Уряд Італії продовжив дозвіл на військову допомогу Україні ще на рік
Рада міністрів Італії схвалила указ, який продовжує дозвіл на передачу Україні військової допомоги, до 31 грудня 2024 року – про це повідомляють 19 грудня італійські медіа.
За повідомленнями, указ зобов’язує виконавчу владу «підтримувати нормативні ініціативи» щодо передачі військових поставок Україні протягом наступного року, завжди після вказівки Палати депутатів.
За словами міністра оборони Гвідо Крозетто, указ узгоджений з позицією союзників по НАТО та Євросоюзу «щодо справедливого та тривалого миру».
Читайте також: П’ять італійських компаній долучилися до Альянсу оборонних індустрій – Мінстратегпром
«Щодо підтримки України немає жодних політичних проблем у більшості уряду, який натомість має намір поважати роль і контроль парламенту», – заявив Крозетто.
У італійському Міноборони додали, що затягування російсько-української війни разом із загостренням війни між Ізраїлем і «Хамас» змушує уряд Мелоні зробити вибір на користь «узгодженості, підтримки і, отже, розширення допомоги Україні відповідно до міжнародних зобов’язань, взятих на себе Італією в рамках ЄС і НАТО».
Голова уряду Італії Джорджа Мелоні є послідовною в питанні опору російській агресії проти України. У серпні вона визнала, що реакція Заходу на окупацію Криму в 2014 році була помилковою, і цю помилку слід визнати.
Військові наполягають на додатковій мобілізації до пів мільйона українців – Зеленський
Українські військові на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача повідомили про потребу мобілізувати до лав ЗСУ до пів мільйона людей, повідомив 19 грудня на пресконференції президент України Володимир Зеленський.
«Це питання військових, головнокомандувача (ЗСУ Валерія Залужного – ред.), Генштабу, вони звернулися на Ставці щодо питання мобілізації. Питання дуже чутливе… Вони звернулися щодо дефіциту (особового складу – ред.), і вони запропонували мобілізувати додатково 450–500 тисяч людей. Це дуже серйозна цифра, я сказав, що мені потрібно більше аргументів», – сказав Зеленський.
За його словами, з питанням мобілізації також повʼязане питання демобілізації тих, хто вже майже два роки захищає Україну на лінії фронту.
Атаки в темряві: РФ закидає ЗСУ нічними дронами – як протидіяти?
Росія почала масово використовувати дрони з тепловізорами та камерами нічного бачення, щоб атакувати українські позиції вночі. Для цього, за даними військового експерта Сергія Флеша, агресор закупив у Китаї близько тисячі дорогих нічних камер. Останнім часом почастішали повідомлення з фронту, що така технологія буквально «кошмарить» українських військових.
Саме вночі відбувається ротація військових, пересувають техніку і поповнюють боєприпаси, тож БПЛА з нічним баченням роблять усе це видимим для противника, а бійці українських Сил оборони стають більш вразливими.
Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповідає, як працюють нічні FPV-дрони, як їм протидіяти та чи достатньо такої техніки у України.
«Хочеться пройтись і показати це відео у високих кабінетах. Росіяни бʼють наші війська нічними FPV. У тому числі, піхоту. До весни такого буде більше разів у 10», – опублікував відео з таким підписом український блогер Сергій Стерненко.
Відмінність нічного FPV-дрона від звичайного – наявність тепловізора або спеціальної камери, яка дозволяє бачити ціль в темряві. Система наведення «рядового» коптера працює так, що вночі ним керувати, м’яко кажучи, складно, адже звичайна камера під покровом ночі не побачить багатьох об’єктів. Натомість нічна камера чи тепловізійна матриця дозволяють розрізняти об’єкти у темряві та, відповідно, прицілюватися.
Камера може бути як аналоговою (працює у сутінках або за умови яскравого місячного світла), так і цифровою (працює в темряві). Тепловізор дозволяє відстежувати переміщення об'єктів навіть в умовах мінімальної видимості, адже тепловізійні камери для БПЛА можуть визначати температуру поверхні багатьох об'єктів і виводити цю інформацію на екран оператора безпілотника.
У Польщі 14 громадян України, Білорусі та РФ засудили в справі про шпигунство на користь Москви
Окружний суд у Любліні засудив 14 громадян України, Білорусі та Росії до позбавлення волі на строк до шести років у справі про шпигунство на користь РФ (частина 1 статті 130 Кримінального кодексу Республіки Польща), пише Gazeta.pl.
Мінімальний термін – до року позбавлення волі отримала фігурантка справи, громадянка Білорусі Марія М., а максимальний, шість років в'язниці, – українець Артем А., уточнює видання. Крім позбавлення волі, всім засудженим призначили штрафи до 2500 доларів.
Усі підсудні визнали свою провину та добровільно до суду погодилися на «узгоджене покарання». У залі суду було звільнено Марію М. та ще двох засуджених, які отримали до 1,5 років позбавлення волі, оскільки вони відбули більшу частину покарання в СІЗО.
Загалом на лаві підсудних опинилося 16 осіб, вік фігурантів – від 17 до 44 років. Більшість засуджених, 12 осіб, мають громадянство України, троє – Білорусі та один Росії. Росіянин, як писало видання «Агентство», – це хокеїст Максим Сергєєв, який виступав у Польщі, син співробітника конструкторського бюро «Туполєв».
Підсумкова пресконференція Володимира Зеленського. НАЖИВО
Президент України Володимир Зеленський у прямому ефірі вирішив відповісти на запитання журналістів під час підсумкової пресконференції. Запросили представників майже 120-ти медіа: українських і закордонних.
- Які запитання звучать?
- Що на них відповідає Зеленський?
- Які висновки можна зробити з того, що говорить президент України?
Дивимося трансляцію пресконференції НАЖИВО і обговорюємо із аналітиками в ефірі програми Свобода. Lіve:
Через російський обстріл Херсона поранені двоє людей – МВА
Російські війська обстріляли житлові квартали в передмісті Херсона, повідомив голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко 19 грудня.
Внаслідок обстрілу зазнали поранень чоловік і жінка 65 років.
«У чоловіка, зокрема, вибухова травма, контузія, закритий перелом променевої кістки правого передпліччя. У жінки діагностовано вибухову травму і множинні осколкові поранення рук і ніг», – заявив Мрочко.
Читайте також: Через російський обстріл Херсона загинув чоловік – місцева влада
Обох поранених госпіталізували в стані середньої тяжкості.
Внаслідок російського обстрілу Херсона напередодні загинув охоронець підприємства.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
За весь час окупації Криму Росія призвала до своєї армії понад 44 тисячі кримчан – Ташева
З початку анексії в Криму до лав російської армії призвали 44 500 місцевих жителів, також зафіксовано близько 500 випадків кримінальних проваджень через «ухилення» від призову. Про це заявила представниця президента України в Автономній республіці Крим Таміла Ташева під час пресконференції, присвяченої результатам діяльності відомства за 2022-2023 роки, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«497 випадків кримінальних проваджень проти людей, які нібито є такими, що ухиляються на території півострова. Власне, 185 із цієї загальної кількості, тобто це 37%, притягнули до відповідальності... Тобто люди намагаються уникнути незаконного призову та, відповідно, за це потім вони притягуються до відповідальності», – зазначила вона.
Крім того, представництво президента відслідковує поховання та видачу земельних ділянок на півострові, щоб зрозуміти приблизну кількість людей, мобілізованих після початку повномасштабного вторгнення.
Читайте також: У ЗСУ прокоментували створення РФ нового майданчика для запуску дронів у Балаклаві
«У тому числі щодо мобілізованих ми можемо стежити за видачею земельних ділянок. Тому що там, за рішенням окупаційної адміністрації, особа, яка мобілізується, може потім претендувати на певні пільги або на земельні ділянки. Таким чином ми можемо говорити про приблизну кількість мобілізованих», – додала Ташева.
Раніше представництво президента України в Автономній Республіці Крим повідомляло, що в анексованому Криму понад 750 учасників війни проти України отримали безкоштовні земельні ділянки.
Крим.Реалії представили проєкт «Тиха депортація» – фільм про те, як кримських татар витісняють із Криму. Герої стрічки розповіли свої життєві історії, як вони залишили анексований Росією півострів, що пережили, чому не мали вибору залишитися, де і як живуть зараз і чи зможуть повернутися до Криму.
У «Дії» з’явиться інтерактивна мапа укриттів – уряд
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабміну 19 грудня повідомив, що в «Дії» з’явиться інтерактивна карта укриттів.
«Зараз ухвалюємо постанову, що уточнює вимоги до облаштування захисних споруд цивільного захисту. Це норми пішохідної доступності, чіткий облік укриттів державою, громадами і підприємствами, акумулювання даних в Інформаційній системі, за яку відповідальна ДСНС і яка інтегрована з іншими державними реєстрами. Вся інформація про наявність укриттів буде доступна через «Дію» у вигляді інтерактивної мапи», – сказав Шмигаль.
За його словами, кожен українець зможе оцінити стан укриття, спрямувати скаргу або подати свою пропозицію.
Росія тисне на Сході: на які міста націлився агресор?
- Напередодні командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- 13 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважував, що російські війська можуть проводити наступ у несприятливий час задля того, щоб це відбувалося на тлі тривалих дискусій на Заході про подальшу підтримку України.
- У звіті Інституту 11 грудня зазначається, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
- 10 грудня командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що ситуація на сході України залишається «складною», Росія не припиняє ведення наступальних дій на всьому фронті.
Над Дніпровським районом збили російську ракету – Лисак
Сили протиповітряної оборони з Повітряного командування «Схід» збили російську ракету над Дніпровським районом, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Подробиць він не навів і не уточнив, чи є наслідки від падіння уламків.
Водночас у ПК «Схід» уточнили, що йдеться про керовану авіаційну ракету Х-59.
Напередодні Повітряні сили також повідомляли про збиття над Дніпропетровщиною ракети Х-59.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Війська РФ атакували Берислав із дрона, поранений чоловік – влада
Місцевий житель постраждав у Бериславі на Херсонщині після того, як російські війська атакували місто з безпілотника, повідомила обласна військова адміністрація 19 грудня.
«Внаслідок скидання вибухового предмета поблизу магазину постраждав 55-річний місцевий житель. У нього діагностували вибухову травму й уламкове поранення ноги», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, зараз чоловік перебуває в лікарні, де йому надають медичну допомогу.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
За час роботи коридору України в Чорному морі ним експортували 10 млн тонн вантажів – Кубраков
За час роботи українського коридору в Чорному морі ним скористалися 302 судна, які експортували аграрну продукцію та інші вантажі до 24 країн світу – про це заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков 19 грудня, цитує пресслужба відомства.
«За 4 місяці роботи коридору ми розширили номенклатуру вантажів і розпочали їхній експорт. Зауважу, суттєво збільшився обсяг агропродукції: з 278 тисяч тонн в перший місяць до майже 5 мільйонів тонн зараз», – сказав міністр.
За оцінкою Кубракова, загальний обсяг експорту коридором сягнув 10 мільйонів тонн вантажів.
Зокрема, з моменту запуску, попри атаки Росії на портову інфраструктуру, порти Великої Одеси прийняли 337 суден під завантаження, ще 79 планують прийняти найближчим часом.
Експортний коридор був організований після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку 2023 року. Після того Росія активно атакує ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
Російська оборонна промисловість відреагувала на війну в Україні (Кремль називає війну спеціальною військовою операцією – ред.) швидше, ніж Захід, заявив президент Володимир Путін у вівторок на розширеному засіданні колегії Міноборони РФ з участю очільника відомства Сергія Шойгу.
«Усі спроби, як казали на Заході, завдати нам військової поразки, стратегічної поразки, розбилися об мужність і стійкість наших солдат, зіткнулися зі збільшеною потужністю наших збройних сил, потенціалом вітчизняної промисловості та оборонного виробництва», – сказав Путін, якого цитують російські ЗМІ.
Він також заявив, що Росія не збирається відмовлятися від цілей так званої «спеціальної військової операції».
«Захід від своєї стратегії стримування Росії та від своїх агресивних цілей в Україні не відмовляється. Але й ми від своїх цілей спеціальної військової операції відмовлятися не збираємось», – сказав Путін.
У свою чергу, Сергій Шойгу заявив, що попри санкції, РФ виробляє високотехнологічного озброєння більше, ніж країни НАТО.
За його словами, Росія збільшила виробництво танків у 5,6 разів з початку так званої СВО та заклала 7000 квадратних кілометрів мінних полів по лінії фронту у дві тисячі кілометрів.
Незалежно перевірити ці дані немає можливості.
«Пріоритетні завдання на наступний рік – продовжити спеціальну військову операцію до повного виконання завдань, поставлених верховним головнокомандувачем», – сказав Шойгу.
Днями Путін на великій підсумковій пресконференції, відповідаючи на запитання, коли буде мир, заявив, що «тоді, коли ми досягнемо своїх цілей». Він повторив мантру про «демілітаризацію та денацифікацію України та її нейтральний статус».
Як свідчення російського бойовика Салікова допоможуть Україні встановити правосуддя в МКС?
До Нідерландів приїхав колишній «вагнерівець» і російський бойовик, який, як він сам каже, хоче виступити у Міжнародному кримінальному суді із заявою про воєнні злочини Росії в Україні. Про це розповів російський правозахисний проєкт «Гулагу.нет» на чолі з російським правозахисником і засновником Володимиром Осєчкіним. Проєкт на своїй сторінці опублікував відео інтерв'ю з чоловіком, який називає себе Ігорем Саліковим. І представляє його як «офіцера військової розвідки (ГРУ) Міноборони РФ, ексначальника 4-го відділу управління спецоперацій «генпрокуратури» «ДНР».
- Чоловік просить політичного притулку для себе і своєї родини. Натомість обіцяє давати свідчення проти російського військового і політичного керівництва, зокрема президента РФ Володимира Путіна.
- Саліков розповідає, що нібито брав участь у війні проти України ще з 2014 року і, мовляв, став свідком злочинів – таких, як жорстоке поводження і вбивство полонених, вивезення українських дітей без батьків з України до Білорусі.
- «Гугалу.нет» публікують також листа цього чоловіка до Міжнародного кримінального суду російською мовою.
Журналісти проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Система» з'ясували, що колишній військовослужбовець РФ Ігор Саліков, який звернувся до Міжнародного кримінального суду, є одним із співзасновників російської організації, що започаткувала так звану приватну військову компанію «Редут». Джерела «Схем» в українській спецслужбі та одному з правоохоронних органів підтвердили, що це дійсно Ігор Саліков. Як йшлося у розслідуванні «Хитрість «Редут», бійці збройного формування «Редут» воювали в Сирії на боці режиму Башара Асада. Згодом ця ПВК перейшла під керівництво Головного розвідувального управління Росії і набрала бійців до різних розгалужених підрозділів «Редуту», які нині беруть участь у війні проти України. Розслідувачі Радіо Свобода також додають, що в результаті аналізу біографії профілю Салікова, вдалось встановити його псевдонім, який він часто використовує – «Ігор Коваль».
Цей чоловік – Ігор Саліков – у своєму листі до МКС пише, що протягом року передавав через правозахисника Осєчкіна відому йому дані для інформування Міжнародного кримінального суду та Офісу генерального прокурора України.
- Що відомо про цього чоловіка?
- Чи правда Офіс генпрокурора був з ним в контакті і отримував дані про злочини російських військ в Україні?
- І чи можуть його свідчення стати базою для міжнародного правосуддя?
Про це в етері програми Радіо Свобода «Свобода.Ранок» розповів Юрій Бєлоусов – керівник департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора.
Куп’янськ-Вузловий на Харківщині опинився під вогнем військ РФ – є поранена
Російські війська у вівторок обстріляли Куп’янськ-Вузловий на Харківщині, повідомила обласна військова адміністрація у Telegram.
«Ворог завдав ударів з артилерії по цивільному населенню Куп’янського району. Внаслідок обстрілу в смт Куп’янськ-Вузловий отримала поранення 55-річна жінка. Пошкоджено житлові будинки», – йдеться в повідомленні.
Куп’янськ-Вузловий українські військові деокупували восени минулого року.
За даними ОВА, напередодні ввечері в результаті російського обстрілу Куп’янська було пошкоджено приватні будинки. Поранень зазнав чоловік, його стан оцінюють як середньої тяжкості.
За даними Генштабу, минулої доби на Куп’янському напрямку ЗСУ відбили п’ять атак армії РФ в районах Синьківки та східніше Петропавлівки Харківської області.
У Москві аеропорти обмежували роботу через атаку дрона
У Росії московські аеропорти «Внуково», «Домодєдово» і «Жуковський» 19 грудня запроваджували обмеження на прийом і відправлення рейсів. Також повідомляли, що так званий план «Килим» був запроваджений в аеропорту Калуги.
З чим це пов’язано, в аеропортах не уточнювали. Проте пізніше мер Москви Сергій Собянін заявив, що на столицю РФ була здійснена атака безпілотника, який, за його словами, збила російська ППО.
Як написав Собянін у телеграм-каналі, на місці падіння уламків в Одинцовському міському окрузі, за попередніми даними, руйнувань і постраждалих немає. Де саме впали уламки, він не повідомив. Перевірити цю інформацію з незалежних джерел редакція поки не може. Собянін також не уточнив, хто запустив дрон.
Вранці Міноборони Росії повідомило, що було збито кілька безпілотників над Брянською областю, а згодом стало відомо про нібито знищення дрону над Калузькою областю Росії.
Атаки дронів у напрямку Москви в останні місяці відбувалися неодноразово, проте, як правило, вночі.
Російська влада і військові стверджують, що йдеться про атаки з території України. Офіційно це Київ не коментує.
Верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк заявив 19 грудня, що Росія «значною мірою не вжила адекватних заходів для захисту цивільних осіб і об’єктів в Україні» від наслідків своїх ударів. Виступаючи в Раді з прав людини в Женеві, він наголосив, що моніторинг його офісу вказав на «грубі порушення міжнародного права і воєнні злочини, насамперед з боку сил Російської Федерації».
«Серед них 142 випадки страт цивільних осіб від лютого 2022 року на території, контрольованій збройними силами РФ або окупованій Росією. На окупованій території ми задокументували широко поширені тортури і жорстоке поводження із затриманими, включаючи сексуальне насильство, а також велику кількість насильницьких зникнень», – сказав Тюрк.
Крім того, за його словами, Росія «значною мірою» не вжила належних заходів для захисту цивільних осіб і захищених цивільних об’єктів від наслідків російських атак.
«Станом на 4 грудня мій офіс зафіксував і підтвердив понад 10 000 смертей серед цивільного населення внаслідок конфлікту з лютого 2022 року, включаючи понад 560 дітей. Було підтверджено, що ще 18 500 цивільних осіб зазнали поранення, багато з них у тяжкому стані. Справжні втрати, ймовірно, значно вищі», – наголосив Тюрк.
Верховний комісар ООН із прав людини додав, що з 1 серпня по 30 листопада цього року його місія задокументувала 2440 убитих і поранених цивільних осіб в Україні, «більшість із них від вибухової зброї широкого радіусу дії, такої як артилерійські снаряди і ракети; касетні боєприпаси; і ракети, а також так звані баражуючі боєприпаси».
За його словами, більшість цих мирних жителів були вбиті в районах Донеччини, Харківщини, Херсонщини і Запорізької області поблизу лінії фронту, і серед них була непропорційна кількість людей похилого віку, які не бажають або не можуть переселитися в більш безпечне місце.
Були також задокументовані значні втрати внаслідок ракетних ударів Росії по цілях у густонаселених житлових районах, часто далеко від лінії фронту. Одним із прикладів в ООН назвали ракетні обстріли Києва минулого тижня, в результаті яких було поранено понад 50 людей і пошкоджено кілька житлових будинків.
Крім того, міни і вибухонебезпечні предмети спричинили понад 1000 жертв серед цивільного населення з лютого 2022 року. «Ця значна кількість мін і вибухових матеріалів на великих територіях України загрожує життю, правам і засобам існування українців як у найближчій, так і в довгостроковій перспективі», – наголосили в ООН.
Там також засудили російські ракетні обстріли по зернових і транспортних об’єктів, необхідних для експорту продовольства. Такі напади загрожують критично важливому сектору економіки України і позбавляють людей у багатьох країнах критично важливого продовольства, заявив Тюрк.
Він також наголосив, що від лютого 2022 року було пошкоджено або зруйновано понад 1300 закладів освіти й охорони здоров’я в Україні – понад 100 з них за звітний період (від початку серпня до кінця листопада). Лише половина дітей в Україні можуть щодня відвідувати очні заняття, зауважили в ООН.
«На територіях, окупованих Російською Федерацією, включно з Кримом, ми задокументували випадки свавільних затримань і насильницьких зникнень місцевих чиновників, журналістів, активістів громадянського суспільства й інших цивільних осіб. Серед них – численні кримськотатарські активісти», – сказав Тюрк.
За його словами, Росія не дозволила його місії отримати доступ до жодного зі своїх місць несвободи на цих територіях, що перешкоджає повному підрахунку цих випадків.
«Але серед жертв свавільного затримання, тримання під вартою без зв’язку з зовнішнім світом і насильницького зникнення, задокументованих моїм офісом з 24 лютого 2022 року, щонайменше сто цивільних осіб загинули після того, як їх затримала російська влада. Щонайменше 39 із них перед смертю зазнали тортур: практика катування й інших видів жорстокого поводження широко поширена в місцях ув’язнення на окупованих Росією територіях. Багато випадків тортур, які ми задокументували, включають сексуальне насильство», – наголосив він.
Офіс Тюрка, за його словами, також не має доступу до українських військовополонених, інтернованих РФ на окуповані території.
У місії наголосили, що є лише одне вирішення «цього трагічного і далекосяжного конфлікту»: справедливий мир, і закликали Росію негайно припинити застосування сили проти України.
Станом на 19 грудня Офіс генерального прокурора України зареєстрував понад 118 тисяч злочинів агресії і воєнних злочинів, вчинених силами РФ. За даними ОГП, 681 представник військово-політичного керівництва Росії є підозрюваним.
Колишній полковник російської армії Ігор Саліков, який воював у приватній військовій компанії «Вагнер», прибув до Нідерландів, щоб свідчити в Міжнародному кримінальному суді про військові злочини Росії в Україні.
Нідерландський телеканал EenVandaag повідомив, що має письмову заяву Ігоря Салікова до Міжнародного кримінального суду про його бажання давати свідчення. Перед цим телеканал записав з ним інтерв’ю по Skype.
Ігорю Салікову 60 років. Він розповів, що прослужив у російській армії близько 25 років і має звання полковника. Після війни в Сирії, Африці та Україні у складі ПВК «Вагнера».
У своїй заяві до Міжнародного кримінального суду колишній російський військовий зазначив, що накази ПВК «Вагнера» зазвичай надходили безпосередньо з Міноборони Росії, а іноді «навіть з адміністрації президента Володимира Путіна».
Читайте також: ОГП підтвердив, що контактував із російським бойовиком Саліковим і вивчає інформацію від нього
Телеканал повідомив, що Ігор Саліков розповів про операції «під чужим прапором» у Донецьку, коли від мін загинули мирні жителі та діти. При цьому, за його словами, сепаратисти обстріляли місто Донецьк, щоб потім звинуватити в цих злочинах українську армію.
Саліков стверджує, що був свідком звірств проти мирного населення. За його словами, над полоненими солдатами також знущалися та розстрілювали їх.
«Я бачив, як люди зі спецслужб вивозили через кордон до Білорусі велику кількість дітей без батьків», – додав він.
За його словами, в переміщенні дітей до Білорусі брали участь «цілі колони співробітників ФСБ на автомобілях і мікроавтобусах».
Російський військовий заявив, що хоче звернутися до Міжнародного кримінального суду, оскільки «втратив віру в справу Росії», а також додав, що минулого року відмовився виконувати наказ розстрілювати мирних жителів.
Читайте також: Російський військовий звернувся до МКС, він пов’язаний із «ПВК Редут» – «Схеми»
Раніше в Офісі генерального прокурора повідомили, що досліджують інформацію, отриману від колишнього російського військовослужбовця Ігоря Салікова, який, як він сам каже, хоче виступити у Міжнародному кримінальному суді із заявою про воєнні злочини Росії в Україні.
Як повідомила Радіо Свобода віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, від початку повномасштабної війни до України вдалося повернути щонайменше 380 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації.
За офіційними даними української влади на 31 липня 2023 року, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували 19 546 дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно – коли батько, опікун чи свідок депортації дитини повідомив про неї Національному інформаційному бюро України.
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російського уповноваженого у справах дітей Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у незаконній депортації дітей з окупованих територій України до Росії.
Кожен п’ятий біженець із України зміг знайти роботу в Німеччині, але менше половини з них знайшли роботу, що відповідає їхньому рівню кваліфікації. Про це свідчать дані Федерального статистичного управління. Проблеми працевлаштування особливо відчувають українки з маленькими дітьми, які становлять близько 70% біженців у ФРН. Через нестачу дитячих садочків та дефіцит кадрів у Німеччині жінки самі змушені доглядати дітей – тому не можуть працювати.
З якими ще проблемами стикаються українські переселенці під час працевлаштування в Німеччині? Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українськими біженками та дослідив заяви німецьких експертів.
У Кремлі заявили, що знайдуть спосіб обійти нові санкції ЄС
Росія очікувала останнього, 12-го пакету санкцій Європейського союзу проти неї, зокрема щодо російських алмазів, і знайде способи їх обійти, заявив 19 грудня речник Кремля Дмитро Пєсков.
Він також сказав, що новий пакет санкцій ЄС проти Росії свідчить про те, що ресурс сфер, щодо яких можна запроваджувати обмеження, «вичерпується».
«Щодо російських алмазів, то це було прогнозовано, ми до цього готувалися. Не думаю, що немає жодних варіантів обходу цих санкцій. Вони є, і вони будуть реалізовані», – цитує слова Пєскова російське агентство «Інтерфакс».
Рада Європейського союзу схвалила 12-ий пакет обмежувальних заходів проти Росії 18 грудня.
Як передбачалося раніше, до нового санкційного пакету увійшла заборона на імпорт (прямий або непрямий) алмазів із Росії. Це стосується сировини як російського походження (зокрема й тієї, що оброблялася в третіх країнах), так і експортованої з Росії чи тієї, що прямувала транзитом.
Судячи з паперів, які опинилися в розпорядженні Радіо Свобода, змін зазнали переліки підсакнційних осіб.
У чорних списках опинилися ще близько 140 людей і компаній – тривале обговорення пакету їх не скоротило, а розширило, бо спочатку було на 20 пунктів менше.
Серед нових підсанкційних осіб – син Дмитра Медведєва Ілля, а також родичка Володимира Путіна Анна Цивільова – дружина губернатора Кемеровської області. З юридичних осіб – телеканал Російської православної церкви «Спас» та Царгород». Додалися також компанії, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом.
Заборона російських алмазів є частиною зусиль «Групи семи», що працює над міжнародною координацією відповідних санкцій. Щоби заборона була дієвою й позбавила Росію цього джерела доходів, йдеться в документі Єврокомісії, «необхідно вжити заходів разом із одночасними діями на інших основних ринках алмазів».