Реформи, яких чекають від України союзники, можна провести за три місяці – депутат Юрчишин
Реформи, яких очікують від України міжнародні партнери, реально втілити впродовж трьох місяців, адже необхідні законопроєкти вже є в парламенті. Таку заяву 4 жовтня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, народний депутат України від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин. Він вважає, що для ухвалення відповідних рішень не потрібно довгих обговорень, а для союзників цих кроків Києва буде достатньо.
«Це цілком реально зробити в межах трьох місяців, це все вже в парламенті. Ніяких серйозних дискусій там не потрібно. Вдосконалити, адаптувати, ухвалити. І для міжнародних партнерів цього, звісно, буде досить», – сказав Юрчишин.
Він нагадав, яких першочергових кроків від української влади очікують партнери. Серед іншого це довічний моніторинг публічних діячів. Нардеп сказав, що ця умова є обов’язковою до виконання для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.
Росія: ексредакторці «Першого каналу» Овсянніковій заочно дали 8,5 року за «фейки» про армію
Суд у Москві заочно засудив колишню співробітницю телевізійного «Першого каналу» Марину Овсяннікову до 8,5 року позбавлення волі за статтею про фейки про російську армію, передає видання RusNews із зали суду.
Овсяннікову звинуватили у поширенні «фейків про армію з «мотивів політичної ненависті» за пікет на тлі Кремля в липні 2022 року. Тоді Овсяннікова розгорнула плакат із написом «Путін – убивця, його солдати – фашисти» та фотографіями вбитих в Україні дітей.
Прокуратура вимагала за це 9,5 року увʼязнення.
Справу за статтею про фейки щодо Овсяннікової порушили в серпні 2022 року і відправили її під домашній арешт. У жовтні 2022 року Овсяннікова втекла з дочкою з-під домашнього арешту за кордон. Після цього МВС оголосило її в розшук, а суд – заочно заарештував.
«Логістична агонія»: навіщо Росії нова залізниця на окупованих територіях півдня
Навіщо Росія хоче побудувати нову залізницю уздовж узбережжя Азовського моря? Скільки може тривати це будівництво, і які матиме наслідки? Які ще шляхи російські військові використовують у цьому регіоні для своєї логістики? І як українські військові можуть завадити планам окупантів у розбудові нових сполучень? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські окупаційні сили планують побудувати залізницю вздовж узбережжя Азовського моря. Про це 26 вересня повідомило агентство ТАСС з посиланням на призначеного Росією так званого міністра економічного розвитку окупованої частини Запорізької області Юрія Гуськова.
- Залізницю називають альтернативою незаконно побудованому Керченському мосту. За словами окупаційного чиновника, вона має з'єднати Крим із Ростовською областю Росії через окуповані території Запорізької й Донецької областей узбережжям Азовського моря. Гуськов також зазначив, що наразі ця залізнична гілка проєктується. За планами окупаційної влади, вона має пов'язати Мелітопольський вузол, Бердянськ із виходом на російський Ростов.
- У червні так званий заступник голови уряду окупованої частини Запорізької області з економіки Андрій Козенко повідомив агентству ТАСС, що будівництво залізниці планують завершити протягом кількох років.
- Підконтрольне окупаційній владі видання «Вісті Крим» 29 вересня повідомило, що на місце будівництва вже прибуває техніка та особовий склад спеціальних військ Збройних Сил Росії. Новий залізничний шлях планують прокласти у степу, де немає перешкод у вигляді гірських масивів або великих річок.
- Тим часом Росія прокладає автодорогу з Ростова-на-Дону до окупованого Маріуполя. Це можна побачити з порівняння супутникових знімків Planet Labs за жовтень 2023 та 2022 років. Кадри опублікувала російська служба Радіо Свобода. На них видно, що траса простягнеться далеко від населених пунктів – ймовірно, через складнощі, які може викликати розширення наявної дороги.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко у своєму телеграм-каналі 27 вересня повідомив, що Росія будує нову залізничну гілку, яка з'єднає Маріуполь, Волноваху та Донецьк.
За словами посадовця, зараз почалося будівництво залізничного мосту біля села Гранітне через річку Кальміус. В разі успіху це дозволить включити гілку Маріуполь-Асланове-Кальчик-Волноваха до прямого сполучення з Таганрогом та Ростовом-на-Дону. Це не лише глобальне вирішення питання щодо військової та цивільної логістики, але й кардинальне зниження залежності від залізничного сполучення Керченським мостом, зазначив Андрющенко...
Порт Маріуполя прийматиме великі судна. Андрющенко пояснив, навіщо окупанти поглиблюють порт
Після поглиблення каналу Маріупольського порту, він зможе приймати великі вантажні судна. А це – питання логістики для російських сил, що дасть можливість разом із залізницею утворити великий логістичний хаб. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заявив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.
За його інформацією, зараз в порту окупованого Маріуполя працює землесосний снаряд – це спеціальне судно технічного флоту, який займається днопоглибленням. В результаті в порт міста можуть почати заходити великі судна, а не тільки класу «річка-море» з невеликою осадкою, як зараз.
«І найгірше в цій ситуації, знову повертаючись до залізниці й до цього кола навколо Азовського моря: залізнична колія, яку вони єднають, оця гілка – вона ж починається у Маріуполі у порту. Тобто фактично можна зрозуміти, який великий логістичний хаб від того стає. Тобто ми маємо море, ми маємо залізницю, яка може запрацювати найближчим часом. Якщо їх не зупинити зараз якимось ефективним шляхом, то щонайменше навесні ми це побачимо», – каже радник мера.
Читайте також: Євлаш розповів, скільки військових Росія зосередила у Бахмуті
Він вказав на деякі акценти: зокрема, на те, що в 30 морських милях від Маріупольського порту розташований порт у російському Єйську, який також дозволяє приймати великі судна. Також є порти в Ростові-на-Дону, окупованих Керчі та Севастополі.
«Біля Єйську існує військовий аеродром, який здатний приймати великі вантажні літаки. Тобто навіть з військової логістики: сів літак сьогодні в Єйську – приблизно за три години він буде в Маріупольському порту. З усіма завантаженнями-вигрузками це займатиме світловий день. Навіть взимку. Це серйозний ризик для військової логістики. І саме це і хочуть росіяни побудувати. Це для них питання номер один. Вже рік вони над цим б’ються. На щастя, до того ще не дійшло. Але ми бачимо, що певні зрушення вже є. І залізниця вказує на те, що можливо все ж таки вони якесь рішення знайшли», – пояснює Андрющенко.
Раніше, нагадаємо, російська служба Радіо Свободи порівняла знімки Planet Labs, з яких стає зрозуміло, що російська армія та окупаційна влада прокладають нову автодорогу з Ростова-на-Дону до окупованого Маріуполя.
Читайте також: Україна проти Росії у справі про геноцид. Про що діти з Маріуполя розповідали в Гаазі?
Окрім того, радник законного маріупольского міського голови Петро Андрющенко повідомив, що російські сили будують також нову залізничну колію.
Окупанти намагаються зробити пряме залізничне сполучення з Маріуполем, Волновахою та Донецьком, каже радник. Будівництво залізничного мосту вже нібито триває біля села Гранітне через річку Кальміус. Пізніше, каже Андрющенко, це дозволить створити пряме сполучення з російськими містами Таганрог та Ростов-на-Дону, що може знизити залежність російських сил від залізничного сполучення Керченським мостом.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».
Допомога Україні і відставка спікера Палата представників США: чому демократи проголосували «за»
Голосування за звільнення Кевіна Маккарті з посади відбулося 3 жовтня із результатами: 216 – за, 210 – проти.
Проти звільнення Маккарті голосувала більшість республіканців у Палаті представників, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера.
Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.
Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньоправого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Метт Ґейтц. Відповідний запит Ґейтц вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.
Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.
Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост «Давай» у мережі «X», Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Меттом Ґейтцом.
Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні.
За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: «Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне», – цитує Маккарті New York Times.
Сам Джеффріс перед голосуванням пояснив у офіційному листі-зверненні чому демократи підтримають звільнення Маккарті:
«Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників.
Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера»...
Військові РФ стверджують, що збили 31 український безпілотник уночі 4 жовтня
У ніч на 4 жовтня над Бєлгородською, Брянською та Курською областями було знищено 31 український безпілотник літакового типу, заявило Міноборони Росії.
За словами губернатора Бєлгородської області Вʼячеслава Гладкова, над регіоном «збито близько 19 обʼєктів». Попередньо пошкоджено адміністративну будівлю у Бєлгороді, будинок у селі Шишине та три автомобілі. Вранці Гладков пообіцяв відразу ж розпочати «виправлення ситуації».
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз повідомив, що над регіоном знищено один безпілотник – постраждалих та руйнувань немає. Також він написав, що Україна обстріляла кілька районів області касетними боєприпасами – пошкоджено кілька будинків та господарських споруд.
Курська влада про атаки не повідомляла.
Міноборони Росії також заявило про припинення вилазки до Криму українських десантників, які прямували на швидкохідному військовому катері та трьох гідроциклах.
За півтора року війни з Україною російська влада повідомляла про атаки безпілотників на регіони Росії понад 500 разів, підрахувало видання РБК. Про руйнування чи постраждалих згадувалося у 110 заявах. Регіональна влада переважно стверджує, що атаки відбуваються з українського боку. Київ ці повідомлення не коментує.
Георгієва повідомила про відновлення роботи офісу МВФ у Києві
Місія Міжнародного валютного фонду знову відкриває свій офіс у Києві, повідомила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва 4 жовтня.
«Я рада повідомити про відкриття Офісу постійного представництва МВФ у Києві, адже ми надалі поглиблюємо нашу співпрацю з Україною», – заявила вона.
Днями прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів першу за понад три роки зустріч із місією МВФ. За його словами, йшлося про реалізацію чотирирічної програми на суму 15,6 мільярда доларів.
Раніше в українському уряді заявляли, що очікують від МВФ у 2024 році траншів на суму 5,4 мільярда доларів.
Читайте також: Чи може корупція в Україні змусити США припинити свою підтримку? Думки експертів і медіа
Влітку Рада директорів МВФ завершила перший перегляд програми розширеного фінансування для України і схвалила негайне виділення їй другого траншу в близько 890 мільйонів доларів. Повідомлялося, що кошти направлять на підтримку бюджету. Другий перегляд програми очікується у жовтні.
На Херсонщині внаслідок російських обстрілів за добу одна людина загинула, 16 поранені – влада
Одна людина загинула, ще 16 поранені в Херсонській області минулої доби внаслідок здійснених військовими РФ обстрілів, повідомив зранку 4 жовтня голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 100 обстрілів, випустивши 699 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, БМП-2, авіації, БПЛА. По місту Херсон ворог випустив 39 снарядів. Російські військові поцілили в житлові квартали населених пунктів області; адмінбудівлю, навчальний заклад, пошту, церкви, аптеки та територію агропідприємства у Херсонському районі; будівлі навчального закладу та сільського клубу в Бериславському районі; територію парку та заводу в Херсоні», – ідеться в повідомленні.
Уже зранку 4 жовтня російські літаки скинули на території Бериславського району близько десятка керованих авіабомб, додав Олександр Прокудін.
«Внаслідок чергового ранкового обстрілу Херсона російськими військами з тимчасово окупованого лівого берега у Дніпровському районі загорівся гараж і пошкоджено заклад освіти», – поінформував начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
Британська розвідка прокоментувала можливе збиття Росією власного Су-35С над Токмаком
Російські сили протиповітряної оборони «з великою ймовірністю» збили один із власних винищувачів Су-35С FLANKER M над Токмаком, у близько 20 кілометрах за лінією фронту. Про це йдеться в зведенні розвідки Великої Британії від 4 жовтня.
При цьому, за зведенням, хоча Росія втратила близько 90 літаків із нерухомим крилом від початку повномасштабного вторгнення, це лише п’ята втрата Су-35С, які є найбільш сучасними винищувачами на озброєнні російської армії.
Читайте також: Сили РФ втратили за добу ще 450 військових і 47 артсистем – Генштаб ЗСУ
«Розташування є важливим, оскільки Токмак є добре укріпленим містом, у якому часто розміщується російський штаб, який командує однією із найбільш запеклих ділянок лінії фронту. Ці штаби, як правило, захищаються спеціальними системами ППО малої та середньої дальності», – йдеться в повідомленні.
Розвідка припускає, що російські сили ППО в місті перебувають у стані високої готовності з огляду на удари, яких Україна продовжує завдавати по російських об’єктах на окупованих територіях.
У вересні британська розвідка повідомила, що російські військові, ймовірно, «посилили оборону» довкола окупованого Токмака на півдні України.
Росія будує нові шляхи до Криму та інших окупованих територій: деталі
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода.Ранок:
Сили РФ втратили за добу ще 450 військових і 47 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 279 890 своїх військових, зокрема 450 – за останню добу, заявив вранці 4 жовтня Генеральний штаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат там навели такі:
- танків – 4745 (+13 одиниць за добу)
- бойових броньованих машин – 9026 (+18)
- артилерійських систем – 6612 (+47)
- РСЗВ – 802 (+1)
- засобів ППО – 540
- літаків – 316
- гелікоптерів – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5121 (+41)
- крилатих ракет – 1530 (+1)
- кораблів/катерів – 20
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 8962 (+30)
- спеціальної техніки – 946 (+3)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
За добу відбулося 43 бойових зіткнення – Генштаб ЗСУ
Сили оборони України продовжують ведення оборони на сході та півдні України, наступальної операції на Мелітопольському напрямку та наступальних дій на Бахмутському напрямку, інформує Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні 4 жовтня.
«Протягом минулої доби відбулося 43 бойових зіткнень. Загалом ворог завдав 5 ракетних та 108 авіаційних ударів, здійснив 55 обстрілів із реактивних систем залпового вогню як по позиціях наших військ, так і по цивільних об’єктах нашої держави», – ідеться в повідомленні.
Як указує Генштаб, на Бахмутському напрямку «противник безуспішно намагався відновити втрачені позиції в районі Андріївки Донецької області».
Також у зведенні наголошується, що українська авіація завдала 14 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та шість – по зенітно-ракетних комплексах, а підрозділи ракетних військ уразили три районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та 21 артилерійський засіб противника.
ЄС до грудня може оголосити про переговори з Україною про вступ – Politico
Європейський союз, імовірно, не пізніше ніж у грудні 2023 року оголосить про початок переговорів з Україною про її вступ до ЄС, написало видання Politico з посиланням на три джерела в дипломатичних колах.
Україна перебуває в центрі зусиль щодо розширення ЄС до 35 держав, ідеться у публікації. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила у вересні у щорічному зверненні до Європейського парламенту, що майбутнє України – у Євросоюзі. Наразі до Європейського союзу входять 27 держав, претендують на вступ Україна, Туреччина, Албанія, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Боснія та Герцеговина, Молдова.
У червні цього року ЄС надав Україні статусу кандидата. Очікується, що в листопаді Єврокомісія оприлюднить доповідь про результати попередньої роботи України та інших країн-кандидатів щодо виконання умов просування до членства. Про це повідомило журналістам 3 жовтня офіційне джерело в ЄС, пише Politico.
Після того, як буде схвалено звіт про досягнуті державою-кандидаткою успіхи, Єврокомісія виступить із заявою. Ця заява «дуже сильно ускладнить можливості держав-членів не погодитися з пропозицією про початок переговорів» щодо України, пояснив один із дипломатів ЄС, який, як і інші джерела, мав анонімність для обговорення конфіденційних питань, наголошується в статті видання Politico.
Будь-яке рішення про початок формальних переговорів щодо вступу України до ЄС матиме політичну та юридичну значущість. Україна має виконати сім умов, поставлених Єврокомісією. Серед них проведення судової реформи та вжиття ефективних заходів боротьби з корупцією. Станом на серпень 2023 року, за даними українського уряду, було виконано лише дві з семи умов.
У разі, якщо Україна не зможе виконати всі сім умов до середини грудня, коли глави держав та урядів країн ЄС зберуться на саміт, учасники цієї наради на найвищому рівні виступлять із заявами про початок переговорів, навіть якщо юридично рамки переговорів не будуть остаточно встановлені. «Груднева мета – політична згода щодо початку переговорів», – пояснив другий дипломат, додавши, що юридичне рішення про допуск України до переговорів може відбутися на початку 2024 року.
Третій дипломат уточнив, що в грудні від лідерів країн ЄС очікується «позитивний сигнал» щодо майбутнього членства України.
На запитання журналіста про те, як далеко вже зайшло виконання Україною семи умов, європейський чиновник відповів, що прогрес вселяє надію, і лише одна з умов – щодо меншин – схоже, залишається «проблематичною» найближчим часом.
Російська пропагандистка пропонує підірвати ядерну бомбу над Сибіром
Головна редакторка російського державного телеканалу Russia Today та інформаційного агентства «Россия сегодня» в авторській програмі «Ч.Т.Д.» Маргарита Симоньян виступила з ідеєю здійснити ядерний вибух на російській території – як вона висловилася, «десь над Сибіром». Таким чином, на думку Симоньян, буде покарано «колективний Захід», з яким, за її словами, воює Росія.
Видання The Insider цитує заяву Сімоньян, адресовану лідерам західних країн, майже повністю:
«Дорогі і шановні колишні партнери, називаючи речі своїми іменами, ви ведете війну з нами, а ми змушені вести війну з вами, з усіма наслідками. І для цього необовʼязково навіть, як, царство йому небесне, Жириновський вимагав разом довбати по Вашингтону... Мені тут одна розумна людина розповіла те, про що я навіть не здогадувалася і не знала… Якщо зробити в сотнях кілометрах на нашій же території, десь над Сибіром, термоядерний вибух, то нічого страшного на землі не буде.
Зазначається, що Симоньян не назвала імʼя людини, яка розповіла їй про ідею ядерного вибуху над Сибіром, і не уточнила, чи є ця людина посадовцем.
На заяву головної редакторки Russia Today уже відреагував речник президента Росії Дмитро Пєсков. Він заявив, що Симоньян не працює в російських органах влади і не відображає офіційної позиції Кремля.
Ані ядерної зими, якої всі бояться, ані жахливої радіації, яка вбʼє всіх довкола, а кого не вбʼє, ті помруть упродовж десяти років від онкології – нічого цього. А буде виведена з ладу вся радіоелектроніка, всі супутники, ось ця камера, на яку я зараз знімаю, телефон, який поряд зі мною лежить... І ми повернемося з вами в рік якийсь 1993-й – дротові телефони, «дві копійки» в телефоні-автоматі... Я вам скажу: чудово ж жили, правда, я навіть зрадію».
Шойгу особисто подякував Кадирову за чеченські підрозділи в Україні – ISW
Міністерство оборони Росії заявило про підтримку чеченських підрозділів, які воюють в Україні – це відбулося на тлі нещодавньої суперечки щодо міжнаціональної напруженості в російському уряді, військовому та інформаційному просторі, відзначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Міністр оборони Росії Сергій Шойгу особисто подякував главі Чечні Рамзану Кадирову за керівництво формуванням трьох мотострілецьких полків і трьох мотострілецьких батальйонів у Чечні під час наради з російським військовим керівництвом 3 жовтня. Шойгу заявив, що ці чеченські підрозділи «довели себе гідними» у війні в Україні і що понад 14 500 російських військовослужбовців пройшли підготовку в російському Університеті спецназу в Гудермесі, Чечня, перш ніж вирушити в Україну. 2 жовтня Кадиров заявив, що в Україну перекинуто понад 30 тисяч чеченців, у тому числі понад 14 тисяч добровольців», – ідеться в повідомленні.
Аналітики вказують, що публічна похвала кадирывських підрозділів з боку Шойгу «свідчить про підтримку цих підрозділів з боку МО РФ за умов зростання міжнаціональної напруги».
Айшат Кадирова з 21 року була заступницею міністра культури Чечні, через рік обійняла і посаду міністра. Вона має звання заслуженого працівника культури республіки, має медаль ордену «За заслуги перед батьківщиною», медалі «За захист прав людини», «За заслуги перед Чеченською республікою», за «внесок у розвиток» регіону з нагоди його 100-річчя, орден Дружби від угруповання «ДНР» і найвищу нагороду Чечні – орден Кадирова.
МАГАТЕ провело ротацію на ЗАЕС – Ґроссі
Міжнародне агентство з атомної енергії провело ротацію своїх експертів на окупованій російськими військами Запорізькій атомній електростанції, повідомив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі.
«Після сьогоднішньої ротації на ЗАЕС і через рік, відколи почалася постійна присутність МАГАТЕ тут, ми продовжуємо важливу роботу для гарантування безпеки станції», – написав Ґроссі в мережі X (колишній твіттер).
Наприкінці вересня генеральна конференція Міжнародного агентства з атомної енергії ухвалила резолюцію щодо Запорізької АЕС, в якій закликала Росію до «негайного виведення всіх несанкціонованих військових та іншого неавторизованого персоналу із української ЗАЕС та негайного повернення станції під повний контроль компетентної української влади».
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. МАГАТЕ відрядила моніторингову місію на станцію у вересні 2022 року.
Литва відкрила коридор для вивезення українського зерна
Литва відкрила коридор для вивезення українського зерна до портів на Балтійському морі, повідомив міністр закордонних справ країни Габріелюс Ландсбергіс у соцмережі X (колишній твіттер).
«Росія знищує харчі, Литва їх доставляє. Був схвалений та погоджений коридор для транзиту зерна до портів Балтії, що послаблює тиск на українському кордоні та збільшує постачання до Африки і за її межі. Співпраця дає результат!» – написав він.
Тим часом, міністри сільського господарства України, Польщі та Литви домовилися про те, що протягом двох днів санітарний і ветеринарний контроль перенесуть із українсько-польського кордону до литовського порту Клайпеда, що прискорить транзит зерна та іншої сільськогосподарської продукції через територію Польщі.
Варіант із транзитом зерна з України до країн ЄС Балтійським морем Євросоюз обговорював ще в липні цього року, коли стало відомо, що Росія виходить із зернової угоди.
Після сигналу тривоги в Севастополі заявили про падіння уламків дрона
Підконтрольний Росії голова Севастополя в окупованому Криму Михайло Развожаєв заявив, що увечері 3 жовтня над містом спрацювала система протиповітряної оборони.
Чиновник стверджує, що на дах одного із житлових будинків впали уламки БПЛА. За його словами, ніхто не постраждав, але від падіння частин безпілотника у кількох квартирах вибило шибки.
Водночас у Міністерстві оборони Росії заявили про нібито знищення української ракети «Нептун» над північно-західною частиною Чорного моря. Інформації про безпілотник у повідомленні російського відомства не було. Українська сторона цю заяву не коментувала.
Редакція поки що не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Раніше у Севастополі оголосили повітряну тривогу, повідомляв кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Кримські телеграм-канали також писали про звук вибуху. У Севастополі зупинив рух морський і наземний громадський транспорт.
У місцевих пабліках останнім часом почали з’являтися масові скарги на відсутність доступу до укриття і поганий звук сирен у деяких районах Севастополя. Після чого Развожаєв визнав, що укриття в Севастополі не готові до «реалій» війни.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. 22 вересня у Севастополі був завданий ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
З початку року нейтралізовано майже 4000 кібератак на органи влади та критичну інфраструктуру – СБУ
З початку року Служба безпеки нейтралізувала майже чотири тисячі кібератак на електронні системи центральних органів влади та критичної інфраструктури України, повідомила пресслужба відомства.
«Більшість ворожих кібератак спрямована на пошук несанкціонованого доступу до електронного документообігу держустанов і технологічних систем інфраструктури. Зазвичай такими «точками входу» для російських хакерів є публічно доступні сервіси, насамперед – електронна пошта», – повідомили в СБУ.
Повідомляється, що нині СБУ підключила електронні системи понад 1700 представників урядових структур і стратегічно важливих об’єктів до платформи обміну інформацією про виявлені кіберінциденти. Ця платформа має назву MISP-UA.
На початку серпня СБУ повідомила про блокування спроби російської воєнної розвідки отримати доступ до бойової системи обміну даних ЗСУ. За даними української спецслужби, російські хакери намагалися проникнути в українські військові мережі та організувати збір розвідданих.
Як заявив тоді керівник департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк, відповідальність за російські кібератаки лежить на хакерському угрупованні Sandworm, яке підконтрольне російській воєнній розвідці. За даними СБУ, загалом фахівці відомства виявили майже 10 російських шпигунських програм, які були призначені для отримання інформації із системи обміну даних ЗСУ.