В Ірані вночі сталася масована атака на військові об’єкти: влада каже про безпілотники
В іранському місті Ісфахан у центральній частині країни пролунав вибух. Міністерство оборони Ірану заявило, що його причиною стала атака за допомогою безпілотників, повідомляє державна телерадіокомпанія Ірану IRIB.
«Вибух стався в одному з центрів виробництва боєприпасів Міноборони, згідно з заявою заступника губернатора Ісфахана з безпеки, постраждалих немає», – йдеться у повідомленні.
Пізніше стало відомо про вибухи і на інших об’єктах. Зокрема, повідомляється про звуки вибухів у Тегерані.
Міноборони Ірану заявило, що країна зазнала нападу з використанням безпілотників, повідомляє IRNA. Стверджується, що атака була невдалою – один БПЛА збила система протиповітряної оборони, два інших «потрапили до оборонних пасток і вибухнули».
«Жертв внаслідок невдалої атаки немає, покрівля цеху має незначні ушкодження, що не призвело до перебоїв у роботі обладнання та виконання задач комплексу», – зазначили в міністерстві.
«Тегеран став мішенню ймовірних ударів ізраїльських безпілотників на тлі тіньової війни з його конкурентом на Близькому Сході, оскільки його ядерна угода зі світовими державами розвалилася. Тим часом напруга також залишається високою у відносинах із сусіднім Азербайджаном після того, як озброєний чоловік напав на посольство цієї країни в Тегерані, убивши керівника служби безпеки та поранивши двох інших», – пише видання Аpnews.
За інформацією інформаційного агентства Sedavasima, також вибух пролунав на підприємстві з виробництва моторних мастил у промисловому районі Шахід Салімі на північному заході країни.
Після вибуху на підприємстві сталась пожежа. Місцева влада стверджує, що причиною інциденту стала сильна спека. Раніше повідомлялося, що в регіоні стався землетрус магнітудою 5,9 бала, внаслідок якого загинули щонайменше троє людей.
За даними OSINTdefender, вибухи підтвердилися на чотирьох об’єктах:
- на оборонному підприємстві у місті Ісфахан;
- у місті Хой провінції Західний Азербайджан;
- на нафтохімічному заводі у місті Азершехр, Східний Азербайджан;
- у місті Кередж, провінція Альборз.
Близько другої ночі за київським часом пролунали вибухи у столиці Ірану – Тегерані.
У соцмережах також повідомлялося, що у деяких районах столиці Ірану було чути стрілянину, у небі помітили військову авіацію.
«Державні ЗМІ Ірану намагаються представити ситуацію спокійною після того, як вночі в країні було здійснено кілька нападів на оборонну промисловість та інші важливі об’єкти. У повідомленні йдеться про те, що повітряний рух в країні працює в нормальному режимі», – йдеться у публікації в твітері аналітика з досліджень ситуації на Близькому Сході Джо Трузмана.
27 січня в столиці Ірану Тегерані скоєно напад на посольство Азербайджану – загинув голова служби охорони дипломатичної місії, повідомила 27 січня пресслужба МЗС Азербайджану.
На Херсонщині під обстріли потрапили житлові будинки та господарські споруди – ОВА
За минулу добу російські військові атакували Бериславський район на Херсонщині, повідомив очільник РВА Володимир Літвінов у телеграмі.
«Внаслідок ворожих обстрілів пошкоджено цивільну інфраструктуру, житлові будинки та господарські споруди», – написав Літвінов.
За його словами, протягом доби під вогнем російських окупантів опинилися Бериславська, Милівська та Тягинська територіальні громади. Серед них – місто Берислав, а також села Милове та Тягинка.
Жертв серед цивільного населення немає, уточнив місцевий чиновник.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
ОВА: на Донеччині впродовж доби загинуло чотири людини, багато поранених
За минулу добу 28 січня в Донецькій області внаслідок дій російських військових загинуло чотири місцевих жителя, повідомив у телеграмі голова ОВА Павло Кириленко.
«За 28 січня росіяни вбили 4 жителів Донеччини: 3 - у Костянтинівці та 1 – у Бахмуті», – розповів він.
За словами Кириленка, ще 17 людей отримали поранення: 14 – у Костянтинівці, одна – у Бахмуті, одна – в Часовому Яру. Чиновник також додав, що нараз
Всього з 24 лютого на Донеччині вже загинуло 1334 людей, а ще 2929 отримали поранення.
Російські військові вранці 28 січня завдали ракетного удару по Костянтинівці Донецької області. За даними влади, війська РФ стріляли по житловому кварталу, пошкодили чотири багатоповерхівки, готель, гаражі та цивільні автівки.
Харків та область також регулярно зазнають російських обстрілів, переважно з С-300.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Війна з величезним ворогом»: Гайдай оцінив можливість нового наступу армії РФ на Луганщині
У Луганській області не виключається новий великий наступ російських військ, повідомив очільник ОВА Сергій Гайдай в ефірі телемарафону.
«Все може бути, бо це війна з величезним ворогом. Все ж таки 140 мільйонів (в контексті самого населення РФ і можливості мобілізувати сили – ред.) – це потужний запас в резерві. Так, це непрофесійні солдати, але все одно їх дуже багато. На сьогодні найбільша проблема полягає в тому, що їх дуже багато. Немає такої яскравої тактики чи стратегії у ворога. Вони просто завалюють наші позиції тілами і кількістю так потроху просуваються вперед», – розповів Гайдай.
При цьому він зазначив, в Луганській області хоч й важка ситуація, але повністю контрольована українськими Силами оборони.
«І якщо з боку Донецької області, в Білогорівці нашими захисниками міцно тримаються позиції, то на Сватівсько-Кремінському напрямку крок за кроком українські військові мають успіх», – додав Гайдай.
Частина Луганської області, в тому числі вугледобувні підприємства, була окупована російськими військами та підконтрольними їм незаконними угрупованнями з 2014 року.
Воєнні злочини в Україні: Гаага чекає на росіян і білорусів
Рада Європи взяла на себе ключову роль з просування ідеї створення спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України. Це підтверджує резолюція про юридичні і правозахисні аспекти агресії Росії проти України, ухвалена на зимовій сесії ПАРЄ.
Це перший міжнародний документ, де детально прописані перші кроки створення трибуналу і навіть визначене місце його розташування – Гаага. Детальніше тут
Загальні втрати Росії у війні перевищили 126 тисяч військових – ЗСУ
У війні проти України РФ уже втратила близько 126 160 своїх військових, повідомив вранці 29 січня Генштаб ЗСУ.
За останню добу загинули 650 російських військових, йдеться в повідомленні.
Крім того, в українському командуванні навели такі дані щодо втрат російської техніки:
- танки ‒ 3197 (+8 одиниць за добу)
- бойові броньовані машини ‒ 6366 (+22)
- артилерійські системи ‒ 2195 (+7)
- РСЗВ ‒ 453
- засоби ППО ‒ 221
- літаки ‒ 293
- гелікоптери ‒ 284
- БПЛА оперативно-тактичного рівня ‒ 1947
- крилаті ракети ‒ 796
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка та автоцистерни ‒ 5037 (+10)
- спеціальна техніка ‒ 199.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада 2022 року, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Російська армія здійснила 35 авіаційних ударів та більш ніж 65 обстрілів із РСЗВ – Генштаб ЗСУ
Українські Повітряні сили за добу 28 січня завдали чотирьох ударів по районах зосередження військ РФ, а ракетники та артилеристи вразили два пункти управління, дві позиції ППО противника, шість районів зосередження живої сили, склад боєприпасів та станцію радіоелектронної боротьби, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«За добу, 28 січня, російські окупанти завдали одного ракетного та 32 авіаційних ударів і здійснили понад 65 обстрілів із РСЗВ. Зокрема, по цивільній інфраструктурі Донецької та Херсонської областей», – уточнили в Генштабі.
Крім того відомо, що армія РФ продовжує наступальні дії у Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. На Куп’янському, Лиманському, Запорізькому та Херсонському – веде оборону.
«Підрозділи Сил оборони України відбили атаки окупантів у районах населених пунктів Діброва та Білогорівка Луганської області; Ямполівка, Верхньокам’янське, Роздолівка, Сіль, Благодатне, Парасковіївка, Бахмут, Іванівське, Кліщіївка, Новомихайлівка, Водяне, Мар’їнка, Перемога та Вугледар у Донецькій області», – повідомляє Генштаб ЗСУ.
У Міноборони повідомили про зростання інтенсивності боїв на Бахмутському та Вугледарському напрямках. Повідомлялося про важкі бої і що армія РФ застосувала значну кількість особового складу, озброєння та військової техніки, намагаючись прорвати оборону ЗСУ.
Розпочалася триста сорокова доба російського широкомасштабного вторгнення.
У «Могилянці» заборонили російську мову. Квіт каже, що карати нікого не будуть
Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт заявив, що жодних покарань за вживання російської не буде і ніхто не буде спеціально відстежувати мову спілкування людей між собою. Про це він сказав ВВС News Україна, коментуючи заборону в НаУКМА використовувати російську мову.
«Це питання не покарання, а культурних змін. Сенс не в покаранні, а в тому, щоб змінювати нашу внутрішню корпоративну культуру. Академічна конференція проголосувала одностайно, бо вважали це проблемою. Ми вважаємо, що в нашому університеті має звучати українська мова», – сказав він.
Квіт зауважив, що у «Могилянці» відділили норму про заборону російської від освітнього процесу та наукових досліджень, тому якщо є потреба у використанні унікальних російськомовних наукових джерел у роботах, їх можна використовувати.
На запитання, чи готовий університет до судових позовів щодо мови і нових правил, Квіт відповів: «До всього готові».
27 січня на академічній конференції університету затвердили нові правила внутрішнього розпорядку НаУКМА. Вони передбачають заборону вживати у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» російську мову, повідомив у фейсбуці голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко.
За його словами, це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів, адміністративного персоналу.
Серед українців зросла впевненість у надуманості мовної проблеми в країні: у порівнянні з минулим роком кількість жителів Центральної та Західної України із такою думкою збільшилась з 27% до 44%. Про це свідчать результати опитування, оприлюдненого у червні минулого року.
Росія збільшила кількість ракетоносіїв у Чорному морі – Гуменюк
Росія збільшила до трьох кількість ракетоносіїв у Чорному морі, заявила керівниця пресцентру сил охорони та оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
Раніше військові повідомляли про два російські ракетоносії.
«Ситуація динамічно змінюється. Кількісний склад корабельного угруповання Чорноморського флоту РФ також. Їх наразі вже 16 у Чорному морі, серед них є три ракетоносії – два надводних і один підводний. Це 20 ракет типу «Калібр» готові до пуску. Певним чином на ситуацію впливає шторм, який вирує в Чорному морі, але він не критичний, щоб абсолютно виключити застосування», – заявила вона в ефірі національного телемарафону.
Раніше 28 січня у ВМС ЗСУ повідомляли, що в Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають 14 російських кораблів, серед яких 2 носії крилатих ракет «Калібр». Загальний залп складає близько 12 ракет.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Про факти влучань повідомила влада Вінниччини, де обійшлося без жертв, Одещини – там постраждали два об’єкти критичної інфраструктури, але також без людських жертв. На Київщині також зафіксували влучання в об’єкт енергетики. Два вибухи прогриміли у Києві – у Дніпровському і Голосіївському районах. У столиці, за даними влади, одна людина загинула і двоє поранені.
За даними ДСНС, внаслідок російської атаки загинули 11 людей, ще 11 поранені.
До лав Збройних сил Польщі долучилась «рекордна» кількість солдатів після вторгнення Росії в Україну
До лав Збройних сил Польщі долучилась найбільша кількість солдатів після закінчення призову в 2008 році, оскільки вторгнення Росії в Україну викликало більший інтерес до захисту батьківщини.
Міністр оборони Маріуш Блащак заявив, що минулого року Польща набрала понад 13 500 професійних солдатів. Ця кількість еквівалентна приблизно 8 відсоткам 164 000 військових збройних сил Польщі.
Польща, яка межує з російським анклавом Калінінградом, має намір у найближчі роки збільшити чисельність своїх збройних сил до 300 тисяч професійних військових.
Президент України Володимир Зеленський увів в дію рішення РНБО щодо санкцій проти 185 компаній та осіб, яких Росія використовує, щоб перевозити залізницею військову техніку та військових.
«Сьогодні ж я підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти юридичних і фізичних осіб, яких використовує держава-агресор, щоб перевозити залізницею військову техніку та солдатів. Ідеться про 185 компаній та осіб. Їхні активи в Україні блокуються, наявне майно буде використане для нашої оборони. І ми будемо працювати над тим, щоб аналогічне блокування було застосоване й іншими країнами», – сказав він у своєму відеозверненні.
«Я дякую всім, хто нам допомагає посилювати санкції проти Росії! І, до речі, дякую всім розслідувачам, які викривають шляхи, що їх використовує держава-терорист, намагаючись обійти санкції», – додав Зеленський.
Як йдеться в оприлюдненому указі президента, санкції застосовуються щодо низки білоруських та російських компаній, а також російських підприємців Валерія Матвєєва, Сергія Белосохова та Володимира Строка.
Білорусь не є прямим учасником війни в Україні, але вона надала матеріально-технічну підтримку Росії для вторгнення, дозволивши російським військам увійти в Україну через свою територію. У жовтні минулого року Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
Крім того, на території Білорусі регулярно проводять навчання за участі російських військових.
Зеленський після удару по Костянтинівці: Україні потрібні далекобійні ракети
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібні далекобійні ракети для того, щоб забрати у військ РФ можливість знищувати українські міста.
«Сьогодні о 9:15 російська армія здійснила ракетний обстріл нашого міста Костянтинівка на Донеччині. Ворог застосував ракети С-300. По житловому сектору... І такі обстріли, на жаль, є повсякденністю наших територій, до яких російська армія дістає ось такими ракетами. Донбас, Харківщина, південь держави… Припинити цей російський терор було б можливо, якби ми могли забезпечити відповідні ракетні сили для наших військових. Щоб у терористів не було відчуття безкарності. Україні потрібні далекобійні ракети, зокрема, для того, щоб прибрати цю можливість окупанта ставити десь далеко від лінії фронту свої ракетні установки й знищувати ними українські міста», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський також подякував усім в світі, хто наполягає на тому, що «не може бути якихось табу в постачанні зброї для захисту від російського терору».
«Ми зробимо все, щоб партнери відкрили це життєво необхідне постачання – постачання, зокрема, ATACMS та іншої подібної зброї. Бо це потрібно для захисту життя. Захисту таких міст, як Костянтинівка чи, наприклад, Харків», – додав президент.
Російські військові вранці 28 січня завдали ракетного удару по Костянтинівці Донецької області. За даними влади, війська РФ стріляли по житловому кварталу, пошкодили чотири багатоповерхівки, готель, гаражі та цивільні автівки.
Харків та область також регулярно зазнають російських обстрілів, переважно з С-300.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Російський президент Володимир Путін готує новий наступ на Україну, який може розпочатися у лютому-березні цього року. Про це пише видання Bloomberg із посиланням на російських чиновників, радників та інших осіб, близьких до Кремля. Тим часом секретар РНБО Олексій Данілов натякає на передачу Україні винищувачів F-16.
Чи стане наступним кроком закриття неба над Україною, як цього просив президент Володимир Зеленський на початку повномасштабного вторгнення, чи буде перемога ЗСУ у 2023 році та чого очікувати від нового наступу Росії? Про це в ексклюзивному інтерв'ю з Олексієм Даніловим у Свобода Live. Читайте і дивіться за лінком
ОВА: війська РФ завдали удару по Сумщині – пошкоджені будівлі спортивного комплексу і дитсадка
Російські війська завдали удару по Сумщині – пошкоджена будівля спортивного комплексу і дитсадка, повідомляє обласна військова адміністрація.
«По території Сумщини росіяни спрямували ворожий удар: за попередньою інформацією − авіаційний. Внаслідок удару по території м. Середино-Буда Шосткинського району була знищена стіна двоповерхового будинку, пошкоджено будівлю спортивного комплексу, в дитячому садочку пошкоджено вікна, а також пошкоджено вікна в приватних будинках», – повідомляє адміністрація у фейсбуці.
Наслідки уточнюються, попередньо − без жертв.
Сумщина межує з трьома областями Росії – Брянською, Курською, Бєлгородською. Прикордонні райони України регулярно зазнають обстрілів із боку Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Окупований Крим. Про що свідчать «інформаційні танці» навколо української води?
Протягом багатьох десятиліть Крим – спочатку радянський, пізніше український, а потім окупований Росією – використовував воду з Дніпра, що йшла Північно-Кримським каналом. Однак вода для анексованого Криму часто була об'єктом прокляття та негідних заяв російських політиків.
Читайте про це у статті журналіста Костянтина Подоляка в рубриці «Точка зору» за лінком
Комісія Мінкультури рекомендує демонтувати пам’ятник Ватутіну у Києві
Експертна комісія Міністерства культури та інформаційної політики рекомендувала демонтувати пам’ятник радянському генералу Миколі Ватутіну, який розташований у Маріїнському парку, але остаточне рішення має ухвалити КМДА, повідомляє у телеграмі пресслужба міністерства.
«25 січня у Міністерстві культури та інформаційної політики відбулося засідання Експертної комісії МКІП щодо подальшої долі пам’ятників радянських і російських діячів у Києві. Щодо пам’ятника радянському генералу Миколі Ватутіну Експертна комісія рекомендувала КМДА демонтувати та перенести його, а також визнати об’єкт таким, що відповідає критеріям і ознакам пам’ятки монументального мистецтва», – йдеться у повідомленні.
У Києві за 2022 рік перейменували понад 230 вулиць, проспектів та бульварів, чиї назви були пов’язані з РФ чи радянською епохою. Нові назви обирали кияни в застосунку «Київ цифровий».
Втеча від мобілізації. П’ятеро росіян на місяці застрягли в аеропорту Сеула
П’ятеро росіян, які втекли зі своєї країни після того, як російський президент Володимир Путін оголосив про мобілізацію, застрягли в аеропорту Південної Кореї на кілька місяців.
Як повідомляє СNN, Сеул відмовив чоловікам у проханні надати притулок після їхнього прибуття в жовтні та листопаді. Відтоді вони живуть в аеропорту, чекаючи на розгляд їхньої апеляції. Громадянам Росії дозволено безвізовий в'їзд до Південної Кореї, але імміграційні служби можуть відмовити у дозволі на в'їзд до країни.
П'ятеро чоловіків, особи яких невідомі, були серед сотень тисяч, які втекли з Росії після оголошення мобілізації.
Італійська державна енергетична компанія ENI підписала угоду на 8 мільярдів доларів з національною нафтовою корпорацією Лівії на розробку двох лівійських морських газових родовищ, оскільки європейські країни прагнуть скоротити свою залежність від російських енергоресурсів.
ENI допоможе в розробці двох морських родовищ, видобуток яких, як очікується, розпочнеться у 2026 році, повідомила компанія 28 січня. За оцінками ENI, родовища можуть виробляти близько 7,5 мільярдів кубічних метрів газу на рік або більше двох третин від обсягу, який Італія імпортувала з Росії минулого року.
Після вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року європейські країни почали купувати природний газ у неросійських джерел, включаючи Північну Африку.
Росія – найбільший постачальник природного газу в Європу до вторгнення – різко скоротила експорт на континент минулого року в спробі шантажувати Брюссель, щоб він припинив підтримку України. Італія була другим за величиною споживачем російського газу в Європі після Німеччини.
Російське скорочення електроенергії призвело до стрімкого зростання цін на природний газ у Європі до рекордних рівнів, що змусило компанії та споживачів скоротити споживання. Відтоді ціни повернулися до довоєнного рівня серед теплої зими.
Оголошення ENI було зроблено під час поїздки прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні до Північної Африки. За кілька днів до цього Мелоні відвідала Алжир – головного постачальника природного газу в Італію – щоб підписати меморандуми у сфері енергетики. У травні Італія підписала угоду з Алжиром про збільшення імпорту з осені 2022 року. Ця угода передбачала додаткові 9 млрд кубометрів у 2023-24 роках.
Окрім Північної Африки, європейські країни прагнуть більше імпортувати природний газ зі Сполучених Штатів і Катару. Експорт російського газу в Європу через трубопроводи впав до пострадянського мінімуму в 2022 році і, як очікується, впаде ще цього року.
ЗСУ вразили два пункти управління військ РФ та дві позиції ППО – Генштаб
Українські військові вразили два пункти управління російських військ, дві позиції ППО та райони зосередження противника, повідомляється у зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Авіація Сил оборони протягом поточної доби завдала 4 удари по районах зосередження окупантів, а наші підрозділи ракетних військ і артилерії уразили 2 пункти управління, 2 позиції ППО та 3 райони зосередження живої сили противника», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, попри великі втрати, противник поки що продовжує наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках, на Куп’янському, Лиманському, Запорізькому та Херсонському – веде оборону.
У Генштабі додають, що на полігонах Білорусі триває підготовка підрозділів 6 мотострілецької дивізії 3 армійського корпусу РФ, але на Волинському, Поліському, Сіверському та Слобожанському напрямках обстановка без суттєвих змін – наступальних угруповань військ РФ не виявлено.
G7 підтримує стелю цін у 100 доларів на російські нафтопродукти – Bloomberg
Країни «Групи семи» запропонували Євросоюзу встановити стелю цін на російські нафтопродукти до 110 доларів за барель, проте погодяться і на 100 доларів. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на офіційного представника «Групи семи».
У рамках санкцій, введених у відповідь на вторгнення Росії в Україну, з 5 лютого 2023 року у світі почнуть діяти дві стелі цін на російські нафтопродукти. Одна – для тих нафтопродуктів, які зазвичай торгуються з надбавкою до сирої нафти (дизельне паливо, бензин), інша – для продуктів, які зазвичай торгуються зі знижкою (мазут).
Першу Єврокомісія планує встановити ціну 100 доларів за барель, другий – 45 доларів. «Групи семи», до якої входять США, Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, Франція та Японія, віддали б перевагу стелі вище – у 110 доларів, побоюючись стрибків цін і збоїв поставок до Європи, проте «може змиритися і зі ста доларами». Обговорення продовжується.
Bloomberg з посиланням на профільні агенції вказує, що в останні місяці ціни на бензин і дизельне паливо з Росії трималися вище за 100 доларів за барель, а ф'ючерси на дизельне паливо без урахування російських поставок зараз коштують близько 125 доларів за барель.
Стеля цін означає, що країни «Групи семи» та Євросоюз надаватимуть страхові та фінансові послуги, пов'язані з російськими нафтопродуктами, лише в тому випадку, якщо їх закупили за граничною ціною або нижче.
У грудні 2022 року почала діяти стеля цін на російську нафту, що експортується морем, у 60 доларів за барель. У відповідь на це президент Росії Володимир Путін заборонив продаж російської нафти та нафтопродуктів країнам, які погодилися зі стелею цін.
Країни встановлюють граничні ціни, щоб скоротити доходи Росії, які допомагають їй продовжувати війну в Україні, і водночас не допустити припинення постачання та стрибка світових цін.