Складно на сході та півдні: у Генштабі ЗСУ розповіли про оперативну ситуацію на фронті
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною – протягом доби відбулось 45 бойових зіткнень, повідомляє Генштаб Збройних сил про події на фронті станом на вечір 9 грудня.
«На Куп’янському напрямку українські захисники відбили 4 атаки ворога… На Бахмутському напрямку, силами оборони відбито 12 атак противника», – йдеться у зведенні.
За даними Генштабу, також на на Авдіївському напрямку ЗЗСУ відбили 11 атак військ РФ.
«На Мар’їнському напрямку, сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Мар’їнки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області, де противник, за підтримки авіації, здійснив 8 безуспішних атак на позиції наших захисників», – йдеться в повідомленні.
Також військові кажуть, що на Шахтарському напрямку відбили дві атаки, а на Запорізькому – три.
«Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – зауважили у ЗСУ.
Триває шістсот п’ятдесят четверта доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Майбутнє Путіна вирішуватиметься на війні в Україні, а не на виборах у РФ – іноземні оглядачі
Іноземні оглядачі реагують на заяву президента РФ Володимира Путіна про його намір балотуватися на новий термін президента Росії.
Рішення, яке він оголосив 8 грудня, називають «очікуваним» і передбачають, що президентська кампанія в Росії буде пов’язана з війною в Україні, і що господар Кремля залишить собі портфель президента ще принаймні на 6 років. Читайте про це за лінком
У небі над Криворіжжям сили ППО знищили російську ракету – влада
Українські сили протиповітряної оборони в суботу у небі на Криворіжжям Дніпропетровської області знищили російську ракету, повідомив Начальник Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко.
«Офіційно! Наші захисники неба знищили ворожу ракету в небі над Криворіжжям», – написав Ситниченко у Telegram, не вказавши поки подробиць.
Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак також повідомив, що ввечері було гучно у Криворізькому районі.
«Працювали наші оборонці неба. Збили ракету. Дякую! Вдень ворог вдарив по Нікополю. Атакував місто двома дронами-камікадзе. Пошкоджені інфраструктурний об’єкт, складська будівля та п’ятиповерхівка. Загиблих та постраждалих немає», – написав Лисак.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили про активність російських військових літаків у акваторії Азовського моря і повітряну тривогу в кількох областях, зокрема у Дніпропетровській.
Обстріл військами РФ Харківщини – у Куп’янську 2 жінки загинули, чоловік зазнав поранення
Харківська обласна військова адміністрація повідомила в суботу, що черговий російський обстріл у регіоні є жертви.
«Внаслідок ворожого обстрілу міста Куп‘янськ загинули дві жінки 57 та 71 років. 30-річний чоловік отримав поранення. Попередньо, окупанти вдарили із артилерії близько 15:30. Пошкоджені приватний будинок, гараж, паркан, літня кухня», – йдеться в повідомленні.
За даними влади, минулої доби артилерійських та мінометних обстрілів зазнали понад 17 населених пунктів Харківщини: Гурів Козачок Богодухівського району, Ветеринарне, Гранів Харківського району, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Куп’янського району та ін. Про жертв чи поранених не повідомлялося.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Повітряних силах заявили про активність тактичної авіації військ РФ у акваторії Азовського моря
Повітряні сили ЗСУ ввечері суботи повідомили про тривогу в кількох областях через активність російських військових літаків у акваторії Азовського моря.
«Повітряна тривога в Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській та Запорізькій областях пов’язана з активністю тактичної авіації в акваторії Азовського моря. Загроза застосування авіаційних засобів ураження. У разі оголошення тривоги прямуйте в укриття», – йдеться в повідомленні.
Наразі повітряна тривога також оголошена у Кіровоградській області.
За даними Генштабу ЗСУ, минулої доби армія РФ завдала 28 ракетних та 27 авіаційних ударів, здійснив 59 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Закриті станції метро Києва працюватимуть як укриття під час тривоги – рішення комісії
Шість закритих на ремонт станцій метро на «синій» гілці, працюватимуть як укриття після перевірки, йдеться в повідомленні урядового порталу.
За даними відомства, 9 грудня відбулося засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо ситуації з метро у Києві.
На засіданні були присутні віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, мер Києва Віталій Кличко.
Комісія встановила, що через розгерметизацію тунелю метро та підтоплення перегону між станціями «Деміївська» та «Либідська» існує потенційна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Закриті станції метро продовжать працювати як укриття на випадок повітряних тривог, але їх перевірять. Йдеться про станції «Теремки», «Іподром», «Виставковий центр», «Васильківська», «Голосіївська» та «Деміївська». Більше про це тут
ОВА: внаслідок обстрілу Херсона силами РФ постраждало троє людей
Російські військові 9 грудня атакували Дніпровський район Херсона, повідомив голова обласної військової адміністрації Роман Мрочко.
Спочатку стало відомо про двох постраждалих внаслідок обстрілу. Згодом голова ОВА повідомив про ще одного.
Серед постраждалих – 58-річна жінка, у якої діагностували вибухову травму та поранення голови. Її було ушпиталено у стані середньої тяжкості, уточнив Мрочко.
«У Дніпровському районі Херсона внаслідок обстрілу з боку російських окупаційних військ отримав поранення 29-річний чоловік. Його стан оцінюється як легкий. Наразі травмований дообстежується у лікарні», – розповів голова ОВА .
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У МЗС прокоментували плани Росії провести вибори президента на окупованих територіях
Плани Росії провести вибори президента на окупованих територіях України є «незаконними й нікчемними», зазначили в Міністерстві закордонних справ України.
«Проведення російських виборів на українських територіях грубо порушує Конституцію та законодавство України, норми та принципи міжнародного права, зокрема Статут ООН. Такий виборчий процес, як і решта подібних пропагандистських заходів у минулому, буде незаконним та нікчемним», – пише пресслужба.
МЗС наголошує на тому, що «включення голосів, які були отримані на тимчасово окупованих територіях поставить під сумнів легітимність всього результату виборів президента Росії».
Зокрема міністерство закликало:
- міжнародну спільноту рішуче засудити намір країни-терориста провести вибори на тимчасово окупованих територіях;
- накласти санкції на причетних до організації й проведення виборів;
- іноземні держави не повинні надсилати власних громадян як спостерігачів на псевдовибори. Для тих хто братиме участь – передбачена кримінальна відповідальність.
«Будь-які вибори в Росії не мають нічого спільного із демократією. Вони слугують лише інструментом утримання російського режиму при владі», – пише МЗС.
Президент Росії Володимир Путін 8 грудня оголосив про намір взяти участь у запланованих на березень 2024 року виборах глави російської держави.
Раніше російська Рада федерації на засіданні 7 грудня призначила дату президентських виборів у Росії на 17 березня 2024 року. Дата голосування визначається федеральним законом, але розпорядження сенаторів дає формальний старт передвиборчої кампанії.
У Києві демонтували пам’ятник Щорсу (фото)
Пам’ятник більшовицькому військовому діячеві Миколі Щорсу у центрі Києва демонтували 9 грудня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода з місця події.
Монумент простояв майже 70 років.
У Київській міській державній адміністрації уточнили, що фахівці «Київблагоустрою» працювали над демонтажем 7-тонної конструкції протягом 6 годин.
«Це технічно складні роботи, до яких залучили різну важку техніку, тож довелось частково перекрити рух транспорту на бульварі Тараса Шевченка. Демонтаж відбувався зранку у вихідний день, щоб не паралізувати рух центральними вулицями міста», – кажуть у відомстві.
Відомо також, що монумент зберігатиметься у Державному музеї авіації України ім. О. Антонова.
«Уже у столиці прибрали понад 60 пам’яток, пов'язаних з історією і культурою Росії та СРСР. Наразі в місті працюють над об’єктами, з яких уряд зняв охоронний статус», – підсумували в КМДА.
Раніше Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) повідомило, що 10 листопада уряд ухвалив рішення про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російському письменнику Олександру Пушкіну, більшовицькому ватажку Миколі Щорсу, а також іншим російським і радянським діячам.
У березні Верховна Рада заборонила давати географічним об’єктам назви, пов’язані з Росією.
Після російського повномасштабного вторгнення в Україні змінюють назви населених пунктів, вулиць, скверів та парків, а також демонтовують пам’ятники та меморіальні дошки, які мають стосунок до РФ чи Радянського Союзу.
В Україні діють закони «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
«Троянський кінь» Путіна, ЄС та євроінтеграція України. Чого прагне Орбан?
Перед зустріччю із французьким президентом Емманюелем Макроном угорський премʼєр Віктор Орбан у інтерв’ю виданню Le Point заявив, що Україна не може почати переговори про вступ до ЄС, бо «є однією з найбільш корумпованих країн світу». А раніше Орбан пояснював свою опозицію до початку таких перемов проблемами, які нібито існують в угорської національної меншини в Україні.
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Втрат багато». Бійці ЗСУ про противника і бої у Запорізькій області
Російські військові стягують техніку до Роботиного Запорізької області, повідомили аналітики Deepstate. Окупанти не лише обороняються, а й намагаються штурмувати в районі звільненого населеного пункту.
Попри труднощі, ЗСУ просуваються уперед, долаючи другу лінію фортифікацій армії РФ на Мелітопольському напрямку. Читайте і дивіться про це за лінком
На Запоріжжі за добу через обстріли військ РФ загинула жінка – ОВА
Впродовж минулої доби в Запорізькій області під обстрілами опинилися 17 населених пунктів, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Юрій Малашко.
«Під ворожим вогнем 17 населених пунктів – зафіксовано 64 удари по Запорізькій області», –йдеться в дописі.
За словами Малашка, сили РФ атакували безпілотниками Гуляйполе, Роботине, Малу Токмачку й Степове. Обстрілу з РСЗВ зазнав Степногірськ, унаслідок артобсрілу загинула 56-річна місцева жителька.
Загалом 59 артилерійських ударів припали по території прифронтових міст і сіл, зокрема Гуляйполя, Залізничного, Новодарівки, Левадного, Лук’янівського, Білогір’я, Полтавки, Кам’янського, П’ятихаток та Лобкового, каже Малашко.
До ОВА надійшло 9 повідомлень про руйнування житлових будинків та об'єктів інфраструктури, уточнив місцевий чиновник.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На в’їзді до Маріуполя окупанти «масово» розширяють оборонні споруди – Андрющенко
На в’їзді до окупованого Маріуполя російські військові «масово розширяють свої оборонні споруди», повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко та опублікував відповідне відео.
«Так виглядають оборонні споруди прямо біля в'їзду в місто з Донецького напрямку. Частково збереглися від наших оборонців. Але зараз поновлено і в боєздатному стані. Окрім того, масово розширяються в обидва боки (на схід та захід)», – написав під відео Андрющенко.
Він зазначив, що оборонні споруди «не просто розширяються, тут системно проводять тренування окупаційний гарнізон».
«Тому без фантазій. Без переможних популістичних реляцій. Битва за Маріуполь буде не легкою напевно. Проте, точно буде», – додав радник мера.
Редакція Радіо Свобода наразі не може незалежно перевірити цю інформацію через окупацію міста російськими військами.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».
ISW: Кремль встановив «дедлайн» для захоплення Авдіївки та Куп’янська
Російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року, кажуть аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
На думку аналітиків, оголошення чинного лідера Росії Володимира Путіна про висування своєї кандидатури на посаду президента у військовій обстановці «вказує на те, що його кампанія може зосередитися на війні Росії в Україні більше, ніж раніше оцінював ISW».
Як вважають експерти, у такий спосіб «Путін підстрахувався на випадок, якщо російська армія не вкладеться у визначений їй дедлайн».
Аналітики Інституту вважають, що «Кремль використовує заяву Путіна для переконання великої групи виборців у тому, що російські військові підтримують чинного президента».
Раніше, 8 грудня, президент Росії Володимир Путін оголосив про намір взяти участь у запланованих на березень 2024 року виборах глави російської держави.
Росія вперше запровадила багатоденне голосування у 2020 році, нібито для захисту виборців від коронавірусу. Такий підхід був запроваджений під час п’ятиденного референдуму щодо конституційних змін, які дозволило Путіну залишатися при владі ще на два шестирічні терміни – тобто до 2036 року.
Російська Рада федерації на засіданні 7 грудня призначила дату президентських виборів у Росії на 17 березня 2024 року. Дата голосування визначається федеральним законом, але розпорядження сенаторів дає формальний старт передвиборчої кампанії.
Сили РФ вдарили з дрона по Бериславу, є загиблий та поранений – влада
Російські військові вдарили з безпілотника по Бериславу на Херсонщині, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Внаслідок скидання вибухового предмета загинула одна людина. Ще одна зазнала поранень. Потерпілому надається медична допомога», – написав керівник ОВА.
Раніше російські війська також із безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Рада схвалила звернення до країн ЄС: просить підтримати початок переговорів щодо вступу України
Верховна Рада закликає парламенти, уряди й інституції Європейського Союзу ухвалити рішення про початок переговорів щодо членства України в ЄС на засіданні Європейської ради 15 грудня.
Відповідне звернення було схвалене народними обранцями 292 голосами, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Окрім цього, ВР закликала «продовжувати підтримувати український народ у боротьбі за державний суверенітет України, відновлення її територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного кордону, а також загальноєвропейські цінності, демократію, плюралізм, право націй вільно обирати шлях свого розвитку, права і основоположні свободи людини і громадянина».
Також Верховна Рада звернулася до європейських парламентів із проханням підтримати макрофінансову стабільність України під час повномасштабної російської агресії шляхом ухвалення запропонованого Європейською комісією Інструменту підтримки України (Ukraine Facility).
Парламент закликав «збільшити надання військової допомоги Україні на національному рівні і в межах Європейського фонду миру на основі скоординованої оцінки потреб для посилення обороноспроможності держави, а також сприяти відбудові України, зокрема відновленню пошкоджених та зруйнованих унаслідок збройної агресії РФ об’єктів соціальної, енергетичної, транспортної та іншої інфраструктури».
Водночас Верховна Рада закликала «продовжити тиск на РФ шляхом ухвалення наступних пакетів обмежувальних заходів, максимально розширивши їхню дію на політичне та економічне життя політичних лідерів Росії, фізичних та юридичних осіб, що відповідальні за розв’язання та ведення російсько-української війни».
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Зі звіту випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. У документі йшлося про те, що «Україна все ж повинна схвалити закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки».
Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів. Однак Угорщина вже заявила, що не підтримуватиме жодну пропозицію ЄС щодо початку переговорів про приєднання України до блоку.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
«Росія відійде назавжди з Криму»: Умєров анонсував напрацювання на 2024 рік
Україна готує «напрацювання» на 2024 рік, які допоможуть звільнити від російських військових окупований Крим, повідомив міністр оборони України Рустем Умєров в ефірі телемарафону.
Як відзначив Умєров, «Україна змогла досягти успіху в Чорному морі, навіть попри відсутність настільки ж потужного флоту».
«Ми показали всьому світу, що ми можемо досягати успіху, попри те, що у нас немає такого потужного флоту. Ми вимусили Росію відійти від тимчасово окупованого Криму. Ці напрацювання, які ми готуємо на 2024 рік, дадуть нам дуже гарну спроможність для того, щоб вони відійшли назавжди з нашого Криму», – заявив міністр оборони України.
У липні 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що, попри те, що зусилля України наразі зосереджені на відвоюванні території на півдні та сході, «кінцевою метою держави є звільнення Криму».
Час від часу від різних політиків лунають заяви про необхідність відмови України від Криму, який Росія окупувала у 2024 році.
«Бахмут, Авдіївка й інші міста, які Росія убиває просто зараз» – Мирослав Лаюк
У грудні 2022 року російські війська підійшли впритул до Бахмута. ЗМІ, включно з міжнародними, говорили про те, що окупанти от-от візьмуть місто. Саме тут щодня точилися (і точаться досі) одні з найзапекліших боїв по всій лінії фронту.
Український письменник, воєнний документаліст і репортажист Мирослав Лаюк разом з фотожурналістом Данилом Павловим поїхали на позиції поблизу Бахмута, аби документувати події та записувати історії для медіа. Зібраний матеріал став основою для нової книжки «Бахмут», яка вийшла друком у грудні 2023 року у видавництві Ukraїner.
У річницю тих, без перебільшення, історичних подій, напередодні Нового року, Радіо Свобода поговорило з Мирославом Лаюком — безпосереднім очевидцем. Про те, які настрої були серед військових, чому деякі місцеві мешканці навіть у найстрашніші дні відмовлялись від евакуацій та про те, чого Україні чекати після закінчення війни – в ексклюзивному інтерв’ю із письменником. Читайте за лінком
Росія тримає у Чорному та Азовському морях два кораблі – ВМС ЗСУ
Станом на 7.30 ранку суботи,9 грудня, Росія тримає у Чорному морі один військовий корабель, ракетоносії «Калібрів» відсутні, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
Військові кажуть, що в Азовському морі перебуває один ворожий корабель, ракетоносіїв на ньому немає.
«У Середземному морі РФ тримає чотири кораблі, серед яких два носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 16 ракет», – зазначили в ВМС ЗСУ.
Раніше, 17 листопада, речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук заявив, що можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі та значно обмежені у своїх діях». За його словами, російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
В осінньо-зимовий період шторми й негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування, пояснювали раніше українські військові.
Ракетний удар по Миколаєву: в ОВА розповіли подробиці
Ввечері, близько 22.12, 8 грудня сили РФ вдарили ракетами по Миколаєву, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За даними місцевого чиновника, сталось влучання була на відкритій місцевості на околицях Миколаєва, внаслідок атаки ніхто не постраждав.
«Також вчора, 8 грудня, о 18:10 та сьогодні вранці, 9 грудня, о 06:43 ворог завдавав артилерійських обстрілів по м. Очаків Очаківської громади. За попередньою інформацією, без руйнувань та постраждалих», – зазначив Кім.
Раніше, ввечері 8 грудня, у Миколаєві пролунав вибух. При цьому на момент вибуху у Миколаївській області не оголошували повітряну тривогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.