Росія штурмує Іванівське: ЗСУ можуть втратити «ворота» у Часів Яр?
У ніч проти 4 березня проєкт DeepState у своєму звіті повідомив, що армія Росії продовжує наступ в Іванівському та Богданівці – це невеликі села на захід від захопленого Бахмута.
На захід від них уже розташований Часів Яр, який військові аналітики називають ціллю наступу армії агресора на цій ділянці. Аналітики DeepState зазначили, що якщо у Богданівці ситуація відносно стабільна, то в Іванівському «вкрай погана і може закінчитися втратою села». На карті проєкту значна частина села вже позначена як окупована. За оцінками DeepState, Росія готує резерви для спроби підійти впритул до Часового Яру.
Вранці 4 березня Генштаб повідомив про п'ять атак армії Росії за добу на захід від Бахмута. Напередодні про підготовку агресора атакувати Часів Яр повідомляв і речник ОСУ «Хортиця» Ілля Євлаш – проте він зазначив, що військам РФ доведеться подолати кілька ліній оборони ЗСУ тут – включно з мінними полями та ровами. Крім цього, місто розташоване на височині, що додатково ускладнить його штурми.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Головні питання випуску:
- Наскільки критичною стане оборона Часового Яру у разі втрати ЗСУ Іванівського?
- Якими можуть бути штурми самого Часового Яру, враховуючи його розташування на височині?
- І яку ціну Росія може заплатити за його можливе захоплення?
Внаслідок обстрілу Херсона пошкоджений заклад освіти – влада
У Херсоні 4 березня через обстріл сил РФ пошкоджений заклад освіти, розповів голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Ще один заклад освіти на території Херсона був пошкоджений внаслідок ворожих обстрілів», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, 4 березня російські війська з окупованого лівого берега вдарили по Дніпровському району міста. На лінії вогню опинився і навчальний заклад, уточнив голова МВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сили РФ вперше використали для удару по Куп’янську авіабомбу з касетним зарядом – Синєгубов
Російські військові 3 березня вперше використали для удару по Куп’янську авіабомбу з касетним зарядом, зазначив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Напередодні по Куп’янську вперше зафіксували удар КАБом із касетними зарядами. Це збільшує зону ураження і становить ще більшу загрозу для цивільних людей», – розповів чиновник.
За його словами, «через такі удари на Раду оборони області винесли питання примусової евакуації сімей з дітьми з ще низки населених пунктів».
Раніше 28 лютого війська РФ вдарили КАБами по місту Купʼянськ – загинули двоє людей, ще пʼятеро зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Сили РФ вперше використали для удару по Куп’янську авіабомбу з касетним зарядом – Синєгубов
Російські військові 3 березня вперше використали для удару по Куп’янську авіабомбу з касетним зарядом, зазначив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Напередодні по Куп’янську вперше зафіксували удар КАБом із касетними зарядами. Це збільшує зону ураження і становить ще більшу загрозу для цивільних людей», – розповів чиновник.
За його словами, «через такі удари на Раду оборони області винесли питання примусової евакуації сімей з дітьми з ще низки населених пунктів».
Раніше 28 лютого війська РФ вдарили КАБами по місту Купʼянськ – загинули двоє людей, ще пʼятеро зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Шмигаль не бачить утисків опозиції щодо відряджень за кордон
Жодних утисків опозиції в країні не бачить прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Таку позицію він озвучив під час підсумкової пресконференції у відповідь на запитання кореспондентки Радіо Свобода про дискримінаційну практику обмежень виїзду за кордон для народних депутатів із опозиції.
За його словами, нині, в умовах повномасштабної війни в Україні, пріоритетом має бути дотримання чинного законодавства, і незалежно від статусу «будь-яка особа має чітко дотримуватись закону».
«Якщо в Верховній Раді існують певні параметри того, як народні депутати України мають здійснювати свої офіційні закордонні відрядження, цих правил треба дотримуватися. Я переконаний, що всі народні депутати відповідно в цих параметрах сьогодні живуть, працюють і абсолютно користуються відповідною законодавчою базою», – сказав Денис Шмигаль.
Підсумовуючи, прем’єр заявив, що «як громадянин» утисків опозиції не бачить.
«З моєї сторони, як громадянина України, коментарів щодо утисків опозиції, когось кудись не пускають чи щось забороняють – я не бачу. Я це як громадянин зараз кажу, не як чинний прем’єр-міністр», – додав очільник українського уряду.
Раніше експрезидент, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко заявляв, що влада зірвала його участь у Мюнхенській конференції з безпеки, а також зустрічі з політиками у Польщі та Ізраїлі.
Посол України в Польщі Василь Зварич звернувся до польських фермерів з проханням «припинити безпідставне та шкідливе для наших дружніх країн блокування кордону з Україною».
За його словами, Україна не впливає на світові ціни на продовольство, адже вони «визначаються на світових біржах, де активно грає Росія».
«Саме Росія проводить демпінгову політику та використовує продовольчий ринок як гібридну зброю для цілей агресії проти України. Саме Росія послідовно намагається дестабілізувати світовий та європейський ринки, послабити економіку як України, так і європейських країн, а також створити антиукраїнські настрої, щоб підірвати солідарність Європи з Україною», – наголосив дипломат.
Також Зварич закликав польських фермерів «не дозволяти вводити себе в оману і не піддаватися пропаганді, спрямованій на те, , щоб засіяти у вашій громаді зерна ненависті до всього українського».
«Через триваючу блокаду кордону Україна вже серйозно ослаблена, українська економіка вже втратила внаслідок блокади приблизно 2 мільярди злотих. В умовах російської агресії це серйозний удар по обороні моєї країни, а отже також удар по безпеці Польщі», – зазначив він.
Посол наголосив що через блокаду кордону втрачає і польська економіка.
«Блокада кордону серйозно заважає торгівлі Польщі з Україною, яка у 2023 році становила приблизно 13 млрд євро, що більш ніж удвічі перевищує обсяг українського експорту до Польщі. Проблеми польської економіки, пов’язані з обмеженням польського експорту в Україну, також негативно вплинуть на повсякденне життя поляків», – зазначив Зварич.
У коментарі кореспондентці Радіо Свобода посол уточнив, що суми збитків 2 мільярди злотих – це загальна сума втрат від блокади кордону ще з грудня 2023 року.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
Шмигаль: в уряді працюють над новою системою бронювання від мобілізації
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на пресконференції 4 березня повідомив, що уряд працює над новою системою бронювання від військової служби.
За словами очільника уряду, для бронювання від мобілізації будуть враховувати сплату податків та зарплату.
«Середня зарплата, рівень зарплати, рівень сплати податків як людиною, так і компанією – всі ці речі сьогодні опрацьовуються комплексно. І вплив підприємства або галузі на економіку – ось це рамки майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо», – розповів Шмигаль журналістам у Києві.
Крім підприємств критичної інфраструктури, додаткові можливості отримають компанії, які «наповнюють державний бюджет».
«У нас в країні люди мають поділятися на дві категорії: ті, які захищають країну та воюють. Та, які працюють наповнюють бюджет. Сплату податків ми вже рахували. А загалом співвідношення має бути таким: не менше ніж один до восьми. Тобто восьмеро працюючих людей мають забезпечувати одну людину, яка захищає та ризикує своїм життям на фронті», – сказав прем’єр.
За словами Шмигаля, станом на березень 2024 року в Україні бронь від мобілізації мають близько 700 тисяч людей.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець перед тим заявив, що визначив низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію. Втім, він закликав парламент ухвалити документ у першому читанні, додавши, що до другого читання зауваження від Офісу омбудсмена «можна врегулювати».
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
196 українських дитячих будинків перемістили за кордон – Національна сервісна служба
Від початку повномасштабної війни з Росією, 196 дитячих закладів інтернатного типу були переміщені за кордон, розповів у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» голова Національної соціальної сервісної служби Василь Луцик.
За його словами, найбільше дітей, позбавлених батьківського піклування, проживає у Польщі, Німеччині і Туреччині.
«У нас майже всі діти з закладами перемістилися із супроводженням з України. Тобто це вихователі, які якраз і є педагогами, тому забезпечується україномовне оточення. Не в усіх країнах в нас достатня кількість вихователів, тому ми просимо наших міжнародних партнерів додатково наймати українців», – розповів Луцик.
Як зазначив голова сервісної служби, відомство спільно з Міністерством соціальної політики проводять виїзні моніторинги цих установ.
«Ми під час останнього моніторингу поспілкувалися з понад 400 дітьми, розпитали про умови без присутності вихователів, які в них є скарги. І на підставі цього ми формуємо звіт і цілісну картину перебування закладу в цій країні», – розповів Луцик.
Ще 94 заклади від початку повномасштабної війни перемістили до інших регіонів України, зазначив голова Національної соціальної сервісної служби.
За словами Луцика, в Україні від початку повномасштабної війни 13 338 дітей залишилися без батьківської опіки, з них 1759 дітей – стали сиротами.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.
196 українських дитячих будинків перемістили за кордон – Національна сервісна служба
Від початку повномасштабної війни з Росією, 196 дитячих закладів інтернатного типу були переміщені за кордон, розповів у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» голова Національної соціальної сервісної служби Василь Луцик.
За його словами, найбільше дітей, позбавлених батьківського піклування, проживає у Польщі, Німеччині і Туреччині.
«У нас майже всі діти з закладами перемістилися із супроводженням з України. Тобто це вихователі, які якраз і є педагогами, тому забезпечується україномовне оточення. Не в усіх країнах в нас достатня кількість вихователів, тому ми просимо наших міжнародних партнерів додатково наймати українців», – розповів Луцик.
Як зазначив голова сервісної служби, відомство спільно з Міністерством соціальної політики проводять виїзні моніторинги цих установ.
«Ми під час останнього моніторингу поспілкувалися з понад 400 дітьми, розпитали про умови без присутності вихователів, які в них є скарги. І на підставі цього ми формуємо звіт і цілісну картину перебування закладу в цій країні», – розповів Луцик.
Ще 94 заклади від початку повномасштабної війни перемістили до інших регіонів України, зазначив голова Національної соціальної сервісної служби.
За словами Луцика, в Україні від початку повномасштабної війни 13 338 дітей залишилися без батьківської опіки, з них 1759 дітей – стали сиротами.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.
«Блокада абсолютно безглузда»: Шмигаль про кризу на кордоні з Польщею
Блокування кордону польськими аграріями «абсолютно безглузде», адже понад 90% експорту України йде морем або через дунайські порти. Таку позицію щодо протестів на польсько-українському кордоні висловив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час підсумкової пресконференції.
Він нагадав, що українська сторона запропонувала польській 5 кроків для вирішення ситуації. Серед них, зокрема, необхідність припини експорт зерна і продовольства з Росії і Білорусі до ЄС та самої Польщі.
За словами Шмигаля, від блокади кордону польськими фермерами більше збитків зазнає Польща, а не Україна.
«Абсурдність цієї ситуації в тому, що Польща втрачає більше, ніж втрачає Україна. Питання в тому, що втрати України сьогодні оплачуються кров'ю наших людей, в тому числі і фермерів, які гинуть на полях від мін, від обстрілів, втрачають свою техніку. Тому тут навіть не в економічних збитках питання, а в моральному аспекті», – розповів прем'єр.
Також, як заявив Шмигаль, попри протести, на кордоні з Польщею не були затримані жодні гуманітарні чи військові вантажі.
«Дуже важливо, що попри протести польських перевізників, фермерів, не зафіксовано жодного випадку блокування доставки в Україну зброї, військової техніки, гуманітарної допомоги, пального. Всі ці вантажі йдуть безперешкодно в Україну. Ось ці випадки, які голосно в telegram-каналах роздуваються, це не військові техніка. Це комерційні автомобілі, які везуть під різним виглядом», – сказав Шмигаль.
Водночас прем'єр-міністр наголосив, що повернення України «до довоєнних рамок» неможливе.
«Україна зробила величезний прогрес на шляху до євроінтеграції. Сьогодні ми вже знаходимося навіть не в статусі угоди про асоціацію, а в статусі перемовин. Це вже юридично інший статус. Тому Єврокомісія, я переконаний, на ці умови не піде. Це вже юридично неможливо», – зазначив очільник українського уряду у розмові з журналістами.
Працювати продовжують на платформі Єврокомісії та Координаційної Ради. Прем'єр каже, що «до 28 березня хотілося б розв'язати цю кризу».
Також Шмигаль додав, що міжурядова українсько-польська комісія з торговельно-економічного співробітництва засідатиме 11 березня і до неї уряд «дуже предметно готується».
Підсумовуючи, Денис Шмигаль зазначив, що ситуація на кордоні нині є контрольованою, протести мирними, а випадки вандалізму щодо українського зерна розслідує польська сторона.
«Я переконаний, винні будуть покарані і переконаний, що це не позиція польських фермерів, не позиція польського суспільства, власне так вчиняти з українським зерном. Ми розуміємо, що Росія тут має надзвичайно високий вплив», – сказав очільник українського уряду.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
Постраждалі від сексуального насильства під час війни в Україні отримають репарації – Стефанішина
В Україні запрацював пілотний проєкт з невідкладних проміжних репарацій для постраждалих від сексуального насильства під час війни, повідомила 4 березня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час конференції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки».
За її словами, протягом року 500 постраждалих зможуть отримати одноразову виплату у розмірі 3 тисячі євро на умовах повної конфіденційності. Вже у березні 40 людей пройдуть необхідні процедури для того, щоб отримати відповідні статуси та перші проміжні репарації.
«Ми розробили систему формування таких репарацій, яка передбачає виявлення постраждалих, ідентифікацію кейсів, ухвалення рішень про відповідність критеріям і виплату проміжних компенсацій», – зазначила віцепрем’єрка.
Вона також додала, що ця робота відбувається у взаємодії з офісом Генерального прокурора, який розслідує такі злочини, а також Міністерством юстиції, яке формує реєстр збитків. Партнерами реалізації проєкту також є центри допомоги врятованих та профільні громадські організації, зазначила Стефанішина.
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), є «зброєю» війни Росії проти України. Це частина російської стратегії для контролю і залякування цивільного населення, що заохочується вищим керівництвом РФ. Попри те, що основна частина СНПК вчиняється щодо жінок, зафіксовані випадки також щодо чоловіків, літніх людей і навіть дітей.
Станом на 4 березня Офіс генерального прокурора України розслідує 274 факти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК).
В Україні конфіскували активи російського журналіста Дмитра Кисельова – ВАКС
В Україні конфіскували активи російського пропагандиста Дмитра Кисельова, йдеться про майно в окупованому Криму, повідомляє пресслужба Вищого антикорупційного суду.
За даними пресслужби, «колегія суддів задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до російського журналіста-пропагандиста Кисельова та застосувала до нього санкцію, передбачену чинним законодавством».
Суд вирішив стягнути в дохід держави його активи, а саме:
- житловий будинок загальною площею 151,1 кв.м у Коктебелі;
- земельну ділянку загальною площею 0.2878 га;
- автомобіль Land Rover;
- причіп;
- 100% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Сковорода»;
- 30,95% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Промо.Юей».
Апеляційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду може бути подано учасником справи протягом п’яти днів із дня проголошення рішення суду, кажуть у ВАКС.
Дмитро Кисельов – російський журналіст, телеведучий і пропагандист. Заступник генерального директора ВДТРК з 2008 року, генеральний директор агентства «Росія сьогодні» з 9 грудня 2013 року.
З березня 2014 року за підтримку російсько-української війни перебуває під персональними санкціями Європейського союзу та інших країн.
В Україні конфіскували активи російського журналіста Дмитра Кисельова – ВАКС
В Україні конфіскували активи російського пропагандиста Дмитра Кисельова, йдеться про майно в окупованому Криму, повідомляє пресслужба Вищого антикорупційного суду.
За даними пресслужби, «колегія суддів задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до російського журналіста-пропагандиста Кисельова та застосувала до нього санкцію, передбачену чинним законодавством».
Суд вирішив стягнути в дохід держави його активи, а саме:
- житловий будинок загальною площею 151,1 кв.м у Коктебелі;
- земельну ділянку загальною площею 0.2878 га;
- автомобіль Land Rover;
- причіп;
- 100% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Сковорода»;
- 30,95% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Промо.Юей».
Апеляційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду може бути подано учасником справи протягом п’яти днів із дня проголошення рішення суду, кажуть у ВАКС.
Дмитро Кисельов – російський журналіст, телеведучий і пропагандист. Заступник генерального директора ВДТРК з 2008 року, генеральний директор агентства «Росія сьогодні» з 9 грудня 2013 року.
З березня 2014 року за підтримку російсько-української війни перебуває під персональними санкціями Європейського союзу та інших країн.
Витік аудіозапису німецьких військових офіцерів про постачання Україні ракет «Таурус» та обговорення можливих ударів по Керченському мосту викликав дискусії серед західних політиків та ЗМІ. Зокрема, частина дорікає німецькому керівництву за зволікання із допомогою Україні та загравання із виборцями.
Влада: армія РФ атакувала Нікопольщину дронами і артилерією, є руйнування
Впродовж дня 4 березня сили РФ завдали 4 удари дронами-камікадзе та стільки ж разів били з артилерії по Нікопольщині Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак у телеграмі.
«Протягом дня від атак ворога потерпала Нікопольщина – райцентр та Марганецька громада. На щастя, через це не постраждали люди. Але є руйнування», – написав він у телеграмі.
За словами чиновника, внаслідок обстрілів було пошкоджене приватне підприємство, 9 осель, господарська споруда, ще одна – зруйнована.
«Потрощені мікроавтобус і гараж. Зачепило кілька ліній електропередач й газогін. Виникла пожежа, її оперативно загасили», – підсумував Лисак.
Російські військові регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь. Як правило, місто атакують з артилерії та дронами-камікадзе.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Зеленський змінив командувача Сил підтримки ЗСУ
Президент Володимир Зеленський звільнив із посади командувача Сил підтримки Збройних сил України Дмитра Герегу та призначив на його місце Олександра Яковця.
«Звільнити Герегу Дмитра Михайловича з посади командувача Сил підтримки Збройних сил України», – йдеться в указі №140/2024.
Указом №141/2024 глава держави призначив командувачем Сил підтримки Збройних сил України Яковця.
Раніше 2 березня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про кадрові перестановки серед командирів у окремих бойових бригадах.
Наприкінці лютого, після перевірки оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» у частинах, які тримають оборону на Авдіївському напрямку, Сирський заявив, що «в окремих командирів були виявлені певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника». За його словами, це вплинуло на стійкість оборони на окремих напрямках.
У лютому українські військові після понад чотирьох місяців виснажливих боїв залишили місто Авдіївку поблизу Донецька, яке ЗСУ утримували з початку збройного протистояння в 2014 році. Після втрати Авдіївки Сили оборони України також втратили контроль над кількома селами, розташованими на північ і північний захід від Авдіївки.
На Авдіївському напрямку армія РФ «частково контролює» села Бердичі і Тоненьке – Сили оборони
Просування російських військових на Авдіївському напрямку зупинено поблизу сіл Бердичі та Тоненьке, повідомив начальник відділу зв’язків з громадськістю ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону.
«Від початку доби до 18 години на Авдіївському напрямку відбито 21 атаку ворога в районах населених пунктів Бердичі, Тоненьке, Первомайське, Новоселівка і Невельське. На цьому найгарячішому напрямку обстановку вдається стабілізувати, просування ворога припинено. Там він частково контролює села Бердичі, Тоненьке. Але Сили оборони виконують свою роботу. Завдають ворогу значних втрат, і просування ворога зупинене на цьому рубежі», – сказав він.
У лютому українські військові після понад чотирьох місяців виснажливих боїв залишили місто Авдіївка поблизу Донецька, яке ЗСУ утримували з початку збройного протистояння в 2014 році. Після втрати Авдіївки Сили оборони України також втратили контроль над кількома селами, розташованими на північ і північний захід від Авдіївки.
Розвідка Великої Британії заявила 29 лютог, що територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу.
Третя штурмова розкриває подробиці виходу з Авдіївки
- Бійці третьої окремої штурмової бригади розповіли виданню The Washington Post деталі відходу ЗСУ з Авдіївки: розповідають про паніку та безлад. Пізніше в 3-й ОШБр Радіо Свобода прокоментували, що деякі цитати бійців перекрутили. Тим часом видання NYT пише про слабку лінію оборони під Авдіївкою. Що відбувалося насправді? Чи вірні висновки журналістів видання NYT? Чому не вдалося побудувати міцніші укріплення?
- Одразу дві країни – Китай і Туреччина – заговорили про мирні переговори. Китай уже відрядив свого посланця у турне – він уже побував у Росії та вислухав її побажання. Яку мету переслідує Ердоган? Та в чому інтерес Китаю?
- Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль намагається використати мирні ініціативи Китаю та Туреччини у власних інтересах: зокрема, для підриву міжнародної підтримки України.
- Тим часом очільник українського уряду Денис Шмигаль пішов на політичний рекорд: вже 4 роки він перебуває на посаді прем’єр-міністра України. На цій посаді він «пересидів» навіть Азарова. У чому секрет Шмигаля?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
На фронті відбулося 63 бойових зіткнення впродовж доби – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 березня на фронті відбулося 63 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав пʼять ракетних та 44 авіаційних удари, здійснив 68 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали багатоповерхові та приватні будинки, а також інші об’єкти інфраструктури», – ідеться у вечірньому зведенні.
За цими даними, найбільше атак російські військові здійснили на Авдіївському (21 раз) та Новопавлівському (16 разів) напрямках. Також бойові зіткнення відбулися на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Херсонському напрямках.
Як указують у Генштабі ЗСУ, впродовж доби українська авіація завдала ударів по восьми районах зосередження особового складу та одній наземній станції управління БпЛА противника, а підрозділи ракетних військ уразили один район зосередження особового складу, один засіб протиповітряної оборони та шість артилерійських засобів противника.
ЗСУ: «російські військові перекидають резерви, щоб взяти Новомихайлівку»
Станом на зараз один із «гарячих» напрямків на фронті – Новопавлівський, який раніше називався Мар’їнським, розповів начальник відділу зв’язків з громадськістю ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
За його словами, «в районі села Новомихайлівка ворог зосереджує дуже значні резерви, перекидає підкріплення з глибинки з російської, саме щоб взяти село Новомихайлівка».
«Там щодня більше штурмів, ніж на Авдіївському напрямку. От, наприклад, вчора 20 на Авдіївському напрямку, а на Новомихайлівці було і на її околицях – 30 штурмів. Але оборона тримається, ворог докладає величезних зусиль, однак не має успіху від слова зовсім», – підсумував Лиховій.
У лютому українські військові після понад чотирьох місяців виснажливих боїв залишили місто Авдіївка поблизу Донецька, яке ЗСУ утримували з початку збройного протистояння в 2014 році. Після втрати Авдіївки Сили оборони України також втратили контроль над кількома селами, розташованими на північ і північний захід від Авдіївки.
Розвідка Великої Британії заявила 29 лютого, що територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу.
Проєкт DeepState у ніч проти 22 лютого повідомив, що армія РФ окупувала Побєду – село на південний захід від Мар'їнки Донецької області. Про це заявили і у російському Міноборони. Військово-політичне керівництво України ці повідомлення не коментувало.