«Хтось воює, а хтось наживається»? Черговий корупційний скандал, пов’язаний з Міноборони
ЛЬВІВ – 27 січня екс-посадовцю та чинному керівникові департаменту Міноборони України, менеджерам фірми «Львівський арсенал» і представникові іноземної компанії оголошено про підозру у спробі розкрадання 1,5 млрд гривень державних коштів на закупівлі снарядів для української армії. Днями мав би відбутися суд щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів.
СБУ стверджує, що викрило за сприяння Міністерства оборони України схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів. За даними слідства, до оборудки причетні колишні і чинні високопосадовці Міноборони та очільники афілійованих компаній.
Зловмисники намагалися, кажуть у СБУ, вкрасти майже 1,5 млрд гривень бюджетних коштів (а це майже 40 млн доларів) на придбання 100 тисяч мінометних снарядів для ЗСУ.
У цій справі фігурують кілька прізвищ: колишній керівник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександр Лієв (усі звинувачення відкидає), очільник цього департаменту Тоомас Нахкур і керівник компанії «Львівський арсенал» (компанія нічого спільного, окрім назви, зі Львовом не має) Юрій Збітнєв.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю партії артснарядів із постачальником озброєнь «Львівський арсенал». Міноборони перевело на рахунки підприємства суму, передбачену підписаним документом. Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну. Але жодного снаряда українські воїни не отримали.
Тим часом гроші, отримані від України, фірма «Львівський арсенал» вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах. Решта суми від Міноборони залишилася на рахунках української компанії в одному зі столичних банків. У результаті комплексних заходів співробітники СБУ задокументували схему розкрадання державних коштів та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.
Сили РФ атакували Нікополь дронами і артилерією: є поранені – влада
Російські військові 29 січня обстріляли Нікополь на Дніпропетровщині, зазначив голова обласної ради Микола Лукашук у телеграмі.
«Сьогодні (29 січня – ред.) через ворожі атаки по Нікополю постраждали дві особи. Їм надана необхідна медична допомога», – заявив він.
За словами Лукашука, один із поранених отримав важкі травми і був доставлений до лікарні. Другий постраждалий лікуватиметься амбулаторно.
«Загалом за день російські окупанти вісім разів атакували Нікопольський район. Зокрема, вони били з артилерії та застосували три дрони-камікадзе. Росіяни гатили по райцентру та Марганецькій громаді», – зазначив місцевий чиновник.
Кулеба пояснив, як вирішуватимуть суперечку з Угорщиною щодо нацменшин
Україна налаштована на «остаточне вирішення» суперечки з Угорщиною щодо прав нацменшин, повідомив голова Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба на пресконференції з главою ОП Андрієм Єрмаком та міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто в Ужгороді.
За його словами, працюватиме спеціальна комісія під егідою МЗС, щоб за 10 днів внести «остаточну ясність».
«Ми домовилися про одну просту річ. Ми попросили угорську сторону надати нам вичерпний перелік питань, які у неї є до питання захисту прав представників меншин, ми цей перелік отримали», – наголосив Келеба.
Міністр закордонних справ України уточнив, що «питанню нацменшин була присвячена значна частина зустрічі в Ужгороді».
Техас, Байден, міграційна криза, допомога Україні і російська інформвійна
«США розвалюються. Понеслося: Бій на кордоні Оклахоми та Техасу, 25 штатів підтримують сепаратистів, 10 уже надіслали свої загони», – такими повідомленнями рясніє російський інформаційний простір. І скрізь, куди він сягає, роздувається тема нібито «непримиримого конфлікту» через нелегальних мігрантів між адміністрацією президента Джо Байдена і владою деяких штатів, що межують із Мексикою.
Що ж насправді відбувається у США? І чому це прямо пов'язано із наданням Україні військової і економічної допомоги?
Найрейтинговіший політик Республіканської партії і колишній президент США Дональд Трамп закликав штати надіслати службовців нацгвардії до Техасу.
Губернатор Флориди Рон Десантіс, один із підписантів листа на підтримку Техасу, заявив 26 січня, що він готовий надіслати службовців Національної гвардії Флориди на кордон США та Мексики.
«Штати можуть збільшити зусилля, щоб забезпечити суверенітет території та суверенітет нашої країни», – сказав Десантіс пресі.
В американському парламенті законодавці намагаються узгодити законопроєкт з реформи імміграційних правил. Реформа, зокрема надаватиме нові повноваження президенту США Джо Байдену закрити кордон в разі надзвичайної ситуації, а також прискорить розгляд справ про надання політичного притулку. Байден закликав Конгрес узгодити пакет заходів.
«Те, про що домовляються – в разі затвердження – стане найжорсткішим і найсправедливішим набором реформ для безпеки кордону, який ми будь-коли мали в нашій країні», – зазначається у заяві Джо Байдена, розміщеній на сайті Білого дому.
Президент США запевнив законодавців, що коли цей законопроєкт прийде йому на підпис, він одразу в день підписання застосує свої нові надзвичайні повноваження закрити кордон в разі кризи.
Але республіканці наполягають, щоб були запроваджені саме ті заходи, які пропонують вони, і які підтримуються виборцями у південних штатах, які зазвичай голосують за представників Республіканської партії. Щоб спонукати адміністрацію Байдена піти на це, республіканці у Палаті представників пов'язали питання безпеки кордону США зі схваленням допомоги Україні.
Дональд Трамп виступив з критикою можливої домовленості і висунення двопартійного законопроєкту щодо змін до міграційного законодавства США.
«Погана угода щодо кордону значно гірша, ніж відсутність такої угоди», –написав Трамп в соцмережі Truth Social 27 січня.
Спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон надіслав листа законодавцям, де сказав, що угода про безпеку кордону, яка також включає фінансування допомоги Україні не має шансів на схвалення.
У Білому домі звинуватили республіканців у політизації питання.
Розгляд позову України до РФ у Гаазі: цього тижня суд ухвалить рішення щодо прийнятності скарги
Міжнародний суд ООН вже цього тижня ухвалить рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії про «спотворення поняття геноциду», йдеться в повідомленні пресслужби суду.
«У п’ятницю, 2 лютого 2024 року, Міжнародний суд винесе своє рішення щодо попередніх заперечень, висунутих РФ у справі, що стосується звинувачень у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього», – сказано в повідомленні.
Також уточнюється, що рішення оголосять о 15:00 за місцевим часом (16:00 за київським).
Сійярто в Ужгороді: «Угорщина хоче повернення своїй меншині всіх прав, які вона мала до 2015 року»
Угорщина просить Україну «повернути права своїй національній меншині, якими вона користувалася до 2015 року», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на спільному з українським колегою Дмитром Кулебою та керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком брифінгу за підсумками переговорів в Ужгороді.
«Ми прибули сюди аби відновити добросусідські відносини, перед нами довгий шлях, але ми з угорського боку готові виконати цю роботу. На Закарпатті угорці та українці живуть у мирі», – сказав Сійярто.
Він відзначив, що «сторони говорили про важкі питання, зауваживши, що в останній час Україна та Угорщина мали недобросусідські відносини».
«Починаючи з 2017 року, схвалювали такі закони, які зменшували права угорської нацменшини. У грудні парламент прийняв закон, який це зупинив. Але у нас прохання – може, це і занадто, і ви вважатимете що, я не ввічливий, – але ми просимо повернути угорській меншині усі ті права, які вона мала до 2015 року. Ми нічого більше не просимо», – сказав міністр.
Російські військові обстріляли громаду на Сумщині, троє загиблих – влада
Через російські обстріли у Зноб-Новгородській громаді на Сумщині загинуло двоє чоловіків та одна жінка, повідомив «Суспільному» голова громади Петро Гончаров.
За даними місцевого чиновника, двох чоловіків поранило на вулиці, біля пошти.
«По них росіяни випустили снаряд з міномета. Один поранений помер у «швидкій», по дорозі до лікарні у Шостці», – зазначив Гончаров.
За його словами, під час гасіння пожежі рятувальники знайшли тіла ще двох загиблих – чоловіка і жінки. Ймовірно, сили РФ із «Градів» обстріляли житловий будинок, де знаходилися чоловік і жінка, вони загинули на місці, уточнив Гончаров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, в тому числі прикордонні з РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Бої за Табаївку: чим загрожує можливе захоплення села Росією?
У ніч проти 28 січня проєкт DeepState повідомив, що армія Росії змогла просунутися на схід від Табаївки Харківської області і намагається прорватися на захід – у бік Піщанівки.
Аналітики додали, що перед ОТУ «Лиман» стоїть вибір: чи ризикувати «стерти» резерви та повернути позиції, чи закріпитись на нових рубежах.
Вже через добу DeepState повідомив, що агресору не дали закріпитися у Табаївці – село таким чином перейшло у «сіру зону».
Аналітики також пояснили свій скепсис щодо оборони села: воно розташоване у низині між двома хребтами та наповнене болотом. Не контролюючи висоти довкола, утриматись у селі надзвичайно важко.
29 січня в ефірі Радіо Свобода начальник служби зв'язків із громадськістю Командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо підтвердив, що росіяни не взяли Табаївку і там точаться бої. Він додав, що агресор 10 разів безуспішно атакував на цьому напрямку минулої доби.
На Донеччині оголосили примусову евакуацію з двох громад – влада
На Донеччині оголосили примусову евакуацію людей із сіл Мар’їнської та Очеретинської громад, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Відповідне рішення, за словами голови ОВА, схвалив Координаційний штаб з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану.
За словами Філашкіна, учасники засідання, що відбулося під головуванням віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, «зосередили увагу на кількості евакуйованого населення, обговорили стан евакуаційних маршрутів та грошові виплати переселенцям».
«Схвалили рішення щодо примусової евакуації з сіл Мар'їнської ТГ (Антонівка, Іллінка, Зоряне, Олександропіль, Желанне Друге) та Очеретинської ТГ (Межове, Восход, Новоселівка Перша та Желанне)», – поінформував очільник області.
Він вкотре нагадав, що на території всієї області оголошено обов'язкову евакуацію, а з прифронтових громад – примусову.
В Україні розпочинають роботу генеральні інспектори США – перевірятимуть американську допомогу
До Києва 29 січня прибули генеральні інспектори трьох американських відомств – міністерства оборони, Державного департаменту та Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Ці посадовці перевірятимуть надану Україні американську допомогу, повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк.
Подробиць щодо планів інспекторів в Україні посол не навела.
Згідно з доповіддю генерального інспектора міністерства оборони США, американські чиновники не відстежували належним чином частину військової допомоги Україні. У висновках доповіді йдеться, що представники Пентагону, а також дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко чи повністю відзвітувати про всі із 40 наданих Україні тисяч одиниць зброї, за якою має вестися «пильне спостереження».
«Дуже неправильно» – Зеленський про вручення повісток на вулицях
Президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує від військових законопроєкту про «справедливу мобілізацію», яка, зокрема, не передбачатиме вручення повісток на вулицях і передбачатиме демобілізацію.
«Тільки по справедливості. У мобілізації важливий момент демобілізації. Багато хто відвоював багато днів. Є люди, які 700 днів – на полі бою… І треба справедливі ротації, треба давати широкі відпустки. Грошима все прикрити не можна. Хоча заробітні плати – високі, але, тим не менше, треба справедливість у цьому напрямку», – сказав Зеленський в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD.
«У будь-якому випадку, я б хотів, щоб це був комплексний, справедливий законопроєкт. Ось і все. Їхнє завдання сьогодні це зробити. Ніхто не говорить, що це популярне рішення чи непопулярне. Але, мені здається, важливо, щоб військові разом із Міністерством оборони підготували справедливу відповідь на це питання», – додав президент.
Зеленський назвав «дуже неправильним» те, що представники територіальних центрів комплектування й соціальної підтримки на вулицях шукали чоловіків, які не з’явилися до ТЦК.
«Так, є випадки, і дуже неправильно, коли представники військкоматів ходили по вулицях і шукали хлопців, які не приходили до військкоматів. Є випадки такі? Так, є. Чи це правильно? Абсолютно ні. Вони не повинні цього робити. Тому я й попросив наших військових: коли вони будуть готувати цей законопроєкт – щоб не було шансів ходити по вулицях. І їх, і депутатів я попросив. Є сьогодні можливості застосування діджитал-формату тощо. Ми живемо в час цифровізації і ми дуже цифровізована країна… Немає проблеми вирішити це питання сучасно», – сказав президент.
12 січня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, і найближчим часом її винесуть на погодження уряду. Умєров повідомив, що в новій редакції врахували всі пропозиції, які погодили з депутатами на засіданнях комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Того ж дня Кабінет міністрів відкликав свій попередній проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку й проходження військової служби» для його доопрацювання.
Передбачається, що новим законом будуть встановлені чіткі терміни служби за мобілізацією.
У грудні Зеленський заявляв, що військові вважають за необхідне мобілізувати до 500 тисяч людей. Наступного місяця президент зазначив, що «не бачить зараз потреби мобілізувати до армії пів мільйона людей».
Євросоюз продовжив санкції проти РФ ще на пів року
Європейська рада продовжила ще на шість місяців, до 31 липня 2024 року, обмежувальні заходи з огляду на дії Російської Федерації з дестабілізації ситуації в Україні, повідомляє офіційний сайт 29 січня.
Ці санкції, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на «неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України».
«Наразі вони складаються з широкого спектра галузевих заходів, включно з обмеженнями торгівлі, фінансів, технологій і товарів подвійного використання, промисловості, транспорту та предметів розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та певних нафтопродуктів з Росії до ЄС, заборону на використання SWIFT для кількох російських банків і призупинення мовлення та ліцензій кількох підтримуваних Кремлем каналів дезінформації. Крім того, були запроваджені конкретні заходи для посилення спроможності ЄС протидіяти обходу санкцій», – ідеться в повідомленні.
Наступного місяця Європейський союз може оголосити черговий, 13-й пакет санкцій проти РФ, повідомив минулого тижня редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
«Чотири найбільш «яструбині» країни – Естонія, Латвія, Литва та Польща – хочуть запровадити заборону на імпорт зрідженого природного газу та алюмінію, припинення фінансування спільних наукових досліджень, додаткові санкції в авіаційному секторі та дублювання галузевих заходів, застосованих щодо Росії, проти Білорусі», – заявив він.
Ключовим пунктом 12-го пакету санкцій, схваленого 18 грудня 2023 року, стала поетапна заборона на імпорт російських алмазів. Було також запроваджено додаткові заходи для боротьби з обходом санкцій через треті країни.
Військовий ЗСУ після поранення: де лікують, за чиї гроші і що таке «виведення поза штат»?
За час повномасштабного вторгнення українська влада нечасто робила будь-які публічні оцінки кількості поранених українських військових – Україна не розкриває військових втрат. Однак, ця цифра, вочевидь, – десятки тисяч: адже ще у квітні 2022-го, на початку великого вторгнення, за словами президента Володимира Зеленського, поранено було близько 10 тисяч захисників. Деякі оцінки звучать у західних ЗМІ: приміром, New York Times із посиланням на свої джерела говорив про 100-120 тисяч поранених станом на літо 2023-го.
Відповідно до українського законодавства, військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойового завдання, отримують лікування, реабілітацію та, за потреби, протезування коштом держави. Однак, часто усе ж для допомоги бійцям українці відкривають збори. Чому так? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) узагальнили все, що потрібно знати про лікування після поранення: хто та що має виплачувати, чому грошей інколи може бракувати, що це за історії про виведених поза штат на зарплату у 600 гривень – і чому так більше не траплятиметься.
Війська РФ обстріляли Нікополь, поранені двоє людей – влада
Двоє людей поранені внаслідок російського артобстрілу Нікополя на Дніпропетровщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Постраждали двоє молодих хлопців, 19 і 21 років. Перший лікуватиметься вдома. Другий – важкий. У нього осколкові поранення голови і грудної клітини. Медики надають всю необхідну допомогу. Деталі уточнюємо», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
72-річну пенсіонерку засудили в РФ до пʼяти з половиною років увʼязнення за «фейки» про армію
Суд у Ростовській області Росії засудив місцеву жительку Євгенію Майбороду до пʼяти з половиною років колонії у справі про так звані «фейки» про російську армію, повідомляє «ОВД-Инфо».
Згідно з вироком, 72-річна пенсіонерка поширювала у мережі «ВКонтакте» «фейки» з мотивів політичної ненависті та заклики до екстремістської діяльності. У справі згадані два пости Майбороди. Фейками російські суди визнають повідомлення про війну в Україні, які не збігаються з версією міністерства оборони Росії.
На сторінці пенсіонерки у «ВКонтакте» містилося багато антивоєнних постів, у тому числі такі, які порівнюють російську владу з керівництвом нацистської Німеччини, писали видання «Кавказ.Реалії» та «Кавказский узел».
Пенсіонерка визнала авторство постів та пояснила їх тим, що її брат у Дніпрі опинився під завалами будівлі, в яку влучили снаряди.
У січні 2023 року пенсіонерку оштрафували на 40 тисяч рублів за статтею про дискредитацію російської армії у мережі «ВКонтакте». На засіданні суду пенсіонерка говорила, що незгодна з діями російської армії та Кремля щодо України та негативно оцінює діяльність та особисті якості президента Росії Володимира Путіна.
За підрахунками «ОВД-Инфо», справи за антивоєнну позицію в Росії порушили щонайменше проти 830 людей, у тому числі проти не менш як 250 – за статтею про фейки про російську армію.
За даними Генпрокуратури Росії, справи проти 137 людей було передано до суду. За деякими вже ухвалені вироки, найбільший термін – по 11 років колонії – заочно отримали засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв та блогер Майкл Накі, які від початку повномасштабного вторгнення ведуть щоденну хроніку війни.
Зеленський: перебуваємо «в дуже складному моменті», але Росію можна зупинити
Президент України Володимир Зеленський заявив, що, попри складну ситуацію, що склалася на даний час, Росію можна зупинити. Він сказав про це в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD.
При цьому президент не відповів прямо на запитання журналістки про те, що чи може війна закінчитися цього року.
«Треба вірити в себе, в народ, в Україну, у партнерів. Вірити в мир. Бо будь-яка війна закінчується. Я вважаю, що ми перебуваємо в дуже складному моменті. Можна і геополітично, і фінансово, можна зупинити Росію… Не допустити зруйнування України, знищення нашої нації. Не допустити глобальної міграції. Не допустити третьої світової війни», – сказав Зеленський.
Раніше цього місяця телеканал CNN, посилаючись на джерела, обізнані з даними розвідок США й інших країн Заходу писав, що війна в Україні триватиме ще від двох до пʼяти років.
Financial Times із посиланням на українських чиновників 19 січня писала, що російські війська, ймовірно, планують провести широкомасштабний наступ влітку 2024 року. У Києві вважають, що Росія спробує захопити території чотирьох регіонів України, про так звану анексію яких Москва оголосила у вересні 2022 року, ідеться про Донецьку Луганську, Херсонську й Запорізьку області.
Один із західних чиновників у розмові з FT зазначив, що «перспективи оперативного прориву будь-якої зі сторін у 2024 році» невеликі.
Кулеба, Єрмак і Сійярто почали переговори «з метою нормалізації українсько-угорських відносин» – МЗС
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак і міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто розпочали переговори в Ужгороді, повідомила пресслужба українського МЗС.
За повідомленням, метою переговорів є «нормалізація українсько-угорських відносин».
«Очікується відвертий і конструктивний діалог для налагодження відносин між державами», – додали в Офісі президента.
Віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанішина минулого тижня повідомила Радіо Свобода, що зустріч «буде пов’язана з підготовкою візиту прем’єр-міністра Віктора Орбана» в Україну.
Візит Сійярта відбувається за кілька днів до саміту ЄС, який пройде цього тижня і буде спрямований на розблокування допомоги Україні.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у грудні наклав вето на 50 мільярдів євро допомоги ЄС Києву. Лідери Євросоюзу повернуться до обговорення цього питання на саміті 1 лютого.
Розвідка Британії оцінила втрати бронетехніки РФ
Від 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024-го російські сухопутні війська, ймовірно, втратили в Україні приблизно 2600 основних бойових танків і 4900 інших бойових броньованих машин, заявляє розвідка Великої Британії.
Там додали, що ці втрати, ймовірно, були на 40% меншими в 2023 році, ніж у 2022-му.
«Цілком імовірно, що зниження темпів вибуття бронетехніки відбулося через посилення позиційного характеру конфлікту в 2023 році і через те, що Росія провела значну частину року в оборонній позиції. Від початку жовтня 2023 року російські сухопутні війська вели наступ на сході України. У цей період втрати російської бронетехніки зросли, і російські сухопутні війська, ймовірно, втратили до 365 танків і 700 бойових броньованих машин, маючи при цьому незначні територіальні здобутки», – йдеться в повідомленні, опублікованому Міноборони Британії 29 січня.
Водночас у розвідці наголошують, що Росія, ймовірно, може створювати не менше ніж 100 танків на місяць «і тому зберігає можливість замінити втрати на полі бою і продовжувати цей рівень наступальних дій в осяжному майбутньому».
У Генштабі ЗСУ станом на ранок 29 січня заявляли, що Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила 6290 танків і 11 696 бойових броньованих машин, а також понад 383 тисячі військових.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Безпілотник атакував російський нафтопереробний завод за 700 кілометрів від кордону з Україною
Безпілотник літакового типу зранку 29 січня атакував нафтопереробний завод, розташований у російському місті Ярославль, за 700 кілометрів від кордону з Україною. За повідомленням губернатора Ярославської області Михайла Євраєва, система радіоелектронної боротьби, встановлена на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС», запобігла атаці безпілотника.
«Постраждалих немає, займання немає», – твердить чиновник.
За даними «Вести Ярославль», дрон упав біля установки гідрокрекінгу, яка призначена для очищення сировини.
За повідомленнями телеграм-каналів, інцидент стався о 6:39, невелику пожежу загасили працівники підприємства. Територією підприємства розкидало уламки безпілотника. Місцеві жителі повідомили, що чули вибух.
Як зазначає Mash, це перший випадок із початку повномасштабної війни проти України, коли безпілотник атакував обʼєкт у Ярославській області.
Також уранці 29 січня безпілотник атакував Ростовську область, повідомив губернатор Василь Голубєв. За його словами, дрон нейтралізували у Неклинівському районі. «Внаслідок падіння БПЛА та детонації вибухового пристрою частково пошкоджено скління та стіни кількох корпусів у заміському таборі», – написав Голубєв. За його словами, будівля законсервована на зиму. Постраждалих немає.
Після початку повномасштабної війни українські та російські регіони регулярно зазнають атак безпілотників. Так, за даними ЗСУ, у ніч на 29 січня російська армія запустила вісім безпілотників типу «Шахед» (їх збили), а також завдала ракетного удару.
«Це просто виправдання» – у ГУР відповіли на заяви Путіна щодо Іл-76
Російський лідер Володимир Путін каже неправду, коли твердить, що російська протиповітряна оборона ніколи не збивала російських літаків, сказав 29 січня в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. Він також нагадує, що Росія досі не надала доказів того, що на борту військово-транспортного літака Іл-76, який минулого тижня впав у Бєлгородській області, були українські військовополонені.
«Стосовно слів людини, схожої на Путіна в даній ситуації, він як завжди лукавить. По-перше, неодноразово фіксувалися «дружній вогонь» і збиття російськими засобами протиповітряної, протиракетної оборони російських літаків у різних куточках і Російської Федерації, і окупованих територій, поруч із лінією фронту. Окрім того, якщо говорити про систему «свій-чужий», вона не завжди спрацьовує, а у випадку розрахунків переносних комплексів, якими також насичений Бєлгород, це взагалі не є аргументом. Тому, звичайно, ці слова є швидше виправданням», – каже Юсов.
Представник ГУР наголосив, що під час засідання Ради безпеки ООН Росія не надала жодних подробиць і доказів того, що на борту збитого літака перебували українські військовополонені.
«Ми справді розраховували, що там, крім потоку якихось пропагандистських заяв, буде наданий фактаж. Ми нічого нового не побачили, тому слідство триває. Що стосується долі цих людей, звичайно, ми повинні докласти всіх зусиль, щоб з’ясувати її, це обовʼязково буде зроблено. І тема з міжнародним розслідуванням для України точно не розкрита», – каже Юсов.
Наприкінці минулого тижня російський президент Володимир Путін заявив, що російська ППО не могла збити Іл-76, адже на російських бортах встановлено систему «свій-чужий».
Російська державна інформаційна агенція ТАСС із посиланням на Міноборони РФ поширила зранку 24 січня інформацію, що «при виконанні планового польоту зазнав катастрофи літак Іл-76. Літак упав за 5-6 км від села Яблоново в Корочанському районі. На борту повітряного судна перебували 65 полонених військовослужбовців ЗСУ, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, шість членів екіпажу літака та троє супроводжуючих».
Голова оборонного комітету Держдуми Росії Андрій Картаполов заявив, що Україна навмисно збила Іл-76, знаючи, що на борту перебували українські військовополонені, і закликав призупинити всі обміни військовополоненими на невизначений термін. Заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв звинуватив українців у «внутрішньополітичній боротьбі», а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав до термінового скликання засідання Ради безпеки ООН і звинуватив Україну в тероризмі.
Низка українських медіа з посиланням на свої джерела спочатку повідомила, що літак збили ЗСУ, але потім це видалили. За даними джерел ЗМІ, цей Іл-76, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300, якими Росія постійно обстрілює Харків.
Генштаб ЗСУ прямо не відреагував на інцидент, але зауважив, що Росія здійснила 19 ракетних ударів по Харківській області України зі своєї Бєлгородської області за останній тиждень, і наголосив, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) 24 січня підтвердило, що на 24 був запланований обмін військовополоненими, але він не відбувся, і наголосили, що «відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».