Росія приводить у повну бойову готовність Тихоокеанський флот у рамках раптової перевірки
Міністерство оборони Росії 14 квітня оголосило про приведення у вищий ступінь бойової готовності свого Тихоокеанського військово-морського флоту в рамках раптової перевірки.
«Сьогодні, з 9-ої години (за Владивостокським часом) піднятий за тривогою і почав приведення у вищий ступінь бойової готовності Тихоокеанський флот у повному складі. Також у заході задіяно частину Повітряно-космічних сил, військові частини і підрозділи забезпечення», – йдеться в повідомленні російського відомства.
Головною метою перевірки назване підвищення здатності російських військ відбивати «агресію ймовірного супротивника з океанських та морських напрямків».
За повідомленням, керує перевіркою головнокомандувач ВМФ Росії Микола Євменов.
«На практиці необхідно відпрацювати способи дій щодо недопущення розгортання сил противника в оперативно важливому районі Тихого океану – південній частині Охотського моря і запобігання його висадці на південні Курильські острови (приналежність частини з них Росії не визнає Японія в територіальному спорі, який розпочався з кінця Другої світової війни – ред.) й острів Сахалін», – цитує пресслужба російського Міноборони голову відомства Сергія Шойгу.
Перевірка Тихоокеанського флоту буде проводитися в три етапи, заявив начальник Генштабу збройних сил РФ Валерій Герасимов.
Спочатку флот приведуть у повну бойову готовність, будуть перевірені чергові сили ППО й підрозділи авіації. Далі, за його словами, буде забезпечене розгортання сил постійної готовності з пунктів базування до районів бойової підготовки, а на третьому етапі будуть «відпрацьовані навчально-бойові завдання».
Скільки часу триватиме перевірка – не уточнюється.
«Вчили любити Росію». Що відбувалося з дітьми, яких утримували в Криму та РФ?
Скільки дітей російські окупаційні сили вивезли з Херсонської й Запорізької областей та скільки вже вдалося повернути? Де та в яких умовах вони перебувають? Що розповідають діти, які вже повернулися в Україну? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
«На жаль, тисячі» – мер Маріуполя про представників місцевої влади, які перейшли на бік РФ
Мер окупованого і зруйнованого Росією Маріуполя Вадим Бойченко повідомив, що ведеться реєстр тих представників місцевої влади, які перейшли на бік Росії і співпрацюють з окупаційною адміністрацією. У цьому списку – «на жаль, тисячі» осіб, повідомив він в інтерв’ю Радіо Свобода.
«З моїх особистих заступників жоден не перейшов. Ми фіксуємо всіх, хто співпрацює сьогодні. Є окрема така робота, яка має назву «Маріуполь. Супротив». Ми це організували ще у березні минулого року. І кожну людину ми фіксуємо», – сказав Бойченко.
За його словами, це «і керівники, і є звичайні люди».
«Ми фіксуємо всіх, щоб всі розуміли, хто вони і що вони, і як вони. Вони були з різною позицією. Хтось був до цього суто з проукраїнською позицією, були суто патріоти, а зараз змінили чомусь думку. Щоб не було так, як у 2014 році, коли казали, що «нє всьо так адназначна». Хочеться, щоб всіх ми знали і все було зрозуміло», – заявив міський голова.
Мер також зауважив, що в нього є джерела в окупованому Маріуполі, яким він довіряє.
«Так. Є, і багато. Дякую, що є сьогодні ці люди. Дякуємо за співпрацю! Вони ризикують своїм життям і дають нам дуже важливу інформацію. І не тільки нам, а й ЗСУ», – заявив Бойченко.
Він не уточнив, яку саме інформацію передають ці джерела. «Різну. Не можу про все сказати. Різну інформацію дають. А потім ми чуємо, наприклад: «Бавовна» у Маріуполі», – сказав мер.
На четверту добу після повномасштабного російського вторгнення Вадим Бойченко виїхав із Маріуполя і більше не повернувся в місто. Він каже, що їхав лише на одну ніч– без родини і речей, а наказ виїхати отримав від очільника Донецької області та СБУ. А коли, на наступний день, повертався у Маріуполь, то місто вже було оточене. На даний час, за словами Бойченка, він працює в Запоріжжі.
Російські війська окупували Маріуполь у травні 2022 року після кровопролитних боїв і тривалої блокади. У ході військового вторгнення Росії в Україну Маріуполь майже повністю зруйнований обстрілами. За оцінками ООН, у місті знищено або пошкоджено близько 90% багатоповерхових житлових будинків та близько 60% приватних будинків.
Російські війська підозрюють у скоєнні у Маріуполі численних воєнних злочинів. Москва це заперечує.
П’ятеро цивільних людей поранені на Харківщині за добу – ОВА
На Харківщині минулої доби постраждали п’ятеро цивільних людей: четверо з них були поранені через обстріли російських військ, один – підірвався на невідомому вибуховому предметі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, загарбники обстрілювали прикордонні й прифронтові населені пункти Харківського, Чугуївського та Куп’янського районів, зокрема, під вогнем були Уди, Козача Лопань, Стариця, Дворічна, Табаївка.
«Внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» села Кучерівка Куп’янського району пошкоджено цивільне підприємство, сталася пожежа. Поранення зазнали троє чоловіків – 50, 51 і 23 років. Усі госпіталізовані в стані середньої тяжкості. Внаслідок обстрілу смт Дворічна Куп’янського району поранення зазнав 47-річний волонтер, який допомагав здійснювати евакуацію населення. Госпіталізований у важкому стані. Зараз медики борються за його життя», – написав Синєгубов у телеграмі.
Крім того, за його словами, вчора біля села Лук’янці Харківського району на невідомому вибуховому предметі підірвався 28-річний тракторист. Його шпиталізували.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Українські сили зіткнулися з серйозними проблемами поповнення запасів у Бахмуті – розвідка Британії
Українські сили зіткнулися із серйозними проблемами поповнення запасів у районі Бахмута, але здійснили впорядкований відхід із позицій, якими вони були змушені поступитися, заявила 14 квітня розвідка Великої Британії.
«Росія відновила свій наступ на місто Бахмут у Донецькій області в той час, як сили російського Міноборони і ПВК «Вагнер» покращили співпрацю. Українська оборона все ще утримує західні райони міста, але протягом останніх 48 годин зазнавала особливо інтенсивного російського артилерійського вогню», – йдеться в повідомленні, яке цитує у твіттері Міністерство оборони Великої Британії.
«Штурмові групи «Вагнера» продовжують вести наступ через центр міста, тоді як російські повітряно-десантні підрозділи (ВДВ) замінили частину підрозділів «Вагнера» на північному і південному флангах операції», – додали в розвідці.
Росія активно штурмує Бахмут та населені пункти на підступах до нього з липня 2022 року. У грудні наступ посилився – передусім за рахунок частин, які відступили з правобережжя Херсонської області. Крім того, місто стало головною ціллю ПВК «Вагнер».
13 квітня заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Збройних сил України бригадний генерал Олексій Громов повідомив, що щодоби в районі Бахмута загарбники здійснюють до пів сотні спроб штурмів. За його словами, Бахмутський напрямок залишається найважчим на фронті.
Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов’язав Росію сплатити 5 мільярдів доларів компенсації «Нафтогазу» за збитки та втрачене майно в Криму.
Про які збитки йдеться? Як, наприклад, повідомив очільник «Нафтогазу» Олексій Чернишов, йдеться про відшкодування активів, що були спрямовані на розробку газових родовищ і розвиток іншої стратегічно важливої інфраструктури України, яка стала однією із головних мішеней агресора під час окупації українського півострова 9 років тому.
У «Нафтогазі» заявили, що тепер Росія має виконати це рішення суду, відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом. Сума компенсації встановлена рішенням суду, а це 5 мільярдів доларів, є найбільшою сумою, присудженою Міжнародним арбітражним трибуналом за примусове відчуження Росією активів у Криму.
Що означає таке рішення суду? Чи можливо його виконати? Як це зробити, наприклад, у разі, якщо Росія відмовиться компенсувати ці збитки?
Розповіла в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» Лана Зеркаль, радниця міністра енергетики України, надзвичайний і повноважний посол України. І зауважила, що 5 млрд дол – це справедлива компенсація від РФ для «Нафтогазу».
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну у федеральному реєстрі інвалідів Росії зареєструвалося понад 3400 осіб, які мають інвалідність внаслідок бойової травми. Увагу на цю статистику звернуло видання «Медіазона».
Дані про кількість людей із військовою інвалідністю, що зросла, опубліковані на сайті реєстру, вони охоплюють період до 1 квітня 2023 року.
До цієї категорії, як зазначає видання, потрапляють лише ті, хто зазнав травми на війні. Військова інвалідність встановлюється комісією, а оформлення може тривати місяцями, через що це число не дорівнює числу тяжко поранених на фронті. При цьому травми, отримані на військовій службі, але не пов’язані з бойовими діями, належать до іншої категорії.
До початку повномасштабної війни проти України кількість людей, які живуть із військовою інвалідністю, у Росії скорочувалася на кілька тисяч щороку.
До початку 2022 року в РФ було близько 49 тисяч військових інвалідів. У квітні минулого року їхня кількість перестала скорочуватися, а в липні вперше вийшла в плюс, тобто нових військових з інвалідністю з’явилося більше, ніж померло раніше зареєстрованих у реєстрі.
Найбільше зростання кількості військових з інвалідністю по регіонах зафіксовано в Московській області (+660), Москві (+500) і Санкт-Петербурзі (+349). Тут розташовані великі шпиталі Міноборони Росії.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих і поранених у повномасштабній війні проти України. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 14 квітня Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 181 090 своїх військових.
Як затримали хакера, що міг «злити» секрети США? Хто має контролювати Чорне море?
- Росія планує розпочати виробництво нових ракет Х-50, повідомляє Генштаб ЗСУ. Чи готуються у Кремлі до масштабних обстрілів вже восени? Та чи чекати українцям ракетних атак на Великдень? Питаємо в представника Повітряних сил.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- Масштабний витік урядових таємниць США найбільше вигідний Росії. Принаймні так вважає керівник української розвідки Кирило Буданов. Тим часом в США затримали льотчика Повітряних сил, який, ймовірно, злив ці секретні документи в мережу. На що вплине цей витік документів та чи дійсно 21-річний льотчик міг мати доступ до секретних документів?
- Бюрократія, черги та хабарі. Військові з пораненнями, буквально на милицях стоять у чергах, витрачають тижні, аби пройти військово-лікарську комісію. Коли цю систему модернізують? Та чи дійсно медицину для військових можна звільнити від бюрократії?
- Без звільнення Криму не буде цілковитої безпеки в Чорному та Азовському морях. Така заява міністра оборони України лунала на Чорноморській безпековій конференції у Бухаресті. Чому Чорне море має стати «морем НАТО» та як на це реагують у Кремлі?
Мер Маріуполя назвав дані про загиблих у місті
За підтвердженими міською владою даними, у зруйнованому й окупованому Росією Маріуполі загинули понад 20 тисяч людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міський голова Вадим Бойченко.
«За офіційними нашими підтвердженими даними, це більше ніж 20 тисяч населення загинуло. Це те, що нам вдавалося рахувати. Ми спочатку намагалися і записувати це. Потім вже не було такої можливості. Тому що був дуже щільний вогонь. Дуже щільний, тому що вони використовували авіацію, і кораблі зайшли в Азовське море», – сказав Бойченко.
За його словами, рахувати втрати вдавалося, поки представники влади ще були в місті.
«На той час, поки влада ще працювала, так було вирішено, що мій перший заступник Михайло Когут працював до майже кінця березня, – нам вдавалося рахувати, скільки загинуло людей», – сказав мер.
Він наголосив, що наведені ним дані «дуже обережні».
«Цифра – дуже обережна. Тому що треба буде ще визначатися з цією цифрою. Тому що, як ви і зазначили, кожної другої будівлі у місті не існує. Тобто 50% міста, на жаль, знищено», – сказав Бойченко.
За його словами, у Маріуполі до початку повномасштабного вторгнення жили близько 500 тисяч людей.
«24-го, 25-го, 26 лютого люди ще мали змогу виїжджати, хто ухвалював для себе рішення. Були додаткові потяги, які, на жаль, виїжджали з міста менш ніж на 50% завантажені. Тобто пусті виїжджали. Але в цей час більше 100 тисяч населення все ж виїхало з міста. Залишилися в місті десь до оточення 400 тисяч, яких ви згадали. А потім у цих важких умовах з 13 березня почали виїжджати, так до 20 травня і відбувалося», – сказав він.
За словами мера, на підконтрольній Україні території нині перебуває близько 200 тисяч жителів Маріуполя.
Російські війська окупували Маріуполь у травні 2022 року після кровопролитних боїв і тривалої блокади. У ході військового вторгнення Росії в Україну Маріуполь майже повністю зруйнований обстрілами. За оцінками ООН, у місті знищено або пошкоджено близько 90% багатоповерхових житлових будинків та близько 60% приватних будинків.
Російські війська підозрюють у скоєнні у Маріуполі численних воєнних злочинів. Москва це заперечує.
Втрати Росії у війні перевищили 181 тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 181 090 своїх військових, заявив Генеральний штаб ЗСУ вранці 14 квітня. За цими даними, протягом останньої доби загинули близько пів тисячі російських військових.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 3650 (чотири – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7069 (+16)
- артилерійські системи – 2784 (+7)
- РСЗВ – 535
- засоби ППО ‒ 283
- літаки – 307
- гелікоптери – 293
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2339
- крилаті ракети ‒ 911
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5640 (+3)
- спеціальна техніка ‒ 321 (+1).
13 квітня в Генштабі повідомили, що російська армія в районі Бахмута, де тривають запеклі бої, за два тижні втратила убитими і пораненими майже 4500 «вагнерівців» і військовослужбовців звичайних сил.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Українські військові відбили 49 атак російських сил за добу – Генштаб
Українські військові за минулу добу відбили 49 атак російських сил на сході України, повідомили у Генштабі ЗСУ вранці 14 квітня.
За повідомленням, попри значні втрати, російські війська продовжують зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках, «найзапекліші бої» тривають за Бахмут і Мар’їнку.
«На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають важкі бої за місто Бахмут. Противник провів атаки в районах Богданівки та Предтечиного, успіху не мав… На Авдіївському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку Сєверного… На Мар’їнському напрямку за минулу добу наші захисники відбили численні ворожі атаки в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, протягом минулої доби загарбники завдали 19 авіаційних ударів, здійснили 39 обстрілів із реактивних систем залпового вогню, є постраждалі серед цивільного населення.
У Генштабі наголосили, що ймовірність завдання ракетних і авіаційних ударів по всій території України залишається досить високою.
Прем’єр Польщі: відносини з Угорщиною «дуже змінилися» через Україну
Колись тісні відносини Польщі з Угорщиною «дуже змінилися» через позицію Будапешта щодо України, заявив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький 13 квітня.
«Наші відносини з Угорщиною дуже змінилися через позицію Угорщини щодо України та Росії... Колись у нас була дуже сильна співпраця на рівні Вишеградської групи [Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина], зараз значно менше», – сказав Моравецький у Вашингтоні, повідомляє Reuters.
За його словами, Варшава тепер тісніше співпрацює з Румунією та країнами Балтії.
Два члени ЄС раніше були союзниками у суперечках із Брюсселем щодо верховенства права, імміграції та прав ЛГБТ.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта давно демонструє своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України. Натомість Польща надає військову та гуманітарну підтримку Києву у боротьбі з російською агресією.
Глава МВФ Георгієва закликає світ уникнути «другої холодної війни»
Країни повинні зробити більше, щоб запобігти дорогим наслідкам зростаючої фрагментації глобальної торгівлі та допомогти запобігти «другій холодній війні», заявила 13 квітня голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, яка народилася та виросла в Болгарії – колишній радянській державі.
«Я є серед тих, хто знає, до яких наслідків може призвести холодна війна», – сказала вона на прес-конференції під час офіційного початку весняних зустрічей Світового банку та МВФ у Вашингтоні, повідомляє AFP.
«Холодною війною» називають період у ХХ столітті, який характеризувався конфронтацією між СРСР і його союзниками та Заходом – США, країнами Західної Європи та їхніми союзниками. «Холодна війна» почалась після Другої світової війни та тривала до 1990-х років.
Нині у світі спостерігається протиставлення між Росією та країнами Заходу. Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну воно загострилося.
Зеленський призначив нових керівників Луганщини та Сумщини
Президент України Володимир Зеленський призначив голів Луганської і Сумської обласних державних адміністрацій. Відповідні укази від 12 квітня оприлюднені на сайті Офісу президента.
Очільником Луганської ОДА призначили Артема Лисогора, а Сумської – Володимира Артюха.
11 квітня уряд погодив їх призначення на ці посади.
Президент Володимир Зеленський звільнив Сергія Гайдая з посади очільника Луганщини 15 березня, Дмитра Живицького з посади голови Сумщини – 24 січня 2023 року.
Мінспорту заборонило збірним змагатися у турнірах за участі РФ і Білорусі
Міністерство молоді та спорту України заборонило офіційним делегаціям національних збірних брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, в яких беруть участь спортсмени з Росії чи Білорусі. Про це йдеться в наказі міністерства № 2031 від 12 квітня 2023 року.
«Заборонити офіційним делегаціям національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю (далі – офіційна делегація) брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, в яких беруть участь спортсмени з Російської Федерації та/або Республіки Білорусь», – йдеться в документі.
Також міністерство рекомендує всеукраїнським спортивним федераціям моніторити можливу участь російських чи білоруських спортсменів у міжнародних спортивних змаганнях та своєчасно інформувати Мінмолодьспорт.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) 28 березня рекомендував допустити до змагань спортсменів із Росії та Білорусі в нейтральному статусі.
Комітет назвав такі умови допуску спортсменів:
- вони мають виступати в нейтральному статусі, без використання прапорів, гімнів та символіки своїх країн;
- вони мають виступати індивідуально, без допуску до командних змагань;
- спортсмени не повинні підтримувати вторгнення в Україну;
- спортсмени не повинні бути представниками збройних сил чи силових відомств.
У Росії ці критерії назвали «дискримінаційними». Україна та низка інших країн засудили це рішення МОК.
У США готують санкції проти угорських чиновників, пов’язаних із урядом Орбана – ЗМІ
Група конгресменів США готує законопроєкт про санкції, які будуть націлені на провідних угорських політичних діячів, пов’язаних із урядом Віктора Орбана, повідомляє видання The Guardian.
Законопроект про санкції спрямований на колишніх чиновників і прихильників уряду, переважно пов’язаних з партією прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес».
Як повідомляє видання, законопроєкт готується з минулого року і, як очікується, подадуть до Конгресу вже наступного місяця, де він, ймовірно, отримає широку підтримку, за словами чиновників, знайомих з процесом розробки.
Документ розробляється в період постійного погіршення відносин між Вашингтоном і Будапештом.
Днями після візиту глави МЗС Угорщини Петера Сійярто до Москви Будапешт продовжив угоду з Росією про додаткові постачання газу.
Критики вважають Віктора Орбана найближчим союзником Володимира Путіна в ЄС. Блокування його урядом вступу Швеції до НАТО ще більше погіршило відносини з Вашингтоном. Угорщина також блокувала участь України в кількох зустрічах НАТО високого рівня з 2017 року.
Російський суд знову оштрафував «Вікіпедію» за статтю про війну в Україні
Московський суд знову оштрафував Вікіпедію за російськомовну статтю про вторгнення Росії в Україну, яку вона відмовилася видалити. Це останній із низки кроків уряду, спрямованих на те, щоб замовчувати об’єктивне висвітлення чи критику війни та обмежити доступ російської громадськості до інформації.
Суд оштрафував Wikimedia Foundation – некомерційну організацію, яка керує безкоштовною загальнодоступною онлайн-енциклопедією – на 2 мільйони рублів (майже 25 тисяч доларів) за те, що вона не видалила статтю з Wikipedia під назвою «Російська окупація Запорізької області».
Раніше російський суд вже призначав організації штрафи за відмову видалити з онлайн-енциклопедії статті про війну в Україні.
«До 50 російських штурмів щодня». Маляр про ситуацію в Бахмуті
Російські війська у Бахмуті щодня здійснюють до 50 штурмів, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
«Там він сконцентрував найпрофесійніші свої підрозділи, використовує значну кількість артилерії та авіації. Щодоби ворог здійснює у Бахмуті від 40 до 50 штурмів та понад 500 обстрілів. Не полишаючи мети взяти Бахмут під контроль ворог перегрупував свої сили та засоби на цьому напрямку. Оскільки противник зазвичай програє нам у вуличних боях, він обирає тактику тотального знищення будівель і споруд. Просто рівняє місто з землею. Це робиться з метою позбавити наших оборонців можливості тримати позиції в місті. Разом з тим, ворог не досяг своєї мети», – написала вона в телеграмі.
За словами Маляр, за Бахмут тривають важкі бої – ситуація складна, але контрольована.
Заступниця міністра оборони зазначила, що противник продовжує наступ одночасно на чотирьох напрямках – Лиманському, Авдіївському, Мар‘їнському, Бахмутському.
«На всіх цих напрямках тривають бої. Найзапекліші бої точаться за Мар’їнку та Бахмут. На трьох напрямках – Лиманському, Авдіївському, Мар‘їнському – наступальні дії ворога безуспішні. Найбільше наступальних зусиль ворог застосовує на Бахмутському напрямку», – додала вона.
Росія активно штурмує Бахмут та населені пункти на підступах до нього з липня 2022 року. У грудні наступ посилився – передусім за рахунок частин, які відступили з правобережжя Херсонської області. Крім того, місто стало головною ціллю ПВК «Вагнер».
Зеркаль: 5 млрд дол – справедлива компенсація від РФ для «Нафтогазу»
Радниця міністра енергетики України Лана Зеркаль прокоментувала рішення Арбітражу в Гаазі щодо виплати Росією компенсацій Україні.
«Це найбільша компенсація, яка була присуджена за позовами українських компаній до Росії у зв’язку з окупацією и експропріацією активів в Криму. Я дійсно вважаю, що це відповідна сума. Нафтогаз очікував трохи більше, тому що всі в арбітражах виходять з позиції: проси більше, а отримаєш справедливо. Так воно і вийшло. Але я вважаю, що це дуже хороший результат», – сказала вона в коментарі програмі Свобода Live.
За її словами, це рішення можна виконати в будь-якій країні, яка є стороною Нью-Йоркської конвенції (таких країн 162).
«Тобто в будь-якій країні подається позов про виконання рішення Арбітражу. І вже судові інстанції цієї країни вирішують в який спосіб і як буде виконуватися рішення, і які активи РФ будуть використовуватися для виконання цього рішення. Зараз можливостей стягнення коштів, які належать РФ, набагато більше, ніж це було до початку повномасштабної війни», – додала Зеркаль.
Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов’язав Росію сплатити НАК «Нафтогаз України» 5 млрд дол за збитки, заподіяні захопленням активів «Групи Нафтогаз» в Криму в 2014 році, повідомив 13 квітня очільник компаній Олексій Чернишов. Йдеться про компенсацію за збитки та втрачене майно Нафтогазу у Криму, починаючи з 2014 року.
Цей арбітражний розгляд проти Росії «Нафтогаз» і його дочірні компанії ініціювали у жовтні 2016 року, а в вересні 2017 року було подано заяву до суду при суді в Гаазі.
Витік секретних документів Пентагону. Генпрокурор CША підтвердив арешт підозрюваного
Генеральний прокурор США Меррік Гарленд підтвердив, що ФБР заарештувало Джека Тейшейру, підозрюваного у причетності до витоку секретних документів Пентагону.
«Агенти ФБР взяли під варту раніше сьогодні вдень без інцидентів», – сказав Гарленд на брифінгу, повідомляє CNN.
Арешт пов’язаний з «ймовірним несанкціонованим видаленням, утриманням і передачею секретної інформації національної оборони», сказав Гарленд.
Генпрокурор сказав, що Тейшейра служить у Національній гвардії ВПС США.
Раніше The Wall Street Journal і Reuters з посиланням на джерела повідомили, що арешт відповідального за витік неминучий. WSJ стверджує, що це може відбутися вже 13 квітня.
Президент США Джо Байден заявив, що розслідування витоку документів «близьке до розв’язки».
Газета The Washington Post раніше повідомила, що джерелом найбільшого за багато років витоку документів Пентагону став співробітник американської військової бази, який публікував їх у закритому чаті для геймерів.
Читайте також: Данілов прокоментував витік секретних документів США
Американське видання New York Times 6 квітня повідомило, що у твітері і телеграмі того тижня з’явилися нібито засекречені документи з подробицями планів США і НАТО щодо зміцнення українських збройних сил перед запланованим контрнаступом. Як повідомляє CNN з посиланням на свої джерела, через витік секретних документів Україна вже змінила деякі свої військові плани.
Проте міністр оборони України Олексій Резніков заперечив це твердження, зауваживши, що будь-яка правдива інформація в файлах вже не актуальна. Його заступниця Ганна Маляр 11 квітня заявила, що «ризик витоку дуже мінімальний», оскільки лише «дуже вузьке коло людей» знає про українське військове планування.