Зеленський: Росія свідомо створює критичні ситуації на атомних об’єктах України
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що Росія свідомо йде на створення критичних ситуацій на атомних об’єктах України.
«Унаслідок цього удару Запорізька атомна станція була знов від’єднана від енергомережі. Це критична ситуація. І Росія свідомо йде на створення таких критичних ситуацій на наших атомних обʼєктах. Це просто вже за визначенням означає, що Росія не може бути сумлінним учасником будь-яких відносин в атомній сфері. А отже, що швидше російська атомна галузь опиниться під санкціями, то безпечніше буде світу», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський додав, що «не можна залишити державі-терористу жодної можливості використовувати будь-які атомні об'єкти будь-де у світі для терору».
Звуки вибухів у Запоріжжі. Влада розповіла, куди поцілили російські ракети
Російські ракети ввечері 9 березня поцілили в об’єкти критичної інфраструктури, повідомила в телеграмі Запорізька обласна військова адміністрація.
«Ворог продовжив тероризувати цивільне населення Запорізького краю. Ввечері російські ракети продовжили трощити об’єкти критичної інфраструктури нашої області», – йдеться у повідомленні.
Люди не постраждали.
Після оголошення повітряної тривоги близько 20:00 повідомляли про звуки вибухів у Запоріжжі. Проте на той момент офіційного підтвердження удару і його наслідків не було.
Від початку російських атак на енергетику України було збито 650 крилатих ракет – Ігнат
Від початку російських атак на енергетику України було збито 650 крилатих ракет, повідомив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Весь стратегічний запас ракет. який в них був, вони кинули на війну з українською енергетикою. З 11 вересня, не рахуючи сьогоднішню нічну атаку, 650 крилатих ракет збито та 650 дронів-камікадзе. Це ще не рахуючи десь 20%, які не були збиті. Ми маємо розуміти, який величезний потенціал вони застосовують. І зараз, як ми бачимо, вони не відмовилися (від цього) і навіть застосовують такі ракети як «Кинжал», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила 873 крилаті ракети. Від осені минулого року армія РФ почала атакувати об'єкти критичної інфраструктури України.
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Є влучання в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей/У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131. У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
52% українців вважають, що в школах взагалі не варто вивчати російську мову – опитування
52% українців вважають, що в школах взагалі не варто вивчати російську мову, тоді як у 2019 році таких було лише 8%, свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
«Прикметно звернути увагу, що 25-30 років тому в опитуваннях з цього питання навіть не додавалася опція «не вивчати взагалі», що свідчить про глибину змін суспільних поглядів, які пройшла Україна за життя одного покоління. КМІС регулярно ставив запитання щодо вивчення російської мови в школах... Ще в 2019 році всього 8% українців вважали, що взагалі не варто вивчати російську мову в школах, у той час як зараз таких людей – 52%», – заявили соціологи.
Автори опитування наголосили: хоча зараз 42% підтримують збереження вивчення російської мови в певному обсязі, «але навіть тут відбулися значні внутрішні зміни» у бік зниження часу, який має відводитися на вивчення російської мови.
«Так, у 1998 році 46% вважали, що обсяг вивчення має бути таким же, як і для української мови. У 2019 році показник становив 30%, а зараз – лише 3%. Також з 32% до 6% стало менше тих, хто вважає, що російська мова має вивчатися в меншому обсязі, ніж українська, але в більшому, ніж інші іноземні мови. Зараз фактично з зазначених 42% переважна більшість – 33% (або майже 80% цієї категорії громадян) – хотіли б, щоб російській мові відводили стільки ж або менше часу, ніж іншим іноземним мовам», – йдеться в дослідженні.
Згідно з опитуванням, у всіх регіонах України простежується значний ріст тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати.
«Наприклад, на заході України таких було лише 22% в 2019 році, а зараз – 64%. Водночас більш симптоматичним є ріст на півдні і сході. На півдні лише 1% вважав у 2019 році, що російську мову не варто вивчати, а зараз – практично половина населення (49%). На сході ніхто з респондентів опитування 2019 року не виступив за виключення російської мови з навчання в школах, а зараз таких – 30%», – кажуть автори дослідження.
У КМІС зауважили, що водночас регіональна специфіка зберігається, «і все-таки чим далі на схід, тим більше тих, хто прагне зберегти вивчення російської мови в певному обсязі».
«Утім, навіть на півдні і сході серед тих, хто зараз підтримує збереження вивчення російської мови, абсолютна більшість виступають за обсяг, який не буде перевищувати обсяг вивчення інших іноземних мов. Для розуміння глибини зміни – ще в 2019 році більшість наполягали на такому ж обсязі, як і вивчення української мови», – наголошується в дослідженні.
У коментарі до опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький заявив, що нинішня ситуація вказує «на значне обмеження та звуження рамки дискусій» із питання мови для простих громадян. «І будемо сподіватися, що українські політики зробили правильні висновки та більше не будуть спекулювати на питанні мови», – зауважив він.
16 квітня 2022 року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь пропонував прибрати із вивчення у школах предмет «російська мова» і замінити його іншими предметами (або ж через збільшення частки вивчення наявних дисциплін). Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет сказав, що підтримує таку ініціативу.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україні все частіше пропонують не набирати класи для вивчення російської мови і замінити цей предмет у навчальних планах. Однак у деяких випадках російську мову таки будуть викладати у закладах освіти.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов назвав умови, за яких цей предмет можна вивчати у школі: якщо у класі абсолютно всі батьки погоджуються, що до навчальних планів треба включити російську мову як предмет варіативної складової, тоді її можуть викладати. Водночас, якщо викладання російської мови хочуть не всі батьки, діти не вивчатимуть цей предмет. У випадку, коли російську мову вивчатимуть, кожен урок, на думку освітнього омбудсмена, має починатися з нагадування, що Росія – це країна-агресор.
Опитування провели 14-22 лютого методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням), опитано 1017 респондентів, що живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим).
У Білому домі відреагували на російський ракетний обстріл України
Білий дім назвав останню російську ракетну атаку по цивільній інфраструктурі в Україні «жорстокою» і «невиправданою».
«Дуже жахливо бачити ці жорстокі, невиправдані атаки на цивільну інфраструктуру по всій Україні», – сказала перша заступниця прессекретаря Білого дому Олівія Далтон, повідомляє AFP.
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Є влучання в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей/У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131. У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Укренерго»: найскладніша ситуація з енергопостачанням – на Харківщині й Житомирщині
У Житомирській і Харківській областях ситуація з енергопостачанням станом на вечір 9 березня залишається найскладнішою, повідомила компанія «Укренерго».
«На Житомирщині вдень вдалося відновити живлення критичної інфраструктури, тривають ремонтні роботи в магістральній і в розподільчих мережах. На спільній нараді… було розроблено план усунення наслідків руйнувань та аварії в області, напрацьовані резервні схеми заживлення споживачів», – йдеться в повідомленні.
Водночас в «Укренерго» зауважили, що ситуація з енергоживленням в області – «все ще хитка».
«Ворожі обстріли пошкодили обладнання, яке було відремонтовано після попередніх трьох терористичних атак на об’єкти «Укренерго» в Житомирській області. Всього за результатами чотирьох масованих атак на енергетичну інфраструктуру в регіоні було шість влучань ракет та три БПЛА. Зважаючи на складність отриманих пошкоджень в цьому регіоні, було визначено комплекс ремонтних робіт, які можуть тривати до двох тижнів. Водночас ми будемо робити все можливе, щоб скоротити цей термін», – заявили у компанії.
Там додали, що для забезпечення живлення в області впроваджують графік планових вимкнень, які застосовуватиме оператор системи розподілу АТ «Житомиробленерго».
Щодо Харківщини, то роботи з відновлення живлення там також тривають, повідомили в «Укренерго».
«Зараз заживлена критична інфраструктура (тепло- та водопостачання), опрацьовуються резервні схеми заживлення споживачів. Очікуємо, що протягом декількох днів ситуацію з енергопостачанням в цьому регіоні стабілізуємо», – йдеться в повідомленні.
У компанії додали, що на Одещині запроваджені планові графіки відключень, а в дніпровському регіоні мережевих обмежень немає.
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Влада повідомила про влучання по житлових будинках і об’єктах інфраструктури в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині, Івано-Франківщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей.
У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені. У регіонах є обмеження в енергопостачанні. Повідомлялося про затримки поїздів.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131.
У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Міністерство оборони Росії назвало цей ракетний обстріл України «масованим ударом відплати» за «теракт» у Брянській області РФ 2 березня.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Блащак повідомив про зведення укріплень на кордоні з Білоруссю (фото)
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про зведення укріплень на кордоні з Білоруссю.
«У лютому почалося будівництво охоронних загороджень на кордоні з Калінінградською областю. Сьогодні військові почали будівництво укріплень на кордоні з Білоруссю. Це частина нашої стратегії захисту та стримування», – написав він у твіттері.
Міністр оборони Польщі опублікував фото перших укріплень.
На території Білорусі регулярно проводяться навчання за участі російських військ.
«Критична необхідність для світу», позиція України та інтереси РФ: що буде з «зерновою угодою»?
На зустрічі в Києві президента України з генеральним секретарем Організації Об’єднаних Націй 8 березня очікувано прозвучали спільні заяви про продовження Чорноморської зернової ініціативи як «критичної необхідності для всього світу» та «надзвичайно важливого кроку для зниження продовольчих цін у світі». Черговий 120-денний термін дії угоди спливає 18 березня. Водночас конкретики щодо її найближчого майбутнього наразі немає.
Зеленський: з главою Єврокомісії обговорив прогрес України для початку переговорів про вступ до ЄС
Президент України Володимир Зеленський обговорив з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн прогрес України у виконанні рекомендацій для початку переговорів про вступ України до ЄС.
«Під час розмови з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн засудили сьогоднішні ракетні атаки Росії. Привітали новий пакет санкцій ЄС і домовилися про подальший тиск на агресора. Детально обговорили прогрес України у виконанні рекомендацій Європейської комісії для початку переговорів про вступ України до ЄС уже цього року», – йдеться в повідомленні Зеленського в телеграмі.
Урсула фон дер Ляєн, у свою чергу, повідомила про обговорення з Зеленським ракетних ударів по Україні минулої ночі.
«Навмисне націлювання Росією на цивільне населення та енергетичну мережу є воєнним злочином. Це зміцнює нашу спільну рішучість продовжувати прогрес у реформаторських зусиллях України на її шляху до ЄС», – написала вона в твіттері.
Заявку на вступ до Євросоюзу Україна подала майже одразу після початку масштабного російського вторгнення. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
За підсумками саміту Україна-ЄС, який відбувся 3 лютого у Києві, Володимир Зеленський заявив, що «є розуміння, що переговори про членство України у Євросоюзі можна почати цього року».
Міноборони Росії назвало ракетний обстріл України «масованим ударом відплати»
Міністерство оборони Росії назвало ракетний обстріл України, внаслідок якого загинули шестеро цивільних людей, «масованим ударом відплати» за «теракт» у Брянській області РФ 2 березня. Про це йдеться у повідомленні російського військового відомства 9 березня.
При цьому в Міноборони РФ заявили, що обстрілювали «ключові елементи військової інфраструктури України, підприємства оборонно-промислового комплексу, а також об’єкти енергетики, що їх забезпечують».
Водночас голова МЗС України Дмитро Кулеба написав у своєму твітері, що «військових цілей російський ракетний удар не мав», і назвав обстріл України армією РФ «звичайним російським варварством».
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Є влучання в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей.
У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені. У регіонах є обмеження в енергопостачанні. Повідомлялося про затримки поїздів.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131.
У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
2 березня у Брянській області Росії, за повідомленнями російських ЗМІ і представників влади, протягом кількох годин два села опинилися під контролем озброєних загонів, що перейшли українсько-російський кордон. Президент РФ Володимир Путін назвав те, що сталося терактом.
Російська влада стверджує, що атаку на Брянську область Росії здійснили дві українські диверсійно-розвідувальні групи. Відповідальність за рейд у села Любечани і Сушани, однак, узяв на себе так званий «Російський добровольчий корпус», формування росіян, що воюють на боці Україні.
При цьому представники української влади заперечують, що Київ має якесь відношення до того, що сталося в Брянській області, називаючи інцидент внутрішньою боротьбою в Росії.
Ситуація залишається важкою, але оточення міста немає – Сирський про Бахмут
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявив, що ситуація у Бахмуті залишається важкою, але українські військові не дали російським силам взяти місто в оточення.
«Бахмутський фронт. Оборона – це організація дій, яка будується на стратегії, дисципліні та довірі особового складу. Її успішність залежить від інтелекту та хитрості кожного командира. Ми повинні вміти передбачати дії ворога, який має кількісну перевагу. Оборона Бахмута продовжується 7 місяців. Сили оборони зробили низку тактичних дій, які на даний момент не дали ворогу взяти місто в оперативне оточення», – написав він у телеграмі.
За його словами, ситуація залишається дуже важкою, але динамічною.
«Російські сили діють звичними методами, не рахують людей. Але кількість вояків не є вирішальною перевагою чи фактором перемоги. Ми розуміємо тактичне значення Бахмута для ворога і знаємо його плани щодо дій на інших ділянках фронту. Сили оборони зараз продовжують захищати місто. Ситуація динамічна. Тут кожен хід та рішення здатні кардинально її змінити. Кожен день має найвищу цінність», – додав Сирський.
За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW) станом на 8 березня російські сили зайняли щонайменше 50 відсотків Бахмута на Донеччині. Водночас, на думку експертів, російські війська навряд чи швидко здійснять прорив за межі Бахмута, якщо захоплять місто.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута в п’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Спецслужби Литви: Росія здатна ще два роки вести війну з нинішньою інтенсивністю
У Росії є ресурси, щоб продовжувати війну проти України з нинішньою інтенсивністю ще два роки, повідомив голова військової розвідки Литви Елегіюс Павлавічюс, представляючи щорічний звіт свого агентства.
«Ми оцінюємо, що ресурсів, якими сьогодні володіє Росія, було б достатньо, щоб вести війну з такою ж інтенсивністю, як сьогодні, протягом наступних двох років», – заявив він 9 березня.
«Як довго Росія зможе вести війну, також залежатиме від підтримки російської армії з боку таких держав, як Іран і Північна Корея», – додав Павлавічюс.
У звіті литовських спецслужб наголошується, що Росія під керівництвом президента Володимира Путіна стає «дедалі більш тоталітарною». У ньому також сказано, що війна в Україні підриває «політичну та економічну основу» режиму.
Напередодні в розвідці США заявили, що збройний конфлікт в Україні став «жорсткою війною на виснаження, в якій жодна сторона не має остаточної військової переваги», але президент Росії Володимир Путін, імовірно, готовий, щоб вона тривала упродовж років.
Таку думку 8 березня висловила директорка Національної розвідки США Евріл Гейнс, оприлюднюючи в Конгресі несекретний щорічний звіт про оцінку загроз.
«Ми не передбачаємо, що російська армія цього року відновиться настільки, щоб досягти великих територіальних здобутків, але Путін, швидше за все, розраховує, що час грає на його користь, і що продовження війни, включно з потенційними паузами в бойових діях, може бути для нього найкращим можливим шляхом, щоб врешті-решт реалізувати стратегічні інтереси Росії в Україні, навіть якщо це потребуватиме років», – сказала Гейнс.
Росія, «імовірно, не хоче прямого військового конфлікту з силами США та НАТО, але є потенціал для того, щоб це сталося», вважають у розвідувальному співтоваристві Сполучених Штатів. «Російські лідери поки що уникали дій, які б поширили конфлікт за межі кордонів України, але ризик ескалації залишається значним», – ідеться у звіті.
5 людей загинули у Львівській області. Репортаж з місця події
Внаслідок ракетного обстрілу 9 березня близько 4 години загинули 5 мешканців села Велика Вільшаниця Львівської області. Це троє жінок і двоє чоловіків, віком від 52 до 60 років. Усі загиблі перебували у час удару у власних домівках.
Репортаж Радіо Свобода
ГУР: Росія для удару по Україні використала ракети, вироблені за місяць
Російські військові під час удару по Україні 9 березня використали місячний обсяг виробництва ракет, повідомив в ефірі телемарафону представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
«Його (сьогоднішній обстріл – ред.) не можна назвати безпрецедентним, хіба що через кількість використаних «Кинджалів» – вона найбільша поміж інших обстрілів. Але були і більш масовані ракетні удари, й інтервали між ними були значно менші. Рашисти продовжують ракетний терор, але з урахуванням дефіциту озброєнь, зокрема, ракетних озброєнь, який вони сьогодні мають. У принципі можемо говорити, що місяць вони накопичували сили, і фактично те, що вони змогли виробити за місяць, сьогодні було використано на українські трансформатори», – сказав Юсов.
За його словами, Росії найближчим часом не вдасться відновити інтенсивність ракетних ударів, яка була на їх початку.
«Ті інтервали, які були на початку цього ракетного терору, коли практично щотижня ми очікували на масовані ракетні удари, у тому числі і з використанням більшої кількості і безпілотників, і високоточних ракет – такого ми сьогодні не спостерігаємо, і найближчим часом навряд чи у ворога вийде відновити ту саму інтенсивність», – сказав представник ГУР.
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Є влучання в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей.
У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені. У регіонах є обмеження в енергопостачанні. Повідомлялося про затримки поїздів.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131.
У вечірньому зведенні в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники здійснили пуск 84 ракет різного базування.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ЗСУ готують контрнаступ. Будуть відбивати південь?
Україна готується до контрнаступу. Нещодавно на військовій базі США у Німеччині пройшли навчання за участю американських та українських військових. Як пише New York Times, ці «war games» стали частиною підготовки України до майбутнього контрнаступу. Аналогічні навчання раніше частково допомогли ЗСУ спланувати наступ у Херсонській області. Коли та де може відбутися новий контрнаступ ЗСУ – розбиралось Радіо Донбас.Реалії (проєкт Української служби Радіо Свобода).
У Грузії силовики затримали бійця, який повернувся з України з лав ЗСУ
Міністерство внутрішніх справ Грузії підтвердило затримання Надіма Хмаладзе, який воював в Україні на боці ЗСУ. Про це 9 березня повідомила грузинська служба Радіо Свобода.
За інформацією адвоката, Хмаладзе прибув до Тбілісі 6 березня. На в'їзді до Грузії його без пояснень довго тримали на паспортному контролі. Уже в місті Хмаладзе зауважив за собою стеження.
«Він вважає, що це були співробітники кримінальної поліції, які пізніше затримали його», – зазначив адвокат Торніке Бакрадзе.
Хмаладзе був затриманий на площі Свободи у Тбілісі 8 березня, близько 16:00, за звинуваченням у непокорі поліції та хуліганстві.
«Ані він, ані я не бачили протоколу затримання. Йому в усній формі сказали, що йдеться про словесні образи, що важко довести – на момент затримання він не міг скоїти злочин, він давав інтервʼю журналісту», – розповів адвокат.
Надім Хмаладзе одним із перших грузинських добровольців вирушив до України та брав активну участь у бойових діях проти Росії.
Масові викриття агентів РФ в Україні: нові обстріли скоро?
9 березня СБУ повідомила про затримання нових учасників агентурної мережі ФСБ РФ, які намагалися приховано збирати закриті відомості поблизу українських військових частин та військкоматів.
Спецслужба протягом останніх тижнів також відзвітувала про затримання кількох десятків ймовірних колаборантів – людей, які через рік повномасштабної війни, перебуваючи в Україні, продовжують співпрацювати з Росією.
Як завадити розповсюдженню агентурних мереж РФ в Україні та чи пов’язаний черговий масований обстріл з активізацією коригувальників?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 20:00 на @Радіо Свобода:
Посольство США відреагувало на «боягузливу атаку» РФ
Посольство США в Україні засудило черговий масований російський удар по Україні, заявивши, що такі «боягузливі атаки» не зламають українців і підтримки України з боку США.
«Висловлюємо наші співчуття за загиблими під час сьогоднішніх ранкових атак по всій Україні – жертвами жорстокої та безглуздої війни Росії. Такі боягузливі атаки на критичну інфраструктуру, житлові будинки й український народ не зламають ні його духу, ні нашої підтримки України», – йдеться в повідомленні посольства у твітері.
Російські війська завдали вночі і удосвіта 9 березня масованого удару по Україні. Є влучання в Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей.
У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє поранені. У регіонах є обмеження в енергопостачанні. Повідомлялося про затримки поїздів.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Через ракетну атаку по Дніпру 9 березня постраждали 14 багатоповерхових будинків
Через ракетну атаку по Дніпру 9 березня постраждали 14 багатоповерхових будинків у різних районах міста. Про це на місці ракетного удару повідомив директор департаменту житлового господарства міської ради Владислав Грицай.
За його даними, пошкоджено 10 багатоповерхівок комунальної власності і чотири – ОСББ.
У постраждалих від ракетної атаки будинках вибито близько 120 вікон. Усі їх замінять коштом міського бюджету.
Більшість вибитих вікон були дерев’яні. Усі вікна замінять на нові, металопластикові. Уже почали робити заміри, сказав Грицай.
Якщо жителі встановлять склопакети власним коштом, отримати компенсацію вони не зможуть.
9 березня армія РФ поцілила ракетами і дронами по об’єктах у Дніпровському, Павлоградському, Криворізькому та Нікопольському районах, а також обстріляла з артилерії Нікопольський район. Загинули двоє людей. Четверо поранені. Стало відомо, що один із загиблих на Нікопольщині – це співробітник ДСНС Максим Крутінь. Це підтвердили в пресслужбі регіонального управління.
Уночі та на світанку 9 березня, за даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема 6 «Кинджалів» та 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131. Із 48-ми крилатих ракет знищено – 34, а також 4 «шахеди».
Через атаку військ РФ є влучання в об’єкти енергетичної інфраструктури у низці областей і супутні з цим вимушені обмеження для споживачів. П’ятеро людей загинули через удар по житловій зоні у Золочівському районі Львівщини, одна людина – на Дніпропетровщині. У Дніпропетровській області і в Києві є поранені через обстріли.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Генштаб: російські війська не полишають спроб оточити Бахмут
Російські війська не припиняють штурмові дії і не полишають спроб оточити Бахмут на Донеччині, де останнім часом точаться важкі бої, повідомив у вечірньому зведенні 9 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
«Противник не полишає спроб оточити місто Бахмут, з подальшим виходом на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Основні зусилля зосереджує на веденні наступальних дій на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках», – йдеться у повідомленні.
У Генштабі додали, що українські військові за добу відбили «численні атаки» в районах Бахмута й Іванівського.
«На Куп’янському та Лиманському напрямках противник намагається прорвати оборону наших військ… На Авдіївському та Шахтарському напрямках противник проводив безуспішні наступальні дії в напрямку населених пунктів Красногорівка, Кам’янка, Авдіївка, Сєверне, Первомайське, Невельське, Мар’їнка, Побєда і Вугледар Донецької області», – йдеться в зведенні.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 8 березня заявив, що російські війська, попри серйозні втрати, все ще можуть бути на порозі взяття Бахмута. За його словами, «це не обов’язково відображає якийсь поворотний момент війни».
За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW) станом на 8 березня російські сили зайняли щонайменше 50 відсотків Бахмута на Донеччині.
В інтерв’ю американському CNN президент України Володимир Зеленський заявив, що, якщо війська РФ отримають контроль над Бахмутом, то в них буде «відкрита дорога» для захоплення ключових міст на сході України.
На останньому засіданні Ставки військово-політичне керівництво країни вирішило продовжувати оборону Бахмута. Українські війська, за даними Генштабу, продовжують утримувати позиції в місті.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ).
Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.