Шольц підтвердив нову військову допомогу Києву на 700 млн євро
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив у вівторок, що новий пакет військової допомоги Києву у розмірі 700 мільйонів євро має забезпечити продовження підтримки України в короткостроковій перспективі. Про це він сказав після прибуття на саміт НАТО у Вільнюсі.
За його словами, країни «Групи семи» (Франція, Італія, Японія, Канада, США, Велика Британія та Німеччина) мають оприлюднити спільну декларацію про довгострокові зобов’язання щодо безпеки перед Україною.
«Для нас важливо від самого початку, щоб існували гарантії безпеки для України, які можуть бути ефективними, коли настане мир», – сказав він.
Шольц зазначив, що важливо «продовжувати розвивати єдність і солідарність» серед союзників по НАТО на тлі загроз для територій країн-учасниць Альянсу.
У свою чергу, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на зустрічі у Вільнюсі заявив, що новий пакет включає озброєння, які Україна вважає пріоритетними: системи ППО, танки, артилерію.
Раніше сьогодні газета Süddeutsche Zeitung із посиланням на джерела, повідомила, що до нового пакету допомоги Україні від Німеччини увійдуть:
• Дві пускові установки зенітно-ракетних комплексів Patriot з арсеналу бундесверу;
• 25 танків Leopard;
• 40 БМП Marder;
• 20 тисяч артилерійських снарядів.
У травні Німеччина вже оголошувала пакет військової допомоги України на 2,7 млрд євро.
У Херсоні під обстрілом військ РФ опинилися житлові будинки і гуманітарний штаб, є постраждалі
Російські війська у вівторок обстрілюють житлові квартали Херсона, повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«Відомо про влучання в гуманітарний штаб та щонайменше пʼять житлових будинків. У місцях обстрілів сталися пожежі. На місцях працюють рятувальники та медики. Попередньо, двоє людей дістали поранення, один з них знаходиться в тяжкому стані. Обстріли міста продовжуються», – написав він у Telegram.
Раніше сьогодні Прокудін попереджав про ймовірний російський обстріл залізничного вокзалу Херсона.
Повідомлялося, що сьогодні армія РФ також вдарила з «Градів» по Софіївці Станіславської громади Херсонщини, загинула жінка, ще один чоловік зазнав поранень.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що розшукали українця, якому відмовили в посадці на літак в аеропорту Тель-Авіва кілька днів тому.
«Сьогодні український консул в Ізраїлі допоміг Олександру сісти на рейс до Європи, звідки він вирушить до своїх рідних в Україні. Важлива інформація: наш громадянин ніколи не служив в лавах ЗСУ та не є ветераном. Інвалідність він отримав внаслідок ДТП багато років тому. Але він є українським громадянином, тому для нас було обов’язком надати йому допомогу», – повідомив у фейсбуці речник МЗС України Олег Ніколенко.
У МЗС додали: незважаючи на офіційні вибачення авіакомпанії, «вважаємо, що права українського громадянина були порушені».
«Очікуємо завершення службового розслідування, притягнення винних до відповідальності та виконання авіаперевізником зобов'язань перед пасажиром. Триматимемо це питання на контролі. Захист прав та інтересів всіх українців за кордоном, незалежно від їхньої професії та життєвих обставин, є абсолютним пріоритетом для МЗС України. Громадяни завжди можуть розраховувати на допомогу», – повідомив Ніколенко.
Президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу.
«Зараз, на шляху до Вільнюса, ми отримали сигнали про те, що обговорюються формулювання без України. І я хочу підкреслити: це формулювання тільки щодо запрошення, а не щодо членства України. Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення (!), і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України», – написав Зеленський у телеграмі 11 липня.
За його словами, це схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Евакуація під ключ: як волонтери вивозять людей з-під обстрілів і допомагають почати життя із нуля
Евакуація – це не просто вивезти з–під обстрілу і все. Адже деякі люди навіть під загрозою смерті не виїжджають з прифронтових міст, бо не уявляють як будувати життя з абсолютно чистого аркуша. Так вважають засновниці проєкту «Не самі» – команди волонтерів, яка з лютого 2023 року евакуює жителів прифронтових територій, що містять не тільки виїзд з небезпечного району.
Завдяки лише одному дзвінку людина може забезпечити собі нове комфортне життя в безпечному місті, переконують засновниці проєкту, журналістка Олександра Сахарук та переселенка Олександра Качанова. Донбас.Реалії розповідає про волонтерський проєкт, який допомагає переселенцям виїхати та почати життя спочатку.
Допоможуть почати все з «чистого аркуша»
Канцлер Німеччини Олаф Шольц та міністр оборони Борис Пісторіус на саміті НАТО у Вільнюсі оголосять про надання Україні нового пакету озброєнь на суму 700 млн євро, пише газета Süddeutsche Zeitung із посиланням на джерела.
До нового пакету, за інформацією видання, увійдуть:
• Дві пускові установки зенітно-ракетних комплексів Patriot з арсеналу бундесверу;
• 25 танків Leopard;
• 40 БМП Marder;
• 20 тисяч артилерійських снарядів.
Наразі офіційного оголошення від влади Німеччини не було.
У травні під час візиту до Німеччини президента України Володимира Зеленського Олаф Шольц оголосив про новий пакет військової допомоги Києву та пообіцяв підтримувати Україну «доти, доки це необхідно». У цей пакет увійшли 20 бойових машин піхоти Marder, 30 модернізованих танків Leopard 1 A5, 18 колісних гаубиць, 100 броневиків, понад 200 розвідувальних безпілотників, артилерійські снаряди, ракети для систем залпового вогню та ще чотири системи ПВО IRIS-T SLM.
Франція надасть Україні ракети великої дальності – Макрон
Франція надасть Україні далекобійні ракети для підтримки українського контрнаступу, заявив 11 липня президент Емманюель Макрон після прибуття на саміт НАТО в Литві.
Він відмовився надати додаткові подробиці щодо кількості й типів ракет.
Агентство AFP уточнило, що йдеться про ракети Scalp – аналогічні британським Storm Shadow, здатні вражати стаціонарні цілі на великій відстані.
Вищий антикорупційний суд України схвалив позов Міністерства юстиції України про конфіскацію на користь держави двох квартир у Києві, які належать російському дизайнеру-пропагандисту Артемію Лебедєву. Про це у фейсбуці повідомила директор департаменту санкційної політики Мін’юсту Інна Багатих.
«ВАКС задовольнив позов Мінюсту про стягнення активів рашистського блогера і пропагандиста Артємія Лєбєдєва – в дохід держави стягнуто дві квартири в центрі Києва (138 кв.м та 193 кв.м)», – повідомила Інна Багатих.
У березні СБУ звинуватила Лебедєва у виправданні війни через репортаж із захопленої військами РФ Запорізької АЕС, яку він відвідав у червні 2022 року.
У січні минулого року Артемій Лебедєв опинився серед росіян, проти яких президент Володимир Зеленський запровадив санкції. У липні 2022 року Лебедєв опублікував відео «ДНР» та Україна. 48 годин челендж», в якому розповів про поїздку на окуповані Росією території Донецької та Запорізької областей.
Влітку 2021 року Лебедєв став одним із ведучих стріму «Прекрасна Росія бу-бу-бу» пропагандистського телеканалу RT.
У березні 2017 року СБУ заборонила Лебедєву в’їзд до України.
80-ті роковини Волинської трагедії: що заважає українсько-польському історичному порозумінню?
80 років тому, влітку 1943 року, відбулася найактивніша фаза кривавого українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни. Епіцентром кровопролиття стала Волинь.
У Польщі День пам’яті жертв Волинської трагедії припадає на 11 липня, причому офіційна польська назва цього дня: «Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польської». Рішення, щоб офіційно так тлумачити цю дату й ті події, польський Сейм ухвалив у 2016 році. В Україні на це відреагували вкрай критично. Офіційний Київ виказав жаль і неприйняття з цього приводу, а українські політики називали це антиукраїнським випадом з польського боку.
Це та історія, яка отруює сьогодення і може отруювати майбутнє українсько-польських відносин – загалом дружніх і, як показують, останні події, навіть союзницьких.
Більше про те, як тут наблизитися до порозуміння, як прибрати найгостріші та найконфліктніші кути, проєкт Радіо Свобода «Історична Свобода» поспілкувався з істориком і публіцистом, ініціатором Українсько-польського форуму істориків Олександром Зінченком.
Влада попередила про можливий обстріл військами РФ вокзалу Херсона. В області загинула жінка
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що у вівторок російська армія вдарила з «Градів» по Софіївці Станіславської громади Херсонщини.
«За попередньою інформацією, загинула жінка, ще один чоловік дістав поранення. На місці працюють рятувальні служби», – написав він у Telegram.
Також Прокудін попередив, що у найближчі години ймовірний російський обстріл залізничного вокзалу Херсона.
«Не виходьте на вулицю без потреби», – звернувся посадовець.
За даними влади, минулої доби у регіоні були поранені троє людей. Лише по Херсону війська РФ випустили понад 20 снарядів.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
Україна отримає запрошення у НАТО за рік – Подоляк
Україна отримає запрошення у НАТО на наступному саміті альянсу, який запланований у 2024 році у Вашингтоні – упевненість у цьому в ефірі програми Радіо Свобода Свобода.Ранок висловив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
Зокрема, відповідаючи на запитання, яка ймовірність того, що Україна отримає запрошення на вступ до НАТО на саміті у Вашингтоні наступного року, якщо це не відбудеться у Вільнюсі, Михайло Подоляк відповів:
«100 відсотковість – вірогідність цього. Чому? Тому що, я думаю, до цього часу Росія остаточно втратить суб’єктність і перестане існувати як країна, яка може вести ті чи інші війни. Я так делікатно кажу про те, що Україна до цього часу має вже виграти цю війну. І, безумовно, це буде історично зафіксовано. Країна-переможець є ключовим членом НАТО з урахуванням досвіду, урахуванням обсягу армії, яка буде в Україні».
Сьогодні у Вільнюсі (Литва) стартував дводенний саміт НАТО. Серед тем зустрічі, як очікується, стане продовження військової та гуманітарної підтримки України і перспективи її вступу до організації.
Президент Володимир Зеленський 10 липня вкотре закликав НАТО надіслати Україні «чіткий сигнал» на підтримку її членства в Альянсі.
Литва запропонувала НАТО створити постійні бази біля кордонів із Росією
НАТО має розмістити постійні військові бази біля російських кордонів, відмовившись від акту про відносини Альянсу з Росією, який діє з 1997 року, заявив президент Литви Гітанас Науседа в інтерв’ю The Times.
«Коли Росія робить активні кроки щодо розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, ми повинні вже нарешті оголосити, що основний акт Росія-НАТО мертвий», – сказав Науседа.
У столиці Литви, Вільнюсі 11 липня відкривається саміт НАТО.
Акт про відносини і співпрацю між НАТО і Москвою, підписаний у 1997 році, передбачає нерозміщення на території нових членів організації ядерної зброї й суттєвих бойових сил на постійній основі.
За даними видання, зараз сили НАТО розміщені у дев’яти країнах, зокрема у Польщі й країнах Балтії. Проте через дію акту між Росією та НАТО вони діють непостійно і ротуються, як правило, раз на пів року.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну НАТО відправило бойові групи до Болгарії, Румунії, Угорщини та Словаччини.
У жовтні минулого року авторитарний правитель Білорусі Олександр Лукашенко оголосив, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним про розгортання спільного угруповання військ на території Білорусі. Білоруське військове відомство повідомляло, що чисельність російських військових у складі угруповання становитиме близько дев’яти тисяч осіб.
У березні цього року Путін заявив, що Росія розмістить тактичну ядерну зброю у Білорусі. За його словами, Росія не передає Білорусі ядерну зброю, а розміщує свою зброю на її території.
НАТО прокладе Україні «шлях реформ» для вступу, але «графік» поки невідомий – Салліван
НАТО прокладе шлях реформ для України, щоб зрештою вона змогла приєднатися до Альянсу, заявив у вівторок радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван у Вільнюсі.
«Шлях реформ для України буде складено, але я не можу назвати його графік», – сказав Салліван журналістам.
Він виключив будь-яке негайне входження України в НАТО, враховуючи, що війна триває, інакше це «приведе НАТО до війни з Росією», сказав Салліван.
Вказуючи на «велику добру волю» до амбіцій України на саміті у Вільнюсі, Салліван сказав, що «питання у тому, який шлях?».
«Думаю, що ми можемо дійти хорошого порозуміння», – сказав він.
На запитання, чи буде членство в НАТО неможливим, поки російські війська залишаються на будь-якій території України, Салліван сказав, що двері для компромісу – відкриті.
«Сьогодні ми не збираємося визначати, як закінчиться війна, ми не збираємося давати цьому визначення», – сказав він.
Президент США Джо Байден в інтерв’ю CNN 9 липня заявив, що Україна поки не готова до членства в НАТО, війна з Росією має завершитися до того, як Києву буде надіслане запрошення приєднатися до Альянсу.
Напередодні саміту члени НАТО залишилися розділеними щодо того, як поставити Україну на шлях членства, але, схоже, усунули одну ключову перешкоду для приєднання Києва до Альянсу.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що запропонував пакет, який включає скасування вимоги Плану дій щодо членства (ПДЧ) – переліку політичних, економічних і військових цілей, яких інші країни Східної Європи повинні були досягти перед приєднанням до Альянсу. Водночас Столтенберґ заявив, що переговори щодо усунення Плану дій щодо членства (ПДЧ) зі шляху України до членства в НАТО все ще тривають.
Кремль намагається показати свій «повний контроль» над ситуацією із заколотом ПВК «Вагнер», заявили в американському Інституті вивчення війни (ISW).
Там прокоментували першу після заколоту «вагнерівців» публічну появу начальника Генштабу збройних сил Росії, командувача російського угруповання військ в Україні Валерія Герасимова і визнання Кремлем зустрічі президента РФ Володимира Путіна та очільника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
«Міністерство оборони Росії опублікувало кадри з Герасимовим у той самий день, коли Кремль визнав зустріч Путіна з Пригожиним 29 червня, що, ймовірно, сигналізує про відмову, принаймні офіційно, від заклику заколотників замінити вище російське військове керівництво. Відомий російський воєнний блогер стверджував, що поява у ЗМІ Герасимова і російського міністра оборони Сергія Шойгу свідчать про те, що кадрових перестановок не буде, і зазначив, що Путін ніколи не звільняє людей під зовнішнім тиском», – йдеться в повідомленні.
«Мовчазна згода на вимоги Пригожина щодо усунення Шойгу і Герасимова, ймовірно, зашкодила б безпеці режиму Путіна, створивши прецедент, коли опір і відвертий бунт стали б законними засобами для досягнення бажаних цілей. Публічна підтримка Шойгу і Герасимова та визнання зустрічі Путіна з Пригожиним вказує на те, що Кремль, ймовірно, має на меті зобразити заколот, його потенційні наслідки і заклики замінити керівництво Міноборони як вирішену справу», – додали в ISW.
Аналітики також зауважили, що, можливо, Кремль вирішив показати, що вирішує цю проблему зараз «через очевидну спробу Лукашенка дистанціюватися» від угоди між Кремлем і Пригожиним, в якій він виступив посередником.
Зустріч і публічна підтримка Шойгу й Герасимова узгоджуються з тим, що ISW продовжує вважати спробою Кремля пом’якшити широко поширену зневагу до чиновників Міноборони Росії, водночас позбавивши влади тих, хто симпатизував заколоту чи підтримав його, йдеться у повідомленні.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.
Після заколоту групи «Вагнер» 23–24 червня пункти набору найманців у Росії почали закриватися. З вулиць російських міст почали демонтувати білборди з оголошеннями про найм до компанії.
В Офісі президента розповіли, про що Зеленський говоритиме з Байденом на саміті НАТО
Президенти США та України Джо Байден та Володимир Зеленський проведуть зустріч на полях саміту НАТО у Вільнюсі. Цю інформацію в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Ранок» підтвердив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Паралельно у Білому домі зазначили, що така зустріч відбудеться завтра – сказав у Вільнюсі радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван. За його словами, Байден і Зеленський обговорять, «як США разом із нашими партнерами готові взяти на себе довгострокові зобов’язання, щоб допомогти Україні захистити себе зараз і стримати майбутню агресію».
Михайло Подоляк в ефірі Радіо Свобода розповів, про що говоритимуть президенти. За його словами, темою зустрічі буде не лише питання вступу України вНАТО.
«Ширші питання, безумовно. Крім НАТО, ще питання пришвидшеного постачання зброї. Тому що ми бачимо, що до контрнаступу чи наступальних операцій, які нам необхідні інструменти, тобто і авіаційний компонент, і далекобійна ракета. Це друге питання. Третє питання – це все ж таки про програш Російської Федерації. Давайте так. Це навіть філософське питання таке, доктринальне питання, чому Росія має обов’язково програти і чому це вигідно демократичному світу вцілому і як має виглядати Росія після цього програшу, і чому не треба цього лякатися, і чому в принципі сьогодні Путін не контролює Російську Федерацію, не є сильним президентом», – сказав Подоляк.
Крім того, каже представник ОПУ, говоритимуть про економічну підтримку України та про правоохоронну, судову системи й антикорупційну діяльність.
Подоляк також додав, що президент Зеленський у Вільнюсі матиме і інші двосторонні зустрічі. Однак з міркувань безпеки про них зараз не повідомляють.
«Думаю, що там буде багато двосторонок. І представники Японії, Канади, Франції, Німеччини, але ж ви знаєте наш принцип з безпекової точки зору – ми не повідомляємо. От зустрівся президент – про це говоримо, а поки він не зустрівся – не повідомляємо», – сказав Подоляк.
Сьогодні у Вільнюсі (Литва) стартував дводенний саміт НАТО. Серед тем зустрічі, як очікується, стане продовження військової та гуманітарної підтримки України і перспективи її вступу до організації.
Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що напередодні на Донеччині через обстріли військ РФ троє жителів регіону загинули і ще семеро були поранені.
За його словами, є руйнування будівель і пошкодження лінії електропередач.
Понад пів сотні разів російські війська обстріляли минулої доби територію Херсонської області. Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, троє людей зазнали поранень.
«За минулу добу противник здійснив 52 обстріли, випустивши 297 снарядів з мінометів, артилерії, танків, «Градів», РПГ, та БПЛА. По місту Херсон ворог випустив 21 снаряд. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області», – повідомив Прокудін.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Гуменюк пояснила, чому війська РФ атакували портову інфраструктуру Одещини
Нічна атака дронами по Одещині була спрямована на портову інфраструктуру, щоб зірвати «зернову угоду», заявила в ефірі Радіо Свобода речниця Оперативного комнадування «Південь» Наталія Гуменюк.
За її словами, два безпілотники влучили в адміністративну будівлю припортової споруди, а уламки дронів, які вдалося збити, впали у термінали, зокрема у зерновий.
«Атака вочевидь була спрямована саме на портову інфраструктуру. Там, де скупчення зернового терміналу, відповідних місць зберігання зерна. І, враховуючи шантажі терористів про те, що вони хочуть перервати зернову угоду, в принципі все зрозуміло і виправдано». – сказала Гуменюк у коментарі програмі Свобода.Ранок.
За її словами, у зоні відповідальності ОК «Південь» збили 22 дрони-камікадзе, людських втрат внаслідок цього удару немає.
«Є незначні руйнування, які усуваються. Всі пожежі, які виникли внаслідок влучання і падіння уламків, були оперативно ліквідовані». – сказала речниця ОК «Південь».
У командуванні Повітряних сил повідомили, що сьогодні вночі російські сили випустили по Україні 28 дронів-камікадзе. Сили ППО збили 26 ударних безпілотників.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували. Нинішній термін дії «зернової угоди» спливає 17 липня. Москва заявляє, що передумов для її продовження наразі немає.
Влада столиці Росії Москви погрожує будівельним компаніям розірвати з ними контакти, якщо вони не досягнуть квот на надання «добровольців» для війни проти України, повідомляє британська розвідка.
«Повідомляється, що одній компанії поставлено за мету набрати 30 «добровольців» до кінця серпня 2023 року. Цей крок, ймовірно, в першу чергу, стосуватиметься етнічних меншин із бідніших регіонів Росії, таких як Дагестан і країни Центральної Азії, які складають більшість будівельників Москви», – заявили у розвідці.
Там додали, що цей захід, цілком імовірно, схвалений мером Москви Сергієм Собяніним. «Це продовжує його спроби мінімізувати вплив конфлікту на заможніших москвичів, водночас демонструючи підтримку воєнних зусиль», – йдеться в повідомленні.
Напередодні в огляді Міноборони Британії із посиланням на дані розвідки йшлося про те, що Росія майже напевно бореться з кризою військово-медичного забезпечення після того, як протягом 17 місяців повномасштабного вторгнення в Україну втрачала в середньому близько 400 осіб на день.
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Пошкодження незначні, усі пожежі ліквідовано – КОВА про атаку Київщини безпілотниками
Голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко підтвердив, що застосування військами РФ безпілотників по регіону принесло незначні руйнування.
«Повітряна тривога тривала майже дві години. Усі ворожі цілі були збиті силами ППО. Влучань не зафіксовано. Постраждалі відсутні. У двох районах Київщини внаслідок падіння уламків пошкоджені житлові будинки. Зокрема, 12 приватних будинків та один багатоповерховий. Пошкодження незначні: вибиті вікна, двері, посічені фасади, дахи. Крім того, внаслідок падіння уламків у декількох місцях зафіксовано загорання травʼяного настилу. Пожежі ліквідовано», – написав Кравченко у Telegram.
За його словами, оперативні служби на місцях продовжують роботи з ліквідації наслідків атаки.
Раніше у МВС повідомили, що в одному з населених пунктів на Київщині виявили уламки безпілотників «Шахед», через їх падіння пошкоджені вікна й господарські споруди приватного домоволодіння, загорілася трава.
Водночас Київська міська військова адміністрація повідомила, що Сили протиповітряної оборони України знищили всі безпілотники, які Росія запустила в напрямку Києва 11 липня.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ підсумували, що українські сили протиповітряної оборони в ніч на 11 липня збили 26 безпілотників «Шахед» і один розвідувальний дрон типу Zala, запущені Росією. Крім Київщини, під атаку потрапила Одещина, де війська РФ вночі атакували зерновий термінал одного з портів.
Пошкодження незначні, усі пожежі ліквідовано – КОВА про атаку Київщини безпілотниками
- Вільнюс замайорів синьо-жовтими стягами. Столиця Литви приймає саміт НАТО, одним із головних питань на якому є питання України. То що ж отримає Київ після двох днів дискусій та чи залишиться задоволеним? Президент Володимир Зеленський непрямо, але підтвердив свій візит на поля саміту і має там в кулуарах поговорити із президентом США Джо Байденом. Чого Україна очікує і що отримає від цьогорічного саміту у Вільнюсі?
- В окупованому Криму росіяни розгортають застарілі зенітні гармати С-60 задля посилення ППО півострова. Про це повідомляє партизанський рух «Атеш». Чи дійсно окупанти готуються до бойових дій на території півострова?
- У Росії загинув командир підводного човна, який, за даними ЗМІ, запускав «Калібри» по Україні. Що відомо про це і чи є реакція військового керівництва РФ?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода