Відповідь на дії Росії. Чи можлива «поетапна» євроінтеграція України та інших держав?
В інтервʼю Радіо Свобода президентка Молдови Мая Санду наголосила, що існує ймовірність поетапної інтеграції її країни до Євросоюзу.
«Звичайно, ми хотіли б стати членом ЄС як реінтегрована країна, і в наступні кілька років може виникнути геополітична можливість, оскільки все залежить від того, що відбуватиметься в регіоні, і ми готові використати цю геополітичну можливість. Хочу ще раз наголосити, що єдиним прийнятним рішенням придністровського конфлікту є мирне вирішення. З іншого боку, якщо цей перший сценарій не відбудеться, я вважаю, що ми повинні розглянути можливість інтеграції Молдови в ЄС у два етапи. Спочатку правий берег Дністра, потім лівий берег Дністра» – зазначила президентка Молдови Мая Санду.
«Якщо такий варіант дійсно відбудеться, це буде революційним рішенням для всіх колишніх радянських республік, що їх запросили чи запросять до переговорів з ЄС», – зазначає політичний оглядач Віталій Потников. Його статтю читайте за лінком
Влада Херсонщини і Донеччини повідомила про жертв атак військ РФ на цивільних за добу
Через обстріли військ РФ за минулу добу в Херсонській області загинула людина, троє зазналт поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 101 обстріл, випустивши 577 снарядів із мінометів, артилерії, «Градів», танків, СПГ, АГС, БПЛА та авіації. По місту Херсон ворог випустив 26 снарядів», – написав він у Telegram.
За даними ОВА, російські військові влучили в житлові квартали населених пунктів області та будинок культури в Бериславському районі.
За даними Донецької ОВА, 16 листопада через обстріли військ РФ поранень зазнали двоє жителів Донеччини – в Антонівці. Крім того, вдалося встановити інформацію щодо двох загиблих у Селидовому та одного пораненого у Торецьку, повідомили в ОВА.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: через атаку військ РФ по Одещині пошкоджено об’єкт енергетичної інфраструктури, є поранений
Через атаку російських військ по Одещині ударними безпілотниками цієї ночі є руйнування у регіоні, повідомила пресслужба обласної військової адміністрації.
«На жаль, в Одеському районі відбулося влучання в об’єкт енергетичної інфраструктури. Один цивільний співробітник отримав поранення, його госпіталізували. Пошкоджено адмінбудівлю. Спалахнула пожежа, яку оперативно ліквідували. Правоохоронці фіксують черговий злочин росіян», – йдеться в повідомленні.
Упродовж ночі повітряна тривога оголошувалась у Києві і в низці інших регіонів. Дані по областях уточнюються. За даними військових, вночі сили ППО збили у небі України 29 із 38 безпілотників.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати російських військ у війні проти України
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 317 380 своїх військових, зокрема 620 – за останню добу, свідчать дані Генштабу ЗСУ станом на ранок 18 листопада.
Серед інших російських втрат в українському командуванні звернули увагу на такі:
- танків – 5422 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 10141 (+9)
- артилерійських систем – 7726 (+14)
- РСЗВ – 896 (+1)
- засобів ППО – 586 (+1)
- літаків – 323
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5726 (+17)
- крилатих ракет – 1563
- кораблів/катерів – 22
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10091 (+14)
- спеціальної техніки – 1090 (+4)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 3 листопада підтвердили загибель 35 780 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Вночі сили ППО збили у небі України 29 із 38 безпілотників – Повітряні сили
Повітряні сили ЗСУ повідомили про знищення уночі 29 ударних безпілотників, запущених армією РФ по Україні.
«У ніч на 18 листопада 2023 року російські окупанти атакували Україну з північного та південно-східного напрямків (Курська область, Приморсько-Ахтарськ) ударними ПЛА типу Shahed. Усього зафіксовано пуски 38 ударних безпілотників Shahed-136/131. «Шахеди» атакували у кілька хвиль, групами, у різних регіонах України, в зонах відповідальності усіх повітряних командувань Повітряних Сил. До відбиття повітряного нападу залучено авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України», – йдеться в повідомленні.
У КМВА раніше повідомили про збиті близько десятка БПЛА на підступах до Києва.
Упродовж ночі повітряна тривога оголошувалась у Києві і в низці інших регіонів. Дані по областях уточнюються.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Контрбатарейна боротьба на Херсонщині і штурмові дії південніше Бахмута – Генштаб про фронт
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 18 листопада. Повідомляється, що упродовж минулої доби відбулося 67 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Синьківки, Петропавлівки та Іванівки Харківської області, де наші воїни відбили 4 атаки. На Лиманському напрямку противник вів безуспішні штурмові дії північніше Серебрянки Донецької області. На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 11 атак окупантів в районах Васюківки, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. В свою чергу, Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, армія РФ не полишає спроб оточити Авдіївку.
«Безуспішними були наступальні дії окупантів біля Кераміка, східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та південніше Тоненького Донецької області. Тут Сили оборони відбили 23 атаки. На Мар’їнському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де українські воїни відбили 21 атаку. На Шахтарському напрямку ворог вів штурмові дії південніше Водяного Донецької області, успіху не мав. На Запорізькому напрямку противник вів безуспішні штурмові дії неподалік Роботиного та західніше Вербового Запорізької області, де нашими захисниками відбито 3 атаки», – кажуть українські військові.
Генштаб додає, що сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку.
Розпочалася шістсот тридцять третя доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Усі запущені на Київ повітряні цілі знищено – КМВА
Російські війська вночі 18 листопада здійснили спробу атакувати Київ з повітря, усі цілі знищені силами протиповітряної оборони, повідомив у Telegram голова КМВА Сергій Попко.
«Друга атака ворожих безпілотників по Києву за цей місяць. Дрони противника (за попередніми даними – баражуючі боєприпаси типу Shahed) були запущені з південного напрямку. Аби дістатися столиці, БПЛА рашистів подолали складний маршрут протяжністю ледь не 1000 км. На атаку Києва беспілотники заходили з північного напрямку. Але складні маневри ворога не стали на заваді нашій протиповітряній обороні. Силами та засобами ППО усі повітряні цілі – майже десяток – були уражені на підступах до Києва», – повідомив Попко.
За попередніми даними, каже він, у місті без жертв та руйнувань.
Упродовж ночі повітряна тривога у Києві оголошувалась двічі. Загроза про небезпеку з повітря була і в низці інших регіонів. Дані по областях уточнюються.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Новий звіт під назвою «Перетворення сільського господарства на зброю» міжнародної юридичної компанії Global Rights Compliance наводить докази того, що Росія заздалегідь планувала системне розкрадання українського зерна й використання коштів, вилучених від його продажу, для фінансування війни проти України та окупації.
План Росії, названий у звіті «широкомасштабним та організованим», передбачав викрадення 12 000 тонн зерна на день загальною вартістю 1 мільярд доларів на рік. Завчасна підготовка до вивезення зерна з України свідчить про попереднє планування «у безпрецедентних масштабах». Ця підготовка почалася задовго до російського вторгнення у лютому 2022 року. Більше про це за лінком
В Україні від початку 2022 року зафіксували майже 4000 кіберінцидентів – уряд США
В Україні команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA від січня 2022 року до вересня 2023-го зафіксувала майже чотири тисячі кіберінцидентів, повідомила, виступаючи на конференції з катастрофічних кіберзагроз у Нью-Йорку, заступниця міністра фінансів США Грем Стіл.
За її словами, це втричі більше, ніж у період до повномасштабного вторгнення.
Стіл зазначила, що протягом кількох тижнів після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року російські державні кіберактори здійснили хвилю кібератак на українську інфраструктуру, включно з кількома атаками на фінансові компанії.
Вона додала, що Росія координувала руйнівні кібератаки, спрямовані проти України, проникнення в мережу і шпигунство в країнах, які сприймаються як союзники України, а також операції кібервпливу на людей у всьому світі.
Кіберактивність у контексті російсько-українського конфлікту не обмежується «урядовими акторами», зазначила заступниця міністра фінансів США.
«Ми помітили, що недержавні кіберактори з обох сторін конфлікту атакували широкий спектр організацій, у тому числі в секторі фінансових послуг, за допомогою відносно нескладних інцидентів, відомих як розподілені атаки на відмову в обслуговуванні (DDOS)», – сказала Стіл.
У травні Україна офіційно приєдналася до центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE).
Станом на травень, як повідомляли у Держспецзв’язку, від початку 2023 року команда CERT-UA відбила й опрацювала 700 кіберінцидентів, третина із них – це атаки на органи влади.
Україна працює над роботизованими рішеннями для фронту – Мінстратегпром
Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України працює над роботизованими рішеннями для фронту, зокрема для евакуації поранених із поля бою, розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода заступниця голови Мінстратегпрому Анна Гвоздяр.
«Через те, що ми повинні технологічно переважати нашого ворога, крім безпілотних літальних апаратів, є також безліч наземних рішень, якими ми зараз займаємося, і їх насправді можна залучати до дуже великої кількості задач. Це і підвіз боєприпасів, підвіз продовольства», – сказала вона.
«Так само ми працюємо над медичною евакуацією, тому що в нас зараз строк евакуації пораненого достатньо збільшився, і дуже важко евакуювати поранену людину під шквальним вогнем. Тому ми зараз шукаємо роботизоване рішення, в рамках якого робот міг би хоча б на не дуже велику дистанцію евакуювати пораненого, витягнути його з-під шквального вогню, таким чином врятувавши медиків, які можуть не наражатися на небезпеку, і так само скорочуючи шлях пораненого і, безумовно, збільшуючи його шанси вижити і зберегти здоров’я», – додала Анна Гвоздяр.
За її словами, процес розробки роботів для медичної евакуації триває.
«Думаємо, що з часом роботи стануть такими незамінними помічниками на фронті абсолютно на різних ділянках. Який в цьому безумовний плюс: там, де немає людини на фронті, і щось виконує свою задачу, людина не може постраждати», – наголосила заступниця міністра.
Нещодавно в статті в журналі The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що війна зараз переходить на новий етап – «позиційної війни», а це може піти на користь Росії. За його словами, без посилення технологічної переваги, «швидше за все, не буде глибокого і красивого прориву» проти сил РФ.
У Білому домі повідомили, хто братиме участь в оборонній конференції США і України
Уряд США проведе дводенну оборонну конференцію 6-7 грудня, щоб зібрати представників промисловості і влади США й України для вивчення можливостей спільного виробництва й іншої промислової співпраці, повідомили у Білому домі 17 листопада.
«Конференція є частиною зусиль уряду США зі значного збільшення виробництва зброї для підтримки боротьби України за свободу й безпеку», – заявила речниця Ради національної безпеки Білого дому Едрієн Вотсон.
За її словами, на зустрічі будуть присутні представники Ради національної безпеки і міністерств торгівлі, оборони і Держдепартаменту США, а також українські колеги з Офісу президента і міністерств оборони, стратегічної промисловості і закордонних справ.
Ця конференція відбудеться після Міжнародного оборонно-промислового форуму, проведеного в Києві 29 вересня.
Раніше сьогодні у вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна разом із Сполученими Штатами Америки проведе у Вашингтоні оборонну конференцію.
«У грудні цього року відбудеться спеціальна конференція української та американської промисловості, урядовців й інших державних діячів – усіх тих, хто організовує забезпечення нашої оборони. Доволі потужну подію готуємо – у розвиток Форуму оборонних індустрій, який відбувся у вересні. Тепер – форум у Вашингтоні і відповідна робота з озброєнням як в Україні, так і в Америці», – сказав він.
29 вересня на Форумі оборонних індустрій президент України оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій і заснування спеціального Оборонного фонду.
На форумі українські компанії підписали 20 документів з іноземними партнерами, на момент закриття заходу до Альянсу оборонних індустрій долучилися 38 компаній із 19 країн.
США запровадили експортні обмеження проти двох компаній за зв’язки з Росією
Сполучені Штати оголосили про запровадження експортних обмежень щодо двох компаній, які, як стверджує Міністерство торгівлі США, пов’язані з Росією. Відповідні дані додано до федерального реєстру Бюро з питань промисловості та безпеки міністерства.
Обмеження запровадили проти:
- Novax Group, яку США пов’язують із Росією, Венесуелою, Панамою та Коста-Рикою
- Si2 Microsystems Private Limited, яка, як стверджується, «надавала підтримку російській військовій та/або оборонній промисловості»
Si2 Microsystems, за даними американського уряду, постачала вироблені в США мікросхеми покупцям, «пов’язаним із російським оборонним сектором».
Експортні обмеження накладають на постачальників зобов’язання отримувати спеціальні дозволи на експорт від Мінторгівлі США.
На день раніше США внесли кілька російських або пов’язаних з Росією компаній до списку санкцій. Серед них – засновник Сербської народної партії Ненад Попович, який має бізнес у Росії, а також три компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів.
«Атака «Шахедів» з півдня триває! Чергова група ударних дронів на Миколаївщині, рухається на північний захід. Загроза застосування ударних БпЛА для областей, де оголошена повітряна тривога, залишається», – йдеться в повідомленні Повітряних сил, оприлюдненому ввечері 17 листопада у телеграмі.
Раніше в Повітряних силах ЗСУ повідомляли про рух дронів на Дніпропетровщині, у Харківській, Полтавській, Запорізькій областях, Херсонщині, Миколаївщині, Кіровоградщині.
Станом на 22:50 повітряна тривога оголошена в Київській (крім Києва), Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Миколаївській, Херсонській областях.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський звільнив заступника голови Служби зовнішньої розвідки
Президент Володимир Зеленський звільнив заступника голови Служби зовнішньої розвідки Олександра Тарасовського. Про це йдеться в указі, оприлюдненому Офісом президента 17 листопада.
«Звільнити Тарасовського Олександра Олексійовича з посади заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України», – йдеться в указі.
Причини звільнення не уточнюються.
За даними СЗР, Тарасовський працював заступником голови Служби з 21 січня 2022 року. До того обіймав різні посади в СЗР, Службі безпеки України та Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Збір коштів «на потреби ЗСУ»: поліція проводить обшуки в приміщенні благодійного фонду
Правоохоронці проводять обшуки за адресою благодійного фонду в Києві – про це повідомило столичне управління Нацполіції увечері 17 листопада.
За повідомленням, обшуки також тривають за місцем проживання керівника фонду.
«Правоохоронці вилучили документацію та гроші. Триває перевірка щодо збору та передачі грошей на потреби ЗСУ», – йдеться в повідомленні.
Раніше поліція заявила, що відкрила кримінальну справу за статтею про шахрайство через діяльність благодійного фонду в Києві.
Цьому передував конфлікт 16 листопада між громадянами в Оболонському районі щодо збору грошей на потреби українських військових. Тоді поліцейські доставили до територіального управління поліції п’ятьох представників благодійного фонду.
Активіст, ветеран Олег Симороз повідомив, що разом з небайдужими громадянами навідався до однієї з точок збору організації «Врятуй рідну країну». Він звинуватив фонд у тому, що чоловіки, які збирали кошти, не служили і відтак не мають підстав носити мультикам, а також зазначив, що готівкові збори неможливо облікувати.
У низці областей України оголосили тривогу через загрозу «Шахедів»
У низці областей України ввечері 17 листопада оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних безпілотників «Шахед», які запустила Росія.
У Повітряних силах ЗСУ повідомили про рух дронів на Дніпропетровщині, у Харківській, Полтавській, Запорізькій областях, Херсонщині, Миколаївщині, Кіровоградщині.
«Кривий Ріг, Запоріжжя, Миргород – перебувайте в укриттях», – йдеться, зокрема, у повідомленні Повітряних сил.
Тривога оголошена також у Донецькій області.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Приватних виробників дронів в Україні більше, ніж державних – заступниця голови Мінстратегпрому
Міністерство стратегічної промисловості відповідає за виробництво дронів як у приватному, так і в державному секторі – про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла заступниця міністра стратегічної промисловості Анна Гвоздяр.
Водночас вона додала, що її відомство не займається закупівлями.
«Ми створюємо якісь певні умови для виробників, але закуповує цих всіх виробників Міністерство оборони, Держспецзв’язок, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки, тобто кожен закуповує на свої підрозділи. За закупівлю ми не відповідаємо, ми можемо говорити за виробництво», – сказала вона.
За словами Гвоздяр, Україна наразі здатна виготовити «велику кількість» безпілотників. При цьому вона зазначила, що закупівлями нині також займаються недержавні фонди та місцева влада.
Читайте також: «Сили оборони їх замовляють» – «Укроборонпром» про виробництво БПЛА з дальністю 1000 км
Говорячи про виробників, заступниця міністра додала, що приватних виробництв більше:
«У нас 200 (приватних – ред.) виробників дронів, близько того. На сьогоднішній день в Україні державних підприємств з цього переліку мало».
При цьому Гвоздяр каже, що, хоча багато дешевих комплектуючих походять із Китаю, наразі вже є, зокрема, FPV-дрони, повністю зібрані в Україні.
«У Міністерстві ми зараз теж працюємо над тим, щоб відійти повністю від китайських комплектуючих і, можливо, навіть від іноземних. Тобто ми зараз дивимося, що у нас є на ринку. На нашому ринку дуже багато класних комплектуючих, просто поки що про них не всі знають», – розповіла вона.
Посадовиця додала, що Мінстратегпром зараз намагається зробити аналіз ринку, щоб скласти перелік наявних постачальників і «подружити» їх із виробниками, аби максимально збільшити кількість українських комплектуючих у дронах.
У червні в «Укроборонпромі» заявили про успішне застосування українського безпілотника з дальністю ураження 1000 кілометрів.
У жовтні минулого року «Укроборонпром» анонсував створення українського озброєння з дальністю ураження цілей до тисячі кілометрів і вагою бойової частини 75 кілограмів. Тоді повідомлялося про завершення розробки.
«Росія перетворилась на зону» – капелан, що пройшов російський полон
Василь Вирозуб потрапив у російський полон 26 лютого минулого року. Тоді він разом із ще двома священниками і лікарем на судні «Сапфір» майже досягли острова Зміїний, куди відправилися, аби забрати тіла, як тоді вважалося, загиблих українських прикордонників. Проте їх перехопили російські військові із крейсера «Москва», який пізніше був знищений ЗСУ. Пройшовши 70 днів допитів і тортур, Василь Вирозуб останнім із екіпажу «Сапфіра» повернувся додому. А 17 листопада 2023 року він став лавреатом чеської премії «Пам’яті народів» – нею щорічно відзначають людей за внесок у боротьбу з тоталітаризмом. В інтерв’ю Радіо Свобода Отець Василь згадує про тортури в російському полоні, а також міркує над тим, чи можливе примирення між українським народом та Росією.
Вірменія офіційно приєднається до Міжнародного кримінального суду в лютому
Вірменія офіційно подала запит на приєднання до Міжнародного кримінального суду і стане його членом у лютому, оголосив базований у Гаазі трибунал 17 листопада.
За повідомленням, Вірменія стане 124-ою державою-учасницею, яка приєдналася до Статуту.
Минулого місяця президент Вірменії підписав закон про ратифікацію Римського статуту, що визначає дії МКС.
Єреван заявляє, що це дозволить прокурорам суду розслідувати ймовірні злочини, скоєні в Нагірному Карабасі.
Азербайджан у вересні повернув собі повний контроль над регіоном після блискавичного наступу, в результаті чого близько 120 000 етнічних вірмен втекли до Вірменії. Єреван звинуватив Баку в «етнічних чистках» у регіоні, що Азербайджан категорично заперечує.
Парламент Вірменії ратифікував Римський статут Міжнародного кримінального суду 3 жовтня.
17 березня МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йшлося про те, що вони підозрюються у незаконній депортації дітей із України. Рішення МКС було підтримане США, більшістю країн Євросоюзу й Україною.
Шмигаль анонсував позику від Світового банку на понад 1 мільярд доларів на соціальні видатки
Кабінет міністрів ухвалив рішення для залучення додаткових коштів від міжнародних партнерів – про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 17 листопада.
За його словами, йдеться про грант через фонди Світового банку. Серед інших, Норвегія надасть 190 мільйонів доларів, Швейцарія – 70 мільйонів.
«Крім того, маємо рішення, яке дозволить отримати позику від Світового банку на суму майже 1,1 мільярда доларів. Дуже важлива зараз підтримка, яку Уряд направить на соціальні виплати, освіту, медицину та інші пріоритетні потреби», – заявив голова уряду.
Крім того, Кабінет міністрів ухвалив два рішення, які дозволять отримати майже 162 мільйони доларів від Європейського інвестиційного банку в межах дійсних програм із відновлення України.
Як зазначив Шмигаль, йдеться про відбудову та будівництво шкіл, лікарень, дитячих садочків, адміністративних будівель, очисних споруд.
«Загалом завдяки цим коштам від ЄІБ зможемо цього року завершити роботу на 28 проєктах та розпочати реалізацію 186 нових проектів для покращення якості життя українських громад», – додав він.
Україна у вересні отримала транш фінансової допомоги від Світового банку на 100 мільйонів доларів. Як повідомили в Міністерстві фінансів, цей транш дозволив Україні зберегти макрофінансову стабільність та забезпечити пріоритетні видатки державного бюджету.