Росія не має достатніх сил для того, щоб повторно атакувати Україну з півночі, проте Збройні сили України мають бути готовим до розвитку будь-яких подій, заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок»).
«Звісно, що нагнітанням ситуації і на кордоні з Білоруссю, і на кордоні з країною-агресором у межах Чернігівщини, Сумщини, Харківщини ворог намагається стримати Сили оборони України, демонструючи певну присутність для того, щоб Україна тримала необхідну кількість своїх сил і не перекинула їх на більш важливі напрямки, де ведуться такі повномасштабні бойові дії», – сказав Демченко.
Він також зазначив, що північний кордон України із Білоруссю постійно укріплюється, там зводять фортифікаційні споруди і мінують територію, а от укріплювати лінію кордону Чернігівської, Сумської та Харківської областей із Росією – дуже складно, оскільки територія перебуває під постійними обстрілами.
За останній час, зазначає Демченко, обстрілів більше зазнають Сумська і Харківська області.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що найманці ПВК «Вагнер», які перебазувалися до Білорусі, не становлять військової загрози для Польщі чи України, «принаймні поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою». «Навіть тоді вони не становитимуть серйозної загрози для НАТО», – наголосили в ISW.
ЗСУ за час наступу на південному фронті звільнили понад 192 кв. км території – Маляр
Українські війська за час наступу на південному фронті звільнили понад 192 квадратних кілометрів території, повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр під час включення з Military Media Center (медійний майданчик Сил оборони, що координується Міноборони України).
За її словами, за минулий тиждень на цьому напрямку Сили оборони України звільнили більше ніж 12 кв. км території.
Маляр наголосила, що українські війська продовжують ведення наступальної операції на декількох ділянках у бік Мелітополя і Бердянська.
На Бахмутському напрямку українські військові за час наступу звільнили близько 35 квадратних кілометрів території, за минулий тиждень – близько 4 кв. км, додала заступниця міністра оборони.
Ключові бої, за її словами, тривають в районі Кліщіївки, Андріївки, Курдюмівки.
Раніше сьогодні Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що минулої доби на фронті було 35 бойових зіткнень.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої», – йшлося у повідомленні.
Водночас, за даними командування, українські військові продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському і Бердянському напрямках, «закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
Напередодні держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю телеканалу CNN заявив, що Україна повернула собі половину території, захопленої Росією від початку повномасштабного вторгнення. Водночас Київ зіткнувся з «дуже важкою боротьбою» у спробі відвоювати ще більше своїх земель, сказав він.
Міноборони РФ заявило, що Крим атакували 17 «українських» безпілотників
Міністерство оборони Росії заявило про атаку на Крим 17 безпілотників.
Там стверджують, що 14 безпілотників нібито були придушені засобами РЕБ, з яких 11 безпілотників «зазнали аварії в акваторії Чорного моря, і ще три впали на території півострова».
Крім того, три безпілотники нібито були знищені засобами ППО.
Міноборони РФ звинуватило у нападі Україну, українська влада атаку не коментує.
Внаслідок удару постраждалих немає, заявила раніше підконтрольний Росії голова окупованого Криму Сергій Аксьонов.
Вранці 24 липня він заявив, що в небі над Кримом було нейтралізовано 11 безпілотників. При цьому, за словами Аксьонова, було влучання у склад боєприпасів у Джанкойському районі, уламками БПЛА також пошкоджений приватний будинок у Кіровському районі.
У низці сіл Джанкойського району оголосили евакуацію.
ISW про заяви Лукашенка: сили «Вагнера» в Білорусі поки не становлять загрози для Польщі чи України
Американський Інститут вивчення війни (ISW) назвав інформаційною операцією слова Олександра Лукашенка, який напередодні на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним заявив, що «вагнерівці» хочуть «на екскурсію до Варшави і Жешува».
«Немає ніяких ознак того, що бійці «Вагнера» в Білорусі мають важке озброєння, необхідне для проведення серйозного наступу на Україну чи Польщу без значного переозброєння, оскільки умовою угоди Путіна-Лукашенка-Пригожина про припинення збройного заколоту було те, що «Вагнер» передає таку зброю Міністерству оборони Росії», – йдеться у повідомленні.
За словами аналітиків, знімки Maxar головної бази «Вагнера» в Целі під Осиповичами від 23 липня вказують на те, що транспортні засоби, які зараз припарковані на базі «вагнерівців» у Білорусі – це переважно сотні легкових автомобілів, невеликих вантажівок і приблизно 35 напівпричепів.
«Сили «Вагнера» в Білорусі не становлять військової загрози для Польщі чи України, принаймні поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою. Навіть тоді вони не становитимуть серйозної загрози для НАТО», – наголосили в ISW.
В Інституті вивчення війни також зауважили, що Лукашенко сказав Путіну, що ПВК «Вагнер» залишиться в центральній частині Білорусі, «ймовірно, непомітно нагадуючи Путіну про загрозу, яку все ще становить для нього військова організація «Вагнер», і підкреслюючи контроль Лукашенка над цією силою».
«Заяви Лукашенка, ймовірно, мали на меті змусити Путіна замислитися над незручним (для Путіна) фактом, що новий гарнізон «Вагнера» в Білорусі розташований вдвічі ближче до Москви, ніж попередня база ПВК на півдні Росії. Попередня база групи «Вагнера» в Краснодарському краї РФ розташовувалася приблизно за 1370 км від Москви, тоді як її нова база в Білорусі розташована приблизно за 720 км уздовж чудової військової траси», – йдеться в повідомленні.
Ввечері 22 липня Олександр Лукашенко прибув до Санкт-Петербурга на переговори з Володимиром Путіним. Це була їхня перша зустріч після організованого ватажком угруповання «ПВК Вагнера» Євгеном Пригожиним заколоту і подальшого переміщення на білоруську територію найманців групи – за погодженням із Мінськом.
Ця зустріч відбулася на тлі прибуття сил російської компанії «Вагнер» до Білорусі. За даними моніторингового проєкту «Беларускі Гаюн», в країні перебувають понад дві тисячі «вагнерівців», а вранці 23 липня до країни прибула їхня десята колона.
Польща після прибуття до сусідньої Білорусі російських найманців висловлювала занепокоєння. Через це Варшава вирішила посилити свій східний кордон.
У Криму вирішили евакуювати населення в Джанкойському районі після удару дронів
Підконтрольний Росії голова окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що було ухвалене рішення про евакуацію населення прилеглих сіл у радіусі п’яти кілометрів від місця влучання безпілотника у Джанкойському районі.
Раніше Аксьонов заявив, що півострів атакували щонайменше 11 дронів, і визнав влучання у склад боєприпасів у Джанкойському районі.
За попередньою інформацією, постраждалих немає, додав він.
За словами Аксьонова, також уламками БПЛА пошкоджений приватний будинок у Кіровському районі.
При цьому кримські телеграм-канали повідомили, що вибухи лунали з боку села Веселе, де розташований військовий аеродром, що офіційно не функціонує.
Радіо Свобода наразі не може незалежно підтвердити інформацію про вибухи на півострові.
Починаючи з серпня 2022 року, в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
22 липня Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомило, що українські війська вдарили по нафтобазі та складі армії Росії в окупованому Криму. Перед цим окупаційна влада Криму заявила про детонацію на складі боєприпасів на півострові. У місцевих соцмережах повідомляли про пожежу на нафтобазі поблизу авіабази «Октябрськоє». Залізниця на півострові зупинила роботу.
Кількість постраждалих через удар РФ по Одещині зросла до шести – дані ОВА
Шість людей постраждали внаслідок нічного удару Росії по Одещині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«До лікарні області госпіталізували чотирьох поранених, один із яких – у стані середньої ступені тяжкості, ближче до тяжкого. Лікарям вдалося стабілізувати пацієнта. Інші троє – з легкими осколковими пораненнями і забоями тіла. Всім була надана медична допомога в повному обсязі», – написав Кіпер у телеграмі 24 липня.
Раніше оперативне командування «Південь» повідомляли про чотирьох поранених працівників порту. За даними військових, російські сили вночі протягом чотирьох годин атакували Одеську область дронами Shahed-136, удар був спрямований по портовій інфраструктурі Дунаю.
За повідомленням, три дрони знищені силами протиповітряної оборони, а внаслідок влучань зруйнований ангар із зерновими, пошкоджені резервуари для збереження інших видів вантажів, в одному із виробничих приміщень сталася пожежа, яку вже загасили.
Росія завдає ударів по місту-порту Одесі й Одещині майже щоночі протягом останнього тижня. Українська ППО дає відсіч, але знешкодити вдається не всі ракети і дрони.
Зокрема, у ніч на 23 липня РФ атакувала Одеську область п’ятьма видами ракет, значну частину з яких збили українські сили ППО. Відомо про одного загиблого та понад 20 постраждалих. Серед постраждалих – четверо дітей. Російським ударом зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор, пошкоджено будівлі в історичному центрі Одеси. За інформацією влади, внаслідок атаки в Одесі пошкоджено майже 50 будинків, при чому – 25 пам’яток архітектури.
Удар безпілотників по Криму: Аксьонов заявив про влучання у склад боєприпасів
Підконтрольний Росії голова окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив про удар безпілотників по півострову. За його словами, було нейтралізовано 11 дронів.
При цьому Аксьонов заявив, що було влучання у склад боєприпасів у Джанкойському районі, а уламками БПЛА пошкоджений приватний будинок у Кіровському районі.
«З міркувань безпеки призупинений рух залізницею у Джанкойському районі й автомобільною трасою Джанкой–Сімферополь», – додав він.
Радіо Свобода наразі не може незалежно підтвердити інформацію про вибухи на півострові.
Починаючи з серпня 2022 року, в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
22 липня Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомило, що українські війська вдарили по нафтобазі та складі армії Росії в окупованому Криму. Перед цим окупаційна влада Криму заявила про детонацію на складі боєприпасів на півострові. У місцевих соцмережах повідомляли про пожежу на нафтобазі поблизу авіабази «Октябрськоє». Залізниця на півострові зупинила роботу.
Четверо людей постраждали, пошкоджена інфраструктура – ОК «Південь» про нічний удар РФ по Одещині
Російські війська у ніч на 24 липня вкотре атакували Одеську область. Як повідомили в оперативному командуванні «Південь», внаслідок цього, за попередніми даними, постраждали четверо людей, працівників порту, пошкоджена портова інфраструктура.
«Цієї ночі майже 4-годинну атаку дронами Shahed-136 було спрямовано по портовій інфраструктурі Дунаю. Три дрони знищено силами протиповітряної оборони. Внаслідок влучань зруйновано ангар із зерновими, пошкоджено резервуари для збереження інших видів вантажів, в одному із виробничих приміщень сталася пожежа, яку оперативно ліквідовано», – йдеться в повідомленні.
В ОК «Південь» додали, що остаточну інформацію про постраждалих ще уточнюють.
Росія завдає ударів по місту-порту Одесі й Одещині майже щоночі протягом останнього тижня. Українська ППО дає відсіч, але знешкодити вдається не всі ракети і дрони.
Зокрема, у ніч на 23 липня РФ атакувала Одеську область п’ятьма видами ракет, значну частину з яких збили українські сили ППО. Відомо про одного загиблого та понад 20 постраждалих. Серед постраждалих – четверо дітей. Російським ударом зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор, пошкоджено будівлі в історичному центрі Одеси. За інформацією влади, внаслідок атаки в Одесі пошкоджено майже 50 будинків, при чому – 25 пам’яток архітектури.
ЮНЕСКО назвала російську атаку на Одесу «зухвалою». Керівниця установи Одрі Азуле зазначила, що напад є «ескалацією насильства проти культурної спадщини України».
У Міноборони РФ заявили, що завдали удару по об’єктах біля Одеси, де, за їхніми твердженнями, готувалися «терористичні акти проти РФ».
Генштаб: на фронті за добу було 35 бойових зіткнень
Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє, що минулої доби на фронті було 35 бойових зіткнень.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої», – йдеться у повідомленні.
Водночас, за даними командування, українські військові продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському і Бердянському напрямках, «закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
Влада РФ повідомила про атаку безпілотників у Москві – фото
Вранці 24 липня столицю Росії Москву атакували безпілотні літальні апарати, повідомили мер Сергій Собянін і Міністерство оборони РФ.
За словами Собяніна, удари дронів по двох нежитлових будівлях зафіксували близько четвертої години ранку.
Він заявив, що серйозних руйнувань і постраждалих немає.
Міноборони Росії заявило, що безпілотників було два, і що атаку вдалося відбити.
«Засобами радіоелектронної боротьби два українські БПЛА були пригнічені і зазнали аварії», – заявили у російському відомстві. Відповідальність за удар там покладають на українську владу, яка ситуацію поки що не коментувала.
Телеграм-канали Mash і Shot повідомляють, що один із дронів влучив у будівлю бізнес-центру на вулиці Лихачова, після чого з будівлі пішов «густий чорний дим». Крім того, вони повідомили про вибух у районі Комсомольського проспекту в Москві.
Російський «Інтерфакс» із посиланням на екстрені служби повідомив, що внаслідок падіння дронів у навколишніх будівлях вибиті вікна і частково пошкоджена покрівля, а рух транспорту на ділянці Комсомольського проспекту, де впав дрон, зупинили.
Попереднього разу про атаку безпілотників по Москві повідомляли 4 липня. Міноборони РФ заявило про знищення п’ятьох безпілотників у Новій Москві та Підмосков’ї.
Росія звинуватила Україну в цій атаці.
Представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов, коментуючи тоді удари, заявив, що у ГУР «традиційно не коментують це». «Але так буває. Якщо російська 45-та бригада спецназу займається диверсіями в українському тилу, то це означає, що щось може прилетіти по Москві. Так трапляється», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Напад на Одесу підтверджує, що російський режим є терористичним – голова парламенту Чехії
Голова парламенту Чехії Маркета Пекарова-Адамова засудила напад військ РФ на українську Одесу.
«15 листопада 2022 року парламент своєю постановою визав російський режим терористичним. Російський напад на Одесу, внаслідок якого були поранені діти і знищений знаменитий кафедральний собор, повністю вказує на правдивість ухваленого тексту. Ми будемо й надалі підтримувати українців у захисті перед злочинцями», – написала Пекарова-Адамова у твітері.
Раніше вже країни Заходу засудили атаку на Одесу, назвавши її «воєнним злочином Росії».
У ніч на 23 липня РФ атакувала Одеську область п’ятьма видами ракет, значну частину з яких збили українські сили ППО. Відомо про одного загиблого та понад 20 постраждалих. Серед постраждалих – четверо дітей. Російським ударом зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор, пошкоджено будівлі в історичному центрі Одеси. За інформацією влади, внаслідок атаки в Одесі пошкоджено майже 50 будинків, при чому – 25 пам’яток архітектури.
ЮНЕСКО назвала російську атаку на Одесу «зухвалою». Керівниця установи Одрі Азуле зазначила, що напад є «ескалацією насильства проти культурної спадщини України».
У Міноборони РФ заявили, що завдали удару по об’єктах біля Одеси, де, за їхніми твердженнями, готувалися «терористичні акти проти РФ». Згодом Міноборони РФ опублікувало також окрему заяву щодо удару по Спасо-Преображенському кафедральному собору, заявивши, що це робота української ППО.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що з-поміж уражених російською атакою на Одесу є також будівля консульства Греції.
«Постраждала й будівля консульства Греції, і це вже друга консульська установа в Одесі, яку зачепив російський терор. Лише три дні тому через іншу таку атаку була пошкоджена будівля консульства Китаю. Очевидно, все це – глобальна загроза», – сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні.
Зеленський додав: «Не було ще таких терористів, які змогли б подолати світ, і в цих кремлівських божевільних теж не вийде».
Загалом лише цієї ночі в Одесі майже 50 будинків були пошкоджені, сказав президент. Влада раніше казала, що пошкоджено, зокрема, 25 пам’яток архітектури. Російським ударом зруйновано зокрема Спасо-Преображенський кафедральний собор, постраждали будівлі в історичному центрі Одеси.
ЮНЕСКО назвала російську атаку на Одесу «зухвалою», а керівниця установи Одрі Азуле заявила, що напад є «ескалацією насильства проти культурної спадщини України».
Україна повернула вже половину території, захопленої РФ із початку масштабного вторгнення – Блінкен
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Україна повернула собі половину території, захопленої від початку повномасштабного вторгнення. Водночас Київ зіткнувся з «дуже важкою боротьбою» у спробі відвоювати ще більше своїх земель, сказав він у неділю в інтерв’ю телеканалу CNN.
«Вже повернуто близько 50% того, що спочатку було захоплено», – сказав Блінкен.
«Це все ще відносно ранні дні контрнаступу. Це важко. Це не завершиться протягом наступного тижня чи двох. Ми все ще розраховуємо, на мою думку, на кілька місяців», – додав він.
На запитання, чи Україна отримає винищувачі F-16 американського виробництва, Блінкен сказав, що вірить у це.
«І важливо зосередитися на тому, щоб переконатися, що коли вони це зроблять, вони будуть належним чином навчені, вони зможуть обслуговувати літаки та використовувати їх з розумом», – сказав він.
Напередодні президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що контрнаступ української армії «набере обертів» після повільного початку. Він зазначив, що, попри труднощі, ЗСУ мають просування.
Від початку в червні українського контрнаступу бої виявилися жорсткішими, ніж очікували деякі експерти, часто прогрес вимірюється сотнями метрів, а не десятками кілометрів. Україна сподівається використати контрнаступ, щоб витіснити значну кількість російських військ з української землі та переломити хід війни.
На Херсонщині через російський обстріл постраждала літня жінка – ОВА
Війська РФ у неділю вчергове обстріляли Херсонщину, в результаті чого поранень зазнала літня жінка, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація у Telegram.
«Сьогодні надвечір окупанти вдарили по Одрадокам’янці. Влучили по житловій забудові. Поранення дістала 70-річна жінка. Постраждалу доставлено до лікарні. У неї вогнепальні поранення грудної клітки, ноги. Медики надають їй необхідну допомогу», – повідомили в ОВА.
За даними влади, минулої доби армія РФ здійснила 59 обстрілів Херсонщини, загинула одна людина.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія вже тиждень атакує Одесу. Зеленський пообіцяв «відповідь російським терористам»
Із листопада 2022 року до лютого 2023-го Росія цілеспрямовано атакувала в Україні об'єкти енергетичної інфраструктури – зокрема на Одещині. Той період запам’ятався одеситам нескінченними блекаутами, коли електрику давали по декілька годин на добу.
Вже в липні, а саме від 16-го числа, коли з порту Одеси вийшло останнє завантажене агропродукцією судно в рамках на той момент ще діючої «зернової ініціативи», розпочався новий етап російської ракетної атаки.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що за атаку на Одесу «обовʼязково буде відповідь російським терористам». Читайте про це за лінком
Спеціалізована установа ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у неділю засудила російську атаку на Одесу, назвавши її «зухвалою».
ЮНЕСКО глибоко стривожена і найрішучішим чином засуджує зухвалий напад, скоєний російськими військами, внаслідок якого було завдано ударів по кількох культурних об’єктах у центрі Одеси, де розташований об’єкт Світової спадщини «Історичний центр Одеси», – йдеться в заяві організації.
Керівниця ЮНЕСКО Одрі Азуле заявила, що напад є «ескалацією насильства проти культурної спадщини України».
ЮНЕСКО днями також реагувала на попередні обстріли Одеси, коли було завдано шкоди кільком музеям, включених до фонду Світової спадщини.
За попередньою інформацією влади, внаслідок нічної ракетної атаки в Одесі пошкоджено 25 пам’яток архітектури. Російським ударом зруйновано зокрема Спасо-Преображенський кафедральний собор, пошкоджено будівлі в історичному центрі Одеси.
Служба безпеки України встановила особи та повідомила про підозру 31 особі, що вступили до створеного російськими силами так званого «МВС» на тимчасово захопленій частині Херсонщини, повідомляє пресслужба відомства. Повний перелік прізвищ є на сайті СБУ.
«Підбір «кадрів» здійснювали під «кураторством» кадрових співробітників ФСБ. Перебуваючи на «посадах», колаборанти брали участь у каральних заходах, які рашисти проводили проти учасників руху опору в регіоні. Свої злочинні дії фігуранти супроводжували масовим викраденням людей та розграбуванням їхнього приватного майна. Зафіксовано факти ув’язнення місцевих жителів до російських катівень, облаштованих у тимчасово захоплених будівлях. У застінках до людей застосовували жорстокі тортури і таким чином намагались схилити потерпілих до співпраці», – розповіли в СБУ.
Також викриті колаборанти, кажуть в СБУ, застосовували репресії для залякування мирних жителів та забезпечення їхньої «явки» на фейковому референдумі щодо так званого «приєднання» регіону до РФ.
«На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність) таким «посадовцям» окупаційних органів… Наразі зловмисники переховуються від правосуддя на тимчасово окупованій частині півдня України. Тривають комплексні заходи для притягнення колаборантів до відповідальності», – йдеться в повідомленні.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Лівобережжя Херсонщини перебуває в російській окупації.
Папа Римський закликав молитися за Україну, згадавши про нічну атаку на Одесу
Після недільної молитви «Ангел Господній» папа Римський Франциск закликав молитися за український народ, згадавши про нічну атаку військ РФ на Одесу, передає Vatican News.
«Не припиняймо молитися за мир, особливо за дорогу Україну, яка продовжує зазнавати смерті та руйнувань, що також, на жаль, сталося цієї ночі в Одесі», – сказав папа, звертаючись до вірян.
Раніше посольство Італії в Україні заявило, що Італія має унікальний у світі досвід у реставраційній галузі, і країна готова допомогти у відновленні Спасо-Преображенського собору в Одесі.
У ніч на 23 липня РФ атакувала Одеську область п’ятьма видами ракет, значну частину з яких збили українські сили ППО. Відомо про одного загиблого та понад 20 постраждалих. Серед постраждалих – четверо дітей. Російським ударом зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор, пошкоджено будівлі в історичному центрі Одеси. За попередньою інформацією влади, внаслідок нічної ракетної атаки в Одесі пошкоджено 25 пам’яток архітектури.
У Міноборони РФ заявили, що завдали удару по об’єктах біля Одеси, де, за їхніми твердженнями, готувалися «терористичні акти проти РФ». Згодом Міноборони РФ опублікувало також окрему заяву щодо удару по Спасо-Преображенському кафедральному собору, заявивши, що це робота української ППО.
Країни Заходу засудили атаку на Одесу, назвавши її «воєнним злочином Росії».
Протягом доби на фронті було близько 30 бойових зіткнень – Генштаб
У Генштабі Збройних сил України розповіли про оперативну ситуацію на фронті станом на вечір 23 липня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось 27 бойових зіткнень», – йдеться у вечірньому зведенні.
За даними Генштабу, російські військові продовжують грабувати мирне населення, привласнюючи зерновий урожай цивільних.
«Так, в населеному пункті Пришиб Запорізької області, з території агропідприємства за допомогою дизельних локомотивів російські окупанти вивозять велику кількість вантажних вагонів з різними типами зернових культур», – повідомили військові. Інформацію з інших джерел в умовах війни перевірити немає можливості.
Триває п’ятсот п’ятнадцята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
«Наш ворог зробив роботу над помилками»: що сповільнює наступ ЗСУ?
Мінні поля – одна з проблем, яка впливає на темпи українського наступу. Про це в інтерв’ю The Washington Post розповів головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» поспілкувалися із саперами 35 окремої бригади морської піхоти ЗСУ, одного з підрозділів, який здійснює наступальні дії на південь від Великої Новосілки, фактично на межі Донецької та Запорізької областей.
Розповідаємо про те, як побудовані мінні поля та як українські сапери прокладають у них коридори для проходу піхоти і техніки. Читайте і дивіться про це за лінком