Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Втрату Криму РФ назве «вимушеним кроком» – Буданов про звільнення півострова

Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов вважає, що втрату Криму та інших окупованих територій Москва назве «вимушеним кроком» за аналогією з відступом із Херсона. Про це він заявив в інтерв’ю РБК-Україна.

«І тут буде вимушений крок і взагалі майже щастя. Повірте, там пропагандистська машина працює як взірець, це реально взірець. Вони так «оболванюють» своє населення, як ніхто у світі не може», – сказав Буданов.

Він вважає, що ядерного удару з боку Росії не буде, а без повернення Криму війна не завершиться.

«Десь зараз ми маємо повернути всю територію, з часом. Час у нас ще є. Якщо Крим буде останнім забраний – це фінал. Якщо Крим буде першим забраний, а Донбас ще не забраний – то це не фінал», – заявив начальник ГУР.

Очільник української розвідки підкреслив, що завершити війну можна лише поверненням до кордонів 1991 року, Київ ніколи не відмовиться від своїх територій, а відновлення територіальної цілісності у 2023 році є «цілком досяжним завданням».

Раніше Буданов заявляв, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме. Буданову нагадали його слова про те, що навесні армія України увійде до Криму, на це він відповів, що «маємо ще в запасі час».

У Пентагоні раніше казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.

На Олешки? Що дасть ЗСУ плацдарм на лівому березі Дніпра

Американський Інститут вивчення війни повідомив, що ЗСУ висадилися на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Аналітики звернули увагу на численні відео російських «військових кореспондентів» із передової на півдні України та прив'язали їх до місцевості.

До порту Керчі зайшов іноземний газовоз – фото

До порту Керчі в окупованому Криму зайшло судно під іноземним прапором, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. За його даними, газовоз пришвартувався до причалу біля газового терміналу місцевого морського рибного порту.

На кормі судна видно напис: ALPHA GAS Zanzibar. Також на борту вказано унікальний ідентифікаційний номер IMO, проте розглянути його повністю зі значної відстані неможливо.

Частина цифр IMO збігаються з ідентифікаційним номером газовозу ALPHA GAS, IMO 8817693, MMSI 677067100, що ходить під прапором Танзанії.

Згідно з інформацією із відкритих джерел, газовоз ALPHA GAS змінив прапор у 2022 році, раніше він ходив під прапором Екваторіальної Гвінеї.

Раніше Крим.Реалії повідомляли, що на початку квітня в морському порту Керчі помітили судно під прапором Республіки Гвінея-Бісау, на кормі судна брезентом закрили назву, а також ідентифікаційні номери (IMO).

Від липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів окупованого Росією Кримського півострова. Гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.

Раніше повідомлялося, що капітани іноземних суден під час заходу до кримських портів, закритих Україною після російської окупації Криму, вимикають автоматичну ідентифікаційну систему (AIS), яка дозволяє відстежувати судна в режимі реального часу. Проте журналістам вдалося виявити факти заходів кораблів до портів Криму на підставі фотографій і спостережень очевидців.

У ВМС повідомили, скільки ракетоносіїв Росія тримає на чергуванні в Чорному морі

На бойовому чергуванні в Чорному морі 24 квітня перебуває чотири російських кораблі, з них два – носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до восьми ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.

«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – до трьох ворожих кораблі, з них три носії крилатих ракет «Калібр», – йдеться в повідомленні.

Напередодна, за даними ВМС, у Чорному морі чергували сім російських кораблів, зокрема два ракетоносії.

Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне. Водночас вона закликала не нехтувати повітряними тривогами з огляду на те, що РФ може використовувати крилаті ракети точково по критичних об’єктах, яких «багато на півдні України».

МЗС Китаю після обурення Європи заявило, що Пекін поважає суверенітет усіх країн

Китай поважає суверенітет, незалежність і територіальну цілісність усіх країн, що раніше були союзними республіками у складі СРСР, заявила на брифінгу у Пекіні 24 квітня речниця Міністерства закордонних справ країни Мао Нін. За її словами, Китай після розпаду СРСР був однією з перших країн, яка встановила з колишніми радянськими республіками дипломатичні відносини.

Мао Нін прокоментувала висловлювання посла Китаю у Франції Лу Шає, що викликало великий резонанс. Той в інтерв’ю минулого тижня, відповідаючи на запитання щодо належності Криму, заявив, що він «був російським спочатку», після чого був переданий Україні Хрущовим. Посол також поставив під сумнів суверенітет пострадянських країн. За його словами, колишні радянські країни «не мають ефективного статусу в міжнародному праві», оскільки «немає міжнародної угоди, яка матеріалізувала б їх статус суверенної країни» (така угода не потрібна, колишні союзні республіки у складі СРСР проголосили суверенітет і були визнані іншими державами й прийняті в ООН – ред.).

На запитання про те, чи висловлювання посла відображають офіційну позицію Китаю, представниця МЗС відповіла, що офіційна позиція Пекіна представлена в її коментарях. При цьому вона прямо не заявила, що Пекін не погоджується з висловлюваннями Лу Шає.

Користувачі інтернету також звернули увагу на те, що запис інтерв’ю посла зник з офіційних соцмереж посольства Китаю в Парижі.

Висловлювання посла КНР викликали різку реакцію у низки країн Європи. Латвія, Литва й Естонія викликали представників Китаю у свої зовнішньополітичні відомства для надання пояснень. Висловлювання Лу Шає засудили також Чехія, Італія, Люксембург, Молдова та інші країни. Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель висловив сподівання, що слова китайського посла не відображають офіційної позиції Пекіна.

За словами Борреля, голови МЗС країн ЄС на зустрічі у Люксембурзі 24 квітня обговорюватимуть, зокрема, слова китайського посла. Боррель зазначив, що на саміті у червні Євросоюз «проведе переоцінку і перекалібрування відносин із Китаєм».

Посол України у Франції Вадим Омельченко зазначив, що Шає не знає географії, а такі заяви суперечать позиції Пекіна.

«Дивно чути від представника країни, що ретельно ставиться до своєї тисячолітньої історії, абсурдну версію «історії Криму». Хочете бути великим політичним гравцем – не переказуйте пропаганду російських аутсайдерів», – так відреагував на заяву китайського дипломата радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

Країни Заходу побоюються, що Китай, який заявляє про стратегічне партнерство з Росією, може підтримати Москву у війні проти України. Офіційно Пекін утримується від постачання Росії зброї та заявляє про підтримку суверенітету України, але при цьому китайські представники нерідко висловлюють згоду з російським наративом про війну, звинувачуючи в ній, зокрема, США та їхніх союзників. Також Пекін розширює економічні зв’язки із Москвою.

ЗСУ продовжують тримати оборону Бахмуту

Незважаючи на те, що російські війська переважають у кількості озброєння, Київ продовжує «тримати лінію» оборони. Джерело: Reuters, AP

Незважаючи на те, що російські війська переважають у кількості озброєння, Київ продовжує «тримати лінію» оборони.

У Міноборони Росії відреагували на вибухи в Севастополі

Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 24 квітня Київ «намагався атакувати» безпілотниками пункт базування Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.

За даними відомства, які цитують російські державні ЗМІ, в атаці брали участь три безекіпажні катери, «всі вони були знищені».

У Міноборони Росії також заявили, що втрат не було.

Раніше проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив про вибухи в окупованому Севастополі вночі проти 24 квітня.

Підконтрольний Росії голова Севастополь Михайло Развожаєв, коментуючи удар, заявив, що від вибухів повибивало шибки у чотирьох житлових будинках. За його словами, дрон у бухту не увійшов, а був знищений на зовнішніх кордонах рейду.

За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українська армія й надалі нарощуватиме арсенал БПЛА різних типів, оскільки подібні цілі важко вразити.

Починаючи з серпня 2022 року, в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках» і «роботою ППО».

На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.

Україна та Євросоюз домовилися про взаємне визнання судових рішень – Рада ЄС

Рада Європейського союзу погодилася укласти угоду з Україною про визнання іноземних судових рішень у цивільних і комерційних справах – про це вона заявила 24 квітня.

Йдеться про договірні відносини в рамках Гаазької конвенції, укладеної 2019 року. Цей документ зобов’язує держави-учасниці визнавати та виконувати судові рішення, винесені у цивільних або комерційних справах в інших державах-учасницях.

«З цим рішенням визнавати та виконувати рішення один одного зв’язки між ЄС та Україною лише зміцняться», – прокоментував міністр юстиції Швеції Гуннар Стрьомер.

Як зазначають у Раді, 2022 року Україна ратифікувала Конвенцію, згідно з якою договірні відносини між Україною та ЄС будуть встановлені 1 вересня 2023 року.

За повідомленням, Євросоюз не бачить фундаментальних перешкод, пов’язаних із незалежністю судової системи, для договірних відносин із Україною.

Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах у липні 2022 року.

Буданов оцінив темпи прихованої мобілізації в Росії

Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що прихована мобілізація в Росії зараз «рухається нормально».

«У середньому вони в місяць мобілізують 20 тисяч – узагальнена цифра в залежності від місяця», – сказав він в інтерв’ю виданню РБК-Україна.

Крім того, за його словами, з офіційно призваних раніше в Росії осіб близько 120 тисяч ще не перекинуті в Україну.

«Вони не всі можуть бути перекинуті… Тому що є втрати, є якась поточна робота, хтось її має виконувати. Оскільки втрати досить значні, цей некомплект кимось треба компенсувати», – сказав очільник ГУР.

Напередодні розвідка Великої Британії заявила, що Міністерство оборони РФ запустило нову рекламну кампанію щодо набору добровольців, таким чином влада Росії прагне «відкласти відкриту мобілізацію».

Розвідка Британії наголошує, що приватна військова компанія «Вагнер» також претендує на залучення обмеженої кількості російських чоловіків бойового віку, оскільки її доступ до вербування в’язнів було припинено.

«Залишається дуже малоймовірним, що кампанія залучить заявлену Міноборони ціль – 400 000 добровольців. Влада майже напевно прагне відкласти будь-яку нову, відкриту обов’язкову мобілізацію якомога довше, щоб мінімізувати внутрішнє інакомислення», – йдеться у повідомленні.

11 квітня Держдума Росії ухвалила законопроєкт про електронні повістки у військкомат та єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних.

Влада РФ каже, що електронний реєстр призовників запрацює не раніше, ніж восени, а його мета – систематизувати дані про громадян, які стоять на військовому обліку, та забезпечити їхню актуалізацію «в режимі онлайн». У Кремлі запевнили, що з «ніякою другою хвилею мобілізації у РФ» це не пов’язано.

СБУ повідомила про підозру голові парламенту Чечні через формування загонів «кадирівців»

Служба безпеки України зібрала докази проти голови парламенту Чеченської республіки Магомеда Даудова за кількома статтями, повідомляє пресслужба відомства 24 квітня.

За повідомленням, підозра пов’язана з формуванням нових загонів «кадирівців» для війни проти України, яким Даудов займається з травня 2022 року.

«Саме за його безпосередньої участі було створено «78-й моторизований полк спеціального призначення «Північ-Ахмат»», а також батальйони «Південь-Ахмат», «Захід-Ахмат» та «Схід-Ахмат». За даними слідства, «мобілізовані» проходять військову підготовку в університеті спецназу, який розташований у місті Гудермес Чеченської республіки», – заявляє СБУ.

Потім мобілізованих перекидають до окупованих частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Крім того, за даними СБУ, Даудов влітку та восени минулого року кілька разів приїздив до окупованих Лисичанська, Попасної та Маріуполя, де зустрічався з ватажками загонів «кадирівців». Він також поширював у своєму Телеграм-каналі виступи голови Чечні Рамзана Кадирова, в якому той виправдовує збройну агресію Росії.

Відтак Даудову повідомили про підозру в пособництві агресивній війні, умисним діям для антиконституційної зміни кордонів України, а також поширенні матеріалів, які виправдовують російську агресію.

«Наразі фігурант перебуває на території Росії. Тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності», – йдеться в повідомленні.

У серпні 2022 року Служба безпеки України повідомила про підозру голові Чеченської республіки РФ Рамзану Кадирову та двом його найближчим поплічникам. Кадирова підозрюють у плануванні та розв’язуванні агресивної війни та виправдовуванні російської агресії.

«Російські командири змушують військових рити окопи, щоб вони не пиячили» – Соболевський

Російські військові продовжують створювати укріплені райони та лінію оборони на окупованій частині Херсонщини, тому що їм немає чого робити і військових треба «тримати в тонусі». Про це заявив в ефірі «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський.

За його словами, в іншому випадку військові РФ починають вживати алкоголь та мародерити.

«Оці підрозділи російських військових, які зараз розташовані, їхнім командирам потрібно їх чимось займати, тому там у більшості випадків ніякої логіки немає в тому, що вони копають ще окопи, ще траншеї. Їм просто немає чого робити, а коли немає чого робити, починаються хвилі мародерства та п’янства і дезертирства. Тому їх командири намагаються їх тримати у тонусі з ранку до вечора», – каже Соболевський.

Коментуючи постійні обстріли житлових районів, лікарень та шкіл, представник облради зазначив, що це можливо через те, що російські військові, які приїхали по новій ротації, ненавчені та «перелякані».

«Інколи вони працюють, щоб просто поставити галочку, що вони відпрацювали, і тому воно може прилетіти на будь-яку локацію. Саме тому велика кількість прильотів на житлові будинки, десь у полі або на пустирі, але, на жаль, є випадки коли вони обстрілюють лікарні та гуманітарні центри. Це робиться, щоб створити атмосферу терору», – додав він.

Російські війська почали більше обстрілювати правобережжя Херсонщини після інформації про те, що Збройні сили України нібито зайняли позиції на лівому березі Дніпра. Про це заявила речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк після повідомлення Інституту дослідження війни.

Росія: в Московській області впав безпілотник із вибухівкою – ЗМІ

У Московській області Росії, поблизу міста Ногінськ знайшли безпілотник, начинений вибухівкою – про це повідомила російська служба Радіо Свобода з посиланням на державне агентство ТАСС та місцеві соцмережі.

За даними телеграм-каналів Baza та Shot, дрон знайшла у лісі приблизно за 300 метрів від свого будинку мешканка садового товариства, розташованого в Богородському міському окрузі неподалік Ногінська. Вона вирішила, що це «чиясь іграшка», і надіслала фотографії дрона в чат садового товариства. Через дві години один із учасників чату зателефонував до поліції.

У телеграм-каналах стверджується, що йдеться про безпілотник UJ-22 Airborne українського виробництва. Усередині було 30 брикетів масою по 570 грамів з вибуховою речовиною С-4 – всього 17 кілограмів вибухівки. Дальність польоту такого дрона становить до 800 кілометрів.

За інформацією ЗМІ, він міг зачепитися за дерева та впасти. За іншою версією, в безпілотника закінчилося пальне.

Звідки був запущений дрон – невідомо. Українська сторона інцидент не коментувала.

Схожий дрон виявили 28 лютого неподалік газової компресорної станції «Газпрому» в Коломенському районі Підмосков’я.

Росія звинувачує у подібних атаках українські сили. Київ не визнає своєї причетності до таких операцій.

«Непроста ціль». Речник Повітряних сил прокоментував вибухи в Севастополі

Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат прокоментував нічну атаку дронів на Севастополь, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами Ігната, такі цілі важко збивати.

«Ми бачили, як окупанти намагалися їх (дрони – ред.) знищувати», – сказав він в ефірі українського національного телемарафону.

Гнат додав, що надводні дрони – це непроста мішень.

«Звичайні безпілотники, що рухаються водною поверхнею – це досить непроста ціль, яку важко вразити. Тому засоби сучасного ведення бою з використанням БПЛА різних типів будуть нарощуватися», – сказав він.

Водночас, зазначив Ігнат, таке нарощування здійснює й Росія.

Раніше Крим.Реалії повідомило про вибухи в окупованому Севастополі вночі проти 24 квітня.

Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».

На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.

Паспортизацією РФ намагається «русифікувати» захоплені регіони перед виборами 2024-го – розвідка Британії

Розвідка Великої Британії 24 квітня прокоментувала примусову паспортизацію Росією жителів окупованих територій. За зведенням, оприлюдненим Міністерством оборони країни, жителям окупованої Херсонщини погрожують депортацією в разі відмови від російського паспорта.

Окупаційна влада «майже напевно» примушує цивільних отримувати російські паспорти, йдеться в повідомленні.

За висновком розвідки, Росія використовує свої паспорти як інструмент для «русифікації» окупованих територій, як вона це робила в окупованих Донецьку та Луганську до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

«Росія, ймовірно, прискорює інтеграцію окупованих територій України в бюрократію Російської Федерації, щоб сприяти презентації вторгнення як успіху, особливо напередодні президентських виборів 2024 року», – вважають у відомстві.

Як раніше повідомляв Генштаб, російські окупанти погрожують жителям окупованих територій виселенням із власних помешкань та конфіскацією приватної власності у разі відмови отримувати російський паспорт.

«Тепер можемо додати Путіна до списку злочинців» – конгресмен США Дон Бейкон

Конгресмени Сполучених Штатів Дон Бейкон (республіканець), Джиммі Панетта (демократ) та сенаторка Емі Клобучар (демократка) разом із генпрокурором України Андрієм Костіним нагадали про важливість двопартійної резолюції Конгресу США, яка засуджує викрадення українських дітей Росією.

Читайте про це за лінком

У Севастополі вночі лунали вибухи, російська влада заявляє про «атаку дронів»

У ніч проти 24 квітня, близько 3:30, у окупованому Севастополі пролунало два вибухи, повідомляють кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За їхніми словами, вибухи були чутні з району розташування військових частин неподалік Нахімовського училища та Стрілецької бухти. Також лунали постріли зенітної гармати та стрілецької зброї.

Інформацію згодом підтвердив російський голова міста Михайло Развожаєв. За його словами, вночі Севастополь атакували надводні дрони – один безпілотник нібито знищили сили протиповітряної оборони, другий вибухнув сам.

«Все сталося на зовнішньому рейді, жодних об’єктів не пошкоджено. Нині в місті тихо. Але всі сили та служби перебувають у стані бойової готовності», – заявив російський чиновник.

Телеграм-канали публікують відео, на якому зафіксовано знищення безпілотника. Стверджується, що вибухи було чути за 3 кілометри від епіцентру.

Через нічну атаку було перекрито рейд, проте до ранку його роботу відновили, повідомив телеграм-канал транспорту Севастополя.

Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».

На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.

SIPRI: військові видатки України в 2022-му зросли на 640% ВВП порівняно з 2021-м

Військові витрати в усьому світі зросли на 3,7 відсотка у 2022 році до рекордних 2,24 трильйона доларів. При цьому Центральна та Західна Європа зазнали найбільшого річного зростання з часів Холодної війни, а Україна збільшила свої витрати до безпрецедентного рівня на тлі російської агресії. Про це йдеться в даних, оприлюднених Стокгольмським інститутом дослідження проблем миру (SIPRI) 24 квітня.

За даними SIPRI, Сполучені Штати, Росія та Китай і надалі витрачають найбільше у цій сфері, на них припадає 56 відсотків загальносвітових військових витрат.

Згідно зі звітом, військова допомога Україні та занепокоєння щодо посилення загрози з боку Росії сильно вплинули на витрати багатьох інших держав, як і напруженість у Східній Азії.

«Постійне зростання глобальних військових витрат в останні роки є ознакою того, що ми живемо у все більш небезпечному світі», – коментує старший науковий співробітник Програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI Нан Тіан.

За його словами, держави зміцнюють свої армії у відповідь на погіршення безпекового середовища, адже не очікують покращення найближчим часом.

Як оцінює Інститут, військові витрати Росії зросли на 9,2 відсотка у 2022 році до приблизно 86,4 мільярда доларів, що еквівалентно 4,1% валового внутрішнього продукту Росії. У 2021-му показник становив 3,7 відсотка.

«Різниця між бюджетними планами Росії та її фактичними військовими витратами у 2022 році свідчить про те, що вторгнення в Україну обійшлося Росії набагато дорожче, ніж вона очікувала», — сказала директорка програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI Люсі Беро-Сюдро.

Військові витрати України сягнули 44 мільярдів доларів у 2022 році – колосальне збільшення на 640%. Автори звіту назвали це «найбільшим однорічним збільшенням військових витрат країни, яке коли-небудь фіксувалося в даних SIPRI».

«Внаслідок збільшення та шкоди економіці України, пов’язаної з війною... військові витрати як частка ВВП зросли до 34% ВВП у 2022 році в порівнянні з 3,2 відсотка у 2021 році», – йдеться в звіті.

Натомість Сполучені Штати – беззаперечний лідер у світі за військовими видатками – витратили 877 мільярдів доларів у 2022 році, що на 0,7 відсотка більше, ніж торік, із урахуванням інфляції. Це дорівнює 39 відсоткам загальних світових військових витрат і втричі більше, ніж витратив Китай, який посідає друге місце.

Витрати країн Центральної та Західної Європи сягнули 345 мільярдів доларів у 2022 році, перевищивши в реальному вираженні рівень 1989 року, коли закінчувалася Холодна війна.

«Вторгнення в Україну негайно вплинуло на рішення щодо військових витрат у Центральній і Західній Європі. Це стосується й багаторічних планів збільшення витрат кількох урядів», – сказав Дієго Лопес да Сілва, старший науковий співробітник SIPRI.

Він припустив, що військові витрати в регіоні продовжуватимуть зростати в найближчі роки.

Фінляндія, яка нещодавно стала 31-м членом НАТО, лідирувала у цьому зростанні зі збільшенням військових витрат на 36 відсотків. За нею йде Литва (зростання на 27%), Швеція, яка прагне до членства в НАТО (зростання на 12%), і Польща (зростання на 11%).

«Хоча повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, безумовно, вплинуло на рішення щодо військових витрат у 2022 році, занепокоєння щодо російської агресії наростало набагато довше», – сказав дослідник Інституту Лоренцо Скараццато.

Він вказав на те, що багато колишніх держав Східного блоку збільшили свої військові видатки більше ніж удвічі після початку російської агресії проти України з анексії Криму 2014 року.

У SIPRI заявили, що всі зміни у відсотках виражені в реальному вимірі в постійних цінах 2021 року.

Стало відомо про ще двох вбитих цивільних у Бахмуті – голова ОВА

Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив про зростання кількості вбитих цивільних у області.

«За 23 квітня стало відомо про ще двох людей, убитих росіянами на Донеччині – у Бахмуті. Ще дві людини в області дістали поранення», – заявив він.

Голова Харківщини Олег Синєгубов заявив вранці 24 квітня, що за добу внаслідок обстрілів області ніхто не постраждав. Натомість одна з ракет, ймовірно, розірвалася в повітрі й пошкодила теплиці та цехи овочевої фабрики. Також пошкоджені житлові будинки, чотири автомобілі й гараж.

Обстрілів, за повідомленнями голів обласних адміністрацій, також зазнавали населені пункти Дніпропетровської та Миколаївської областей, без постраждалих.

Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 9 квітня підтвердило загибель 8 490 і поранення 14 244 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

Російські втрати в Україні перевищили 187 тисяч військових – дані Генштабу

Російська армія втратила близько 660 військових за добу напередодні, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 24 квітня.

Українське командування оцінює загальні втрати армії РФ з 24 лютого минулого року у 187 080 людей особового складу.

Штаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:

• 3 683 танки (+8 за останню добу)
• 7 139 бойових броньованих машин (+8)
• 2 849 артилерійських систем (+12)
• 539 реактивних систем залпового вогню
• 289 засобів протиповітряної оборони
• 308 літаків
• 294 гелікоптери
• 2 413 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+11)
• 911 крилатих ракет
• 18 кораблів і катерів
• 5 753 автомобілів і автоцистерн (+23)
• 339 одиниць спеціальної техніки

Штаб додає, що дані про втрати Росії уточнюються.

Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.

Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.

Росія посилила обстріли Херсонщини після повідомлень про висадку ЗСУ на лівому березі – Гуменюк

Після повідомлень про висадку Збройних сил України на лівому березі Херсонської області російські війська посилили атаки на деокуповану частину регіону – про це заявила речниця Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону вранці 24 квітня.

За її словами, обстріли Херсонщини напередодні були «спровоковані гучними заявами, які передували дійсній реальності і трошки забігли вперед».

«Треба уважно ставитися до висновків аналітиків і розуміти, що це їхні припущення... А довіряти необхідно військовим, які дійсно виконують ту саму бойову роботу», – закликала вона.

Речниця додала, що напередодні російські війська випустили шість керованих авіаційних бомб і 14 дронів-камікадзе «Ланцет» по населених пунктах Херсонського району.

«50% (дронів-камікадзе – ред.) було знищено, але все ж таки, є влучання, є влучання КАБами, є руйнування понад 30 житлових будинків, школи в одному з населених пунктів, є загиблі та поранені цивільні», – сказала Гуменюк.

Напередодні в американському Інституті дослідження війни, аналізуючи геодані російських військкорів, заявили, що українські військові, ймовірно, зайняли позиції на лівому березі Дніпра у Херсонській області. У пресцентрі Сил оборони півдня ці дані не стали ані спростовувати, ані підтверджувати.