Армія РФ обстріляла Куп’янськ, пошкоджені будинки, постраждала пенсіонерка – Синєгубов
Протягом доби війська РФ вкотре атакували Куп’янськ та інші населені пункти Харківської області, розповів у телеграмі очільник місцевої ОВА Олег Синєгубов.
Відомо, що 25 лютого армія РФ обстріляла прикордонні населені пункти Чугуївського, Куп’янського та Харківського районів.
«У Куп'янську через обстріли пошкоджені щонайменше чотири приватних будинки, зруйновані господарчі споруди. Крім того, через сильний стрес постраждала 82-річна жінка. Їй надали допомогу на місці», – наголосив місцевий чиновник.
Водночас, у селищі Куп’янськ-Вузловий обстрілами пошкоджені п'ятиповерхові житлові будинки.
Також 25 лютого приблизно о 20:00 російська армія з артилерії вдарила по селу Моначинівка. На щастя, обійшлося без постраждалих, уточнив Синєгубов.
Харків та область регулярно зазнають ударів російських військ.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У розвідці назвали мету та стратегічну ціль контрнаступу ЗСУ
Основною із стратегічних цілей контрнаступу ЗСУ стане спроба «вбити клин у російський фронт на півдні», наголосив представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Вадим Скібіцький в інтерв’ю Deutsche Welle.
«Думаю, навесні ми будемо готові до контрнаступу», – зазначив він.
За словами Скібіцького, конкретний час контрнаступу залежить від низки факторів, включаючи постачання західної зброї.
Також відомо, що однією зі стратегічних цілей буде спроба «вбити клин у російський фронт на півдні – між Кримом та материковою частиною Росії».
Скібіцький також не виключив, що Україна завдаватиме ударів по складах зброї на території РФ, зокрема, в Білгородській області.
«Звідти починаються атаки по Україні. Це становить загрозу, наприклад, для Харкова», – сказав він.
Представник розвідки наголосив, що мета контрнаступу – «звільнити всі окуповані території України, включаючи Крим».
«Ми зупинимося лише тоді, коли відновимо країну у межах 1991 року», – додав він.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. Україна чинить запеклий опір. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
ООН задокументувала загибель щонайменше 8 006 цивільних людей і поранення 13 287 протягом останніх 12 місяців в Україні внаслідок повномасштабної війни, яку почала Росія. В організації наголошують, що реальні цифри є вищими.
У Дніпрі відкрили виставку одного експоната – на ній показують «щоденник російського окупанта». Зошит із записами, найімовірніше, російського десантника, який брав участь у захопленні Херсонщини, знайшов на ворожих позиціях український боєць. Трофей він передав волонтерові й історикові Юрію Фанигіну, а той – вирішив показати громадськості. Нотатки загарбника – від бадьорих на початку, перед відправкою в Україну, до безнадійного «нам тут не раді» наприкінці, на чужій території. Це історичний документ, каже волонтер.
Про сам щоденник, про те, чи має він цінність, а також про свій рік війни Юрій Фанигін розповів Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
За добу армія Росії завдала 14 ракетних та 19 авіаційних ударів – Генштаб ЗСУ
Впродовж минулої доби суботи, 25 лютого, бійцям ЗСУ вдалось відбити понад 70 атак російської армії, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу.
«Росія зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямах. Минулої доби наші захисники відбили 71 атаку противника на зазначених напрямках», – наголосили військові.
Також відомо, що за добу армія РФ завдала 14 ракетних та 19 авіаційних ударів. Здійснила 57 обстрілів із реактивних систем залпового вогню, в наслідок чого постраждали мирні люди.
«Через побоювання деокупації українських територій так званий міський прокурор Горлівки Донецької області склав повноваження та готується до евакуації на територію РФ», – розповіли в Генштабі ЗСУ.
За наявною інформацією, авіація Сил оборони за минулу добу завдала 12 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки окупантів.
«Підрозділи ракетних військ та артилерії вразили пункт управління, два райони зосередження живої сили противника, станцію радіолокації, станцію радіоелектронної боротьби, а також ще дві важливі ворожі цілі», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. Україна чинить запеклий опір. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
ООН задокументувала загибель щонайменше 8 006 цивільних людей і поранення 13 287 протягом останніх 12 місяців в Україні внаслідок повномасштабної війни, яку почала Росія. В організації наголошують, що реальні цифри є вищими.
ОВА: вночі російська армія атакувала Дніпропетровщину, пошкоджені будинки та газопровід
В ніч проти 27 лютого російські військові вкотре обстріляли Дніпропетровщину, йдеться в повідомленні місцевого голови ОВА Сергія Лисака в телеграмі.
«17 ворожих обстрілів Нікопольського району за ніч. Агресор накрив вогнем Нікополь, Марганецьку та Мирівську громади. Люди не постраждали, але є руйнування», – йдеться у повідомленні.
У Нікополі пошкоджено три приватні житлові будинки, в одному з них горів дах, вогонь рятувальники загасили. Також у місті пошкоджено дві багатоповерхівки, ресторан, газопровід та лінія електропередач, додав чиновник.
Також, за словами місцевої влади, в Марганці постраждало приватне підприємство, коледж, багатоквартирний будинок, кілька нежитлових будинків. Триває обстеження територій.
Російські війська з різних видів озброєння регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Шольц закликає Індію підтримати або принаймні не блокувати зусилля Заходу щодо ізоляції РФ
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 25 лютого провів переговори з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Як передає Associated Press, він закликав Індію підтримати або принаймні не блокувати зусилля Заходу щодо ізоляції Росії за її війну проти України.
Моді сказав, що Індія хоче, аби конфлікт завершився шляхом діалогу та дипломатії.
«Індія готова зробити свій внесок у будь-яку мирну ініціативу», – сказав Моді.
Втім індійський прем’єр, як і раніше, утримався від будь-якої відкритої критики Росії, оскільки Москва є головним постачальником зброї, нафти та іншої продукції до Індії.
Шольц заявив, що війна Росії проти України «порушила фундаментальний принцип, з яким ми всі погоджуємося – не змінювати кордони шляхом використання насильства».
Хоча обидва лідери не відповідали на запитання ЗМІ після зустрічі, Шольц пізніше сказав німецьким журналістам, що вони з Моді «дуже широко та дуже інтенсивно» обговорювали війну в Україні, але не озвучив деталі.
Шольц, який прибув до індійської столиці в суботу, також обговорив з Моді шляхи посилення економічного співробітництва, зокрема через угоду про вільну торгівлю між ЄС та Індією.
Ця поїздка є першим офіційним візитом Шольца до Індії, хоча це його четверта зустріч з Моді з моменту вступу на посаду в 2021 році.
ЄС оголосив додаткові санкції проти ПВК «Вагнер»
Європейський союз 25 лютого оголосив про додаткові санкції проти російської приватної військової компанії «Вагнер» за «порушення прав людини» в Центральноафриканській Республіці, Судані та Малі, а також через дії окремих вагнерівців в Україні, йдеться на сайті Ради ЄС.
«Діяльність ПВК «Вагнер» є загрозою для людей у країнах, де вона діє, і для Європейського союзу. Вона загрожує міжнародному миру і безпеці, оскільки не діє у жодному правовому полі. ЄС сповнений рішучості продовжувати вживати відчутних заходів проти порушень міжнародного права», – заявив Жозеп Боррель, верховний представник із закордонних справ і політики безпеки.
Зокрема, Рада ЄС вирішила включити до списку вісім фізичних і сім юридичних осіб, відповідальних або причетних до серйозних порушень прав людини в Центральноафриканській Республіці та Судані, а також одну особу в рамках режиму санкцій у Малі, відповідальну за «дії, що загрожують миру, безпеці чи стабільності Малі».
«Дві особи також були включені до списку за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. До списку входять два командири ПВК «Вагнер», які брали активну участь у захопленні міста Соледар в Україні у січні 2023 року», – йдеться в повідомленні.
Санкції передбачають замороження активів, громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти. Фізичні особи також підпадають під заборону на в’їзд або транзит через територію ЄС.
У повідомленні йдеться про те, що ЄС «глибоко стурбований» серйозними порушеннями прав людини та зловживаннями (тортури, позасудові, страти, вбивства), скоєні «групою Вагнера».
Сама ПВК «Вагнер» потрапила під санкції Європейського союзу у 2021 році через відповідальність найманців «за серйозні порушення прав людини в Україні, Сирії, Лівії, ЦАР, Судані та Мозамбіку, у тому числі за тортури та позасудові, масові чи довільні страти та вбивства». ООН також звинувачувала найманців ПВК у серії нападів у ЦАР та порушенні прав людини – незаконні затримання, зґвалтування, тортури та страти.
Наприкінці січня влада США офіційно оголосила ПВК «Вагнер» транснаціональною злочинною організацією та ввела санкції проти пов’язаних з військовою компанією та її засновником Євгеном Пригожиним структур.
Британія виділила 3000 квитків для українських біженців на «Євробачення-2023» – Ткаченко
Уряд Великої Британії виділив три тисячі квитків для українських біженців на «Євробачення-2023», що відбуватиметься з 9 по 13 травня у Ліверпулі, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«10 млн фунтів на проведення заходу та 3 тисяч квитків для українців на «Євробачення». Дякуємо Департаменту культури, ЗМІ та спорту Британії за таку підтримку», – написав він у Telegram.
За словами міністра, «Євробачення» у Ліверпулі пройде під знаком української культури.
«Це буде масштабно. Ми запланували потужну програму представлення України в Британії. А українці, які були змушені залишити свої домівки через російське вторгнення в Україну, зможуть відвідати один із концертів», – зазначив Ткаченко.
Міжнародний пісенний конкурс «Євробачення-2023» відбудеться у травні 2023 року в Ліверпулі.
Переможцем «Євробачення-2022» у Турині став український гурт Kalush Orchestra. Але через війну пісенний конкурс в Україні у 2023 році не проводитимуть. Захід вирішили провести у Британії. Україна як країна-переможниця автоматично потрапить до фіналу майбутнього конкурсу.
Україна домагатиметься розширення санкцій ЄС на російську атомну галузь – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні відзначив затвердження десятого пакету санкцій ЄС проти Росії і зазначив, що Київ домагатиметься також санкцій на російську атомну галузь.
«Зараз у десятому пакеті є нові санкційні кроки, потужні, проти військової промисловості та фінансового сектору держави-терориста і проти пропагандистів, які втопили у брехні російське суспільство, намагаються поширити свою брехню на весь світ. У них це точно не вийде. Наші дипломати й уся держава працюють над тим, щоб розширити глобальні і, зокрема, європейські санкції ще на російську атомну галузь, на «Росатом», всіх, хто причетний до ракетної програми і ядерного шантажу держави-терориста. Вже є відповідні кроки партнерів: Сполучених Штатів, Британії. Очікуємо відповідних кроків і від Європейського союзу», – сказав Зеленський.
Він пообіцяв роботу над санкціями України проти російських суб’єктів та всіх, хто їм допомагає. «Будуть відповідні рішення», – додав він.
25 лютого Європейський союз офіційно затвердив новий десятий пакет санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну. До списку включено 121 фізичну та юридичну особу. Пакет передбачає скорочення експорту промислових товарів на 11 мільярдів євро. Для Росії відтепер ускладнюється отримання деталей для авіаційних двигунів, антен та іншої електроніки.
ЄС схвалив і санкції проти Ірану – за постачання Росії безпілотників-камікадзе.
В окупованому Севастополі відзначили день народження Лесі Українки
До пам’ятника українській поетесі та письменниці Лесі Українці у Балаклаві (житловий масив на півдні Севастополя) 25 лютого принесли квіти, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
«До постаменту письменниці принесли жовті та сині квіти. Так виявили повагу та любов до української культури та творчості Лесі Українки. У місцевій церкві традиційно замовили заупокійну службу», – повідомляє кореспондент.
Члени Українського національно-культурного товариства Севастополя (УНКОС) щороку 25 лютого покладають квіти до пам’яятника Лесі Українці у прибережній зоні Балаклави. Раніше біля пам’ятника також влаштовували читання українських поезій.
У 2021 році окупаційна влада міста під приводом контролю коронавірусних обмежень виставила біля пам’ятника поліцейський пост.
Леся Українка майже три роки із своїх сорока двох років життя провела у Криму. Вона присвятила півострову цикли віршів «Кримські спогади» та «Кримські відгуки».
У Балаклаві пам’ятник Лесі Українці розташований на центральній площі біля набережної. Встановили його у 2004 році, автор – севастополець Олександр Суханов. Для створення пам’ятника скульптору надали грант 200 тисяч гривень. Суханов зобразив Українку у тому віці, коли вона відвідувала Балаклаву – 36 років. На постаменті – напис «Леся Українка» та зображення ліри.
Біля входу до Балаклавської бухти збереглася будівля дачі акторки Соколової, в якій 1907 року жила Леся Українка. Письменниця приїхала тоді «на виноградний сезон» за порадою лікаря. У 2010 році історичну будівлю відреставрували з ініціативи та за фінансової підтримки української влади.
Під час березневих боїв 2022 року за село Мощун на підступах до Києва було вбито щонайменше близько сотні російських десантників, морпіхів, розвідників ‒ еліти російської армії, яка мала завдання захопити столицю, йдеться в фільмі-розслідуванні Радіо Свобода «Розгром під Києвом».
На основі відкритих даних, документів, відео та інтерв’ю у фільмі журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая детально розповідається про те, як українським силам оборони вдалося завдати однієї із найвідчутніших порозок російській армії в новітній історії та втримати Київ.
Згідно з розслідуванням, за місяць важких боїв у селі Мощун Київської області великих втрат зазнали батальйонно та ротно-тактичні групи зі складу щонайменше трьох елітних російських дивізій ВДВ: 76-ї «Псковської», 98-ї «Іванівської», 106-ї «Тульської» та двох бригад морської піхоти ‒ 155-ї із Владивостоку та 40-ї із Камчатки.
Вдалося встановити, що саме у боях за Мощун зазнав великих втрат 331-й парашутно-десантний полк із Костроми. Згідно з підрахунками Радіо Свобода, щонайменше 45 десантників цього елітного підрозділу були вбиті під час цієї битви. Серед ідентифікованих загиблих 12 брали участь у так званих Парадах Перемоги на Красній Площі у Москві, шестеро ‒ воювали в Сирії, а троє ‒ отримали медаль за окупацію Криму.
Радіо Свобода також встановило близько трьох десятків одиниць різної російської військової, інженерної техніки, яка була знищена, пошкоджена чи покинути безпосередньо в Мощуні. Значна її частина належала саме 331-му парашутно-десантному полку із Костроми.
Втікаючи, костромські десантники, зокрема, покинули рідкісні зразки російської військової техніки. Наприклад, бронемашину зі складу комплексу розвідки та управління протиповітряною оборною із секретним модулем «Барнаул-Т».
У розслідуванні йдеться також, що костромський десантний полк був одним із тих російських підрозділів, які у серпні 2014 року перейшли українсько-російських кордон та атакували українські війська в районі Іловайська.
Відчутних втрат під час штурму Мощуна та подальшого відходу з цього села зазнала й 155-а окрема бригада морської піхоти із Владивостока. Вдалося ідентифікувати, що тоді російські морпіхи втратили вбитими щонайменше близько 30 своїх бійців. Зокрема в Мощуні загинув капітан роти Андрій Іванов, якому пізніше посмертно присвоїли звання «Героя Росії».
Цю найвищу російську нагороду за програну битву в Мощуні отримали загалом щонайменше п’ятеро російських військових, троє з них ‒ посмертно.
Розгром російської армії в Мощуні ‒ одна із ключових перемог України в першій фазі повномасштабної агресії Росії. Тоді окупанти так і не змогли прорватися в столицю, а невдовзі були змушені втікати із Київщини.
Саме великі втрати одних із найбоєздатніших підрозділів, що вдалося підтвердити Радіо Свобода, можуть свідчити про реальні причини поразки у битві за Київ, а не як наслідок «деескалації» та «планового перегрупування», про що стверджували російські офіційні особи.
Росія припинила постачання нафти до Польщі трубопроводом «Дружба»
Росія припинила постачання нафти до Польщі трубопроводом «Дружба», повідомив у твітері головний виконавчий директор польського нафтопереробного заводу PKN Orlen Даніель Обайтек.
За його словами, компанія була повністю до цього готова. «Лише 10% сирої нафти надходило з Росії, і ми замінимо її нафтою з інших джерел», – написав Обайтек.
Компанія імпортувала нафту в рамках контракту із російською «Татнафтою». Термін дії цього контракту мав закінчитися у грудні 2024 року.
Агентство Reuters зазначає, що постачання припинилося наступного дня після того, як Польща передала Україні першу партію німецьких танків Leopard.
У PKN Orlen заявили, що компанія може повністю забезпечувати свої НПЗ морським транспортом і що зупинка поставок трубопроводом не вплине на постачання бензину та дизельного палива клієнтам.
Трубопровід «Дружба» було виведено з-під санкцій Євросоюзу задля країн, які не мають доступу до альтернативної нафти. Крім Польщі, по ньому отримували російську нафту також Чехія, Німеччина, Словаччина та Угорщина.
На Бахмутському напрямку армія РФ здійснила кілька безуспішних спроб атаки – Генштаб
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на вечір 25 лютого.
«На Бахмутському напрямку противник продовжує атакувати позиції наших військ, здійснив декілька безуспішних спроб поблизу населених пунктів Оріхово-Василівка, Берхівка, Іванівське та Північне Донецької області», – розповіли військові.
За даними Генштабу, безуспішні наступальні дії військ РФ були і на Куп’янському та Лиманському напрямках.
«На Авдіївському та Шахтарському напрямках противник вів наступальні дії в районах населених пунктів Авдіївка, Водяне, Первомайське, Мар’їнка, Новомихайлівка – успіху не мав», – вказує Генштаб.
Триває триста шістдесят сьома доба російського широкомасштабного вторгнення.
Міністри фінансів G20 не погодили пункт про одноголосне засудження війни РФ проти України
Очільники фінансових міністерств і центробанків країн «Групи двадцятки» (G20) погодили текст комюніке за підсумками зустрічі в Бангалорі, але деякі пункти документа, що стосуються війни Росії проти України, не знайшли одностайної підтримки. Про це повідомляє агенція Reuters.
Йдеться про два пункти, які не схвалили Китай та Індія. В одному з них, зокрема, рішуче засуджується війна, яка «завдає величезних людських страждань, стримує економічне зростання та підвищує ризики для фінансової стабільності». Крім того, цей пункт містить згадку про те, що були й інші погляди на оцінку ситуації та санкції.
Наведений пункт аналогічний до заяви саміту G20 в Індонезії в листопаді минулого року. Тоді у документі засудили військові дії Росії на території України, додавши, що є й інші погляди щодо війни.
В іншому пункті, який схвалили не всі країни, йдеться про необхідність підтримувати міжнародне право, яке гарантує мир та стабільність. «Мирне врегулювання конфліктів, зусилля щодо подолання криз та дипломатія мають життєво важливе значення. Сьогоднішня епоха не повинна бути епохою війни», – вказано в пункті.
Як передає Reuters, Росія наполягала, щоб у документі не згадувалося слово «війна». Російська влада називає бойові дії в Україні «спеціальною військовою операцією».
Переговори щодо підсумкового документа були дуже складними, пише Reuters.
Зустріч міністрів фінансів та голів Центробанків країн G20 тривала 23-25 лютого.
На саміті G20 у листопаді 2022 року на острові Балі більшість учасників у заяві рішуче засудили війну РФ проти України.
«Війна – це завжди крок назад»: папа Римський отримав у подарунок браслет із металу з «Азовсталі»
Папа Римський Франциск взяв участь у показі фільму про війну в Україні до річниці широкомасштабного вторгнення РФ, передають «Новини Ватикану».
«Коли Бог створив людину, то сказав, аби вона порала землю, дбала про зростання, щоби зробити її гарною. Дух війни є протилежним: нищити, руйнувати, не давати зростати, знищувати всіх, чоловіків, жінок, дітей, похилих віком…», – сказав папа Франциск до учасників показу документального фільму «Свобода у вогні: Боротьба України за свободу» режисера Євгена Афінеєвського.
Повідомляється, що у показі взяли участь 240 гостей – біженці та представники української громади Риму.
«Вже рік цієї війни. Скеровуймо погляд до України, молімося за Україну, впустімо в наше серце біль. Ми не повинні соромитися страждати і плакати бо війна – це знищення, війна це завжди крок назад», – сказав папа.
Понтифіку подарували символічні подарунки – прапор, врятований із знищеного села, пачку солі із останньої партії комбінату «Артемсіль» і браслет із металу з «Азовсталі», одягнувши який, «папа запевнив у своїй молитву за український народ та попросив молитися за нього», передають «Новини Ватикану».
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. Україна чинить запеклий опір. Кремль заперечує загарбницьку війну проти України і називає дії російських військових «спецоперацією», метою якої є «демілітаризація і денацифікація України».
На Херсонщині троє людей підірвалися на мінах – влада
На Херсонщині та самому облцентрі в суботу, 25 лютого, три людини підірвались на російських мінах, повідомляє місцева ОВА в фейсбуці.
«Поблизу села Добрянка Високопільської територіальної громади двоє людей підірвалися на російській міні, коли обробляли поле. Рятувальники неодноразово попереджали місцевих фермерів, що польові роботи не варто розпочинати, поки території повністю не обстежать на наявність вибухівки», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що люди загинули на місці від тяжких травм.
«У Херсоні, поряд із річковим портом, на розтяжку натрапив 63-річний чоловік. Це сталося на території його дачі. Постраждалого шпиталізували», – додали в ОВА.
На Донеччині троє людей також підірвались на мінах, котрі залишила російська армія, повідомляє пресслужба місцевої поліції. У поліції додали, що двоє із постраждалих не вижили.
У листопаді 2022 року в МВС заявляли, що через вибухонебезпечні предмети приблизно третина території України залишається потенційно небезпечною.
«Розстрілювали впритул». Як російська армія окупувала Херсонщину в 2022 році?
Як почалося вторгнення російських військ на південь України 24 лютого 2022 року? Як реагувала на це місцева влада і жителі регіону? Хто чинив спротив російській окупації на Херсонщині?
Про це читайте і дивіться за лінком
В Україні вдруге за день оголошували масштабну повітряну тривогу
В Україні вдруге за день була оголошена масштабна повітряна тривога, бо було небезпека ракетних ударів з боку військ РФ. Через декілька хвилин почали лунати сповіщення про відбій тривоги.
Вранці в Україні вже оголошували масштабну повітряну тривогу, яка, втім, тривала відносно недовго. Повідомлень про масовані обстріли не було.
24 лютого минув рік від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Військові попереджали, що, ймовірно, до цієї дати РФ може влаштувати провокації і масовані обстріли.
За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
Україна заручилась підтримкою першої країни Латинської Америки у створенні Спецтрибуналу – Кулеба
Гватемала стала першою країною Латинської Америки, яка підтримає створення Спецтрибуналу, повідомив очільник МЗС Дмитро Кулеба за підсумками зустрічі з гвательмальським Маріо Адольфо Букаро Флоресом в твіттері.
«У Нью-Йорку я був радий зустрітися з міністром закордонних справ Гватемали Маріо Адольфо Букаро Флоресом. Гватемала – наш вірний друг», – пише Кулеба.
Міністр додав, що під час зустрічі сторони обговорили спільні зусилля щодо притягнення Росії до відповідальності.
«Гватемала стане першою країною Латинської Америки, яка увійде до Основної групи зі створення Спеціального трибуналу за злочини агресії проти України», – зауважив Кулеба.
26 січня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно проголосувала за створення спеціального міжнародного трибуналу через агресію проти України.
«Тиск має посилюватися»: Зеленський відреагував на новий пакет санкції ЄС
Тиск на Росію має посилюватися, Україна очікує на рішучі кроки союзників проти російської атомної промисловості, наголосив президент Володимир Зеленський в твітері в суботу, 25 лютого.
«10-й пакет санкцій ЄС спрямований проти російської військової промисловості, пропаганди й фінансової системи. Тиск на російського агресора має посилюватися: очікуємо рішучих кроків проти «Росатома» та атомної промисловості рф, збільшення тиску на військових і банки», – зазначив він.
У суботу, 25 лютого, Європейський союз офіційно затвердив новий десятий пакет санкцій проти Росії, йдеться в повідомленні голови дипломатії ЄС Жозепа Борреля.
«Ухвалено 10-й пакет санкцій: до списку включено 121 фізичну та юридичну особу, введено значні нові обмеження на імпорт/експорт, заборонено російські пропагандистські ЗМІ», – зазначив Боррель.
24 лютого Європейський союз схвалив нові санкції проти Росії через її вторгнення в Україну. Це рішення оголошене через рік після початку війни. 10-й санкційний пакет передбачає скорочення експорту промислових товарів на 11 мільярдів євро.
Для Росії відтепер ускладнюється отримання деталей для авіаційних двигунів, антен та іншої електроніки. ЄС оголосив, що з нього до РФ більше не надходитиме жодної технології, яка може бути використана у військових цілях, повідомляють світові ЗМІ.
ЄС схвалив і санкції проти Ірану – за постачання Росії безпілотників-камікадзе. Як повідомляє канал «Євроньюз», покараний Корпус вартових ісламської революції.