед керівництвом Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) питання щодо відсутності моніторингу організації за умовами тримання українських військовополонених.

«У мене попередньо запланована зустріч із керівництвом Міжнародного комітету Червоного Хреста в Женеві, я туди їду саме щодо цієї ситуації. Якщо ми не побачимо від них якихось дієвих алгоритмів дій щодо РФ, ми повинні про це публічно казати», – сказав Лубінець в ефірі національного телемарафону.

За словами омбудсмена, він має дуже багато запитань до діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста та Організації Об'єднаних Націй.

«Їх мандат має змушувати країну-агресора виконувати Женевські конвенції… Вони були присутні під час виходу з «Азовсталі» наших героїв у Маріуполі й, відповідно до своїх мандатів, брали на себе зобов'язання це перевіряти, за цим стежити, моніторити цю ситуацію. Ми побачили, що цього взагалі не відбувалося... Жоден із військовополонених, яких ми вчора звільнили, не бачив представника МКЧХ. Це порушення. На мій погляд, це невиконання мандата МКЧХ і ми маємо про це публічно говорити», – наголосив Лубінець.

На ці заяви Дмитра Лубінця у Міжнародному комітеті Червоного Хреста ще не реагували. Раніше генеральний директор Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Роберт Мардіні заявляв, що від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну співробітники Червоного Хреста змогли відвідати кілька сотень військовополонених з обох сторін. Завдяки цьому близько 3 тисяч сімей військовополонених отримали новини про своїх утримуваних родичів.

У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.

Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.

На Запорізькому напрямку військовий збив російський Мі-8 – Нацгвардія

Український військовий з допомогою зенітно-ракетного комплексу «Ігла» збив російський гелікоптер Мі-8, повідомила у фейсбук пресслужба Нацгвардії.

«Сьогодні, 22 вересня 2022 року військовослужбовцем Національної гвардії України під час нальоту авіації противника на Запорізькому напрямку було збито ворожий гвинтокрил Мі-8 із ПЗРК «Ігла», – йдеться у повідомленні.

За даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила 218 гелікоптерів.

21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.

Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.

СБУ: угруповання «ДНР» планує залучити неповнолітніх до так званого референдуму

До так званого референдуму на території, яку контролює угруповання «ДНР», планують залучити неповнолітніх віком від 13 до 17 років, повідомляє Служба безпеки України, посилаючись на відповідні перехоплені документи.

«Таким чином, загарбники сподіваються розширити «електоральну базу» підтримки кремлівського проєкту з приєднання частини східної України до складу країни-агресора. За рахунок малолітніх «виборців» окупанти намагаються штучно збільшити катастрофічну нестачу «голосів» для легітимізації фейкового плебісциту», – зазначають у СБУ.

Як додають у спецслужбі, до «виборчих дільниць» неповнолітніх мають супроводжувати батьки, опікуни або представники так званих «дитбудинків».

З огляду на бойові дії, а також російську окупацію Донецької області редакція Радіо Свобода не може оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.

У Службі безпеки України наголошують, що вже ідентифікували усіх організаторів так званого референдуму, а також встановила їх місце перебування та задокументувала злочини.

20 вересня в окупованих районах на сході України та захопленій Херсонській області російськими силами було призначено дати так званих референдумів про приєднання до Росії. Окупаційна влада запланувала їх на 23-27 вересня.

Київ вже заявив, що це голосування не матиме реальних наслідків, а МЗС України закликало міжнародних партнерів засудити намір щодо РФ «фейкових плебісцитів» на окупованих територіях.

Також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вважає, що міжнародна спільнота має засудити так звані референдуми на окупованих територіях України. Низка західних лідерів засудили намір Кремля провести так звані референдуми.

У Білому домі заявили, що Росія намагається провести так звані референдуми у відповідь на успішний контрнаступ українських військ, а Вашингтон не визнає результати такого голосування.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG