Екскомандувач НАТО перед Різдвом попросив допомогти Україні
Колишній командувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, американський адмірал у відставці Джеймс Ставрідіс звернувся у святковий різдвяний час з проханням збільшити допомогу Україні зі словами «Їхня справа справедлива», на що звертає увагу «Голос Америки».
Як повідомляє видання The Hill, американський військовий Джеймс Ставрідіс висловив занепокоєння в ефірі недільного радіошоу Cats Roundtable.
«Це дуже небезпечна ситуація, і реальні дії фактично не в Києві. Справжні дії відбуваються у Вашингтоні», – зазначив він. І додав: «Ми повинні надати військову підтримку Україні. Їхня справа справедлива», – заявив Ставрідіс.
За його словами, «половина російської армії була знищена, при цьому жоден солдат США не був убитий або навіть підданий ризику». А з бюджету країни було витрачено лише 5% річного оборонного бюджету США. Більше про це тут
Прокуратура: на Донеччині троє цивільних поранені через обстріли
Російські війська обстріляли селище Очеретине на Донеччині 24 грудня, повідомив Офіс генерального прокурора.
«Під час обстрілу приватного сектору, поранення стегна й мінно-вибухову травму отримав 62-річний чоловік, який рухався на автівці по одній із вулиць», – йдеться в повідомленні.
Крім того, обстрілів зазнало селище Нью-Йорк. Подружжя – 68-річний чоловік та 64-річна дружина – перебували на подвір’ї, коли боєприпас влучив поруч із ними.
«Подружжя змогло дійти до сусідів, які й викликали на місце події «швидку». У постраждалих діагностовані осколкові поранення», – заявляє ОГП.
За попередніми даними правоохоронців, російські війська застосували керовані авіаційні бомби проти цивільних. Вибухи також пошкодили та зруйнували житлові будинки, паркани й господарські споруди.
Поліція відкрила кримінальні провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Україна змінить тактику у війні з Росією в 2024-му?
Під кінець року ситуація на лінії фронту в Україні значно загострилася. Після українського наступу на півдні російські окупаційні сили перехопили ініціативу і намагаються просуватися одразу на кількох напрямках, попри погіршення погоди.
Які підсумки боїв у 2023 році і що може вплинути на війну вже у 2024-му? Читайте і дивіться про це за лінком
Російські війська 23 рази за день атакували позиції ЗСУ на лівобережжі Дніпра – штаб
Російські війська завдали 29 авіаційних ударів та 26 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах протягом дня, повідомив Генеральний штаб ЗСУ увечері 24 грудня. На фронті зафіксували 48 бойових зіткнень.
«Ворог активно застосовує оперативно-тактичну авіацію та квадрокоптери типу FPV, проводить штурмові дії за підтримки бронетехніки. Збільшив кількість артилерійських обстрілів. Так, в операційній зоні ОСУВ Хортиця кількість ворожих артилерійських обстрілів складає понад 1000 на добу», – йдеться в зведенні.
Штаб називає складною оперативну обстановку на сході та півдні України. Ситуація на півночі суттєво не змінювалася.
На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили 15 російських атак поблизу Синьківки та Стельмахівки, на Бахмутському – три.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 10 атак ворога східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 15 – в районах Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ… На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Тут противник, за підтримки авіації, здійснив 3 безуспішні атаки на позиції наших захисників», – йдеться в зведенні.
На Шахтарському та Лиманському напрямках, за даними Генштабу, наступальних дій російські війська не вели. На Запоріжжі ЗСУ, за зведенням, відбили три атаки біля Роботиного та на південь від Гуляйполя, де російські війська намагалися витіснити українські війська із займаних позицій.
«Ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Протягом доби здійснив 23 безуспішні штурмові дії, отримав гідну відсіч та зазнав значних втрат. Наші підрозділи стійко тримають оборону, надалі утримують зайняті позиції та завдають вогневого ураження противнику», – додає командування.
Генштаб звітує про удари авіації ЗСУ по 12 місцях зосередження російських військ і техніки і ще ураження ще двох артилерійських засоби та пункту управління артилерією.
У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
За словами керівниці Об’єднаного координаційного центру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк, російських військ на лівому березі Херсонщини більше, ніж українських, однак ЗСУ мають перевагу в мотивації. Вона також впевнена, що російська армія не зможе повторно окупувати правобережжя Херсонщини.
Російські обстріли Херсонщини: обласна влада повідомляє про двох постраждалих
Російські війська обстріляли населені пункти Херсонської області протягом дня, повідомила обласна військова адміністрація 24 грудня.
«Сьогодні під вогнем була Білозерка. Постраждала 36-річна місцева жителька. У неї – акубаротравма. Їй надали допомогу на місці», – заявила ОВА.
Крім того, під обстріли потрапило селище Комишани. Медики діагностували в 70-річної жінки гостру реакцію на стрес.
Раніше Херсонська обласна прокуратура повідомила, що в ніч проти 24 грудня сили РФ здійснили масований обстріл Херсона. Унаслідок влучання снаряда у житловий будинок загинуло літнє подружжя. Також рятувальники деблокували тіло ще одного чоловіка в іншій будівлі. Було поранено 9 містян, утчонили у відомстві.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Світло починає перемагати». Зеленський записав різдвяне привітання в Києво-Печерській лаврі
Президент України Володимир Зеленський записав привітання з Різдвом на подвір’ї Києво-Печерської лаври. Відео оприлюднила пресслужба президента увечері 24 вересня.
У своєму привітанні він згадав про тих, хто втратив дім через війну, а також про військових, які зараз не вдома. Він також вказав на те, що прихожани Православної церкви України (ПЦУ) вперше відзначають Різдво 25 грудня.
«Сьогодні всі українці – разом. Усі ми зустрічаємо Різдво разом. В одну дату, як одна велика родина, як одна нація, як одна, єдина країна. І сьогодні як ніколи сильною буде наша спільна молитва. Народна молитва. Сьогодні вона об’єднає мільйони голосів – як ніколи багато до цього. І лунатиме сьогодні, без часової різниці у два тижні. І лунатиме разом із Європою та світом», – сказав він.
За словами Зеленського, українська церква долає шлях до свободи «від ідеології рабства, від культу, який не має нічого людського й нічого святого не має».
Він також звернув увагу на те, що перебуває в Києво-Печерській лаврі, яка донедавна була в користуванні Української православної церкви (Московського патріархату).
«За свою історію це місце пережило чимало потрясінь і ударів. Наруга, осквернення, грабежі. Орда, нацисти, радянські часи. Це місце захоплювали, спалювали, руйнували. Але ніхто й ніколи не зміг знищити остаточно й назавжди. Лавра завжди витримувала, щоб відродитися знову. І після кожного удару не лише відновлювалась, а ставала більшою та міцнішою», – каже Зеленський.
Президент додав, що ночі напередодні Різдва – найдовші в році, але тривалість світлового дня вже почала зростати:
«Час напередодні Різдва – час найдовших ночей у році. Але вже завтра день починає зростати, світло починає перемагати. Світло стає сильнішим. І крок за кроком, день за днем темрява програє. І зрештою темрява програє. Зло програє».
Православна церква України з 1 вересня 2023 року перейшла на новоюліанський календар. Він передбачає святкування Різдва 25 грудня, а не 7 січня. У листопаді Києво-Печерська лавра повідомила, що «на численні прохання парафіян» вирішила перейти на новоюліанський календар.
Парламентські вибори в Євросоюзі будуть такими ж важливими, як і вибори в Сполучених Штатах – таку думку висловив високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель в інтерв’ю британському виданню Guardian, опублікованому 24 грудня.
«Я боюся страху. Я боюся, що європейці голосуватимуть, тому що бояться. Науково доведено, що страх перед невідомим і невизначеністю генерує гормон, який спонукає до реакції задля безпеки», – сказав Боррель.
Говорячи про виклики для Євросоюзу, він згадав, зокрема, російську війну проти України та конфлікт у Газі. На думку дипломата, в Україні вирішується доля самого існування ЄС.
«Можливо, це момент, коли ми повинні поглянути на небезпеку, що походить від великої держави, яка загрожує нашій демократії, яка загрожує самій Європі, а не тільки Україні, – зазначає Боррель. – І якщо ми швидко не змінимо курс, якщо ми не мобілізуємо всі наші спроможності, це дозволить Путіну виграти війну в Україні. Подібним чином, якщо ми не зможемо зупинити трагедію, яка відбувається в Газі, я думаю, що наш проєкт зазнає серйозних збитків».
Боррель наголосив на важливості забезпечення того, щоб Росія не виграла війну. Він вважає, що Володимир Путін не погодиться «задовольнитися шматком України» і дозволити решті країни вступити до ЄС.
«Він не відмовиться від війни, особливо перед американськими виборами, які можуть представити йому набагато більш сприятливий сценарій. Тому ми повинні довго готуватися до конфлікту високої інтенсивності протягом тривалого часу», – каже представник Євросоюзу.
За його оцінками, Росія наразі накопичила 450 тисяч військових – втричі більше, ніж перед початком повномасштабного вторгнення. Путін «помилився щодо спроможності своєї армії», а також щодо рішучості Євросоюзу, але він не відмовився від своїх планів, застерігає Боррель.
«Росія так і не змогла стати нацією. Це завжди була імперія з царем, з совєтами, а тепер з Путіним. Це константа Росії, її політична ідентичність і, як наслідок, загроза для її сусідів – і особливо для нас», – стверджує голова дипломатичної служби ЄС.
Верховний представник Євросоюзу з питань безпеки Жозеп Боррель навесні 2023 року оголосив про триетапний план, згідно з яким ЄС мав надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі і збільшення виробництва.
Втім, ближче до кінця року стало відомо, що блок не встигає виконати ці обсяги, хоча Боррель заявив, що вони залишаються «політичною метою».
У Запоріжжі провели автопробіг на підтримку українських військовополонених-оборонців Маріуполя
У центрі Запоріжжя 24 грудня відбувся автопробіг на підтримку українських військових, бійців Маріупольського гарнізону, що нині перебувають у російському полоні. Організаторами акції виступили рідні та близькі військовополонених, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
За словами організаторів, акція має на меті привернути увагу громадськості та міжнародної спільноти до проблеми повернення українських військовополонених.
Амбасадорка акції, запорізька волонтерка Ольга Плечун вважає: широкий загал сприймає полон як просто утримання, тоді як умови перебування українських військових у російському ув’язненні – це «повільна смерть».
Більше інформації та світлини тут
Рибалка на Херсонщині підірвався на міні – ОВА
Чоловік підірвався на російській міні в Бериславському районі, заявила Херсонська обласна військова адміністрація 24 грудня.
«У селі Бобровий Кут 33-річний рибалка натрапив на протипіхотну міну. Внаслідок підриву йому травматично ампутувало праву нижню кінцівку», – йдеться в повідомленні.
ОВА додала, що пораненого госпіталізували.
Місцева влада нагадує про небезпеку перебування поблизу водойм та в лісовій зоні через мінування територій.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
29 вересня в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, підірвавшись на вибухонебезпечних предметах, загинула 251 людина, зокрема 13 дітей.
Умєров розповів про перспективи військових щодо демобілізації
Слово «демобілізація» можна буде використати вже після завершення війни з Росією. Наразі опрацьовуються рішення, які дадуть змогу чинним військовослужбовцям перепочити або ж бути частково звільненими, розповів в інтерв’ю «Суспільному» міністр оборони України Рустем Умєров.
«Оскільки ворог продовжує бойові дії, ми знайшли рішення, які дадуть можливість людині, яка вже два роки перебуває в периметрі, зрозуміти, які правила будуть для того, щоб вона перепочила або була частково звільнена. Ми працюємо над цим і юридично, і законодавчо, і технічно», – пояснив міністр.
Відповідаючи на питання, чи залежить демобілізація від кількості нових мобілізованих, Умєров відповів, що «це питання справедливості для всіх». Водночас, рішення щодо цього вже є й вони незабаром будуть подані до Верховної Ради, зазначив він.
«Це буде величезний кластер рішень, які накопичувалися останні два роки. А взагалі наша мета – змінити парадигму, щоб служіння не сприймалося як покарання», – зауважив Умєров.
Щодо змін до мобілізації, як розповів Умєров, законопроєкт вже «найближчими днями» можуть зареєструвати у Верховній Раді.
Раніше Умєров розповів, що Міністерство оборони України розглядає можливість розсилати військовозобов’язаним електронні сповіщення для запрошення у військкомати.
Також у грудні народна депутатка, голова комітету з питань національної оборони Мар’яна Безугла повідомила про обговорення законопроєкту про мобілізацію. У попередньому варіанті, за її словами, передбачається загальний військовий облік і базова загальновійськова підготовка для жінок, водночас їх залучення на бойові посади мають бути тільки добровільними. Вона додала, що триває фіналізація документу для реєстрації в Раді.
8 листопада Верховна Рада підтримала продовження строків воєнного стану в Україні й загальної мобілізації на 90 діб – до 14 лютого 2024 року. Це було вже дев’яте голосування парламенту за продовження цих термінів від початку повномасштабної війни.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Їхню дію кілька разів продовжували.
«Націоналізація» в окупації: як і що Росія привласнила за час великої війни в Україні
Як Росія привласнює підприємства на тимчасово окупованих територіях України? Який іноземний бізнес зазнав так званої російської націоналізації? Та які українські підприємства продовжують роботу в окупації за російським законодавством?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте за лінком
Організація Save Ukraine повідомляє про повернення ще трьох дітей з окупованих територій
Україна повернула ще трьох дітей з окупованих Росією територій, «вони вже перебувають в безпеці, на них чекає відновлення та повернення до нормального життя», йдеться в повідомленні колишнього уповноваженого президента з прав дитини, засновника організації Save Ukraine Миколи Кулеби.
Як відзначив Кулеба, це була 14-а рятувальна місія організації, впродовж якої вдалось повернути додому 14 дітей, семеро з яких були позбавлені батьківського піклування.
Голова організації Save Ukraine зазначив, що серед повернутих дітей – 8-річний Єлисей, який на початку повномасштабного вторгнення проживав разом з бабусею на окупованій частині Херсонської області. Мама на той момент жила в Одесі. Після смерті бабусі російські окупанти одразу помістили дитину в інтернат. За ним поїхала двоюрідна сестра, втім, дитину їй не віддали.
«Потрібно було діяти, бо якщо дитина пів року перебуває на території Росії без батьківського піклування, їй надається відповідний статус, що дозволяє віддати в російську сімʼю або обрати інший спосіб влаштування. Тож наша команда зробила все для того, щоб мама отримала необхідну медичну допомогу і змогла забрати дитину з окупованої території», – пояснив Кулеба.
Разом з Єлисеєм повернулись двоє 18-річних братів Андрій та Михайло. Вони сироти, які до початку масштабної війни виховувалися в прийомній родині на нині окупованій території, каже він.
«Після настання повноліття, хлопці зрозуміли, що дуже скоро окупаційна влада відправить їх воювати проти своїх. В Україні вони обоє були у розшуку як безвісти зниклі», – відзначив Кулеба.
Раніше, у вересні Уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець заявив, що Україні вдалося повернути додому 9 українських дітей, які, зокрема, перебували на тимчасово окупованій території.
Як повідомила Радіо Свобода віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, від початку повномасштабної війни до України вдалося повернути щонайменше 380 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації.
У Дніпрі близько пів сотні родичів військовополонених зібралися на акцію просто неба, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
На пластикових кульках родичі написали імена бійців, які перебувають у російському полоні і свої вимоги щодо прискорення обміну. Цими кульками прикрасили дві ялинки. Більше інформації та світлини за лінком
Зеленський відреагував на масований обстріл російськими військовими Херсона
Президент України Володимир Зеленський відреагував на масштабний нічний обстріл Херсона. Він розповів, що ліквідація наслідків російських ударів тривала всю ніч.
«Жорстокі терористичні обстріли. Свідомо – саме по цивільній інфраструктурі, яка забезпечує життя, та по звичайних вулицях», – написав Зеленський.
За словами президента, від обстрілів постраждали школа, лікарні, котельня, тепломережі міста, житлові приватні та багатоповерхові будинки.
«Є поранені, серед них дитина. Усім постраждалим надається допомога. На жаль, є загиблі. Мої співчуття рідним. Усі необхідні служби, наші рятувальники працюватимуть цілодобово, щоб відновити постачання електрики й тепла», – написав Зеленський.
Він також висловив подяку всім, «хто працює в будні, й у свята, і вдень, і вночі, аби дати українським містам і селам можливість жити».
«Я вдячний кожному й кожній, хто робить усе, аби російські терористи відчули нашу українську відповідь, цілком справедливу відповідь на їхні удари», – написав Зеленський.
Раніше Херсонська обласна прокуратура повідомила, що в ніч проти 24 грудня сили РФ здійснили масований обстріл Херсона. Унаслідок влучання снаряда у житловий будинок загинуло літнє подружжя. Також рятувальники деблокували тіло ще одного чоловіка в іншій будівлі. Було поранено 9 містян, уточнили у відомстві.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зміни в мобілізації: Умєров розповів, коли в Раді зареєструють законопроєкт
Найближчими днями законопроєкт щодо змін у мобілізації можуть зареєструвати у Верховній Раді, зазначив міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю «Суспільному».
За його словами, влада готує «матрицю відповідальності, або матрицю мобілізації», яка має бути зрозуміла суспільству.
«Ми її обговорюємо з Силами безпеки і оборони, Кабінетом міністрів і Верховною Радою. Головний меседж – як можна зайти в периметр для служіння країні, що буде, коли ти зайдеш в нього, як ми тебе будемо тренувати, як ти будеш їхати на злагодження, які будуть відпустки і коли, як ти закінчиш служити і вийдеш з цього периметру, доки йде війна», – зазначив голова Міноборони.
На його думку, всі ці складові «дуже змістовні» й потрібні «правила гри для всіх».
«Нам як суспільству потрібно зрозуміти, як ми будемо відвойовувати землі. І в цьому плані мобілізація, демобілізація, відстрочка, соціальний захист - ці питання потребують роз’яснення або змін», – каже Умєров.
Також він зауважив, що якщо влада хоче допомоги суспільству, то повинна сказати, як і кого хоче запросити служити, що буде з цією людиною, коли вона звільниться. Для цього готується законопроєкт.
Також глава Міноборони прокоментував слова президента про запит додатково мобілізувати 450-500 тисяч людей.
«У нас 3,5 тисячі кілометрів лінії, яку ми повинні боронити. Є стабілізаційні дії, є оборонні, є контрнаступ. Я не буду йти в деталі, але вище керівництво просто хотіло дати відповідь суспільству. Якщо військові кажуть Кабміну: «Дайте, будь ласка, нам енну кількість людей» – звісно, Кабінет міністрів і Верховна Рада питають, що ми будемо робити з тими, хто вже служить, і що будуть робити люди, яких ми хочемо мобілізувати? Тому ми почали консультації і суспільство буде мати відповіді на ці питання в цьому законопроєкті», – додав Умєров.
Крім того, міністр озвучив терміни, коли суспільство зможе дізнатися деталі щодо змін у мобілізації.
«Найближчими днями. Ми домовимося з Верховною Радою, коли будемо його (законопроєкт – ред.) реєструвати», – повідомив міністр.
Раніше Умєров розповів, що Міністерство оборони України розглядає можливість розсилати військовозобов’язаним електронні сповіщення для запрошення у військкомати.
Також у грудні народна депутатка, голова комітету з питань національної оборони Мар’яна Безугла повідомила про обговорення законопроєкту про мобілізацію. У попередньому варіанті, за її словами, передбачається загальний військовий облік і базова загальновійськова підготовка для жінок, водночас їх залучення на бойові посади мають бути тільки добровільними. Вона додала, що триває фіналізація документу для реєстрації в Раді.
8 листопада Верховна Рада підтримала продовження строків воєнного стану в Україні й загальної мобілізації на 90 діб – до 14 лютого 2024 року. Це було вже дев’яте голосування парламенту за продовження цих термінів від початку повномасштабної війни.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Їхню дію кілька разів продовжували.
Російська армія з РСЗВ «Смерч» вдарила по селу на Харківщині, поранені люди – ОГП
Російська армія з РСЗВ «Смерч» та артилерії вдарила по селу Підсереднє Харківської області, йдеться в повідомленні пресслужби Офісу генерального прокурора.
За даними слідства, 24 грудня близько 02:50 російські військовослужбовці обстріляли с. Підсереднє Куп’янського району. Отримали поранення мирних жителів. Їх госпіталізовано до лікарні.
У відомстві кажуть, що у селі пошкоджено житлові будинки та автомобілі людей.
«Крім того, близько 4:30 ворог здійснив артилерійський обстріл смт Куп’янськ-Вузловий. Там пошкоджено приватне домоволодіння», – розповіли у відмстві.
Прокурори вже розпочали досудові розслідування за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ISW: російські військові застосовують хімічну зброю проти ЗСУ на лівому березі Херсонщини
810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту Росії підтвердила, що «навмисно використовує хімічну зброю проти українських військ, що є очевидним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, учасником якої є Росія», йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW), який посилається на російських військових.
Аналітики кажуть, що російські військові детально описали «радикальну зміну тактики», яку бригада застосовує проти українських сил у Кринках на лівому березі Дніпра неподалік Херсона.
Зазначається, що підрозділи 810-ї окремої морської піхотної бригади здійснили ротацію в районі Кринок і застосовують нову тактику «скидання гранат К-51 з безпілотників» на українські позиції, щоб витіснити їх.
«810-та бригада морської піхоти додатково опублікувала кадри, на яких, очевидно, видно таке скидання К-51 на українську позицію, ймовірно, в Кринках», – йдеться в повідомленні Інституту вивчення війни.
Як пише ISW, аерозольні гранати К-51 наповнюються подразнюючим газом CS (2-хлорбензальмалононітрил), різновидом сльозогінного газу, який використовується для боротьби з масовими заворушеннями (також відомий як агент контролю заворушень [RCA]).
Конвенція про заборону хімічної зброї забороняє використання RCA як метод ведення війни, а Росія є державою-учасницею Конвенції з 1997 року, наголосили американські аналітики.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Нічна масована атака по Херсону: поранено 9 містян, є загиблі – прокуратура
У ніч проти 24 грудня російські військові масовано атакували Херсон, є загиблі та постраждалі, йдеться в повідомленні пресслужби Херсонської обласної прокуратури.
«За процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, що поєднане з умисним вбивством», – зазначили у відомстві.
За даними прокуратури, внаслідок влучання снаряда у житловий будинок загинуло літнє подружжя. Також рятувальники деблокували тіло ще одного чоловіка в іншій будівлі.
Тіло ще однієї жертви було деблоковано «після влучання ворожого снаряду в багатоповерхівку», кажуть у відомстві.
«Наразі відомо, що поранення отримали дев’ять містян, серед них 15-річна дитина», – пише прокуратура.
Як розповів голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, серед постраждалих також 54-річний херсонець, який отримав контузію та поранення ноги. Він відмовився від госпіталізації.
Під час обстрілів були пошкоджені:
- приватні та багатоквартирні будинки;
- навчальний та медичний заклад;
- об’єкти критичної інфраструктури;
- автотранспорт.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Немає нічого святого»: Гуменюк оцінила, чи може Росія посилити обстріли на Різдво
Посилення обстрілів з боку російських військових можливе й на Різдво, але «не слід прив’язуватися до конкретних подій, оскільки ворог може посилити терор незалежно від дати на календарі», заявила речниця Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону.
Як вона зазначила, доба перед цим характеризувалась «потужними обстрілами». Також, за словами Гуменюк, була зафіксована «певна активність безпілотників» у напрямку населених пунктів Куцурубської та Очаківської громади на півдні.
«Це означає, що ворог намагається розосереджувати й наші зусилля. Отже, не виключені й подібні провокації посилення обстрілів. Треба розуміти, що у цієї нації немає нічого святого», – сказала Гуменюк.
У ніч проти 24 грудня, за даними Повітряних сил ЗСУ, російські військові атакували територію України 15 ударними БпЛА типу Shahed із району Приморсько-Ахтарська.
«У результаті протиповітряного бою силами та засобами Повітряних Сил та Сил оборони України знищено 14 «шахедів» у межах Миколаївської, Кіровоградської, Запорізької, Дніпропетровської та Хмельницької областей», – повідомили українські військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Втрати військ РФ у війні проти України перевищили 353 тисячі – Генштаб ЗСУ
Росія за останню добу втратила 800 своїх військових, а загалом за час повномасштабного вторгнення в Україну – близько 353 190, свідчать дані українського Генштабу, наведені станом на ранок 24 грудня.
Серед інших втрат РФ у Генштабі звернули увагу на такі:
- танків – 5858 (+4 одиниці за минулу добу);
- бойових броньованих машин – 10888 (+17)
- артилерійських систем – 8314 (+28)
- РСЗВ – 932
- засобів ППО – 611
- літаків – 327
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6404 (+20)
- крилатих ракет – 1614 (+1)
- кораблів/катерів – 22
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 11022 (+27)
- спеціальної техніки – 1229 (+6)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день.