Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Financial Times: експорт продукції подвійного призначення з Туреччини до Росії за рік зріс утричі

Туреччина за рік наростила втричі експорт продукції подвійного призначення, яку Вашингтон вважає критично важливою для російської військової промисловості. Найімовірніше, йдеться про постачання Москві в обхід західних санкцій, пише Financial Times.

За даними видання, за перші дев’ять місяців 2023 року Туреччина експортувала такі товари на загальну суму 158 мільйонів доларів, це втричі більше, ніж за аналогічний період 2022 року, коли почалася повномасштабна війна РФ проти України.

Йдеться про 45 видів обладнання, що потрапляє під експортний контроль у країнах-виробниках, у тому числі мікрочіпи, комунікаційне устаткування, оптичні приціли для стрілецької зброї.

Митна статистика в Туреччині відзначає різке зростання постачання такої продукції до Азербайджану, Грузії, Казахстану, Киргизстану й Узбекистану. Проте у статистичних зведеннях цих держав значного зростання імпорту не фіксується. Це означає, що товари насправді могли вирушати до Москви.

Наприклад, турецький експорт товарів подвійного призначення до Казахстану зріс на 66 мільйонів доларів. Але за статистикою Астани, зростання становило лише 6 мільйонів.

Цього тижня Анкару вдруге за рік відвідає заступник міністра фінансів США Браян Нельсон, який курує в американському уряді відстеження порушень експортних обмежень, йдеться у публікації FT і повідомляло раніше агентство Bloomberg.

Євросоюз, у свою чергу, хоче зобов’язати постачальників обладнання подвійного призначення ретельніше стежити за напрямом експорту й гарантувати його страховими депозитами на суму постачання, розповідало агентство. За даними журналістів, такий захід міститься у пропозиціях Єврокомісії щодо 12 пакету санкцій. Як передає Bloomberg, представники групи великих держав ЄС висловили сумніви щодо доцільності й законності такої пропозиції.

Зеленський і фон дер Ляєн обговорили виконання Києвом рекомендацій Єврокомісії

Президент України Володимир Зеленський повідомив про «важливу розмову» з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн напередодні засідання Європейської ради в грудні.

«Обговорили прогрес України у виконанні рекомендацій Європейської комісії для початку переговорів про вступ до ЄС. Запевнив, що Україна виконає всі рекомендації до грудневого засідання Європейської ради, включно з тими, що стосуються прав національних меншин і зміцнення антикорупційних інституцій», – повідомив Зеленський у телеграмі.

У свою чергу, Урсула фон дер Ляєн після розмови з Зеленським повідомила, що Україна зосереджена на реалізації кроків та реформ, пов’язаних з фінансовою підтримкою ЄС.

«Гарний обмін думками з Володимиром Зеленським напередодні важливих дискусій на грудневому засіданні. Україна зосереджена на реалізації 7 кроків та реформ, пов’язаних з фінансовою підтримкою ЄС. Єврокомісія твердо підтримує Україну у підготовці її майбутнього в ЄС», – написала вона в соцмережі Х.

27 листопада віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей і прозорості Вера Юрова перебувала в Києві, де обговорювала питання про вступ України до Європейського союзу. Вона зустрілася з представниками всіх політичних груп українського парламенту.

У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС.

Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня, коли буде засідання Європейської Ради.

На саміті у грудні лідери 27 країн-членів ЄС мають політично затвердити рішення про початок переговорів, а вже в березні за умови, що Україна виконає всі рекомендації, можуть розпочатися переговори.

МЗС Китаю відреагувало на дані ЗМІ про плани будівництва з РФ підводного тунелю до Криму

Міністерство закордонних справ Китаю назвало «безпідставною» інформацію видання The Washington Post про спільні з Росією плани з будівництва підводного тунелю з РФ до тимчасово окупованого Криму.

«Те, про що йдеться у звіті, є безпідставним. Я не буду це коментувати», – заявив речник МЗС КНР.

Днями видання The Washington Post з посиланням на дані, перехоплені українськими спецслужбами, написало, що Росія за підтримки Китаю хоче побудувати під Керченською протокою підводний тунель, який був би захищений від ракетних атак України. Видання стверджує, що підтвердило автентичність повідомлень. Також, за даними WP, переговори про будівництво вже велися.

Згідно з перехопленими листами, китайська будівельна компанія CRCC заявила про свою готовність взяти участь у проєкті. В одному з листів сказано, що CRCC братиме участь у проєкті лише на умовах конфіденційності і в документах не згадуватиметься через ризик накладення санкцій.

Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Керченський міст, який сполучає територію Росії з окупованим українським Кримом, був пошкоджений вибухами двічі. Востаннє – 17 липня 2023 року, а перед тим – у жовтні 2022 року.

Більшість у Конгресі підтримує додаткове фінансування для України – Держдеп

У Держдепартамені США оптимістично налаштовані щодо подальшої допомоги на оборонні потреби України. Про це, спілкуючись із журналістами, заявив заступник глави Держдепу у справах Європи і Євразії Джеймс О’Браєн.

«Ми з оптимізмом дивимось на додатковий пакет від США. Вважаю, що Сенат готується до рухів упродовж наступних кількох тижнів. Думаю, значна більшість у Палаті представників підтримує додаткову програму, яка надасть важливу безпекову допомогу Ізраїлю, Тайваню й Україні… Очевидно, будь-який політичний процес не завершений, поки він не завершений, але ми вважаємо, що є значна більшість на користь пакету, який має дійти до голосування в Сенаті й Палаті представників», – зазначив американський високопосадовець.

Дипломат також зауважив, що партнерам США в Європі, які підтримують Україну, «важливо почути, що ми продовжуватимемо виконувати свою роль».

«Ми стверджували, що для безпеки США, безпеки Альянсу і для того, щоб наші ключові партнери відчували себе в безпеці, надзвичайно важливо, щоб ми надавали необхідну допомогу. Це стосується військових потреб України, а також її економічного процвітання, яке дозволить їй... почати платити за свою оборону ще більше, ніж вона робить. Зараз Україна оплачує 60 відсотків військових витрат на свою війну, а наші європейські союзники надають ще одну велику суму – понад 100 мільярдів євро допомоги проти 70 (мільярдів від – ред.) США на сьогодні. Отже, це справді зусилля коаліції», – резюмував О’Браєн.

У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит адміністрації Байдена.

Видання Politico напередодні повідомило, що лідер більшості в Сенаті Чак Шумер планує провести голосування щодо прохання президента Джо Байдена щодо мільярдної допомоги Україні й Ізраїлю вже 4 грудня.

Авдіївка: як просувається армія РФ? Безугла VS Залужний: політичні наслідки

• Російські війська захопили частину промзони в Авдіївці, пише Інститут вивчення війни. Бої вже тривають у «промці»: чому і як армії РФ вдається просуватися вперед? Як діють російські військові і кого відправляють вперед? Британська розвідка пише, що через наступ на Авдіївку Росія за останні шість тижнів зазнала, імовірно, найбільших втрат особового складу армії за всю війну в Україні.

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

• Народна депутатка з фракції «Слуга народу» Мар'яна Безугла написала, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не надав плану ведення війни на наступний рік, а тому військове керівництво України «має піти». Депутатка Безугла є заступницею голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Її допис спричинив шквал реакції в соцмережах. Джерела Радіо Свобода у «Слузі народу» кажуть, є ініціатива кількох депутатів виключити Безуглу із фракції. Офіційно ж фракція інцидент не коментувала. Реакція і політичні наслідки.

Генштаб: ситуація на сході й півдні України залишається складною, на фронті було 79 бойових зіткнень

Протягом доби на фронті відбулося 79 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 27 листопада.

«Ворог завдав один ракетний і три авіаційних удари, здійснив 13 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах… Оперативна обстановка на сході й півдні України залишається складною», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, російські війська вели «безуспішні штурмові дії» на Куп’янському, Лиманському, Мар’їнському напрямках.

«На Бахмутському напрямку українські захисники відбили 26 атак противника біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області… На Авдіївському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії східніше Новобахмутівки, північно-східніше Бердичів, Авдіївки, Опитного, Сєверного та південніше Тоненького Донецької області, де Силами оборони відбито 21 атаку», – йдеться в повідомленні.

За даними командування, на Запорізькому напрямку загарбники двічі «безуспішно намагалися» відновити втрачене положення поблизу Роботиного Запорізької області.

Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області, додали в Генштабі.

Як повідомив проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, російська армія великими силами атакує українські позиції практично по всій лінії фронту, намагається відбити втрачені Кліщіївку й Андріївку і захопити великі населені пункти, чого не було з початку року, насамперед Авдіївку.

Як мобільні групи збивають «шахеди» та що потрібно, щоб захистити все небо?

Російські сили вдаються до нових прийомів, щоб спробувати оминути або ж ускладнити роботу української ППО, припускають українські військові. Напередодні повідомили, що тепер вони, зокрема, фарбують «шахеди» у чорний колір та використовують матеріал, який поглинає радіолокаційний сигнал. Наскільки такі підходити до атак є ефективними та як працюють українські мобільні групи, що мають знищувати дрони? Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» розповів речник Повітряних Сил ЗСУ, полковник Юрій Ігнат.

У Нікополі через обстріл РФ поранена жінка – ОВА

Російські війська протягом дня 27 листопада обстрілювали Нікопольщину в Дніпропетровській області, внаслідок чого поранена цивільна жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Цілий день ворог гатив по Нікопольщині. Загалом обстріляв район із важкої артилерії шість разів. Поцілив по самому Нікополю і Марганецькій громаді. У місті поранена 51-річна жінка. Вона лікуватиметься амбулаторно», – написав Лисак у телеграмі.

За його словами, внаслідок обстрілу пошкоджені адмінбудівля, ліцей, храм, спортклуб, побиті сім багатоквартирних і 14 приватних будинків, одна господарська споруда знищена і 12 – понівечені, потрощені автомобілі, лінія електропередач і газогін.

Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

У телеграм-каналі родичів мобілізованих у РФ різко критикують Путіна

У Росії в телеграм-каналі «Путь домой», автори якого виступають за повернення мобілізованих з війни в Україні, опублікований заклик до громадян Росії підписуватися під оприлюдненим раніше маніфестом однойменного руху. У публікації, написаній від імені мобілізованих родичів, міститься незвично різка критика президента Росії Володимира Путіна.

На телеграм-канал підписані близько 15 тисяч людей. Він з’явився близько двох місяців тому. Російське видання «7x7» поговорило з деякими із творців каналу, повідомляється, що йдеться про родичів мобілізованих із різних регіонів, які вирішили координувати свої зусилля у боротьбі за їхнє повернення з фронту після того, як представники влади почали говорити, що демобілізації не буде до кінця війни.

12 листопада у телеграм-каналі опублікували маніфест руху. У ньому міститься заклик до повної демобілізації і встановлення граничного терміну призову по мобілізації – 1 рік, а також заклик до дотримання конституції і прав людини, але немає прямого заклику до завершення війни. У сьогоднішньому зверненні йдеться: «Ми відступимо тільки після того, як наші чоловіки будуть вдома у безпеці (назовсім, ротація нас не цікавить)». Як правило, організації родичів мобілізованих у Росії виступають саме за ротацію – тобто призов нових мобілізованих замість нинішніх.

Також активісти в Росії подавали заявки на проведення мітингів, у тому числі й у Москві, але влада їм відмовила. Лише у Новосибірську влада погодилася провести зустріч у закритому режимі в будівлі місцевого палацу культури, незалежні ЗМІ на неї не пустили.

Опубліковане 27 листопада звернення його автори називають «благанням про допомогу» до народу Росії. Автори пишуть, що у них майже не залишилося надії: «Нас зраджують і винищують свої ж». При цьому, що рідкість для подібних петицій, напряму критики зазнає президент РФ Володимир Путін. Його обіцянки не призивати на війну резервістів, дані в лютому 2022 року, названі «пустушкою», згадується про затонулий російський підводний човен «Курськ», і, зрештою, про колишніх в’язнів, що виходять на волю після півроку служби в армії.

«2024-ий президент оголосив роком сім’ї. Іронічно, враховуючи, що дружини виють без чоловіків, діти ростуть без батьків, а багато хто вже залишився сиротами... А сатаніст-людожер, який скоїв рецидив після першого ув’язнення, виходить на волю через пів року, спокутувавши серійні вбивства на СВО («спеціальна військова операція» – так у Росії офіційно називають війну проти України – ред. ). Є ж почуття гумору в нашого президента», – йдеться у повідомленні. Насамкінець усіх росіян просять підписувати маніфест.

Російське видання «Комерсант» раніше писало, що віцегубернаторам російських регіонів доручили уважно стежити за настроями дружин й інших родичів мобілізованих. Джерело видання The Insider в одній із регіональних адміністрацій підтвердило, що перед губернаторами поставили завдання «за будь-яку ціну» не допускати зовнішній протест. «Що завгодно, щоби це не вийшло на вулицю, у будь-якій кількості, навіть 50 осіб», – цитувало видання свого співрозмовника.

Влада Росії вважає можливі протести військових «фактором ризику, який можуть використовувати перед виборами президента Росії».

Більше ніж рік тому влада Росії оголосила так звану часткову мобілізацію на війну з Україною. За офіційними даними, призвали близько 300 тисяч людей. Указ про мобілізацію продовжує діяти досі.

У вересні голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов заявив, що не буде ротації мобілізованих, це означає, що призвані по мобілізації теж будуть зобов’язані перебувати в зоні військових дій до їх закінчення. Це викликало бурхливе обурення у груп рідних і близьких мобілізованих, які регулярно звертаються до влади Росії з проханнями повернути військових із фронту.

«Якість і швидкість мають значення». Віцепрезидентка ЄК в Києві обговорила вступ України до ЄС

Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей і прозорості Вера Юрова 27 листопада перебувала в Києві, де обговорювала питання про вступ України до Європейського союзу.

«Якість і швидкість мають значення. Мала честь обговорити приєднання України до ЄС із представниками всіх політичних груп українського парламенту», – написала Юрова у соцмережі X.

У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС.

Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня, коли буде засідання Європейської Ради.

На саміті у грудні лідери 27 країн-членів ЄС мають політично затвердити рішення про початок переговорів, а вже в березні за умови, що Україна виконає всі рекомендації, можуть розпочатися переговори.

Ігнат уточнив, чи здійснюватиме Росія «великі ракетні залпи», як торік

Російські військові, скоріш за все, почнуть «набагато активніше» застосовувати дрони-камікадзе для ударів по Україні, аніж крилаті ракети, зазначив спікер Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в інтерв’ю виданню «Новинарня».

Журналісти попросили прокоментувати, чи варто очікувати на повторення «великих ракетних залпів», як це було торік, коли сили РФ запускали за ніч близько сотні повітряних цілей, і до чого готуватися загалом.

«На більшу інтенсивність обстрілів дронами. На мою думку, Росія зараз застосовуватиме дрони в рази більше, ніж ракети», – відповів Ігнат.

Він уточнив, що мова про «шахеди», а також FPV-дрони і «Ланцети» по лінії фронту.

Спікер ПС нагадав, що, за інформацією Головного управління розвідки, «росіяни накопичують ракети, тому ракетні удари можуть бути, але невідомо, в якій кількості їх запускатимуть».

Також Ігнат розповідав, що в окупованому Криму Росія тримає окремі типи ракет, але окрім високоточних, «вона може застосовувати й інші типи для обстрілів України з різних регіонів».

Раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.

За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.

Кулеба відвідає Брюссель: програма відрядження

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 28-29 листопада здійснить візит до Брюсселя, повідомляє пресслужба відомства.

У МЗС кажуть, що 28 листопада в міністра заплановані пермовини з головою дипломатії Євроосоюзу Жозепом Боррелем. Також Кулеба виступить на відкритті в Європейському парламенті конференції щодо відповідальності за російські злочини, відкриє VR-виставку «Living the war».

Наступного дня, 29 листопада, Кулеба візьме участь у першому засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.

«Дмитро Кулеба також проведе в Брюсселі низку двосторонніх зустрічей, зокрема із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом та з міністрами закордонних справ держав-членів Альянсу», – сказано у повідомленні.

Минулого разу Кулеба відвідав Брюссель 7-8 листопада.

У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.

22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.

Україна сподівається, що такі переговори розпочнуться на початку 2024 року.

Польська опозиція вимагає від уряду негайно розблокувати кордон

Три тижні триває пікет польських перевізників. Протестуючи проти, на їхню думку, нечесної конкуренції, 6 листопада вони перекрили три пункти пропуску на польсько-українському кордоні – «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець» і «Дорогуськ – Ягодин». Минулої п’ятниці, 23 листопада, до групи перевізників долучилися польські фермери. Три дні з 9:00 до 20:00 вони блокували пункт пропуску «Медика – Шегині», а від сьогодні їхні страйк цілодобовий.

Мітингарі наполягають на повернені до системи видачі дозволів на вантажні перевезення для українських перевізників. Чому за три тижні не вдалося порозумітися з протестувальниками, хто і як має вирішити кризу на кордоні – думки польських політиків з різних партійних таборів Радіо Свобода зібрало, зокрема, на Польсько-українському форумі майбутнього.

На Авдіївку чекають вуличні бої? Росія просувається у «промці»

Армія Росії захопила щонайменше частину промзони на південному сході Авдіївки. Про це свідчить геолоковане Донбас Реалії відео, розміщене в одному з російських військових телеграм-каналів.

Столтенберг про ситуацію на фронті: «досягнення вимірюються не тільки квадратними метрами»

Генсек НАТО Єнс Столтенберг описав ситуацію на передовій в Україні як «напрочуд складну, особливо на сході».

Коментуючи в Брюсселі журналістам події, що розгортаються на фронті останнім часом, посадовець зазначив, що «кількість втрат там – висока, бої – інтенсивні», а лінія фронту «суттєво не зсунулася», повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

«Нам потрібно розрізняти той факт, що лінія фронту не так сильно рухається, і той факт, що насправді ведуться дуже важкі бої. І знову ми вражені хоробрістю, компетентністю українських сил, а також їхньою здатністю фактично завдати удару за російськими лініями вглиб території, контрольованої Росією», – зазначив Столтенберг.

СБУ прокоментувала слова Данілова щодо Росії та шпигунів

У Службі безпеки Україні пояснили слова секретаря Ради національної безпеки та оборони Олексія Данілова про нібито «шпигунів Росії в СБУ». За даними відомства в коментарі виданню «РБК-Україна», цю заяву «неправильно інтерпретували».

У СБУ кажуть, що «насправді ж, це не відповідає дійсності, а наші спецслужби регулярно нейтралізують будь-які спроби ворога використати ворожу агентуру».

«Протидія спробам ворожих спецслужб налагодити свої агентурні мережі та дестабілізувати ситуацію в Україні є одним із ключових напрямків діяльності СБУ. Ми фіксуємо такі прояви та системно й ефективно нейтралізуємо діяльність тих, хто має намір шкодити державній безпеці», – заявили в СБУ.

У відомстві нагадали, що протягом 2022-2023 років Служба безпеки «викрила понад 2 тисячі зрадників і встановила понад 300 агентів іноземних спецслужб».

«Серед викритих у тому числі – народні депутати Віктор Медведчук, Андрій Деркач, Олександр Пономарьов, Олександр Дубінський, ексочільник Головного управління СБУ в Криму Олег Кулініч та інші», – зазначили в СБУ.

Такі результати, зокрема, стали наслідком того, що «СБУ посилила напрям контррозвідувальної діяльності, змінила кадрові підходи до своєї роботи та пройшла шлях внутрішнього очищення, акцентували в спецслужбі».

«Служба безпеки України нейтралізує будь-які спроби російських ФСБ та ГРУ використовувати свій агентурний потенціал в умовах війни, і робить усе можливе, щоб ворожі мережі були повністю викорінені», - підсумували в прес-службі в коментарі виданню.

Раніше в ЗМІ з’явилась інформація про те, що секретар РНБО Олексій Данілов у інтерв’ю The Times сказав, що РФ нібито «активізувала шпигунів в СБУ». Згодом ці слова спростував сам Данілов, він пояснив, що видання неправильно зрозуміло його. І насправді він мав на увазі, що СБУ «активно працює по шпигунах».

Понад 57 тисяч росіян попросили притулку у США після вторгнення РФ в Україну – прикордонники

Понад 57 тисяч росіян-прохачів притулку перетнули кордон США у період від жовтня 2022 року до 30 вересня 2023 року, що вчетверо більше, ніж за цілий 2021 рік. На це звертає увагу телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») і наводить дані прикордонного управління США.

Якщо в 2021 році кордони США перетнули 13240 громадян Росії, то в 2022-му число росіян, що шукають притулок в США, дійшло до 36 271 людини.

Найбільший приплив росіян у США в американському прикордонному відомстві зафіксували у листопаді та грудні 2022 року – тоді кордони країни перетнули, відповідно, 6931 та 9227 громадян РФ.

З січня 2023 року приплив біженців із Росії почав поступово спадати: якщо у першому місяці цього року кордон США перетнули 5805 росіян, то у вересні – 2906 російських громадян.

Серед основних причин, через які росіяни просили притулок у США, – мобілізація, переслідування з політичних мотивів і незгода з політикою влади щодо України.

За даними Росстату, за минулий рік із Росії виїхало понад 24 мільйони людей. Це майже на три мільйони більше, ніж за 2021 рік. Статистика охоплює цілі – від туристичних та ділових поїздок до зміни постійного місця проживання. Офіційно зміну постійного місця проживання вказують одиниці.

«Скіфське золото» повернули в Україну – Національний музей історії

Із Нідерландів в Україну передали артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря», йдеться в повідомленні Національного музею історії України.

«Скіфське золото» повернули після десяти років судових процесів у Нідерландах, кажуть у музеї.

Музей Алларда Пірсона передав експонати до Національного музею історії України, де вони зберігатимуться до деокупації Криму.

«Нині фахівці обстежують стан цих речей. Ідеться про 565 предметів, це, зокрема, античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким дві тисячі років», – йдеться в повідомленні.

Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук відзначив: «Під час юридичних суперечок наш музей був визначений як місце зберігання колекцій кримських музеїв. Це означає, що зі свого боку музей докладе максимум зусиль для їх збереження та для того, щоб громадяни і гості України змогли їх побачити».

З України у Росію продовжується постачання запчастин для літаків та гелікоптерів – розслідувачі

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну компанія «Авіа ФЕД сервіс» забезпечила російську авіапромисловість запчастинами щонайменше на 650 млн рублів (7,3 млн дол), причому більша частина, на 370 млн рублів (4,1 млн дол), надійшла із України, стверджують у своєму дослідженні розслідуванні з російського проєкту «Важные истории» та OCCRP.

У розслідуванні йдеться, що з лютого 2022 року до липня 2023 року «Авіа ФЕД сервіс», згідно з митними деклараціями, імпортувала деталі для ремонту літаків Ан-124 виробництва Харківського машинобудівного заводу «ФЕД» майже на 120 мільйонів рублів, запчастини для локаційних станцій вертольотів Ка-32 київського заводу «Радар» на понад 67 мільйонів, деталі для ремонту двигунів Ан-24 та Ан-12 виробництва «Мотор Січ», продукцію київського заводу «Артем» та інших українських підприємств приблизно на 170 мільйонів рублів.

Крім українських деталей, «Авіа ФЕД сервіс» імпортувала запчастини з Франції, США та Великобританії.

Російська компанія «Авіа ФЕД сервіс» була заснована у 1993 році як представництво Харківського машинобудівного заводу (ХМЗ) ФЕД. Її нинішнім керівником є уродженець Луганська Олександр Решетник. Клієнтами «Авіа ФЕД сервіс», згідно з даними держзакупівель, є Міноборони Росії, підприємства держкорпорації «Ростех» та президентський спеціальний льотний загін «Россия». У 2014 році

Харківський машинобудівний завод «ФЕД» припинив постачання продукції своєму російському представництву, а в 2018 році «Авіа ФЕД сервіс» потрапила під українські санкції. Але це, як зазначають журналісти-розслідувачі, не зупинило імпорт українських комплектуючих для російської авіапромисловості.

Засновники «Авіа ФЕД сервіс» зареєстрували в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) компанію Linker. Ця фірма спеціалізується на постачання деталей для вертольотів Мі-8, Мі-17, Ка-32. Керівником цієї компанії, як з’ясували розслідувачі, є уродженець Чернігова Андрій Курта. А власником – ще один уродженець України Олексій Пальчик.

Linker отримував українську продукцію, зокрема, від компанії «Мотор Січ», директора якої В’ячеслава Богуслаєва в жовтні 2022 року затримали за підозрою в держзраді за «незаконне постачання товарів військового призначення для російської штурмової авіації». Розслідувачі також встановили, що на сайті спорідненої Linker компанії Amis вказано, що компанія – офіційний представник «Мотор Січ» в ОАЕ та «має всі необхідні дозволи та ліцензії».

Останнє постачання Linker на адресу «Авіа ФЕД сервіс» було здійснене у січні 2023 року, йдеться у розслідуванні. Після цього поставки комплектуючих для російської авіації «Авіа ФЕД сервіс» проводились через компанію «Бакайторг1» із Киргизстану, яка була зареєстрована у квітні 2023 року.

У коментарі для розслідувачів директор «Авіа ФЕД Сервіс» Олександр Решетник заявив, що продукція українських заводів, яку його фірма передала своїм клієнтам у 2022-2023 роках, була придбана раніше, у 2020-2021 роках, і просто «лежала за кордоном». Власник Linker Олексій Пальчик заявив, що його компанія «з України до Росії ніколи нічого не постачала і не постачає». Представник компанії «Бакайторг1» із Киргизстану на зв’язок із розслідувачами не вийшов.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США та Євросоюз заборонили постачання до Росії літаків та запчастин, а також їх технічне обслуговування і страхування. Втім журналісти неодноразово заявляли, що Москва обходить західні санкції і має партнерів, які їй у цьому допомагають.

За останні півтора місяці армія РФ, ймовірно, мала один із найвищих показників втрат за всю війну – британська розвідка

За останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Про це пише у своєму огляді Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.

«Тяжкі втрати багато в чому були спричинені наступом Росії на донбаське місто Авдіївку», – повідомляє британська сторона.

Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут, вказує Міноборони Британії, і додає, що тоді йшлося про в середньому 776 смертей на день.

«Хоча військова розвідка не може перевірити методологію, враховуючи загальну кількість убитих та поранених, цифри цілком правдоподібні», – йдеться в повідомленні.

Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.

Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.