Доступність посилання

Володимир Зеленський зустрівся із Дональдом Трампом у Давосі. 22 січня 2026 року
Володимир Зеленський зустрівся із Дональдом Трампом у Давосі. 22 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Україна здатна змінювати хід війни» – Зеленський у День ракетних військ і артилерії

Україна здатна змінювати хід війни в інтересах України і її незалежності, заявив президент України Володимир Зеленський.

«Українські ракетні війська та артилерія стали одними з найпотужніших у світі. Це факт. Українці вміють бути ефективними навіть у таких умовах, коли окупант переважає завдяки його ресурсам і тому, як він знецінює життя людини. Українці вміють дивувати потужними влучаннями по окупанту, по його позиціях, по його системах, і навіть тоді, коли більшість не вірить у реалістичність тих чи інших наших ударів», – сказав він у День ракетних військ і артилерії та День інженерних військ.

Зеленський подякував «нашим хлопцям-ракетникам на одному з південних напрямків за потужне влучання цієї ночі».

«Якими б не були складнощі, попри все, попри все, Україна бʼється і здобуває потрібні результати державі. Попри все, щодня і щоночі наші воїни завдають потужних ударів по окупанту. Я Пишаюся всіма українськими воїнами. Україна є завдяки тим, хто бореться заради неї», – додав він.

За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку президент вручив державні нагороди 30 військовослужбовцям ракетних військ і артилерії та військовослужбовцям інженерних військ ЗСУ.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій також подякував кожному воїну-інженеру, ракетнику, артилеристу за те, що вони «самовіддано зупиняють ворожі навали, визволяють нашу землю, уражають окупантів у найбільш болючі місця і демонструють справжню силу і міць українського війська».

3 листопада в Україні відзначають День ракетних військ і артилерії та День інженерних військ.

Журналісти встановили імена 35 780 росіян, які загинули в Україні

Втрати російської армії у війні проти України станом на 3 листопада склали 35 780 осіб, повідомляють російська служба Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона». Це лише ті, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальне число втрат може бути щонайменше у півтора-два рази вищим, кажуть розслідувачі.

Від попереднього зведення 20 жовтня до списку додалося 923 особи. Це – середній показник за останні місяці. До списку офіцерів від підполковника і вище додалися три прізвища. Полковник Сергій Хмельов загинув більше року тому, у вересні 2022 року. Він був заступником начальника штабу 5-ої армії. Полковник Денис Лісов командував навчальною танковою частиною у Хабаровському краї. Підполковник Михайло Федосєєв до війни служив у 20-ій гвардійській мотострілецькій бригаді з Волгограда, а на фронті командував штурмовим батальйоном.

Найбільше повідомлень про загибель військових РФ припадає на Свердловську, Челябінську та Ростовську області, Башкирію та Бурятію.

Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона» ведуть підрахунок числа загиблих від початку повномасштабного російського вторгнення. Вони використовують лише відкриті джерела: офіційні документи, повідомлення чиновників та ЗМІ, публікації близьких родичів і дані з цвинтарів.

Журналісти попереджають, що ці дані – не повні. У них входять лише ті загиблі, чиї імена та місця поховання вдалося встановити. Інші методи дослідження дають помітно більші цифри. Так, згідно з підрахунками «Медіазони» і «Медузи», вже на кінець травня 2023 року кількість загиблих російських військових склала близько 47 тисяч осіб. Цю кількість аналітики отримали, дослідивши надмірну смертність чоловіків боєздатного віку, починаючи з лютого 2022 року.

Росія й Україна не розкривають втрати у війні.

Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі та видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 20 жовтня підтвердили загибель 34 857 російських солдатів на війні в Україні.

Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».

Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.

Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.

Посли G7 обговорили з медійниками та Нацрадою цінність «плюралістичного мовлення» в Україні

Посли країн «Групи семи» (G7)обговорили з українськими медійниками та представниками Нацради з телебачення і радіомовлення «нинішній медіаландшафт» в Україні. Це випливає з повідомлення дипломатів на сторінці в соціальній мережі X (Twitter).

«Посли G7 зустрілися з представниками українських ЗМІ та Національної ради з телебачення і радіомовлення. Ми обговорили поточний медіаландшафт і цінність підтримки високоякісного, незалежного та плюралістичного мовлення як необхідність для стійкості України», – йдеться в повідомленні.

За даними опитування КМІС, за період з травня 2022 року до жовтня 2023 року простежується зниження довіри до телемарафону «Єдині новини». Соціологи зауважили, що, хоча телемарафон зберігає позитивний баланс довіри-недовіри, але при цьому з 69% до 48% стало менше тих, хто йому довіряє (і натомість з 12% до 39% стало більше тих, хто йому не довіряє).

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, зауважив, що «нинішня динаміка показує запит громадськості на переосмислення функціонування телемарафону».

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в ефірі кількох загальнонаціональних каналів почалася трансляція спільного телемарафону «Єдині новини». Він триває досі.

Стаття Залужного викликала дискусії у Конгресі США щодо військової допомоги Україні – Politico

Cтаття для The Economist головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного щодо нового етапу війни, який може піти на користь РФ, розпалює «партійні пристрасті» у Конгресі США. Про це пише Politico з посиланням на кількох американських законодавців.

Як пише видання, приголомшливе визнання Залужного резонує на Капітолійському пагорбі, де республіканці стверджують, що його коментарі є приводом переосмислити тривалу підтримку Києва з боку Америки.

Сенатор-республіканець Джош Хоулі, скептик щодо збільшення допомоги Києву, сказав, що відвертість Залужного «продула велику діру в політиці» адміністрації щодо України. За його словами, мета полягає в тому, що «нам потрібно продовжувати фінансувати Україну в усіх аспектах, не лише у військовому, ми маємо забезпечити гроші на їхні пенсії та все інше, щоб вона могла залишатися в глухому куті».

«Це, природно, викликає запитання: яка саме наша стратегія? Який тут план? Я не думаю, що в них є план»

Оцінка Залужного «збігається з тим, що ми були поінформовані», сказав сенатор-демократ Бен Кардін. «Була надія, що вони здобудуть більше», – продовжив він, сподіваючись, що Україна зможе утримати те, що вона відібрала у Росії за підтримки Америки.

Сенатор-республіканець Джеймс Девід Венс (штат Огайо), який відкрито закликав припинити військову допомогу Києву, сказав, що слова Залужного викривають глибокі розбіжності в українському керівництві. Він стверджує, що «військові цілі Зеленького не відповідають реальності», це «завжди мало закінчитися тим, що Росія контролює частину української території та досягне врегулювання шляхом переговорів».

Аргументи Венса та Хоулі все ще залишаються меншістю в Сенаті, де більшість сенаторів від обох партій все ще кажуть, що хочуть продовжувати допомагати Україні вийти з глухого кута.

Проте коментарі Залужного не послабили підтримку з боку найактивніших прихильників України в Конгресі.

«Природа війни в Україні така, що вона буде миля за милею», — сказав сенатор-демократ Річард Блюменталь. – «Сполучені Штати повинні продовжувати підтримувати Україну, тому що це життєво важливо для нашої національної безпеки, навіть якщо гігантського прориву не буде».

Видання пише, що повідомлення Залужного, схоже, має на меті вплинути на дебати в американському Конгресі. Генерал потребує більш досконалих винищувачів, безпілотників, ракет великої дальності та артилерії, щоб пробити російські лінії.

Днями у статті The Economist Валерій Залужний написав, що без посилення технологічної переваги «швидше за все не буде глибокого і красивого прориву» проти Росії. Залужний пише, що він вірив в те, що президент Росії Володимир Путін змінить курс після втрати приблизно 150 000 військових – «у будь-якій іншій країні такі жертви зупинили б війну».

Палата представників США 2 листопада схвалила пакет військової допомоги Ізраїлю на 14,3 мільярда доларів.

Раніше президент США Джо Байден заявив, що ветує цей законопроєкт, бо виступає проти розділення допомоги і за широкий пакет у близько 106 мільярдів доларів, який би передбачав фінансування для Ізраїлю, Тайваню й України, а також гуманітарну допомогу. Цей запит включає 61,4 мільярда доларів допомоги Україні.

Влада Херсона закликає менше перебувати на відкритому просторі після останнього обстрілу

Начальник місцевої військової адміністрації Херсона Роман Мрочко уточнив інформацію про поранених внаслідок російського обстрілу міста 3 листопада.

«Постраждали троє чоловіків 60, 62 та 71 років. Вони з осколковими пораненнями різних частин тіла доправлені до лікарень міста», – повідомляє голова МВА.

За даними Мрочка, на момент обстрілу близько 14 години чоловіки перебували на вулиці у центрі міста.

«Намагайтесь менше перебувати на відкритому просторі. Бережіть себе і своїх близьких!» – закликав він.

Раніше стало відомо, що російські війська обстріляли Херсон 3 листопада, три людини були поранені.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Лівий берег Дніпра: ЗСУ закріплюються у Кринках?

Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 2 листопада повідомив, що Сили оборони змогли утримати свої позиції на лівому березі Дніпра навпроти Херсона – і навіть намагаються рухатися вперед.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Аналітики звернули увагу на повідомлення російських «Z-воєнкорів» про те, що ЗСУ атакували в районі Заплави та Піщанівки (це на південний схід від Херсона) – і просунулися вперед в районі Кринок. Село Кринки розташоване за 2 кілометри від річки Дніпро, а значить, ЗСУ, ймовірно, змогли подолати плавні річки та закріпитися.

Повідомлення про нову активність ЗСУ на східному березі Дніпра почали надходити в середині жовтня. Після цього російські «мілблогери» повідомляли про масований артилерійський та авіаційний вогонь по позиціях Сил оборони там, щоб не дати українським захисникам закріпитися і створити плацдарм для подальшого наступу.

На цьому фоні російський Генштаб навіть поміняв командувача угрупуванням військ «Дніпро», що діє на Херсонському напрямку – ним став генерал-полковник Михайло Теплинський, який нібито має довіру з боку Кремля.

Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у статті The Economist написав, що війна зараз переходить на новий етап, а це може піти на користь Росії.

«Війна зараз переходить на новий етап: те, що ми у військових називаємо «позиційною» війною статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні, на відміну від «маневрової» війни руху та швидкості. Це піде на користь Росії, дозволяючи їй відновити свою військову міць, що зрештою загрожуватиме збройним силам України та самій державі», – наголосив генерал.

За його словами, щоб вийти з цього етапу, Україні потрібні ключові військові можливості та технології, а найважливіше – повітряна сила.

Кабмін затвердив план заходів втілення програми для вступу в ОЕСР

Уряд затвердив План заходів із реалізації Програми Організації економічного співробітництва та розвитку для України – про це повідомила пресслужба Кабінету міністрів 3 листопада.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав членство України в ОЕСР маркером готовності до вступу в Європейський союз та сигналом для іноземних компаній, що «наша країна – перспективне місце для інвестицій».

«Це 129 пунктів за різними сферами: від держрегулювання до розвитку науки й освіти. Мова про якісні, перевірені часом державні політики, які допоможуть нам побудувати сучасну ефективну державу», – заявив він.

Шмигаль вказав на те, що на країни ОЕСР припадає 62% світового внутрішнього валового продукту.

«Крім того, ОЕСР — це один із найкращих майданчиків аналітики й обміну досвідом у питаннях реформ та державних політик», – заявив він у своїй промові.

У жовтні 2022 року президент Володимир Зеленський заявив, що Україна починає приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку.

Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку Матіас Корманн і міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі запустили програму ОЕСР для України в червні 2023 року.

Посол США обговорила з новим спікером Палати представників важливість надання Україні допомоги

Посол США в Україні Бріджит Брінк обговорила з новопризначеним спікером Палати представників Конгресу США Майком Джонсоном важливість «надання Україні можливостей для зупинки» російської агресії.

«Мала честь зустрітися зі спікером Конгресу США Майком Джонсоном, щоб обговорити важливість надання Україні можливостей для зупинки російської агресії в Європі», – написала вона у соцмережі Х.

1 листопада посол США Бріджит Брінк у коментарі Fox News заявила, що, попри корупцію, яка залишається в Україні серйозною проблемою, жодна допомога США, зокрема військова, не була використана неналежно.

«Я можу сказати, що жодна [військова] техніка не була використана не за призначенням, як і жодна гуманітарна допомога чи будь-яка пряма бюджетна підтримка», – підкреслив Брінк.

За її словами, контроль допомоги США є одним із пріоритетів на посаді посла – «третина нашого персоналу на місцях зосереджена на нагляді».

Палата представників США 2 листопада схвалила пакет військової допомоги Ізраїлю на 14,3 мільярда доларів.

Раніше президент США Джо Байден заявив, що ветує цей законопроєкт, бо виступає проти розділення допомоги і за широкий пакет у близько 106 мільярдів доларів, який би передбачав фінансування для Ізраїлю, Тайваню й України, а також гуманітарну допомогу. Цей запит включає 61,4 мільярда доларів допомоги Україні.

Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступає за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю. Джонсон також вимагає від Білого дому більшої звітності щодо допомоги Україні. При цьому, через деякий час після свого обрання Джонсон таки сказав, що США мають допомагати Україні.

Зеленський призначив нового командувача Сил спецоперацій

Президент Володимир Зеленський призначив нового командувача Сил спеціальних операцій. Про це йдеться в указі від 3 листопада, який оприлюднив Офіс президента.

«Призначити полковника Лупанчука Сергія Костянтиновича командувачем Сил спеціальних операцій Збройних Сил України», – йдеться в ньому.

Перед тим Зеленський звільнив із цієї посади Віктора Хоренка. Деталей щодо причин такого рішення наразі немає.

Віктор Хоренко очолив Сили спеціальних операцій у липні 2022 року.

Троє людей поранені через обстріл РФ у Херсоні – влада

Три людини були поранені 3 листопада в Херсоні внаслідок російського обстрілу, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.

«Після 14:00 армія РФ з тимчасово окупованого лівого берега обстріляла Херсон. Внаслідок ворожої атаки у центральній частині міста отримали поранення троє людей», – написав він у телеграмі.

За словами Мрочка, поранених шпиталізували. Інформація уточнюється, додав він.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Зеленський зважує «за» і «проти» проведення виборів у 2024 році – голова МЗС

Президент України Володимир Зеленський розглядає «за» і «проти» проведення президентських виборів наступної весни, заявив 3 листопада український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«Ми не закриваємо цю сторінку. Президент України розглядає і зважує різні «за» і «проти», – цитує заяву Кулеби агентство Reuters.

Голова МЗС додав, що проведення виборів під час війни з Росією спричинить «безпрецедентні» виклики.

Раніше сто громадських організацій оприлюднили заяву щодо неможливості проведення в Україні виборів у активній фазі війни. Вони наголосили, що вибори і повномасштабна війна є несумісними, а ідея проведення виборів за таких умов є «вкрай небезпечною та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому».

Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.

У жовтні опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.

Шмигаль: Кабмін передав ЄС план програми Ukraine Facility, що передбачає 50 млрд євро для України

Кабінет міністрів передав Європейській комісії попередній план для програми Ukraine Facility, повідомив 3 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.

«Це програма допомоги Україні в розмірі 50 мільярдів євро на наступні чотири роки з акцентом на бюджетну підтримку. Для того, щоб отримувати кошти в межах цієї програми, Україна проведе низку реформ та проектів трансформацій», – заявив він.

За словами голови уряду, напрацювання плану складаються з чотирьох основних блоків:

  • макроекономічні сценарії, які включають розбудову якісних інституцій відновлення;
  • базові реформи – реформа державного управління, заходи з управління держфінансами, боротьба з корупцією, реформа системи правосуддя
  • економічні реформи: покращення бізнес-клімату, управління державними активами, розвиток людського капіталу, регіональну політику;
  • ключові сектори економіки, які допоможуть Україні зростати зараз і в майбутньому; «ми говоримо про енергетичний сектор, аграрний сектор, логістику, ІТ, критичні матеріали, переробну промисловість».

Шмигаль звернув увагу на те, що план Ukraine Facility є не загальною економічною стратегією держави, а переліком умов для отримання допомоги від ЄС.

«І друге – сьогоднішні напрацювання ще не є остаточною версією документа. Це попередній план для початку консультацій з нашими європейськими колегами. Робота над ним продовжиться з міжнародними партнерами, громадянським суспільством та українським бізнесом», – додав він.

У жовтні Європейський парламент підтримав пропозицію створити Фонд для відбудови України Ukraine Facility на 50 мільярдів євро в 2024 році.

Уряд дозволив АРМА закупити військові облігації на понад 1,8 мільярда гривень

Кабінет міністрів погодив закупівлі цінних паперів на кошти на рахунках Національного агентства з питань розшуку та менеджменту активів – про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук 3 листопада.

«Погоджено обсяг придбання Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за рахунок коштів, розміщених на рахунках Агентства у національній валюті, облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації» у сумі 1 мільярд 809 мільйонів 952 981,22 гривень», – йдеться в повідомленні.

АРМА регулярно інвестує арештовані кошти у військові облігації, хоча зазвичай закуповує цінні папери на декілька сотень мільйонів гривень за один раз.

У вересні Агентство повідомило про наміри після погодження уряду закупити військові облігації на більше ніж 1,8 мільярда гривень за рахунок коштів, розміщених на рахунках АРМА у «Ощадбанку».

Жителя окупованого Криму засудили до півтора року неволі за повторну «дискредитацію» армії РФ

Призначений Росією міський суд Феодосії в окупованому Криму засудив місцевого жителя Олега Валєєва до півтора року колонії-поселення у справі про повторну «дискредитацію» російської армії (ч. 1 ст. 280.3 КК РФ). Також йому на три роки заборонили адмініструвати сайти, повідомляє сайт суду.

За версією суду, в березні 2023 року Валєєв написав у групі в російській соцмережі «ВКонтакте» та чаті Heil Satana повідомлення, в яких «висміяв сучасне оснащення Збройних сил Російської Федерації військовою технікою» і негативно висловився про участь Росії у війні проти України. Як стверджується, Валєєв визнав свою провину.

Справу про повторну «дискредитацію» щодо Валєєва порушили, оскільки в грудні 2022 року він притягувався до відповідальності за аналогічною адміністративною статтею (ст. 20.3.3 КпАП). Тоді той же суд оштрафував чоловіка на 30 тисяч рублів через повідомлення в публічному телеграм-чаті.

Це другий вирок у справі про повторну «дискредитацію» в Криму за останній тиждень. 30 жовтня Сімферопольський районний суд засудив місцевого жителя Даниїла Серьогіна до року та шести місяців колонії-поселення.

«Україна матиме більше зброї і боєприпасів» – Кулеба після зустрічі з гендиректором Rheinmetall

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що провів у Берліні зустріч із генеральним директором німецького оборонного концерну Rheinmetall AG Арміном Паппергером, на якій ішлося про шляхи подальшого зміцнення альянсу оборонної промисловості Німеччини і України.

«Сфокусована зустріч у Берліні з генеральним директором Rheinmetall AG Арміном Паппергером. Україна матиме більше зброї і боєприпасів, щоб захистити себе, цивільне населення й інфраструктуру від атак Росії. Ми обговорили шляхи подальшого зміцнення альянсу оборонної промисловості Німеччини й України», – написав Кулеба в соцмережі X (раніше відомій як твіттер).

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що 18 жовтня було зареєстровано спільне німецько-українське підприємство «Rheinmetall – Українська оборонна промисловість», яке буде здійснювати обслуговування та ремонт техніки, поставленої партнерами Україні. Також на цьому підприємстві буде проходити локалізація виробництва провідних зразків техніки Rheinmetall.

24 жовтня у Берліні у рамках німецько-українського бізнесфоруму Денис Шмигаль і канцлер Німеччини Олаф Шольц провели переговори.

Міненерго: з ремонту вийшов один із блоків ТЕЦ, електроенергії вистачає на потреби споживачів

Міністерство енергетики повідомило про ситуацію в енергосистемі на 3 листопада.

«З планового ремонту вийшов блок однієї з ТЕЦ. Він зміцнив енергосистему на 100 МВт додаткової потужності. Електроенергії, яку виробляють українські електростанції, цілком достатньо для забезпечення потреб споживачів», – йдеться в повідомленні.

Напередодні в першій половині дня в енергосистемі діяли обмеження на виробництва електроенергії з відновлюваних джерел на 408 мегаватт. Також ще один енергоблок на одній із ТЕЦ вивели в короткотерміновий ремонт.

Внаслідок нічної атаки Росії в Харкові 146 побутових споживачів та 13 компаній залишилися без світла. На Вінниччині 1 562 споживачі були знеструмлені через падіння збитого безпілотника, хоча на ранок більшості з них відновили електропостачання.

«У Донецькій області за минулу добу через обстріли було відключено 2 709 абонентів. У Дніпропетровській області через бойові дії було відключено 166 споживачів. Їх усіх уже заживили. Також без світла залишається частина споживачів у Запорізькій, Чернігівській, Херсонській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє безпекова ситуація», – повідомляє Міненерго про ситуацію в прифронтових областя.

Крім того, у Херсоні через технологічні порушення на лінії знеструмлена Херсонська ТЕЦ.

Росія обстрілювала енергетичну інфраструктуру України протягом осені та зими 2022-2023 року, що призводило до вимкнень електроенергії.

У липні 2023 року Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.

Нідерланди оголосили про військову допомогу Україні на пів мільярда євро

Нідерланди упродовж наступних восьми місяців, тобто до середини 2024 року, нададуть Україні пакет військової допомоги на 500 мільйонів євро. Про це заявила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен під час дводенного візиту в Україну, повідомило нідерландське видання Het Parool.

«У цьому випадку йдеться про боєприпаси», – розповіла очільниця оборонного відомства.

Кайса Оллонґрен зауважила, що близько 260 мільйонів євро буде витрачено на артилерійські снаряди, ще 240 мільйонів євро – на боєприпаси для танків.

Нідерланди надаватимуть військову допомогу Україні «стільки, скільки це необхідно», додала Оллонґрен.

Під час візиту в Україну міністр оборони Нідерландів відвідала Харків і Київ, вона мала зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.

«У російському полоні – і дорослі, і діти»: за що окупанти карають і де утримують жителів Запоріжжя?

Близько 600 цивільних жителів Запорізької області вважаються зниклими безвісти або перебувають у російському полоні, стверджує начальник Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко. За його словами, цивільних полонених тримають в СІЗО або «на підвалах». У полоні перебувають також і діти, але очільник Запорізької ОВА наразі не може підтвердити, де саме їх утримують.

Якщо людина була якимось чином пов'язана із ЗСУ, то її вивозять до Росії, каже Малашко. Посадовець зазначив, що випадки незаконних затримань або зникнень обов’язково реєструються в органах поліції, беруться на контроль для наступного обміну і повернення додому полонених.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» намагався дізнатися більш докладно про долю полонених жителів Запорізької області: в чому їх звинувачують, чи є способи звільнення цивільних заручників і хто може сприяти цьому процесу?

Нацбанк прогнозує сповільнення інфляції за підсумками 2023 року

Національний банк прогнозує уповільнення інфляції за підсумками цього року та певне її прискорення в 2024-му. Про це йдеться в інфляційному звіті, який регулятор опублікував наприкінці доби 2 листопада.

«За підсумками 2023 року інфляція сповільниться до 5,8% й залишатиметься помірною на прогнозному горизонті, попри певне прискорення в наступному році. Економіка цьогоріч зросте майже на 5%, а в наступному році – ще на 3,6%», – йдеться в звіті.

Нацбанк ґрунтує цей прогноз на припущенні про збереження високих ризиків щонайменше до кінця 2024 року.

Також, за прогнозом, наприкінці року темпи зростання споживчих цін сповільняться до 5,8% з 26,6% у 2022 році.

Пришвидшене зниження інфляції у НБУ пояснюють високими врожаями, нарощуванням виробництва та складнощами з експортом агропродукції.

«Надалі вплив цього чинника поступово вичерпуватиметься, що разом із низькою цьогорічною базою порівняння для вартості продовольства й збереженням тиску на витрати бізнесу з боку зарплат та енергоносіїв призведе до певного прискорення інфляції – до 9,8% за підсумками 2024 року», – додає регулятор.

Він припускає, що в разі зменшення ризиків для безпеки в 2025 році ріст споживчих цін уповільниться до 6%. При цьому тиск на ціни зберігатиметься через диспропорції на ринку праці, збільшення споживчого попиту та зростання адміністративних тарифів.

У квітні НБУ прогнозував, що в 2023 році інфляція сповільниться до 14,8%.

У жовтні Національний банк заявив про запровадження керованої гнучкості обмінного суду «з огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції».

В окупованому Криму заарештували підозрюваного в замаху на Царьова

Київський районний суд окупованого Сімферополя заарештував на два місяці 46-річного жителя Ялти, підозрюваного в замаху на колишнього депутата Верховної Ради Олега Царьова, повідомляють російські інформагенції з посиланням на джерела.

Прізвище підозрюваного в повідомленнях не називається. Йому інкримінують зазіхання на життя державного чи громадського діяча (стаття 277 КК РФ).

Чоловіка затримали 31 жовтня співробітники ФСБ. За версією спецслужб, підозрюваний на квартирі обладнав «схованку із засобами ураження, які надалі застосовувалися під час замаху». У відео із визнанням провини чоловік сказав, що в лютому 2023 року його нібито завербували українські спецслужби для організації замаху на Царьова.

У ФСБ також повідомили, що під час обшуку у підозрюваного знайшли фото Царьова, «схеми підходів до місць його проживання та роботи», саморобний вибуховий пристрій та компоненти для його виготовлення, а також «засоби конспіративного звʼязку з українськими кураторами».

Раніше кілька українських ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили, що замах на проросійського політика Царьова є спецоперацією Служби безпеки України.

Олег Царьов був депутатом Верховної Ради України трьох скликань, в Україні його заочно засуджено до 12 років ув'язнення за сепаратизм та колабораціонізм).

27 жовтня колишній український журналіст, співробітник російського видання «Украина.ру» Олександр Чаленко повідомив, що Царьова знайшли у його будинку з ножовими пораненнями, а представник російської окупаційної адміністрації Запорізької області Володимир Рогов заявив, що в Олега Царьова стріляли.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG