Зеленський визначився, хто керуватиме Черніговом
Президент Володимир Зеленський видав розпорядження про призначення Дмитра Брижинського начальником Чернігівської міської військової адміністрації. Відповідний документ є на сайті Офісу президента.
Дмитро Брижинський – кадровий військовий, полковник, в лютому 2022 року очолював штаб оборони Чернігова.
1 лютого Львівський апеляційний суд підтвердив рішення про позбавлення мера Чернігова Владислава Атрошенка права обіймати посаду протягом року.
За даними НАЗК, у серпні 2022 року Чернігівський міський голова дав розпорядження своєму водієві вивезти автівку дружини Tesla Model X за межі кордону, чиновник діяв в умовах конфлікту інтересів, адже водій забезпечує транспортне обслуговування міського голови виключно в межах виконання ним посадових обов’язків. Після цього у вересні НАЗК склало протокол щодо конфлікту інтересів у Чернігівського міського голови.
7 грудня Яворівський районний суд Львівської області на рік позбавив мера Чернігова Владислава Атрошенка права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також оштрафував його. Таке рішення суд виніс за протоколом НАЗК про конфлікт інтересів. Атрошенко подав апеляцію, а коли і її не задовольнили, заявив, що звернеться до Європейського суду з прав людини.
Російський тележурналіст Антон Красовський судом в Україні заочно засуджений до п’яти років ув’язнення з конфіскацією майна за заклики до геноциду українців, повідомляє Служба безпеки України.
«Із лютого минулого року він (Красовський – ред.) публічно підтримував повномасштабне вторгнення РФ, виправдовував злочини рашистів та закликав до геноциду українського народу. Свої «тези» російський пропагандист поширював під час ефірів на RT, а також через підконтрольні телеграм-канали», – повідомляє СБУ.
За даними відомства, на підставі зібраних доказів та проведених експертиз Красовського визнано винним за статтями про публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу та виготовлення матеріалів із закликами до геноциду.
«Наразі злочинець переховується від правосуддя за кордоном. Втім, співробітники СБУ знають про його місцезнаходження і проводять комплексні заходи для притягнення винного до відповідальності», – повідомили в СБУ.
У жовтні минулого року на телеканалі RT Красовський заявив, що українських дітей, які вважають, що територія України окупована Росією, потрібно топити в річці або спалювати живцем. Також він закликав розстрілювати українців. Керівниця телеканалу Маргарита Симоньян після цього заявила, що RT зупиняє співпрацю із Красовським. Але той через розголос своїх висловлювань у мережі просив його «зрозуміти», а сама Симоньян закликала колегу пробачити.
МЗС України закликало усі країни світу заборонити мовлення RT.
Антон Красовський є російським тележурналістом, виступає на підтримку війни в Україні, неодноразово закликав до знищення української державності.
У Чорному морі армія РФ збільшила кількість бойових кораблів – ВМС
У Чорному морі станом на ранок 17 лютого армія РФ збільшила присутність бойових кораблів, повідомляє пресцентр Військово-морських сил Збройних сил України.
Повідомляється, що у Чорному морі на бойовому чергуванні з 11 кораблів РФ – три є носіями крилатих ракет «Калібр», загальний залп яких становить близько 24 ракет. Також в Азовському морі продовжує залишатися один корабель.
ДОПОВНЕНО: пізніше оперативне командування «Південь» повідомило, що армія РФ збільшила корабельне угруповання в Чорному морі до 12-ти одиниць, серед яких вже 4 ракетоносії, в тому числі – підводний.
16 лютого у Чорному морі армія РФ тримала сім своїх кораблів, з яких один був ракетоносієм із вісьмома «Калібрами».
Армія РФ в обстрілах українських територій, в тому числі, використовує ракети, які запускає з моря.
В Україну для зустрічі з Зеленським прибув голова уряду Нідерландів
До Києва 17 лютого з робочим візитом прибув премʼєр-міністр Нідерландів Марк Рютте, якого також супроводжує міністр внутрішньої торгівлі країни Ліше Шрайнемахер. Рютте матиме переговори з президентом України Володимиром Зеленським, повідомило нідерландське видання De Telegraaf.
Після прибуття до української столиці члени делегації Нідерландів поклали вінок до Стіни памʼяті біля Михайлівського Золотоверхого собору.
Після переговорів із Володимиром Зеленським Рютте і Шрайнемахер матимуть зустріч із прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, а згодом відвідають пошкоджені обʼєкти енергетики.
Марк Рютте вже вдруге після початку повномасштабного російського вторгнення відвідує Україну. У липні 2022 року голова уряду Нідерландів відвідав Бородянку та Ірпінь, де на власні очі побачив наслідки дій військ Росії.
Зеленський відкриє Мюнхенську конференцію з безпеки, Україна – в центрі уваги
Президент України Володимир Зеленський 17 лютого відкриє Мюнхенську конференцію з безпеки, на якій світові лідери актуалізують свої зобовʼязання підтримувати Київ проти російських військ напередодні першої річниці повномасштабного вторгнення Москви. Про це повідомляє агенція France-Presse.
Зеленський виступить на офіційному відкритті по відеозв’язку, також слово матимуть канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Емманюель Макрон. Серед інших присутніх будуть американські віцепрезидентка Камала Гарріс і держсекретар Ентоні Блінкен, міністр закордонних справ Китаю Ван І та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Російських учасників, у тому числі міністра закордонних справ Сергія Лаврова, який упродовж минулих років регулярно відвідував Мюнхен, не запросили.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, представляючи Україну на конференції, заявив, що планує переговори з високопосадовцями щодо постачання зброї. «Пріоритетами будуть прискорення поставок Україні вже обіцяних озброєнь і боєприпасів, а в майбутньому ухвалення політичних рішень щодо надання Україні бойової авіації», – зазначив він у Instagram.
Західні союзники України на чолі зі Сполученими Штатами надали їй значну кількість зброї та пообіцяли надати додаткові ресурси, включно з важкими бойовими танками. Зараз президент Зеленський посилює прохання про західні винищувачі, хоча союзники України поки що пасивно реагують на цей запит.
Російська мережа гіпермаркетів «Ашан» від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну постачала під виглядом гуманітарної допомоги товари для російських військових в окупованих областях України. Про це йдеться у спільному розслідуванні The Insider, Le Monde та Bellingcat.
«Ашан», головний офіс якої розташований у Франції, на відміну від багатьох інших зарубіжних компаній, після початку війни відмовився покидати ринок Росії.
Як йдеться у розслідуванні, поставки російським військовим в Україні складалися як із товарів зі складів самого «Ашана», так і із зібраних волонтерами на території магазинів мережі.
Крім того, кажуть розслідувачі, «Ашан» допомагав російським військкоматам з мобілізацією своїх співробітників, хоча саме турботою про співробітників пояснював рішення, чому не хоче йти з ринку.
У розслідуванні вказано, що «Ашан» збирав і передавав у військкомати дані про своїх співробітників, причому ще до оголошення мобілізації у вересні минулого року, а після оголошення співробітникам прямо на робочих місцях вручали повістки.
Автори розслідування спираються на листування менеджерів «Ашана» та публікують деякі документи. Зокрема, у зібраній «Ашаном» так званій гуманітарній допомозі, як правило, не було товарів для жінок та дітей. Товари, а саме – запальнички, бритви, одяг і цигарки – призначалися для дорослих чоловіків. Вантажі оформлювались як закупівля від юридичних осіб, пов’язаних, зокрема, із владою Санкт-Петербурга.
У розслідуванні також наводять висловлювання співробітників «Ашана», які підтвердили, що поставки були призначені військовим у зоні так званої «спеціальної військової операції» (так влада Росії називає війну в Україні).
Повідомляється, що у деяких випадках «Ашан» відкривав точки збору «гуманітарної допомоги» військовим у своїх магазинах – наприклад, у Самарі, Рибінську та Владимирі. Зазначається, що постачанням товарів на захоплені РФ українські території, найімовірніше, займався «сестринський» холдинг «Леруа Мерлен».
Російське керівництво «Ашана» від коментарів відмовилося, а у пресслужбі французького «Ашана» заявили, що компанія перебуває поза політикою і жодною підтримкою військовослужбовців не займається, пише The Insider.
Розслідувачі наголошують: гуманітарною допомогою, за міжнародними нормами, може вважатися лише допомога мирному населенню, але не військовим.
У мережі «Ашан»-Україна заявили, що вимагають пояснень від французького офісу, і шоковані поширеною у розслідуванні інформацією.
СБУ повідомила про підозру 10 суддям КС РФ, які «узаконили приєднання» окупованих регіонів України
Служба безпеки повідомила про підозру десятьом суддям російського Конституційного суду, які визнали «законними» договори щодо «приєднання» до РФ тимчасово окупованих територій України.
«Для цього судді підписали постанови про прийняття до складу країни-агресора так званих «донецької та луганської народних республік», а також частини Запорізької і Херсонської областей. На той момент Конституційний суд РФ складався з 10 чинних суддів, включаючи голову цієї установи. Таким чином, докази зібрано на всіх посадовців, які підтримали це рішення. Вище військово-політичне керівництво Росії використовувало даний висновок Конституційного суду РФ як формальний етап в анексії захоплених районів України», – зазначили в СБУ.
СБУ уточнює, що російським суддям оголошено про підозру за статтею про «пособництво у посяганні на територіальну цілісність та недоторканність України».
«Зловмисникам загрожує покарання до 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Наразі тривають комплексні заходи для притягнення фігурантів до відповідальності за злочини проти України», – йдеться в повідомленні.
30 вересня 2022 року президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. Він же раніше підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів. Депутати Державної думи Росії згодом ратифікували документи про анексію.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії російської влади. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Подоляк повторив умову початку мирних переговорів із Росією
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк виключив мирні переговори з Москвою, якщо її війська не залишать українську територію. Про це він заявив перед Мюнхенською конференцією з безпеки, яка розпочинається 17 лютого.
«Для декриміналізації глобальної політики й реальної безпеки світу треба, щоб війна завершилася перемогою України. Переговори можуть розпочатися, коли РФ виведе війська з території України. Інші варіанти лише дають РФ час перегрупувати сили й відновити бойові дії будь-якої миті», – написав чиновник у твітері.
Створений президентом РФ Володимиром Путіним сайт «Російська громадська ініціатива» не дозволяє опублікувати петицію з вимогою зупинити війну в Україні, пише у своєму розслідуванні російське видання «Можем объяснить».
Петицію із вимогою «закінчити спецоперацію в Україні» кореспондент видання розмістив на порталі громадських ініціатив 15 грудня минулого року.
Після двомісячної перевірки експерти порталу повідомили, що ця ініціатива не належить до питань соціально-економічного розвитку країни, удосконалення державного та муніципального управління. Хоча в обґрунтуванні петиції було зазначено, що завершення «СВО» призведе до покращення економічної ситуації в РФ, а сама країна перестане бути світовим вигнанцем.
Петицій проти війни в Україні чи, як її в РФ називають «СВО», як зауважили журналісти, в принципі немає на сайті ініціатив.
Натомість адміністрація порталу дозволяє публікувати петиції про відключення світлофорів або відкриття майданчика для собак. Найпопулярнішою ініціативою є прохання повернення спеціальних режимів оподаткування в ювелірній галузі, але й воно набрало лише 10 тисяч голосів. А щоб ініціативу розглянула робоча урядова група, звернення має набрати 35 тисяч голосів.
Кремль, за інформацією «Можем объяснить», не реагує навіть на петицію, яка набрала мільйон підписів. Найпопулярнішою з ініціатив стала петиція !Зупинити війну з Україною!, запущена у день вторгнення головою правозахисної організації «За права людини» Левом Пономарьовим.
Ця петиція набрала на Change.org 1,28 млн підписів.
З моменту створення порталу громадстких ініціатив в 2012 році практично всі популярні ініціативи, за даними журналістів, були відхилені, наприклад, про заборону чиновникам їздити на автомобілях дорожчих за 1,5 млн рублів і скасувати закон про довільні блокування сайтів.
Росія: завербованих на війну вʼязнів помилували указами Путіна
Увʼязнених, яких завербували до угруповання «приватна військова компанія Вагнера» для участі у війні в Україні, звільнили від відбування покарання на підставі неопублікованих указів Володимира Путіна про помилування. Про це розповів журналіст Андрій Захаров, який одержав цю інформацію з бази Федерального інтегрованого банку даних МВС Росії (ІБД-Ф).
У системі ІБД-Ф зберігаються дані про те, за якими статтями було засуджено людину, дати початку відбування покарання та його закінчення, а також причини звільнення. Захаров уточнив, що інформацію з бази отримав від людини, яка має доступ до неї.
За словами журналіста, він помітив двох увʼязнених на відео із засновником та спонсором угруповання, близьким до Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним. Завдяки ІБД-Ф Захаров зʼясував, що один із них засуджений за вбивство, а інший – за розбійний напад. В обох у базі (скріншоти є в телеграм-каналі Захарова) стоїть позначка «Звільнено від подальшого відбування покарання на підставі указу президента «Про помилування» від 6 липня 2022 року.
При цьому на порталах з відкритим доступом цього документа немає, а найближчі до нього за датою публікації укази Путіна викладено 5 та 8 липня. За підрахунками Захарова, згідно з номерами документів, є ще пʼять неопублікованих.
З весни 2022 року у засобах зʼявлялася інформація, що угруповання «Вагнера» вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Однак про те, як це оформляється юридично, не повідомлялося.
Раніше член Ради з прав людини за президента Росії Єва Меркачова розповідала, що формально увʼязнених звільняють ще до того, як їх вивозять із колоній для участі у бойових діях. Натомість Євген Пригожин раніше говорив, що засуджені були помилувані вже на фронті.
На початку січня 2023 року Пригожин повідомив, що перша група російських увʼязнених, близько 20 осіб, завербованих «вагнерівцями» для участі у війні в Україні, завершила піврічний контракт. За його словами, з них зняли всі судимості.
Наприкінці січня в Кремлі заявили, що укази президента Росії про помилування увʼязнених, завербованих для участі у війні в Україні, засекречені, але «вся процедура помилування здійснюється у суворій відповідності до російського законодавства».
Увесь електротранспорт Києва відновив роботу – КМВА
У Київській міській військовій адміністрації повідомили, що увесь електротранспорт столиці повернувся на свої маршрути.
«Ефективна робота влади міста, енергетиків та ремонтних бригад практично відновила стабільність енергетичної інфраструктури Києва. Це дозволило місту поступово повертатися до відновлення руху міського наземного електротранспорту. Протягом останніх днів, по черзі запускалися окремі лінії трамваїв та тролейбусів. А сьогодні весь електротранспорт столиці повернувся на свої маршрути. Зараз на 46-ти тролейбусних маршрутах працює 286 одиниць транспорту, а на 32-х трамвайних – 195», – сказав Сергій Попко, голова КМВА.
Повідомляється, що наземний електротранспорт не працював у Києві 56 днів.
23 грудня 2022 року через дефіцит електроенергії робота наземного електротранспорту столиці (трамваїв та тролейбусів) була зупинена. На маршрутах наземного електротранспорту працювали автобуси.
Про те, що у Києві поступово повертається до роботи громадський електротранспорт, мер Віталій Кличко повідомив 15 лютого.
Лукашенко прибув до Москви для переговорів із Путіним
Олександр Лукашенко у п’ятницю вранці прибув до Москви для переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним, передає агенція «Белта». Про зустріч вони домовилися раніше під час телефонної розмови 5 лютого.
Напередодні зустрічі Лукашенко казав, що йтиметься, серед іншого, про оборонні та безпекові питання.
Речник Путіна Дмитро Пєсков казав, що зустріч проходитиме у Ново-Огарьові і очікується «ґрунтовною».
Днями в прокремлівських телеграм-каналах почали з’являтися повідомлення, що 21 лютого в посланні Путіна Федеральним зборам можуть бути інтеграційні ініціативи – наприклад, створення державного утворення з участю Росії, Білорусі, а також сепаратистських регіонів Грузії Абхазії та Південної Осетії. Низка ЗМІ повідомили про те, що глави цих визнаних лише Росією та ще кількома країнами республік або вже прибули, або прибудуть до Москви. Пєсков заявив, що у графіку Путіна не передбачена зустріч із керівником Абхазії.
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Частина російських військ атакувала українські міста з території Білорусі. Також територія цієї країни використовується російським військовим командуванням як плацдарм для ракетних та авіаційних ударів по Україні. При цьому білоруська армія у бойових діях в Україні участі не бере.
У жовтні Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
Періодично різні джерела повідомляють, що президент РФ Володимир Путін намагається схилити Олександра Лукашенка до прямої участі у війні.
Українська влада та західні розвідки не бачать ознак того, що Білорусь готується вступити у війну, але не відкидають такий ризик.
У Херсоні власника рекламної агенції підозрюють у колаборантстві під час окупації – ОГП
У Херсоні затриманий власник місцевої рекламної агенції, який, за даними слідства, під час окупації обласного центру співпрацював із представниками Росії, інформує 17 лютого Офіс генерального прокурора.
«З метою прикриття своєї діяльності він перереєстрував за російським законодавством рекламний бізнес на родичку дружини, а сам став заступником директора рекламної агенції. Фактично він забезпечував надання окупаційній владі послуг з виготовлення та розміщення реклами з проросійською тематикою. За його сприяння на тимчасово окупованій території Херсонщини розміщувалися пропагандистські плакати і білборди з гаслами держави-агресора», – ідеться в повідомленні.
Наразі прокурори визначаються щодо запобіжного заходу підозрюваному. Досудове розслідування здійснюють слідчі Управління СБУ в Херсонській області.
У Севастополі чули вибух, російська влада знову заявила про атаку БПЛА
У центральній частині окупованого Севастополя 17 лютого близько 4:00 за місцевим часом (це 5:00 за Києвом) було чутно гучний звук, схожий на приглушений артилерійський постріл або вибух, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Крім того, телеграм-канал « Крымский ветер» із посиланням на місцевих жителів повідомив, що звук, схожий на вибух, було чутно в районі вулиці Лукомської, на проспекті Генерала Острякова та в Камишовій бухті, а також у Балаклаві.
Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що російські ППО «збили безпілотник».
«Сьогодні рано-вранці в районі Балаклавської ТЕС сили ППО збили безпілотник. Пошкоджень ТЕС немає», – написав Развожаєв у телеграмі.
16 лютого кореспонденти Крим.Реалії повідомляли, що близько 5-ї години ранку за місцевим часом пролунало кілька вибухів над районами, в яких розташовані російські військові частини. Зокрема, о 05:14 у центральній частині Севастополя було чути пуск ракети та наступний гучний вибух. Найсильніший вибух пролунав о 6:15 ранку.
Після цього російський голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про атаку «укробезпілотників» на місто. За його словами, сили ППО РФ із ночі 16 лютого збили «кілька українських безпілотників» поблизу берегів Криму та Севастополя.
Починаючи із серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках» та «роботою ППО». Російський голова Криму Сергій Аксьонов назвав безпілотники «основною загрозою» для окупованого півострова.
Британська розвідка оцінює втрати РФ на війні до 200 тисяч осіб
Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки вказує, що можливі втрати РФ на війні проти України можуть сягати 200 тисяч осіб.
Міністерство оборони Росії та сили приватних військових підрядників (ПВК), ймовірно, зазнали втрат від 175 до 200 000 осіб з початку вторгнення в Україну. Ймовірно, це приблизно 40-60 000 убитих. З вересня 2022 року, коли була введена «часткова мобілізація», кількість втрат у росіян значно зросла. За сучасними стандартами, ці цифри свідчать про високе співвідношення загиблих особового складу та поранених. Майже напевно це пов’язано з надзвичайно низьким медичним забезпеченням більшості сил. Артилерія майже напевно завдала більшості втрат Росії», – йдеться в щоденному огляді.
Повідомляється, що з урахуванням того, що сили ПВК «Вагнер» залучили велику кількість в’язнів, ймовірно, кількість їхніх втрат досягає 50%.
За даними Генштабу ЗСУ, російські втрати від 24 лютого минулого року сягнули близько 141 260 людей. Російська армія за минулу добу втратила близько 800 військових.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Міненерго: на вихідних енергосистема працюватиме з резервом потужності
Упродовж сьогоднішнього дня та та на вихідних енергосистема України працюватиме з резервом потужності, повідомила пресслужба міністерства енергетики.
За словами профільного міністра Германа Галущенка генерація електроенергії продовжить забезпечувати її споживання.
«Завдяки зменшенню попиту матимемо резерв потужності», – повідомив міністр.
В Одеській області через ремонт мереж можливі стабілізаційні відключення, але вже меншою, ніж раніше, тривалістю.
У Харківській області за останню добу після відновлювальних ремонтів мереж заживлено ще близько двох тисяч споживачів, повідомили у Міненерго.
У ніч на 16 лютого російські окупаційні війська завдали масованого ракетного удару по території Україні, зокрема по об’єктах критичної інфраструктури. Повідомлялося про влучання в об’єкт інфраструктури у Кропивницькому районі, в Кременчуку та на Львівщині. Попри пошкодження, енергетики заявили, що в Україні достатньо обсягів виробленої електроенергії для забезпечення потреб споживачів.
Гуменюк розповіла про повістки і мобілізаційний ресурс
Наразі потреби в мобілізаційному ресурсі в Україні ще є. Бувають складнощі із врученням повісток, оскільки дуже багато людей не проживають за місцем реєстрації і не бувають там тривалий час, дуже багато людей спеціально уникають цього. Утім, отримання повістки не означає негайного відправлення на фронт. Про все це в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода LIVE» заявила керівниця пресцентру сил охорони та оборони Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
Також вона додала, що випадки, коли «насильно» намагаються вручити повістку, «не такі системні, як їх намагаються подати». Але визнала: законодавство про мобілізацію не настільки досконале, щоб допомогло абсолютно сформувати мобілізаційний ресурс.
Аналітики ISW не бачать ознак, що російські війська прискорюють темпи просування навколо Бахмута
Прискорення темпів просування військ РФ навколо Бахмута не видно, а його захоплення російськими силами малоймовірне до 24 лютого, річниці російського вторгнення в Україну, вважають аналітики американського Інституту дослідження війни.
«Схоже, що російські війська не прискорюють темпи просування навколо Бахмута і навряд чи досягнуть поставленої цілі 24 лютого. Українські сили завжди можуть вирішити, що витрати, пов’язані з утриманням Бахмута, є надто високими, і добровільно вийти з міста, хоча українські сили та лідери продовжують вказувати, що вони мають намір утримувати місто. Раніше ISW оцінювало, що українська оборона Бахмута, ймовірно, завадить Путіну стверджувати, що російські війська контролюють місто в річницю вторгнення, намагаючись відновити сподівання на перемогу Росії в Україні», – йдеться у щоденному звіті ISW.
ISW вказує, що напередодні секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що російські війська мають намір захопити Бахмут до 24 лютого. А очільник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин нещодавно заявив, що його бойовики оточать Бахмут до березня-квітня.
Аналітики інституту вважають, що Кремль може завдати ще одну серію ракетних ударів по цивільних цілях по всій Україні, щоб відзначити символічну річницю, оскільки реальні військові успіхи «продовжують вислизати від російських військових».
Російські війська щонайменше вісім разів оголошували дати захоплення Бахмута. Як заявив напередодні речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий, «ЗСУ родять все, щоб чергові дати ворог не зміг підтвердити».
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Військові аналітики кажуть, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
Латвія передаватиме Україні автомобілі, конфісковані у нетверезих водіїв
Сейм Латвії схвалив в остаточному читанні поправки до закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають можливість безоплатно передати транспортні засоби, що належать державі, у власність уряду України. Про це повідомляє Delfi.
«Ми можемо реалізувати конфісковані у пʼяних водіїв транспортні засоби, продавши їх, здавши на переробку або розібравши на запчастини, проте ми бачимо, що за нинішніх умов вони були б корисною підтримкою для народу України», – заявив голова комісії сейму з оборони Раймонд Бергманіс.
Рішення про передачу конфіскованих автомобілів на потреби армії України у кожному випадку ухвалюватиме уряд Латвії. Транспортні засоби передаватиме організація, яка співпрацює з урядом України та отримує запити про допомогу.
Раніше із пропозицією передавати Україні автомобілі, конфісковані у пʼяних водіїв, виступив міністр фінансів Латвії Арвілс Ашераденс. Його підтримала владна коаліція в сеймі Латвії.
«Цифрове гетто». Як Росія «відсікає» від України жителів в окупації
Як російські окупаційні сили намагаються «відрізати» жителів окупованого півдня від українського інформаційного простору? Чи безпечно користуватися послугами місцевих провайдерів на окупованих територіях? Як українські теле- і радіостанції повертаються на звільнені території півдня України? І чи можна почути їхній сигнал там, де ще триває окупація? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».