Сили РФ атакували судно на Одещині: є загиблий, евакуювали 17 моряків, громадян Філіпін – ВМС
На Одещині внаслідок атаки РФ пошкоджене суховантажне судно Venturo, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«Після російського удару, суховантажне судно Venturo, зазнало пошкоджень та втратило хід. Серед цивільних є загиблий. Незважаючи на небезпеку, військові моряки вийшли в море, щоб надати допомогу», – зазначили у відомстві.
У ВМС уточнили, що екіпажі кораблів успішно провели рятувальну операцію, у результаті якої 17 цивільних моряків, громадян Філіппін, були евакуйовані на берег.
Раніше армія РФ атакувала судно з добривами в Одеському районі – загинули п’ятеро членів екіпажу, 12 постраждали.
Російські військові вже не вперше атакують цивільні судна в Чорному морі. У другій половині 2022-го і в першій половині 2023 року проходження суден регулювала Чорноморська зернова ініціатива, яка припинила дію в липні 2023 року, коли Росія офіційно вийшла з угоди і згорнула морський гуманітарний коридор.
Відтоді Україна та її міжнародні партнери здійснюють експорт продовольства та інших цивільних вантажів альтернативними маршрутами, а відновлення початкової ініціативи залишається предметом дипломатичних переговорів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: Росія втратила ще 1420 військових, літак і 85 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 427 410 своїх військових, зокрема 1420 осіб – за останню добу, такі дані вранці 18 липня навів Генеральний штаб ЗСУ.
Також українське командування назвало свої дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танків – 12 151 (+3 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 24 956 (+10)
- артилерійських систем – 46 169 (+85)
- РСЗВ – 1 946 (+3)
- засобів ППО – 1 502 (+6)
- літаків – 438 (+1)
- гелікоптерів – 354 (+0)
- наземних робототехнічних комплексів – 1 943 (+11)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 414 798 (+1 914)
- крилатих ракет – 4 914 (+5)
- кораблів / катерів – 34 (+0)
- підводних човнів – 2 (+0)
- автомобільної техніки та автоцистерн – 121 742 (+526)
- спеціальної техніки – 4 428 (+4)
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Сибіга їде до Китаю. Пекін побачив шанс на швидке перемир’я?
Очільник українського МЗС Андрій Сибіга повідомив, що отримав офіційне запрошення відвідати Китай. Це стало продовженням домовленості, якої український і китайський топдипломати досягли пів року тому в Мюнхені. Дати поїздки ще належить визначити.
Промовистим може здаватися те, що Сибіга вирушить до Китаю, який є головним торговельним партнером України й водночас країною, що, за оцінками Заходу, підтримує здатність Росії воювати. Останніми місяцями її, втім, ослаблюють далекобійні удари України по російських НПЗ.
Наприкінці червня заступник представника КНР в ООН Сунь Лей закликав Україну й Росію відновити переговори про припинення війни та «викорінити першопричини цього конфлікту».
- Чи готовий Пекін відіграти активнішу роль у врегулюванні війни?
- Як ставиться до шкоди, якої українські дрони завдають російським нафтопереробним потужностям?
- І навіщо запрошує Сибігу до КНР?
Радіо Свобода опитало провідних українських і західних китаєзнавців. Читайте за лінком
Зеленський призначив «Флеша» своїм радником. Бескрестнов пояснив, чому погодився
Президент України Володимир Зеленський призначив ексрадника міністра оборони Сергія «Флеша» Бескрестнова своїм позаштатним радником з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Відповідний указ №621/2026 оприлюднений на сайті президента.
Раніше Зеленський поінформував про зустріч із Сергієм «Флешем» Бескрестновим, заявивши про домовленість «максимально співпрацювати».
Згодом Бескрестнов повідомив про довгу розмову з президентом про технологічні виклики у війні.
«Президент запропонував мені повернутися до нового складу Міністерства оборони, але я відмовився. Я є членом команди Федорова, я прийшов до Міноборони на його запрошення як його особистий радник і не можу з моральних міркувань залишитися в Міноборони без Михайла», – написав він у фейсбуці.
Однак, як зазначив «Флеш», президент надає йому можливості та повноваження «зміцнювати українську обороноздатність на найвищому рівні на посаді радника президента з питань розвитку оборонних технологій».
«Для мене це все не пов’язано з політикою, для мене це можливість впливати на технологічні процеси в оборонній сфері, і тепер не лише в ЗСУ», – пояснив він.
15 липня медіа повідомили, що президент України Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді. Згодом Михайло Федоров підтвердив, що йде з посади міністра оборони. Президент 16 липня доручив виконання обов’язків голови Міноборони очільнику СБУ Євгенію Хмарі.
Сергій «Флеш» Бескрестнов пізно ввечері 15 липня заявив, що він вже не є радником міністра оборони Федорова. Він заявив, що для нього було честю працювати в команді Федорова, «було дуже багато планів та ідей на майбутнє, але, на жаль».
Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».
Головнокомандувач ЗСУ не оприлюднив конкретної відповіді на озвучену Федоровим критику на свою адресу, натомість закликав «зосередитися на війні».
На тлі цих подій через відставку Федорова у Києві та низці містах другий день поспіль тривають протести.
«Працювали безперервно 16 днів»: у Києві очистили Кирилівське озеро після російського удару
Рятувальники завершили роботи на Кирилівському озері в Києві, яке було забруднене нафтопродуктами через атаку РФ на початку липня, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Як повідомляє пресслужба ДСНС, протягом 16 днів близько 60 рятувальників зі всієї України безперервно працювали, щоб не дати забрудненню поширитися ще далі – на водоймі встановлювали скімерні системи, бонові загородження постійної плавучості та сорбувальні бонові загородження.
Повідомляється, що з поверхні озера зібрали та вилучили 317 куб. м забруднювальної речовини.
Унаслідок атаки РФ у ніч на 2 липня пально-мастильні матеріали потрапили до акваторії озера Кирилівського в Оболонському районі Києва. За даними ДСНС, забруднено було близько 20 600 кв. м водної поверхні.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України повідомило про масштабний витік нафтопродуктів у Кирилівське озеро внаслідок атаки РФ у ніч на 2 липня. Тоді повідомлялось, що в озеро, яке входить до системи озер Опечень, потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та емульсії.
Генштаб ЗСУ заявив про понад 220 зіткнень та назвав найгарячіші напрямки фронту
На фронті від початку доби відбулося 229 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше атак – 34 – війська РФ провели на Покровському напрямку. Вони намагалися просунутися в районах населених пунктів Софіївка, Торецьке, Білицьке, Новий Донбас, Білозерське, Шевченко, Гришине, Мирне, Василівка, Сергіївка, Удачне та Молодецьке.
Інтенсивні бої продовжуються на Слов’янському напрямку, де Сили оборони успішно зупинили 23 спроби загарбників іти вперед поблизу Кривої Луки, Закітного, Рай-Олександрівки та Різниківки.
Ще 22 російські атаки зафіксували на Гуляйпільському напрямку в районах населених пунктів Косівцеве, Верхня Терса, Цвіткове, Гірке, Оленокостянтинівка, Воздвижівка та Чарівне. Два бої ще тривають.
У штабі зазначають, що 16 спроб російських загарбників просунутися відбили на Лиманському напрямку біля Новоселівки, Дробишевого, Лиману, Озерного та Ямпіля.
Бойові дії також тривають на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку російських штрумів протягом дня не було.
Як пише Інститут вивчення війни у звіті за 15 липня, українські війська нещодавно просунулися в Олександрівському напрямку.
На початку цього місяця американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.
Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Генштаб ЗСУ заперечує заборону для військових на публічні виступи та спілкування з медіа
У Генеральному штабі ЗСУ стверджують, що заяви щодо існування якихось розпорядчих документів Головнокомандувача або Генштабу, які начебто забороняють військовослужбовцям публічні виступи, інтерв’ю та заяви, не відповідають дійсності.
Водночас у штабі заявляють, що за необхідності уточнення окремих аспектів щодо комунікаційної діяльності у війська направляються відповідні розпорядження, доручення тощо – одне з останніх таких розпоряджень стосувалося виключно поширення інформації щодо змін оперативної обстановки в районах бойових дій у медіа, на офіційних сторінках у соцмережах.
У Генштабі зазначають, що йдеться насамперед про безпеку застосування військ (сил) та інформаційну безпеку.
«Заборон військовослужбовцям на взаємодію з медіа, публічні виступи, інтерв’ю чи заяви у розпорядженні не містилося», – наголошують в штабі.
У соцмережах поширили повідомлення щодо нібито тиску на військових, зокрема, на це звернув увагу ексрадник міністра оборони Сергій Стерненко.
У Києві та низці інших містах другий день тривають протести через відставку міністра оборони Михайла Федорова. На цих акціях, серед іншого, звучать вимоги про відставку Сирського.
Протести почалися вранці 16 липня на тлі повідомлень медіа, що президент України Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді. Згодом Михайло Федоров підтвердив, що йде з посади міністра оборони.
Зеленський пояснив 16 липня мотиви відставки Федорова тим, що у них (Сирського і Федорова) конфлікт.
Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».
Головнокомандувач ЗСУ не оприлюднив конкретної відповіді на озвучену Федоровим критику на свою адресу, натомість закликав «зосередитися на війні».
Зеленський подякував американцям за просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
Президент України Володимир Зеленський подякував американцям, які зараз працюють над законопроєктом для посилення санкційного тиску на Росію, який готував покійний сенатор Ліндсі Грем.
«Сенатор Ліндсі Грем дуже старався підготувати сильний законопроєкт, і ми з ним це обговорювали під час наших зустрічей. Я памʼятаю, наскільки це для нього було важливо, і це справді може збільшити наявні інструменти для примусу Росії до дипломатії та миру. Все, що зменшує доходи Росії, зменшує і час її війни проти України та проти самого життя», – написав він у телеграмі.
Як пише Зеленський, він дуже цінує, що Білий дім бачить потребу у цьому законопроєкті.
14 липня група сенаторів США з обох партій подала на розгляд «Закон про санкції проти Росії 2026 року», представивши оновлений пакет санкцій і мит, спрямований на обмеження фінансування РФ війни.
Переглянутий законопроєкт суттєво змінює попередній варіант, який викликав критику з боку законодавців та союзників США через надмірну широту положень щодо мит.
Замість введення загального мита в розмірі 500 відсотків для країн, що закуповують російські енергоносії, нова версія дозволяє встановлювати мита в розмірі до 100 відсотків для п’яти найбільших покупців російської нафти та природного газу – до цієї групи, за словами авторів законопроєкту, входять Китай та Індія.
Законопроєкт також передбачає винятки для країн, що імпортують менше 15 відсотків річного обсягу експорту російського природного газу, за умови, що вони вживають «значних заходів» для зменшення своєї залежності від російських енергоносіїв.
Цей законопроєкт є підсумком понад річних двопартійних переговорів; лише за день до своєї смерті Грем оголосив, що після місяців обговорень законодавці досягли згоди з Білим домом щодо ключових положень.
За даними видання Axios, законопроєкт про санкції проти Росії має підтримку понад 60 членів Сенату США. Цього достатньо для ухвалення законопроєкту, оскільки 60 голосів вистачає для подолання так званого філібастера (затягування обговорення з формальних підстав).
Однак ще не зрозуміло, коли документ може бути винесений на обговорення та голосування. Рішення про це – в руках республіканського керівництва Сенату.
Президент Дональд Трамп, як пише Axios, висловлював готовність підписати законопроєкт, хоча його прямо не підтримує. Раніше він говорив, що в документ могли б додати і санкції проти Ірану та його союзників, проте опублікована версія законопроєкту стосується лише Росії.
У Києві та ще кількох містах другий день поспіль люди протестують через відставку Федорова
У Києві люди другий день поспіль вийшли на протест проти рішення президента змінити міністра оборони і на підтримку Михайла Федорова.
Також подібні акції відбуваються у Львові, Дніпрі та Миколаєві.
У Миколаєві близько сотні людей зібралися у центрі міста біля арт-об'єкта I love Mykolaiv, ходою вони пройшли головною пішохідною вулицею міста Соборною і дійшли до Миколаївської мерії. Вони тримали в руках картонки з написами «Миколаїв проти відставки Федорова», «Війна не бере канікули!», «Рішення, якому радіє ворог – ганебне».
15 липня медіа повідомили, що президент України Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді. Згодом Михайло Федоров підтвердив, що йде з посади міністра оборони.
Ці повідомлення викликали протести у Києві та у ще кількох містах України, які розпочалися вранці 16 липня ще представлення та затвердження Верховною Радою нового складу уряду.
Президент 16 липня доручив виконання обов’язків голови Міноборони очільнику СБУ Євгенію Хмарі.
Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».
Головнокомандувач ЗСУ не оприлюднив конкретної відповіді на озвучену Федоровим критику на свою адресу, натомість закликав «зосередитися на війні».
Відставка Сирського можлива? Акції протесту, помста військовим, Зеленський і Федоров
Президент України Володимир Зеленський доручив виконувати обов’язки міністра оборони Євгенію Хмарі, який до цього виконував обов’язки голови Служби безпеки України. Також заявив, що пропонуватиме народним депутатам його кандидатуру в міністри оборони.
Тим часом на вулицях Києва і регіонів продовжуються акції протесту на знак незгоди зі звільненням Михайла Федорова з посади міністера оборони. Також мітингувальники періодично акцентують на потребі відставити головнокомандувача Олександра Сирського, конфлікт із яким підтвердив і Федоров.
Разом із цим військові почали повідомляти, що їхніх колег військовослужбовців, які брали участь в акціях, уже розшукує командування. Так, ексрадник міністра оборони Сергій Стерненко стверджує, що Сирський дав команду повертати з відпусток тих військових, які підтримали протест.
З’явилися повідомлення про переслідування Дмитра Козятинського, який раніше був бойовим медиком і бере активну участь у протестах.
В Офісі президента України назвали це «чиєюсь дурнуватою ініціативою».
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Йому не вийде навішати на вуха». Чому Зеленський довірив Міноборони Хмарі?
Особисто виходив на бойові завдання разом із бійцями «Альфи», керував операціями зі звільнення острова Зміїний та ударами по військових об’єктах у Росії. Євген Хмара – бойовий генерал і командир одного з найрезультативніших спецпідрозділів СБУ – став несподіваним вибором президента Володимира Зеленського на посаду міністра оборони.
Ще кілька днів тому серед можливих кандидатів називали чинного міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, а також обговорювали можливість повернення Михайла Федорова. Прізвище Хмари у публічному просторі майже не звучало.
- Чому президент зробив ставку саме на нього?
- Чи зможе бойовий генерал продовжити технологічний курс Федорова?
- Чи виникне новий конфлікт із Генштабом і головнокомандувачем Олександром Сирським?
- І чи можливо призначити військового на посаду, яку, згідно з законом, має обіймати цивільна особа?
Влада: війська РФ вдарили по центру Харкова, загинула людина, серед постраждалих є діти
Російські війська вдарили по центру Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його даними, влучання було в Шевченківському районі.
За попередньою інформацією, наразі відомо про загиблу людину, ще вісім – постраждали, серед них є двоє діти. Пошкоджені житлові будинки.
За останніми даними Офісу генпрокурора, внаслідок російської агресії від лютого 2022 року загинули 717 дітей, ще 2662 поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Перетворення Криму на «острів»: ЗСУ протидіють спробам армії РФ глушити Starlink
Успішні удари ЗСУ по російській логістиці щодо окупованого Криму, змушують Москву шукати способи захисту своїх маршрутів постачання. Одним із головних завдань для російських військових стало порушення роботи супутникової системи Starlink, від якої значною мірою залежить ефективність українських дронів. На це звертає увагу телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее Время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Зеленський звільнив Хмару з посад в СБУ
Президент України Володимир Зеленський увільнив Євгенія Хмару від тимчасового виконання обов’язків голови Служби безпеки України та звільнив його з посади начальника Центру спеціальних операцій «А» СБУ.
Відповідні укази №619/2026 та №620/2026 оприлюднені на сайті президента.
Також сьогодні стало відомо, що уряд призначив Євгенія Хмару тимчасово виконувачем обов’язків міністра оборони.
Новий в.о. міністра – бойовий генерал-майор, відповідальний за операції на передовій та у спецпідрозділі СБУ «Альфа». Очолював СБУ з початку 2026 року, а в самій структурі служив майже 15 років. ЗМІ називають його одним з учасників звільнення Київської області, острова Зміїний та операції «Павутина».
Відповідно до закону України «Про національну безпеку України», міністром оборони має бути виключно цивільна особа. Також ця норма поширюється на першого заступника та заступників міністра.
Президент Володимир Зеленський 16 липня Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що «після того як необхідні юридичні процедури будуть дотримані» пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Ради майже через місяць, призначити Хмару міністром оборони.
16 липня український парламент затвердив новий склад уряду під керівництвом Сергія Корецького. Вакантними залишилися посади міністра оборони та міністра закордонних справ.
Від ранку 16 липня в Києві та багатьох інших містах України тривають протести проти рішення президента України Володимира Зеленського відправити у відставку з посади міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим ЗМІ повідомили про намір Зеленського запропонувати очолити Міноборони виконувачу обов’язків міністра внутрішніх справ Ігорю Клименку.
Однак зрештою Зеленський запропонував Клименку посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Сили РФ атакували чотири райони Дніпропетровщини, постраждали 10 людей – ОВА
На Дніпропетровщині через російську агресію поранені десятеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, війська РФ майже 40 разів атакували чотири райони області безпілотниками та авіабомбами.
Голова ОВА повідомив, що у Дніпровському районі через атаки РФ пошкоджений склад логістичної компанії, у Криворізькому (Зеленодольська громада) – виникли пожежі, постраждала людина, пошкоджені автомобілі, а у Синельниківському – пошкоджені приватні будинки й інфраструктура.
На Нікопольщині, за даними місцевої влади, противник цілив по Нікополю, Червоногригорівській, Марганецькій, Покровській громадах – поранень зазнали дев’ятеро людей, пошкоджена інфраструктура, багатоквартирний будинок, рейсові автобуси та приватні оселі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Домовились максимально співпрацювати» – Зеленський після зустрічі з ексрадником Федорова «Флешем»
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Сергієм «Флешем» Бескрестновим, який був радниками колишнього міністра оборони Михайла Федорова.
За його словами, під час зустрічі дуже детально обговорили все те, що зараз найбільш актуальне в технологічних складових української оборони.
«Важливо також і завжди вчасно реагувати на військові інновації, які відбуваються із силами й засобами армії агресора, на основі принципу: знаємо деталі, отже, влучно протидіємо», – написав президент у телеграмі.
Зеленський повідомив про домовленість із Бескрестновим «максимально співпрацювати» – «будуть рішення».
Сергій «Флеш» наразі цю зустріч не коментував.
15 липня медіа повідомили, що президент України Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді. Згодом Михайло Федоров підтвердив, що йде з посади міністра оборони. Президент 16 липня доручив виконання обов’язків голови Міноборони очільнику СБУ Євгенію Хмарі.
Сергій «Флеш» Бескрестнов пізно ввечері 15 липня заявив, що він вже не є радником міністра оборони Федорова. Він заявив, що для нього було честю працювати в команді Федорова, «було дуже багато планів та ідей на майбутнє, але, на жаль».
Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».
Головнокомандувач ЗСУ не оприлюднив конкретної відповіді на озвучену Федоровим критику на свою адресу, натомість закликав «зосередитися на війні».
Уряд призначив Хмару в.о. міністра оборони – Корецький
Уряд призначив Євгенія Хмару тимчасово виконувачем обов’язків міністра оборони та Андрія Сибігу – тимчасово виконувачем обов’язків міністра закордонних справ, повідомив премʼєр Сергій Корецький.
За його словами, важливо зберегти «безперервність роботи в сферах оборони та зовнішньої політики».
Корецький також повідомив про реорганізацію структури міністерств, відповідно до рішень парламенту.
«Відновлюємо Мінагрополітики, створюємо окреме Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Розмежували напрями економіки й довкілля та відновлення, а також інфраструктури й транспорту», – написав він у телеграмі.
Президент Володимир Зеленський 16 липня Євгенію Хмарі (який з січня 2026 року виконує обов’язки голови СБУ) виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам , які мають зібратися у сесійній залі Ради майже через місяць, призначити Хмару міністром оборони.
16 липня український парламент затвердив новий склад уряду під керівництвом Сергія Корецького. Вакантними залишилися посади міністра оборони та міністра закордонних справ.
Від ранку 16 липня в Києві та багатьох інших містах України тривають протести проти рішення президента України Володимира Зеленського відправити у відставку з посади міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим ЗМІ повідомили про намір Зеленського запропонувати очолити Міноборони виконувачу обов’язків міністра внутрішніх справ Ігорю Клименку.
Однак зрештою Зеленський запропонував Клименку посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Генштаб ЗСУ заявляє про ураження двох російських танкерів, корабля та НПЗ
Сили оборони України 16 липня та в ніч на 17 липня уразили два танкери, буксир, сторожовий корабель «Светляк», нафтовий термінал, НПЗ «Славнефть-Янос», повідомляє у телеграмі Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, уражено два танкери (один з них – газовоз) та один буксир в акваторіях Чорного та Азовського морів, танкери використовуються для транспортування російської нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу в обхід міжнародних санкцій, а також для перевезення палива в інтересах російської армії.
Також українські військові заявляють про ураження сторожового корабля проєкту 10410 «Светляк» у Керчі (окупований Крим) – такі кораблі призначені для патрулювання морської акваторії, супроводу кораблів і суден, а також можуть залучатися до виконання завдань із забезпечення дій військово-морських сил та інших силових структур РФ.
У Генштабі заявляють про ураження нафтового терміналу «ТЭС-Терминал-1» та складу паливно-мастильних матеріалів у Керчі, нафтобази «Шахтарськ» у Шахтарську Донецької області, а також залізничного моста через річку Кальміус у районі Старомар'ївки Донецької області та автомобільного моста у районі Козиного Курської області РФ, які противник використовує для військової логістики.
Також 16 липня завдано ураження нафтопереробному заводу «Славнефть-Янос» у російському Ярославлі – зафіксовано влучання в об'єкт з подальшою пожежею на території підприємства, додають у штабі.
Російська сторона про ці ураження не повідомляла.
Очільник Ярославської області Михайло Євраєв 16 липня підтвердив атаку БпЛА, заявивши про збиття всіх 54 безпілотників. За його словами, внаслідок атаки загинув чоловік, ще четверо чоловіків постраждали. Але про ураження НПЗ він не писав.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На Харківщині через атаку КАБом поранені двоє дітей – ОВА
На Харківщині в Ізюмі внаслідок російської атаки КАБом поранені двоє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, 8-річний хлопчик зазнав вибухових поранень, у 16-річної дівчини – поранення склом. Також поранень склом зазнав 40-річний чоловік.
За останніми даними Офісу генпрокурора, внаслідок російської агресії від лютого 2022 року загинули 717 дітей, ще 2662 поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Енергоатом» відреагував на заяву РФ про загибель «головного інженера» окупованої ЗАЕС
Компанія «Енергоатом» заявляє, що Росія продовжує використовувати тимчасово окуповану Запорізьку атомну електростанцію не лише як інструмент ядерного шантажу, а й як майданчик для інформаційних маніпуляцій, намагаючись «створити ілюзію законного управління українським ядерним об’єктом».
«Будь-які заяви чи повідомлення, що стосуються діяльності створеної окупантами адміністрації ЗАЕС, мають розглядатися виключно крізь призму того, що станція перебуває під незаконною окупацією, а всі призначення, здійснені державою-агресоркою, є юридично нікчемними», – йдеться у заяві.
У зв’язку з поширенням інформації про загибель одного з представників окупаційної адміністрації ЗАЕС компанія «Енергоатом» заявила, що «ця особа ніколи не була легітимним головним інженером Запорізької АЕС.
«Єдиним законним головним інженером станції є Денис Вікторович Мартиненко, а єдиним легітимним оператором Запорізької АЕС залишається АТ «НАЕК «Енергоатом», – наголошується в заяві.
«Енергоатом» нагадує, що після окупації Запорізької АЕС у березні 2022 року Росія силою захопила найбільшу атомну електростанцію Європи та незаконно створила на ній окупаційну адміністрацію, а особи, яких РФ призначала на керівні посади, є «виключно представниками окупаційного режиму і не мають жодного законного статусу ні відповідно до українського законодавства, ні відповідно до норм міжнародного права».
Зазначається, що до окупації на Запорізькій АЕС працювали близько 11 тисяч висококваліфікованих українських атомників, саме вони «десятиліттями забезпечували безпечну експлуатацію найбільшої атомної електростанції Європи».
«Натомість Росатом, не маючи достатньої кількості підготовлених фахівців, комплектував персонал окупованої станції працівниками без належної освіти, досвіду роботи на атомних об'єктах та необхідних професійних компетенцій. Для ядерної галузі така кадрова політика є неприпустимою та становить додаткову загрозу ядерній і радіаційній безпеці», – заявляють в «Енергоатомі».
Раніше голова «Росатома» Олексій Ліхачов заявив про загибель головного інженера окупованої Росією Запорізької АЕС Олександра Яковлєва та його водія нібито через атаку українського дрона. Незалежних підтверджень цього удару немає.
МЗС відкидає «бездоказові звинувачення» Росії щодо причетності України до загибелі людини внаслідок удару дроном поблизу станції.
У дипломатичному відомстві також вказали на ширший контекст цих звинувачень, а саме «постійне та цілеспрямоване нагнітання» Росією ситуації навколо станції та окупованого Енергодара, російські атаки на працівників і об’єкти станції й цивільну інфраструктуру міста, залякування міжнародної спільноти загрозою ядерного інциденту та спроби представити Україну як джерело небезпеки.
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію. Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях біля ЗАЕС, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.