«Все, що відбувається зараз – це підготовка до реально наступальних дій» – Сергій Рахманін
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Захід повинен надати Україні «відчутні та надійні гарантії безпеки». За його словами, це питання буде предметом колективних обговорень впродовж найближчих тижнів. І наголошує Макрон, що Україна сьогодні захищає Європу і настільки добре озброєна, що Захід зацікавлений у тому, щоб вона мала надійні гарантії безпеки на багатосторонній основі. Окрім того, Макрон додав, що країнам Заходу необхідно бути набагато амбітнішими, ніж дотепер.
Сергій Рахманін, народний депутат України (фракція «Голос»), член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» зауважив: все, що відбувається зараз – це підготовка до реально наступальних дій ЗСУ. А серед росіян, тим часом, додає він, накопичується критична маса сумнівів у тому, що Росія здатна перемогти у нинішній війні проти України.
Рідним Путіна належить «царське село» у Підмосков’ї – розслідування
Родичам і наближеним президента Росії Володимира Путіна належить конгломерат земельних володінь навколо його офіційної резиденції у підмосковному Ново-Огарьові – про це йдеться у розслідуванні видання «Проект».
«Володимир Путін, як російські імператори минулого, збудував для себе і рідні нове царське село», – стверджується в розслідуванні. При цьому, як мовиться в ньому, «Путіни використовують підставних осіб та закордонні офшори».
Видання посилається на зламане листування Кирила Шамалова, якого воно називає колишнім чоловіком молодшої дочки Путіна Катерини Тихонової. Як стверджується в розслідуванні, Шамалов і Тихонова не реєстрували шлюб (хоча їх і повінчали в церкві всупереч правилам РПЦ), причому зробили це навмисно: «Відсутність документальних зв’язків із супутниками життя, у тому числі дозволяє правлячій родині приховувати дуже важливе місце в Підмосков’ї», те саме «царське село».
Як заявляє «Проект», ще 2006 року іноземні компанії скупили землі біля резиденції Путіна. Ділянки із двома будинками у селищі Усово-Плюс придбала кіпрська Ermira, яку «Проект» називає особистим «гаманцем» президента Росії. Там оселилася старша дочка Путіна Марія Воронцова. На південь дві ділянки з будинками в селищі Усово-3 купили панамські офшорні компанії, а в 2013 році вони перейшли у власність Шамалова. Катерина Тихонова формально до них не мала відношення.
«Проект», посилаючись на листування Шамалова, також розповідає про витрати молодої родини на облаштування будинку і маєтку – кошторис сягав дев’яти мільйонів євро.
У другому із записаних на Шамалова будинків, як стверджується, оселилася колишня дружина Путіна, Людмила Очеретна.
Після того, як шлюб Шамалова і Катерини Тихонової розпався, в 2019 році він передав всі ділянки в районі Ново-Огарьова, що належали йому, фірмі, як кажуть розслідувачі, пов’язаній із другом Путіна Аркадієм Ротенбергом. За ділянки він отримав приблизно втричі менше за їхню ринкову вартість.
Завершується розслідування вказівкою на те, що всього за кілька кілометрів від резиденції Путіна 30 травня був збитий безпілотник. Російська влада звинуватила в атаці Україну, у Києві заявили, що не причетні.
Російські війська в районі Бахмута перейшли до оборони – Сирський
Російські війська перейшли до оборони на Бахмутському напряму, заявив командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський.
Він оприлюднив відео, за його словами, роботи аеророзвідки окремого штурмового батальйону «Айдар» на цьому напрямку.
«Ворог перейшов до оборони. Спостерігається значне зменшення будь-яких активних дій ворога при збільшенні кількості обстрілів з важкого озброєння, в основному з артилерії та мінометів», – прокоментував Сирський.
Раніше в коментарі «Українській правді» командувач Сухопутних військ назвав ситуацію на Бахмутському напрямку «тимчасовим затишшям», назвавши хибним враження, що російські війська нібито відмовилися від наступу в цьому районі.
Очільник ПВК «Вагнер» Пригожин 25 травня заявив про початок виведення «вагнерівців» із Бахмута. У Міноборони України підтвердили, що у передмісті ці підрозділи вже заміняють на службовців збройних сил РФ, але у самому місті «вагнерівці» все ще є.
За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, українські військові продовжують контролювати околиці Бахмута на південно-західній частині і «фактично вхід в місто».
Влада підтвердила російські удари по Харкову
Російські війська завдають ударів по Харківщині, підтвердив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«До уваги жителів Харкова та області: перебувайте в укриттях! Окупанти завдають ударів», – написав він у телеграмі.
Також міський голова Харкова Ігор Терехов підтвердив вибухи в місті. За його даними, наразі відомо удар по Індустріальному району. Інформація про постраждалих та руйнування уточнюється.
Раніше у соцмережах повідомлялося про звуки вибухів у Харкові.
Харківщина практично щоденно зазнає російських обстрілів. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В ООН станом на 14 травня підтвердили загибель 8 836 і поранення 14 985 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
«Треба гарантувати, що історія не повториться» – Столтенберґ про гарантії безпеки України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який в Осло головуватиме на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, заявив, що члени Альянсу обговорять підготовку до Вільнюського саміту, і те, «як посилити і зберегти нашу підтримку України».
Як повідомила пресслужба НАТО, Столтенберґ заявив про необхідність встановлення рамок для забезпечення гарантій безпеки України.
«Нам потрібно забезпечити, щоб історія не повторилася, щоб ця схема російської агресії проти України дійсно припинилася. І тому ми повинні мати рамки для забезпечення гарантій безпеки України після закінчення війни», – заявив генсекретар.
Він додав, що всі члени Альянсу згодні з тим, що Україна стане членом НАТО, і що «Москва не має права вето на розширення» Альянсу.
Міністри закордонних справ НАТО 1 червня в Осло проводять другий день зустрічей, на яких обговорюють нові витрати на оборону та майбутні відносини Альянсу з Україною.
«Кожний новий російський безпілотник і ракетна атака лише змусить нас ще більше підтримувати українців у їхній самообороні», – заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок перед переговорами.
Зустріч проходить перед самітом лідерів НАТО у Вільнюсі, запланованим на 11-12 липня. Він має на меті сприяти досягненню згоди щодо зміцнення зв’язків з Україною, яка претендує на членство.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Це сталося після того, як занепокоєні російським вторгненням в Україну Швеція і Фінляндія подали заявку на членство в НАТО в травні 2022 року.
Майже через рік, 4 квітня 2023 року, Фінляндія офіційно стала членом НАТО. Швеція все ще чекає на ратифікацію від Туреччини та Угорщини.
Сейм Латвії закликає НАТО запросити Україну вступити до альянсу
Сейм Латвії 1 червня підтримав заяву на підтримку України перед прийдешнім самітом НАТО у Вільнюсі, в якій закликав до «рішення запросити Україну вступити до Альянсу». Про це йдеться в повідомленні пресслужби Сейму.
Згідно із заявою, парламент вважає «життєво важливим» використати можливості, які пропонує саміт НАТО, аби спільно визнати нагальність майбутніх рішень і розширити політичну співпрацю блоку з Україною.
«Сейм також закликає сформулювати конкретні завдання, які необхідно виконати для швидкої інтеграції України до НАТО», – йдеться в повідомленні.
Члени Сейму також виступили за продовження військової та гуманітарної підтримки України з боку НАТО та Європейського союзу. Вони привітали рішення Європейської ради надати Україні статус кандидата на членство в ЄС у червні 2022 року.
«Парламентарі наголошують, що Україна безповоротно взяла курс на євроатлантичну інтеграцію, і підтримують повну інтеграцію України до Північноатлантичного альянсу, щойно дозволять обставини», – додають у пресслужбі Сейму.
Парламент Естонії 17 травня ухвалив заяву на підтримку вступу України до НАТО.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Це сталося після того, як занепокоєні російським вторгненням в Україну Швеція і Фінляндія подали заявку на членство в НАТО в травні 2022 року. Майже через рік, 4 квітня 2023 року, Фінляндія офіційно стала членом НАТО. Швеція все ще чекає на ратифікацію від Туреччини та Угорщини.
Кличко каже, що попросив ОП й уряд відсторонити голову Деснянської РДА Києва
Міський голова Києва Віталій Кличко заявляє, що звернувся до Офісу президента України й уряду з проханням відсторонити від посади голову районної державної адміністрації Деснянського району столиці України Дмитра Ратнікова.
«Звернувся до Офісу президента та уряду, які погоджують призначення і звільнення глав районів столиці, про відсторонення голови Деснянського району Дмитра Ратнікова від виконання обовʼязків, поки триває слідство щодо того, чи було відчиненим вночі укриття в поліклініці, біля якої загинули троє людей. Відстороненим має бути і керівник медзакладу, якого призначала Деснянська райадміністрація», – написав Кличко у телеграмі.
Він додав, що дав доручення головам районів Києва «негайно перевірити всі укриття», за роботу яких відповідають голови РДА міста.
В ОП й уряді заяву Кличка поки не коментували.
Росія в ніч на 1 червня завдала чергового масованого удару по Києву і Київщині. Повітряні сили повідомили, що війська протиповітряної оборони збили всі 10 запущених РФ ракет «Іскандер».
За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок падіння уламків ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень.
За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля поліклініки в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.
Міська влада повідомила, що правоохоронці ведуть розслідування щодо того, чи було укриття зачинене, і хто за це відповідальний.
Кличко заявив, що відповідальність за доступність укриттів несуть голови РДА і керівники закладів, у яких розташовані сховища.
Заміна ПВК «Вагнер» на «кадирівців» у Бахмуті не вплине на хід боїв – Костенко
Присутність нових підрозділів у Бахмуті, які приходять на зміну приватній військовій компанії «Вагнер», навряд чи змінить ситуацію у місті. Так вважає Роман Костенко, народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Про це він сказав в етері «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода).
За словами Костенка, тепер Бахмут «триматимуть» і штурмуватимуть російські десантники і так звані «кадирівці» з полку «Ахмат», які заходять туди на зміну «вагнерівцям». Однак за бойовим потенціалом ці підрозділи відрізняються від найманців «Вагнера», вважає народний депутат.
«Такої дисципліни, як у «Вагнері», немає ніде. Вона побудована на страху смерті, якогось каліцтва, на кувалдах. І це вона змушувала ці маси злочинців, найманців іти на кулемети, іти на снаряди у повний зріст, тому що там був хоч якийсь шлях вижити. Піти назад – шансів вижити не було. Такої дисципліни в «Ахматі» немає. Вони себе завжди вважають кращими, достойнішими, ніж росіяни, росіяни для них неправовірні. І тут питання, що «кадирівці» якраз будуть іти за росіянами більше і по їхніх тілах». – вважає народний депутат.
Напередодні Інститут дослідження війни повідомив, що Кремль, можливо, хоче наново задіяти «кадирівців» як основну наступальну силу після відведення найманців «Вагнера». В тому числі це робиться для того, аби підважити зв’язок Рамзана Кадирова та очільника «Вагнера» Євгена Пригожина, вважають аналітики.
У ВМС повідомили, скільки кораблів РФ чергують у Чорному морі
У Чорному морі станом на ранок 1 червня на бойовому чергуванні перебувають дев’ять ворожих кораблів, з них три – носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до 16 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі на бойовому чергуванні перебувають до семи ворожих кораблів», – йдеться в повідомленні.
В оперативному командуванні «Південь» наголосили, що рівень ракетної загрози залишається «дуже високим».
«Не маючи переконливих успіхів на лінії бойового зіткнення, ворог намагається максимально тиснути і тероризує тилові регіони не менш прифронтових, створюючи враження своєї потужності і непереможності, все частіше застосовує балістику, вишукує тактику протидії нашій ППО», – заявили військові.
Росія в ніч на 1 червня завдала чергового масованого удару по Києву і Київщині. Повітряні сили повідомили, що війська протиповітряної оборони збили всі 10 запущених РФ ракет «Іскандер».
За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок падіння уламків ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень.
Призупинення безвізу з ЄС «не стосується людей, які мають тимчасовий прихисток» – Климпуш-Цинцадзе
Консультації Європейської ради щодо призупинення безвізу із третіми країнами, зокрема і Україною, не стосуватимуться людей, які знайшли прихисток в країнах Євросоюзу. Про це в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) розповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка від «Європейської солідарності» і голова Комітету Верховної ради питань інтеграції України до ЄС.
За її словами, країни Європейського союзу нині керуються відповідною директивою, яку було відкрито для використання українцями після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Дія цієї директиви продовжена на додатковий рік, якщо не помиляюсь до 2024 року. На жаль, якщо військові дії будуть продовжуватися, то Євросоюз буде продовжувати дію цієї директиви стосовно українців і надалі», – розповідає Климпуш-Цинцадзе.
На думку депутатки, у Європейському союзі планують посилити механізм призупинення безвізу із третіми країнами через міграцією з боку західних Балкан, а не через війну в Україні.
«Але все рівно, ті інші, жорсткіші правила, про які можуть домовитися країни Євросоюзу в консультаціях між Єврокомісією, Європейською радою та парламентом можуть мати вплив на вимоги до України, зокрема, вони стосуватимуться антикорупційної сфери», – каже депутатка.
Також Климпуш-Цинцадзе додає, що через це українські владні структури мають додатково звернути увагу на дії, які дозволять Україні гарантувати збереження безвізового режиму і надалі.
Європейська комісія 30 травня повідомила, що готує перегляд механізму зупинки безвізового режиму, який із Євросоюзом мають кілька країн, у тому числі Україна.
Кличко: патрульна поліція Києва допоможе контролювати роботу укриттів вночі
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про домовленість місцевої влади з патрульною поліцією, яка допоможе контролювати роботу укриттів уночі.
«Домовилися з патрульною поліцією Києва, що вони допоможуть контролювати роботу укриттів уночі. Обʼїжджатимуть у комендантську годину під час повітряної тривоги укриття, що є на мапі міста і перевірятимуть, чи вони відчинені. Та оперативно передаватимуть інформацію міським службам», – написав Кличко у телеграмі.
За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок падіння уламків запущених Росією ракет в Києві вранці 1 червня загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. Пізніше стало відомо, що в Деснянському районі міста загинули 33-річна жінка і 34-річна жінка з 11-річною дочкою.
Повітряні сили повідомили, що війська протиповітряної оборони збили всі 10 ракет «Іскандер».
Радіо Свобода на місці падіння уламків у Деснянському районі Києва поспілкувалося з одним із очевидців. Чоловік на ім’я Ярослав представився чоловіком однієї із загиблих. За його словами, укриття, розташоване в поліклініці, було зачинене. Міська влада повідомила, що правоохоронці ведуть розслідування щодо того, чи було укриття зачинене і хто за це відповідальний.
Валерій Чалий про ймовірний візит Зеленського до Туреччини, формулу миру і «те, чого боїться Путін»
Президент України Володимир Зеленський і президент РФ Володимир Путін по черзі відвідують Туреччину, щоб поговорити про російсько-українську війну і зернову угоду. Про це повідомляє турецьке видання Hürriyet. За їхньою інформацією, візити президентів мають відбутися одразу після інавгурації Ердогана, яка запланована цими вихідними. Джерела стверджують, що спочатку до Анкари прилетить російський президент, а після цього глава української держави. У Кремлі вже підтвердили, що Путін та Ердоган домовилися зустрітися найближчим часом, водночас час і місце зустрічі не назвали. Натомість на Банковій потенційний візит Зеленського до Туреччини ще не коментували. Російська агенція ТАСС з посиланням на помічника Путіна Юрія Ушакова написала, що до Туреччини вирушить спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін замість Путіна, а президент Путін таки не поїде на інавгурацію Ердогана. Причин Ушаков не назвав.
Про очікування від імовірного візиту Зеленського до Туреччини в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповів Валерій Чалий, надзвичайний і повноважний посол України у США (2015-2019 рр.). Крім того, він зазначив, що «Туреччина – важлива країна», а от Путін «боїться виїжджати взагалі з Росії».
Боррель у Молдові анонсував оборонну допомогу Кишиневу і прокоментував останній удар по Києву
Голова зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозеп Боррель прокоментував останню атаку російських військ по Києву. Він згадав про неї під час спілкування з журналістами на 2-му саміті Європейської політичної спільноти.
«Мушу висловити жаль через нову атаку на Київ з двома вбитими дітьми (згодом стало відомо, що загинула одна дитина – ред.). Це ще один доказ, що Росія продовжує атакувати цивільне населення в Україні», – заявив голова дипломатії ЄС.
Боррель висловив сподівання, що присутність лідерів Європи у сусідній із Україною країні дасть зрозуміти, що блок готовий і надалі «захищати міжнародне право і суверенітет країн».
Він назвав ключовими задачами саміту комунікацію, стабільність і безпеку:
«Тож ми маємо працювати над трьома пунктами: мати кращий зв’язок з людьми в цій політичній спільноті, стабілізувати континент, у нас багато проблем на Балканах, і третє: безпека. Стабільність, з’єднаність і безпека. Це три ключових слова цієї зустрічі, на якій ми розробляємо спільну зовнішню політику Євросоюзу», – сказав він.
Також Боррель заявив 1 червня, що ЄС виділить 87 мільйонів євро для Молдови в рамках Європейського фонду миру, аби «допомогти модернізувати оборонний сектор Молдови та розбудувати спроможності молдовської армії».
Президент України Володимир Зеленський також 1 червня прибув до Молдови для участі в саміті Європейської політичної спільноти, що об’єднує 27 членів ЄС із 20 їхніми партнерами.
Формат Європейської політичної спільноти був створений на пропозицію президента Франції Емманюеля Макрона восени 2022 року. Серед завдань об’єднання – покращити взаємодію між ЄС і країнами, які не входять до європейського блоку.
Двоє чоловіків поранені через обстріл Росією Нікополя – Лисак
Російські війська від ранку 1 червня обстрілюють Нікополь, щонайменше двоє людей поранені, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Від ранку ворог гатить по Нікопольщині. Спочатку дісталося Марганецькій громаді, тепер – самому Нікополю. У місті є постраждалі. Поранені чоловіки 50 та 55 років. Їх госпіталізували в стані середньої тяжкості», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, в місті пошкоджена п’ятиповерхівка, приватний житловий будинок, авто, лінія електропередач та газопровід.
Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Зеленський назвав ціль поїздки в Молдову
Президент України Володимир Зеленський 1 червня прибув до Молдови для участі в саміті Європейської політичної спільноти, що об’єднує 27 членів ЄС із 20 їхніми партнерами.
«Сьогодні працюємо у Молдові. Участь у саміті Європейської політичної спільноти. Багато двосторонніх зустрічей. Розвиваємо коаліцію винищувачів і пропонуємо коаліцію «Петріотів». ЄС, НАТО, формула миру. Усе для захисту нашого майбутнього», – написав Зеленський у телеграмі.
Зеленського зустріла прозахідна президентка Молдови Мая Санду в замку Мімі в Булбоаці поблизу столиці Молдови.
Формат Європейської політичної спільноти був створений на пропозицію президента Франції Емманюеля Макрона восени 2022 року. Серед завдань об’єднання – покращити взаємодію між ЄС і країнами, які не входять до європейського блоку.
Саміт у Молдові відбувається в умовах посилених заходів безпеки. Зокрема, НАТО повідомило, що спостерігатиме за небом над Молдовою до 2 червня у той час, як понад 40 європейських лідерів відвідають саміт. Зустріч проходить всього за 20 кілометрів від території України.
Російські добровольці заявили про новий рейд до Росії. У Шебекіно тривають обстріли
Зранку 1 червня надходять суперечливі повідомлення про обстріли і бої в Бєлгородській області, що межує з Україною, передає російська служба Радіо Свобода.
Низка телеграм-каналів, у тому числі прокремлівських, рано вранці написали про танкову атаку, що нібито мала місце, на контрольно-пропускний пункт біля міста Шебекіно, яке в останні дні зазнає обстрілів.
Бійці «Російського добровольчого корпусу», що воює на боці України, які днями взяли на себе відповідальність за рейд на територію Грайворонського району області, опублікували відео, в якому повідомили про другу фазу наступу на територію Росії.
«Бійці РДК знову ведуть бої на території РФ. Зовсім скоро з’явиться околиця Шебекіно», – сказав один із них. Де знято відео – неясно.
РДК також заявив, що обстріляв із установок залпового вогню «Град» будівлю Міністерства внутрішніх справ у Шебекіному. Перевірити це твердження – як і інші твердження сторін за умов активних бойових дій – оперативно неможливо.
Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков стверджує, що українських військових на території області зараз немає, але продовжуються обстріли, в яких російська влада звинувачує Україну. Бійці РДК на відео стверджують, що обстріл веде сама російська армія.
Гладков при цьому побічно підтверджує бойові зіткнення – за його словами, «на місці» перебувають армія, прикордонники, ФСБ та Росгвардія.
Бєлгородський оперативний штаб, повідомляє державне агентство ТАСС, також заявив, що «ніякого прориву ЗСУ немає», проте в районі Шебекіно «складна обстановка, тривають обстріли, чути звуки бою».
За словами Гладкова, за ніч у місті вісім постраждалих, планується часткова евакуація населення – 200 осіб поїдуть до Пензи, 600 – до Калуги та Ярославля. Ще двоє людей, за його словами, постраждали внаслідок обстрілу в Новопетрівці.
Губернатор заявив, що доповів президенту Володимиру Путіну про ситуацію на кордоні. Також, за його словами, для школярів Шебекінського району скасували випускні іспити.
Військові та влада України наразі не коментувала повідомлення про обстріли та можливі бої на території Росії. У разі попередніх рейдів РДК через кордон у Києві заявляли, що Україна не має до них прямого відношення, оскільки «Російський добровольчий корпус» не є частиною її Збройних сил і складається з російських громадян.
Чотири людини загинули, 11 поранені минулої доби в трьох областях через обстріли Росії – ОВА
Чотири людини загинули, ще 11 – зазнали поранень минулої доби внаслідок російських обстрілів у Донецькій, Херсонській і Харківській областях, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Зокрема, на Донеччині, за словами голови ОВА Павла Кириленка, загинули дві людини, п’ятеро були поранені. Російські сили 31 травня, за даними Кириленка, обстріляли Удачне, скинули бомбу ФАБ-250 на Слов’янськ. Через обстріли пошкоджені будинки, лінії електропередач.
«На Горлівському напрямку поранено 1 людину та пошкоджено 3 будинки у Костянтинівці. Ще 1 будинок пошкоджено в Іванопіллі. На Лисичанському напрямку пошкоджено 2 будинки та адмінбудівлю у Сіверську, пошкоджено 3 будинки у Кривій Луці Лиманської громади», – йдеться в повідомленні.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що протягом усієї доби російські війська масовано обстрілювали Вовчанськ Чугуївського району.
«У місті пошкоджені приватні житлові будинки, підприємства цивільної промисловості, бібліотека, торговельні павільйони ринку. Сталися пожежі. Загинув чоловік 60 років, зазнала поранення та була госпіталізована жінка», – йдеться в повідомленні.
На Херсонщині, за даними голови ОВА Олександра Прокудіна, загинула одна людина, п’ятеро – були поранені, зокрема одна дитина.
«За минулу добу противник здійснив – 61 обстріл, випустивши 309 снарядів із мінометів, артилерії, танків і БПЛА. Місто Херсон ворог обстріляв 11 разів (57 снарядів). Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
США: сенатори і представниця Держдепу обговорили створення спецтрибуналу щодо злочинів РФ в Україні
Члени Конгресу Сполучених Штатів та високопоставлена дипломатка Державного департаменту 31 травня висловили підтримку створенню міжнародного трибуналу окремо від Міжнародного кримінального суду (МКС) для розгляду злочинів агресії, які мали місце під час війни в Україні.
Американські сенатори та головна американська дипломатка з питань глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак обговорили поточні зусилля США зі створення трибуналу на слуханнях у Комітеті з міжнародних відносин Сенату щодо притягнення Росії до відповідальності за злочини агресії.
Сенатори обговорили плани щодо трибуналу, визнавши, що багато деталей ще належить опрацювати. Нинішній план передбачає, що трибунал базуватиметься на українській системі правосуддя, але слухання будуть проводитися за межами України, поки триває війна. Після закінчення війни вони переїдуть на місце всередині країни.
Трибунал розглядатиме злочини агресії, а не злочини проти людяності, які зараз розслідує МКС.
Ван Шаак підкреслила значення, який матиме цей трибунал, а також поточні зусилля МКС, заявивши, що ці зусилля призведуть до «потенційно найбільш значущого судового процесу в історії з часів Нюрнберга». Маються на увазі судові процеси щодо військових злочинів, які відбулися після Другої світової війни і призвела до вироків багатьом нацистським військовим злочинцям.
Ван Шаак також детально описала міжнародні наслідки для трибуналу, сказавши, що він, ймовірно, визнає Білорусь співучасницею Росії в актах агресії. Крім того, окремо щодо злочинів агресії дипломатка сказала, що трибунал може розглядати російську агресію ще з моменту незаконної анексії Криму в 2014 році.
Держдепартамент також сподівається, що створення трибуналу проти агресії дасть міжнародний сигнал про наслідки «подібних кричущих порушень державного суверенітету», сказала Ван Шаак.
Оскільки поточна пропозиція базується на українських судах, комітет погодився, що потрібен значний нагляд і допомога з боку міжнародних партнерів.
Додаткові проблеми існують у поточному судовому розслідуванні воєнних злочинів, оскільки триває війна. Ван Шаак підкреслила, що трибунал, а також схожа робота МКС і Європейської ради, ймовірно, триватимуть десятиліттями, аби забезпечити правосуддя.
«Висновки будуть зроблені» – голова КМВА про розслідування щодо роботи укриття в Деснянському районі
Голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявив, що поліція проводить розслідування щодо того, чи було відчинене укриття в поліклініці в Деснянському районі міста, де в ніч на 1 червня внаслідок російського удару загинули люди.
«На момент падіння уламків, по доповідях представників ДСНС, частина людей була в укритті. Укриття (в поліклініці – ред.), яким всі користувалися, воно розташоване, якщо заходити через центральний вхід, метрів за десять, воно було відкрите. Чи був відкритий центральний вхід, поліція це розслідує. Коли це буде відомо, тоді будуть висновки. Когось звинувачувати чи виправдовувати зараз немає сенсу», – сказав Попко журналістам на місці події.
Він заявив, що всі висновки будуть зроблені. «Проблема в тому, що при запуску балістичних ракет від моменту виявлення й оголошення повітряної тривоги дуже короткий термін, декілька хвилин проходить до того, як вона чи збита, чи впала», – сказав Попко.
Голова КМВА заявив, що якщо є провина певних посадових осіб у тому, що вхід до укриття був зачинений – «однозначно наслідки для них будуть».
Директор Департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук додав, що в районі є ще укриття, крім згаданого, зокрема, одне з них – у школі.
Він також повідомив, що скарг від жителів щодо укриття в поліклініці «не надходило». При цьому самі жителі кажуть, що неодноразово скаржилися на неналежне функціонування сховища
«Головлікар каже, що сховище працює. Охоронець, 70 років, зараз у лікарні, він відкриває і надає доступ жителям. За попередніми даними, він намагався відкрити і час, коли він відчиняв двері – стався вибух. Надалі слідство вже буде встановлювати деталі, як було все до хвилини», – сказав Ткачук.
За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок падіння уламків запущених Росією ракет в Києві вранці 1 червня загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. Пізніше стало відомо, що в Деснянському районі міста загинули 33-річна жінка і 34-річна жінка з 11-річною дочкою.
Радіо Свобода на місці падіння уламків у Деснянському районі поспілкувалося з одним із очевидців. Чоловік на ім’я Ярослав представився чоловіком однієї із загиблих. За його словами, укриття в поліклініці було зачинене
Як розповіли кореспонденту інші місцеві жителі, охоронець пояснював, що не може швидко ходити через хвору ногу. Інших укриттів у цьому районі немає, заявили жителі.
Мер Віталій Кличко заявив, що відповідальність за роботу укриття несе керівник медзакладу і голова району, «який має контролювати роботу укриттів, що є на мапі міста і повинні працювати».
За словами Кличка, рішення щодо дій відповідальних осіб будуть ухвалені сьогодні.
Повітряні сили повідомили, що війська протиповітряної оборони збили всі 10 ракет «Іскандер».
.
.
Росія все ще має чим атакувати Україну – Костенко
Росія ще має достатньо і ракет, і дронів-камікадзе, щоб атакувати Україну. Про це в етері «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) сказав Роман Костенко, народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
За словами Костенка, це питання напередодні обговорювали на закритому засіданні Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки за участю представників Міністерства оборони та Головного управління розвідки.
«На жаль, я не можу назвати вам цифри, про які ми говорили. Але, скажемо так, Росія ще має можливості наносити удари по Україні… Не 2-3 рази, дивлячись від кількості. Якщо один раз там запустити все, що є, то це один раз. А якщо в такому темпі, як є, то в принципі ми маємо тримати свою ППО напоготові», – сказав Костенко.
Парламентар також вважає, що Росія посилила обстріли, щоб продовжувати тероризувати українців, а також щоб виявити та виснажити українську систему протиповітряної оборони.
«Перевіряють і намагаються виснажити нашу ППО. Тому що наша ППО зараз дійсно сильна, вони не дають пролітати ні російським ракетам, не дають взагалі можливості літати російським літакам над нашою територією. Тому намагаються виснажувати ППО, щоб в перспективі можна було застосовувати свою авіацію, якої в них багато». – сказав Костенко.
Також він прокоментував інцидент із закритими укриттями під час російської ракетної атаки, через який загинули люди. Він вважає, що відповідальними за це є не тільки органи місцевого самоврядування, а й виконавці, які, на його думку, мають бути покарані.
«Коли прийдуть інші на їх місце, вони будуть розуміти, що цього робити не можна. Тут вже проблема не в системі, а у виконавцях. За півтора року, я думаю, вже всі мають розуміти, що укриття мають бути відкриті і люди мають туди попадати. Якщо цього не зрозуміли і проблема ще вище виконавців, то треба розібратися», – каже Костенко.
На початку доби 1 червня російські сили атакували Київ 10-ма ракетами «Іскандер». Усі збили сили протиповітряної оборони, проте через падіння уламків є троє загиблих. Усі загиблі – у Деснянському районі столиці. Чоловік загиблої жінки повідомив, що вони з дитиною бігли в укриття, проте воно було зачинене. Саме в цей час впали уламки.
Раніше в Головному управлінні розвідки повідомили, що Росія продовжує виробляти ракети, попри міжнародні санкції.