Російський суд продовжив Гіркіну термін тримання під вартою
Міщанський районний суд Москви 12 вересня продовжив арешт колишньому лідеру збройного угруповання «ДНР» Ігорю Гіркіну (Стрєлкову) до 18 грудня. Про це повідомляють російські медіа.
Гіркін просив перевести його під домашній арешт, заявивши, що не може втекти за кордон через розшук Інтерполу та довічний вирок, винесений йому судом у Нідерландах.
Суд долучив до справи матеріали з боку захисту, у тому числі російські військові нагороди Стрєлкова, позитивну характеристику Союзу комуністичної молоді, грамоту від «Союзу казаків» за участь у війні в Придністров’ї в Молдові, подяку та характеристику від «антифашистського штабу Новоросії», подяку від президента Росії Володимира Путіна, директора ФСБ Олександра Бортнікова та інших російських чиновників, а також копію посвідчення пенсіонера. Частину з цих документів дружина Гіркіна Мирослава викладала у телеграмі.
52-річний Стрєлков просив змінити йому запобіжний захід через стан здоров’я.
Читайте також: Росія: кримінальну справу проти Гіркіна засекретили – адвокат
Гіркін був затриманий у своїй московській квартирі 21 липня. Суд заарештував його на два місяці. За звинуваченням у закликах до екстремізму, приводом для якого стали кілька постів у його телеграм-каналі, йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Колишній полковник ФСБ Ігор Гіркін став відомим навесні 2014 року. Очолюваний ним загін захопив міста Словʼянськ та Краматорськ у Донецькій області України, що стало фактичним початком бойових дій на Донбасі. У 2014 році Гіркін залишив Донбас після конфлікту з керівництвом бойовиків та Москвою, а також збиття пасажирського літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній російською установкою «Бук» в небі над Донеччиною (у справі він засуджений до довічного ув’язнення ).
У Києві проти нього порушені справи за статтями про тероризм, убивства, тортури та порушення державного суверенітету країни.
Гіркін – один із активних прихильників повномасштабної війни Росії проти України. При цьому з її початку він різко критикував за невдачі на фронті російське військове командування, зокрема – міністра оборони Росії Сергія Шойгу і начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова.
Шмигаль розповів, наскільки енергосистема України готова до опалювального сезону
До початку опалювального сезону залишилося «трохи більше місяця», заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про це він розповів на засіданні Кабінету міністрів 12 вересня.
«Ми готували та продовжуємо готувати нашу енергосистему. Станом на сьогодні підготовка до осінньо-зимового періоду входить у свою фінальну стадію», – сказав він.
За даними голови уряду, наразі:
- відремонтовано сім атомних енергоблоків, ремонти ще двох планують завершити до старту опалювального сезону. Загальна потужність складе 7,8 гігават
- до початку сезону мають запрацювати 25 енергоблоків ТЕС загальною потужністю в 4,5 гігават
- відремонтовано майже 80% обладнання ТЕЦ; «інтенсивні ремонти тривають і завершаться вчасно», заявив голова уряду
- завершений або триває ремонт 35 гідроагрегатів ГЕС потужністю в майже 2,3 гігават
«За даними Міненерго, загалом у систему вже додано 804 мегават із запланованих додаткових 1,7 гігават потужностей», – додав Шмигаль.
Читайте також: «Атаки РФ, ймовірно, триватимуть». Розвідка Британії оцінила підготовку України до зими
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Водночас споживачі в різних регіонах все ще лишаються без світла через обстріли, які пошкоджують цивільну інфраструктуру.
На Полтавщині з 1 жовтня розпочнуть роботу «Пункти незламності»
На Полтавщині з 1 жовтня мають розпочати свою роботу «Пункти незламності». Перед відкриттям вони всі мають бути обстежені комісіями при районній військовій адміністрації, пише місцеве видання «ТелеграфЪ».
Журналісти розповідають, що на апаратній нараді в Полтавській ОВА директор Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Олександр Чалий, доповів з питання «Про розгортання та функціонування «Пунктів незламності».
«У зв’язку із ракетними ударами РФ існує велика ймовірність виникнення перебоїв у роботі енергогенеруючих підприємств, операторів мобільного зв’язку та інших систем життєзабезпечення. Тому підготовка «Пунктів незламності» є дуже актуальним питанням», - повідомив Чалий.
Згідно із рішенням урядом «Пункти Незламності» мають бути готовими до 1 жовтня. Кабмін також визначив чек-лист (контрольний перелік дій), який визначає обладнання та засоби в пунктах незламності.
ОГП: нацгвардійців РФ підозрюють у тортурах і вбивствах цивільних під час окупації Херсона
Російських військових підозрюють у воєнних злочинах під час окупації Херсона, повідомив Офіс генерального прокурора 12 вересня.
Йдеться про трьох службовців російської Національної гвардії, які брали участь у викраденням місцевих жителів у Херсоні в період із березня по жовтень 2022 року.
«Вони ув’язнювали викрадених у захопленій будівлі ізолятора тимчасового тримання. Там людей піддавали жорстоким катуванням, застосовуючи психологічне та фізичне насильство, схиляли до співпраці з окупаційною владою. Змушували свідчити проти себе, рідних та знайомих», – заявляє Офіс.
Читайте також: «Викрали, катували, а тепер судять у Москві». Історія херсонського волонтера, який вивозив людей з окупації
Правоохоронці встановили особи понад 200 людей, яких утримували в цій будівлі та катували, в тому числі електричним струмом. Зафіксовано два факти смерті цивільних внаслідок тортур.
Трьом нацгвардійцям інкримінують жорстоке поводження з цивільними та «інші порушення законів та звичаїв війни». Двох із них також підозрюють в умисному вбивстві цивільних.
Згідно зі звітом Mobile Justice Team, опублікованим у серпні, російські військові катували майже половину жителів Херсонщини, яких утримували у слідчих ізоляторах під час окупації міста, в тому числі заручники зазнавали сексуального насильства. Правозахисники проаналізували 320 випадків затримання в Херсоні у більш ніж 35 ізоляторах.
Херсон і правобережжя Херсонщини українські війська деокупували восени 2022 року. Проте частина Херсонщини все ще перебуває під російською окупацією.
Північнокорейський лідер Кім Чен Ин прибув до Росії для переговорів із російським керівником Володимиром Путіним. Захід висловлює занепокоєння можливим постачанням Північною Кореєю зброї Росії, зокрема через можливе використання її у війні проти України. Українські ж експерти висловлюють сумніви, що якщо домовленість буде досягнута, то північнокорейська зброя якось кардинально вплине на перебіг бойових дій російсько-української війни. Сам Кім Чен Ин хоче натомість отримати угоду з Росією про постачання продовольства для населення своєї країни, яке голодує у той час, як Північна Корея реалізує вартісні ракетну та ядерну програми. Північна Корея через свою тоталітарну внутрішню і агресивну зовнішню політику перебуває у міжнародній ізоляції. Але після розвалу СРСР місце головного торговельного партнера КНДР посів Китай.
Кім Чен Ин прибув до Росії потягом через прикордонний пункт Хасан і поїхав на Далекосхідний економічний форум у Владивостоці. Його переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, як очікується, можуть також відбутися на космодромі «Восточний» в Амурській області.
До візитів північнокорейського лідера завжди прикута увага, оскільки Кім Чен Ин дуже рідко їх здійснює. Останній візит був у 2019 році – також до Росії на зустріч із Путіним.
Кім за 12 років перебування при владі здійснив усього лише сім поїздок поза межі Північної Кореї, чотири з яких були до Китаю.
На порядку денному цього візити лідера КНДР до Росії – кілька аспектів...
Армія РФ «безуспішно» намагається прорвати оборону в районі Авдіївки та Мар’їнки – ЗСУ
Російські військові «безуспішно» намагаються прорвати оборону ЗСУ в районі Авдіївки та Мар’їнки, розповів речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун.
«Окупанти безуспішно намагаються прорвати оборону українських захисників у районі Авдіївки та Мар’їнки та південніше Новомихайлівки на Донеччині. Вони підтягують резерви, намагаються доукомплектувати свої підрозділи та продовжують марно штурмувати позиції наших військ на правому фланзі Таврійського напрямку», – сказав він.
За словами речника, «українські воїни понад 10 разів успішно відбили атаки російських окупантів у районі Роботиного, а також просунулися вперед від 300 до 500 метрів на різних ділянках та поблизу населеного пункту Новоданилівка в Запорізькій області».
Європарламент ухвалив резолюцію про спільне оборонне замовлення для країн ЄС
Європарламент схвалив у першому читанні більшістю голосів резолюцію, яка містить пропозиції до представлених Єврокомісією регуляторних правил щодо посилення спроможностей Європейської оборонної промисловості за рахунок спільного оборонного замовлення (EDIRPA).
Голосування за документ відбулось 12 вересня під час пленарного засідання Європейського парламенту в Страсбурзі.
Як йдеться у преамбулі резолюції, «пряме російське вторгнення в Україну стало ключовою причиною для перегляду підходів до всієї системи Європейської безпеки та для нарощування потенціалу європейської оборонної промисловості».
«Невиправдане вторгнення в Україну з боку Російської Федерації 24 лютого 2022 року та триваючий збройний конфлікт в Україні довели критичну необхідність термінових дій для усунення існуючих недоліків, які були виявлені після повернення у Європу війни високої інтенсивності та територіального конфлікту, що мало прямий вплив на всі країни-члени та завдало шкоди громадянам Європейського Союзу. Це вимагає суттєвого збільшення спроможностей країн-членів для подолання найбільш невідкладної та критичної нестачі, яка загострилася після передання оборонної продукції в Україну», – зазначається в документі.
Голосування під прицілом автоматів: як окупанти імітували вибори на захоплених територіях України
10 вересня на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей завершилися зрежисовані Росією псевдовибори у так звані місцеві органи влади. Фейкове голосування тривало майже 2 тижні і очікувано «перемогла» путінська партія «Єдина Росія». Українська влада і Євросоюз вже заявили, що не визнають результатів цього дійства, яке порушує міжнародне право та Конституцію України. Але Кремль і надалі намагається інтегрувати захоплені українські землі в російський політичний і юридичний простір, й псевдовибори – вочевидь, відбуваються саме для цього.
Як окупанти створювали ілюзію виборів та кого завели в окупаційні адміністрації – відстежували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Як у Кремлі готували сценарій «виборчого шоу»
15 червня 2023-го Центральна виборча комісія РФ оголосила так звані вибори у «місцеві парламенти» та «муніципалітети» на окупованих територіях України. За офіційною версією, зробили це на прохання так званих «керівників нових регіонів», щоб приурочити «волевиявлення» до Єдиного дня голосування у самій Росії, 10-го вересня.
Такі показові голосування відбувалися на захоплених територіях і у період війни 2014-2022 років: тоді «обирали» різноманітні органи угруповань «ЛДНР». Щоб процес набув вигляду законного з точки зору Кремля, у РФ змінили законодавство: дозволили проводити вибори під час воєнного стану.
Проходити фейкові вибори мали по партійних списках, в яких оприлюднили лише першу п’ятірку кандидатів. І за схемою, яку Кремль використовує регіонах Північного Кавказу та Крайньої Півночі Росії. Вона така: населення на 5 років «обирає» депутатів «Законодавчих зборів» так званих «республік» і областей, та «муніципалітетів» – фактично, обласних та міських рад. А потім депутати «Законодавчих зборів» висувають кандидатури так званих «глав республік» для угруповань «ДНР», «ЛНР» та «губернаторів» – на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Претендентів має схвалити Путін, а після цього формальним голосуванням депутати затверджують «керівника регіону».
«Мета цих виборів виключно така, щоб показати, що окупація стала незворотною, і життя продовжується. Тобто послати ще один сигнал людям на окупованих територіях, що Росія тут назавжди, хоча це не так», – каже Донбас Реалії політолог, голова Агенції розвитку Приазов’я Костянтин Батозький.
Гроші, на які сподівалися купити лояльність жителів захоплених територій, як і сценарій, готували заздалегідь. Лише на зарплати силовикам та бюджетникам, соціальну допомогу та пільги по ЖКГ у Федеральному бюджеті РФ на поточний рік виділили майже 411 мільярдів рублів або 4 млрд 107 млн доларів. Російські ЗМІ порахували, що дотації на захоплені чужі землі перевищили дотації найбіднішим регіонам Росії – Дагестану, Чечні та Якутії...
Польща продовжила заборону на імпорт українського зерна
Польща продовжила заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції після 15 вересня, зазначив прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький.
«Уряд захищає польських фермерів! Ми не відкриємо кордони для українського зерна! Ембарго залишається!», – написав він.
Водночас, прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що «Україна попри війну та блокування портів Росією, дотримується своїх зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та за правом Світової організації торгівлі».
«Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу Світової організації торгівлі щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ (Генеральної угоди з тарифів і торгівлі – ред.)», – написав він.
У Козачій Лопані російські військові обстріляли підрозділ ДСНС
На Харківщині в Козачій Лопані російські військові вкотре обстріляли підрозділ Державної служби України з надзвичайних ситуацій, повідомляє пресслужба відомства.
За даними рятувальників, обстріл селища армія РФ здійснила 12 вересня близько 13.00.
«Як наслідок, пошкоджено скління вікон та службовий автомобіль пожежно-рятувального посту. Постраждалих серед рятувальників немає. Також пошкоджено приватний автотранспорт», – кажуть у ДСНС.
Через посилення обстрілів 10 серпня у Куп’янському районі оголосили обов’язкову евакуацію. Зокрема, жителям 37 наближених до зони бойових дій населених пунктів пропонують виїхати до Харкова, а далі за бажанням – в інші області України.
В ООН станом на 27 серпня підтвердили загибель 9 511 і поранення 17 206 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Комітет ПАРЄ визнав Росію диктатурою
Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи «висловив занепокоєння» щодо легітимності та законності поправок до Конституції Росії, які дозволили президенту країни Володимиру Путіну залишатися на посаді до 2036 року, йдеться у відповідній заяві ПАРЄ.
Ці поправки, в тому числі знімають обмеження на президентський термін та дозволяють Путіну залишатися на посаді президента до 2036 року, коли йому виповниться 83 роки.
«Переважна влада президента, що виникла внаслідок надзвичайно тривалого терміну перебування на посаді в поєднанні з відсутністю будь-яких стримувань і противаг, таких як сильний парламент, незалежна судова система, вільні засоби масової інформації та активне громадянське суспільство, перетворила РФ на фактичну диктатуру», – заявили парламентарії.
Комітет одноголосно схвалив проєкт резолюції. Парламентарії також нагадали про висновки Венеційської комісії Ради Європи про те, що «відмова від обмеження терміну повноважень для чинного президента порушує як російську конституцію, так і міжнародні правові принципи».
Там додали, що «російська агресія проти України та її наслідки демонструють, що диктатури становлять загрозу міжнародному миру та безпеці, територіальній цілісності та політичній незалежності їхніх сусідів».
З огляду на це, у ПАРЄ наголосили, що «відновлення демократії в Росії відповідає інтересам насамперед народу країни, а також Європи і всього світу».
До того ж, «комітет підтвердив свою підтримку майбутнього спеціального міжнародного кримінального трибуналу для притягнення російського керівництва, включно з Путіним, до відповідальності за їхні дії, починаючи з незаконної анексії Криму, війни на Донбасі та збиття літака рейсу MH17».
17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йдеться про те, що вони підозрюються у незаконній депортації дітей із України. Рішення МКС підтримали США, більшість країн Євросоюзу (спільне рішення ЄС було заблоковано Угорщиною) й Україна.
Після цього Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана і суддів МКС. Москва звинувачує їх у незаконному переслідуванні Путіна і Львової-Бєлової.
19 травня МВС Росії оголосило у розшук прокурора Каріма Ахмада Хана.
Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та не бере участі в його роботі. Москва не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду, з 2016 року.
Служба безпеки України повідомила, що на Одещині викрито чергову схему ухилення від мобілізації та нелегального виїзду за кордон громадян призовного віку. Як повідомляє пресслужба СБУ, у справі затримано колишнього диякона Одеської єпархії УПЦ (МП).
«За гроші він «допомагав» потенційним призовникам виїжджати до країн Євросоюзу як церковні клірики. Для реалізації оборудки фігурант підробляв «списки місіонерів», які нібито від імені керівника єпархії мають їхати за кордон у справах релігійної громади. Потім зловмисник подавав фальшиві документи до Держслужби з етнополітики та свободи слова за надуманою «аргументацією» про необхідність виїзду псевдокліриків за межі України. Вартість одного «місця у списку» становила від 4,5 тисяч американських доларів. Сума залежала від терміновості виїзду та фінансових можливостей клієнтів. Таким чином ділок намагався незаконно переправити за кордон шістьох ухилянтів. Однак, співробітники СБУ своєчасно викрили схему і затримали його «на гарячому», – йдеться в повідомленні СБУ.
Наразі чоловіку повідомлено про підозру за статтею про незаконне переправлення осіб через державний кордон.
«Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 9 років тюрми з конфіскацією майна», – вказали у спецслужбі.
27 липня Верховна Рада продовжила термін проведення загальної мобілізації і дію воєнного стану в Україні ще на 90 днів, починаючи з 18 серпня.
Під час воєнного стану, який діє в Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії, громадянам України призовного віку заборонено виїзд за кордон, але певним категоріям громадян можуть видавати тимчасовий дозвіл на перетин кордону. Такий дозвіл передбачає обовʼязкове повернення в Україну.
Чехія засудила проведення так званих виборів РФ на окупованих територіях України
У Міністерстві закордонних справ Чехії засудили організацію Росією так званих виборів на окупованих територіях України, про це йдеться у відповідній заяві відомства.
«Ми рішуче засуджуємо нелегітимні вибори, організовані Росією у незаконно окупованих областях України. Росія знову порушує норми міжнародного права. Чехія ніколи не визнає їх результати», – зазначили у міністерстві.
Голосування за створені Росією адміністрації на незаконно окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України почалося 8 вересня і завершилося 10 вересня.
Центральна виборча комісія Росії 11 вересня заявила, що правляча партія країни «Єдина Росія» отримала найбільшу кількість голосів на виборах, які відбулися в окупованих українських регіонах, жоден з яких повністю не контролюється Москвою.
Влада України раніше також засудила проведення голосування. У заяві МЗС країни йшлося, що Київ «закликає міжнародних партнерів засудити нікчемні та свавільні дії Росії та не визнавати легітимність жодної «адміністрації», яка буде створена за підсумками незаконних виборів, так само як і будь-які рішення, які ними ухвалюватимуться».
«Урали», БТРи, «Тигри», ящики боєприпасів» на ЗАЕС: що там зараз відбувається?
Півтора року Запорізька атомна електростанція в Енергодарі перебуває в російській окупації. Весь цей час компанія «Енергоатом» повідомляє про випадки тиску на робітників станції, їхнє викрадення та катування. Також у компанії неодноразово наголошували про неприйнятність перебування на АЕС зброї та військової техніки. У липні цього року голова Запорізької ОВА Юрій Малашко повідомив, що на станції налічується близько 500 російських військових та працівників компанії «Росатом». Про те, як окупаційне керівництво ставиться до українських працівників, про поведінку російських військових на станції та про те, що відомо про представників «Росатому», проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла одна зі співробітниць ЗАЕС, якій вдалося виїхати на підконтрольну владі України територію. Жінка погодилася розповісти про ситуацію на станції на умовах анонімності з міркувань безпеки для себе та своїх рідних.
Двоє загиблих і троє поранених – наслідки обстрілів військами РФ Красногорівки та Авдіївки
У Донецькій обласній прокуратурі повідомили про чергові обстріли регіону військами РФ, в результаті яких є жертви і потерпілі серед цивільних.
«Зранку 12 вересня під артилерійським вогнем окупантів опинилось місто Красногорівка. Один зі 152-міліметрових снарядів влучив у приватний будинок, де мешкали 84-річна жінка та 71-річний чоловік – обидві людини загинули. Ще одна жінка 70 років, яка останнім часом проживала з ними та допомагала по господарству, зазнала поранень – із опіками тіла і контузією її госпіталізовано. Крім того, отримали осколкові поранення й переломи ще двоє цивільних – 82-річна мати і 55-річна донька, яких ворожий обстріл застав на світанку у власній оселі в Авдіївці. Для надання невідкладної допомоги постраждалих доставлено до медичного закладу», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, пошкоджені також житлові будинки і господарські споруди.
Розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни.
Війська РФ регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Сили РФ вдарили по Білозерці, пошкоджений дитсадок – влада
Вранці у вівторок, 12 вересня, російські військові атакували Білозерку на Херсонщині, повідомляє пресслужба обласної військової адміністрації.
«Російська армія атакувала Білозерку. Ворог завдав ударів близько четвертої ранку», – йдеться в повідомленні.
Місцева влада уточнила, що внаслідок обстрілів були пошкоджені приватні будинки та будівля дитячого садка.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Говорили лише про фронт» – Зеленський повідомив про скликання «військового кабінету»
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у вівторок провів засідання «військового кабінету» у вузькому колі учасників.
«Вузьке коло питань. Сьогодні говорили лише про фронт: продовження нашого наступу, напрямки, прогнози, забезпечення, зброя та боєприпаси, власне виробництво, інформація розвідок. І також підготовка до зустрічних дій ворога: зведення укріплень, підсилення наших оборонців на відповідних ділянках, дані розвідок про дати та напрямки», – написав Зеленський у Telegram.
Інших деталей зустрічі Зеленський не вказав.
Раніше сьогодні у Генштабі ЗСУ повідомили, що оперативна ситуація на фронті, зокрема на сході та півдні, залишається складною. На Мелітопольському напрямку Сили оборони продовжують наступальну операцію. Напередодні ЗСУ відбили понад 10 атак російських військ в районах Роботиного та Новоданилівки Запорізької області та «мали успіх в районах південніше та південно-східніше Роботиного».
Міненерго: у Запорізькій області через обстріли знеструмлено 27 населених пунктів
Станом на 12 вересня вийшов з ремонту енергоблок однієї з теплоелектростанції, у Запорізькій області через обстріли без світла залишились 27 населених пунктів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики.
Водночас спеціалісти кажуть, що електроенергії, яку виробляють українські електростанції, достатньо для забезпечення потреб споживачів. 11 вересня протягом трьох денних годин застосовувалися обмеження виробництва ВДЕ у різних регіонах загальним обсягом у 394 МВт.
«У Запорізькій області у зв’язку з бойовими діями знеструмлювалася повітряна лінія електропередачі 35 кВ, що призвело до часткового знеструмлення 27 населених пунктів. Частково споживачів заживили - за добу енергетики повернули світло більше ніж 4 тисячам споживачів», – розповіли в відомстві.
Також залишається знеструмленою частина споживачів у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській та Чернігівській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє безпекова ситуація.
У Херсоні залишаються знеструмленими близько 8 тисяч споживачів. Енергетики працюють над відновленням електропостачання, але ремонтні роботи сповільнені через обстріли.
«Комерційний імпорт електроенергії за минулу добу склав 932,00 МВт*год. Експорт до Словаччини склав 2 400,00 МВт*год, до Молдови – 1 280,00 МВт*год», – підсумували в Міненерго.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Атаки на енергетичні об’єкти припинилися на початку березня. Водночас споживачі в різних регіонах все ще лишаються без світла через обстріли, які пошкоджують цивільну інфраструктуру.
У ВМС розповіли деталі спецоперації взяття під контроль «вишок Бойка» і про ситуацію у Чорному морі
Берегові ракетно-артилерійські війська Військово-морських сил ЗСУ понад рік повністю контролюють частину Чорного моря, де встановлені так звані «вишки Бойка», про взяття під контроль яких повідомили в ГУР. За словами речника ВМС ЗСУ, російські військові кораблі припинили туди заходити після того, як вдалося потопити корабель «Василь Бех». Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Був у них такий корабель, який транспортував озброєння та особовий склад на острів Зміїний. І після цього вони зробили вже висновки. І більше року ми не спостерігали там присутності. Але не можна було виключати, що туди може зайти якась диверсійна група з використанням якихось інших маломірних, наприклад, човнів для того, щоб доставити особовий склад. Тому, звісно, ця операція теж була ризикованою в достатній мірі, і, звісно, покладатися лише на цю інформацію спецпризначенці не могли», – розповів Плетенчук.
ПРИМІТКА: корабель «Василь Бех», який забезпечував Чорноморський флот Росії, затонув у червні 2022 року. Тодішній голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко заявив, що судно підбили Військово-морські сили України.
За словами Плетенчука, найскладніше було дістатися до «вишок» на гумових човнах. Українські спецпризначенці ризикували життям, адже окрім загрози висадки диверсійних груп з малих човнів на «вишки Бойка», існувала також небезпека з повітря.
«Дістатися на таку відстань, на гумових човнах – це реально треба бути дуже крутими хлопцями, якими гурівці і є. Незважаючи на те, що ми звільнили цю зону від присутності російських військових кораблів, все одно умовно можна вважати сірою, тому що російська авіація там присутня постійно, на жаль, поки що. Вона веде розвідку і навіть наносить вогневе ураження. Цю проблему так само треба вирішувати. Вона полягає в більш широкій площині. Звісно, цю ситуацію могли б виправити наявність у нас відповідних засобів протиповітряної оборони. Мова про літаки F-16», – сказав Плетенчук.
11 вересня Головне управління розвідки України заявило, що Україна повернула контроль над нафтодобувними платформами біля берегів Криму в Чорному морі. Для цього спецпризначенці провели «унікальну операцію».
«Вишками Бойка» називають бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі. Росія окупувала їх у 2015 році, а з початком повномасштабного вторгнення використовувала у військових цілях. Зокрема, як вертолітні майданчики і для розміщення радіолокаційних станцій. Повідомлення про удари військ ЗСУ по бурових установках незаконно привласненого Росією «Чорноморнафтогазу», які ще називають «вишками Бойка», надходять з червня 2022 року.
У МОН пояснили, як перевести дитину на дистанційне навчання
Українські школи не мають права відмовляти у зарахуванні або переведенні дітей на сімейну, екстернатну та дистанційну форми навчання. Батьки мають право самостійно обирати будь-яку для своєї дитини, повідомляє пресслужба Міністерства освіти та науки.
Як зазначили у відомстві, відповідно до законодавства, повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу.
«Управління у сфері освіти й школи повинні забезпечити навчання за цими формами на вимогу батьків або інших законних представників дитини», – йдеться в повідомлені.
Дистанційна форма: її організовують для учнів і учениць, які не можуть відвідувати школу очно. Наприклад, через стан здоров'я, відбування покарання, збройний конфлікт, воєнний стан, проживання (перебування) за кордоном, на тимчасово окупованій території України, епідемії, наслідки природних і техногенних катастроф тощо.
«Учні навчаються за дистанційною формою виключно за їхнім бажанням або бажанням їхніх батьків відповідно до положення», – йдеться в повідомленні.
Дистанційна форма здобуття освіти може запроваджуватися в окремих школах за рішенням їхніх засновників. До таких шкіл учнів зараховують незалежно від території обслуговування. На сайті закладу освіти оприлюднюють інформацію про забезпечення здобуття освіти за дистанційною формою.
Також у школах можуть створювати дистанційні класи / групи для дітей, які виїхали за кордон або не бажають навчатися офлайн з міркувань безпеки.
Водночас, не кожна школа в Україні спроможна забезпечити дистанційну форму здобуття освіти. У разі, якщо в школі, де навчається дитина, немає такої можливості, батькам або іншим законним представникам учня / учениці потрібно звернутися в місцевий орган управління освітою з проханням запропонувати іншу школу для дистанційного навчання, повідомили в пресслужбі.
Сімейна (домашня) форма освіти: дає змогу навчатися самостійно, отримувати консультації від учителів школи й проходити лише підсумкове оцінювання (семестрове й річне за результатами семестрового), а також атестацію. Якщо учень / учениця (або один із батьків чи інших законних представників) офіційно зареєстровані на території обслуговування школи, вона не має права відмовити в зарахуванні або переведенні на таку форму навчання.
Екстернат: ще одна форма, яка дозволяє учню / учениці здобувати освіту самостійно, проте є різниця в кількості оцінювань. Учнівство на екстернаті повинне проходити тільки річне оцінювання і/або атестацію. У разі заяви батьків школа зобов'язана перевести учня / ученицю на екстернат або зарахувати дитину, яка зареєстрована на її території обслуговування.
Крім того, для учнів, які вимушено перебувають за кордоном і навчаються в іноземній школі, може бути організоване вивчення предметів українського компоненту освітніх програм в дистанційних класах в окремо визначених школах.
«Інформуємо, що рішення МОН про вивчення тільки предметів українського компоненту освітніх програм в окремо визначених школах – це можливість, якою можуть скористатися учні й учениці, які виїхали за кордоном та навчаються в іноземній школі за місцем перебування», – зазначили в пресслужбі.
Водночас батьки або інші законні представники дитини мають право обрати будь-яку форму навчання в інших школах і не зобов'язані переводити дітей на навчання за цією програмою.
Заклади загальної середньої освіти не мають права відмовляти учням у зарахуванні або переведенні на іншу форму навчання на підставі цього рішення. Окрім того, школи можуть зараховувати дітей для навчання за індивідуальною формою незалежно від наявності вільних місць у класі, додали в пресслужбі.
Новий навчальний рік в Україні традиційно стартував 1 вересня.