Трьох працівників СІЗО Херсона затримали за підозрою в держзраді
Служба безпеки України затримала в Херсоні трьох працівників місцевого слідчого ізолятора за підозрою в державній зраді. Про це повідомила СБУ та Офіс генерального прокурора 28 листопада.
«Під час окупації Херсона вони приєдналися до лав створеного агресором «управления службы исполнения наказаний по Херсонской области». Перебуваючи на «посадах», виконували завдання Кремля щодо придушення руху опору та проведення масових репресій на території регіону. Встановлено, що вони особисто здійснювали «прийом» до окупаційного «СІЗО» викрадених місцевих жителів і незаконно тримали їх під вартою у камерах з нелюдськими умовами», – заявляє Служба.
Затримані – посадовці Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань.
За повідомленням, один з них після захоплення Херсона добровільно погодився стати «помічником начальника по роботі з громадськістю», а інший – «старшим оперуповноваженим». До них приєдналася оперуповноважена по боротьбі з незаконним обігом наркотиків пенітенціарної установи.
Після затримання всім трьом повідомили про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Кваліфікація передбачає 15 років або довічне ув’язнення в разі обвинувального вироку. Триває досудове розслідування.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Міноборони Росії того ж дня заявило, що всіх російських військових виведено з правого берега Дніпра, де розташований Херсон.
Президент України Володимир Зеленський не задоволений ситуацією із «Пунктами незламності» у Києві. Через це він дорікає меру столиці Віталію Кличку. «Профанацію з київськими «Пунктами незламності» ніхто нікому не пробачить», – сказав Зеленський. Натомість Кличко закиди на свою адресу назвав «політичними танцями».
Армія Росії обстрілює Херсон і укріплює свої позиції на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Військові аналітики вважають, що російське військове керівництво розглядає перспективу українського контрнаступу через Дніпро як серйозну загрозу.
New York Times повідомляє, що країни-члени НАТО вичерпали свій потенціал щодо постачання зброї Україні, зокрема артилерійських снарядів. Чиї ресурси для війни виявляться більшими – Росії чи Заходу?
Про це та інше говоримо у в програмі «Свобода LIVE».
Гості етеру:
- радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк,
- військовий експерт Сергій Грабський,
- політолог Олег Саакян.
Прямий ефір – о 18:00 на @Радіо Свобода:
У Маріуполі армія РФ облаштовує склад боєприпасів неподалік школи – мерія
В окупованому Росією Маріуполі російська армія облаштовує склад боєприпасів неподалік однієї із місцевих шкіл, повідомив радник міського голови Петро Андрющенко.
«Окупанти почали облаштовувати склад з БК на території знищеного Центрального ринку. В самому центру міста. За 100 метрів від школи 65, яку самі використовують як головну піар-точку.
Прикритися цивільними. Ніколи такого не було і от знову», – зазначив він.
З огляду на бойові дії та окупацію міста російськими військами редакція Радіо Свобода не має змоги оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
Раніше цього місяця Андрющенко повідомляв, що після відступу армії РФ із Херсона, в Маріуполі фіксували стрімке збільшення кількості окупаційних військ.
Блокада Маріуполя почалася на початку березня 2022 року і тривала до середини травня, коли останні захисники заводу «Азовсталь» вийшли з нього в рамках домовленості про подальший обмін.
Наразі місто повністю окуповане. За даними міської влади, у Маріуполі триває гуманітарна катастрофа, жертви серед цивільних оцінюють щонайменше в десятки тисяч людей.
На українсько-польському кордоні потрібно збільшити пропускну спроможність удвічі-тричі ‒ експерти
Як співпрацювати Польщі та Україні під час війни, зокрема, у прикордонному регіоні, які нові виклики сьогодні для двох сусідніх держав і як варто перелаштувати роботу різних структур ‒ ці питання обговорювали у прикордонному містечку Томашів Любельський Люблінського воєводства українські та польські фахівці під час конференції Клуб Європи Карпат «Карпати. Європа. Ми».
Чи падіння ракети на територію Польщі 15 листопада налякало польське суспільство?
Зеленський провів засідання Ставки: говорили про плани Росії та захист енергосистеми
Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача, повідомив Офіс президента 28 листопада.
Засідання пройшло за участі головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного та командувачів військ оперативних напрямків, які доповіли про ситуацію на фронті, а також керівників розвідки.
«Члени Ставки також заслухали інформацію керівників розвідки щодо планів ворога на найближчу перспективу. Були узгоджені шляхи реагування на можливі виклики, пов’язані з діями противника. Крім того, на засіданні розглянули перебіг відновлення енергетичної системи та її захист від імовірних російських атак», – йдеться в повідомленні.
Офіс додає, що на засіданні також обговорили забезпечення громадян зв’язком і теплом та ситуацію з розгортанням «Пунктів незламності».
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. Загалом було випущено близько 70 крилатих ракет, більшість з них знищили сили ППО.
У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням. Одна з найскладніших ситуацій склалася у Києві.
Росія завдала понад 16 тисяч ракетних ударів по Україні за 9 місяців – Резніков
Росія від початку повномасштабної війни завдала по Україні понад 16 тисяч ракетних ударів, більшість із яких – по цивільних цілях, заявив міністр оборони України Олексій Резніков.
«За останні дев’ять місяців Росія завдала понад 16 тисяч ракетних ударів по Україні. 97% російських цілей є цивільними. Ми воюємо проти терористичної держави. Україна переможе і притягне воєнних злочинців до відповідальності», – написав міністр у твітері 28 листопада.
За наведеними ним даними, через російські удари пошкоджені, зокрема, близько 220 об’єктів енергетичної інфраструктури, майже 250 транспортних об’єктів.
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. Загалом було випущено близько 70 крилатих ракет, більшість з них знищили сили ППО.
У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням. Одна з найскладніших ситуацій склалася у Києві.
За попередню добу внаслідок обстрілів Херсонщини загинула одна людина – речник ОВА
Російські війська майже 30 разів обстріляли Херсонську область за добу 27 листопада, повідомив керівник пресслужби обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков під час брифінгу в понеділок.
«За добу, яка минула, було майже 30 обстрілів на Херсонщині, двоє людей постраждали, на жаль, одна загинула. Щодо руйнувань: зараз постійно працюють комісії з цих питань, і правоохоронні органи також», – розповів він.
Толоконніков додав, що в області триває відновлення електропостачання. Над цим працюють 26 бригад, тобто майже 160 людей.
«Можемо зараз сказати, що херсонці майже 20% побутових споживачів вже зі світлом, це десь 20 тисяч абонентів», – зазначив керівник прес-офісу.
Він додав, що робітники комунальних служб також працюють над відновленням електропостачання ТЕЦ, щоб відновити теплопостачання.
Після звільнення Херсона російські війська регулярно обстрілюють місто. Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук 21 листопада закликала жителів Херсону евакуюватися з міста на період зими.
За даними влади, з 20 по 25 листопада внаслідок російських обстрілів у Херсоні загинули 15 людей.
Росія вивезла майже 900 тонн зерна з Луганщини – Центр національного спротиву
Росія продовжує вивозити українське зерно з окупованих територій. Про це повідомляє Центр національного спротиву Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
«Так, ворог розграбував ТОВ «Старобільський елеватор» (Луганська область – ред.), звідки вивіз майже 900 тонн зерна (врожай 2021 року). Зокрема, було вкрадено понад 600 тонн зерна пшениці та 275 тонн зерна соняшника. Все воно було помічене окупантами як «безгосподарне майно» й передано до «аграрного фонду ЛНР». Тобто, по факту росіяни просто вкрали зерно у власників, адже ті не співпрацювали з ними», – зазначають у ЦНС.
«Велика кількість антиукраїнських матеріалів» – СБУ про останні знахідки в приміщеннях УПЦ (МП)
Служба безпеки України повідомила про результати обшуків на території Української православної церкви Московського патріархату у Тернопільській та Івано-Франківській областях, які пройшли напередодні.
Обшуки пройшли в Почаївській духовній семінарії та в Івано-Франківської єпархії УПЦ (МП). СБУ звітує про виявлення «великої кількості антиукраїнських матеріалів».
«Зокрема, СБУ виявила літературу, в якій заперечується існування українського народу, його мови, а також саме право України на державність, і, навпаки, наголошується, що це нібито штучно створена держава. Також Служба безпеки знайшла брошури та книжки ксенофобського і ненависницького змісту з образливими вигадками про інші національності та релігії», – йдеться в повідомленні.
Голова парламентської фракції «Слуга народу», член комітету з питань нацбезпеки та оборони Давид Арахамія відреагував на ініціативу республіканців, які здобули більшість у Палаті представників, щодо більшого контролю над військовою допомогою США Україні.
«Українці поважають бажання американського народу бути впевненим у тому, що його допомога використовується з найвищою ефективністю. Ми теж у цьому зацікавлені, адже чим вищий рівень довіри, тим більші об’єми допомоги можна очікувати. Тому заздалегідь створили у Верховній Раді тимчасову спеціальну комісію з моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, зокрема зброї», – наголосив він.
Назад в СРСР: як російська державна машина вчить дітей ставати «солдатами Путіна»
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) оголосив програму курсу початкової військової підготовки у школах півострова на 2022-2023 роки. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну школярів хочуть забезпечити стрілецькою зброєю з боєприпасами та збирати на російських військових об'єктах для стрільб, стройової ходьби й агітації. Так у Криму з початку російської анексії виховують молоду армію, готову вбивати та вмирати за Росію, кажуть правозахисники.
План заходів курсу початкової військової підготовки Сергій Аксьонов затвердив на початку листопада. Цей курс у Міністерстві освіти Росії раніше анонсували з 1 вересня 2023 року. У Криму готуватися до нього почали вже зараз. Курс запроваджений у навчальну програму поряд з уроками «Розмови про важливе», що з'явилися у школах Росії та анексованого Криму у вересні.
За інформацією російського уряду Криму, «військово-патріотичне виховання та початкова військова підготовка проводитимуться в рамках і шкільної програми, і додаткової освіти».
«Важливо обговорювати зі школярами цілі та завдання «спецоперації»
Затверджений Сергієм Аксьоновим навчальний план передбачає широкий перелік заходів, пов'язаних із військовою наукою, знаннями в галузі оборони та служби. В документі мовиться, що для кримських школярів проводитимуть збори на базі військових частин, навчальні стрільби, заняття зі стройової, фізичної, військово-медичної підготовки та радіологічного, хімічного і біологічного захисту.
Повністю читайте тут
Битва за Донбас: головне 28 листопада (оновлюється)
(рос.)
Донецкая область
В прошлые сутки армия Украины отбила атаки агрессора на Бахмут и его пригороды – Яковлевку, Новобахмутовку и Соледар, сообщает Генштаб. ВСУ пресекли попытки россиян наступать в Первомайськом и Невельськом (под Авдеевкой) и Новомихайловке (подступы к Марьинке с Юга).
Кроме этого, Генштаб констатирует, что Кремль наступает на Лиманском направлении, продавливая оборону Украины в сторону Торского, Ямполевки и сел Луганской области у трассы Сватово-Лисичанск.
DeepState пишет, что точная обстановка в Марьинке до сих пор неизвестна. Как мы помним, россияне еще на прошлой неделе вошли в часть города. Впрочем, от города уже почти ничего не осталось. По поводу давления армии РФ на Бахмут DeepState полагает, что продвигаться ей сейчас сильно мешает погода: она на руку скорее для обороны.
Из ствольной, реактивной артиллерии и танков Россия обстреливала район Купянска Харьковской области, который примыкает к Донецкой и Луганской; Марьинку, Красногоровку, Угледар, подступы к Авдеевке и, конечно, Бахмуту. Там огонь вели по десятку точек.
Повністю читайте тут
«Чув, як виносять трупи»: ветеран АТО з Херсона розповів як вижив у полоні російських окупантів
Понад три тижні в неволі, щоденні допити та катування, майже без сну та їжі. Активіст та ветеран АТО з Херсона Максим Негров розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я» про те, що відбувалося у місті на початку війни, як він потрапив у полон до російських окупантів, і що відбувалося в облаштованих ними катівнях.
Читайте розповідь про полон тут
Енергоспоживання в Києві треба знизити на 60%, тривають екстрені відключення – «ДТЕК»
Регіональна компанія «ДТЕК Київські електромережі» прокоментувала ситуацію з екстреними відключеннями електроенергії в столиці.
За повідомленням, відключення є необхідним кроком, щоб збалансувати енергосистему та уникнути аварій на обладнанні.
«За розпорядженням НЕК Укренерго маємо знизити 60% потужності споживання Києва. Забезпечення світлом критичної інфраструктури – лікарень, насосних та теплових пунктів потребує 58% електроенергії, яка лишається. Для живлення побутових споживачів є тільки 42% електроенергії», – пояснили в компанії.
Читайте також: Влада розповіла, скільки мешканців Київщини досі без світла
«ДТЕК» додає, що робить «все можливе», аби забезпечити кожному клієнту наявність світла на дві-три години двічі на добу.
«Щойно вдасться збалансувати ситуацію – повернемося до відключення за графіками. Слідкуйте за оновленням інформації», – йдеться в заяві.
Компанія просить споживачів максимально обмежити витрати електроенергії.
Раніше 28 листопада енергетична компанія «Укренерго» повідомила про застосування аварійного відключення електрики по всій території України через стрімке зростання дефіциту потужності.
Читайте також: Відключення світла в Києві можуть тривати до весни, варто «врахувати різні сценарії» – Кличко
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. Загалом було випущено близько 70 крилатих ракет, більшість з них знищили сили ППО.
У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням. Одна з найскладніших ситуацій склалася у Києві.
На Харківщині ексгумували тіла п’яти цивільних, вбитих російським авіаударом – прокуратура
Правоохоронці ексугумували останки п’ятьох мирних мешканців в Ізюмському районі Харківської області, повідомляє обласна прокуратура.
За повідомленням, фрагменти тіл ексгумували на цвинтарі села Слобожанське.
«Всі загиблі стали жертвами російської агресії. 9 березня внаслідок авіаційного бомбардування села вони загинули у багатоповерхівці, яка зазнала руйнувань. Серед загиблих: дві жінки, чоловік, дівчинка 10 років та хлопчик віком 1 рік 9 місяців. Наразі їх тіла направлено для проведення судово-медичних експертиз», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: На звільненій від військ РФ Херсонщині виявили тіла 63 жертв катувань – Монастирський
За обставинами цієї події правоохоронці почали розслідування про порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
На вихідних поліція повідомила, що на Харківщині ексгумували тіло залізничника, якого розстріляли російські військові.
Москва, попри численні докази, заперечує свої атаки на цивільних та воєнні злочини своїх військових в Україні.
Рада міністрів ОБСЄ вперше збереться без представника Росії – Кулеба
Рада міністрів ОБСЄ вперше збереться без участі представника Росії. Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«І це – правильно. Немає чого йому робити. Вони лише імітують переговори. Вони лише імітують дипломатію. А насправді вони зробили свій вибір: цей вибір – війна і воєнні злочини», – зазначив він.
Зустріч Ради міністрів ОБСЄ має відбутися у польському місті Лодзь 1 та 2 грудня.
Росія є членом ОБСЄ. Однак 18 листопада польське Міністерство закордонних справ повідомило, що Польща не допустить російську делегацію на засідання Організації з безпеки і співпраці в Європі.
Цього року Польща головує в ОБСЄ, що складається з 57 країн.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща і три країни Балтії запровадили обмеження на в’їзд для громадян Росії, у тому числі за візами, виданими іншими державами-членами ЄС.
«Передавав розвіддані про ППО»: СБУ заявила про викриття в Одесі «агента РФ»
Служба безпеки України заявляє про затримання в Одесі «агента РФ», який «передавав розвіддані про ППО через російських «журналістів».
«Отримані відомості передавав через «зв’язкового». Ним виявився завербований ФСБ представник прокремлівського інформагентства «Бел.ru», яке знаходиться у Білгородській області Росії. Для комунікації і передачі закритих відомостей використовували заздалегідь відпрацьований анонімний Telegram-канал», – зазначають в СБУ.
Наразі чоловіку оголошена підозра, він перебуває під вартою.
Кличко: за 9 місяців війни у Києві загинули понад 150 людей
Від початку повномасштабної війни у Києві загинули понад 150 людей, із них четверо дітей, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
Як повідомляє КМДА, під час онлайн-виступу на Київському інвестиційному форумі, що відбувається сьогодні в Брюсселі, Кличко заявив, що «на сьогодні українці захищають свій європейський вибір у кривавій війні з російським агресором, що прийшов на українську землю, а також захищають європейські цінності, мир і стабільність у всьому європейському континенті».
За його даними, у Києві внаслідок російських ударів пошкоджено або зруйновано 678 об'єктів, з них – понад 350 житлових будинків.
ООН станом на 20 листопада зафіксувала загибель майже 6 600 цивільних через війну Росії в Україні.
Влада розповіла, скільки мешканців Київщини досі без світла
Станом на ранок 28 листопада близько 40 відсотків території Київської області перебуває без елетроенергії. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону повідомив голова обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.
«Це наслідки, звичайно, в першу чергу терористичної атаки, яку зробила російська сторона минулого тижня. І додалася до цього ще й ожеледиця та складні погодні умови, які будуть також з нами протягом найближчих місяців», – зазначив він.
За словами Кулеби, аварійні бригади працюють у посиленому режимі, а найбільш складна ситуація склалася на Фастівському електровузлі, Києво-Святошинській і Васильківській територіальних громадах.
«Там роботи продовжувалися всі вихідні. Люди залишалися працювати навіть вночі, для того, щоб якомога швидше подати електроенергію», – зазначив він.
Євросоюз визнав злочином порушення санкційних обмежень
Європейський Союз додав порушення санкційних обмежень до переліку «злочинів за законами ЄС», повідомила Рада Євросоюзу 28 листопада.
Відтак порушення санкцій є злочином за Договором про функціонування Європейського Союзу.
Міністр юстиції Чехії, яка наразі головує в ЄС, Павел Блажек вказав на те, що блок ухвалив «безпрецедентну кількість» санкцій щодо Росії через її агресію проти України.
«Аби мати успіх, запровадження (санкцій – ред.) потребує спільних зусиль, і сьогоднішнє рішення є ключовим інструментом, аби запобігти будь-яким спробам обійти ці заходи», – йдеться в його коментарі.
Читайте також: Bloomberg: Москва заборонить продаж нафти країнам, які запровадили стелю ціни
Як повідомляє Рада ЄС, зараз країни-члени мають різні визначення того, що є порушенням санкційних обмежень і яку відповідальність воно за собою тягне. Це створює ризик обходу санкцій і доступу підсанкційних осіб до їхніх активів, які підпадають під обмеження.
Криміналізація порушення санкцій є «першим із двох кроків», спрямованих на забезпечення однакового запровадження обмежень по всьому ЄС, додають у Раді.
6 жовтня Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про так зване приєднання до РФ.