Як переживають важкі бої ті, хто залишилися у Сєвєродонецьку?
Кілька найвідважніших місцевих жителів готують на подвір’ї їжу прямо під звуки важкої артилерії, та тікають у підвали будинків від обстрілів. Чоловік під звуки вибухів важкої артилерії проходить вулицею в Сєвєродонецьку, щоб повернути втраченого перед цим коня додому, у той час як повз проїжджає український танк.
МЗС Британії: Молдову треба «екіпірувати за стандартами НАТО»
Міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс заявила про необхідність «екіпірувати Молдову за стандартами НАТО», щоб ця країна могла захистити себе від можливої російської агресії. Трасс заявила про це в інтерв’ю газеті The Telegraph.
За словами Трасс, зараз ведуться переговори з союзниками про те, як допомогти невеликим країнам захистити себе з урахуванням «амбіцій президента Росії Володимира Путіна». «Путін чітко заявив про свої амбіції щодо розширення Росії. Те, що його спроби взяти Київ не увінчалися успіхом, не означає, що він відмовився від цих амбіцій», – зазначила Трасс.
Міністерка наголосила, що мета полягає в тому, щоб дати Україні на довгий термін можливість себе обороняти, але це стосується й інших «уразливих держав», таких як Молдова, яка також не входить до НАТО.
Від кінця квітня фактична влада молдовського сепаратистського регіону Придністров’я неодноразово заявляла про обстріли в регіоні. З Україною у Молдови та Придністров’я – спільна ділянка кордону в 1200 кілометрів. Лунають побоювання, що війна РФ в Україні може перекинутися на молдовську територію. У Придністров’ї базуються близько півтори тисячі російських військових.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що загострення ситуації у Придністров’ї спричинене діями спецслужб Росії.
Цього місяця голова Європейської ради Шарль Мішель пообіцяв сприяти Молдові у нарощуванні військової допомоги.
Ердоган виклав умови для підтримки заявок Швеції і Фінляндії на вступ у НАТО
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виклав умови для Швеції та Фінляндії, які вони мають виконати, щоб отримати схвалення Туреччиною їхніх заявок на вступ до НАТО. За словами Ердогана, ці країни мають відмовитися від фінансової і політичної підтримки «терористичних» груп, які загрожують національній безпеці Туреччини.
21 травня Ердоган окремо поговорив по телефону з прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон і президентом Фінляндії Саулі Нійністе, сказавши Андерссон, що Стокгольм повинен припинити свою «політичну, фінансову і військову підтримку» терористичним угрупованням, повідомляє офіс турецького президента.
Давній член НАТО Туреччина особливо критикувала Швецію за поблажливість щодо Робочої партії Курдистану (PKK), яку Туреччина та її західні союзники зараховують до терористичних груп, і прихильників Фетхуллаха Гюлена, якого розшукують через невдалий переворот 2016 року.
Ердоган наполягав, щоб його занепокоєння розглянули, в той час як Швеція та Фінляндія прагнуть до членства в НАТО, для чого потрібна згода всіх 30 нинішніх держав-членів.
Туреччина очікує, що Швеція «зробить конкретні й серйозні кроки», які засвідчать, що вона поділяє занепокоєння Анкари з приводу PKK та її іракських і сирійських відгалужень, сказав Ердоган Андерссон, повідомляє його офіс.
Крім того, він закликав Швецію «зняти обмеження, накладені на Туреччину в оборонній промисловості», посилаючись на ембарго на поставки зброї, яке діє відтоді, як Швеція та Фінляндія приєдналися до інших країн у введенні обмежень після наступу турецької армії в 2019 році проти сил сирійських курдів – «Загонів народної оборони», відомих за курдським скороченням YPG.
Вирішення цих питань продемонструє, що Стокгольм поділяє стурбованість Анкари через питання безпеки, сказав Ердоган.
Андерссон сказала, що вона цінує цей заклик, і що Швеція сподівається зміцнити двосторонні відносини з Туреччиною.
«Я наголосила, що Швеція вітає можливість співпраці в боротьбі з міжнародним тероризмом, і підкреслила, що Швеція чітко підтримує боротьбу з тероризмом і внесення PKK до списку терористів», – сказала вона.
Під час розмови з Нійністе Ердоган заявив, що заплющувати очі на «терористичні» організації, що становлять загрозу союзнику по НАТО, «несумісно з духом дружби й об’єднання».
Ердоган також сказав, що це природне право Туреччини – очікувати поваги та підтримки її «законної та рішучої боротьби проти явної загрози її національній безпеці та народу».
Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.
Перед офіційною подачею заявок 18 травня Швеція та Фінляндія заявили, що масштабна війна Росії проти України спонукала їх відмовитися від нейтралітету і подати заявки на членство в НАТО.
Хоча очікується, що розгляд заявок двох країн буде відбуватися швидко, проти приєднання Швеції і Фінляндії виступила Туреччина.
Андерссон і Нійністе 19 травня привітав у Білому домі президент США Джо Байден, який рішуче підтримав їхні наміри.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вже сказав, що в разі подання заявок Швеція й Фінляндія будуть швидко і без проблем прийняті до Альянсу.
Одним із обґрунтувань для масштабного вторгнення в Україну в лютому цього року російська влада називала прагнення Києва вступити до НАТО. У Кремлі заявляли, що такі прагнення нібито загрожують безпеці Росії.
Війська РФ готуються до наступу на Слов’янському і Лиманському напрямках – Генштаб ЗСУ
Російські військові готуються до наступу на Слов’янському і Лиманському напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 21 травня.
«Триває підготовка підрозділів окупаційних військ для відновлення наступу на Слов’янському напрямку. Протягом дня ворог здійснював артилерійські обстріли в районах населених пунктів Велика Комишуваха і Довгеньке Харківської області… Противник продовжує підготовку до наступу на Лиманському напрямку. За підтримки авіації та артилерії вів штурмові дії в районах населених пунктів Липове, Василівка, Мар’їнка та Новомихайлівка Донецької області, успіху не мав. Завдав авіаційного удару по населеному пункту Микільське Волноваського району Донецької області», – йдеться в повідомленні.
На Донецькому напрямку загарбники, за даними Генштабу, намагаються прорвати оборону українських військ і вийти на адміністративні кордони Луганської області. «Завдавав вогневого ураження всім спектром озброєння, включно з авіацією, по позиціях підрозділів Сил оборони та цивільних об’єктах уздовж лінії зіткнення. Крім того, завдав авіаційних ударів по об’єктах цивільної інфраструктури в районах населених пунктів Врубівка Луганської області та Бахмут Донецької області», – йдеться у зведенні.
На Сіверському напрямку російські сили обстріляли населені пункти Семенівка, Блешня, Гірськ Чернігівської області, завдали ракетних ударів по об’єктах в Житомирській і Полтавській областях, додали у командуванні.
«На Слобожанському напрямку противник продовжує ведення бойових дій з метою утримання займаних рубежів. Щоб не допустити виходу наших військ на державний кордон завдавав авіаційних ударів й обстрілював з артилерії райони населених пунктів Чорноглазівка, Прудянка, Дементіївка і Тернова», – йдеться в повідомленні.
Лауреатами премії Гонгадзе стали Мстислав Чернов і Євген Малолєтка
Лауреатами Премії імені Георгія Гонгадзе 2022 року стали журналіст Associated Press, фотограф, відеограф, письменник Мстислав Чернов та фотожурналіст Євген Малолєтка.
Лауреатів премії оголосили 21 травня – у день народження Георгія Гонгадзе.
Фотографи Мстислав Чернов і Євген Малолєтка понад два тижні документували наслідки обстрілів Маріуполя.
«У цьому році це точно премія для всіх українських журналістів, тому що весь світ дивиться на те, як українські журналісти бачать війну своїми очима. Зараз це не просто українська премія, зараз – це премія міжнародна. Гонгадзе є прикладом для всіх українських журналістів, тобто для нас це персонально важливо. Велика честь», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Мстислав Чернов.
«Це відзнака за те, що ми показали людям правду. Наша робота і те, що ми зробили в Маріуполі – це дійсно було показово, бо ми маємо донести світу, що відбувається. Показати людям ту частину, яку не можуть побачити всі. Я роблю свою роботу не за нагороди, я роблю її для людей. Для того, щоб світ знав, що відбувається в нашій країні», – зауважив Євген Малолєтка.
Цього року у рамках премії вперше запроваджено спеціальну відзнаку. Нею посмертно «за визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу» буде нагороджений фотожурналіст Макс Левін, який загинув у березні 2022 року під час бойових дій на Київщині.
До короткого списку номінантів на здобуття премії цього року ввійшли четверо українських журналістів і журналісток. Окрім Мстислава Чернова та Євгена Малолєтки, також увійшли співзасновник та головний редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко, головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська.
Минулого року лауреаткою премії імені Георгія Гонгадзе стала ведуча токшоу «Зворотний відлік» Мирослава Барчук. Премія була заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з Асоціацією випускників КМБШ, Києво-Могилянською Бізнес-Школою та виданням «Українська правда».
Росія заборонила в’їзд Байдену, його сину і ще понад 900 американцям
Міністерство закордонних справ Росії опублікувало список громадян США, яким заборонений в’їзд до країни. У ньому – 963 прізвища. На думку російського зовнішньополітичного відомства, ці люди «розпалюють русофобію».
До списку потрапили представники влади США, серед яких президент Джо Байден і віцепрезидентка Камала Гарріс, держсекретар Ентоні Блінкен, міністр оборони Ллойд Остін, директор ЦРУ Вільям Бернс. До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».
У США поки що цю інформацію не коментували.
Раніше США запровадили персональні санкції проти сотень громадян Росії. Санкційний список значно розширили після масштабного російського вторгнення в Україну. У списку – президент Росії Володимир Путін та практично все найвище керівництво країни.
ЗМІ встановили особу військового РФ зі статті про вбивства у Бучі
Видання «Важные истории» пише, що ідентифікувало одного з російських військових, ймовірно, причетного до розстрілу беззбройних жителів Бучі під Києвом. Це 37-річний Чингіз Атанаєв, уродженець Магадана.
Атанаєва впізнали за відео, опублікованим і дослідженим газетою The New York Times. На кадрах російські військові ведуть групу беззбройних людей. Згодом були знайдені тіла восьми з них.
Більшість убитих були учасниками місцевого загону тероборони, однак, за даними The New York Times, вони не мали при собі зброї. Вони ховалися в одному із будинків, де їх знайшли росіяни, яких видання називає десантниками. Чингіз Атанаєв останні роки жив у Пскові, де дислоковані 104-ий та 234-ий десантно-штурмові полки, які, за повідомленням The New York Times, перебували у Бучі.
До висновку про те, що людина на відео – саме Атанаєв, дійшли і в розслідувальній групі Bellingcat.
«Важные истории» знайшли соцмережі Атантаєва, в яких він підписаний на групи, пов’язані з армією. У 2017 році він звертався до псковського суду з вимогою визнати неповнолітню дочку його дружини членом сім’ї військовослужбовця.
Востаннє Атантаєв заходив на свою сторінку у «ВКонтакте» 12 квітня.
Дружина Атанаєва у розмові з журналістами відкинула припущення, що на відео з камери спостереження у Бучі потрапив її чоловік.
Раніше правозахисна організація Human Rights Watch повідомила про документування злочинів російських військових проти мирних жителів на півночі України. У 17 селах і невеликих містах Київської та Чернігівської областей правозахисники розслідувала, серед іншого, 22 явні страти.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів. Насамперед йдеться про Бучу, де загинули щонайменше 400 людей.
Україна і представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
Португалія надасть Україні до 250 млн євро допомоги – Шмигаль
Португалія надасть Україні до 250 мільйонів євро фінансової підтримки – відповідний меморандум підписали 21 травня в Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта, повідомив голова українського уряду в телеграмі.
«Перший транш у розмірі до 100 мільйонів євро Україна має отримати вже цього року. Це допоможе Україні зберегти макроекономічну стабільність під час війни і дасть можливість скоріше відновитися після наш
Прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта 21 травня перебуває в Україні з візитом. Президент України Володимир Зеленський, який мав зустріч із Коштою, заявив, що це – перший візит очільника уряду Португалії в Україну.
Як повідомила пресслужба українського президента, під час зустрічі з Зеленським Кошта, зокрема, підтвердив готовність долучитися до відбудови України після війни. Він зазначив, що його країна може стати куратором відновлення шкіл і дитячих садків, які були зруйновані внаслідок бойових дій.
Напередодні «Група семи» найбільш промислово розвинених країн погодилися надати Україні 9,5 мільярдів доларів нової економічної допомоги, щоб сприяти Києву у виплаті зарплати державним службовцям і забезпечити можливість роботи уряду на тлі захисту України від масштабного російського вторгнення.
Зеленський: Росія заблокувала 22 млн тонн продовольства в українських портах
Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати, заявив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Португалії Антоніу Коштою 21 травня в Києві.
Він наголосив, що світова спільнота має допомогти Україні у розблокуванні морських портів, інакше слідом за енергетичною кризою настане продовольча, і з нею зіткнеться набагато більше країн.
«Росія заблокувала майже всі порти і всі, скажімо так, морські можливості експорту харчової продукції – нашого зерна, ячменю, соняшнику. Багато всього… Буде криза у світі. Друга криза після енергетичної, яку спровокувала Росія. Зараз вона зробить харчову кризу, якщо ми не розблокуємо для України шляхи, не допоможемо країнам Африки, країнам Європи, країнам Азії, які потребують саме цих продуктів. Розблокувати можна різними шляхами. Один зі шляхів – військовий. Тому з такими запитами щодо відповідної зброї ми звертаємося до наших партнерів», – сказав Зеленський.
Як повідомила пресслужба президента, зі свого боку, прем’єр-міністр Португалії зазначив, що його країна вже направила Україні військову допомогу. Йдеться про нелетальну й летальну зброю відповідно до запитів України. І надання такої допомоги триває, додав він.
Країни Заходу неодноразово попереджали про ймовірну продовольчу кризу та голод у низці країн через війну Росії проти України. У березні ООН зафіксувала зростання цін на продукти на понад 12 відсотків. Це стало рекордом із 1990 року. Про можливу харчову кризу застерігала також і українська влада.
18 травня генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав Росію дозволити безпечний експорт збіжжя через українські порти.
Порти Одеса, Чорноморськ та інші були відрізані російськими військовими кораблями в Чорному морі, тому зерно може подорожувати лише перевантаженими наземними маршрутами, які менш ефективні.
До масштабного вторгнення Росії в лютому Україна експортувала через свої порти 4,5 мільйона тонн сільськогосподарської продукції на місяць – 12 відсотків світового обсягу пшениці, 15 відсотків кукурудзи та половину олії.
Ґутерріш сказав, що війна в Україні посилила глобальну нестачу продовольства, внаслідок чого кількість людей у світі, які страждають від серйозної нестачі харчів, збільшилася зі 135 мільйонів у 2019 році до нинішніх 276 мільйонів.
Крім того, понад пів мільйона людей живуть в умовах голоду, що більш ніж на 500 відсотків більше, ніж у 2016 році, додав Ґутерріш.
У Німеччині планують у липні надати Україні перші зенітні системи Gepard
У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.
Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.
Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.
Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.
Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.
В ОК «Південь» показали наслідки вчорашнього обстрілу Одещини
В оперативному командуванні «Південь» оприлюднили фото і відео наслідків ракетного удару, завданого 20 травня по промисловому підприємству з добривами на Одещині.
«20 травня із застосуванням стратегічної авіації ворог наніс черговий ракетний удар крилатою ракетою повітряного базування по Одещині. Вдарили по промисловому підприємству з добривами. Внаслідок влучання на території підприємства утворилася вирва діаметром 12 та глибиною три метри. Зруйновані промислові об’єкти», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 21 травня.
За даними ОК «Південь», внаслідок влучання стався вибух, виникла пожежа. «Але підрозділи ДСНС її швидко ліквідували. Ані постраждалих, ані загрози природному середовищу і здоров’ю цивільного населення немає», – йдеться в повідомленні.
Напередодні в ОК «Південь» повідомляли про влучання російської ракети в один з об’єктів інфраструктури Одещини, але не вказували, що це за об’єкт. Крім того, голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомляв, що в результаті ракетного удару на Одещині в одному з районів спостерігається запах аміаку, але «ДСНС доповідає, що все в порядку, що концентрація мінімальна і нічого страшного не буде».
Зеленський очікує надання Україні американських MLRS після зустрічі «Рамштайн-2»
Президент Володимир Зеленський очікує, що за результатами другої зустрічі країн-партнерів у тому складі, у якому вони збиралися на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині, запланованої на 23 травня в онлайн-форматі, Україні нададуть необхідну зброю для захисту своїх територій, зокрема американські реактивні системи залпового вогню MLRS.
Він сказав про це, відповідаючи на запитання представників ЗМІ за результатами переговорів із прем’єр-міністром Португалії Антоніу Коштою в Києві 21 травня.
«Скажу чесно, у нас є великі очікування. Я б назвав це довгоочікуваним процесом. Ми вдячні за велику військову підтримку, яку надають ті чи інші держави. Ми очікуємо позитиву щодо постачання MLRS. У мене немає секретів, ми звертаємося до всіх країн – від США до кожної європейської держави щодо MLRS, завдяки яким Україна зможе забрати ініціативу і звільняти свою територію», – цитує голову держави його пресслужба.
Тим країнам, які бояться надавати Україні системи MLRS, бо вважають, що Київ піде в наступ на РФ, Володимир Зеленський нагадав, що нині війна триває на українській території, і Донбас не перестав бути частиною України після того, як там почали видавати російські паспорти.
«Це наші території, і ми йдемо крок за кроком, щоб звільняти їх. Ми не можемо заплатити ціну в десятки, сотні тисяч людей. Тому просимо нам допомогти. У деяких країн (це озброєння – ред.) просто стоїть, а для нас це виживання, ці системи MLRS», – сказав Зеленський.
За його словами, українській стороні відомо, що Росія на різних рівнях погрожує тим чи іншим державам, намагаючись завадити передачі Україні згаданих систем. Президент України закликав країни не боятися і об’єднуватися, бо саме цього насправді боїться Росія.
«Нам дуже потрібна ваша предметна допомога», – наголосив голова держави.
Цього тижня видання Politico з посиланням на джерела в адміністрації США повідомило, що Сполучені Штати, попри прохання Києва, не постачають Україні реактивні системи залпового вогню великої дальності. На думку джерел, це пов’язано з тим, що у Вашингтоні побоюються ударів по російських територіях із застосуванням цієї зброї й ескалації і затягування конфлікту.
Йдеться, зокрема, про сучасні американські системи HIMARS, дальність яких становить до 300 кілометрів.
На думку Києва, ці системи допоможуть Україні перевершити російську важку артилерію за дальністю дії та руйнівною силою, що може багато в чому визначити результат війни.
Президент Володимир Зеленський згадував про необхідність надання Україні американських систем залпового вогню M142 HIMARS і М270 MLRS під час виступу перед лідерами «Групи семи» на початку травня.
Співрозмовник Politico додав, що серед влади України «наростає фрустрація» через побоювання Вашингтона у питанні військових постачань.
Україна і США продовжують активне обговорення постачання зброї, повідомив неназваний співробітник Білого дому. За його словами, не всі озброєння, які попросив Київ, можуть бути швидко йому передані.
Від початку російського масштабного вторгнення США надали Україні військову допомогу на суму майже чотири мільярди доларів.
Москва постачання зброї Україні критикує і стверджує, що вони не сприяють переговорам про мир.
У понеділок, 23 травня, за ініціативи очільника Пентагону Ллойда Остіна представники понад 40 країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України – так званій «Рамштайн-2».
Сумщину обстрілюють із РСЗВ з території РФ – Живицький
Російські військові 21 травня продовжують обстрілювати Сумську область, повідомив голова обласної військової адміністрації Дмитро Живицький.
«Сумщина. Ситуація з обстрілами станом на 15:30. Майже о 9-ій ранку Росія зі своєї території вела артобстріл територій Білопільської громади. Також понад годину ворог веде вогонь зі своєї території з ракетних систем залпового вогню по території Сумського району», – написав голова ОВА у телеграмі 21 травня.
Подробиць він не навів, пообіцявши надати їх згодом.
Вранці Живицький повідомляв про обстріл Есманської громади області з території Росії. Втрат не було, додав він.
Вранці 21 травня у Генштабі ЗСУ також повідомили про обстріли позицій Сил оборони у районах прикордонних українських населених пунктів на території Сумської та Чернігівської областей.
Колишній полонений український боєць виграв позов до РФ
Колишній військовополонений, учасник бойових дій Володимир Фоміцький виграв суд проти Російської Федерації. Позов бійця задовольнив Довгинцівський районний суд Кривого Рогу. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Суд вирішив стягнути з РФ та акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (колишній «Сбербанк») на користь Володимира Фоміцького один мільйон гривень компенсації моральної шкоди. Рішення суду вже набуло чинності, позивач отримав на руки відповідний документ. Термін апеляції сплив.
Як розповів Радіо Свобода адвокат колишнього бійця Дмитро Чернеш, вони з Володимиром Фоміцьким вирішили позиватися і до держави Російської Федерації в особі її посольства в Україні, і до російського банку, який реально може виплатити кошти. Судовий розгляд тривав майже два роки.
«Тепер будем реалізовувати рішення суду на практиці. Виконавчі органи мають забезпечити виконання цього рішення, де б ці гроші не лежали, навіть по світу. Механізмів цілком достатньо. Тепер цим же шляхом може йти будь-який громадянин України, який постраждав від агресії Росії», – сказав Дмитро Чернеш.
Учасник бойових дій на Донбасі Володимир Фоміцький із Кривого Рогу – доброволець батальйону «Кривбас». Як він розповів, його взяли в полон російські силовики при виході з «Іловайського котла» 2014 року.
Він пробув у заручниках російських гібридних сил 10 днів.
Після звільнення Володимира Фоміцького визнали непридатним до військової служби.
Позов до держави-агресора він також спрямував до Європейського суду з прав людини.
Експертиза СБУ показала, що ракетний обстріл залізничного вокзалу у Краматорську здійснили з окупованої Донеччини. Про це повідомив 21 травня речник відомства Артем Дехтяренко.
«Служба безпеки отримала беззаперечні докази причетності російських окупантів до обстрілу залізничного вокзалу у Краматорську 8 квітня, в результаті якого загинула 61 особа, а 121 – отримала поранення. Завдяки низці досліджень траєкторії польоту ракети та аналізу інших аспектів вдалося встановити, що удар було здійснено з території Донецької області, яка ще з 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією РФ», – йдеться в повідомленні.
Експерти підтвердили, що для обстрілу застосували керовану одноступінчасту твердопаливну ракету 9М79-1 із зарядом касет – на широкий загал вона відома як «Точка У», пояснили в СБУ.
За даними відомства, декілька комплексів із «Точкою У» розміщені на окупованих територіях Донбасу та використовуються вже протягом 8 років.
Слідчі СБУ «продовжують свою роботу і поповнюють доказову базу у межах кримінального провадження за ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України».
10 квітня, як повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко, слідча група, яка завершила роботу на місці обстрілу в Краматорську, на той момент встановила, що внаслідок ракетного удару загинули 57 людей, ще 109 зазнали поранень.
8 квітня високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів повідомив, що ракетний удар із комплексу «Точка У» був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це.
8 квітня російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу у Краматорську на Донеччині, звідки здійснювалася евакуація і де перебували близько чотирьох тисяч цивільних.
При цьому одразу після обстрілу низка російських телеграм-каналів повідомила, що ціллю обстрілу були українські військові та техніка, але згодом відредагували ці повідомлення. Згодом у Кремлі почали заявляти, що Росія непричетна до цього.
Наразі Управління верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити 8189 випадків загибелі чи поранення цивільних людей в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії: 3838 загиблих і 4351 поранений. Це дані від 24 лютого до півночі 19 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Над Вінниччиною збили російську ракету – голова ОВА
Сили Протиповітряної оборони 21 травня збили російську ракету над Вінницькою областю. Про це у телеграмі повідомив очільник Вінницької ОВА Сергій Борзов.
«Ракетний обстріл над Вінниччиною. Біля Немирова збили ракету. Спрацювала ППО», – написав він.
Інші подробиці наразі невідомі.
Під час цієї ж повітряної тривоги у суботу влада Рівненщини заявила про влучання російської ракети в об’єкт військової інфраструктури.
Низка делегацій вийшла з зали під час російського виступу в рамках зустрічі АТЕС – Reuters
Представники Сполучених Штатів та інших країн 21 травня в Бангкоку залишили зустріч міністрів торгівлі Азійсько-Тихоокеанського регіону на знак протесту проти російського військового вторгнення в Україну. Про це повідомляє Reuters з посиланням на офіційних осіб та дипломатів.
За словами двох представників тайської влади та двох іноземних дипломатів, члени делегацій Канади, Нової Зеландії, Японії та Австралії приєдналися до американських колег та вийшли із зали під час виступу представника Росії.
Інший дипломат у коментарі Reuters зазначив, що п’ять держав, які влаштували протест, наполягають на жорсткіших формулюваннях щодо Москви в підсумковій заяві учасників зустрічі в столиці Таїланду. Засідання міністрів торгівлі Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва триватиме два дні. В АТЕС входить 21 країна.
Водночас російське інформагентство ТАСС у суботу повідомило, що делегація Росії залишила зустріч міністрів АТЕС у Бангкоку під час виступу представника США. Це випливає із повідомлення в телеграм-каналі російського Мінекономрозвитку. Відомство розмістило фотографію з порожнім кріслом голови Мінекономрозвитку Максима Решетнікова на тлі трансляції американської доповіді.
Раніше, 1 березня, під час виступу глави МЗС Росії Сергія Лаврова у Раді з прав людини ООН понад сто учасників засідання – дипломатів приблизно з сорока країн – демонстративно залишили залу на знак протесту проти вторгнення Росії в Україну.
Багато світових лідерів різко засудили напад Росії на Україну, що триває від 24 лютого, і наголосили на неспровокованому вторгненні.
Впродовж останніх тижнів Євросоюз, США та низка інших західних союзників запровадили жорсткі санкції проти російської економіки, фінансової системи, великих компаній, олігархів, політиків, враховуючи президента Володимира Путіна, а також членів його родини та найближчого оточення.
Олексій Кулеба знову очолив Київську ОВА – указ
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Кулеби головою Київської обласної державної адміністрації (нині – обласної військової адміністрації). Про це йдеться на сайті Офісу президента.
Іншим указом глава держави звільнив із цієї посади Олександра Павлюка.
«Очолюючи Київську ОДА, Олександр Павлюк зміг посилити взаємодію між військовими, виконавчою владою та органами місцевого самоврядування в регіоні. З використанням військового досвіду роботи в складних умовах протистояння ворогу навколо Києва були створені нові потужні оборонні лінії», – йдеться у повідомленні.
Саме під час головування Олександра Павлюка Київська область була повністю звільнена від російських окупантів, наголошують в ОП.
«Одразу після цього розпочалася робота з відновлення інфраструктури регіону, зокрема розмінування території, розчищення завалів, відновлення дорожньої та критичної інфраструктури, повернення електропостачання, води та газу в будинки на територіях, що були під окупацією.
Напередодні про повернення Олексія Кулеби на посаду очільника Київської ОВА повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Президент України Володимир Зеленський 15 березня призначив колишнього командувача операції Об’єднаних сил Олександра Павлюка очільником Київської ОВА. Олексій Кулеба, який перебував на посаді доти, очолив гуманітарний штаб області.
Шредер біжить від Путіна. Війна Росії проти України змінює світ
Колишній федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер заявив про відмову очолювати наглядову раду російської компанії «Роснефть» після того, як німецький парламент позбавив його значної частини канцлерських привілеїв. Шредер був останнім із відомих західних політиків, хто обіймав почесну посаду в путінській системі. Практично всі інші відмовилися від членства у наглядових радах російських компаній відразу після масштабного нападу Росії на Україну 24 лютого. Але Шредер, який відомий своїми тісними особистими стосунками з Путіним, зберігав свою посаду в «Роснефти» до 20 травня.
Статтю на цю тему політичного оглядача читайте за лінком
Тимчасова окупація частини Київської області у період повномасштабної війни Росії проти України – це не лише Ірпінь, Буча, Гостомель, Бородянка, Макарів. Це ще й низка інших захоплених населених пунктів та невеличких сіл, де тривали бої, де армійці РФ протягом тривалого часу знищували майно, займалися мародерством, катували і вбивали мирних жителів. Одне з таких – село Липівка Макарівської селищної громади Бучанського району. 20 травня Києво-Святошинська окружна прокуратура заочно повідомила про підозру командиру роти 64-ї окремої мотострілкової бригади, який віддавав накази стріляти в мирного мешканця окупованої Липівки та руйнувати його майно. Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) допомогли його ідентифікувати.
Читай про це за лінком