Зеленський повідомив про «спеціальний формат» військової наради
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що 4 квітня провів військову нараду, на якій про ситуацію на фронті доповіли українські командувачі.
«Сьогодні відбувся спеціальний формат нашої військової наради. Генерал Сирський – щодо Бахмута, Головком, керівник ГУР – щодо загальної воєнної ситуації. Міністерство оборони – щодо постачання боєприпасів і всього іншого за потребами наших захисників. Рішення вже виконуються», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні.
У чому полягав спеціальний формат наради – він не уточнив.
Раніше сьогодні Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що російські війська завдали двох ракетних і 28 авіаційних ударів по Україні, в тому числі випустили 17 безпілотників Shahed-136, 14 із яких були збиті. Крім того, російські війська завдали сімох обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«Противник продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом доби було відбито понад 45 ворожих атак. В епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут та Мар’їнка», – йдеться в зведенні.
Командування вказує на те, що російські війська не припиняють штурмувати Бахмут, протягом доби Сили оборони відбили близько 20 атак.
Правозахисний орган ООН продовжив розслідування злочинів в Україні, пов’язаних із вторгненням Росії
Рада ООН із прав людини 4 квітня переважною більшістю голосів проголосувала за продовження на рік мандату слідчого органу, який розслідує можливі воєнні злочини, скоєні в Україні після повномасштабного вторгнення Росії.
Двадцять вісім країн проголосували «за», 17 – утрималися і дві проголосували проти рішення щодо Незалежної міжнародної слідчої комісії, яка, на думку України, має важливе значення для притягнення Росії до відповідальності за її злочини.
У Міністерстві закордонних справ України привітали схвалення Радою ООН з прав людини резолюції «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії», відповідно до якої був на один рік подовжений мандат Незалежної міжнародної комісії ООН.
«Україна висловлює вдячність державам-членам Ради ООН із прав людини, які підтримали цей документ, адже продовження Комісією незалежного розслідування і документування фактів кричущих порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права та міжнародних злочинів сприятиме притягненню до відповідальності російських воєнних злочинців і забезпеченню справедливості для жертв російської агресії», – йдеться в повідомленні.
16 березня в Женеві експерти Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН презентували доповідь про зібрані свідчення порушень міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права упродовж останнього року повномасштабної збройної агресії РФ проти України.
Як наголосили комісари, чимало фактів – навмисні вбивства, напади на мирних жителів, незаконні ув’язнення, тортури, зґвалтування, примусове переміщення та депортація дітей – становлять воєнні злочини.
Коли у голови Комісії Еріка Мьосе журналісти уточнили, чи можна вважати наведені факти геноцидом, він відповів, що поки таких доказів не знайшов. Проте питання потребує подальшого розслідування, додав він.
Росія передала Білорусі комплекс, здатний застосовувати ядерні ракети – Шойгу
Збройні сили Білорусі отримали від Росії комплекс «Іскандер-М», здатний застосовувати тактичні ядерні боєприпаси, повідомив міністр оборони Росії Сергій Шойгу, інформує російська служба Радіо Свобода.
За словами Шойгу, частина літаків штурмової авіації Білорусі також має здатність завдавати ударів «засобами ураження в ядерному оснащенні».
Він додав, що «з 3 квітня на одному з російських полігонів розпочато навчання білоруських розрахунків порядку застосування» поставленої зброї «для захисту союзної держави». Це підтвердили і в білоруському Міноборони.
Про розміщення тактичної ядерної зброї у Білорусі оголосив наприкінці березня президент Росії Володимир Путін, обґрунтувавши це рішення проханням із боку білоруського керівництва.
Столтенберґ після засідання комісії Україна – НАТО: «Українське майбутнє – в євроатлантичній сім’ї»
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив, що позиція альянсу щодо членства України не змінилася, і «майбутнє України – в євроатлантичній сім’ї. Він сказав про це 4 квітня в Брюсселі за підсумками засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.
«Союзники чітко сказали, що ми віддані політиці відкритих дверей НАТО. Ми заохочуємо Україну продовжувати свій шлях реформ навіть у важкі часи. Ми обговорили важливість заходів у сфері боротьби з корупцією, верховенстві права і прав меншин. Сильна незалежна Україна життєво важлива для стабільності євроатлантичного регіону. Ми з нетерпінням очікуємо зустрічі з президентом Зеленським на Вільнюському саміті в липні. НАТО буде з Україною стільки, скільки це буде необхідно. Українське майбутнє – в євроатлантичній сім’ї», – сказав Столтенберґ.
Він зауважив, що умовою для прогресу майбутніх переговорів про членство України в НАТО є перемога у війні з Росією.
Зеленський: лінія активних бойових дій в Україні становить понад 1200 кілометрів
Лінія активних бойових дій в Україні зараз становить понад 1200 кілометрів, повідомив президент Володимир Зеленський у виступі на зустрічі з членами Національної асоціації губернаторів США 4 квітня.
«Щойно я завершив поїздки до тих регіонів нашої країни, які звільнені від російської армії або межують із зоною боїв. Усе це – колосальна територія. Лінія активних бойових дій в Україні зараз – понад 1200 кілометрів. Це як із Вашингтона, D.C., до Чикаго й назад! Фронт загалом – іще більший», – цитує слова Зеленського його пресслужба.
Він додав, що мільйони людей живуть у містах і селах, звідки «або вже вигнали російський прапор, або готуємося вигнати».
Російська авіація в районі активних бойових дій на сході України зараз діє здаля, не входячи в зону ураження української протиповітряної оборони, тому в даних Генштабу про втрати Росії останнім часом немає значних цифр щодо втрат авіації РФ, повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода – Радіо Донбас.Реалії речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Авіація не буде застосовуватися так інтенсивно, щоб ставати під вогонь наших зенітних ракетних військ, навіть під вогонь ПЗРК усіх. Зараз у підрозділах Сил оборони, хто б це не був – Повітряні сили, ССО, ДШВ, Сухопутні війська – всі зараз мають ПЗРК різного виробництва. Тобто повітряна ціль може бути уражена за тих чи інших обставин. Тому російська авіація зазвичай діє здаля, не входячи в зону ураження нашої ППО. Саме тому ми і не бачимо зараз таких великих втрат російської авіації в нашій статистиці», – сказав Ігнат.
Російські Су-35 завдали авіаудару по селу на Чернігівщині – ОК «Північ»
Російські військові завдали авіаудару по селу Печенюги в Чернігівській області, внаслідок чого зайнявся приватний будинок і господарчі споруди, повідомило 4 квітня оперативне командування «Північ».
За повідомленням, це сталося близько 17:31.
«Як стало відомо, загоряння сталося в результаті авіаційного удару, який здійснили два російських Су-35. За попередніми даними, винищувачі РФ скинули на населений пункт дві бомби», – повідомили в ОК «Північ».
За даними військових, про потерпілих інформації поки не надходило.
Прикордонні райони України регулярно зазнають обстрілів із боку Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Залужний про розмову з Міллі: обговорили майбутні кроки ЗСУ для деокупації території України
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив про «змістовні телефонні перемовини» з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі.
«Розповів про обстановку на лінії фронту. Ситуація складна, але контрольована. Особливу увагу приділили питанню постачання озброєння і боєприпасів. Наголосили на важливості посилення системи протиповітряної оборони України. Обговорили майбутні кроки Збройних сил задля деокупації території нашої держави. Домовилися і надалі активно взаємодіяти», – написав Залужний у фейсбуці ввечері 4 квітня.
Він також висловив вдячність Міллі за послідовну підтримку України.
Раніше сьогодні Пентагон оголосив новий пакет військової допомоги Україні на 2,6 мільярда доларів.
Кабмін схвалив оновлений план з втілення Стратегії деокупації і реінтеграції Криму
Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію плану заходів щодо реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму та Севастополя. Про це 4 квітня повідомила пресслужба Представництва Президента України у Криму.
Згідно з повідомленням, внесені зміни «актуалізують план заходів з урахуванням реалій повномасштабного вторгнення та досвіду відновлення окупованих територій, зокрема, Херсонщини».
«Представництво доповнило новий план завданнями щодо розробки законопроєкту щодо особливостей відновлення публічної влади у звільненому Криму, а також визначення критеріїв оцінки проведення виборів на деокупованій території. Оновлення плану дозволить визначити актуальні пріоритети у процесі реінтеграції окупованих територій», – повідомили у Представництві президента України в АРК.
Читайте також: Якщо громадяни РФ не виїдуть з Криму, вони мають бути видворені – представниця президента України в АРК
При цьому у відомстві також зазначили, що апаратом Ради національної безпеки і оборони України розпочато збір пропозицій від державних органів влади щодо змін у самій Стратегії деокупації та реінтеграції Криму з метою внесення до неї напрямків, які не можна було передбачити до повномасштабного російського вторгнення.
Раніше представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева у програмі «Свобода.Ранок» заявила, що в другій половині 2023 року українська влада має намір ухвалити оновлений документ Стратегії деокупації та реінтеграції Криму.
До цього секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов опублікував допис під назвою «12 кроків деокупації Криму». Серед пропозицій – перейменування «міста російської слави» на «Об'єкт № 6».
ЗСУ відбили близько 20 російських атак на Бахмут протягом дня – Генштаб
Російські війська завдали двох ракетних і 28 авіаційних ударів, в тому числі випустили 17 безпілотників Shahed-136, 14 із яких були збиті – про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 4 квітня. Крім того, російські війська завдали сімох обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«Противник продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом доби було відбито понад 45 ворожих атак. В епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут та Мар’їнка», – йдеться в зведенні.
Командування вказує на те, що російські війська не припиняють штурмувати Бахмут, протягом доби Сили оборони відбили близько 20 атак.
Читайте також: Росіяни компенсують кількістю там, де «не тягнуть» якісно – Столтенберґ
За зведенням, російські війська вели безуспішні наступальні дії південніше Кремінної на Луганщині, а також біля Богданівки, на Авдіївському та Мар’їнському напрямках Донецької області.
Штаб вказує на випадки привласнення російськими військовими покинутих квартир в окупованому Старобільську:
«У місті Старобільськ Луганської області, так звана окупаційна «влада» використовує представників комунальних служб для заселення військовослужбовців російських окупаційних військ в квартири та будинки, що тимчасово залишили громадяни України. Такі дії відбуваються під виглядом профілактичних перевірок показників лічильників комунальними службами», – зазначає командування.
Крім того, за даними Генштабу, почастішали випадки вивезення мирних громадян у невідомому напрямку після вибіркових перевірок мобільних телефонів.
«Мінування у Криму»: окупаційна російська влада розширює діяльність спецслужб на півострові
В анексованому Криму від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну почастішали сигнали щодо мінування цивільних об'єктів. Через це регулярно доводиться евакуювати будівлі органів російської влади регіону, судів, шкіл та інших об'єктів. Хто стоїть за цим і чи пов'язано те, що відбувається, з військовими діями, що розгорнулися біля кордонів Кримського півострова, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну підконтрольна Москві влада Криму стверджувала, що кримчанам «нічого не загрожує». Згодом, коли в регіоні почали фіксувати вибухи та пожежі на російських військових об'єктах, влада суттєво посилила режим безпеки на цій території.
У прикордонних із материковою частиною України регіонах Криму оголосили «жовтий» рівень терористичної небезпеки, а потім запровадили режим «середнього рівня реагування». Ці заходи обмежують права цивільного населення і суттєво розширюють повноваження російських спецслужб та органів влади.
Незважаючи на посилення заходів контролю та реагування профільних служб, у Криму поряд із повідомленнями про атаки безпілотників і вибухи на російських військових об'єктах все частіше лунають сигнали про «мінування» цивільних установ.
Пентагон анонсував новий пакет військової допомоги Україні на 2,1 мільярда доларів
Департамент оборони Сполучених Штатів анонсував новий пакет військової допомоги Україні 4 квітня.
Зокрема, додаткові 500 мільйонів виділені президентським указом на надання боєприпасів для установок HIMARS, перехоплювачів систем протиповітряної оборони, артилерійських снарядів та іншого озброєння.
Читайте також: «Більше військової допомоги в дорозі»: Кулеба після зустрічі з Блінкеном
«Крім того, ми оголошуємо про значний пакет можливостей протиповітряної оборони, а також артилерійські та танкові боєприпаси, мінометні системи, ракети та протитанкові системи, використовуючи 2,1 мільярда доларів США з коштів Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI)», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, до пакету увійшли:
- снаряди для систем ППО Patriot
- снаряди для систем HIMARS
- кілька різновидів боєприпасів
- ракети TOW
- близько 400 гранатометів із боєприпасами
- 11 тактичних автомобілів для відновлення техніки
- 61 важкий паливний танкер
- вантажні автомобілі
- обладнання для тестування і діагностики, аби ремонтувати й обслуговувати автівки
В рамках ініціативи USAI Пентагон надасть, поміж іншого:
- дев’ять машин із 30-міліметровими рушницями для протидії безпілотникам
- 10 мобільних ракетних антидронових комплексів з лазерним наведенням
- три радари спостереження,
- боєприпаси
- системи Javelin
- протитанкові ракети
- обладнання для ремонту та зв’язку
- фінансування для тренувань та підтримки
Це 35-й пакет допомоги Міністерства оборони Сполучених Штатів з серпня 2021 року.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив днями, що наступний пакет допомоги США для України буде оголошений цього тижня.
«Більше військової допомоги в дорозі»: Кулеба після зустрічі з Блінкеном
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся з державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкеном – про це він повідомив 4 квітня.
«Радий зустрітися з держсекретарем Блінкеном. Більше військової допомоги в дорозі, аби допомогти Україні звільнити більше території з-під російської окупації. Я вдячний США за непохитну підтримку України», – заявив він.
Читайте також: Голова комітету Конгресу: «переважна більшість» у США підтримує продовження допомоги Україні
Кулеба додав, що сторони також обмінялися думками напередодні саміту НАТО у Вільнюсі.
Наразі голова МЗС перебуває в Брюсселі, де триває зустріч Комісії НАТО – Україна.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив днями, що наступний пакет допомоги США для України буде оголошений цього тижня.
СБУ заочно повідомила про підозру трьом членам окупаційної адміністрації Снігурівки
Служба безпеки України зібрала докази щодо трьох жителів Миколаївщини, яких звинувачують у тому, що вони очолили окупаційні органи влади під час окупації Снігурівки.
«Вони добровільно погодилися зайняти «керівні посади» в незаконних органах влади на початку повномасштабного вторгнення. Організатором злочинної групи є колишній мешканець Миколаївщини, проросійський пропагандист Юрій Барабашов. Його «призначенню» особисто сприяв терорист Пушилін, на якого колаборант тривалий час працював у тимчасово окупованому Донецьку», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Російська сарана». Жителі Снігурівки про мародерство, допити й «бізнес» окупантів
За даними СБУ, саме він займався організацією незаконного референдуму про «приєднання» окупованої частини Миколаївської області до складу Росії.
«Для виконання ворожих вказівок фігурант залучив двох своїх спільників – колишніх голову Снігурівської міськради Олександра Ларченка та депутатку Баштанської районної ради Тетяну Мезіну. Під керівництвом гауляйтера вони організовували подворові обходи місцевих жителів і змушували людей «проголосувати» на користь агресора. У разі відмови – погрожували репресіями та «конфіскацією» майна», – додає відомство.
Фігурантам повідомили про підозру в колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору. Їм загрожує від 10 до 12 років ув’язнення. Справу передали до суду.
Читайте також: «Діти писали на стінах два слова: «Залужний» та «ЗСУ»: литовський науковець про окупацію та визволення Херсона
Під час звільнення Миколаївської області троє підозрюваних втекли на окуповану частину півдня України, додають у Службі.
Місто Снігурівка Миколаївської області було окуповане російськими військовими до листопада 2022 року, коли Збройні сили України звільнили всю лівобережну частину Херсонської області і майже всю територію Миколаївської області.
Вбивство Татарського: СК Росії звинувачує Трепову в теракті, її привезли до суду
Слідчий комітет Росії звинуватив жительку Санкт-Петербурга Дар’ю Трепову за статтею про теракт, скоєний організованою групою, через вибух 2 квітня в кафе в Санкт-Петербурзі, внаслідок якого загинув блогер Владлен Татарський (Максим Фомін). Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.
Слідство вимагає взяти Трепову під варту. Її вже привезли до Басманного суду Москви для обрання запобіжного заходу.
Дар’я Трепова на вечорі Татарського в петербурзькому кафе передала йому статуетку, яка, за даними слідства, була начинена вибухівкою. Внаслідок вибуху Татарський загинув, близько 30 людей постраждали. Трепова була затримана наступного ранку.
Читайте також: «Про це має думати Росія» – Зеленський про вбивство Татарського
Слідчий комітет стверджує, що вона виконувала вказівки певних осіб, які перебувають на території України. У Національному антитерористичному комітеті заявляли, що вбивство Татарського було сплановано спецслужбами України із залученням прихильників російського «Фонду боротьбу з корупцією» Олексія Навального. У ФБК це заперечують, у Києві також не взяли на себе відповідальність за вбивство.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк пояснив вбивство Татарського «внутрішньою політичною боротьбою» в Росії.
2 квітня стало відомо, що під час вибуху в кафе «Стріт-бар» у центрі Санкт-Петербурга загинув прокремлівський «воєнкор» Владлен Татарський (справжнє ім’я Максим Фомін), ще близько 30 людей постраждали. Російські ЗМІ повідомили, що на «творчому вечорі» Татарського було близько 100 осіб. Вибух начебто спричинила статуетка, подарована Татарському.
Читайте також: Вибухова винагорода. Хто і чому міг вбити Владлена Татарського?
Слідчі органи РФ заявили, що встановили особи підозрюваних у вбивстві – це 26-річна мешканка Санкт-Петербурга Дар’я Трепова і її чоловік Дмитро Рилов як співучасник. Про затримання Трепової стало відомо 3 квітня.
Багато так званих російських блогерів, що пишуть про війну, бездоказово звинуватили у вбивстві Татарського Україну. Представник російського МЗС Марія Захарова заявила, що Фомін був «небезпечний» для влади України, і що його «професійна діяльність викликала ненависть» у Києва.
Владлен Татарський підтримував війну РФ проти України. У минулому він воював у складі проросійських сил на Донбасі. Відбував покарання за грабіж. Пізніше став називати себе блогером і письменником, мав у мережі сторінку з пів мільйоном підписників.
«Z», «V», нашивки «Вагнера» та «серп і молот»: як у Європі підходять до декомунізації
У Чехії судитимуть учасника антиурядової акції, який кілька тижнів тому вийшов на головну площу Праги із рюкзаком із нашивками угруповання «Вагнер» та літерою «Z». Обидва символи мають прямий стосунок до військових формувань, які зараз ведуть війну проти України, а тому звинувачення серед іншого інкримінує затриманому «схвалення геноциду». Чеське правосуддя ще має довести, чи це справді так.
Прихильники війни Росії проти України у Європі можуть послуговуватися й іншими символами – куди більш легальними. Наприклад, комуністичними, адже в очах європейської спільноти імовірні злочини РФ сьогодні кидають тінь і на символіку СРСР, правонаступником якого Росія є і юридично (місце у Радбезі ООН), і у її державних засадничих документах, і у меседжах російської державної пропаганди.
Аналітики, з якими спілкувалося Радіо Свобода, сходяться на тому, що повномасштабна війна в Україні імовірно підштовхне європейців до переосмислення ставлення до символіки СРСР. Радіо Свобода проаналізувало, як може відбуватися це переосмислення, і чи готові європейці побачити зв'язок між «Z», «V» і комуністичними символами?
На відміну від «Z-ок», комуністичні і радянські символи, такі як червоні прапори і зірки, а також «серп і молот» майже всюди у ЄС дозволені до публічної демонстрації, а симпатики Росії і Путіна часто використовують їх під час вуличних демонстрацій, проросійських акцій і соціальних мережах.
Ще кілька років тому, прогулюючись біля Бранденбурзьких воріт чи біля Музейного острова у Берліні, можна було побачити одразу декілька розкладок із різноманітною радянською символікою: від значків із гербом СРСР і до шапки-вушанки з червоною зіркою чи радянської офіцерської фуражки.
Прихильники лівих ідей і зараз, після понад року розв'язаної Росією найбільшої війни в Європі після завершення Другої світової, інколи наполягають на тому, що символи комунізму не обов’язково уособлюють злочини СРСР, а навпаки можуть бути гуманними і демократичними, бо, мовляв, символізувати абсолютну рівність.
Проте воєнні злочини російської армії в Україні та руйнівна кровопролитна війна можуть змінити цю німецьку реальність, вважає німецький політолог Сергій Сумленний. Радіо Свобода поспілкувалося з ним про те, як саме це може відбуватися.
«В Німеччині і загалом у західних країнах є такий дивний дисонанс через те, наскільки дозволеними є символи комуністичних режимів, котрі в принципі вбили багато людей, і котрі тероризували людей, котрі винні у таких злочинах, як депортації, позасудові страти, катування, викрадання людей і інші», – каже у коментарі Радіо Свобода Сумленний.
Росія збільшила ракетний залп у Чорному морі до 20 «Калібрів» – ОК «Південь»
Російське корабельне угруповання в Чорному морі зараз складається з 11 кораблів, повідомляє оперативне командування «Південь» 4 квітня.
За даними командування, на 12 годину Росія вивела на бойове чергування ще один надводний ракетоносій.
Читайте також: Генштаб: армія РФ втратила понад 500 вояків за добу, воюючи в Україні
«Таким чином, наразі в Чорному морі корабельне угруповання ворожого недофлоту складається з 11 кораблів, серед яких два надводних та один підводний ракетоносій із потенційно можливим залпом у 20 ракет типу «Калібр», – йдеться в повідомленні.
Напередодні українські військові оцінювали наявний у Чорному морі залп російських ракетоносіїв у 16 ракет.
НАТО не фіксує змін у ядерній політиці Росії на тлі «небезпечної» риторики Путіна – Столентеберґ
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 4 квітня прокоментував останні заяви президента Росії Володимира Путіна про розміщення ядерної зброї в Білорусі.
«Ядерна риторика президента Путіна протягом останнього року і до вторгнення небезпечна і легковажна, і ми чітко на це вказували знову й знову. Ми також чітко вказували, що ядерну війну неможливо виграти», – заявив він, спілкуючись із журналістами перед зустріччю міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі.
Читайте також: «Хотіли би бачити Україну, яка здатна відкинути солдатів Путіна». Ексклюзив із генсекретарем НАТО
Столтенберґ також вказав на те, що НАТО «залишається ядерним союзом».
«Звичайно, ми уважно стежимо за тим, що робить Росія, і досі не бачили змін у ядерному положенні Росії, які б вимагали змін у нашому положенні. Але ми залишаємося пильними, ми уважно відстежуємо, що вони роблять, і ми зробимо необхідні кроки, аби завжди бути певними, що у всіх союзників є засоби надійного стримування. Знову ж, метою не є спровокувати конфлікт, метою є зберегти мир, запобігти непорозумінням і прорахункам у Москві щодо нашої готовності захистити наших союзників», – сказав генеральний секретар.
Читайте також: У Росії кажуть, що ядерну зброю в Білорусі розмістять біля кордону з Польщею
Президент Росії Володимир Путін оголосив 25 березня, що Москва планує розмістити тактичну ядерну зброю в сусідній Білорусі – про це нібито просив Олександр Лукашенко. За словами Путіна, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї і Мінську також передадуть ракетний комплекс «Іскандер» та літаки, які можуть використовувати ядерне озброєння.
Ця заява викликала різку реакцію на Заході, включно з НАТО, яке засудило цей крок як «небезпечний і безвідповідальний», а Литва закликала до нових санкцій проти Росії.