Експорт українського зерна і протести європейських агровиробників: у чому проблема
Минулого тижня фермери в болгарському місті Русе заблокували основні пункти пропуску на кордоні з Румунією, використовуючи свої трактори, щоб не дати вантажівкам перетнути головний міст через Дунай.
З банерами «Зупиніть геноцид сільського господарства» та «Ми хочемо бути конкурентоспроможними» болгарські фермери кажуть, що близько 40 відсотків їх минулорічного врожаю – переважно зерна та насіння соняшнику – залишаються непроданими, а надлишки нереалізованої продукції означають у них бракує місця для зберігання цьогорічного врожаю.
Причина? Дешеве українське зерно та інша продукція, яка заполонила ринок, чому сприяла відмова ЄС від митних зборів та імпортних квот, спроба Брюсселя допомогти своєму постраждалому від війни східному партнеру підтримувати роботу свого аграрного сектора та вийти на ринки, часто в країнах, що розвиваються, за межами ЄС.
Більше про це за лінком
ОВА: через російські обстріли на Донеччині напередодні загинули 5 та поранені 9 людей
За минулу добу внаслідок обстрілів населених пунктів Донецької області загинули п’ятеро людей, ще дев’ятеро – зазнали поранень, повідомив голова ОВА Павло Кириленко.
«За 5 квітня росіяни вбили 5 жителів Донбасу: 2 – в Олексієво-Дружківці, 2 – у Бахмуті та 1 – у Сергіївці. Ще 9 осіб в області дістали поранення», – повідомив Кириленко.
За даними Генштабу ЗСУ, нині в епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка.
Влада Донеччини регулярно закликає жителів евакуюватися в безпечніші регіони.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Пілот ЗСУ розповів, як збивав ракети РФ, що летіли на захід України
Дмитро Шкаревський – пілот винищувача МІГ-29. 10 лютого 2023 року літак чоловіка зазнав пошкоджень, а сам Дмитро отримав велику кількість травм. Врятуватись Дмитру вдалось завдяки катапультуванню.
В інтерв’ю Радіо Свобода Дмитро Шкаревський розповів про перші дні широкомасштабного вторгнення Росії до України, як збивав ворожі ракети і що планує після Перемоги. Читайте і дивіться за лінком
Близько 400 вояків втратила РФ за добу на війні проти України – ЗСУ
Росія втратила під час повномасштабної війни проти України 176 630 своїх військових, 390 із них – загинули протягом минулої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 3631 (два – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7013 (+8)
- артилерійські системи – 2714 (+7)
- РСЗВ – 532
- засоби ППО ‒ 281 (+1)
- літаки – 306
- гелікоптери – 292 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2287 (+4)
- крилаті ракети ‒ 911
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5574 (+1)
- спеціальна техніка ‒ 302 (+3)
Раніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що втрати російських сил «у рази більші» за українські.
Зокрема, за даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмуту вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Прокуратура США звинуватила громадянина Естонії у допомозі Росії в закупівлі електроніки
Прокуратура Південного округу Нью-Йорка звинуватила громадянина Естонії Андрія Шевлякова в закупівлі американської електроніки для Росії в обхід санкцій, повідомила пресслужба відомства.
Обвинуваченому може загрожувати до 20 років ув’язнення.
За версією прокуратури, 45-річний Шевляков упродовж 10 років пересилав до Росії електроніку, придбану через підставні компанії в американських виробників, порушуючи «норми експортного контролю».
«Упродовж понад 10 років відповідач купував чутливу електроніку в американських виробників від імені російського уряду в порушення експортного контролю США. Наше управління не послабить своїх зусиль, щоб зупинити тих, хто незаконно закуповує американські технології для Росії або будь-яких інших країн, юридичних чи фізичних осіб, які перебувають під санкціями», – заявили в прокуратурі.
Обвинуваченого затримали в Естонії 28 березня. Як стверджують у прокуратурі, естонська влада конфіскувала всі посилки, призначені для Шевлякова, в одній з яких було радіоелектрообладнання вагою 130 кг.
Після початку російського повномасштабного військового вторгнення в Україну США та інші країни запровадили заходи експортного контролю, щоб обмежити доступ Росії до технологій та інших ресурсів, які можуть підтримувати її оборонно-промисловий комплекс. Причетних до закупівель передової західної електроніки та обладнання для військово-промислового комплексу Росії влада США звинувачує і арештовує.
Федоров повідомив, що в окупованому Мелітополі пролунали потужні вибухи
В окупованому російськими військами українському Мелітополі в ніч на 6 квітня пролунали потужні вибухи, повідомив мер міста Іван Федоров. Даних про постраждалих та руйнування немає.
«Нічне жахіття для окупантів у Мелітополі. Щойно в місті зафіксували одразу кілька потужних вибухів. Підгоряє у ворога гарненько», – написав він Telegram.
Про звуки вибухів написала у мережі призначена РФ окупаційна адміністрація міста.
Мелітополь Запорізькій області війська РФ окупували на початку повномасштабної війни. Російська служба Радіо Свобода, посилаючись на дані неназваних українських та російських джерел, повідомила, що саме до Мелітополя Росія перенесла командування південним фронтом після виходу з Херсона.
Мелітополь з початку російського повномасштабного вторгнення неодноразово потрапляв під обстріл. Останніми днями вибухи практично не вщухають.
Із весняним наступом ЗСУ можна буде оцінити доцільність оборони Бахмута – ISW
В американському Інституті вивчення війни (ISW) проаналізували учорашню заяву президента України Володимира Зеленського, що українські військові відійдуть із Бахмута, щоб уникнути оточення, якщо це буде необхідно.
«Ще невідомо, чи українська оборона Бахмута та її ефективність при зосередженні російських сил у цьому районі варті українських втрат (і ми, ймовірно, не зможемо оцінити це, поки не спостерігатимемо за українським весняним контрнаступом)», – кажуть аналітики.
В ISW звертають увагу, що «українське військове керівництво продовжує чітко сигналізувати, що українські сили все ще не оточені та мають можливість відійти за потреби» із Бахмута.
У ранковому зведенні Генштаб ЗСУ повідомив, що на Бахмутському напрямку армія РФ намагається взяти під повний контроль місто Бахмут, продовжує його штурмувати.
5 квітня президент України Володимир Зеленський під час візиту до Польщі заявив, що ситуація в Бахмуті на Донеччині залишається найскладнішою на фронті, але українські сили перебувають у місті, а загарбники його не контролюють. Водночас, за словами Зеленського, «якщо буде момент іще гарячіших подій і небезпека, що ми можемо втратити особовий склад через оточення, обов’язково будуть відповідні правильні рішення генерала на місці».
Понад 60 російських атак відбито на фронті за добу – Генштаб ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що наразі армія РФ продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
«Протягом минулої доби було відбито більш як 60 атак противника. В епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка», – йдеться в ранковому зведенні.
Повідомляється, що на Бахмутському напрямку армія РФ намагається взяти під повний контроль місто Бахмут, продовжує його штурмувати. Також, російські війська вели безуспішні наступальні дії в районі Богданівки та Іванівського.
Розпочалася чотириста сьома доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Війська РФ обстріляли Сумщину: зафіксовано 229 «прильотів» – ОВА
Російські військові 5 квітня здійснили 17 обстрілів прикордонних громад Сумщини: Білопільської, Краснопільської, Хотінської, Глухівської, Середино-Будської, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 229 прильотів – ракетний обстріл, а також із РСЗВ, мінометів, артилерії і АГС. На жаль, є руйнування», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, у Краснопільській громаді, де зафіксували обстріл за допомогою протитанкових керованих ракет, артилерії і РСЗВ, в одному з сіл пошкоджені господарські приміщення одного з місцевих підприємств.
«Хотінська громада: внаслідок мінометного обстрілу (6 прильотів) пошкоджено 3 приватні житлові будинки та побутову газорозподільну трубу. Глухівська громада: з території РФ здійснено артилерійський обстріл (3 прильоти), а потім ще один (8 прильотів). Внаслідок останнього обстрілу пошкоджено приватне житлове домогосподарство і нежитлові приміщення», – йдеться в повідомленні.
Сумщина межує з трьома областями Росії – Брянською, Курською, Бєлгородською. Прикордонні райони України регулярно зазнають обстрілів із боку Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ФСБ заявила про падіння в Росії українського легкомоторного літака і затримання пілота
Російські прикордонники затримали пілота українського легкомоторного літака, який розбився у Брянській області Росії, що межує з Україною, повідомили 5 квітня російські державні ЗМІ з посиланням на заяву Федеральної служби безпеки РФ.
«Літак із невідомих причин розбився в районі населеного пункту Бутовськ Брянської області. Пілот (громадянин України), який намагався втекти на територію України, затриманий прикордонним нарядом», – цитують заяву ФСБ російські державні інформаційні агентства «РИА Новости» і ТАСС.
Українська влада інформацію поки не коментувала.
Російські війська продовжують зводити нові укріплення і рити окопи на півночі Криму – фото
Російські війська продовжують зводити нові укріплення і рити окопи на півночі окупованого Криму, зокрема, нові оборонні споруди були зафіксовані за селом Ішунь, що на південь від Армянська – свідчать супутникові знімки, які є у розпорядженні проєктів Радіо Свобода Крим.Реалії і «Схеми».
Раніше телеграм-канал «Крымский ветер» повідомляв, що дорогою від села Ішунь до села Воїнка риють окопи, а біля мосту через річку Чатарлик завезли понад вагон лісу, збивають опалубку.
Журналісти перевірили, що видно із супутника – за селом Ішунь біля дороги в бік села Воронцівка. Ще взимку тут була лісосмуга. У березні дерева вирубали і на супутниковому знімку замість дерев – окопи.
Раніше підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що Україна не зможе деокупувати півострів завдяки фортифікації та формуванню оборони.
24 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що країна готується до деокупації Криму.
Заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква в інтерв'ю Крим.Реалії заявив, що компроміси щодо тієї чи іншої частини території України ніколи не стануть предметом переговорів із Росією. Також він зазначив, що зараз ніхто точно не скаже, яким чином Крим буде повернутий під контроль Києва, але це точно станеться. За його словами, «дипломатичний шлях (повернення Криму) може доповнювати військовий».
ОК «Південь»: Росія зменшила число кораблів у Чорному морі, але рівень загрози – «дуже високий»
Росія зменшила кількість своїх кораблів на чергуванні в Чорному морі до 14 одиниць, повідомило оперативне командування «Південь» ввечері 5 квітня.
«На бойовому чергуванні з шести залишено чотири ракетоносії – два надводних, два підводних. Максимально можливий залп «Калібрів» – 2️4. Не всі споряджені повністю, але рівень навіть такої загрози оцінюємо як дуже високий», – йдеться в повідомленні.
Вранці 5 квітня в ОК «Південь» повідомляли, що російські війська збільшили кількість корабельного угруповання в Чорному морі до 15 одиниць, серед них було шість ракетоносіїв із загальним залпом до 40 ракет типу «Калібр».
«У пошуках способів тиску на мирне населення України і уявних перемог для виправдання перед власним споживачем пропагандистських «новин», ворог може здійснити точкові або мішані ракетні удари з використанням ракет різного типу базування та дронів-камікадзе», – попередили українські військові.
Напередодні повідомлялося, що Росія збільшила ракетний залп у Чорному морі до 20 «Калібрів».
Макрон у Китаї закликав до «спільної відповідальності за мир»
Президент Франції Емманюель Макрон 5 квітня заявив, що хоче «долучити Китай до спільної відповідальності за мир» в Україні під час зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном цього тижня.
Раніше французькі офіційні особи заявили, що Макрон планував закликати Сі під час переговорів 6 квітня використати вплив Пекіна на президента Росії Володимира Путіна, але не очікував великих змін у позиції Китаю, повідомило агентство AP.
Макрона під час візиту до Китаю супроводжуватиме президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн – у демонстрації європейської єдності у відносинах із Пекіном.
Раніше сьогодні президент Франції в Пекіні заявив, що будь-хто, хто допомагає агресору Росії у війні проти України, стане співучасником.
Виступаючи перед журналістами після своєї першої промови в Китаї по прибутті з триденним візитом, Макрон, за повідомленням агентства AFP, сказав: «Від початку конфлікту ми вирішили допомогти жертві, і ми також чітко дали зрозуміти, що кожен, хто допомагає агресору, буде співучасником порушення міжнародного права».
Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що відносини Китаю до війни Росії в Україні вплинуть на його відносини з Європейським союзом.
Китай ніколи публічно не підтримував повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але також ніколи не критикував Москву через війну.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін 20-22 березня перебував із державним візитом у Росії.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що президенту Росії Володимиру Путіну під час візиту до Москви Сі Цзіньпіна не вдалося забезпечити безмежне двостороннє партнерство із Китаєм, на яке він, ймовірно, сподівався. У ISW зауважують, що Сі не сигналізував про намір надати підтримку РФ у її війні проти України, окрім «розпливчастих дипломатичних запевнень», що, ймовірно, є кроком відступу від того, що Путін сподівався отримати під час переговорів.
Російська чиновниця, звинувачена у воєнних злочинах, виступила перед Радбезом ООН
Уповноважена з прав дитини Росії Марія Львова-Бєлова 5 квітня на засіданні Ради безпеки ООН заявила, що Москва координує з міжнародними організаціями питання повернення вивезених у РФ українських дітей до їхніх родин.
Росія, яка цього місяця головує в Раді безпеки, скликала засідання, щоб дати Львовій-Бєловій можливість виступити по відеозв’язку.
Посли США, Великої Британії, Албанії, Мальти залишили зустріч, повідомило агентство Reuters. Напередодні Велика Британія заблокувала інтернет-трансляцію цього засідання. До неї приєдналися США.
Посол США в ООН Лінда Томас-Ґрінфілд заявила журналістам, що завдяки блокуванню трансляції у Львової-Бєлової не було «міжнародної трибуни для поширення дезінформації і захисту жахливих дій, які відбуваються в Україні».
Минулого місяця Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Львової-Бєлової і президента Росії Володимира Путіна, звинувативши їх у воєнних злочинах у зв’язку з незаконною депортацією українських дітей.
Голова МАГАТЕ зустрівся з російськими чиновниками щодо Запорізької АЕС
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Ґроссі 5 квітня провів переговори з російськими офіційними особами щодо окупованої російськими військами Запорізької АЕС.
«Сьогодні в Калінінграді я зустрівся з високопосадовцями кількох російських агентств. Я продовжую свої зусилля щодо захисту Запорізька АЕС. Мій нещодавній візит на ЗАЕС підтвердив нагальну необхідність досягнення цієї життєво важливої мети, яка – в інтересах усіх», – написав Ґроссі у твіттері.
Зустріч відбулася в Калінінградській області Росії. Інших подробиць гендиректор МАГАТЕ не навів.
Минулого тижня, перебуваючи в Україні, Ґроссі заявив, що працює над компромісним планом безпеки для ЗАЕС, і застеріг від посилення військової активності навколо неї.
29 березня Рафаель Ґроссі перебував на Запорізькій АЕС. Цей візит є його другим відвідуванням станції і першим після того, як МАГАТЕ запровадило постійну присутність на цьому майданчику у вересні 2022 року.
27 березня гендиректор МАГАТЕ зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Президент під час зустрічі наголосив, що «без негайного виведення російських військ і персоналу із ЗАЕС та прилеглих територій будь-які ініціативи з відновлення ядерної безпеки та захищеності приречені на невдачу».
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну.
Митрополит Драбинко про ситуацію довкола УПЦ МП: «Немає гонінь. Є виконання державою своїх функцій»
Про ситуацію довкола Києво-Печерської Лаври та діалог між церковниками і вірянами розповів Радіо Свобода в ефірі проєкту «Свобода.Ранок» митрополит Переяславський і Вишневський, архієрей Православної церкви України – Олександр (Драбинко).
В ОП уточнили, що передбачає оборонна угода, про яку домовилися Україна і Польща
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у Варшаві підписали лист про наміри співпраці з питань постачання оборонної техніки. Як повідомила пресслужба українського президента 5 квітня, метою цього є забезпечення постійної підтримки і зміцнення оборонних потужностей ЗСУ шляхом придбання Україною польської оборонної техніки, зокрема БТР «Росомак», самохідних мінометів «Рак» і ракет до переносних зенітно-ракетних комплексів «Перун».
«Сьогодні ми підписуємо документ про постачання польських БТР «Росомак», самохідних мінометів «Рак», систем ППО, зокрема дуже ефективних «Перунів», МіГів та іншого озброєння, якого ми дуже потребуємо», – заявив Зеленський під час зустрічі з представниками ЗМІ за результатами переговорів із Матеушем Моравецьким у Варшаві.
За його словами, йдеться не лише про підтримку, а й про співпрацю, зокрема у форматі закупівель, що посилюватиме оборонний потенціал і України, і Польщі.
Знищити надію Росії на перемогу: що треба для ефективного контрнаступу і перелому у війні
Чому відтягуються терміни оголошеного владою контрнаступу? Про це Радіо Свобода розпитало в ефірі програми «Свобода LIVE» Сергія Рахманіна, народного депутата України (фракція «Голос»), члена Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Ризик полягає в тому, що не достатньо відмобілізувати певну кількість людей. Хоча і з цим, зрозуміло, є проблеми. Бо війна виснажує ресурси, у тому числі і людські.
Необхідно їх належним чином навчити і вишколити, необхідно їх належним чином озброїти. З цим є певні проблеми.
Навіть західні країни не в змозі забезпечити відповідної якості навчання великій кількості наших військовослужбовців. І поки що вони, ще раз кажу, відстають за планами щодо постачання важкого озброєння.
І тут є проблема. Насправді велика наступальна операція, яка є дуже складним заходом, дуже складною операцією, потребує накопичення великої кількості сил і засобів.
Окрім цього, плани щодо наступальних дій відкладаються і через погоду, а це завжди теж впливає і на можливості військових, і через те, що поки що українські бригади і корпуси, резерви, які зараз формуються, все ще неналежним чином озброєні.
Зеленський і Моравецький обговорили ситуацію з українським зерном у Польщі
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький обговорили невдоволення, викликане українським зерном у Польщі – про це вони розповіли під час спільного брифінгу 5 квітня.
«Ми не оминули також і важкої теми для поляків… а саме проблеми на польському ринку з українським зерном, товарами сільськогосподарської продукції. Ми запропонували певні рішення, які повинні бути швидко втілені, тому що сьогодні чітко зрозуміло, що ці проблеми також створюють головний біль», – заявив Моравецький.
Він зазначив, що Польща та Україна відкривають новий залізничний пункт перетину кордону між Рава-Руською та Гребенним.