Стали відомі умови, за яких Єврокомісія рекомендуватиме переговори про вступ з Україною
Єврокомісія рекомендуватиме Європейській раді розпочати з Україною переговори про вступ. Це випливає з останньої версії проєкту звіту про розширення, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода. Однак рамки переговорів Єврокомісія рекомендує схвалити, коли Україна зробить такі кроки:
- схвалить запропонований урядом закон про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України;
- виключить із закону про запобігання корупції положення, що обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмежують повноваження цього органу щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу;
- схвалить закон про лобіювання, згідно з європейськими стандартами, в рамках деолігархізації;
- схвалить закон, яким врахує решту рекомендацій Венеціанської комісії від червня і жовтня 2023 року, пов’язаних із законом про національні меншини, а також врахує рекомендації Венеціанської комісії, пов’язані із законами про державну мову, ЗМІ й освіту.
У проєкті звіту також окремо наголошено, що Україна має продовжувати боротьбу з корупцією шляхом подальших розслідувань і судових вироків.
Єврокомісія відстежуватиме подальший прогрес і відповідність «у всіх галузях, пов’язаних із відкриттям переговорів», – сказано в документі. Цей орган готовий також розпочати необхідну підготовчу роботу до переговорів.
Наступний звіт Єврокомісія, йдеться в проєкті нинішнього, підготує до березня 2024 року.
8 листопада Єврокомісія озвучить оцінку прогресу, якого досягла Україна на шляху до членства в ЄС.
Під час зустрічі Європейської ради 14 та 15 грудня може бути ухвалене рішення про відкриття переговорів про вступ України в Євросоюз.
Зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода, випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
ЗСУ з технікою на окупованій Херсонщині. Гранати в подарунок. Україна за крок до ЄС?
- Російські сили безуспішно намагаються вибити ЗСУ в селі Кринки, що на Лівому березі Дніпра, а ЗСУ розширюють там плацдарм, кажуть аналітики Інституту вивчення війни. Окупанти тим часом заміновують об'єкти критичної інфраструктури, повідомляє Головне управління розвідки України. Чи готується армія РФ відступати з лівого берега Дніпра?
- Сьогодні Україна очікує на «історичний» висновок Європейського союзу, анонсує український президент Володимир Зеленський. Єврокомісія вважає що Україна повністю виконала чотири з семи критеріїв на шляху до ЄС. Які вимоги поставили перед Києвом і чи достатньо цього для запрошення цього року?
- У справі загибелі помічника Залужного з'явилася нова стаття – про «викрадення, привласнення зброї, шахрайства або зловживання службовим становищем». Про це повідомили в ДБР, яке буде займатися розслідуванням обставин смерті Частякова. Яким шляхом зброя і боєприпаси з фронту потрапляють у міста в тилу? Та чим небезпечний неконтрольований обіг зброї в Україні під час війни? Говоримо з експертом.
- «Повністю змінив коло спілкування через нерозуміння». «Дратують розмови ні про що». «Злять ті, які бояться повісток». Це відповіді військових в рамках міні-дослідження ГО «VATRA», які повертаються до цивільного життя з війни. Що відчувають військові, коли стикаються після фронту з буденністю, та як допомогти адаптувати воїнів, налагодити діалог із суспільством і уникнути конфліктів. Говоримо з активісткою і військовим-соціологом.
Генштаб ЗСУ: втрати армії Росії у війні перевищили 307 тисяч осіб
Росія втратила під час повномасштабної війни близько 307 640 своїх військових, зокрема 780 – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат РФ станом на ранок 8 листопада в Генштабі ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 5301 (вісім – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 9996 (+22)
- артилерійські системи – 7439 (+29)
- РСЗВ – 872 (+3)
- засоби ППО ‒ 572 (+2)
- літаки – 322
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5567 (+10)
- крилаті ракети ‒ 1556
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 9814 (+47)
- спеціальна техніка ‒ 1054 (+5).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 3 листопада підтвердили загибель 35 780 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Одна людина загинула, одна поранена на Херсонщині через агресію РФ за добу – ОВА
У Херсонській області через російську агресію за минулу добу одна людина загинула, ще одна – була поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 8 листопада.
«За минулу добу противник здійснив 108 обстрілів, випустивши 538 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА й авіації. По місту Херсон ворог випустив 16 снарядів», – написав Прокудін у телеграмі.
Він додав, що російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, територію заводу в Херсоні, інженерну споруду в Херсонському районі.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВМС: Росія вивела в Чорне море три носії ракет із 24 «Калібрами»
У Чорному морі на бойовому чергуванні станом на ранок 8 листопада перебувають вісім російських кораблів, серед яких – три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до 24 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – один ворожий корабель», – йдеться в повідомленні.
Напередодні про те, що Росія вивела на бойове чергування в Чорне море малий ракетний корабель, на борту якого, ймовірно, вісім крилатих ракет типу «Калібр», повідомили Сили оборони півдня України.
«Після довготривалої паузи, в тому числі й через шторм, в Чорне море на бойове чергування ворог вивів надводний ракетоносій», – заявили українські військові і оцінили рівень ракетної загрози як «дуже високий».
Минулого тижня під час удару ЗСУ по інфраструктурі суднобудівного заводу в Керчі в окупованому Криму був пошкоджений один із найсучасніших кораблів Чорноморського флоту РФ – носій крилатих ракет «Калібр».
У Держдепартаменті США заперечили розмови з Україною щодо переговорів із РФ
У Державному департаменті США не знають про ведення розмов з Україною щодо «мирних переговорів» із Росією, заявив на брифінгу представник Держдепу Ведант Патель.
«Будь-які переговори – це справа України. І, як ми вже неодноразово говорили, нічого про Україну без України відбуватися не має. Нам невідомо про будь-які розмови з Україною щодо переговорів поза структурою формули миру, щодо якої, як ви вже бачили, відбувається низка зустрічей», – сказав він.
При цьому в Держдепартаменті наголосили, що і далі чітко зрозуміло, що Кремль не зацікавлений у переговорах або припиненні війни.
«А ми віддані підтримці наших українських партнерів», – сказав представник Держдепартаменту.
4 листопада американський телеканал NBC News із посиланням на двох високопосадовців США – одного нинішнього й одного колишнього – повідомив, що представники США і Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливі мирні переговори з Росією для припинення війни.
У свою чергу, як заявили чиновники, НАТО готове запропонувати Україні деякі гарантії безпеки, які утримають Росію від нового вторгнення на її територію.
Джерела телеканалу зазначили, що обговорення почалися на тлі побоювань США і країн Європи, що війна зайшла в глухий кут і що вони не зможуть і надалі надавати допомогу Україні.
За словами чиновників, Україна має час до кінця цього року або трохи більше, після чого розпочнуться «терміновіші дискусії про мирні переговори».
Публічно представники США заперечують, що підштовхують Україну до переговорів і такі обговорення взагалі з нею ведуться.п
Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на публікацію, наголосив, що ситуація на полі бою залишається дуже складною, але зазначив, що не вірить у те, що війна зайшла в «патову ситуацію». Він зазначив, що Україна не буде вести переговори з Росією, доки Росія повністю не піде з українських територій.
Генштаб: протягом доби відбулося 45 бойових зіткнень
На фронті протягом минулої доби відбулося 45 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 8 листопада.
«Загалом ворог завдав шість ракетних і 50 авіаційних ударів, здійснив 64 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі й поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали житлові будинки й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, як заявили у Генштабі, під артилерійським вогнем опинилися понад 80 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей.
Українські військові відбили штурмові дії російських сил на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Мар’їнському, Шахтарському напрямках, кажуть у командуванні.
«У зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку ворог не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону і завдають ворогу значних втрат. Так, Сили оборони відбили 14 атак противника поблизу Степового, Авдіївки, Тоненького і Первомайського Донецької області», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також наголосили, що Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку.
В ISW прокоментували повідомлення про перекидання ЗСУ сил і бронетехніки на лівий берег Херсонщини
Американський інститут вивчення війни (ISW) звертає увагу на повідомлення російських джерел про те, що українські сили перекинули обмежену кількість бронетехніки на східний (лівий) берег Херсонської області і продовжують «масштабніші, ніж зазвичай», наземні операції на східному березі з угрупованням легкої піхоти розміром приблизно в батальйон.
«Ймовірно, 17 і 18 жовтня українські сили здійснили початковий штурм через річку Дніпро на східний (лівий) берег Херсонської області. Угруповання українських сил чисельністю в батальйон на східному березі, про яке кажуть російські джерела, свідчить про те, що інтенсивні зусилля Росії з блокування вздовж річки Дніпро не завадили українським силам перекинути додатковий особовий склад і матеріальні засоби на позиції на східному березі», – йдеться у звіті.
Водночас в ISW наголошують, що не будуть спекулювати на перспективах цієї української діяльності на східному березі Херсонської області.
У своєму звіті за 2 листопада аналітики повідомили, що Сили оборони змогли утримати свої позиції на лівому березі Дніпра навпроти Херсона – і навіть намагаються рухатися вперед.
Аналітики звернули увагу на повідомлення російських «Z-воєнкорів» про те, що ЗСУ атакували в районі Заплави та Піщанівки (це на південний схід від Херсона) – і просунулися вперед в районі Кринок. Село Кринки розташоване за 2 кілометри від річки Дніпро, а значить, ЗСУ, ймовірно, змогли подолати плавні річки та закріпитися.
Повідомлення про нову активність ЗСУ на східному березі Дніпра почали надходити в середині жовтня. Після цього російські «мілблогери» повідомляли про масований артилерійський і авіаційний вогонь по позиціях Сил оборони там, щоб не дати українським захисникам закріпитися і створити плацдарм для подальшого наступу.
На цьому тлі російський Генштаб поміняв командувача угрупуванням військ «Дніпро», що діє на Херсонському напрямку – ним став генерал-полковник Михайло Теплинський, який нібито має довіру з боку Кремля.
У розвідці Великої Британії заявляли, що призначення Теплинського, ймовірно, свідчить про посилення тиску на російські сили, які захищають цей район.
У Румунії готують інфраструктуру для навчання українських пілотів на F-16 – Ігнат
У Румунії триває підготовка необхідної інфраструктури для навчання українських пілотів на літаках F-16, зазначив в ефірі телемарафону речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Формується центр підготовки пілотів у Румунії. Для того, щоб він формувався, потрібно забезпечити базу, забезпечити її авіаційними симуляторами, авіаційними тренажерами, а також навчально-бойовими літаками F-16, тобто двомісними, які будуть складовою цього центру. Партнери послідовні і забезпечують цю країну цими засобами, формують всю необхідну інфраструктуру», – повідомив Ігнат.
Речник каже, що Україна, яка є майбутнім членом Альянсу, також «повинна буде створювати навчальні центри для пілотів на своїй території».
«В Україні теж очевидно будуть створені такі центри, можливо не один, а декілька таких центрів, де будуть навчатись. Те, що вже надають літаки, тому що вінцем навчання є пілотування і для цього, щоб опанувати винищувач потрібні польоти з інструктором. Зараз партнери уже починають постачання цих літаків, для того, щоб українські військові, які навчаються і в США, і в Європі могли через деякий час навчатися і там (в Румунії – ред.)», – наголосив Ігнат.
Він також зауважив, по процес навчання та підготовки пілотів триває постійно.
«Процес цей невпинний. Льотчики навчаються постійно, немає такого, що відучились 5 років і навчання закінчилось. Цей процес триває щодня, навіть у мирний час льотні зміни тривають практично п’ять разів на тиждень. Нам в Україні теж потрібно буде розвивати цей напрямок на новий тип літака», – наголосив речник.
Данія та Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів. Також про це оголосили Норвегія та Бельгія.
Союзники України по НАТО, включно зі США, заявили, що навчатимуть українських пілотів керувати винищувачами.
Зеленський: Україна очікує на «історичний» висновок Євросоюзу
У середу, 8 листопада, Україна очікує на «історичний» висновок Європейського Союзу, зазначив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні.
«Завтра (8 листопада – ред.) важливий день. Ми очікуємо історичний висновок Євросоюзу – звіт щодо виконання Україною рекомендацій Єврокомісії. І вже готуємо наші подальші кроки – після цього звіту. Нашу законодавчу роботу, посилення інституцій держави. Україна вже пройшла великий шлях у наближенні до Євросоюзу, і наша держава абсолютно свідома того, щоб набути членство в Євросоюзі – це і політичне рішення всіх країн, які вже у спільноті та хочуть бачити нову державу в Євросоюзі, але це також і робота самої держави»,– підкреслив Зеленський.
За його словами, «робота України – це наближення й адаптація стандартів ЄС, практик спільноти».
«Україна буде в ЄС. Ми прийдемо до цього, зокрема, завдяки трансформації нашої держави – внутрішній трансформації, яка абсолютно відповідає інтересам наших людей. ЄС для України –це економічна безпека та соціальна стабільність, а Україна для ЄС – це посилення всієї спільноти. І дуже важливо, щоб депутати Верховної Ради України продовжували підтримувати необхідні для нашої євроінтеграції законодавчі ініціативи», – наголосив президент.
Перевізники Польщі повністю заблокували рух вантажівок на двох пунктах пропуску
Станом на вечір, 7 листопада, перевізники Польщі повністю заблокували проїзд вантажного автотранспорту на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» та «Рава-Руська – Гребенне», зазначив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач
«Станом на зараз «Ягодин – Дорогуськ» – блокується виїзд з України та виїзд із Польщі. Тобто пункт пропуску заблокований повністю. «Краківець – Корчова». Виїзд з України ще можливий, заїхати в Україну – ні. «Рава-Руська – Гребенне». За останньою інформацією від наших прикордонників, перевізники заблокували і виїзд від нас. Тобто рух заблокований повністю також», – йдеться у повідомленні.
За даними Деркача, на всіх пунктах пропускають гуманітарні вантажі та пасажирський транспорт. У напрямку України учасники акції пропускають по одній або кілька машин за годину.
За даними замміністра, 7 листопада до Польщі виїхали через Ягодин 33 вантажівки, через Краківцеь – 265, через Раву-Руську – 203.
Також Деркач уточнив, наразі триває постійна комунікація із командою Міністерства інфраструктури Польщі для вирішення ситуації.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, повідомила 6 листопада кореспондентка Радіо Свобода.
Ідеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». З технічних причин у Корчові підприємці перекрили лише в’їзд до України, на двох інших пунктах, за словами організаторів, заблокований і в’їзд, і виїзд.
Польські підприємці оголосили страйк, заявивши про надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. За словами організаторів страйку, його учасники пропускатимуть гуманітарні і військові вантажі, автобуси й приватний автотранспорт. Блокада стосується тільки вантажівок.
Польські перевізники вимагають відновити надання дозволів для українських колег. «Ми не вимагаємо невідомо чого, ми хочемо повернення до нормальності, як було перед війною, до тих 160 тисяч дозволів, а не так, як зараз, – польський кордон станом на сьогодні вже перетнуло 880 тисяч українських вантажівок. Це величезна кількість. Переважно ці машини приїжджають порожні, беруть товар у Польщі і везуть по цілій Європі. Забирають нашу роботу», – заявив учасник блокади кордону Бартош Ясінський.
Також активісти вимагають вилучити польські машини з української електронної черги «єЧерга» і створити для них окрему, пропускати порожні вантажні автомобілі польських перевізників поза чергою на всіх пунктах пропуску й отримати доступ до системи «Шлях».
Кордон протестувальники обіцяють перекривати цілодобово, поки не будуть виконані їхні вимоги. Вони кажуть, що мають дозвіл на проведення пікету аж до 3 січня 2024 року.
Торік у червні Європейський союз скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в країни ЄС. Ця угода про спрощення правил автомобільних вантажних перевезень між Україною і ЄС ухвалена на час російсько-української війни. Українські перевізники вже понад рік здійснюють перевезення в Європу на тих же умовах, що й польські – без дозволів на перевезення.
Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції щодо 9 іноземних компаній
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо застосування санкцій проти 9 іноземних компаній, відповідний наказ №739/2023 оприлюднений на сайті глави держави.
Згідно з документом, санкції терміном на 10 років запроваджені проти наступних компаній: Sogeral Foundation, Haberfield Limited, Slavisilla Holdings Limited і Dendar Investment Fund Limited.
Дворічні обмежувальні заходи запроваджені проти Alfa Finance Holdings Limited, Erasmony Limited, CTF Holdings S.A., Rissa Investments Limited й International Distribution Systems Limited.
Згадані компанії зареєстровані у Ліхтенштейні, Люксембурзі та на Кіпрі. Застосовані проти них санкції передбачають, зокрема, блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України та заборону збільшення розміру статутного капіталу українських дочірніх підприємств.
Відомо також, що контроль за виконанням відповідного рішення покладено на секретаря РНБО.
Указ набуває чинності від дня його опублікування.
Раніше, 1 липня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо нових персональних санкцій проти 190 фізичних та 290 юридичних осіб, у тому числі й пов’язаних із Росією.
Зеленський 5 липня підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» проти 18 юридичних осіб, які повʼязані з потенціалом РФ.
На Херсонщині фермер підірвався на російській міні – влада
На Херсонщині під час виконання польових робіт загинув фермер, який наїхав на міну, залишену російськими, зазначив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Росія вбила 41-річного чоловіка. У Бериславському районі під час польових робіт фермер наїхав на ворожу міну. Отримані ним травми виявилися занадто важкими. Медики лише констатували смерть аграрія», – розповів він.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини у листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
29 вересня в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, підірвавшись на вибухонебезпечних предметах, загинула 251 людина, зокрема 13 дітей.
«Будемо зимувати»: як живе прифронтове Гуляйполе на Запоріжжі під обстрілами в очікуванні холодів
Запоріжжя-Гуляйполе – Понад півтори тисячі людей продовжують жити у розташованому за 5 кілометрів від позицій російської армії і лінії фронту місті Гуляйполе на Запоріжжі. Це переважно люди пенсійного і передпенсійного віку, і вони відмовляються покидати свої – часто пошкоджені обстрілами будинки. Нині в місті ані електрики, ані централізованого газо- і водопостачання.
Радіо Свобода подивилося як живуть місцеві? Чому не їдуть? Хто їм допомагає? Та як планують пережити другу воєнну зиму?
Кореспондентка їздила до Гуляйполя разом із рятувальниками.
Із десяток адрес – саме стільки жителів Гуляйполя за день відвідують рятувальники. Розвозять технічну воду... Їдемо разом із ними.
Кулеба про реформи: «від ЄС завжди буде список»
Україна рухається до грудневого рішення Європейської ради про відкриття переговорів щодо членства в ЄС, яке стане «історичним досягненням». Про це, спілкуючись із журналістами в Брюсселі 7 листопада, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Є багато дипломатичної роботи, багато медіа коментують, що відбувається, але ми продовжуємо рухатися до цієї мети (…). Якщо не станеться якогось форс-мажору, то ми до цієї мети прийдемо. В Україні є політична воля для цього. І сьогодні я переконався, що і в Єврокомісії є політична воля для досягнення цього результату», – зазначив очільник МЗС.
Коментуючи виконання семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата, Кулеба не вдавався у кількісну оцінку роботи, проробленої в Києві.
Із небезпечних громад Куп’янщини вже евакуювали 201 дитину з родинами – ОВА
Із громад Куп’янського району на Харківщині евакуювали родини, в яких 201 дитина, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Він зауважив, що маршрути для евакуації ускладнює російська армія, яка «намагається нищити дорожню інфраструктуру з міста Куп’янськ».
Синєгубов додав, що в Харкові цим родинам надають юридичну, психологічну та гуманітарну допомогу.
«В області зарезервовані більше 3500 місць для розміщення. За необхідності цю кількість можемо збільшити до 7000. У місцях компактного проживання створені всі необхідні умови, однак процес покращення триває постійно, в тому числі і за допомогою міжнародних партнерів», – запевнив голова ОВА.
Офіційне рішення про початок переговорів про вступ до Європейського союзу буде оприлюднено 8 листопада, але «процес, пов’язаний із сімома рекомендаціями, вже позаду», сказала в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
«Є подальші кроки, повʼязані з відкриттям переговорів, вони вже принципі вже лунали в медіа сьогодні. Наскільки я розумію, Радіо Свобода отримала певний текст звіту», – сказала Стефанішина, коментуючи отриманий редакцією внутрішній документ Єврокомісії.
Росія вивела в Чорне море ракетоносій після тривалої паузи – Сил оборони півдня
Росія вивела на бойове чергування в Чорне море малий ракетний корабель, на борту якого, ймовірно, вісім крилатих ракет типу «Калібр», йдеться в повідомленні Сил оборони півдня України.
«Після довготривалої паузи, в тому числі й через шторм, в Чорне море на бойове чергування ворог вивів надводний ракетоносій. Малий ракетний корабель проєкту «Буян-М» може бути споряджений 8 ракетами типу «Калібр», – кажуть українські військові.
У Міноборони пояснили, чи можливий перехід на контрактну армію під час війни
Збройні сили України не зможуть перейти на службу за контрактом, поки триває війна, заявив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») керівник управління преси та інформації Міністерства оборони Ілларіон Павлюк. Таким чином він відповів на запитання, чи можливо реалізувати один із пунктів нової Концепції військової кадрової політики відомства до 2028 року, яку затвердив міністр оборони.
«Це не може бути реалізовано, доки триває війна. Контрактна армія – це питання мирного часу. І я б навіть додав, що це питання часу, коли Україна зможе собі дозволити не бути в постійній активній обороні. Треба розуміти, що концепція – це ще не план дій, власне, план і кроки мають бути напрацьовані. Концепція – це такий ранковий стратегічний документ, який глобально визначає напрямок і те, як ми рухаємось у цьому напрямку. Це надзвичайно залежить від подій, від реалій, від війни, від безпекових питань», – зазначив Ілларіон Павлюк.
Провідні посадовці США закликали Конгрес підтримати запит на пряму бюджетну підтримку України
Провідні представники адміністрації Джо Байдена 7 листопада закликали Конгрес схвалити прохання президента США щодо прямої бюджетної підтримки України. У листі до Конгресу міністр фінансів Джанет Єллен, міністр оборони Ллойд Остін, держсекретар Ентоні Блінкен та адміністраторка USAID Саманта Пауер заявили, що запит на 11,8 мільярда доларів «нерозривно пов’язаний з успіхом України на полі бою у спротиві незаконному вторгненню Росії».
За їхніми словами, ці кошти призначені для підтримки функціонування уряду та економіки, тоді як Україна зосереджує свої ресурси на обороні.
«Економічна війна Росії, включно з нападами на український експорт зерна та енергетичну інфраструктуру, є невід’ємною частиною її стратегії незаконного вторгнення. Якщо Росія зможе знищити економіки України, то це створить для української держави проблеми настільки, що вона не зможе захистити себе на полі бою. Ця агресія є не лише екзистенційною загрозою для України, але й загрозою для світу демократії та нашої власної економічної та національної безпеки», – наголошують автори листа.
На їхню думку, Росія якраз і робить ставку на те, що її агресія зможе переважити колективні зусилля Заходу з допомоги Україні.
«Фінансова підтримка України нерозривно пов’язана з її успіхом на полі бою. Тому ми наполегливо закликаємо вас надати Україні 11,8 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки, що є наріжним каменем додаткового запиту президента. Наші інвестиції в успіх України і наша робота з отримання допомоги від інших дозволить нам зменшити нашу бюджетну підтримку з 14,4 мільярда доларів у 2023 фінансовому році до 11,8 мільярда доларів у 2024 фінансовому році. Без адекватної та своєчасної прямої бюджетної підтримки Україна не зможе захистити себе та перешкодити подальшим посяганням Росії на країни НАТО», – звертаються посадовці до Конгресу.