Що і коли змусить Росію припинити штурми Авдіївки – пояснює Микола Саламаха
Якщо війська Росії втрачатимуть бронетехніку такими ж темпами, як зараз, вони зможуть тримати нинішній темп атак під Авдіївкою ще місяць-півтора. Цю можливість дає Росії обсяг виготовлення танків (приблизно тисяча одиниць на рік), БМП та БТРів (близько трьох тисяч на рік). Проте, увесь цей обсяг іде винятково із заводів та ремонтних підрозділів: із баз зберігання агресор вже вигріб усе, що можна, каже в ефірі Радіо Донбас Реалії експерт із бронетанкового озброєння Микола Саламаха.
Як агресор поповнює свої втрати у бронетехніці та що має стати для неї бичем? До чого призводить зараз брак артилерійських снарядів на фронті? Чому підготовка персоналу – нині перша потреба, яка стоїть перед ЗСУ? Про це розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) військовий експерт, спеціаліст із бронетанкового озброєння Микола Саламаха.
___________________________________________________________________________
– Миколо, ми вважаємо, що треба поспілкуватися з вами, враховуючи бронетанкові хвилі, які Росія постійно використовує в штурмах Авдіївки і, як бачимо, вже зараз і Мар'їнки. Навіщо агресор використовує свої бронетанкові кулаки під час штурмів, якщо там є такі певні кіл-зони, я так розумію, куди вони заходять, і ще на підступах ЗСУ їх знищують, а вони все далі й далі женуть туди бронетехніку. Як ви розумієте цю тактику?
– Розумієте, солдат з автоматом, з кулеметом, навіть із гранатометом не в змозі подолати ті 200-300 метрів перед вузлами опору українських збройних сил. А для того, щоби пройти ці останні 200-300 метрів, потрібно знищити наші вогневі точки.
Знищити їх можна лише за допомогою автоматичних гармат, що розташовані на бойових машинах піхоти БМП-2, БМП-3 або БМД-4. Або сильнішою зброєю – танковими гарматами. Тобто аби успішно придушити опір наших військ, [армії РФ] необхідно використовувати автоматичну або танкову зброю прямого наведення з відстані прямого пострілу, тобто півтора кілометра і ближче.
Тому вони (російські війська – ред.) намагаються всю свою техніку вивести саме на такі відстані. А в умовах забудови ці півтора кілометри і ближче перетворюються іноді на 100-150 метрів, іноді на 50 метрів.
Відповідно, за допомогою грамотної організації оборони, розвідки та артилерії наші командири, наші штаби, наші війська намагаються перешкодити просуванню бронетанкової техніки [противника] безпосередньо на лінію прямого пострілу і на пряму видимість наших вогневих позицій. Тому і відбувається те, що відбувається.
Читайте також: «До стрілецьких боїв не доходить»: офіцер ЗСУ про те, як стримують наступ Росії на Авдіївку
– Я правильно розумію, що загарбники просто не можуть не використовувати танки та бронетехніку під час штурмів, зокрема Авдіївки, де така велика забудова та фортифікації, що зміцнюються ЗСУ з 2014 року. Вони не мають іншого вибору просто?
– Вибір взагалі-то є. Вибір – це використання авіації, вибір – це використання артилерії. Але [російська] авіація знищується безпосередньо над нашими вогневими позиціями переносними зенітними ракетними комплексами та військовим ППО, тобто тим ППО, яке діє на відстані до 10-15 кілометрів. Це перше.
Друге – можна використовувати вогонь артилерії та мінометів. Але знову ж таки на це потрібно витратити величезну кількість боєприпасів. Придушити взводний опорний пункт – це близько тисячі артилерійських пострілів калібру 122 мм, калібру 152 мм – 800-т. Це дуже довго і це дуже дорого. Відповідно, [Росії] доводиться використовувати бронетанкову техніку. Ось і результати.
В Офісі генпрокурора з посиланням на Запорізьку обласну прокуратуру повідомили про відкриття кримінального провадження за фактом використання силами РФ українських військовополонених у якості «живого щита» на підставі публікації Радіо Свобода. Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
Справу відкрили за статтею про «порушення законів та звичаїв війни» після
«Підставою для внесення відомостей до ЄРДР став відеоматеріал, який був поширений в мережі інтернет журналістами Радіо Свобода. За попередніми даними, військовослужбовці РФ, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права, під час здійснення бойових дій проти Сил оборони України на Запорізькому напрямку зухвало використовували українських військовополонених як «живий щит», – йдеться в повідомленні.
За даними прокурорів, наразі проводяться першочергові слідчі (розшукові) дії.
«Нічого такого в Україні немає» – Путін порівняв так звану «СВО» і операцію Ізраїлю в Газі
Президент Росії Володимир Путін стверджує, що рівень руйнувань цивільної інфраструктури і шкоди для цивільного населення від війни, яку РФ веде проти України, є меншим, ніж від війни Ізраїлю проти угруповання «Хамас» (визнане ЄС і США терористичним). Про це очільник російської держави сказав 14 грудня, відповідаючи на запитання турецького журналіста про ситуацію в Секторі Гази.
«Те, що відбувається, – це катастрофа. Подивіться на «СВО» (російська офіційна назва війни проти України – ред.) та на операцію в Газі та відчуйте різницю: нічого такого в Україні немає», – сказав Путін.
Унаслідок російського вторгнення повністю знищені десятки населених пунктів, приміром, Марʼїнка на Донеччині (довоєнне населення близько 10 тисяч людей) чи Попасна на Луганщині (населення станом на 2020 рік – майже 20 тисяч людей). Лише в Маріуполі під час облоги навесні 2022 року могли загинути, за оцінками, десятки тисяч людей – довоєнне населення міста становило понад 400 тисяч людей.
В «Укренерго» повідомили про пошкодження теплоелектростанції через обстріл
На сході України одна з теплоелектростанцій вчергове зазнала обстрілу, є пошкодження обладнання, повідомляє компанія «Укренерго».
У компанії додають, що також припинили видачу електроенергії дві ТЕЦ в південному та західному регіонах, ще три енергоблока на ТЕС в різних регіонах вийшли в аварійний ремонт.
«Укренерго» зауважує, що сьогодні вранці споживання електроенергії вже на 1,9% вище, ніж вчора, 13 грудня.
Це створює додаткове навантаження на енергосистему, тому у компанії наголошують на важливості споживати електроенергію ощадливо.
Натомість у Міненерго повідомляють, що протягом доби в короткострокові ремонти вийшли 4 блоки ТЕС. Очікується їх повернення до роботи найближчим часом. За даними міністерства, дефіциту електроенергії наразі немає, генерації українських електростанцій достатньо для покриття потреб споживачів.
Читайте також: Зиму «можемо пройти і без відключень»: як підготували енергосистему України та що може зробити кожен
Про пошкодження та призупинення роботи ТЕС через російські обстріли у прифронтовій зоні повідомляється регулярно.
Україна отримала третій транш від МВФ на близько 900 млн дол у рамках програми EFF
Україна 14 грудня отримала третій транш фінансування на суму близько 900 млн доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF), повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
«Потужна та вкрай важлива підтримка від Фонду допоможе своєчасно профінансувати пріоритетні видатки державного бюджету та забезпечити макроекономічну стабільність в умовах воєнного стану. Програма EFF і надалі складатиме надійну основу для розвитку економічної програми уряду України на шляху до повної інтеграції в ЄС», – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.
11 грудня Виконавча рада МВФ завершила другий перегляд програми Механізму розширеного фінансування для України. Загалом Україна залучила близько 4,5 млрд доларів з передбачених програмою 15,6 млрд.
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування в обсязі близько 15,6 мільярда доларів було схвалено 31 березня. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярда доларів.
«Маємо досягти прогресу, це необхідний знак» – Шольц про Україну в ЄС
Німеччина підтримує рекомендацію Єврокомісії розпочати переговори з Україною та Молдовою про вступ, а Грузії, зокрема, дати статус кандидата. Про це перед самітом у Брюсселі заявив канцлер Олаф Шольц, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Маємо досягти прогресу в цьому процесі вступу, який у нас є. Це рішення ЄС, що ми готові до розширення і дискусій у цьому напрямку з державами Західних Балкан, Молдовою, Україною і Грузією. Особливо у випадку України – вважаємо, що це необхідний знак того, що ми підтримуємо діяльність українців щодо виконання всіх заходів, які ми просимо їх виконати», – зауважив Шольц.
Відповідаючи на питання журналістів, чи відчуває він з боку угорського прем'єра Віктора Орбана шантаж, німецький канцлер сказав, що «зараз дуже важливо, щоб усі поговорили один з одним і щоб вони робили це з добрим наміром досягти згоди».
У 2023 році у світі загинули 45 журналістів – «Репортери без кордонів»
З початку 2023 року у світі під час виконання своїх професійних обов’язків загинули 45 журналістів. Це найнижчий показник із 2002 року, йдеться у щорічній доповіді правозахисної організації «Репортери без кордонів».
Найбільше журналістів (23) загинули цього року у зонах військових конфліктів, кажуть дослідники. За два роки війни в Україні, кажуть вони, загинуло 11 журналістів, з них двоє – цьогоріч.
Водночас 17 медійників були вбиті у Секторі Гази, Ізраїлі та Лівані, пишуть RSF.
Примітка: станом на 13 грудня міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) на своєму сайті пише, що щонайменше 63 журналісти та працівники ЗМІ були серед загиблих із 7 жовтня, початку війни між Ізраїлем та угрупованням «Хамас» (визнане терористичним у США та ЄС). Саме 7 жовтня, у перший день нападу «Хамас» на Ізраїль, загинуло найбільше журналістів – шестеро. Поза тим, CPJ зауважує: з наявних даних незрозуміло, чи всі ці журналісти висвітлювали конфлікт на момент загибелі.
«Репортери без кордонів» зазначають, що за останні 20 років найбільше журналістів загинули у 2012-2013 роках – 144 та 143 особи відповідно. У цей час відбувалися найбільш жорсткі бойові дії у Сирії та Іраку. У 2022 року було вбито 61 журналіста.
У в’язниці за свою діяльність наразі перебуває 521 журналіст, зазначають автори доповіді. Найбільше ув’язнених у Китаї (121), М’янмі (68) та Білорусі (39). У Росії, за підрахунками «Репортерів без кордонів», у СІЗО та колоніях перебувають 28 журналістів.
До початку 2024 року по всьому світу, як і раніше, вважаються зниклими безвісти 84 журналісти (сім нових випадків зафіксовано у 2023 році).
За даними Інституту масової інформації, станом на початок листопада, від початку широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Росія вбила 68 журналістів. 10 з них загинули під час виконання професійних обов’язків, 58 – як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань (з них 45 загинули як учасники бойових дій, 13 – унаслідок російських обстрілів або катувань).
Фінляндія відкрила два прикордонні переходи на кордоні з Росією – ЗМІ
Фінляндія на місяць відкрила два пункти пропуску на кордоні з Росією – Вааліма та Ніірала. Один розташований на кордоні Фінляндії з Ленінградською областю, інший – з Карелією. Про це повідомляє фінська газета Yle.
Ще шість пунктів, як і раніше, не працюють. Якщо Росія намагатиметься доставити до кордону прохачів притулку у Фінляндії, знову закриються і ці два, зазначає Yle.
Газета Helsingin Sanomat із посиланням на главу відділу міграційної служби Фінляндії Антті Лехтінена повідомила, що відомство розглядає понад 100 заяв про надання притулку у прискореному порядку. Поки що позитивного рішення не прийнято щодо жодної.
Прискорений розгляд означає, що таку заяву відомство вважає явно необґрунтованою, оскільки в ній немає причин для міжнародного захисту. При цьому розгляд затримується, оскільки заявники не розмовляють доступними для штатних перекладачів мовами, з ними неможливо провести співбесіду.
Загалом у Фінляндії очікує на розгляд понад 4 тисячі заяв про надання притулку.
Наприкінці листопада Фінляндія оголосила про закриття всіх дев’яти КПП на кордоні з Росією через міграційну кризу. Гельсінкі звинуватив Москву у провокуванні громадян третіх країн на перетин кордону. За даними МЗС Фінляндії, з початку листопада через кордон із Росією приїхали понад 500 прохачів притулку. Серед них є громадяни Сирії, Ємену, Іраку, Сомалі та інших країн, яких російські прикордонники пропускають на своїх пунктах без пред’явлення документів, що дозволяють перетин кордону.
Москва заявляє про порушення прав десятків тисяч громадян двох країн та називає заяви фінської сторони «провокаційними».
У жовтні два КПП повністю закрила Латвія. Можливість закриття кордонів розглядають також Норвегія та Естонія.
Росія посилює тиск на нелояльне населення в окупації: стеження, фільтрація, репресії
Як російські сили продовжують фільтрацію населення на окупованих територіях? Як виявляють нелояльних місцевих жителів і чим це може загрожувати? Чи посилиться тиск ще більше перед російськими президентськими виборами в окупації? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія продовжує політику переселення українців з окупованих територій. Протягом листопада з лівобережної Херсонщини депортували сто місцевих жителів, повідомляв на початку грудня Центр національного спротиву.
- За даними підпілля, депортація відбувається під виглядом так званої евакуації. Але списки на вивезення подаються з тих людей, яких окупаційна влада підозрює в нелояльності.
- Тим часом на захоплених територіях Запорізької області російській окупаційні сили посилили фільтраційні заходи, розповів 1 грудня під час брифінгу голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко. За його словами, окупаційна влада навіть створила спеціальний чат-бот і закликає місцевих жителів передавати туди інформацію про начебто диверсантів, шпигунів та власників зброї.
Депутат Запорізької обласної ради Павло Тімофєєв розповів «Новинам Приазов’я», що спочатку фільтраційні заходи були пов'язані з тим, що окупанти намагалися зламати спротив місцевих жителів. Зараз вони вже прагнуть викорінити все українське на захоплених територіях.
«Зараз вони просто шукають громадян України, які не погодилися взяти російський паспорт. Наведу кілька прикладів. По підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, збираються списки для того, щоб дізнатися, хто ще не отримав російський паспорт. Роблять побудинкові обходи, щоб дізнаватися, хто отримав, хто не отримав», – каже він.
Розвідка Британі: 104-а дивізія РФ, найімовірніше, зазнала надзвичайно великих втрат на Херсонщині
На початку грудня нова 104-та гвардійська повітряно-десантна дивізія РФ з високою ймовірністю зазнала надзвичайно великих втрат і не виконала поставлених завдань під час свого бойового дебюту на Херсонщині, повідомляє Міноборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки.
У британському відомстві уточнюють, що операція відбулася після приєднання дивізії до Дніпровського угруповання російських військ і спроби вибити український плацдарм біля села Кринки на східному березі Дніпра.
«104-та дивізія була погано підтримана авіацією та артилерією, в той час як багато військовослужбовців, швидше за все, були недосвідченими», – йдеться у повідомленні.
Після цього російські «військові блогери» закликали командувача групи військ «Дніпро» генерал-полковника Михайла Теплінського піти у відставку. У розвідці Британії вважають, що це удар «по репутації Теплінського як одного з найздібніших російських польових командирів на війні».
Наприкінці листопада британська розвідка повідомляла, що Росія, ймовірно, вперше почала розгортати в Україні новосформовану 104-у гвардійську повітряно-десантну дивізію на окупованій частині Херсонської області. У розвідці вважають, що бої поблизу Кринок на лівобережжі Херсонщини, де українські морські піхотинці утримують плацдарм, мають менший масштаб, ніж деякі великі битви війни України і Росії, але російське керівництво вважає їх «дуже проблемними».
Читайте також: ISW: брак злагодженого командування на лівобережжі Херсонщини «підриває бойовий дух» військ РФ
У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
«Мир буде тоді, коли ми досягнемо своїх цілей» – Путін на «прямій лінії» про війну проти України
Президент Росії Володимир Путін у четвер проводить 20-ту за ліком «пряму лінію», що поєднана з пресконференцією за підсумками року.
Путін почав свій виступ із тези про те, що без суверенітету Росія існувати не може, «принаймні у тому вигляді, в якому вона існувала тисячу років».
Одне з перших питань, яке адресували Путіну, стосувалося війни проти України (у РФ її називають спецоперацією – ред.) і те, коли буде мир.
Ось що Путін відповів: «Мир буде тоді, коли ми досягнемо своїх цілей. Вони не змінюються. Це демілітаризація та денацифікація України та її нейтральний статус».
У продовження теми, з’явилося питання про подальше залучення росіян у війну, а саме про можливість другої хвилі мобілізації. На що Путін сказав, що на сьогодні у цьому немає потреби.
«Було багато іронії з цього приводу, приліпили їм назву «мобіки». Відмінно воюють хлопці, 14 героїв Росії, не кажучи про інші ордени. Зараз 244 тисячі перебувають у зоні бойових дій», – сказав Путін.
На запитання, чи буде демобілізація для тих, кого торік мобілізували у армію РФ, Путін, однак, не відповів.
Напередодні з телеканал «Россия-1» повідомив про понад 2 мільйони звернень на «пряму лінію» Путіна. Його речник Дмитро Пєсков підтвердив, що частина питань стосується саме війни проти України (спецоперації вустами Кремля – ред.).
Орбан каже, що Україна не виконала три із семи пунктів передумов для переговорів про вступ у ЄС
Три із семи пунктів, що супроводжували статус кандидата України на її вступ до ЄС, не виконані, тому Угорщина не підтримує початок переговорів із нею. Про це прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у Брюсселі перед самітом лідерів ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми поставили сім попередніх умов (Україні – ред.), і навіть за оцінкою Єврокомісії, три з семи не виконані... За моєю оцінкою, навіть більше. Але навіть трьох достатньо, щоб сказати: Товариші, якщо ви не виконали попередні умови, немає шансів почати переговори», – сказав прем’єр Угорщини.
Орбан вважає, що «є сенс повернутися до цього питання, коли Україна виконає все».
«Розширення – це юридично деталізований процес, який базується на заслугах і має передумови... Немає жодних підстав щось обговорювати, тому що попередні умови не були виконані. Тому ми маємо повернутися пізніше, повернутися до цього питання знову, коли це буде виконано українцями», – заявив Орбан.
Що стосується ініціативи виділити Україні 50 мільярдів макрофінансової допомоги, Віктор Орбан не підтримує її появу в середньостроковому бюджеті Євросоюзу.
«Усі гроші для України в короткостроковій перспективі вже є в бюджеті. Якщо ви хочете зайнятися більш довгостроковою і дати більше грошей, ми повинні діяти за межами бюджету ЄС. Таке ми підтримуємо», – наголосив глава уряду Угорщини.
Премʼєр Угорщини і раніше погрожував заблокувати як переговори про вступ України до ЄС, так і ініціативу надати Україні макрофінансову допомогу. Але також Віктор Орбан заявляв про «готовність до компромісу в інших питаннях», за винятком початку перемовин про членство України. Він також пропонував розбити 50-мільярдну допомогу Києву на частини, щоб мати можливість повернутися до її перегляду.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба раніше заявив, що нині ухвалені три з чотирьох законів для початку переговорів про членство України в ЄС, серед них і закон про освіту, якого вимагала Угорщина. Кулеба зазначив, що, якщо перед Україною висувають вимоги, як у випадку Угорщини, і вона їх виконує, то це має бути чітко зафіксовано як результат.
Віцепремʼєрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина днями заявила, що більшість держав у ЄС твердо налаштовані досягти позитивного рішення щодо початку переговорів про членство України в ЄС. За її словами, претензії Угорщини стосуються не Києва, а Брюсселя. «На сьогодні на столі у лідерів достатньо багато варіантів того, як врахувати, скажімо так, застереження Угорщини, але і ухвалити рішення», – переконана вона.
14-15 грудня Євросоюз збирається на саміт, де може бути проголосовано пакет допомоги Україні на близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. Також Україна очікує сигналу про старт переговорів про вступ у ЄС.
«Гроші на ЗСУ»: під стінами КМДА проходить акція на підтримку ЗСУ (фото)
У четвер у центрі Києва активісти вийшли під стіни Київміськадмністрації з вимогою виділити бюджетні кошти не на ремонт парків, скверів чи на інші інфраструктурні проєкти, а перенаправити їх на потреби Збройних сил України, передає кореспондент Радіо Свобода.
Учасники акції вимагають внести правки в бюджет на 2024 рік, щоб основою було забезпечення потреб війська.
Люди тримають в руках плакати «Нам не потрібна бруківка», «Дрони, а не стадіони», «Гроші на ЗСУ» тощо.
Через нічні російські обстріли Херсона поранена людина – влада
Внаслідок нічних російських обстрілів Херсона постраждала одна людина, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За його словами, 80-річна жінка отримала вибухову травму і осколкове поранення грудної клітини.
В обласній військовій адміністрації додають, що з ночі й до ранку російська армія обстрілювала житлові квартали Херсона.
«Обстрілами пошкоджено приватні й багатоквартирні будинки. Подекуди у місцях влучання вирували пожежі, котрі ліквідували вогнеборці», – повідомили в ОВА.
Читайте також: У ЗСУ розповіли про наслідки нічного ракетного удару РФ по Херсонщині та Миколаївщині
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Кількість поранених через війну дітей зросла – ОГП
В Україні станом на 14 грудня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, зросла кількість постраждалих від повномасштабної агресії Росії дітей.
«13 грудня внаслідок обстрілу м. Одеса постраждало троє дітей віком 8 та 12 років», – повідомляє Офіс генпрокурора у Telegram.
На сьогодні від початку російського вторгнення постраждали понад 1670 дітей, 1158 – поранені та 512 – загиблі.
Ці цифри, кажуть прокурори, не остаточні, бо триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На найбільш небезпечних напрямках Чернігівщини обладнуються оборонні рубежі – Наєв
На найнебезпечніших напрямках на Чернігівщині обладнуються рубежі, позиції першої та другої смуги оборони, повідомив командувач Об’єднаних сил ЗС України Сергій Наєв.
«Сьогодні на Чернігівщині, як і у всій Північній операційній зоні, ситуація стабільна і контрольована. Проте на найбільш небезпечних напрямках повним ходом обладнуються рубежі та позиції першої і другої смуги оборони. Ми готуємось до спротиву і разом із Чернігівською ОВА вживаємо заходів щодо підсилення нашої оборони», – написав він у телеграмі.
Якщо загроза від ворога зростатиме, тоді на підготовлені рубежі прибудуть додаткові сили і будуть готові «адекватно реагувати на будь-який розвиток ситуації», додав Наєв.
Проблеми внутрішньої політика США поставила Україну під удар: аналітики
Росія наступає не заради захоплення нових територій України, а для того, щоб підірвати підтримку Києва з боку Заходу. Про це з посиланням на розсекречені дані розвідки США повідомляє у своєму аналізі ситуації за 12 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW). Думки аналітиків зібрав «Голос Америки».
Російський наступ на сході України, який з осені 2023 року й постійні штурмові дії зараз мають на меті послаблення підтримки України західними країнами, а не досягнення конкретних оперативних цілей, пишуть експерти інституту.
Згідно з цією оцінкою, якою американські розвідувальні служби поділилися з Конгресом США 12 грудня, Росія, схоже, вважає, що «глухий кут» у військових діях бою протягом зими призведе до послаблення підтримки заходом України.
Це дозволить російським військам перехопити ініціативу й отримати перевагу на полі бою, попри великі втрати, які лише на Авдіївському напрямку сягнули 13 000 осіб та 220 бойових машин від жовтня 2023 року.
Росія лише посилюватиме наступ
За оцінками ISW, росіяни намагаються перехопити ініціативу на всьому театрі воєнних дій щонайменше з середини листопада 2023 року, й, імовірно, розпочали наступ на декількох ділянках за дуже складних осінньо-зимових погодних умов.
Події останніх днів і тижнів у США можуть бути сприйняті як підтвердження, що така стратегія працює, вважають аналітики.
Під час свого візиту до Вашингтона 11-12 грудня, президент України Володимир Зеленський не побачив одностайної підтримки американських законодавців для нової допомоги Україні.
Як повідомляв раніше Голос Америки, коментуючи таку реакцію конгресменів в інтерв’ю PBS, адмірал США у відставці Джеймс Ставрідіс назвав три причини, чому настрій в Конгресі змінився:
- США не бажають бути втягнутими в довгострокові військові операції, згадуючи про негативний досвід В'єтнаму.
- Брак значних успіхів в українському контрнаступі навесні.
- Наближення року президентських виборів в США ускладнює досягнення консенсусу серед американських політиків.
Водночас на думку аналітикині Фіони Гілл, питання перемоги чи програшу України наразі залежить від США майже повністю.
Для Путіна Україна — це проксі-війна проти Сполучених Штатів
Фіона Гілл
В інтерв’ю виданню Politico, вона зазначила, що конгресові дискусії щодо допомоги Україні насправді є обговоренням власного майбутнього США.
Гілл переконана, що у світі, де Україна програла Росії, значення США зменшиться, натомість Іран та Північна Корея стануть сміливіші, Китай домінуватиме в Індо-Тихоокеанському регіоні, Близький Схід ставатиме нестабільнішим, а ядерні перегони ширитимуться світом.
«Для Путіна Україна — це проксі-війна проти Сполучених Штатів, щоб усунути США зі світової арени», – заявила Гілл в інтерв’ю виданню.
У Білому домі уточнили, скільки коштів залишилося на допомогу Україні
У Сполучених Штатах в бюджеті, з якого виділяють допомогу Україні, залишився мільярд доларів, повідомила на брифінгу речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр.
За її словами, йдеться про бюджет на поповнення запасів – механізм передбачає купівлю Міноборони США нової зброї та обладнання в американських виробників для заміни обладнання, яке США надсилають Україні.
Карін Жан-Пʼєр зауважила, що приблизно 96% фінансування поповнення вже використано, а решту – 4% – Міністерство оборони США готується виділити цього місяця.
«Тому, як тільки у нас закінчаться кошти для поповнення, ми не зможемо заповнювати власні запаси, і замінювати те, що надсилаємо в Україну. І саме це тут поставлено на карту», – додала представниця Білого дому.
Дві області РФ зазнали атаки БПЛА – Міноборони Росії
Міністерство оборони Росії заявило, що Калузька та Московська області РФ зазнали атаки ударних безпілотників.
Російське відомство відзвітувало про дев’ять «знищених і перехоплених» БПЛА.
У запуску звинувачують українську сторону. Київ це не коментував.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що вночі були збиті два безпілотники, що летіли у бік Москви. Російська сторона стверджує, що руйнувань і постраждалих немає.
За даними ресурсу Baza, ймовірною метою дронів були військові частини в Алабіно та Подольську. Ще однією з можливих цілей була нафтобаза в Підмосков’ї. Вночі там оголосили евакуацію працівників.