1100 військових за добу – Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення втратила близько 322 900 своїх військових, зокрема 1100 – за останню добу – такі дані станом на ранок 24 листопада навів Генеральний штаб Збройних сил України.
У повідомленні також згадані такі втрати РФ:
- танки ‒ 5496 (30 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 10256 (+32)
- артилерійські системи – 7833 (+31)
- РСЗВ – 904 (+2)
- засоби ППО ‒ 595 (+4)
- літаки – 323
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5800 (+1)
- крилаті ракети ‒ 1564
- кораблі /катери ‒ 22
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 10230 (+32)
- спеціальна техніка ‒ 1108 (+1).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі і ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 17 листопада підтвердили загибель понад 37 тисяч російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
У ВМС повідомили, скільки кораблів РФ тримає у Чорному морі
Станом на ранок 24 листопада в Чорному морі перебувають два російські кораблі, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України. Згідно з наведеними даними, носіїв крилатих ракет «Калібр» серед них немає.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – один ворожий корабель, яких є носієм крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 8 ракет», – йдеться в повідомленні.
Минулого тижня речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.
Генштаб повідомив про збиття трьох «Шахедів» і 64 зіткнення на фронті
Російські війська в ніч на 24 листопада завдали чергового удару по Україні, застосувавши дві керовані авіаційні ракети Х-59 і три ударні безпілотники типу Shahed-136/131, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Силами і засобами протиповітряної оборони всі ударні БпЛА знищено», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Генштабі повідомили, що протягом минулої доби на фронті відбулося 64 бойових зіткнення.
«Загалом ворог завдав два ракетних і 42 авіаційних ударів, здійснив понад 53 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться у зведенні.
За даними командування, українські військові відбили штурмові і наступальні атаки сил РФ на Куп’янському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському, Запорізькому напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку… На Херсонському напрямку наші захисники надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, ведуть контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника», – зауважили в Генштабі.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив 23 листопада, що російські війська розпочали третю хвилю активних дій у рамках наступу на Авдіївському напрямку.
Днями командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що поблизу Бахмута на Донеччині тривають «важкі бої».
Напередодні начальник служби зв’язків із громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо розповів, що російські війська застосували проти українських оборонців навколо Бахмута 42 дрони – це fpv-дрони, «Ланцети». За його словами, наприклад, на Лимано-Куп’янському напрямку минулої доби було використано 18 дронів.
«Сказати, що ворог має якусь перевагу у даній сфері над Силами оборони ми не можемо. Але в Росії все відбувається як завжди – не якістю, а кількістю. На даний момент ми можемо це спостерігати», – зазначив він.
В останню суботу листопада в Україні – День пам’яті жертв Голодомору, коли згадують тих, хто був знищений комуністичним тоталітарним режимом у роки Голодомору-геноциду 1932-1933 років і в часи штучних Голодів 1921-1923, 1946-1947 років.
Цьогоріч минають 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років, який Україна і чимало країн світу визнали геноцидом.
Про наслідки Голодомору, про те, що спільного між Голодомором і сучасною російсько-українською війною, про те, як радянська влада вбивала голодом українських дітей, Радіо Свобода розповіли українські історики, дослідники теми Голодомору в Україні – доцент Львівського національного університету Андрій Козицький і наукова співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду Інна Шугальова.
У Хмельницькому районі працювала ППО – влада
У Хмельницькому районі в ніч на 24 листопада працювали сили протиповітряної оборони, повідомив перший заступник голови обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.
«Під час повітряної тривоги в Хмельницькому районі працювали сили ППО. Станом на цей час інформації про постраждалих, пошкодження майна або загоряння внаслідок падіння уламків ворожих ударних БпЛА до місцевих служб не надходило», – написав він у фейсбуці.
Про роботу ППО і падіння уламків збитого безпілотника в Хмельницькому районі повідомляли раніше – в ніч на 22 листопада. Тоді уламки впали на території приватного подвір’я, виникла пожежа в господарській нежитловій споруді, люди не постраждали.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
55 держав і делегація ЄС підписали декларацію до роковин Голодомору – МЗС
55 держав-членів ООН і делегація Євросоюзу підписали ініційовану Україною в ООН Декларацію до 90-их роковин Голодомору 1932–1933 років, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Важливо, що увага до Голодомору в ООН зростає, а кількість підписів різко зросла в порівнянні з попереднім таким документом у 2018 році… Жахи Голодомору мають служити чітким нагадуванням нинішнім і майбутнім поколінням про необхідність запобігання подібним звірствам і спробам використання продовольства як зброї, які є одними з ключових складових російської агресії проти України», – написав Кулеба у мережі X пізно ввечері 23 листопада.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала його геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Пам’ять жертв Голодомору в Україні вшановують щороку в останню суботу листопада.
У чотирьох областях України триває повітряна тривога, про небезпеку попереджають Старокостянтинів
Станом на 1:45 24 лютого повітряна тривога триває в чотирьох областях України – Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій і Тернопільській.
«Старокостянтинів – залишайтеся в укриттях!» – попереджають Повітряні сили ЗСУ.
Війська РФ постійно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Росії оголосили в розшук засновника проєкту, який допомагає ухилятися від мобілізації
МВС Росії оголосило у федеральний розшук Григорія Свердліна, правозахисника та засновника проєкту «Ідіть лісом», який допомагає росіянам ухилитися від мобілізації або дезертирувати. Про це повідомляє «Медіазона» з посиланням на базу розшуку відомства.
Приводом для розшуку Свердліна стала порушена щодо нього кримінальна справа, але за якою статтею переслідують чоловіка, не вказано. У коментарі «Медіазоні» Свердлін сказав, що нічого не знає про справу проти нього.
17 листопада міністерство юстиції РФ внесло Свердліна до єдиного реєстру так званих «іноземних агентів». У відомстві стверджують, що він, живучи за кордоном, виступив проти війни, а також «негативно висловлювався» про російську владу.
Проєкт Свердліна «Ідіть лісом» зʼявився восени 2022 року, одразу після оголошення в Росії так званої «часткової» мобілізації. За словами засновника, проєкт – це телеграм-бот, у якому волонтери «радять безпечні маршрути для виїзду з країни, місця, де можна сховатися від повістки в Росії, допомагають із грошима на квиток».
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Свердлін був директором фонду допомоги бездомним «Нічліжка». У березні 2022 року він залишив проєкт і виїхав із Росії.
Україна переходить до стандартів НАТО у переміщенні військової техніки через кордон – Міноборони
У Міністерстві оборони повідомили про так званий «військовий митний безвіз» для Збройних сил України, що означає перехід до стандартів НАТО в питанні переміщення військової техніки через кордон.
«Відтепер, переміщення зброї та військової техніки через державний кордон України відбуватиметься за аналогічною процедурою, що й у країнах НАТО та ЄС. Уряд підтримав ініціативу Міноборони, Мінфіну та Держмитслужби України. Для наближення до стандартів НАТО відповідною постановою затверджено документ з назвою «Форма 302». Він використовуватиметься для декларування військової техніки та інших товарів підрозділів ЗСУ, держав-членів НАТО та ЄС», – йдеться в повідомленні Міноборони.
У відомстві кажуть, що українська «Форма 302» замінює митну декларацію та значно заощаджує час.
«Завдяки «Формі 302» ЗСУ зможуть переміщувати техніку за кордон на навчання за спрощеною процедурою», – додали у Міноборони.
Раніше сьогодні агенція Reuters повідомляла, що і в НАТО розмірковують над спрощенням руху військ і техніки на випадок війни з Росією поміж країнами всередині території блоку. В Альянсі вважають, що нині надмірна бюрократизація процесу перешкоджає пересуванню військ НАТО Європою, що, у свою чергу, може призвести до зволікань у разі початку збройного конфлікту з РФ.
Силам НАТО наразі доводиться дотримуватись багатьох внутрішніх правил учасників Альянсу, наприклад, необхідність попереднього повідомлення країн про відправку боєприпасів через їхню територію та дотримання обмежень допустимої протяжності військових конвоїв.
«З7-й рік» чи боротьба з корупцією: реакції на арешт колишнього очільника Держспецзв'язку Щиголя
Вищий антикорупційний суд на два місяці заарештував колишнього очільника Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації Юрія Щиголя, попри те, що його хотіли взяти на поруки депутати від фракції «Слуга народу». 20 листопада в НАБУ і САП заявили, що викрили злочинну схему, в якій, нібито, брало участь керівництво Держспецзв’язку. Щиголя підозрюють у заволодінні державними коштами на суму понад 62 мільйони гривень. Кабінет міністрів того ж дня звільнив Щиголя і та його заступника з питань цифрового розвитку Віктора Жору. Радіо Свобода звернулося за коментарем до Держспецзвʼязку, але там відповіли, що коментарі нададуть «із понеділка».
Президент Зеленський виключив Юрія Щиголя зі складу Ставки верховного головнокомандувача і замість нього увів міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Радіо Свобода в ефірі програми Свобода Live розпитало тих, хто має протилежні думки щодо цієї ситуації.
Олександр Федієнко, народний депутат України («Слуга народу»), член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації. Він разом із депутатом Михайлом Крячком приходили в суд і просили, щоб їм дозволили взяти Юрія Щиголя на поруки.
– Ви приходили брати на поруки Юрія Щиголя. Чому? Дехто навіть назвав ваш вчинок і вчинок вашого колеги «ганебним». Поясніть вашу мотивацію.
– Я достатньо давно знаю команду – (Юрія – ред.) Щиголя, (Віктора – ред.) Жору, принаймні, цих двох людей. І впевнений: те, що їм інкримінують, особисто вони не скоювали.
Мені, як магістру права, як людині, яка фахово розуміється і має купу сертифікатів з питань кібергігієни, кібербезпеки, яка свого часу писала методичні рекомендації для правоохоронних органів щодо збору цифрових доказів, доведення вини на підставі цифрових доказів, було цікаво, як це відбувається...
Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки, засновник першого центру реагування на надзвичайні ситуації у Держспецзв’язку, заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ (2000-2005р.р.):
– Скажіть, будь ласка, а яку репутацію у вашому професійному середовищі має Юрій Щиголь? І чи здивувала вас новина про те, що йому оголошена підозра і його взято під варту?
– Репутація вкрай низька, а звинувачення мене абсолютно не здивувало...
Більше того, я його давно чекаю з моменту його призначення у 2020 році на цю високу посаду. Тому що це просто шокувало мене свого часу.
І я намагався якось пояснити, докричатися до суспільства, що «люди добрі, що ж ви робите».
Це ж людина, яка в 2015 році вже затримувалась за спробу отримання, вимагання хабаря, коли він служив у СБУ в Дніпропетровській області.
Була навіть на «Українській правді» стаття, правда без його обличчя. Але він там стоїть, руки за спиною, і біля нього купа грошей валяється.
І ще вони вимагали з колегою хабар у підприємця. Але чомусь ця історія старанно замовчувалася...
У Повітряних силах попереджають про ракетну небезпеку на Одещині
У Повітряних силах ЗСУ жителів Одещини попередили про ракетну небезпеку. У регіоні наразі оголошена повітряна тривога.
Сьогодні ввечері влада просила також жителів Ізмаїльського району бути особливо обережними і перебувати в укриттях на час тривоги.
ДОПОВНЕНО Близько 22:00 було оголошено про відбій повітряної тривоги для Одещини. Даних про атаки не надходило. Втім менш ніж за годину тривога була оголошена знову.
Одеська область, зокрема, її портова інфраструктура, регулярно зазнає російських обстрілів.
Війська РФ постійно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Міноборони розповіли про п’ять «коаліцій спроможностей», створених за підсумками «Рамштайну»
Зустрічі Контактної групи з питань оборони України переходять у формат довгострокого планування – про це заявив виконувач обов’язків начальника Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Геннадій Коваленко на брифінгу 23 листопада.
Він навів слова заступниці міністра оборони США Ллойда Остіна Селести Валландер, за якими зустрічі союзників України від вересня перейшли у формат «Рамштайн 2.0».
«Це перехід від задоволення нагальних потреб до більш системної, планової довгострокової роботи. Це означає, що було оголошено про створення capability coalitions, тобто коаліцій спроможностей. Наразі їх п’ять: авіаційна, ППО, танкова, артилерійська та коаліція морської безпеки», – перелічив Коваленко.
СБУ: до 12 років за ґратами засуджений коригувальник, який наводив ракети РФ на Слов’янськ
Служба безпеки України повідомила 23 листопада, що завдяки зібраній спецслужбою доказовій до 12 років ув’язнення був засуджений інформатор, який збирав розвідувальні дані про місця базування Сил оборони на Донеччині.
«Зловмисник намагався виявити і передати агресору локації підрозділів Збройних сил України, СБУ та Держприкордонслужби в районі Слов’янська. Найбільше його цікавили координати штабів, зосередження військової техніки та розташування складів із озброєнням українських захисників. Отриману інформацію він дистанційно передавав окупантам через їхніх «зв’язкових», – ідеться в повідомленні.
За даними СБУ, для передачі розвідувальних відомостей російський інформатор використовував голосові повідомлення в одному з популярних месенджерів. Контррозвідники СБУ встановили місцеперебування зловмисника і затримали його у власному помешканні в Словʼянську Донецької області. У затриманого вилучений мобільний телефон, який «він використовував для надсилання повідомлень окупантам», вказує СБУ.
На підставі зібраних доказів суд визнав фігуранта винним за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (надання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних сил України та інших військових формувань).
Деркач: Мінінфраструктури ініціює моніторинг з боку ЄС на пунктах пропуску до України
Міністерство інфраструктури ініціює створення моніторингової групи з боку Європейського союзу на кордоні з Україною – про це заявив заступник міністра Сергій Деркач 23 листопада.
«Пропонуємо європейським колегам фіксувати офіційно ту ситуацію, яка відбувається перед пунктами пропуску. Чи пропускаються небезпечні вантажі, яким чином перетинає кордон гуманітарна допомога, а головне – в яких умовах вже більше двох тижнів перебувають наші водії», – написав він н своїй фейсбук-сторінці 23 листопада.
За словами Деркача, уряд направив європейським партнерам офіційний лист із цією пропозицією і чекає на відповідь. Водночас Міністерство інфраструктури почало збір даних для евакуації українських водіїв.
«Синхронізація з партнерами» – Зеленський про нові санкції України проти РФ
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення про два нові пакети санкцій проти РФ синхронізацією дій з партнерами.
«Це синхронізація з партнерами щодо тих осіб, які прямо працюють на російську агресію чи їй допомагають. А також це санкції проти суб’єктів держави-терориста, які стосуються критичної інфраструктури. Кожне прізвище, кожна назва компанії – це конкретна вина у тому, що російський терор продовжується. Україна доповнює своїми санкціями міжнародні санкційні механізми. І ми працюємо, щоб санкції партнерів були поширені і на тих, проти кого вже ухвалено відповідні рішення України. Сьогодні я підписав укази щодо більш ніж 300 юридичних та майже 150 фізичних осіб держави-терориста», – сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні.
За його словами, Служба безпеки, уряд та РНБО продовжать роботу в санкційному напрямку.
«Будуть й інші санкційні рішення», – запевнив президент.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», які містять переліки із загалом 147 фізичних та 303 юридичних осіб. Більшість із них – російські громадяни та компанії.
Зокрема, серед підсанкційних осіб: російський політик Анатолій Чубайс, голова правління компанії «Россети Ленэнерго» Ігор Кузьмін та його заступник Леонід Акімов.
Перелік обмежувальних заходів включає, поміж іншого, блокування активів та заборону на виведення активів в Україні за межі країни.
Зеленський 18 листопада запровадив санкції проти низки фізичних осіб, які підтримували РФ.
Генштаб: ЗСУ відбили 10 атак Росії біля Кліщіївки та Андріївки протягом дня
Протягом дня на фронті відбулося 52 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 23 листопада.
За зведенням, російські війська вели штурмові дії біля Синьківки на Куп’янському напрямку, де Сили оборони відбили дві атаки.
«На Бахмутському напрямку противник вів безуспішні штурмові дії біля Кліщіївки та Андріївки Донецької області, де Силами оборони відбито 10 атак», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські війська вели «безуспішні штурмові дії» на схід від Новокалинового, Авдіївки та Первомайського, ЗСУ відбили там загалом 18 атак.
Читайте також: Раптово загинув у тилу: як в Україні розслідують смерть у війську – на прикладі справи Максима Косонога
«На Мар’їнському напрямку ворог, за підтримки авіації, вів безуспішні штурмові дії в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де Силами оборони відбито 11 атак», – додає штаб.
Водночас командування не зафіксувало наступальних дій російської армії на Лиманському, Шахтарському та Запорізькому напрямках.
Сили оборони України наступальні дії на Мелітопольському та Бахмутському напрямках.
«Наші воїни надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – додає штаб.
Читайте також: У Міноборони заявили про прискорення поставок нових зразків зброї в армію
Генштаб звітує про 11 ударів по місцях зосередження російських військ та техніки, а також низку ракетних ударів по російському особовому складу та військових цілях.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив 23 листопада, що російські війська розпочали третю хвилю активних дій у рамках наступу на Авдіївському напрямку.
На початку цього тижня американський Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на геолоковані кадри дані повідомив, що Сили оборони України контратакували і просунулися вперед під Авдіївкою 19 листопада.
Прем’єр-міністерка Литви відвідає Україну з кількаденним візитом
Прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте їде до України з кількаденним візитом, повідомили литовські медіа 23 листопада.
Очікується, що голова уряду пробуде в Україні чотири дні. Вона планує зустрітися з керівництвом країни, хоча детальна програма наразі не оприлюднюється.
Як цитує литовський суспільний мовник LRT, Шимоніте планує взяти участь у засіданні ініціативи «Зерно з України».
Читайте також: Литва передала Україні генератори та сухпайки для військових
«На запитання, що вона планує обговорити в Україні, Шимоніте заявила, що обговорюватимуться «всі теми», – передає мовник.
Українська сторона наразі не повідомляла про прибуття прем’єр-міністерки Литви.
Інґріда Шимоніте відвідала Україну рік тому, в листопаді 2022 року.
Польські фермери повідомили про блокування на місяць кордону з Україною
Із солідарності з перевізниками Польщі сьогодні тамтешні фермери влаштували пікет і блокування пункту пропуску «Медика» на кордоні з Україною. Досі цей перехід був єдиний, який не перекривали перевізники.
Як передає кореспондент Радіо Свобода з посиланням на місцевих фермерів, попереджувальна блокада КПП «Медика-Шегині» триватиме три дні (четвер, пʼятниця, субота) з 9:00 до 20:00, але вже з понеділка кордон перекриють цілодобово впродовж місяця. Фермери стверджують, що мають на це дозвіл від місцевого органу влади (війта).
«Був великий наплив зерна з України, наш локальний Підкарпатський ринок був «залитий» збіжжям і ми маємо дуже дешево продавати свій врожай. Це все через Україну, а наша влада це прийняла. Ми в критичній ситуації. Зрозумійте, ми не виступаємо проти звичайних українців, тільки проти влади, яка робить погані кроки», – сказав у коментарі Радіо Свобода один з організаторів страйку фермерів Роман Кондрув.
За його словами, пропускатимуть одну вантажівку на годину, як і перевізники. Гуманітарні та військові вантажі для України будуть їхати безперешкодно.
Прокудін: двоє дітей поранені через російський обстріл Херсона
Двоє дітей постраждали через обстріл Херсона російськими військами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 23 листопада.
«До лікарні доставили 15-річного хлопчика та його 11-річну сестричку. У старшого – травмована голова, нога і спина, а в молодшої діагностували поранення обличчя та гостру реакцію на стрес», – заявив він.
За словами Прокудіна, діти зараз отримують необхідну медичну допомогу.
Читайте також: МВС: російська артилерія вдарила по Чорнобаївці на Херсонщині, є загиблі і поранені
Як додає Офіс генерального прокурора, діти постраждали через артилерійський обстріл Херсона близько 16:35 у четвер. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема, обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.