Бі-Бі-Сі: у Росії в’язні, які їдуть воювати проти України, більше не отримують помилування
Російські в’язні, які поїхали воювати проти України, замість помилування від президента РФ Володимира Путіна отримують тепер умовне звільнення, а служити їм належить до кінця війни, йдеться у розслідуванні Російської служби Бі-Бі-Сі.
Вербувати ув’язнених із російських колоній влітку 2022 року почав засновник угруповання найманців, ПВК «Вагнер» Євген Пригожин. З лютого 2023 відправлення в’язнів на фронт займається Міноборони Росії. Завербованим ув’язненим спочатку обіцяли гроші й помилування через пів року участі у бойових діях.
У середині 2023 року Путін підтвердив, що помилував ув’язнених, які повернулися з війни проти України. Серед помилуваних були засуджені за вбивства й інші тяжкі злочини.
Журналісти Бі-Бі-Сі з повідомлень родичів ув’язнених і розповідей самих учасників війни дізналися, що завербовані з колоній тепер укладають контракти з Міноборони Росії на один рік, а не на шість місяців, як було раніше. Контракт із відомством продовжується автоматично.
Крім того, засуджені вже не отримують помилування від Путіна і воюють у статусі умовно звільнених. Норма про це, нагадує ЗМІ, з’явилася в законі нещодавно. Це не умовно-дострокове звільнення, тому що для його отримання потрібне рішення суду. Для умовного звільнення достатньо рішення колонії чи військкомату, де ув’язнені підписують контракт. Участь президента Росії в цьому процесі також не потрібна, уточнюють автори публікації.
Повне звільнення й погашення судимості ув’язнені зможуть отримати лише у разі вручення держнагороди чи звільнення через закінчення війни, втрату здоров’я чи досягнення граничного віку.
Журналісти вивчали повідомлення родичів бійців «Шторм Z» у чатах і дійшли висновку, що набір спецроти ув’язнених припинився ще в серпні минулого року. З вересня в’язнів записують до підрозділів «Шторм V».
За даними, які Бі-Бі-Сі аналізує разом із російським виданням «Медіазона» і командою волонтерів, станом на 23 січня на війні проти України загинули понад вісім тисяч російських в’язнів. Більше ніж тисяча з них воювали у загонах «Шторм Z» чи «Шторм V».
Росія перекинула пошкоджений ВДК «Оленьогірський гірник» до окупованого Севастополя – Плетенчук
Російські сили перекинули пошкоджений великий десантний корабель «Оленьогірський гірник» до анексованого Севастополя, стверджує спікер Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук в ефірі українського телемарафону 25 січня.
За його словами, зважаючи на все, корабель перекинули туди для ремонтних робіт.
«Він після отриманих минулого сезону пошкоджень перебуває в ремонті. Найімовірніше, саме з цією метою з Новоросійська його туди притягли. Тому чекати від нього якихось чергових подвигів не варто», – вважає Плетенчук.
Читайте також: ВМС: у Чорному морі Росія тримає два носії «Калібрів»
Речник ВМС також додав, що через суттєві пошкодження цей корабель навряд чи можна буде побачити за виконанням бойових завдань у найближчій перспективі.
У серпні 2023 року джерела в Служби безпеки України повідомили Радіо Свобода, що спецслужба провела спецоперацію в бухті Новоросійська (Краснодарський край Росії), внаслідок якої було пошкоджено великий десантний корабель «Оленьогірський гірник».
Співрозмовник Радіо Свобода поширив відео, на якому видно корабель (ймовірно, «Оленьогірський гірник»). Камера розміщена на носії, який наближається до корабля, відео обривається в момент зіткнення.
Віцепрем’єрка: Україна працює над підготовкою візиту Віктора Орбана
Зустріч в Ужгороді глави Офісу українського президента Андрія Єрмака, та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та його угорського колеги Петера Сійярто буде «пов’язана з підготовкою майбутнього візиту прем’єр-міністра Орбана в Україну». Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про їхні переговори, заплановані на 29 січня, заявила в Брюсселі Ольга Стефанішина, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Прем’єр-міністр (Угорщини – ред.) востаннє був в Україні в 2010-му – в тій країні, яку ми вже мало пам’ятаємо. Для нас важливо, що він приїхав. Тому насамперед концентрація – на двосторонньому порядку денному», – зазначила віцепрем’єрка з євроінтеграції.
Топ-посадовиця також наголосила, що українська сторона «вже багато зробила» для цього.
«Випадково збили», «живий щит для перевезення С-300»: версії та дані ГУР щодо причин падіння Іл-76
Що наразі відомо ГУР МО про інцидент із російським Іл-76: чому він упав, який там був вантаж, чи були там українські військовополонені? На що вказують російські заяви? Куди і звідки летів літак? Чи вела обстріли неба над Бєлгородською областю Росії у той час Україна? Чи можливе належне міжнародне розслідування усіх обставин інциденту? Про це Радіо Свобода у програмі Свобода Ранок розпитало представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова.
Андрій Юсов: Насамперед, Україна наполягає на проведення відкритого міжнародного розслідування із безперешкодним доступом міжнародних експертів до місця події.
Сьогодні можемо констатувати, що є низка фактів і ознак, які вказують на те, що, ймовірно, мова може йти про свідомі провокативні дії російської сторони, з метою створення інформаційної жахливої провокації і трагедії. Є багато фактів, на які ми звертаємо увагу.
По-перше, так, дійсно, готувався обмін, але цього разу Росія не повідомляла про маршрути перевезення українських полонених.
Зі свого боку Україна виконала всі необхідні умови по утриманню російських військовополонених, а також їхньої доставки до місця проведення обміну.
Я особисто вчора там також був. Цивільний транспорт із російськими військовополоненими був готовий для відправлення і проведення обміну
Бєлгородське летовище не підпадало під ці домовленості
Вчора йшло все начебто за планом. Звичайно було погоджене місце, позиція, режим тиші погоджений з обох боків.
Важливо відмітити, що бєлгородське летовище не підпадало під ці домовленості, і сторона російська не інформувала про використання авіації і цього летовища.
Власне це те що дуже важливо розуміти і відмітити.
Це важливий аспект, тому що коли ми говоримо про перевезення військовополонених, принциповим питанням є застосування саме цивільного транспорту, а не військового, не військових засобів.
По-друге, коли мова йде про Бєлгород і Бєлгородську область, то це територія прифронтова, територія надзвичайно насичена з російського боку засобами протиповітряної, протиракетної оборони, а також групами із застосуванням переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК).
І власне ті уривчасті відео які ми мали змогу спостерігати, показують що літак падав фактично цілим, тобто детонації не було в повітрі, а вона була вже на землі. Це може, зокрема, вказувати на застосування переносного ПЗРК.
Також важливим моментом є те, що якщо ми говоримо про літак Іл-76М, то це військовий літак, це воєнна модифікація старого зразка, зокрема в корпус якого вмонтована 23-мм гармата.
Якщо відштовхуватись від тих даних, які оприлюднювали російські ЗМІ, і ту кількість осіб, яку вони називали, то виходить що літак був заповнений і завантажений лише на одну третину.
На тих відео, які оприлюднюють в Росії, ми не бачимо решток людських тіл, які б підтверджували їхню версію подій.
Також відомо, це вже з агентурних даних, зокрема, що станом на вчора, до бєлгородського моргу потрапило лише 5 тіл. Власне ця кількість відповідає кількості особового складу екіпажу того самого Іл-76М військового літака, який знаходиться в складі ВКС Російської Федерації.
Власне ці і багато інших моментів потребують ретельного вивчення і безперешкодного доступу міжнародних експертів і комісій, які будуть розслідувати цей інцидент.
З'ясування обставин інциденту потребує ретельного вивчення і безперешкодного доступу міжнародних експертів
Україна зі свого боку вже веде розслідування, і СБУ відкрила відповідне провадження, і так само МЗС буде вимагати актуалізувати питання проведення міжнародного розслідування.
Втім ми вже чули чергові заяви російських не тільки пропагандистів, але й офіційних осіб, мовляв, про те що міжнародне розслідування буде лише в якомусь їхньому відомому лише їм форматі.
На жаль, ми стикалися із ситуацією під час спроб проведення розслідування щодо російському теракту в Оленівці. Фактично Росія заблокувала це розслідування, і міжнародні експерти, розслідувачі не потрапили на цей об’єкт для розслідування...
Український уряд домовився з представниками Європейської комісії про початок скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС та визначили графік подальших зустрічей. Про це журналістам у Брюсселі розповіла віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина після зустрічі з єврокомісаром з розширення Олівером Варгеї, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми сформували графік всіх подальших зустрічей в рамках початку переговорного процесу, започаткували процес скринінгу і затвердили відповідні секторальні зустрічі, які будуть відбуватися в рамках скринінгу. Так само, за результатами сьогоднішніх переговорів ми починаємо роботу над дорожніми картами у сферах верховенства права та реформи державного управління, які будуть основою самого переговорного процесу», – заявила Стефанішина.
Скринінг – тривалий процес, що передбачає секторальні зустрічі за всіма напрямками, зазначила урядовиця. Почнуть із сектору фундаментальних прав та реформ.
Читайте також: Україна і Євросоюз. Чого очікувати від ЄС у 2024 році?
Імпульс подальшому переговорному процесу між Україною та ЄС стосовно її приєднання до блоку має надати рішення Європейської Ради, на яке Київ розраховує у березні. Лідери мають схвалити власне старт переговорів, для цього потрібна одностайна згода всіх.
«Сподіватимемося, що виконання Україною чотирьох рекомендацій прискорить і ухвалення переговорної рамки, і відкриття першого раунду переговорів», – зазначила віцепрем’єрка.
Наступну оцінку виконання Україною критеріїв, що супроводжували надання їй статусу кандидата, Єврокомісія, як очікується, оприлюднить наприкінці лютого.
Стефанішина, відповідаючи на питання Радіо Свобода про те, як просувається ця робота, відзначила «хорошу динаміку» і наголосила, що «до березня немає жодних обмежень щодо виконання Україною рекомендацій».
Читайте також: Санду закликала парламент організувати референдум щодо потенційного вступу Молдови до ЄС
«Вже є можливість підготувати до другого читання, зокрема, закон про лобізм, який іде останнім в «антиолігархічному пакеті»... Так само ми проводимо щотижневий моніторинг ефективності діяльності антикорупційних судових органів. Це новий елемент, це вже моніторинг ефективності. Думаю, додадуться і додаткові правоохоронні органи з урахуванням останніх подій в Україні. І, безумовно, працюємо над імплементацією законодавства про національні меншини», – роз’яснила посадовиця.
Україна, наголосила Стефанішина, лишається на зв’язку з сусідніми країнами з цього приводу, зокрема Угорщиною та Румунією, сказала, «щотижня обговорюємо наші кроки».
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
Умєров: до бюджету повернули 1,5 млрд гривень у справі про закупівлі артснарядів для ЗСУ
До бюджету повернули кошти, які фігурували в справі про розкрадання на закупівлях артилерійських снарядів для Збройних сил, заявив міністр оборони Рустем Умєров 24 січня.
«Конкретний результат. Повернули в бюджет 1,5 мільярда гривень, які фігурують у корупційній схемі придбання артилерійських снарядів для ЗСУ», – написав він у своєму фейсбуці.
Читайте також: Гринкевича-молодшого взяли під варту – рішення суду
Умєров зазначив, що раніше у справі затримали посадовця Міноборони.
«Це зміни, про які ми попереджали. Важливо не лише знаходити винних у зловживаннях, а й повертати втрачене», – додав міністр.
У грудні Служба безпеки України повідомила, що за сприяння міністра оборони Рустема Умєрова ліквідувала корупційну схему придбання боєприпасів для ЗСУ на майже 1,5 мільярда гривень.
«Ми бачили, що його в’яжуть». Як дрон допоміг вирвати бійця з російського полону – відео
«Ми уже бачили, що його в’яжуть, кладуть у траншею», – переповідає початок незвичайної історії звільнення з полону українського бійця за допомогою дрона аеророзвідник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Едуард. Це відбулося у Серебрянському лісництві на Луганщині, що лишається однією з найгарячіших точок на фронті. Як квадрокоптер Mavic, майстерність операторів БПЛА та кмітливість бійця врятували його від полону – розповідають і показують Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), команда якого побувала на позиціях українських військових на Кремінському напрямку.
Едуард – аеророзвідник групи ударних безпілотників 95-ї ОДШБр ЗСУ. Донбас Реалії розмовляють з бійцем у Серебрянському лісництві, де його підрозділ воює цілодобово. Спочатку ділиться результатами роботи.
«За три тижні загалом у противника 45-ть – «200» (загиблих військових РФ – ред.), 70-т – «300» (поранених військових РФ – ред.) і 8 одиниць [знищеної] автомобільної техніки. Це за три тижні отаких от «м'ясних штурмів» Російської Федерації, що вони намагалися прорвати лінію оборони нашу. Нічого не вдалося. І це все завдяки дронам. Тобто один екіпаж [операторів БПЛА], сидячи десь там в підвалі, в бліндажі – немає різниці де – виконує дуже колосальну, велику роботу. Хлопці не сплять. Ночами, днями», – розповідає боєць.
За добу підрозділ Едуарда разом із побратимами відбивають десятки штурмів армії РФ. Проте один бій йому запам'ятається надовго, каже аеророзвідник. Того дня через камеру на дроні – військові дивляться з нього відео в режимі реального часу – побачили, що велика штурмова група противника пішла в атаку на позиції іншого підрозділу поряд. Почався бій, російським військовим вдалося зайти в окоп і взяти в полон одного з бійців ЗСУ.
«Ми бачили з «мавіка» відео (квадрокоптер Mavic 3 – ред.) – він (боєць ЗСУ – ред.) там відстрілювався до останнього. Потім зрозумів, що ліворуч, праворуч по траншеї рухається противник, тому вже вибору не було, в принципі, в нього. Тому він вирішив здатися в полон, я так розумію. І ми уже бачили, що його в'яжуть, кладуть у траншею», – розповідає Едуард.
Чекати завершення штурму аеророзвідники не стали. Як пояснює боєць, тоді б ці позиції опинились під контролем Росії. А полоненого та інших бійців ЗСУ, які не встигли відійти, російські військові або би вбили, або взяли в полон і вивезли.
«Було прийнято рішення відразу наносити вогневе ураження скидами з «мавіка». Ми почали такою собі каруселлю робити скиди: тобто скидати один за одним боєприпаси. Дуже багато було одразу у них поранених в траншеї, «трьохсотих», були «двохсоті». А решта штурмової групи [військових РФ], яка вціліла і по якій не завдавалося вогневе ураження – втекли», – продовжує Едуард.
Полонений подивився навколо і побачив багато поранених російських штурмовиків, які вже не можуть дати собі раду, – зрозумів, що вже нічого йому не загрожує, коментує подальші події на записі Едуард.
«Пілот [БПЛА] «Кевін» у нас був. Йому дали наказ – кажу, треба якось вивести цього полоненого, щоб він зрозумів. Яким чином? Він придумав штуку таку цікаву: почав ліхтарями на «мавіку» мерехтіти. Ми завжди їх вимикаємо, щоб не «спалити» свій дрон. І він почав мерехтіти цими ліхтарями. Цей хлопець побачив, не розгубився. Побачив, що є скид, але по ньому не працюють, тобто це свої», – пояснює аеророзвідник.
«І почав виходити самостійно з траншеї, але не зрозумів, в який бік йому йти. Почав запитувати – показувати руками – чи ліворуч йому, чи праворуч. І дрон вже показував йому напрямок, куди виходити», – продовжує він...
У Росії суд засудив колишнього ватажка бойовиків Гіркіна до 4 років колонії
Московський міський суд у Росії засудив колишнього ватажка бойовиків угруповання «ДНР», полковника запасу ФСБ Ігоря Гіркіна (псевдо – Стрєлков) до 4 років колонії загального режиму у справі про заклики до екстремізму.
Також суд заборонив Гіркіна адміністрування інтернет-ресурсів на три роки. Час, проведений ним у слідчому ізоляторі, буде врахований у строк позбавлення волі.
Раніше сторона обвинувачення запросила для Гіркіна покарання у вигляді 4 років 11 місяців колонії загального режиму. Максимальний термін за цією статтею – 5 років позбавлення волі. Засідання суду проходили у закритому режимі.
Після оголошення вироку захисник Гіркіна повідомив агенції «Інтерфакс», що вирок будуть оскаржувати.
Ігоря Гіркіна, який з радикально антиукраїнських позицій критикував російську владу та перебіг війни в Україні, затримали у липні 2023 року. Відтоді він перебуває у СІЗО в Москві. Повідомляється, що у закликах до екстремізму його звинуватили через два записи в телеграм-каналі. Одна з них містила фразу «За це розстрілювати мало» – йшлося про чиновників, які, на думку Гіркіна, перешкоджають грошовим виплатам учасникам війни. Слідство побачило у висловлюванні заклик до екстремізму. Гіркін провину не визнав.
Перебуваючи за ґратами, Гіркін оголосив про висування в президенти Росії, проте його прихильникам не вдалося з дотриманням усіх правил провести збори щодо його кандидатури.
Гіркін у 2014 році очолив загін російських громадян, який за підтримки місцевих колаборантів захопив у квітні місто Словʼянськ у Донецькій області – з цього моменту фактично почалися бойові дії на Донбасі. Згодом Гіркін потрапив до опалу у російської влади. Він нарікав, що його так і не пустили на фронт навіть після повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
На борту Іл-76 мали перебувати російські VIP-персони, в останній момент вони не сіли на борт – Юсов
На борту літака Іл-76, який напередодні впав у Бєлгородській області Росії, мали перебувати російські високопосадовці, однак в останній момент ФСБ заборонила їм сідати на борт. Про це у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
За його словами, про це українській розвідці стало відомо вже після аварії літака.
«На борту справді мали перебувати декілька VIP-ів офіційних від військово-політичного представництва держави-агресора. Їхні прізвища відомі і будуть названі, матеріали будуть надані в рамках міжнародного розслідування. Але в останній момент ФСБ фактично наказало їм не сідати на цей борт і скористатись іншими видами транспорту. Ця інформація була вже з’ясована після того, як подія сталася», – каже Юсов.
Він також додає, що російським рятувальникам не дозволили зробити огляд місця падіння літака.
Читайте також: Падіння ІЛ-76 у РФ: в українській розвідці припускають, що на борту могли бути «як ракети С-300, так і люди»
«Представники російського МНС, які приїхали на місце події, були фактично вигнані представниками ФСБ і військовими, і їм не дали можливість здійснити, згідно з протоколом, огляд місця і локалізацію цієї трощі», – розповів представник ГУР.
Юсов також каже, що на відео з місця падіння літака не видно рештків людських тіл. А до місцевого моргу у Бєлгороді напередодні доставили лише п’ять тіл.
«Відомо з агентурних даних зокрема, що станом на вчора до Білгородського моргу потрапили лише п’ять тіл. Власне, ця кількість відповідає кількості особового складу екіпажу, того самого Іл-76 – того самого літака, який знаходився у складі Військово-космічних сил Росії» – каже він.
Повністю розмову із Андрієм Юсовим читайте тут: «Випадково збили», «живий щит для перевезення С-300»: версії та дані ГУР щодо причин падіння Іл-76
25 січня Служба безпеки України повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом падіння ІЛ-76 у Росії за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Читайте також: Російський Іл-76: «Схеми» встановили прізвища членів російського екіпажу, родичі підтверджують загибель
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених. Жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
Російська сторона могла використовувати українських військовополонених як живий щит для транспортування боєкомплектів і озброєння для ракетних комплексів, припускає представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок).
За його словами, на борту літака ІЛ-76, що впав у Бєлгородській області, могли бути і ракети, і люди.
«На борту могли бути як ракети для комплексу С-300, так і одночасно ракети і люди. Мова йде про великий військовий літак. Він був завантажений лише на третину, виходячи з їхніх слів. Чи був сенс використовувати саме цей борт? Також паралельно одночасно з ним були й інші літаки – це АН-26 і АН-72 в просторі поруч із ІЛом, який зазнав авіатрощі. Багато обставин, які потребують розслідування і максимального вивчення», – розповів Юсов.
Він нагадав, що за нормами міжнародного права саме держава, яка утримує військовополонених, є відповідальною за їхню безпеку, в тому числі за транспортування до обміну.
«Україна всі умови і зобов’язання виконала. Ми можемо припустити будь-які сценарії, включно зі свідомою провокацією, також із використанням українських військовополонених фактично як живого щита для транспортування БК і озброєння для ракетних комплексів, які нищать українські міста», – сказав представник ГУР.
Читайте також: Падіння літака ІЛ-76 у Росії: Лубінець заявив про намір звернутися до ООН та МКЧХ
Юсов припускає, що Росія могла сама збити цей літак. За його словами, наприклад, російські сили ППО могли сприйняти як ціль український розвідувальний БПЛА, але випущені ракети або розрахунок ПЗРК помилився і збив свій же літак – це одна з версій.
«Станом на зараз ми можемо констатувати, що це фактично зона бойових дій. І, наприклад, в цей час і в цей день було активне застосування безпілотних літальних апаратів з обох боків. Зокрема, мова йде про застосування і Україною розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які, в свою чергу, могли бути ціллю для засобів ППО і протиракетної оборони агресора. Власне це той сценарій, який уже неодноразово відбувався на Росії, коли так званий «дружній вогонь» знищував їхню авіацію: і транспортну, і військову. І ще раз наголосимо, що мова зараз йде саме про військовий літак, в якому полонених в принципі не повинно було бути», – зазначив він.
Міськрада Одеси повідомила, скільки будинків пошкодила російська атака дронами
Внаслідок атаки російських дронів вночі 25 січня пошкоджені квартири в двох районах Одеси, заявила міська рада.
У Хаджибейському районі пошкоджені два будинки – рада зафіксувала 29 вибитих вікон у 21 квартирі.
«В Приморському районі міста зафіксовано пошкодження освітнього закладу, 156 квартир (210 вікон) в 13 житлових будинках. В одному з будинків зруйновано десь 40% покрівлі», – йдеться в повідомленні.
За даними на сайті міськради, деякі квартири в Хаджибейському районі «вигоріли вщент». Також зруйноване складське приміщення меблевого підприємства.
Російська влада Криму запровадила «особливий режим» перетину адмінмежі з окупованою Херсонщиною
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов видав указ, який запроваджує на адміністративному кордоні між Кримом та окупованою частиною Херсонської області «особливий режим» в’їзду та виїзду. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Згідно з цим указом, режим пропуску на півночі Криму «прирівнюється до режиму пропуску через держкордон РФ». Місцями перетину адміністративного кордону між Кримом та Херсонською областю визначені автомобільні пункти пропуску «Армянськ», «Перекоп», «Джанкой», залізничні пункти пропуску «Армянськ» та «Джанкой».
Читайте також: «Будуть теракти»: Росія готується до чергових незаконних виборів в окупації
«Встановити, що перетин адміністративного кордону між Республікою Крим та Херсонською областю здійснюється за наявності: у іноземних громадян або осіб без громадянства – дійсного документа, що засвідчує особу та визнаний відповідно до міжнародних договорів Російською Федерацією у цій якості», – сказано в указі.
Крім того, згідно з документом, російські військові колони пересуватимуться спеціально виділеними дорогами за погодженням із Прикордонним управлінням ФСБ Росії.
Російські війська окупували майже всю Херсонську область України на самому початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Збройні сили України у жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області, в тому числі обласний центр. Лівобережна частина області залишається в окупації.
Падіння літака ІЛ-76 у Росії: Лубінець заявив про намір звернутися ООН та МКЧХ
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про намір звернутися до ООН та МКЧХ щодо падіння російського літака ІЛ-76, на борту якого, як каже російська сторона, нібито були українські військовополонені.
«Сьогодні я направлю листи в ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста… Щодо міжнародного розслідування я вірю, що ми зі свого боку будемо робити все, щоб воно відбулося. Будемо звертатися, пропонувати декілька варіантів, пропонувати експертів, в тому числі міжнародних. Але, як і у випадку з Оленівкою, росіяни будуть робити голослівні заяви, але нікого не допустять і не передадуть матеріалів на аналіз, а будуть просто звинувачувати Україну, що ми щось порушили», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Лубінець вважає, що РФ заздалегідь запланувала інформаційну кампанію проти України.
«Наприклад, мене дуже здивувала швидка реакція з боку РФ. В мене одразу виникли паралелі з випадком в Оленівці. Була також швидка реакція, намагання звернутися до наших партнерів, намагання дискредитувати військову допомогу нашій державі. В мене дежавю. Ми це вже проходили», – наголосив він.
Читайте також: Вибухи не були спричинені ракетами HIMARS – місія ООН про загибель українських полонених в Оленівці
За його словами, Україна наразі не побачила жодних ознак того, що на військовому літаку Іл-76 перебувала велика кількість людей.
«Ні, невідомо (хто перебував на борту літака, який зазнав авіакатастрофи у Бєлгородській області РФ – ред.). За моєю інформацією, я не можу сказати ствердно, що там дійсно були військовополонені. По тому аналізу фото і відео, які ми побачили, якби б там були тіла − але я не експерт, − але якщо б у росіян були якісь фото чи відео, що там були наші військовополонені, то вони б їх вже використали. Ми не побачили жодних ознак того, що в літаку була така кількість людей − громадян України чи не громадян України», – зазначив омбудсмен.
«Все повинно бути готове»: Ігнат про умови для передачі F-16
Лише передачі винищувачів F-16 Україні недостатньо, потрібна бути готова інфраструктура для їх використання – про це заявив речник Повітряних сил Юрій Ігнат у ефірі національного телемарафону 25 січня.
Таким чином він прокоментував слова помічниці міністра оборони США Селести Волландер про те, що Україна може отримати літаки та запчастини до них «цього року».
«Партнери готові надавати нам техніку. Питання в тому, чи все готове для того, щоб вона працювала в Україні. Тому дуже часто ми бачимо різні терміни, різні прогнози від різних країн і від різних експертів. Зрозуміло, що все повинно бути готове: і пілоти, і інфраструктура, і інженери, і інші чинники, про які менше говорять», – сказав він.
«Порушення законів та звичаїв війни» − CБУ почала розслідування падіння ІЛ-76 у Росії
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ.
Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Наразі СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнюють, про які заходи йдеться.
Читайте також: Падіння російського Іл-76: все, що наразі відомо
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених.
Наразі жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Читайте також: «Навмисні дії Росії»: у ГУР зробили заяву щодо зриву запланованого обміну полоненими
Тим часом низка українських медіа з посиланням на свої джерела повідомляла, що збиття військово-транспортного літака Іл-76 є роботою Збройних сил України. Згодом цю частину інформації видалили. За даними джерел ЗМІ, цей літак, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300. Цими засобами зазвичай, як стверджує українська сторона, російські військові обстрілюють Харків.
Український Генеральний штаб прямо не відреагував на інцидент, але зауважив, що Росія здійснила 19 ракетних ударів по Харківській області з Бєлгородської області за останній тиждень, і наголосив, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
Також у ГУР заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
«Нафтогаз» повідомляє про масштабну кібератаку на свій дата-центр
Національна газопостачальна компанія «Нафтогаз України» перебуває під кібератакою – про це повідомила її пресслужба 25 січня.
«Зафіксовано масштабну кібератаку на один із дата-центрів, який використовує наша компанія», – йдеться в повідомленні.
Зараз вебсайти та кол-центри компанії не працюють. Компанія зазначає, що повідомить про відновлення роботи сервісів.
Минулого тижня співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомляв про «найпотужнішу» кібератаку на свій банк.
Читайте також: Данія виділить понад 13 млн доларів на «зміцнення кіберзахисту України» – уряд
У роботі мобільного оператора «Київстар» уранці 12 грудня стався «технічний збій». Через це, як попередили в компанії, «можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу в інтернет у частини абонентської бази». Згодом у компанії повідомили про хакерську атаку.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом кібератаки на «Київстар».
Війська РФ вночі з С-300 вдарили по Дружківці – влада
Російські війська вночі завдали два удари ракетами С-300 по Дружківці на Донеччині, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Постраждалих немає.
«Зруйновано 3 приватні будинки, ще 10 пошкоджено, перебито лінію електропередач. На місці працюють комунальні служби та фахівці ДТЕК», – написав він.
Начальник Генштабу Британії закликає посилювати армію через загрозу Росії
Велика Британія має тренувати «армію громадян», здатну битися на суходолі – таку думку висловив очільник Генерального штабу Великої Британії генерал Патрік Сандерс, передає британський мовник BBC.
Виступаючи на конференції щодо броньованої техніки, Сандерс висловив переконання, що самого збільшення резервних військ недостатньо. Як цитує BBC, генерал вказав на загрозу з боку Росії та кроки, до яких вдалися інші європейські країни, аби посилити свої військові спроможності.
Сандерс не закликав до загальної мобілізації, натомість висловившись на користь заохочення добровільного призову, а також модернізації збройних сил Сполученого королівства.
На його думку, поточне покоління є «передвоєнним», а підготовка до можливої війни є «завданням для всієї нації».
Через російський обстріл Харківщини поранені четверо людей – Синєгубов
Через російський обстріл села Велика Рогань на Харківщині поранені четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Вчора близько 21:30 ворог обстріляв село Велика Рогань Харківського району. Травмовано 4 людини: жінки 60, 39 та 26 років – стан легкий, допомогу надали на місці; 17-річний підліток зазнав поранень мʼяких тканин голови та обличчя та кінцівок. Госпіталізований, стан середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
За його словами, пошкоджені та зруйновані чотири житлових будинки, легкові автомобілі.
Синєгубов повідомив, що також близько 19:40 24 січня російські війська завдали удару КАБом по селі Вільхуватка Куп’янського району –пошкоджено фермерське господарств, також ввечері 24 січня російські війська обстріляли Роздольне Чугуївського району – пошкоджені два складських приміщення. Постраждалих немає.
За попередніми даними Офісу генпрокурора, війська РФ обстрілювали Роздольне та Велику Рогань ракетами типу С-300 з території Бєлгородської області РФ.
Bloomberg: в Естонії заявили, що в НАТО недооцінювали можливості РФ з виробництва боєприпасів
Командувач Сил оборони Естонії Мартін Херем заявив, що нові розвідувальні дані про здатність Росії виробляти боєприпаси і вербувати війська спонукали союзників по НАТО до переоцінки і низки попереджень про необхідність підготовки до довготривалого конфлікту, повідомляє 24 січня Bloomberg.
За його словами, прогнози про те, що російські війська досягнуть межі своїх ресурсів, не справдилися, РФ здатна виробляти кілька мільйонів артилерійських снарядів на рік, що значно випереджає європейські зусилля, і може набирати сотні тисяч нових солдатів.
«Багато хто думав, що вони не можуть вийти за рамки цього – сьогодні факти говорять нам про інше. Вони можуть виробляти ще більше – в рази більше – боєприпасів», – сказав Херем в інтерв’ю в Таллінні.
Читайте також: Західні та азійські компанії продовжують постачання компонентів для російських танків – The Insider
Видання зауважує, що естонський військовий командувач приєднується до зростаючої кількості воєначальників Північноатлантичного альянсу, які протягом останнього місяця попереджали, що альянс повинен готуватися до війни з Кремлем.
Минулого тижня високопосадовець військового комітету НАТО заявив, що Альянс потребує «трансформації ведення війни» і закликав готуватися до епохи, в якій все може статися в будь-який час, в якій ми повинні очікувати несподіваного», зокрема війни.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас 16 січня заявила, що у Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного Альянсу».
В інтерв’ю виданню The Times вона посилалась на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
Крім того, за даними німецького видання Bild, Бундесвер (Збройні сили Німеччини) готується до гібридної російської атаки на східний фланг НАТО. Видання зазначає, що, згідно з документом, ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. Дії Росії та Заходу описуються місяць за місяцем, кульмінацією є розміщення сотень тисяч солдатів НАТО і неминучий початок війни влітку 2025 року.