Російська влада повідомила про загиблих у Брянській області внаслідок обстрілу
Унаслідок обстрілу прикордонного селища Климово, районного центру в Брянській області Росії, загинули двоє цивільних – чоловік 2003 року народження та жінка 1994 року народження. Ще один чоловік зазнав легкого поранення, повідомив губернатор Брянської області Олександр Богомаз.
Він стверджує, що селище Климово потрапило під обстріл із реактивних систем залпового вогню, і звинувачує в обстрілі Збройні сили України. Губернатор не уточнює, чи був метою обстрілу військовий обʼєкт, але вказує, що «у відповідь… підрозділи Міністерства оборони РФ завдали вогневе ураження по пунктах тимчасової дислокації ЗСУ в районі населеного пункту Семенівка».
За інформацією Богомаза, через обстріл пошкоджено школу, кілька адміністративних будівель, зруйновані житлові будинки. У селищі порушене енергопостачання.
Російські війська обстріляли лікарню на Чернігівщині – Чаус
Російська армія обстріляли місто Семенівка на Чернігівщині у другій половині дня 29 серпня, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
Він зазначив, що російська армія «цілить по лікарнях».
«Сьогодні у другій половині дня російські терористи із артилерії обстріляли місто Семенівка. Як це вже робили не раз. Пошкоджено хірургічний корпус місцевої лікарні», – заявив Чаус.
Читайте також: Через російські обстріли Чернігівщини загинула людина, пошкоджена міськрада у Семенівці – ОВА
Голова області додав, що інформація про наслідки обстрілу уточнюється.
Війська РФ регулярно з різних видів озброєння обстрілюють Чернігівщину. При цьому Москва продовжує заперечувати обстріли цивільного населення в Україні.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Російські війська протягом доби завдали п’яти ракетних та 47 авіаційних ударів по українських позиціях та населених пунктах, а також здійснили 48 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Протягом доби командування зафіксувало понад 30 бойових зіткнень.
Генштаб повідомляє про безуспішні спроби російської армії наступати біля Новоєгорівки та Білогорівки на Лиманському напрямку, а також біля Богданівки та Озарянівки на Бахмутському. Також Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ біля Мар’їнки.
«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – йдеться в зведенні.
Читайте також: «Немає слів, яких було б достатньо, щоб описати самопожертву героя» – Зеленський у День памʼяті захисників
Командування також повідомляє про продовження примусової паспортизації населення в окупованій частині Херсонської області.
«У населеному пункті Михайлівка Скадовського району Херсонської області російські окупаційні війська утискають місцевих мешканців, які відмовляються отримати російські паспорти. Через відмову оформити ворожий паспорт окупанти проводять рейди по помешканням, здійснюють принизливі перевірки, погрожують ув’язненням та депортацією», – йдеться в зведенні.
Командування звітує про загалом 11 авіаційних ударів по російському особовому складу та техніці, а також про ураження району зосередження російських військ ракетними та артилерійськими військами. Серед ураженої техніки, за даними Генштабу – важка вогнеметна система залпового вогню ТОС-1А «Солнцепьок».
Крим: суд залишив чинним вирок кримському татарину за «фінансування» українського батальйону
У підконтрольному Росії Верховному суді Криму 29 серпня відбувся розгляд апеляційної скарги на вирок Аппазу Куртамету, якого звинуватили в нібито пожертвах учасникам добровольчих батальйонів України.
Як повідомляє «Кримський процес», за підсумками засідання за участю судді Дмитра Михайлова вирок залишили без змін.
Колегія Верховного суду Криму визнала один із доказів, врахованих під час розгляду справи в суді першої інстанції, неприпустимим, проте не побачила підстав для скасування вироку чи перегляду строку покарання.
Читайте також: У Криму відправили до СІЗО трьох активістів, затриманих силовиками РФ після обшуків
21 квітня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя засудив до семи років позбавлення волі кримського татарина Аппаза Куртамета за звинуваченням у фінансуванні українського добровольчого батальйону «Крим».
Кримськотатарська активістка Елмаз Киримли повідомляла у фейсбуці, що, за версією російського слідства, Куртамет нібито передав 500 гривень товаришеві, який, як він дізнався згодом, служить у батальйоні «Крим».
За даними Рефата Чубарова, 23 липня 2022 року Куртамет виїхав із селища Новоолексіївка окупованого Генічеського району Херсонської області до анексованого Криму до родичів. Відомо, що він благополучно прибув на російський пункт пропуску на адміністративний кордон між Кримом та Херсонською областю. На цьому зв’язок Куртамета із родичами перервався. Після цього його затримали російські силовики.
ЛЬВІВ – Родина Степаненків, яка постраждала внаслідок російського обстрілу ракетою із касетними боєприпасами вокзалу у Краматорську, повернулася зі США в Україну. Тоді, 8 квітня 2022 року, Наталія втратила ногу, її донька Яна – дві. А син Ярослав, на щастя, не постраждав. Наталію разом із дітьми забрали у Сан-Дієго на протезування. Тепер, на протезах і вірою у майбутнє, родина з Донеччини намагається у Львові розпочати нове життя.
За рік 12-річні Яна і Ярослав Степаненки змінились і підросли. А ще повеселішали. Яна не лише впевнено ходить на двох протезах, але й бігає, їздить на велосипеді.
Коли Наталія побачила, як її донька у США стала на ноги, не могла стримати сліз.
«У мене, коли Яна перший раз встала на протези, то такий момент був! Я плакала. Потім плакала, коли її боліло після операції. Але я все ж старалася не показувати сльози, навіть коли дуже хотіла плакати, тому що розуміла, якщо я здамся, то і вона здасться.
За рік Яна повеселішала, змінилась. Я дивилась постійно відео, як нас проводжали, як прилетіли. Діти мої змінились! Перші кроки, підтримка і стало веселіше мені і Яні, коли ми почали ходити. Бо розумієш, що підеш, куди хочеш, не сидиш, можеш повернутись, як хочеш. Це зовсім інші відчуття», – каже Наталія Степаненко.
Сотні врятованих поранених бійців на рахунку військового медика 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Еріка Глеби із позивним «Фредді». Свого часу він змінив роботу лікаря медицини невідкладних станів на швидкій допомозі на місце в екіпажі медиків на фронті. Нині його заслуги з порятунку поранених бійців відзначені державними нагородами – медаллю «За врятоване життя» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Про те, чому обрав таку роботу? І про те як вдається рятувати поранених у зоні бойових дій – Ерік Глеба розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Перші три дні – це було як 5 хвилин. Як 5 хвилин тому, що всі на адреналіні. Всі розуміли, читали новини, що на всіх напрямках відбувається наступ», – пригадує початок повномасштабного вторгнення військ РФ до України військовий медик 128 окремої гірсько-штурмової бригади Ерік Глеба на позивний «Фредді».
«Перші відчуття, коли від ворожих куль чи снарядів гинуть побратими, друзі, з якими їздили на ротацію. І надалі все в якості ланцюгової реакції. Чим більш ми всі медики надаємо медичну допомогу – тим більш ми відчуваємо, що ми потрібні саме в тому місці»...
Херсонська ОВА: тракторист загинув через підрив на міні
Тракторист загинув під час польових робіт на Херсонщині через підрив на російській вибухівці – про це повідомила Херсонська обласна військова адміністрація 29 серпня.
«У районі Новопетрівки тракторист проводив польові роботи. Трактор наїхав на міну, залишену російською армією. Через вибух боєприпасу чоловік дістав поранення», – йдеться в повідомленні.
Згодом обласна влада повідомила, що чоловік помер від отриманих поранень.
Читайте також: На Чернігівщині через підрив авто на боєприпасі загинули дві людини, двоє дітей потрапили до лікарні – ДСНС
ОВА закликає жителів області не перебувати в місцях, які ще не обстежили сапери, оскільки чимало полів Херсонщини заміновані.
Влада деокупованих територій України регулярно повідомляє про випадки підриву цивільних на вибухових пристроях і закликає людей утриматися від відвідування необстежених саперами територій.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Мінреінтеграції: у п’яти населених пунктах Запорізької області оголосили примусову евакуацію дітей
У п’яти населених пунктах Запорізької області оголосили примусову евакуацію дітей, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Ідеться про евакуацію з міста Гуляйполе, селища міського типу Степногірськ, а також сіл Преображенка, Єгорівка, Новопавлівка.
«Відповідне звернення Запорізької ОВА розглянули на засіданні Координаційного штабу з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану. Учасники засідання одноголосно проголосували за проведення обов’язкової евакуації у примусовий спосіб дітей з їхніми батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремих населених пунктів Василівського та Пологівського районів Запорізької області, що розташовані поблизу районів ведення бойових дій», – повідомляє пресслужба міністерства.
Окрім дітей, обов’язкова евакуація також стосуватиметься маломобільних осіб, які проживають у цих населених пунктах.
Напередодні віцепрем’єрка, міністерка з питань реінтеграції Ірини Верещук анонсувала обов’язкову евакуацію дітей з двох районів Запорізької області – Василівський та Пологівський райони. За її словами, з п’яти населених пунктів мають вивезти 54 дитини.
Конфлікти з ТЦК на вулицях: що відбувається з повістками, хто порушник і як бути
В українських законах є лазівки, які допомагають обходити мобілізацію. Саме через них у соцмережах зараз виник цілий «жанр» – булінг ТЦК. Це різноманітні лайки з патрулями центрів комплектування Збройних сил. Є навіть блогери, які спеціалізуються на таких конфліктах та інструктують інших, як це робити.
З одного боку, учасники конфліктів посилаються на юридичні норми, а з іншого – самі ж обходять закон. Чим вони керуються та за які дії можна покарати їх, а за які – представників ТЦК? Як людину, яка принципово уникає контакту з військкоматом, можна призвати до війська? Чи можуть такі відео використовувати в інформаційній війні? Пояснює Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Адресати повісток «на вулиці» (в парку, на пляжі, на вокзалі чи буквально на вулиці) – військовозобов’язані, які, грубо кажучи, невидимі: ті, хто за час повномасштабного вторгнення так і не вийшов на контакт з центром комплектування.
Базовий факт в основних законах, які регулюють цю сферу («Про військовий обов’язок», «Про мобілізаційну підготовку») – військовозобов’язані можуть бути призваними за мобілізацією. Але неможливо викликати таку людину – адже вона ухиляється від звірки даних та проходження ВЛК. Й невідомо, чи взагалі придатна до служби і чи потрібна Збройним силам.
У постанові Кабміну прописаний досить великий стос правил для того, щоб громадяни не стали ось такими невидимими – це обов'язок самостійно повідомляти і про зміну даних, і про переїзд, і брати дозвіл на зміну місця проживання у воєнний час, і взагалі «профілактично» звіряти дані раз на 5 років. Але частина людей цього обов'язку просто не виконує. І якщо вона змінила контакти, знайти її майже неможливо.
Коли йдеться про повістки на вулиці – вони не для всіх, а лише для цієї категорії.
WSJ: гарантії безпеки для України можуть оформити у 2024 році
США та європейські союзники розробляють гарантії безпеки для України, але укладення таких угод може закінчитися не раніше 2024 року. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела. За їхніми даними, переговори з Києвом розпочали лише США та Великобританія, найближчими тижнями до них має приєднатися Франція.
За словами співрозмовників видання, вироблення гарантій для України є досить трудомістким процесом. Поки що в учасників угод, що готуються, немає єдиної думки про те, якими саме мають бути зобов’язання сторін. Їм також необхідно обговорити з Києвом, якими можуть бути майбутні військові потреби України, пише The Wall Street Journal.
За даними джерел видання, Європа побоюється, що якщо перемогу на президентських виборах у США в 2024 році здобуде Дональд Трамп, він спробує скоротити обсяги коштів, що виділяються Києву.
Крім того, європейські чиновники мають бути впевнені в тому, що оборонні підприємства Євросоюзу зможуть допомогти Україні, не знижуючи потреб західних військових у поповненні запасів. При цьому не у всіх держав ЄС рівень оборонної промисловості можна порівняти з американським, йдеться у публікації.
Київ та Вашингтон розпочали переговори про гарантії безпеки для України на початку серпня. Пізніше до них приєднався Лондон. Українська сторона сподівається, що перші угоди вдасться укласти до кінця року.
Днями президент Володимир Зеленський заявив, що двосторонній договір із США щодо гарантій безпеки для України має бути схожим на «ізраїльську модель».
Декларація G7 про підтримку України передбачає двосторонні домовленості між Києвом та країнами G7 й іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України. Станом на 26 серпня, за словами Зеленського, до цієї декларації приєдналися майже 30 країн.
Удар РФ по підприємству на Полтавщині: число жертв зросло
Кількість жертв ракетного удару РФ по Полтавщині зросла, повідомив голова обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.
«На другу добу після ворожого обстрілу рятувальники знайшли тіло четвертої людини. Співчуваємо рідним та близьким невинних жертв терористичного акту росіян. Ворог обовʼязково буде покараний», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомлялося про трьох загиблих і п’ятьох постраждалих, ще одну людину шукали.
У ніч на 28 серпня російські війська завдали ракетного удару по селищу Гоголеве Миргородського району Полтавської області. Унаслідок вибуху виникло загоряння приміщення олійного підприємства. Жертв і постраждалих не вдалося уникнути – люди працювали у нічну зміну.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю цих ударів є лише військова інфраструктура України.
На Чернігівщині 28 серпня вибухнув автомобіль на боєприпасі, внаслідок цього загинули двоє дорослих, двох дітей госпіталізували, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Нехтуючи попереджувальними знаками «Міни», що встановлені вздовж доріг, люди поїхали відпочивати на озеро. Авто наїхало на боєприпас, що здетонував, сталося загорання автомобіля. Унаслідок вибуху двоє дорослих загинули, а двох дітей госпіталізували», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС наголошують, що мінна небезпека у деокупованих населених пунктах і там, де велись бойові дії, вкрай висока, а маркування, що попереджають про потенційну загрозу, означають, що територія є небезпечною.
Влада Харківщини повідомила, скільки людей евакуювали з Куп’янського району
Від 9 серпня – початку обовʼязкової евакуації – з Куп’янського району евакуювалися 1433 людини, повідомив заступник голови Харківської обласної військової адміністрації Роман Семенуха.
«ОВА проводить евакуацію, особливо посилюємо евакуацію з лівого берега, Куп’янська-Вузлового. Загалом від 9 серпня ми евакуювали близько 1433 людей. На жаль, не всі готові виїжджати, навіть попри інтенсивність обстрілів», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, російські війська обстрілюють Куп’янський район майже щодня.
У День пам’яті захисників України президент Володимир Зеленський ушанував воїнів, полеглих у війні Росії проти України.
«Щороку 29 серпня ми вшановуємо пам’ять українців і українок, які віддали свої життя, захищаючи нашу державу. Немає таких слів, яких було б достатньо, щоб описати повністю ту силу, велич і самопожертву героя, який залишається навічно в бою, щоб тільки його народ зберіг волю та здобув перемогу. Слова завжди менші, ніж те, що ми відчуваємо», – сказав Зеленський, якого цитує пресслужба Офісу президента.
Президент і всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять українських героїв, які віддали свої життя за Україну.
Володимир Зеленський передав ордени «Золота Зірка» членам родин українських захисників, які були удостоєні звання Героя України посмертно. Зокрема, найвищої державної нагороди посмертно удостоєні:
- сапер ЗСУ полковник Олександр Махачек, який у травні 2022 року під час російського артилерійського обстрілу поблизу дороги Бахмут – Лисичанськ своєчасно організував евакуацію особового складу. Загинув від влучання снаряда в бліндаж.
- заступник командира авіаційної ескадрильї підполковник Вадим Благовісний, який із початку повномасштабного вторгнення РФ здійснив 95 бойових вильотів. Героїчно загинув під час виконання бойового завдання.
- командир авіаційної ескадрильї майор Євген Лисенко. На початку березня 2022 року на Житомирщині він виявив два ворожі літаки та героїчно вступив з ними у бій. Його літак підбив противник, український пілот героїчно загинув.
- розвідник капітан Дмитро Романченко, який особисто організував евакуацію поранених і загиблих бойових товаришів, після чого залишився на бойових позиціях. Загинув унаслідок розриву артилерійського снаряда.
- капітан Едуард Камардін, який під час бою 5 вересня 2022 року на Миколаївщині особисто евакуював п’ятьох поранених військовослужбовців і надав їм першу медичну допомогу. Прикриваючи побратимів, капітан загинув унаслідок російського артобстрілу.
- командир розвідувального взводу старший лейтенант Сергій Сучков, який 3 травня 2022 року під час масованого артобстрілу зумів вивести свою розвідувальну групу в безпечне місце, але сам героїчно загинув.
- командир механізованого взводу молодший лейтенант Вадим Блищик, який загинув 14 серпня 2022 року під час інтенсивного обстрілу взводного опорного пункту з артилерії, прикривши своїм тілом підлеглого військовослужбовця.
- командир розвідувального взводу головний сержант Кирило Марач, який у серпні 2022 року під час успішного штурму й зачистки взводного опорного пункту, прикриваючи підлеглого військовослужбовця, зазнав поранення й помер у шпиталі.
- командир танка головний сержант Микола Янишин, який загинув у травні 2022 року внаслідок ворожого артилерійського удару під час порятунку своїх побратимів.
- старший сержант Михайло Чабаненко, який у серпні 2022 року відбив три штурми опорного пункту на Донеччині, забезпечивши знищення декількох десятків солдатів противника, але загинув унаслідок інтенсивного артобстрілу.
- навідник Денис Лабунський, який виявив хоробрість і стійкість під час боїв у Бахмуті. Загинув у Бахмуті в листопаді 2022 року внаслідок прямого влучання снаряда противника.
- розвідник старший солдат Валентин Климчук, який у липні 2022 року під час штурму російських позицій на Миколаївщині особисто здійснив підрив двох російських бліндажів і захопив бойові документи противника. Загинув від кулі снайпера.
- солдати Леонід і Роман Бутусіни. На початку березня 2022 року двоє братів у запеклих боях із переважальними силами противника на Чернігівщині не відступили, діяли рішуче та сміливо. Ціною власного життя врятували понад 30 бійців.
- командир відділення батареї протитанкових керованих ракет «Стугна-П», солдат Юрій Ковальчук, який у травні 2022 року вміло відбивав усі російські атаки. До останнього залишився на бойовій позиції й загинув унаслідок артилерійського обстрілу.
Сьогодні – 29 серпня – День памʼяті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
«Ви навіть не уявляєте, яким був його внесок»: історія загиблого пілота «Джуса»
Коли гинуть американські пілоти, їхні побратими спалюють фортепіано на злітній смузі: на інструменті написані позивні асів, а також бортові номери літаків. Побратими пілота «Джуса» прощалися з ним під «Адажіо Альбіноні» Ремо Джадзотто.
25 серпня на Житомирщині зіткнулися навчально-бойові літаки Л-39: загинули троє українських пілотів – В'ячеслав Мінка, Сергій Проказін та Андрій Пільщиков. Останній – відомий ас з позивним «Джус». Його називали голосом української авіації, бо був одним з тих, хто лобіював важливість надання Україні сучасного озброєння. Західним партнерам було важливо бачити, кому саме вони дають літаки. Харизматичні і професійні українські льотчики їх – переконали.
Сьогодні, 29 серпня, відбулося прощання з Андрієм Пільщиковим. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з колегами та друзями «Джуса» та згадали, чому його називають «рушієм української авіації».
Влада окупованого Криму повідомила про обмеження щодо «лінійок» 1 вересня
Призначений Кремлем підконтрольний РФ глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що шкільні лінійки 1 вересня пройдуть лише для учнів перших, дев’ятих та одинадцятих класів.
У Telegram він повідомив, що таке рішення ухвалили «з метою гарантування безпеки».
«Водночас підхід до організації свята у всіх шкіл може бути індивідуальним. За дотримання необхідних вимог, наприклад, невеликі сільські школи матимуть змогу збільшити кількість класів, які візьмуть участь в урочистому заході», – написав Аксьонов.
Починаючи з серпня 2022 року, у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
Ватикан пояснив слова папи Франциска про «спадок великої імперії» Росії
Ватикан намагається вгамувати обурення після останньої заяви папи Франциска, наполягаючи на тому, що він ніколи не мав наміру заохочувати сучасну російську агресію в Україні, повідомляє агенція АР.
Прессекретар Ватикану Маттео Бруні сказав, що Франциск просто хотів похвалити позитивні аспекти духовної та культурної історії Росії, коли він хвалив російських імператорів Петра та Катерину Другу.
Франциск «безумовно не хотів звеличувати імперіалістичну логіку чи урядовців, які цитувалися для вказівки на певні історичні періоди», – сказав Бруні у заяві.
Після цього МЗС України зауважили, що «саме такою імперіалістичною пропагандою, «духовними скрепами» і «потребою» в порятунку «великої Матінки Росії» Кремль виправдовує вбивства тисяч українців та українок і знищення сотень українських міст і сіл».
Українська греко-католицька церква також виступила з критичною заявою через висловлювання папи Римського Франциска.
«Існує небезпека, що ці слова можуть бути сприйняті як підтримка того націоналізму й імперіалізму, який сьогодні став причиною війни в Україні – війни, яка щодня приносить смерть і руйнування для нашого народу», – йшлося в заяві глави УГКЦ Святослава.
У відеозверненні до російської католицької молоді, оприлюдненому 25 серпня, папа Римський Франциск дослівно сказав таке: «Ніколи не забувайте про спадщину. Ви – нащадки великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра І, Катерини ІІ, тієї імперії – великої, освіченої, (країни) великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви – нащадки великої Матінки Росії, крокуйте вперед з цим. І дякую вам – дякую за ваш спосіб бути, за ваш спосіб бути росіянами».
Папа Римський Франциск, який походить із Аргентини, вже не вперше виступає із заявами, які можна витлумачити як проросійські. Зокрема, в березні 2023 року в інтервʼю швейцарському телебаченню RSI очільник католицької церкви повторив свою оцінку, що конфлікти в усьому світі зараз становлять «світову війну». «Усі великі держави залучені. Поле бою – Україна. Там усі воюють», – сказав він.
У листопаді 2022 року понтифік сказав, що найбільш жорстокими в армії РФ є «ті, хто… не російської традиції, такі як чеченці, буряти і так далі». Посол Росії у Ватикані Олександр Авдєєв після цього відвідав дипломатичну службу Святого престолу та заявив протест з приводу висловлювань папи.
Тоді ж глава церкви заявив, що, коментуючи війну Росії проти України, він не згадує президента РФ Володимира Путіна, тому що про роль цього політика «вже відомо».
А в серпні 2022 року папа під час загальної аудієнції на День Незалежності України згадав загибель дочки одного з ідеологів «русского мира» Олександра Дугіна Дар’ї Дугіної, назвавши її «невинною» жертвою війни: «Маю на думці бідолашну дівчину, що злетіла в повітря у Москві від бомби, закладеної під сидінням автомобіля. За війну платять невинні, невинні!»
Після цього Міністерство закордонних справ України запросило апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса, щоб повідомити йому про розчарування щодо висловлювання папи Римського про загиблу на території РФ росіянку Дар’ю Дугіну.
Соціологи: кількість українців, які орієнтуються на тривалу війну, збільшується
Збільшується кількість українців, які орієнтуються на тривалу війну з російським агресором, свідчать дані соціологічного моніторингу «Українське суспільство після 16 місяців війни».
За даними опитування, станом на червень більшість українців вважала, що війна триватиме більше року – 42%, тоді як у грудні 2022 року 49,6% очікували завершення війни пів року чи року. Зараз так вважають 34,3 %.
Соціологи зазначають, що понад 80% опитаних вважає, що перемогою буде повернення усіх територій України у кордонах 1991 року. Інші варіанти не набирають 5%.
За даними опитування, проведеного у червні фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології, понад половина опитаних українців (53%) готова терпіти наслідки війни зараз заради перемоги у майбутньому. Якнайшвидшого завершення війни за будь-яких умов бажає менш як третина (30%), проте справді готові піти на хоч якісь поступки заради швидкого закінчення війни лише 8% респондентів.
У Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України повідомили про інцидент, що стався на українсько-угорському кордоні.
«Вагітна 29-річна громадянка Чехії везла в тайнику автомобіля «БМВ» 28-річного українця, з яким перебуває у цивільному шлюбі. У пункті пропуску «Лужанка» під час поглибленого огляду «БМВ», яким керувала іноземка, прикордонники спільно з митниками виявили в ніші для запасного колеса, у спеціально обладнаному сховку, оголеного чоловіка. Після виявлення «пасажира», парочка влаштувала конфліктну ситуацію. Аби вгамувати горе-переправницю… та її співмешканця, прикордонникам довелося викликати поліціянтів. У ході з’ясування усіх обставин правопорушення, правоохоронці ухвалили рішення про евакуацію «БМВ» з пункту пропуску. Жінка, автомобіль якої намагалися транспортувати з пункту пропуску співробітники Нацполіції, лягала під колеса автівки, після чого спробувала втекти від правоохоронців», – розповіли прикордонники.
За їхніми даними, наразі чоловіка помістили до пункту тимчасового тримання Мукачівського прикордонного загону, а іноземці загрожує кримінальна відповідальність за статтею про «незаконне переправлення осіб через державний кордон України».