У ЗСУ показали бойову роботу підрозділів зенітних військ під час удару РФ у ніч на 21 вересня
Командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук оприлюднив відео бойової роботи підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних сил у ніч на 21 вересня під час масованого російського удару по Україні.
Під ранок 21 вересня російська армія здійснила масовану ракетну атаку по Україні. Повітряна тривога оголошувалася двічі на всій території країни. Є поранені і травмовані у Черкасах, Харкові, Києві.
Унаслідок нічних обстрілів Херсона загинули двоє людей, поранень зазнали п’ятеро. Унаслідок ракетних ударів РФ є влучання в енергетичну та цивільну інфраструктуру в Рівному, у промислове приміщення та житлові будинки Дрогобича на Львівщині.
У Повітряних силах повідомили, що українські військові знищили 36 з 43 ракет, якими вранці Росія атакувала Україну. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська запускали ракети у кілька хвиль, в повітряний простір України вони входили з різних напрямків, постійно змінюючи курс по маршруту.
Внаслідок удару по Донеччині постраждало троє людей – прокуратура
Російські військові атакували Торецьк та Петропавлівку на Донеччині, розповіла речниця місцевої прокуратури Анастасія Мєдвєдєва.
«Два чоловіка та жінка отримали поранення», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Зведення Генштабу ЗСУ: за добу відбулось понад 20 бойових зіткнень
Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, а також наступальні дії на Бахмутському напрямку, виснажують російські війська вздовж всієї лінії фронту, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними військових, протягом доби відбулось понад 20 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав 52 ракетних та 44 авіаційних ударів, здійснив 43 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення», – кажуть українські військові.
Також відомо про те, що протягом доби авіація Сил оборони завдали удару по пункту управління та 10 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки армії РФ.
«Підрозділами ракетних військ уражено пункт управління, район зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 9 артилерійських засобів та 2 станції РЕБ противника», – підсумували в Генштабі.
«Повна перемога все ближча» – в ОП повідомили про переговори Зеленського в Конгресі
Президент України Володимир Зеленський у рамках візиту до США 21 вересня провів зустріч зі спікером Палати представників Конгресу США Кевіном Маккарті, лідером Республіканської партії в Палаті представників Стівом Скалізом і лідером Демократичної партії в Палаті представників США Гакімом Джеффрісом, повідомила пресслужба українського голови держави.
За повідомленням, Зеленський подякував Палаті представників, Конгресу, обом партіям, президенту США, його адміністрації та всьому американському народові «за непохитну підтримку» України.
«Разом ми досягли значного прогресу в захисті демократії, свободи й гідності – цінностей, на яких базуються обидві наші країни. Страждання українського народу від російських воєнних злочинів величезні, але вже понад половину окупованих українських територій звільнено від російських загарбників, і ми чітко бачимо, що повна перемога все ближча», – цитує слова Зеленського його пресслужба.
За повідомленням, Зеленський поінформував учасників зустрічі про ситуацію на полі бою, йшлося про першочергові оборонні потреби України й посилення спроможностей української ППО, особливо напередодні зимового періоду.
За словами голови держави, перемога України буде гарантією того, що ні Росія, ні будь-яка інша диктатура не зможе дестабілізувати вільний світ.
«І, щоб перемогти, ми повинні бути разом. І перемагати разом. Ми розраховуємо на вас, на вашу постійну підтримку», – сказав він.
Сенатор Кріс Мерфі повідомив, що Зеленський виступав перед законодавцями США у Старій сенатській залі Капітолію, отримавши декілька овацій стоячи.
Як повідомив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер, український лідер сказав сенаторам, що подальша військова допомога має вирішальне значення для зусиль Києва у відбитті російської агресії.
«Якщо ми не отримаємо допомогу, ми програємо війну», – процитував він слова Зеленського.
«У нас був чудовий діалог», – сказав Зеленський журналістам після зустрічі, повідомило агентство Reuters.
Після цієї зустрічі, що відбувалася за зачиненими дверима, президент України поїхав до Пентагону, де його зустрів міністр оборони США Ллойд Остін.
Крім того, президент України сьогодні зустрінеться з президентом США Джо Байденом у Білому домі.
Як повідомили в Білому домі раніше, Байден хоче почути від Зеленського його бачення ситуації на полі бою.
Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі при цьому закликав Конгрес затвердити нове «життєво важливе» фінансування для додаткової допомоги Україні на 24 мільярди доларів.
«Ми вважаємо, що для представників Конгресу дійсно важливо почути безпосередньо від президента Зеленського про те, з чим він стикається в цьому контрнаступі, і ... що йому потрібно, щоби продовжувати. Він – найкращий посланець від народу України і його Збройних сил», – сказав Кірбі.
Це другий візит Зеленського до Вашингтона з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Як пише «Голос Америки», минулого року в грудні під час першого закордонного візиту Зеленського від початку повномасштабної війни він виступив перед обома палатами Конгресу. Тоді його виступ перед двома палатами американських законодавців оглядачі називали історичним, а нинішній візит на Капітолійський пагорб «обіцяє бути набагато складнішим» у той час, як думки багатьох законодавців розділилися щодо збільшення допомоги Україні.
Після російського вторгнення США передали Україні допомогу у сфері безпеки на суму понад 40 мільярдів доларів.
Сам Зеленський раніше сьогодні заявив, що серед головних питань його переговорів у Вашингтоні – надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони.
У попередні дні президент України виступав в ООН: на засіданнях Генеральної асамблеї і Ради безпеки, де, зокрема, закликав до реформи організації для запобігання зловживанню правом вето з боку Росії, постійного члена Радбезу.
Сили РФ скинули авіабомби на Херсонщину, загинула жінка – влада
Сили РФ скинули чотири авіабомби на село Львове на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Внаслідок удару тяжкі травми отримала 63-річна місцева жителька. Медики, які приїхали на допомогу, лише констатували смерть жінки», – повідомив голова.
Крім того, за словами місцевого чиновника, армія РФ випустила дві авіабомби на село Тягинка. Під обстріли потрапили Одрадокам'янка та Миколаївка, жертв та постраждалих внаслідок удару немає.
«Від початку цієї доби через російські обстріли постраждали 15 людей: у п’ятьох людей росіяни забрали життя, ще десятеро – травмовані», – повідомив Прокудін.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Масована атака російських військ 21 вересня: наслідки в Києві та Черкасах (фотосвідчення)
За даними української влади, щонайменше шестеро людей загинули та десятки отримали поранення в результаті найбільших ракетних ударів по Україні за останні тижні, які завдали шкоди енергетичним об’єктам і спричинили збої в електроенергії.
Джерело: Радіо Свобода, Reuters, EPA-EFE, AP
Масована атака російських військ 21 вересня: наслідки в Києві та Черкасах (фотосвідчення)
Опитування: 65% українців мають близьких, які пішли воювати з лютого 2022 року
65% українців мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року, свідчать дані опитування «Україна в умовах війни», проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».
У порівнянні із попередніми опитуваннями зростає кількість тих, чиї близькі сьогодні воюють на фронті, кажуть автори дослідження.
За повідомленням, також 49% опитаних зазначили, що серед їхніх близьких і рідних є ті, хто брав участь у воєнних діях на території України, з 2014 по 2021 роки.
Як свідчать дані опитування, в суспільстві надалі фіксуються найвищі показники довіри до військових: 94% довіряють військовим ЗСУ, 94% – ветеранам нинішньої війни та 93% – ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 років. «Незалежно від регіону та віку абсолютна більшість довіряють цим категоріям населення», – кажуть соціологи.
79% опитаних вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів.
«Водночас у порівнянні з опитуванням у січні 2023 року їх кількість зменшилася (у січні таких було 91%). Протилежну думку сьогодні мають 18%. Більше таких серед жителів західних регіонів, осіб середнього віку, бідніших респондентів», – йдеться в повідомленні.
96% усіх опитаних зазначили, що готові працювати в одному колективі з ветераном.
Опитування було проведене з ініціативи «Українського ветеранського фонду» Міністерства у справах ветеранів України 5-7 вересня 2023 року. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера).
Україна – знову в центрі уваги політики США. Цього разу ставки вищі
Коли Джо Байден переміг чинного президента Дональда Трампа на президентських виборах у США в листопаді 2020 року, це поклало край напруженій виборчій боротьбі, в якій країна, яка ніколи не відігравала більш ніж невеликої ролі в політиці США, – Україна – раптово зіграла значну роль.
Гуменюк каже, що РФ вивела всі свої кораблі з кримських пунктів базування
Росія вивела в Чорне море усі свої десантні кораблі з кримських пунктів базування та передислокувала їх до російських, «побоюючись атак із боку Сил оборони», розповіла в ефірі телемарафону керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«У Чорному морі корабельне угруповання продовжує маневрувати в тому самому районі, який вважає для себе відносно безпечним зараз, тяжіючи до східного узбережжя Криму аж у напрямку Новоросійська. До речі, великі десантні кораблі перебазовані вже в ті пункти базування, які суто російські, вони вже не довіряють кримським пунктам базування. Ракетоносіїв теж не спостерігаємо на бойовому чергуванні. 10 кораблів, катерів на чергуванні в Чорному морі, один закриває надводну обстановку в Азовському, але час від часу ворог «виводить на прогулянку», так би мовити, той самий «Циклон», який вони ввели до складу флоту, не провівши його нормальних випробувань ані ходових, ані вогневих», – повідомила Гуменюк.
Також речниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» розповіла про ситуацію на півдні України та обстріли армією РФ Херсонщини.
«Ситуація залишається досить напруженою (на півдні України – ред.), тому що ворог, не маючи успіхів на полі бою, вже традиційно посилює терор мирного населення, і сьогодні, як ніколи, потерпає Херсонщина. Дуже потужні обстріли лунають і по самому обласному центру, і по максимально наближених до узбережжя правого населених пунктах. На жаль, з початку доби вже 15 людей постраждало – п’ятеро загиблих і 10 поранених. І продовжуються обстріли в тому числі з використанням забороненої зброї, запальними снарядами обстріляно Кізомис, де в умовах погоди, яка зараз тримається на Херсонщині, запальні снаряди спричинили потужну пожежу», - повідомила Гуменюк.
Вона нагадала, що наразі частина населених пунктів позбавлена електрики та газопостачання.
У Севастополі в ніч проти 13 вересня пролунала низка гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням.
Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Підконтрольна Росії місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.
В українській розвідці заявили, що був пошкоджений великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.
Згодом стало відомо, що внаслідок атаки на Севастополь пошкоджені десантний корабель «Минск» та дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону».
ЄС розглядає шляхи для конфіскації заморожених російських активів – речник
Європейська комісія продовжує розглядати шляхи для використання заморожених російських активів, повідомив речник установи Крістіан Віґанд. Про це він заявив на брифінгу 21 вересня.
За його словами, Єврокомісія вже тривалий час пропонує державам-членам блоку розглянути використання російських заморожених активів, які є приватними, а також знерухомлених активів, які є державними.
«Коли йдеться про приватні активи, ми запропонували криміналізувати ухилення від санкцій… Сподіваюся, що це незабаром буде ухвалено і допоможе рухатися вперед, аби використати і ймовірно конфіскувати приватні активи, коли хтось намагатиметься обійти санкції», – сказав він.
Віґанд додав, що на території Євросоюзу наразі заморожені понад 200 мільярдів євро державних російських активів.
«Ми також пропонували працювати над доходами від цих активів. Це обговорювалося на останній зустрічі Європейської ради в червні. Зараз ми працюємо з іспанською президією і досліджуємо поступовий підхід», – повідомив речник.
За його словами, Єврокомісія надала іспанській президії документ на цю тему, розроблений спільно із Європейською зовнішньополітичною службою, наприкінці червня. Юридичні пропозиції з цього приводу востаннє обговорювалися на зустрічі 13 вересня.
«Загалом країни-члени погодилися, що модель внесків може бути поступово впроваджена. Це дуже складне питання, яке вимагає додаткового обговорення перед висуненням пропозицій. Відтак дискусії між членами ЄС тривають напередодні наступної зустрічі 27 вересня», – додав він.
Від початку вторгнення в Україну ЄС уже запровадив 11 пакетів санкцій проти Росії. Окрім цього, ЄС наклав заборону на поїздки та «заморозив» активи понад 1500 осіб і майже 250 організацій з РФ, повідомив голова дипломатичної служби блоку Жозеп Боррель у серпні.
Крим: Росія втрачає оборону. Зеленський у США: зустріч з Байденом. Нагірний Карабах
- Вранці 21 вересня російська армія здійснила масовану ракетну атаку по Україні. Українські військові знищили 36 з 43 ракет, якими вранці Росія атакувала Україну, повідомляють Повітряні сили ЗСУ. Руйнування зазнала енергетична інфраструктура. Є поранені і травмовані у Черкасах, Харкові, Києві. Унаслідок нічних обстрілів Херсону загинули двоє людей, поранень зазнали пʼятеро. Про найбільшу кількість постраждалих наразі відомо у Черкасах. Там російська ракета поцілила у місцевий готель. Щонайменше 10 людей отримали поранення. Що відбувається у Черкасах – покажемо наживо.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- У Збройних силах України підтвердили нанесення удару по військових аеродромах в окупованому Криму. У ніч на 21 вересня Служба безпеки України спільно з Військово-морськими силами ЗСУ завдали удару по військовому аеродрому «Саки» в окупованому Криму, повідомили Радіо Свобода джерела в СБУ. Що відбувається в Криму і чи дійсно кримчани масово отримують українські паспорти?
- Президент Володимир Зеленський в ході візиту до Сполучених Штатів прибув у Конгрес. У Капітолії він проведе переговори з представниками двох американських партій, після чого Зеленський зустрінеться з главою США Джо Байденом у Білому домі та розмовлятиме з військовими у Пентагоні. Яких рішень чекати за результатами Зеленського до США?
- Адміністрація президента Азербайджану повідомила, що обговорила із представниками вірменського населення Нагірного Карабаху питання їх реінтеграції. Що це означає, як далі можуть розгортатися події довкола Нагірного Карабаху та якою буде роль Росії?
ОГП: за день внаслідок обстрілів Херсонщини вже загинуло шестеро людей
Внаслідок обстрілів Херсонщини 21 вересня вже загинуло шестеро мирних жителів, а дев’ятеро – отримали поранення, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
«За процесуального керівництва органів прокуратури Херсонської області розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України)», – кажуть у відомстві.
За даними слідства, 21 вересня близько 11:45 російські військові завдали авіаудар по селу Тягинка Бериславського району – зруйновано та пошкоджено приватні будинки й господарські споруди.
«О 12:00 загарбники обстріляли село Львове. Місцева жителька отримала травми, несумісні з життям. Також о 14:00 російські військові атакували Дар’ївську громаду. Поцілили по приватному будинку, внаслідок чого загинув господар», – кажуть у ОГП.
Крім того, сили РФ завдали серію ударів і по Білозерській громаді, попередньо, з реактивних систем залпового вогню – від обстрілу військ РФ постраждала родина: чоловік загинув, його дружину та матір госпіталізували.
«Станом на 16:30 упродовж дня через ворожі обстріли на Херсонщині загинуло шестеро мирних людей, поранено ще дев’ятьох», – зазначили в ОГП.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Зеленський прибув до Конгресу США
Президент України Володимир Зеленський прибув у Конгрес США, де зустрічатиметься із законодавцями у Палаті представників і Сенаті. Це другий візит Зеленського до Вашингтона з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Як пише «Голос Америки», минулого року в грудні під час першого закордонного візиту Зеленського від початку повномасштабної війни він виступив перед обома палатами Конгресу. Тоді його виступ перед двома палатами американських законодавців оглядачі називали історичним, а нинішній візит на Капітолійський пагорб «обіцяє бути набагато складнішим» у той час, як думки багатьох законодавців розділилися щодо збільшення допомоги Україні.
Як повідомило агентство AP, лідер меншості в Палаті представників Гакім Джеффріс супроводжував Зеленського до Капітолію. Лідери республіканців у Палаті представників, які пообіцяли поставити жорсткі запитання Зеленському, зокрема, щодо планів із подальших військових зусиль України, вирішили не приєднуватися до привітання українського президента перед камерами.
Голова комітету Палати представників у закордонних справах, республіканець Майкл МакКол сказав, що меседж Зеленського для законодавців Палати представників був таким, що «він перемагає».
Крім того, президент України сьогодні зустрінеться з президентом США Джо Байденом у Білому домі й розмовлятиме з військовими лідерами США в Пентагоні.
Як повідомили в Білому домі, Байден хоче почути від Зеленського його бачення ситуації на полі бою.
Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі при цьому закликав Конгрес затвердити нове «життєво важливе» фінансування для додаткової допомоги Україні на 24 мільярди доларів.
«Ми вважаємо, що для представників Конгресу дійсно важливо почути безпосередньо від президента Зеленського про те, з чим він стикається в цьому контрнаступі, і ... що йому потрібно, щоби продовжувати. Він – найкращий посланець від народу України і його Збройних сил», – сказав Кірбі.
Сам Зеленський раніше сьогодні заявив, що серед головних питань його переговорів у Вашингтоні – надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони.
Зеленський нагадав про ранковий масований ракетний удар РФ по Україні, зазначивши, що «більшість ракет збито. Але тільки більшість. Не всі».
«Дякую й кожній країні, яка вже надала Україні протиракетні системи. Працюємо, щоб повністю позбавити Росію терористичного потенціалу. Маємо прийти до цього результату. Більше ППО. Більше санкцій. Більше підтримки для українських воїнів на передовій. Російський терор повинен програти», – додав він.
У попередні дні Зеленський виступав в ООН: на засіданнях Генеральної асамблеї і Ради безпеки, де, зокрема, закликав до реформи організації для запобігання зловживанню правом вето з боку Росії, постійного члена Радбезу.
Судно з українським зерном повернулося до Туреччини тимчасовим коридором
До протоки Босфор 21 вересня прибуло вантажне судно Resilient Africa – перше судно, завантажене зерном з України, яке зайшло в Чорне море і вийшло з нього тимчасовим коридором, повідомило агентство Reuters.
19 вересня міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що судно Resilient Africa з трьома тисячами тонн пшениці вийшло з порту Чорноморськ та рухається в напрямку Босфору.
«Це перше з двох суден, які зайшли в порт Чорноморськ на минулому тижні по встановленому ВМС ЗСУ тимчасовому коридору для цивільних суден. Друге судно перебуває в порту під завантаженням українською пшеницею для Єгипту», – повідомив міністр.
За його словами, судна перебувають під прапорами Ліберії та Палау, а їхні екіпажі складаються з громадян Туреччини, Азербайджану, Єгипту та України.
Загострення ситуації навколо експорту українського зерна сталося після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку цього року. Після того Росія активно атакує ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
Уряд РФ обмежив експорт бензину та дизелю
Уряд РФ запровадив тимчасові обмеження на експорт автомобільного бензину та дизельного палива для «стабілізації цін на внутрішньому ринку», повідомляє пресслужба відомства.
«Тимчасові обмеження допоможуть наситити ринок палива, що дозволить знизити ціни для споживачів», – пояснили в Кабміні РФ.
Росія в липні 2023 року продала на міжнародних ринках нафти на суму 15,3 мільярда доларів, це на 2,5 мільярда більше, ніж у червні. Про це йдеться у звіті Міжнародної енергетичної агенції (МЕА).
Середня ціна на російську нафту, що доставляється морем, зросла до 64,41 долара за барель, що вище за 60-доларову стелю, запроваджену країнами «Групи семи».
Майже 80% експорту російської нафти припали на Індію та Китай, ідеться в звіті. Зросли постачання до Східної Європи, скоротилися продажі Туреччині. Загальний експорт скоротився на 200 тисяч барелів, до 4,6 мільйона барелів на добу.
Рада підтримала зміни в законі про політично значущих осіб в першому читанні
Парламент 21 вересня підтримав у першому читанні законопроєкт про зміни в законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Як повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк, за рішення проголосували 260 парламентарів, двоє утрималися.
Це прокоментував, зокрема, Кабінет міністрів, звернувши увагу на те, що ухвалення проєкту є умовою вступу України до Європейського Союзу та отримання допомоги від Міжнародного валютного фонду.
Текст документу, поміж іншого, усуває обмеження для фінансового моніторингу політично значущих осіб в три роки після їх звільнення з посад.
При цьому додатковий фінансовий моніторинг не вживається до публічних діячів, якщо з моменту їх звільнення пройшло більше ніж 12 місяців і їхні фінансові операції та діяльність становили низький ризик протягом цього часу.
«Мінфін продовжить конструктивну співпрацю з народними депутатами по доопрацюванню та розгляду законопроекту у другому читанні», – додає уряд.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський закликав Верховну Раду ухвалити зміни в законопроєкті щодо політично значущих персон. Він назвав це «питанням не лише політичної відповідальності парламенту, а й наших переговорів із Євросоюзом щодо вступу».
«ЗСУ завдали ударів по складах РФ під Василівкою»: мер Мелітополя розповів про наслідки
Сили оборони України завдали удару по техніці російської армії та складах боєприпасів на окупованій частині Василівського району Запорізької області, йдеться в повідомленні міського голови Мелітополя Івана Федорова.
«Після «бавовни» в Мелітополі поблизу Моторного заводу, де ліквідовано кілька десятків російських офіцерів і поранений командувач 58 армії, окупанти й досі розбирають завали свого штабу», – зазначив він.
Федоров розповів, що у Василівському районі неподалік лінії фронту «прилетіло» по техніці та складах бо
Крім того, мер Мелітополя каже, що ЗСУ завдали ударів по місцях базування армії РФ у районі села Пришиб – там «росіяни тікали по полю і намагалися вивезти те, що вціліло».
За словами Федорова, чим «більше «прилітає» окупантам, тим сильніший терор вони влаштовують».
Редакція Радіо Свобода не може перевірити ці дані з незалежних джерел через окупацію частини півдня України віськами РФ.
Мелітополь у Запорізькій області війська РФ окупували на початку повномасштабної війни. Обраний мер міста Іван Федоров, який перебуває на вільній території України, регулярно повідомляє про вибухи в місті та його околицях, внаслідок яких гинуть чи зазнають поранень особи, призначені Росією в окупаційну адміністрацію.
Східне угруповання військ: ЗСУ встановили вогневий контроль над трасою Бахмут-Горлівка
Збройні сили України продовжують наступальні дії на Бахмутському напрямку. Зокрема, військовими вже встановлено вогневий контроль над трасою Бахмут-Горлівка, що «значно ускладнило логістику російських військ», повідомив начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш в ефірі телемарафону.
«Динамічно відбувається боротьба і там, і там, проте типи операцій відрізняються: якщо на Куп’янсько-Лиманському напрямку ми обороняємося, намагаємося стримати навалу противника, то на Бахмутському ми маємо успіхи й продовжуємо витісняти його з позицій», – розповів Євлаш.
За його словами, «росіяни не відмовляються від своєї мети повністю захопити Луганську та Донецьку області», 0окрема, на Бахмутському напрямку «ворог зараз інтенсивно намагається повернути позиції у звільнених Андріївці та Кліщіївці, адже вони дуже важливі для оборони Бахмута».
Євлаш каже, що відстань від Кліщіївки до Бахмута – 7 км, а «оголення цього флангу дає ЗСУ нагоду більше завдавати артилерійських ударів по скупченню особового складу росіян, їхніх командних пунктах та техніці».
«Вихід поблизу Андріївки й Кліщіївки дає нам можливість ближче підійти до траси Бахмут – Горлівка, яка вже знаходиться під нашим вогневим контролем. Туди вже дістають і міномети, і протитанкові розрахунки. Тому постачання противника на цьому напрямі вже значно ускладнилося й ускладниться в подальшому», – зазначив він.
Євлаш також розповів, що українські бійці продовжують наступальну операцію на південному фланзі поблизу Бахмута та «мають успіхи» в районі Андріївки, Одрадівки та Курдюмівки.
Він додав, що «ЗСУ продовжує завдавати ударів там, де окупанти найменше цього очікують, і значно меншими силами в порівнянні з противником продовжують рухатися вперед попри домінування противника в повітрі».
За його словами, «армія РФ несе у 7-8 разів більші втрати в обороні, ніж українська в наступі».
У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ 21 вересня йшлося про те, що українські військові продовжують штурмові дії в районі південніше Бахмута Донецької області, де «завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах».
Росія хвалиться новим ударним дроном, ЗСУ б'ють по аеродрому з операторами БПЛА
Україна вдарила по аеродрому «Саки» в Криму, де Росія тримає свою авіацію – на аеродромі було щонайменше 12 літаків, про це повідомляють Укрінформу джерела в СБУ. На аеродромі перебували Су-24 та Су-30, а також ЗРПК «Панцир». Там же була база підготовки операторів БПЛА Mojaher, за допомогою якого російська армія б'є по Україні. Крім того, вибухи було чути у Севастополі, Чорноморському та в районі Сімферополя. Окупанти повідомляють щонайменше про 20 вибухів у різних районах півострова.
Місцеві пабліки також пишуть про чергову зупинку руху через Кримський міст.
Сьогодні вночі одразу у кількох містах України Росія обстріляла енергооб'єкти.
Чи можна вважати це початком сезону обстрілу з енергетичної інфраструктури України?
Які збитки армії Росії завдали обстріли Криму?
Росія збільшує масштаби виробництва БПЛА. Чим відповість Україна?
Що робитиме армія РФ на Лимано-Куп'янському напрямку після поразки під Новоєгорівкою?
«Львівський тиждень скульптури 2023» розпочався під назвою «Старе і Нове/Нове і старе». Понад 300 скульптур, об’єктів, інсталяцій українських митців запрезентують на більш як 10 виставкових просторах, зокрема у Палаці мистецтв, парках, музеях, вулицях Львова. І триватиме найбільша скульптурна подія в Україні до 11 жовтня.
Головна мета, кажуть організатори, – показати зміну тенденцій в українській скульптурі, що вона не обмежується лише творенням цвинтарних пам’ятників.