На Харківщині виявили обстріляну колону з цивільними, загинули 20 людей – Синєугбов
У Куп’янаському районі виявили обстріляну колону з автомобілями, де були цивільні, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 1 жовтня.
«У Куп’янському районі виявили обстріляну колону з автомобілями, де перебували цивільні. За попередніми даними, у автомобілях загинули 20 осіб. На місце виїхали правоохоронці та експерти», – заявив він.
За словами Синєгубова, тривають слідчі дії, деталі події з’ясовуються.
«Окупанти нанесли удари по мирним жителям, які намагалися втекти від обстрілів. Це жорстокість, яка не має виправдання», – додав голова ОВА.
Раніше Синєгубов повідомив, що за попередню добу внаслідок госпіталізували двох цивільних: поранену внаслідок обстрілів жінку та чоловіка, який підірвався на розтяжці.
Харків і область регулярно зазнають обстрілів з боку військ РФ. Москва, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.
96 звільнених з полону українців отримали по 100 тисяч гривень допомоги – Мінреінтеграції
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прозвітувало про надання одноразової грошової допомоги українцям, яких звільнили з російського полону.
За повідомленням, міжвідомча комісія визнала цих людей такими, що були позбавлені свободи внаслідок російської агресії. Відомство перерахувало на виплати 9,6 мільйона гривень.
«Одноразову грошову допомогу отримали 96 колишніх полонених. З них 57 вдалося визволити вже після повномасштабного вторгнення РФ. Всі вони отримали по 100 тисяч гривень», – йдеться в повідомленні.
Міністерство заявляє, що така допомога буде надаватися й іншим українським громадянам, звільненим з російського полону.
Напередодні Кабінет Міністрів підтримав ініціативу Мінреінтеграції перерозподілити майже 47 мільйонів гривень, передбачених міністерству державним бюджетом на 2022 рік, для забезпечення виплат звільненим з полону українцям і тим, хто ще в неволі.
Віцепрем’єрка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в інтерв’ю BBC News Україна 25 вересня повідомила, що в російському полоні залишаються 2,5 тисячі українців, серед яких – «дуже багато жінок».
Допомога «важлива як ніколи»: Зеленський подякував США за додаткові 12,3 млрд доларів підтримки
Президент України Володимир Зеленський подякував президенту Сполучених Штатів Джо Байдену за підписання закону про додаткову підтримку для України.
«Напередодні законопроект підтримали обидві палати Конгрес США. Цінуємо цей потужний акт солідарності народу США з Україною. Та двопалатну й двопартійну підтримку нашої держави», – написав він у своєму твітері.
Зеленський вказав на те, що закон передбачає фінансування оборонних програм для України, а також надання прямої бюджетної підтримки.
«Ця допомога сьогодні важлива як ніколи», – прокоментував президент України.
Президент США Джо Байден у п’ятницю підписав закон, який передбачає фінансування федерального уряду до середини грудня і виділення допомоги Україні в розмірі понад 12,3 мільярда доларів.
Нові кошти для України будуть додані до вже затверджених цього року 40 мільярдів доларів. Білий дім заявив, що близько 75 відсотків цієї військової та пов’язаної з нею підтримки було надано або вже освоюється.
Офіс генпрокурора: ватажку «ЛНР» повідомили про підозру через псевдореферендум
Голові незаконного збройного угруповання «ЛНР», яке окупувало більшу частину Луганської області, повідомили про підозру через проведення незаконного референдуму в області, повідомив Офіс генерального прокурора 1 жовтня.
«За даними слідства, 20 вересня 2022 року голова псевдореспубліки підписав фейковий закон «Про референдум ЛНР з питання входження до складу Російської Федерації на правах суб’єкта РФ». Він систематично заявляв у псевдореспубліканських та російських ЗМІ про необхідність приєднання до РФ так званої «ЛНР» – не підконтрольних українській владі з 2014 року окремих районів Луганської області та захоплену під час повномасштабної російської агресії решту території регіону», – йдеться в повідомленні.
Офіс вказує на те, що так званий «закон» регламентував принципи й порядок проведення голосування, роботу «виборчих комісій» та статус «членів комісії». На основі цього документу був проведений псевдореферендум на Луганщині з 23 по 27 вересня 2022 року.
«У перший день псевдореферендуму голова так званої «ЛНР» публічно закликав громадян України до активної участі у незаконному заході. Він заявляв, що більшість населення окупованої території начебто «прагне стати частиною Росії», – цитують у відомстві.
Фігуранту повідомили про підозру в колабораційній діяльності.
Офіс генпрокурора також додав, що про підозру повідомили восьми так званим «депутатам народної ради» угруповання «ДНР» у зв’язку з псевдореферендумом.
Ватажок «ЛНР» Леонід Пасічник разом із іншими очільниками окупаційних адміністрацій брав участь у підписанні указів президента Росії Володимира Путіна про анексію Росією окупованих територій України 30 вересня.
30 вересня президент Росії Володимир Путін 30 вересня підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично спробу анексії) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ. Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
У Східному угрупованні ЗСУ розповіли, які населені пункти навколо Лиману вже звільнені
Сили оборони України оточили російське угруповання в районі Лиману, повідомив речник Східного угруповання військ Збройних сил України Сергій Череватий. Про це він розповів у національному телемарафоні 1 жовтня.
«Російське угруповання в районі Лиману оточене. Населені пункти Ямпіль, Новоселівка, Шандриголове, Дробишеве, Ставки звільнені, там тривають стабілізаційні заходи», – сказав він.
На питання щодо кількості російських військ, які перебувають в оточенні, Череватий назвав цифру в близько 5 тисяч, але зазначив, що цифра може бути вже меншою.
«Наші дані показували, що в районі 5 – 5,5 тисяч угрупування це (в районі Лиману – ред.) налічувало. Проте активні бойові дії «мінусовували» їх бойовий склад, а також деякі групи, які намагалися прорватися. Це ще потребує аналізу», – додав речник.
Спроби прориву російських військ, за його словами, досі фіксуються, проте через дії ЗСУ вони «не дуже вдалі».
Говорячи про значення Лиману, Череватий пояснив, що деокупація цього міста означатиме «черговий крок до звільнення українського Донбасу, можливість піти далі на Кремінну і Сєвєродонецьк».
30 вересня американський Інститут вивчення війни повідомив, що українські війська, ймовірно, майже завершили оточення окупантів в Лимані. Згодом українське командування підтвердило, що оточення триває.
Заявка на вступ. Як Україна може швидко вступити до НАТО?
Після того, як президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до його країни чотирьох частково окупованих українських регіонів, президент України Володимир Зеленський оголосив, що країна подає заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку.
Стаття на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
Українські війська можуть оточити чи звільнити Лиман протягом наступних 72 годин – ISW
Українські війська, ймовірно, захоплять або візьмуть у кільце Лиман протягом наступних 72 годин, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Про це йдеться в звіті, оприлюдненому вночі проти суботи за київським часом.
За даними Інституту, російські війська 30 вересня продовжили відхід із позицій, тоді як українськ
При цьому аналітики посилаються в тому числі на «військових кореспондентів» російських медіа, які стверджують, що армія РФ все ще контролює Лиман, проте залишила позиції в Дробишевому та Ямполі (близько 6 кілометрів на північний захід та 13 кілометрів на південний схід від Лиману відповідно).
«Російські джерела стверджують, що війська РФ стягують додаткові резерви для посилення російських позицій під Лиманом, але деякі військові блогери критикували російське військове командування за те, що воно не зробило висновків зі своїх помилок у Харківській області», – йдеться в звіті.
30 вересня американський Інститут вивчення війни повідомив, що українські війська, ймовірно, майже завершили оточення окупантів в Лимані. Згодом українське командування підтвердило, що оточення триває.
Туреччина засудила спроби Росії анексувати окуповані території України
Туреччина приєдналася до міжнародної критики спроби Росії незаконно анексувати ще окупованих чотири українські регіони. Про це заявило Міністерство закордонних справ Туреччини 1 жовтня.
Відомство назвало кроки Москви «серйозним порушенням» міжнародного права, зазначивши, що Анкара також відмовилася визнати незаконне захоплення Росією українського Криму в 2014 році.
«Ми знову заявляємо про нашу підтримку вирішення цієї війни, гострота якої продовжує зростати, на основі справедливого миру, якого буде досягнуто шляхом переговорів», – йдеться в заяві турецького МЗС.
30 вересня президент Росії Володимир Путін 30 вересня підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ. Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Міністерство оборони Великої Британії прокоментувало ракетний удар по колоні під Запоріжжям 30 вересня.
«Боєприпас, який використовувався – це, ймовірно, російська ракета протиповітряної оборони великої дальності, застосована для наземної атаки. Російський запас таких ракет, швидше за все, обмежений і є цінним ресурсом, призначеним для збивання сучасних літаків і ракет, що наближаються, а не для використання проти наземних цілей», – йдеться в повідомленні британської розвідки, яке цитує Міноборони.
Відомство вважає, що застосування такої ракети, скоріш за все, спричинене загальним браком боєприпасів у Росії, особливо високоточних ракет великої дальності.
Водночас розвідка звертає увагу на те, що 30 вересня президент Росії Володимир Путін заявив про анексію Запорізької області, 60% якої наразі контролюють російські війська.
«Росія витрачає стратегічно цінні військові активи, намагаючись отримати тактичну перевагу, і в процесі вбиває мирних жителів, яких вона тепер вважає своїми громадянами», – коментує британське Міноборони.
Вранці 30 вересня російські війська завдали ракетного удару по гуманітарній колоні на виїзді з Запоріжжя. Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Старух, люди стояли в черзі для виїзду на тимчасово окуповану територію, щоб забрати своїх родичів, відвезти допомогу.
За даними Національної поліції, загинули 30 людей, серед них двоє дітей.
За даними заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, російські війська випустили по Запоріжжю 16 ракет зенітно-ракетної системи С-300.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Світовий банк схвалив додаткові 530 мільйонів доларів допомоги для України
Світовий банк схвалив надання Україні додаткової допомоги на 530 мільйонів доларів для реконструкції та відновлення. Про це установа повідомила 30 вересня.
За оцінкою банку, завдяки цьому загальна сума допомоги Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого сягає 13 мільярдів доларів, з яких 11 мільярдів вже виплачені.
При цьому, за словами регіонального директора Світового банку у Східній Європі Арупа Банерджі, установа оцінює загальну потребу України в допомозі протягом наступних трьох років у понад 100 мільярдів доларів.
Днями конгресмени США погодилися виділити близько 12 мільярдів доларів нової допомоги Україні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив 17 вересня, що до державного бюджету надійшов грант у розмірі 1,5 мільярда доларів від США з Цільового фонду Світового банку.
Осіннього призову до строкової служби не буде – указ
Президент України Володимир Зеленський скасував осінній призов на строкову службу – про це йдеться в указі, який Офіс президента оприлюднив 30 вересня.
Документ вилучає статті указу від 2021 року, які, зокрема, передбачають проведення призову на строкову службу з жовтня по грудень.
Водночас Зеленський відклав демобілізацію тих, хто має вищу освіту і закінчив термін військової служби. Указ доповнює статтю про демобілізацію військових, які мають ступінь магістра та вислужили встановлені строки строкової служби, словами «але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації».
Російська армія втратила близько 530 військових за добу – Генштаб
Російські втрати склали близько 530 людей за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 жовтня.
За даними українського командування загальні втрати російської армії склали 59 610 військових за час повномасштабного вторгнення.
Крім того, російські війська втратили:
- 2354 танків (+16 за попередню добу)
- 4949 бойових броньованих машин (+17)
- 1397 артилерійських систем (+6)
- 336 реактивних систем залпового вогню (+3)
- 176 засобів протиповітряної оборони
- 264 літаків
- 226 гелікоптерів (+1)
- 1009 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+6)
- 246 крилатих ракет
- 15 кораблів
- 3786 автомобілів та автоцистерн (+18)
- 131 одиницю спеціальної техніки
«Найбільших втрат противник зазнав на Краматорському та Бахмутському напрямках. Дані уточнюються», – коментують у штабі.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Російські військові викрали гендиректора Запорізької АЕС – «Енергоатом»
Російські окупанти затримали генерального директора Запорізької атомної електростанції Ігоря Мурашова, повідомила державна компанія «Енергоатом» із посиланням на президента Петра Котіна.
За його словами, це сталося близько 16 години 30 вересня – російський патруль затримав Мурашова дорогою від станції до Енергодару.
«Автівку зупинили, його самого силоміць затримали та із зав‘язаними очима відвезли в невідомому напрямку. Наразі немає інформації щодо місця перебування Ігоря Мурашова та його долі», – заявив Котін.
Він вказав на те, що генеральний директор несе «головну та виключну відповідальність за ядерну та радіаційну безпеку» ЗАЕС. Його затримання створює небезпеку експлуатації станції.
Котін висловив вимогу до російських військових «припинити акти ядерного тероризму щодо керівництва та персоналу ЗАЕС, негайно звільнити керівника станції та повернути його до виконання службових обов’язків».
Окремо очільник «Енергоатому» звернувся до генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі та очільника Всесвітньої асоціації організації, які експлуатують АЕС, Тома Мітчелла. Він закликав їх задіяти всі можливі заходи для звільнення Ігоря Мурашова з полону.
4 березня російські війська захопили ЗАЕС і місто-супутник Енергодар. Росія відмовляється створювати демілітаризовану зону довкола ЗАЕС. Армія РФ періодично обстрілює атомну станцію та територію біля неї.
17 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що на окупованій ЗАЕС перебуває 500 російських військових та військова техніка.
Періодично через обстріли атомні енергоблоки на деякий час відключаються від енергосистеми України і тимчасово працюють на резервному пальному. Фахівці з радіаційної безпеки неодноразово заявляли, що в разі аварії на ЗАЕС наслідки можуть бути катастрофічними.
Росія задіює курсантів військових училищ для підготовки мобілізованих – Генштаб
Російські війська продовжують концентруватися на спробах повністю окупувати Донецьку область, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 жовтня.
Потягом попередньої російські війська завдали чотирьох ракетних і 15 авіаційних ударів, а також здійснили понад 85 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по військових та цивільних об’єктах на території України. Внаслідок обстрілів постраждало понад 50 населених пунктів, у тому числі Білогорівка, Новомиколаївка, Благодатівка, Сухий Ставок та Одрадівка.
Командування зазначає, що російське командування змушене передчасно задіяти курсантів військових училих через брак людських ресурсів.
«У Тюменському військовому училищі буде проведено достроковий випуск курсантів. Випускників планується направити на первинні офіцерські посади у військові частини, що комплектуються мобілізаційним резервом. Курсантів випускних курсів Рязанського десантного училища направляють для проведення підготовки полків мобілізаційного резерву, що здійснюється на базі полігонів неподалік Рязані, Омська, Пскова, Тули та інших міст», – йдеться в зведенні.
Заходи з підготовки для цих підрозділів триватимуть не довше місяця, після чого їх відправлять у райони ведення бойових дій в Україні.
Протягом попередньої доби Сил оборони України відбили російські атаки поблизу Нью-Йорка, Зайцевого та Соледара. Українська авіація завдала 11 ударів по російських позиціях, ракетні війська і артилерія, своєю чергою, вразили 11 пунктів управління різного рівня і вісім районів зосередження живої сили, озброєння та військової техніки.
У ГУР висловили сподівання, що війна «не так уже й довго триватиме»
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов висловив сподівання, що війна РФ проти України «не так уже й довго триватиме». Про це він сказав в ефірі телемарафону в п’ятницю.
«Уся ця війна не так уже й довго триватиме. Скоро це закінчиться», – сказав Буданов.
А, коли у нього перепитали, чи не за «два-три тижні» бува (відома репліка радника голови Офісу президента Олексія Арестовича – ред.), Буданов додав, що йдеться про триваліший термін.
«Я ще наприкінці травня розповів, яким буде алгоритм бойових дій. Тоді я прямо сказав, що червень місяць буде для нас поганим, ми будемо втрачати. У липні буде умовний застій, а в серпні ми почнемо потроху рух у бік відновлення території, що буде зрозуміло всім. Узимку війна значною мірою стихне, а ось після зими розпочнеться завершення цього конфлікту. На першому етапі – виходом на адмінкордони станом на 1991 рік», – зазначив Буданов.
Він також сказав, що, ймовірно, українська армія увійде на територію Криму до кінця весни 2023 року.
«Можливо, трохи раніше. У днях можна помилятися, в алгоритмі – ні», – сказав керівник ГУР Міноборони.
Байден підписав закон про допомогу Україні у понад 12,3 млрд дол
Президент США Джо Байден у п’ятницю підписав закон, який передбачає фінансування федерального уряду до середини грудня і виділення допомоги Україні в розмірі понад 12,3 мільярда доларів.
Гроші для України підуть на навчання, обладнання та матеріально-технічну підтримку українських військових, допомогу уряду України у забезпеченні основних потреб громадян і поповнення озброєнь і боєприпасів США.
«Цей внесок гарантує, що ми продовжуємо дотримуватись нашої моральної відповідальності за підтримку народу України перед обличчям жорстокого вторгнення, яке продовжує вимагати від нас рішучих дій», – цитує агенція Associated Press представницю від Демократичної партії Розу Делауро, яка є головою комітету з асигнувань Палати представників США.
Раніше цього місяця президент США Джо Байден подав запит до Конгресу США на екстрену допомогу в розмірі 11,7 мільярда доларів для України.
Нові кошти для України будуть додані до вже затверджених цього року 40 мільярдів доларів. Білий дім заявив, що близько 75 відсотків цієї військової та пов’язаної з нею підтримки було надано або вже освоюється.
США, Канада і країни Балтії висловилися щодо заявки України на вступ у НАТО
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Вашингтон «підтримує політику відкритих дверей НАТО», коментуючи заявку України на вступ.
Як передає «Голос Америки», про це він сказав час спільної пресконференції із міністром закордонних справ Канади Мелані Жолі.
«Політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись», – прокоментував Блінкен.
Очільниця МЗС Канади, у свою чергу, заявила: «Ми завжди вірили, що Україна має бути частиною НАТО».
Блінкен та Жолі також засудили російські псевдореферендуми в Україні та спроби анексувати українські території.
Тим часом міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс, міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс і міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу повідомили, що повністю підтримують вступ України до НАТО у пришвидшеному порядку.
«Балтійські друзі України повністю підтримують якнайшвидше прийняття України до НАТО. Надихаюча хоробрість України може лише зміцнити наш союз», – написали глави МЗС у твітері в п’ятницю ввечері.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Цьому передувало підписання президентом Росії указів про анексію окупованих РФ територій чотирьох областей України.
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Альянс не визнає спроб Росії анексувати українські території, а двері НАТО «лишаються відкритими» для вступу нових членів.
Україна звернулася в Міжнародний суд на тлі спроб анексії своїх територій Росією
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна повідомила Міжнародному суду, що спроба анексії українських територій є юридичним порушенням наказу про тимчасові заходи.
«Після спроб Путіна анексії Україна офіційно повідомила Міжнародному суду, що цей крок грубо порушує юридично зобов’язальний наказ про тимчасові заходи, виданий 16 березня. Ми закликаємо суд розглянути справу по суті якнайшвидше», – написав Кулеба у твітері.
Міжнародний суд у Гаазі, відомий як суд ООН, 16 березня ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії. Згідно з ним, Росія має «негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого на території України». Воно стосується також і підконтрольних Москві збройних угруповань.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не збирається виконувати рішення суду ООН.
Байден назвав вибухи на газопроводах Nord Stream саботажем
Президент США Джо Байден 30 вересня вперше заявив, що вибухи на газопроводах Nord Stream під Балтійським морем, були результатом саботажу.
Байден також сказав, що Росія «поширює дезінформацію та брехню», і США працюватимуть зі своїми союзниками над розслідуванням цих вибухів.
Виступаючи перед журналістами у Білому домі, президент США додав, що «коли все заспокоїться, ми відправимо водолазів, аби з’ясувати, що саме сталося».
Сполучені Штати вже працюють із союзниками, щоб «посилити захист цієї критично важливої інфраструктури», додав Байден.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що поліція патрулює Північне та Балтійське моря «усіма наявними силами».
Вибухи, які сколихнули газопроводи «Північний потік-1» і «Північний потік-2» на дні Балтійського моря напередодні величезних витоків газу, «ймовірно, були спричинені вибухівкою вагою в кілька сотень кілограмів», заявили Данія та Швеція 30 вересня в листі до ООН.
Вибухи призвели до чотирьох витоків та викиду метану в море. Два витоки сталися на території Данії, ще два – Швеції.
Президент Росії Володимир Путін 30 вересня звинуватив Захід у вибухах на Nord Stream.
«Організувавши вибухи на міжнародних газопроводах «Північний потік», що проходять дном Балтійського моря, вони фактично почали руйнувати енергетичну інфраструктуру Європи», – сказав Путін. За його словами, «англосакси» на Заході перейшли від санкцій проти Росії до «терористичних атак», саботуючи газопроводи «Північний потік-1» та «Північний потік-2».
Європейські країни, які вже оговталися від різкого зростання цін на енергоносії, викликаного вторгненням Росії в Україну, зазначили, що саме Росія отримує вигоду від хаосу на енергетичних ринках та стрибків цін.
Представник Держдепартаменту США Нед Прайс категорично відкинув будь-які твердження, що США могли саботувати газопроводи Nord Stream.
«Ідея про те, що Сполучені Штати якимось чином причетні до явного саботажу цих газопроводів – безглузда. Це не більше, ніж функція російської дезінформації», – заявив Прайс.
Європейський союз і НАТО заявили, що витоки є результатом саботажу, але утрималися від звинувачень. Однак Україна та Польща звинуватили у вибухах саме Росію.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця розкритикував позицію РФ, яка в Раді безпеки ООН наклала вето на проєкт резолюції США та Албанії із засудженням псевдореферендумів, влаштованих Росією у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях України.
«Одного разу йому знадобляться дві руки вгору, щоб здатися. Сьогодні одна самотня рука принизила Раду безпеки ООН. Відсутність необхідного лікування перетворила Росію на ракову пухлину в тілі Ради безпеки. Її треба видалити до того, як уся система ООН дасть метастази», – написав Кислиця у твітері.
Дипломат розмістив фото, на якому постійний представник РФ при ООН та в Раді безпеки Василь Небензя піднімає руку вгору, блокуючи тим самим вказану резолюцію.
Згідно з результатами голосування, за ухвалення проєкту резолюції проголосували десять членів Ради бехпеки ООН, четверо утрималися, і лише Росія проголосувала проти, застосувавши своє право вето.
Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв про намір винести проєкт резолюції на розгляд у Генасамблеї ООН.
РФ ще з 2014 року вважає Донецьку та Луганську області України окремими «республіками», а днями Володимир Путін підписав укази про визнання «незалежності» Херсонської та Запорізької областей, куди вдерлася російська армія. На цьому тлі 30 вересня Путін підписав укази про «приєднання» до РФ частково окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.
Україна і Захід вважають фіктивними і незаконними, як самі псевдореферендуми, так і указ про фактичну анексію української території.