Тарнавський: українські війська за добу на півдні знищили 7 російських складів боєприпасів
Українські війська за добу на Таврійському напрямку знищили 7 російських складів боєприпасів, повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
За його словами, протягом минулої доби війська РФ 27 разів атакували позиції ЗСУ та здійснили 668 обстрілів.
«Артилерійські підрозділи Сил оборони таврійського напрямку протягом доби виконали 1418 вогневих завдань. Втрати ворога вбитими та пораненими склали майже дві роти», – написав він у телеграмі.
Тарнавський додав, що українські військові знищили 14 одиниць військової техніки противника, зокрема, 6 ББМ, гаубиці та гармату 2А36 «Гіацинт-Б».
За останніми даними Генштабу, війська РФ надалі зосереджують основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, де тривають важкі бої, а на Запорізькому та Херсонському напрямкахпротивник зосереджений на недопущенні подальшого просування українських військ.
Днями Олександр Тарнавський заявив, що українські війська на Таврійському напрямку йдуть вперед.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей». Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що його «злять» слова про те, що український контрнаступ триває «повільніше, ніж очікувалося», і додав, що кожен звільнений метр землі українським військам «дається кров’ю».
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що контрнаступ Збройних сил України «просувається неухильно», але буде тривалим і «дуже кривавим».
Зеленський у Вільнюсі подякував «партнерам за готовність робити нові кроки»
Президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі подякував «партнерам за готовність робити нові кроки».
«Завтра продовжимо нашу роботу у Вільнюсі. Наша оборона – перший пріоритет. І я вдячний партнерам за готовність робити нові кроки. Більше зброї для наших воїнів – більше захисту життя для всієї України. Привеземо в Україну нові важливі інструменти захисту», – написав він у телеграмі.
За словами Зеленського, у Вільнюсі в нього заплановані двосторонні зустрічі – з американськими, канадськими, німецькими, британськими, нідерландськими, японськими та іншими партнерами.
Також на 12 липня заплановане перше інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО. У ньому має взяти участь Зеленський.
Як повідомлялося, що президент США Джо Байден у кулуарах саміту НАТО проведе зустріч із президентом України. В ефірі Радіо Свобода радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів, що Байден і Зеленський обговорюватимуть не лише вступ України в НАТО, а й питання пришвидшеного постачання зброї.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Корупція та ймовірна допомога Росії. США ввели санкції проти голови агентства безпеки Сербії
Сполучені Штати 11 липня застосували санкції щодо директора служби безпеки Сербії Александара Вуліна за нібито використання свого становища для сприяння російським і злочинним планам, включаючи торгівлю зброєю та наркотиками.
Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, санкції були запроваджені після місяців протестів проти насильства в Белграді, які вимагали відставки Вуліна. Протести почалися в травні після двох масових розстрілів, у результаті яких загинули 18 людей, у тому числі дев’ять учнів початкових класів, і звинуватили Вуліна, колишнього міністра оборони Сербії, зокрема в тому, що він не притягнув злочинні групи до відповідальності.
Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) у своєму повідомленні про санкції не згадало про протести чи внутрішні суперечки щодо Вуліна. Однак OFAC зайняв чітку позицію проти корупції та ймовірних дій Вуліна, які, за даними Міністерства фінансів США, допомогли Росії.
«Міністерство фінансів без вагань націлиться на діячів, які зловживають своїм становищем для отримання особистої вигоди, підриваючи при цьому ефективне та демократичне управління на Західних Балканах», – сказав Брайан Нельсон, заступник міністра з питань тероризму та фінансової розвідки. – «Сьогоднішнє рішення притягує Олександра Вуліна до відповідальності за його корупційні та дестабілізуючі дії, які також сприяли зловмисній діяльності Росії в регіоні».
Вуліна звинувачують у зловживанні службовим становищем і стверджують, що він причетний до транснаціональної організованої злочинності та незаконних операцій з наркотиками. У заяві конкретно вказується на співпрацю Вуліна з сербським торговцем зброєю Слободаном Тешичем, якого США назвали «одним із найбільших торговців зброєю та боєприпасами на Балканах».
У заяві також йдеться, що Вулін використовував своє службове становище, щоб підтримати Росію та сприяти «зловмисній діяльності, яка погіршує безпеку та стабільність» регіону.
Учасники протестів проти насильства в Белграді також закликали до відставки президента Сербії Александара Вучича та міністра внутрішніх справ Братислава Гашича. Раніше Вучич відкидав звільнення Гашича, але не коментував ймовірну відставку Вуліна.
Голови МЗС Альянсу будуть щороку перевіряти прогрес реформ в Україні – заява НАТО
Поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства – про це йдеться в комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту 11 липня.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлене на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
«Міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою адаптованої Щорічної національної програми. Альянс підтримуватиме Україну у здійсненні цих реформ на її шляху до майбутнього членства. Ми зможемо надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться, а умови будуть виконані», – йдеться в тексті.
Альянс також заявляє про погодження «пакету розширеної політичної та практичної підтримки».
«Ми вирішили створити Раду НАТО-Україна – новий спільний орган, де члени Альянсу та Україна засідають як рівні члени для просування політичного діалогу, взаємодії, співпраці та євроатлантичних прагнень України щодо членства в НАТО. Він забезпечуватиме спільні консультації, ухвалення рішень та діяльність, а також слугуватиме механізмом консультацій у кризових ситуаціях між НАТО та Україною», – додає пресслужба НАТО.
Комюніке повторює підтримку Україні в її протистоянні російській агресії та закликає Росію відвести свої війська з української території.
Раніше 11 липня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що члени НАТО узгодили пакет елементів для наближення України до Альянсу.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Зеленський у Вільнюсі: Україна зробить НАТО сильнішим
Президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі заявив, що НАТО дасть Україні безпеку, Україна зробить Альянс сильнішим.
«Сьогодні я поїхав в дорогу сюди з вірою в рішення, із вірою в партнерів, із вірою в сильне НАТО. У НАТО, яке не сумнівається, не втрачає часу й не озирається на будь-якого агресора. І я хотів би, щоб ця віра стала впевненістю – впевненістю в рішеннях, на які ми заслуговуємо – всі ми заслуговуємо – і яких очікує кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. І хіба це завелике бажання? НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить Альянс сильнішим», – заявив він під час звернення на площі у столиці Литви.
Володимир Зеленський прибув до Вільнюса, де відбувається саміт НАТО. Завтра, 12 липня, як очікується, він візьме участь у засіданні Ради Україна-НАТО.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Напередодні саміту Київ неодноразово закликав НАТО надіслати Україні «чіткий сигнал» на підтримку її членства в Альянсі.
Резніков: Україна та 11 країн підписали меморандум про навчання українських пілотів на F-16
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив про підписання Україною та 11 країнами-партнерами меморандуму, який визначає умови навчання українських пілотів на винищувачах F-16.
«Офіційно: сформовано коаліцію для підготовки на F-16 ВПС України. Сьогодні 11 країн-партнерів і Україна підписали меморандум, який визначає умови. Я особливо вдячний Данії та Нідерландам за виняткове лідерство у цьому процесі», – написав він у твіттері.
Міністр зауважив, що є можливість включення в програму «інших типів винищувачів».
За його словами, коаліція готова розглянути інші способи надання Україні повністю функціональних можливостей F-16.
Коаліція з 11 країн почне навчання українських пілотів на винищувачах F-16 у центрі, який буде створено в Румунії в серпні. Виконувач обов’язки міністра оборони Данії Троелс Лунд Поульсен висловив сподівання, що результати навчання вже можуть бути на початку наступного року.
Президент України Володимир Зеленський 1 липня заявляв, що графіка навчання українських пілотів на західних винищувачах F-16 немає. Він вважає, що «деякі партнери з цим затягують, для чого вони це роблять, невідомо».
У травні в Міноборони України казали, що українські військові потребують близько 48 одиниць винищувачів F-16, аби звільнити українські території від російських військ.
Данілов про рішення саміту НАТО: «це історичні події»
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов назвав обговорення запрошення України до НАТО, яке відбувається на саміті у Вільнюсі, «історичним». Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.
«Те, що ми сьогодні почули і почуємо завтра, – це будуть визначні дні для нашої історії. Звичайно, хотілося б з першого разу і відразу. Але маємо на увазі, що в Альянс входить 31 країна і кожна країна має дати згоду. Це непростий процес. Але я впевнений, що ми цей шлях пройдемо, тим більше, що він став одноходовим. Зараз треба виконати велику домашню роботу щодо повного переходу на стандарти Альянсу», – сказав він в ефірі програми «Свобода Live».
«Завтра ще буде день. Побачимо, які остаточні рішення будуть ухвалені,які будуть зафіксовані у відповідних документах, де мають стояти підписи всіх членів, керівників делегацій. Але я впевнений, що навіть сьогодні можемо сказати, що це історичні події», – додав секретар РНБО.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У перший день саміту Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Напередодні саміту Київ неодноразово закликав НАТО надіслати Україні «чіткий сигнал» на підтримку її членства в Альянсі.
Генштаб ЗСУ про ситуацію на фронті: на 5 напрямках тривають важкі бої
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що війська РФ надалі зосереджують основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось 17 бойових зіткнень.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські військові «стійко тримають оборону», а на Лиманському та Шахтарському напрямках протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії в районі Веселого та Благодатного.
«На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки противника в районі населеного пункту Григорівка та східніше Оріхово-Василівки. Від ворожих артилерійських обстрілів постраждали понад 10 населених пунктів, серед них Васюківка, Богданівка, Хромове, Часів Яр та Іванівське Донецької області», – йдеться у повідомленні.
На Авдіївському напрямку Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районах Авдіївки, Первомайського та Невельського, а на Мар’їнському напрямку відбили усі російські атаки біля населених пунктів Побєда, Новомихайлівка та Мар’їнка, додають у Генштабі.
На Запорізькому та Херсонському напрямках противник зосереджує основні зусилля на недопущенні подальшого просування українських військ.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ прокоментував сьогоднішню заяву президента України Володимира Зеленського щодо запрошення України до Альянсу.
Він знову повторив, що члени НАТО погодили «дуже потужний пакет», який наближає Україну до Альянсу, – «це дуже практична допомога».
Крім того, зауважив Столтенберґ, країни НАТО надали «дуже чіткий політичний сигнал», але коли йдеться про формулювання, то «це формулювання в комюніке є формулюванням запрошення».
«Якщо ви подивитися на всі процеси членства, то в них немає якраз часових рамок. Завжди у нас все обумовлено умовами», – сказав він, відповідаючи на запитання щодо того, чому сьогодні немає часових рамок щодо вступу України до НАТО.
Раніше 11 липня Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Володимир Зеленський прибув до Вільнюса, де відбувається саміт НАТО. Завтра, 12 липня, як очікується, він візьме участь у засіданні Ради Україна-НАТО.
НАТО пообіцяло запросити Україну, але є умови – Столтенберґ
Україна отримає запрошення до НАТО, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови», заявив у Вільнюсі генеральний секретар Єнс Столтенберґ.
За його словами, сьогодні члени НАТО узгодили пакет елементів для наближення України до Альянсу.
«Це нова багаторічна програм допомоги України, щоб уможливити перехід до стандартів НАТО. По-друге, ми погодили створити нову Раду Україна-НАТО. Це буде форум для консультацій та ухвалення рішень, де ми всі зустрінемося як рівні. По-третє, члени Альянсу сьогодні підтвердили, що Україна стане членом НАТО і погодилися скасувати ПДЧ. Це змінить шлях України з двоетапного процесу на одноетапний. Ми також чітко сказали: надамо Україні запрошення приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться, і коли умови будуть виконані», – сказав він під час пресконференції у Вільнюсі.
Генсек уточнив, що йдеться про модернізацію оборонних інституцій України та війну, яка триває в країні.
«Є два виміри. Перше: на якому рівні Україна модернізувала свої оборонні інституції, посилила керування, в тому числі боротьбу з корупцією, це і питання сумісності. Другий вимір – в Україні триває війна, ЗСУ демонструють мужність і компетентність, які вразили весь світ. Але я думаю, що всі члени НАТО погоджуються: поки триває війна, не час робити Україну повноправним членом НАТО», – пояснив Столтенберґ.
За його словами, сьогодні Альянс надає «потужний пакет для України і чіткий шлях до членства в НАТО».
«Члени Альянсу також надають значну військову допомогу Україні, що навіть більш нагально. Україна має перемогти, якщо Україна не переможе, тоді не буде обговорення членства в НАТО», – додав Столтенберґ.
У перший день саміту Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Напередодні саміту Київ неодноразово закликав НАТО надіслати Україні «чіткий сигнал» на підтримку її членства в Альянсі.
Навчання українських пілотів на F-16 розпочнеться у серпні – в.о. міністра оборони Данії
Коаліція з 11 країн почне навчання українських пілотів на винищувачах F-16 у центрі, який буде створено в Румунії в серпні, повідомляє агенція Reuters.
«Сподіваюся, ми зможемо побачити результати на початку наступного року», – сказав виконувач обов’язків міністра оборони Данії Троелс Лунд Поульсен журналістам на полях саміту лідерів НАТО у Вільнюсі.
Члени НАТО Данія та Нідерланди очолюють зусилля міжнародної коаліції з підготовки пілотів і допоміжного персоналу, обслуговування літаків і постачання F-16 в Україну.
Раніше Данія заявляла, щоукраїнські льотчики навчатимуться на винищувачах F-16 на її території. Повідомлялося, що розроблений спільно з Нідерландами план передбачає навчання українців на F-16 «на данській базі військово-повітряних сил Скрюдструп, що у Південній Ютландії – там розташовані данські винищувачі цього класу».
Президент України Володимир Зеленський 1 липня заявляв, що графіка навчання українських пілотів на західних винищувачах F-16 немає. Він вважає, що «деякі партнери з цим затягують, для чого вони це роблять, невідомо».
У травні в Міноборони України казали, що українські військові потребують близько 48 одиниць винищувачів F-16, аби звільнити українські території від російських військ.
Резніков у Вільнюсі підписав оборонну угоду з Францією
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив про підписання угоди з оборонним відомством Франції.
«Сьогодні у Вільнюсі ми підписали угоду між міністерствами оборони України та міністерством оборони Франції», – написав він у твіттері.
За його словами, угода передбачає:
- збільшення військової допомоги Україні на 170 млн євро;
- спрощення процесу закупівлі та постачання зброї до України;
- створення основи для спільного виробництва запчастин та обслуговування іноземного озброєння та техніки.
Олексій Резніков перебуває у Вільнюсі, де відбувається саміт НАТО.
Раніше 11 липня президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що Париж надасть Україні далекобійні ракети для підтримки українського контрнаступу. Він не уточнив про які ракети йдеться, однак, за даними агентства AFP, нададуть ракети Scalp – аналогічні британським Storm Shadow, здатні вражати стаціонарні цілі на великій відстані.
У травні Велика Британія підтвердила надання Україні крилатих ракет Storm Shadow, що дало країні нові можливості для завдання ударів великої дальності. Це ракета з дальністю дії – близько 250 кілометрів.
На Київщині військовий з одного пострілу ПЗРК збив російський дрон – ЗСУ показали відео
Під час ранкової повітряної атаки РФ український військовий з переносного зенітно-ракетний комплексу STINGER з одного пострілу збив російський безпілотник на Київщині, повідомляє 60-та окрема механізована Інгулецька бригада.
«Вранці 11.07.2023 військовослужбовець 60 окремої механізованої Інгулецької бригади Лавроненко Олександр з одного пострілу збив безпілотний літальний апарат «Герань-2» з ПЗРК STINGER в Київській області», – повідомляє бригада на своїй сторінці у фейсбук.
60-та окрема механізована Інгулецька бригада опублікувала відео збиття.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Білорусь є додатковим викликом для безпеки, а тому країни НАТО мають звернути окрему увагу на убезпечення регіону. Як передає видання Delfi, Науседа назвав Білорусь «однією з губерній Росії» і нагадав про роль цієї країни у вторгненні Росії в Україну.
«Білорусь більше не є незалежною країною, фактично це одна з губерній Росії», – сказав він.
Науседа також зазначив: «Ситуація в нашому регіоні, на жаль, небезпечна. Ви бачите, що відбувається навколо нас, і ми бачимо, що Російська Федерація «проковтнула» Білорусь. І ми бачимо, що Білорусь стає додатковою ниткою, додатковим фактором у питанні регіональної безпеки. Тому ми просимо НАТО, нашого найсильнішого союзника США, послідовно приділяти увагу безпеці нашого регіону», – сказав президент Литви.
За його словами, план розміщення російської тактичної ядерної зброї в Білорусі «перебуває у стадії реалізації».
Раніше Науседа в інтерв’ю The Times заявив, що НАТО має розмістити постійні військові бази біля російських кордонів.
«Коли Росія робить активні кроки щодо розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, ми повинні вже нарешті оголосити, що основний акт Росія-НАТО мертвий», – сказав Науседа.
Зеленський прибув до Вільнюса на саміт НАТО
Президент України Володимир Зеленський прибув до Вільнюса на саміт НАТО, пише Reuters.
Раніше видання Bloomberg повідомило, що Зеленський прибуде на саміт НАТО у Вільнюсі в середу. А журналіст Politico Джонатан Лемайр у твіттері повідомив, що президент США Джо Байден у кулуарах саміту НАТО проведе зустріч із президентом України.
Як розповів в ефірі Радіо Свобода радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, Байден і Зеленський обговорюватимуть не лише вступ України в НАТО, а й питання пришвидшеного постачання зброї.
НАЖИВО. Саміт НАТО у Вільнюсі: що отримає Україна? | Свобода LIVE
- 11-12 липня у Вільнюсі проходить саміт НАТО, де очікуються рішення щодо перспектив участі України в Альянсі.
- Також члени НАТО планують ухвалити пакет довготривалої допомоги Україні.
- Президент Володимир Зеленський фактично підтвердив свою участь у саміті і закликав лідерів держав Альянсу надіслати Києву чіткі сигнали про підтримку членства України в НАТО.
- Однак, не всі західні лідери готові на такий крок: Президент США Джо Байден в інтерв’ю CNN, що Україна поки не готова до членства в НАТО. Берлін, так само як і Вашингтон, не хоче давати обіцянок про вступ України до НАТО в Вільнюсі, пише The Telegraph. Ці дві країни побоюються втягування у війну з РФ і пропонують зосередитись на гарантіях безпеки для Києва.
«Багато загинуло та виїхало». Що буде з населенням півдня України після війни
Скільки жителів Херсонської та Запорізької областей виїхали з регіону через війну і окупацію частини цих територій? Чи збираються вони повертатися і від чого це залежить? Наскільки може зменшитися кількість населення в Україні після закінчення війни, і як це вплине на майбутнє країни, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
ЗМІ: країни НАТО узгодили плани на випадок нападу Росії
Країни НАТО у понеділок – за день до офіційного початку саміту Альянсу у Вільнюсі – узгодили плани регіональної оборони на випадок гіпотетичного нападу Росії. Про це повідомляють Reuters та DPA з посиланням на джерела.
У планах, які ще мають бути затверджені на саміті НАТО у Вільнюсі, докладно описується, як слід захищати критично важливі території блоку засобами стримування і обороняти їх у надзвичайних ситуаціях. У ньому визначається також, які військові можливості необхідні. Крім сухопутних, повітряних та військово-морських сил, сюди включені також кібернетичні та космічні сили, повідомляє DPA.
Країни НАТО також планують збільшити військові бюджети, нарощувати озброєння.
На думку керівництва НАТО, кожна країна-учасниця має збільшити свій військовий бюджет щонайменше до 2% ВВП. Як зазначають в організації, виконання цього плану може тривати кілька років.
Подібні плани узгоджені вперше після закінчення холодної війни між СРСР та Заходом.
Після російського вторгнення в Україну НАТО визначило Росію як «головну загрозу безпеці» у своїй стратегічній концепції.
У зв’язку з цим на минулорічному саміті НАТО в Мадриді було ухвалено рішення зміцнити східний фланг НАТО, збільшивши контингент у країнах Центральної Європи. Розміщені там батальйонні бойові групи пропонувалося замінити більшими військовими підрозділами – бригадами. Паралельно з 40 до 300 тисяч планувалося збільшити сили швидкого реагування НАТО. Вони складаються з наземних, повітряних та морських частин і призначені для направлення за лічені дні з місця постійної дислокації в район конфлікту.
Через обстріл Херсона постраждали 5 людей, зокрема дитина – оновлені дані
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про пʼятьох постраждалих через російські обстріли Херсона у вівторок вдень.
«Серед них – 8-річна дівчинка, в котрої діагностували поранення середнього ступеня тяжкості. На момент ворожого удару вона знаходилася на подвірʼї будинку. У 68-річного чоловіка – важкі поранення. Йому уламками травмувало голову, шию, грудну клітину, руки та ноги. Двоє людей, 56-річна жінка та 52-річний чоловік, дістали поранення середнього ступеня тяжкості. Ще один чоловік постраждав у Кіндійці. Усіх потерпілих шпиталізували, лікарі надають їм необхідну медичну допомогу», – повідомив Прокудін у Telegram.
Раніше сьогодні повідомлялось, що російські війська обстріляли житлові квартали Херсона, в тому числі гуманітарний штаб. Влада також попереджала про ймовірний російський обстріл залізничного вокзалу Херсона.
Крім того, армія РФ у вівторок вдарила з «Градів» по Софіївці Станіславської громади Херсонщини, загинула жінка, ще один чоловік зазнав поранень.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
У КМДА заявили, що не мають стосунку до сповіщень про повітряну тривогу із «гучним сигналом»
У Київміськадміністрації пояснили природу екстрених сповіщень із гучним сигналом. Такі сповіщення про повітряну тривогу та інші загрози розсилає Державна служба України з надзвичайних ситуацій через свою систему оповіщення.
«Міська влада Києва повідомляє про повітряну тривогу тільки через застосунок «Київ цифровий» та офіційний Telegram-канал КМДА», – йдеться в повідомленні Київміськадміністрації у соціальній мережі.
11 липня близько 15:00 у Києві ненадовго була оголошена повітряна тривога. Уже не вперше, абонентам у столиці на мобільні телефони, крім традиційного сповіщення від міського застосунку, прийшов сигнал від Держслужби з надзвичайних ситуацій. Його різкий і гучний звук неодноразово критикували користувачі мережі.
Від жовтня минулого року в Україні запрацювали сповіщення від ДСНС про ймовірні загрози та надзвичайні ситуації. Їхня особливість – вони надходять миттєво, навіть за умови поганого зв’язку. Користувачі скаржились, що такий сигнал лунає не при кожній повітряній тривозі, передбачити, коли він загуде, неможливо.